Дослідження «інформаційного середовища» та кількості акредитованих ЗМІ на Сумщині

Зміст Вступ Розділ 1

1.1 Історія утворення інформаційного простору

1.2 Поняття інформаційного середовища та його характеристика Розділ 2

2.1 Огляд засобів масової інформації Сумщини

2.2 Газети і телерадіокомпанії Шостки Висновки Список використаної літератури Додатки

Вступ Сьогодні, як відомо, в земній цивілізації в цілому й кожній країні зокрема домінують процеси, які спонукають до прискорення формування інформаційного суспільства. Останнє зумовлює необхідність формування «інформаційного простору». Якщо виходити з латинського слова «Інформувати», що означає зображати, складати уявлення про що-небудь, то легко додуматися, що «інформаційний простір», або «поле» якраз і означає те середовище, в якому виробляється, існує, циркулює, обертається інформація.

Як зазначає дослідник українського медіа поля, Віталій Карпенко, національний інформаційний простір — надзвичайно важливе політичне поняття, яке у вартісній шкалі соціальних цінностей потрібно ставити на друге місце після державної незалежності. Держава зобов’язана забезпечити використання свого інформаційного поля в інтересах держави та її громадян. Якщо вона цього не зробить, то її інформаційний простір буде використаний проти неї ж самої. І це ми бачили і частково спостерігаємо зараз, на власному досить сумному прикладі.

До розпаду Радянського Союзу на всій його території, з Україною включно, був єдиний комуністично-радянський інформаційний простір, який суворо охоронявся і куди не допускалася жодна інформація, що не вкладалася в рамки панівної ідеології.

Кількість телеі радіоорганізацій постійно збільшується. За даними 2006 року в Сумській області 43 телерадіоорганізації мають ліцензії. В 16 районах і містах засновниками місцевого радіо (як проводового так і ефірного), а в Шостці і студії телебачення «Акцент» є органи виконавчої влади і місцевого самоврядування. Інші організації засновані підприємствами, організаціями, комерційними структурами, приватними особами.

У 13 містах і районах області створене кабельне телебачення, працюють 23 оператори. Найменше 8 каналів ретранслюється в кабельній мережі с. Рогинці Роменського району. Найбільше, 81 канал в місці Охтирка. Недержавні радіокомпанії працюють у Сумах, Конотопі, Охтирці та Шостці. Ефірно-кабельне телебачення є в містах Глухів, Охтирка, Ромни, Кролевецькому, Липоводолинському, Охтирському, Путивльському та Роменському районах.

Мета роботи — проаналізувати які ЗМІ є в місті Сумах, Сумській області та місті Шостка.

Методом роботи прийнято завдяки мережі Інтернет дізнатись, які ЗМІ є на Сумщині.

Запропонований підхід дасть змогу визначити значення поняття «інформаційного середовища» та дослідити кількість акредитованих ЗМІ на Сумщині

Завданням роботі є:

1. розкрити поняття інформаційний простір, окреслити світові тенденції його розвитку;

2. охарактеризувати складові інформаційного середовища, як поняття;

3. оглянути перелік акредитованих ЗМІ Сумщини;

4. дослідити засоби масової інформації представлені у м. Шостка.

Об'єктом дослідження є засоби масової інформації Сумщини Предметом дослідження є друкований та телерадіоінформаційний простір Сумщини

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку і списку використаної літератури.

Розділ 1

1.1 Історія утворення інформаційного простору Мабуть інформаційній простір з’явився завдяки журналістиці. Бо саме журналістика призвела до виникнення усередині кожної країни національних інформаційних просторів, які мало співвідносилися між собою. Але от уже майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджувачами, з’явилися посередники — ними стали інформаційні агентства.

Кожній газеті було невигідно тримати власного кореспондента в зарубіжних країнах, дешевше було купити інформацію в спеціалізованому на її постачанні агентстві. Вони тоді називалися агентствами преси і, на відміну від тодішніх газет і журналів, що мали лише національне поширення, здобули статус світових центрів по збиранню інформації, постачаючи нею передплатників у різних державах світу.

Перше інформаційне агентство було засноване в 1835 році у Франції й називалося «Гавас» Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках окупантів. У той же час лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в Незалежне Французьке Агентство. У 1942 році в Алжирі виникло ще одне інформаційне агентство під назвою «Аванс Франсез де Пресе» (Французьке Агентство Преси), яке після реорганізації у вересні того ж року дістало своє нинішнє найменування «Франс Пресс». Таким чином, «Франс Пресс» стало спадкоємцем агентства «Гавас», успадкувавши його структури.

Одне з найбільших і найстаріших інформаційних агентств Європи «Рейтер» засноване в Адені в 1849 році німцем Паулем Юліусом Рейтером.

У 1940;1950;ті роки з розвитком телебачення виникають нові інформаційні агентства. До числа найбільших світових інформаційних агентств належало й «Телеграфне агентство Радянського Союзу» (ТАРС). Воно постало як наслідок тривалого розвитку інформаційної мережі Росії.

РАТАУ було засноване як центральний інформаційний орган України в 1918 році на правах державного комітету за постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. Та з 1971 року воно було влите до складу єдиної державної інформаційної системи СРСР

Із розпадом СРСР в 1991 році в незалежних країнах на базі структур ТАРС створено свої державні інформаційні агентства. В Україні —" Укрінформ". ДІНАУ (Державне інформаційне агентство України)

1.2 Поняття інформаційного середовища та його характеристика

Є декілька визначень до поняття «Інформаційне середовище». Прийнято вважати що це сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації або це світ інформації навколо людини і світ його інформаційної діяльності. Але інші джерела кажуть що це сфера діяльності суб'єктів, пов’язана зі створенням, перетворенням, споживанням інформації.

Більш докладно інформаційний простір характеризують:

1) матеріальні (технологічні) способи підготовки й поширення інформації по горизонталі, включаючи її передачу, ретрансляцію й отримання;

2) соціально-економічні можливості доступу до інформації населення, включаючи усі його верстви в даній країні; забезпечення поширення інформації по вертикалі;

3) існування національної системи інформації та зв’язку з її конкретними компонентами, що визначають територію поширення інформації;

4) наявність національного законодавства в галузі інформації та зв’язку, що регулюють функціонування й використання ЗМІ в забезпеченні національних і державних інтересів;

5) наявність законодавчої бази міжнародного рівня та міжнародних і регіональних угод в галузі масової інформації, що забезпечують обмін нею між державами і взаємопроникність національних інформаційних просторів.

Сучасна людина занурена в інформаційне середовище, адже живе серед телебачення, радіо, журналів та газет. Таким чином, інформація відіграє все більшу роль в життєвому циклі людини. В наслідок цього сучасне інформаційне середовище дуже суперечливе, але водночас надзвичайно різноманітне за характером, за рахунок представлення різних точок зору, підходів до тих чи інших явищ.

Існують декілька видів інформаційного середовища, такі як: зовнішнє інформаційне середовище і внутрішнє інформаційне середовище.

Внутрішнім інформаційним середовищем можна назвати приміщення, в якому знаходиться людина. Воно має здатність до розширення своїх меж та навпаки до звуження. В свою чергу зовнішнім інформаційним середовищем можна назвати все за межами приміщення. Зовнішнє інформаційне середовище накладає відбиток на внутрішньому.

Практичне вивчення інформаційного середовища можливо на прикладі засобів масової інформації (друкованих та телевізійних), що взаємодіють із людьми. Структура інформації, яка надається засобам масової інформації, в ідеальному випадку повинна відображати потреби населення, а в реальному випадку відбувається практично навпаки — засоби масової інформації формують світогляд і інформаційні потреби населення, в чому і проявляється їх роль як найважливішого інструменту державного та регіонального управління.

Розділ 2

2.1 Огляд засобів масової інформації Сумщини Згідно списку ЗМІ, акредитованих при Сумській обласній державній адміністрації на 2014 рік, на Сумщині працюють 24 друкованих засобів масової інформації, 3 телерадіокомпанії та 1 телерадіоорганізація.

Так до акредитованих друкованих мас-медіа здебільшого входять комунальні газети, засновниками яких є районні адміністрації та міські ради. Серед друкованих ЗМІ присутній наступний перелік газет: «Білопільщина» Білопільська районна газета; «Рідний край» Буринська районна газета; «Ворскла» Великописарівська районна газета; «Глухівщина» Глухівська районна газета; «Сільські горизонти» Конотопська районна газета; «Перемога» Краснопільська районна газета; «Кролевецький вісник» Кролевецька районна газета; «Життя Лебединщини» Лебединська міськрайонна газета; «Наш край» Липоводолинська районна газета; «Голос Посулля» Недригайлівська районна газета; «Прапор перемоги» Охтирська міськрайонна газета; «Путивльські відомості» районна громадсько-політична газета; «Вісті Роменщини» Міськрайонна газета; «Знамя труда» Серединобудська районна газета; «Вперед» Сумська районна газета; «Новини Тростянеччини» Тростянецька районна газета; «Полісся» Шосткинська міськрайонна газета; «Голос часу» Ямпільська районна газета;

«Народна трибуна» Глухівська міська газета; «Конотопський край» Конотопська міська газета; «Сумщина», бласна громадсько-політична газета; «Ваш шанс» Громадсько-діловий щотижневик; «Всі Суми Панорама» Сумський щотижневик; «Данкор» Сумський щотижневик.

Телекомпанії: Сумська обласна державна телерадіокомпанія; ТОВ Телерадіокомпанія «Відікон»; Телерадіокомпанія «Академ-TV»; Комунальне підприємство Телерадіокомпанія «Акцент», м. Шостка; «Конотопська дитяча телерадіоорганізація «Контакт».

Завершуючи огляд ЗМІ Сумщини варто наголосити і на наявності радіо. Представлено воно такими радіо-хвилями як: «Слобода-FM», Радіо «Говорять Суми», «Діва-радіо», «Радіо-Кон», Радіо «A-FM». Більшість з них є Сумськими, виключення складає «Радіо-Кон» — Конотопське радіо та Радіо «A-FM» Охтирське радіо.

Розглядаючи ЗМІ детальніше, нам здається цікавим проаналізувати їх з точки зору найбільш масового тиражу. З’ясовано, що найбільший з усіх тираж (101 780 екз.) має Обласна громадсько-політична газета «Сумщина», вона виходить тричі на тиждень, розповсюджується за передплатою і в роздріб. При цьому має цікаву давню історію. В обласному державному архіві дбайливо зберігають цінну реліквію — вигорілий до світло-коричневого кольору перший номер «Известий Сумского Совета рабочих и солдатских депутатов» від 17 серпня 1917 року. Саме він став попередником нинішньої обласної газети «Сумщина». Складний і тернистий шлях пройдено довжиною в 90 років! Перші номери газети виходили невеликим форматом, двічі на тиждень, але газета користувалася великою популярністю в населення, бо ж висловлювала інтереси своїх читачів, була єдиним джерелом постачання інформації - що робиться в краї, в країні.

Також великим попитом серед читачів користуються громадсько-діловий щотижневик «Ваш шанс» (тираж 96 000 екз.); щотижневик «Данкор» (тираж 45 000 екз.); Сумський щотижневик «Всі Суми Панорама» він має тираж 22 000 екз.

Пропонуємо розглянути детальніше найбільш популярні та представлені міськрайонні газети Сумщини. Газета «Глухівщина» — районна громадсько-політична, виходить двічі на тиждень у середу й суботу українською мовою в місті Глухов (див. Додаток Б), заснована в 1992 році. У «Глухівщині» висвітлюється політичне життя країни, робота Сумської облдержадміністрації, Глухівської райради та райдержадміністрації, розвиток Глухівського району та інше. Серед тематичних рубрик — «дивосвіт», «криниченька», «горлиця», «шукає серце світлих поривів» та ін.

«Сільські горизонти» — Конотопська районна газета також виходить двічі на тиждень у середу й суботу українською мовою. Газета заснована в 1991. Однай з найстаріших міськрайонних суспільно-політичних газет — «Народна трибуна» (див. Додаток В). Вона виходить двічі на тиждень. Газета видається з липня 1917 року. За СРСР видання було нагороджено почесною грамотою президії Верховної Ради УРСР. Спочатку «Народна трибуна» виходила під назвою «Вісті Глухівської повітової ради робітничих, солдатських і селянських депутатів» пізніше, з квітня 1920, «Глухівські вісті» Надалі газета змінювала свою назву на «Колективіст Глухівщини», «Червоне село», «За Перемогу» та в 1960 року отримала свою сучасну назву «Народна трибуна».

У місті Сумах розміщено три місцевих телебачення, сітка трансляції яких охоплює майже всі райони Сумщини. Сумська обласна державна телерадіокомпанія — центральна. Вона отримала багато нагород. Одна з них — Гран-прі IX міжнародного фестивалю телерадіопрограм «Перемогли разом», також на міжнародному фестивалі телерадіопрограм «Калинові острови- 2013» змогла вибороти звання кращої передачі у номінації «Щоб наше слово не вмирало». Колектив Сумської обласної державної телерадіокомпанії отримав грамоту Сумської обласної ради (див. Додаток А). А журналістка Семенова Галина Анатоліївна отримала почесне звання «Заслужений журналіст України».

Також телеефір Сумщини представлений «Академ-ТБ» та ТРК «Відікон».

2.2 Газети і телерадіокомпанії Шостки Засоби масової інформації Шостки представлені в місті державними, приватними мас-медіа та газетами засновниками яких є міські підприємства.

До комунальних засобів масової інформації належать міськрайонна газетою «Полісся» та ТРК «Акцент». Пропонуємо розглянути їх більш детально.

Шосткинська міськрайонна газета «Полісся» є найстарішим друкованим виданням нашого міста. Її засновником є міська, районна ради, Шосткинська районна адміністрація. Періодичність виходу друкованого ЗМІ 1 раз на тиждень (четвер), її обсяги складають 16 стор формату А3, а реальний тираж 3000 екземплярів, з них 100 за підпискою. В газеті статті виходять як російською так і українською мовами; територія розповсюдження — м. Шостка, Шосткинський р-н.

Телерадіоефір в місті представлений комунальним підприємством телерадіокомпанією «Акцент», засновником якої є міська рада. Жанровий розподіл ефіру представлений новинами, суспільно-політичними програми, ток-шоу, гістями у студії, рубриками «Пряма мова» «Без коментарів». Гість в студії представляє собою діалог ведучого і гостя в прямому ефірі, дзвінки в студію, експерти в студії, тематичні сюжети в програмі.

Мова мовлення — українська, територія розповсюдження сигналу — виключно місто Шостка в кабельній мережі.

До приватних ЗМІ Шостки належать: телекомпанія «Телеком-сервіс», газети «Перекресток» та «Шанс».

Повна назва телекомпанії ПрАТ Шосткінська ТРК «Телеком-сервіс», її засновниками є приватні особи Молоток І.Ф.; Ковальов Д. М.; Ляшенко В. М. та Івченко А. А. Жанровий розподіл представлений новинами, суспільно-політичні програми, ток-шоу, рубрики «Пряма мова» «Без коментарів», гість у студії, кулінарним шоу та ін.

Канал є двомовним, програми на ньому виходять як російською так і українською мовами. Територія розповсюдження сигналу — м. Шостка та район, м. Середино-Буда і район, м. Ямпіль та район, м. Глухів та район.

Говорячи про обласний інформаційно-аналітичний тижневик «Перересток» варто наголосити, що він є заснованим ПрАТ Шосткінська ТРК «Телеком-сервіс», що зумовлює інформаційне наповнення газети та редакційну політику. Періодичність виходу: один раз на тиждень (четвер); обсяги видання складають 20−24 стор; реальний тираж: 4300. Газета друкується російською мовою, територія її розповсюдження — Шостка і р-н, Н-Сіверський, Ямпіль, С-Буда, Глухів, Дружба. Наявні як підписка так і вільний продаж.

Видається газета з березня 1999 року (див. Додаток Г). На сторінках газети представлені такі рубрики як «актуально», «кримінал», «знай наших», «для вас читачі» та ін. До читацької аудиторії видання відносяться широкі верстви населення: підприємці різних рівнів, державні службовці, керівники підприємств, власники малого та середнього бізнесу. Аудиторія газети відрізняється високою купівельною спроможністю.

Ще одним поширеним ресурсом медіа простору Шостки є ЗМІ, засновниками яких є заводи та інші підприємства міста. До них належать «Імпульс-інформ», засновником якого є ШКЗ «Імпульс»; «Заводське життя» — ШКЗ «Зірка»; а також інформаційні бюлетні ПУВХ «Водоканал» та «Шосткинського підприємста «Харківенергоремонт».

Розглянемо найбільш поширений з них — Обласну суспільно-інформаційну газету «Імпульс-інформ». Виходить видання 2 — 3 рази на місяць (четвер); її обсяги складають 24 сторінки; реальний тираж: 5000. В газеті широко висвітлені події пов’язані із життям казенного заводу. Цікава газети тим, що це єдине в Шостці повнокольорове україномовне видання. На його сторінках — найрізноманітніші новини міста, району, регіону, події суспільно-економічного життя, культури і спорту. Перелік ЗМІ Шостки був би не повним без Шосткинської інтернет-газети «Шостка. Info». Посилаючись на редакційну політику варто наголосити, що за словами засновників головна мета інтернет-газети оперативно інформувати, аби читачі видання відчували причетність до того, що відбувається в Шостці. В ній представлені репортажі з місця подій, онлайн-конференції та ін.

Висновки Журналістика призвела до появи інформаційних просторів. Внаслідок потреби отримувати інформацію зі всього світу, з’явились агентства преси. Перше подібне агентство виникло у Франції й називалось «Гавас», та згодом під натиском обставин агентство отримало назву «Франс Пресс». Що до Європейських агентств найстарішим і найбільшим було агентство «Райтер», назване в честь засновника Пауля Райтера.

Внаслідок тривалого розвитку інформаційної мережі і в Росії виникло агентство преси, називалось воно «Телеграфне агентство Радянського Союзу». Як центральній інформаційний орган України було засноване РАТАУ. Та з розпадом Радянського Союзу, в незалежній Україні виникло «Державне інформаційне агентство України».

На мою думку, інформаційне середовище це все що пов’язане з інформацією навколо людини. Якщо казати більш докладно, то це: матеріальні способі поширення, соціально-економічні можливості доступу, існування національної системи інформації і зв’язку, наявність національного законодавства в галузі інформації і зв’язку та наявність законодавчої бази що забезпечують обмін інформації між державами.

В наш час людина живе серед радіо, телебачення, журналів газет, тому інформація відіграє важливу роль у житті. Інформаційне середовище поділяється на внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнім можна назвати офіс підприємство. А зовнішнім все за межами приміщення. Інформаційний простір проявляється у засобах масової, які в свою чергу формують світогляд людини.

На Сумщині працюють 24 друкованих акредитованих засобів масової інформації. До списку друкованих мас-медіа здебільшого входять комунальні газети. Також у Сумскій області діють три акредитовані телерадіокомпанії і 1 телерадіоорганізація. Також функціонують 5 радіо-хвиль.

Майже кожен район Сумської області має своє видання, та під час детальнішого розгляду ЗМІ з’ясувалось: найбільший тираж має газета «Сумщина» (101 780 екз.). Це найстарша та найпопулярніша газета, вона випускаеться на протязі 90 років. Потім, за кількістю тиражу йде щотижневик «Ваш шанс» (тираж 96 000 екз.) та щотижневик «Данкор» (тираж 45 000 екз.) і заключає п’ятірку щотижневик «Всі Суми Панорама» який має тираж 22 000 екз.

Якщо розглядати районні газети за популярністю, в лідери виходить газета «Глухівщина», в якій описується останні події в країні та області. Не менш цікава конотопська газета «Сільські горизонти». Найстарша районна газета «Народна трибуна». За роки свого існування вона змінила декілька назв але тільки в 1960 прийшла до сучасної.

В місті Сумах функціонують три місцевих телебачення. Центральна — Сумська обласна державна телерадіокомпанія, тільки за 2013 рік вона отримала п’ять нагород.

Засоби масової інформації Шостки поділяються на державні та приватні. До державних засобів масової інформації належать міськрайонна газетою «Полісся» та ТРК «Акцент». Газета «Полісся» є найстарішим друкованим виданням міста і має тираж 3000 екземплярів. Телерадіокомпанією «Акцент», має такий жанровий розподіл: новини, суспільно-політичні програми, ток-шоу, гість у студії, рубриками «Пряма мова» «Без коментарів».

До приватних ЗМІ Шостки належать 2 газети та 1 телерадіокомпанія. Телерадіокомпанія «Телеком-сервіс» вміщує в собі такий жанровий розподіл: новини, суспільно-політичні програми, ток-шоу, рубрики «Пряма мова» «Без коментарів», гість у студії, кулінарним шоу та ін.

Якщо розглянути газету «Перекресток», то можна сказати що до читацької аудиторії видання відносяться широкі верстви населення.

Також слід згадати про 2 газети та 2 відання у вигляді бюлетеней, засновниками яких були заводи та підприємства міста. Найбільш поширена з них газета «Імпульс-інформ», вона має тираж 5000 екз. Я вважаю слід відокремити Шостинську інтернет газету «Шостка Info». Це перша і єдина у нашому місті інтернет-газета.

інформація друкований сумщина

Список використаної літератури

1. Акредитовані ЗМІ//http://media.sm.gov.ua/index.php/uk/32

2. Глухівщина (газета) //http://uk.wikipedia.org/wiki/

3. Головний літописець//http://sumschina.com.ua/history-of-sumschina/18-main-history.html

4. Інформаційне середовище//http://uk.wikipedia.org/wiki

5. Лариса Якубенко возглавит обласную ТРК, а Сергей Ладинский — «ТКС"//Перекресток. — 2005. — № 14. — с.2

6. Месное телевидение: результаты и перспективы//Вісті Шостки. — 1998. — № 2. — с.1

7. Нагороди 2013 року//http://strc.sumy.ua/index.php?newsid=27 306

8. Народна трибуна (газета, Глухів)// http://uk.wikipedia.org/wiki

9. Телеком Позиция — 2000. //Перекресток. — 2000. — № 4. — с.4

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г