Обчислення, формули і функції

Формулою називається введена в комірка послідовність символів, що починається із знаку рівності «=». У цю послідовність символів можуть входити: константи, адреси осередків, функції, оператори. Результат обчислень відображається в комірці, а сама формула — в рядку формул.

Функції використовуються для виконання стандартних обчислень. Excel має більше 400 вбудованих функцій, об'єднаних в 9 груп: фінансові, дата і час, математичні, статистичні, посилання і масиви, робота з базою даних, текстові, логічні, перевірка властивостей і значень. Окрім вбудованих функцій можна використовувати в обчисленнях призначені для користувача функції, які створюються за допомогою засобів Excel.

Правила роботи з формулами і функціями.

Можна виділити наступні правила роботи з формулами і функціями:

• 1. Формули починаються із знаку «=».
• 2. Формули можуть включати звернення до однієї або до декількох функцій.
• 3. Після імені кожної функції в дужках задаються аргументи. Якщо функція не використовує аргументи, то за її ім'ям слідують порожні дужки без пропуску між ними.
• 4. Аргументи перераховуються через крапку з комою.
• 5. Як елемент формули і аргументу функції може виступати адреса комірки. В цьому випадку в обчисленні бере участь вміст комірки, адреса якого задана у формулі.
• 6. У формулах недопустимі пропуски.
• 7. Функція не може мати більше 30 аргументів.
• 8. У формулі можна використовувати знаки арифметичних операцій: +, — /, *, ^ (зведення в ступінь), % (узяття відсотка).
• 9. Не можна вводити числа у форматах дати і часу дня безпосередньо у формули. У формули вони можуть бути введені у вигляді тексту, поміщеного в подвійні лапки. При обчисленні формули. Excel перетворить їх у відповідні числа.
• 10. Довжина формули не повинна перевищувати 1024 елементів. Обчислення частини формули.

При пошуку помилок у відповідній формулі зручно подивитися результати обчислення якоїсь частини формули. Для цього необхідно:

• — встановити курсор в клітку, що містить формулу;
• — у рядку формул виділити частину формули, яку потрібно обчислити;
• — натиснути клавішу F9 — обчислення формули (при натисненні Enter — результат обчислень вставиться у формулу, а при натисненні Esc — здійсниться повернення формули в початковий стан).

Спеціальне копіювання.

При копіюванні не всього вмісту клітки, а тільки якійсь складовій (формату, значення) застосовується спеціальне копіювання, яке можна виконати:

• 1. За допомогою меню:
  • — вибрати копійовану клітку або блок кліток;
  • — вибрати в меню Правка / Копіювати;
  • — перейти в нове місце;
  • — вибрати в меню Правка / Спеціальна вставка.
• 2. За допомогою контекстного меню:
  • — вибрати копійовану клітку або блок кліток;
  • — викликати контекстне меню;
  • — вибрати Копіювати;
  • — перейти в нове місце;
  • — вибрати Спеціальна вставка.

У діалоговому вікні, що з’явилося, залежно від прапора в стовпці Вставити копіюється: все, формули, значення, формати, примітки, без рамки. Можна провести копіювання з тим, що знаходиться в клітці, куди копіюємо. Залежно від прапора в колонці операції можна:

• — просто копіювати;
• — скласти вміст клітки з копійованим значенням;
• — відняти із значення в клітці копійоване значення;
• — помножити значення в клітці на копійоване значення;
• — розділити значення в комірці на копійоване значення.

Якщо встановлені відповідні прапори, то при копіюванні можна:

— пропустити порожні комірки (не копіювати штрихування, бордюр, формат, шрифт комірки, якщо в них відсутні значення);

• — транспортувати;
• — вставити посилання (при встановленні зв’язку з копійованим осередком, будь-яка зміна початкового комірки приводить до зміни результуючого комірки).