Аналіз конкурентоспроможності підприємства та розробка механізмів її підтримки на прикладі ПО «Сумський виробничий комбінат»

Вступ

економічний аналіз перспективний конкурентоспроможність

Вивчення кожної навчальної дисципліни розпочинається з розгляду загальновизнаних її теоретичних засад. Засвоєння теоретичних питань, ключових термінів і категорій дає змогу приступити до оцінювання та розв’язування нагальних проблем виробництва і підвищення його ефективності.

Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.

Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей, та об'єктивною оцінкою їх виконання.

Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у процесі, — приймається відповідне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.

В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, але змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва та витрачання ресурсів, з одного боку, і попиту, ринкових цін та ефективності роботи — з іншого, є основою планування діяльності підприємства.

Усі виробничі та фінансові процеси, а також загальні результати діяльності підприємства повинна належно контролюватися. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує й інша форма контролю — наступний. Він здійснюється як ревізія фінансового-господарської діяльності роботи підприємства, як тематична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження підприємств.

Метою даної роботи є проведення аналізу економічної діяльності підприємства й надання рекомендацій з його вдосконалювання.

У ході дослідження передбачається розв’язати наступні завдання:

вивчити баланс підприємства;

дослідити основні фактори, що визначають фінансовий стан підприємства;

дати оцінку фінансового стану;

провести аналіз зміни витрат;

проаналізувати ліквідність підприємства;

виконати аналіз прибутку і рентабельності;

зробити висновки, і запропонувати заходи по удосконаленню діяльності;

Об'єкт дослідження ПО, Сумський виробничий комбінат «.

Дані фінансової звітності є основними джерелами інформації для аналізу господарської діяльності підприємства.

1. Актуальність і необхідність аналізу економічної діяльності підприємства

1.1 Сутність і значення економічного аналізу в сучасних умовах у ринковій економіці

Аналіз (від греч. Analysis) у буквальнім розумінні означає розкладання цілого на елементи. Як один із загальних методів пізнання природи й суспільства аналіз застосовується при вивченні процесів, явищ і предметів у природі суспільства. Аналіз оснований на особливостях цілого, що дозволяє виявити головне в досліджуваному предметі. Між різними предметами і явищами існує зв’язок, тому тільки аналіз як розкладання цілого не забезпечує всебічного й глибокого їхнього дослідження. Його потрібно доповнити синтезом (від греч. synthesis), що означає з'єднання частин у єдине ціле. Лише аналіз і синтез у єдності забезпечують наукове вивчення явищ у всебічному діалектичному зв’язку. 23]

Як загальний метод пізнання аналіз лежить в основі багатьох наук і конкретизується стосовно до даної сфери діяльності. Наприклад: аналіз економіки, аналіз господарської діяльності в різних галузях промисловості, сільськім господарстві, будівництві, торгівлі, сфері соціально-побутових послуг і т.д.

Економічний аналіз припускає використання комплексу цифрових (облікових) даних, а також системи методичних приймань, що дозволяють вивчати різні сторони господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів. Господарські процеси відображаються цілою системою економічної інформації, яка досить динамічна. При раціональній організації потік цієї інформації є основою проведення економічного аналізу. Останній проводиться на мікроі макрорівні. Так, виділяють економічний аналіз, що дозволяє вивчати економічні процеси на макрорівні (наприклад, на рівні національної економіки й окремих галузей), і економічний аналіз на мікрорівні, тобто аналіз діяльності окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів.

Таким чином, економічний аналіз укладається в дослідженні економічних процесів і явищ, що обумовили, їхніх факторів і причин, оцінці виробничо-господарської діяльності, науковім обґрунтуванні бізнес-планів і контролі над ходом їх виконання. [34]

Економічний аналіз постійно розвивається як науковий напрямок, удосконалюється його методика, широко впроваджуються в практику аналітичної роботи засоби обчислювальної техніки, інші технічні кошти збору й обробки інформації, використовуються економіко-математичні методи дослідження господарських процесів. Підвищенню теоретичного рівня економічного аналізу сприяють вивчення, узагальнення й використання передового досвіду — аналітичної роботи.

Економічний аналіз у свою чергу сприяє інтенсифікації національного проведення, впровадженню досягнень науки й техніки в роботу підприємств. Попередній аналіз дозволяє визначити доцільність і ефективність нововведень. Оперативний і поточний аналіз допомагає визначити ефект від впровадження в проведення досягнень технічного прогресу, нових технологічних процесів.

Отже, за допомогою економічного аналізу удосконалюється господарський механізм, планування й управління. Це найважливіший інструмент, що забезпечує наукове передбачення перспектив діяльності окремих суб'єктів господарювання.

Економічний аналіз відноситься до наук, що вивчають економіку підприємств, галузей і економіку в цілому, і являє собою систему спеціальних знань для дослідження господарської діяльності. [22]

Предмет економічного аналізу — виробничо-збутова, постачальницька, фінансово-господарча й інша економічна діяльність підприємств, їх структурних підрозділів і асоціацій. Ця діяльність проявляється в системі показників, що відображаються в планових, облікових, звітних і інших джерелах інформації.

Об'єктом економічного аналізу може бути господарська діяльність підприємства в цілому, окремі її сторони або господарські процеси. У першому випадку говорять про комплексний аналіз, у другому — про тематичний аналіз.

Склад економічного аналізу обумовлений, насамперед, тими функціями, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук. Такими функціями є:

— вивчення характеру дії економічних законів, установлення закономірностей і тенденцій, що характеризують економічні явища й процеси в конкретних умовах підприємства;

— наукове обґрунтування поточних і перспективних планів;

— контроль над виконанням планів і управлінських розв’язків, ощадливим використанням ресурсів;

— пошук резервів підвищення ефективності проведення на основі вивчення передового досвіду й досягнень науки й практики;

— оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, використанню наявних можливостей;

— розробка заходів щодо використання виявлених резервів у процесі господарської діяльності. [13]

Таким чином економічний аналіз являє собою систему спеціальних знань, пов’язаних з дослідженням тенденцій господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів, управлінських розв’язків, контролем над їхнім виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, виміром і обґрунтуванням величини господарських резервів підвищення ефективності проведення й розробкою заходів щодо їхнього використання.

Завдання економічного аналізу пов’язані з його змістом, а також соціально-економічною тактикою й стратегією підприємства на найближчу й тривалу перспективи.

Завдання економічного аналізу:

— перевірка реальності й оптимальності бізнес-планів, прогнозів і нормативів; підвищення їх науково-економічної обґрунтованості; сприяння поліпшенню системи планування й управління;

— контроль виконання бізнес-планів за всіма показниками й дотримання нормативів; вивчення та оцінка тенденцій розвитку економіки підприємства в динаміку; умов і способів одержання результатів господарської-діяльності;

— визначення економічної ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, природних багатств; сприяння впровадженню в практику роботи підприємства науково-технічного прогресу й передових методів господарювання;

— виявлення й кількісний вимір впливу факторів на показники господарської діяльності підприємства; об'єктивна оцінка результатів його роботи;

— розробка заходів щодо усунення виявлених у процесі аналізу недоліків, вузьких місць у роботі; вивчення й мобілізація резервів підвищення ефективності використання економічного потенціалу;

— дослідження оптимальності управлінських розв’язків і сприяння їх успішної реалізації. [17]

Завдання економічного аналізу не вичерпуються наведеним переліком. Досвід економічного й соціального розвитку, комп’ютеризація менеджменту й т.п. показують, що перед економічною наукою в цілому й перед економічним аналізом, зокрема, висуваються нові завдання. Їхня успішна реалізація сприяє оптимальному розвитку національної економіки, підвищенню рівня життя населення.

У якості інформаційної бази економічного аналізу використовують планову й прогнозну інформацію, звітні дані підприємства (бухгалтерські, статистичні), деякі задані економічні параметри (податкові й процентні ставки, страхові платежі, галузеві рівні рентабельності й інші).

Аналіз дозволяє встановити й кількісно виразити залежність між кінцевими результатами діяльності підприємства й ресурсами проведення (матеріальними, фінансовими, людськими, інформаційними, тимчасовими), якими вона розташовує для того, щоб здійснювати поточну діяльність і розвиток підприємства.

Зростає необхідність у проведенні економічного аналізу: якщо при плановій економіці підприємство, що було тоді державним, могло розраховувати на одержання коштів від держави — на різні дотації й фінансування, а також на одержання кредитів у державному банку навіть при несприятливім фінансовім становищі, тобто могло розраховувати на виживаність навіть при неуважнім відношенні до своєї фінансово — економічній діяльності, то в умовах ринку ситуація значно змінюється. Відбулося роздержавлення економіки. Підприємства стали не тільки державними, а і в своїй більшості - приватними або акціонерними. Змінилася схема фінансування підприємств, головною метою й головним економічним змістом роботи підприємства стало одержання прибутку. Змінилися й взаємини окремого підприємства із зовнішнім економічним середовищем. При самостійному виборі партнера стало важливим і потрібним одержання як можна більш повної й великої інформації про нього, фінансово — економічної діяльності, а економічний аналіз — важливий інструмент для обробки даної інформації з метою винесення управлінського рішення.

Таким чином, сутність економічного аналізу — комплексне вивчення діяльності підприємства відповідно до поставлених цілей, представлене через систему економічної інформації. [10]

1.2 Методика аналізу економічної діяльності підприємства

Використання методу аналізу господарської діяльності проявляється через ряд конкретних методик аналітичного дослідження. Це можуть бути методики дослідження окремих сторін господарської діяльності або методики комплексного аналізу. Треба відзначити, що кожному виду аналізу відповідає своя методика.

Під методикою розуміється сукупність способів, правил найбільш доцільного виконання якої-небудь роботи. В економічному аналізі методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил дослідження економіки підприємства, певним чином підлеглих досягненню мети аналізу. Загальну методику розуміють як систему дослідження, яка однаково використовується при вивченні різних об'єктів економічного аналізу в різних галузях національної економіки.

Будь-яка методика аналізу бути методологічною порадою по проведенню аналітичного дослідження. Вона містить такі моменти, як:

— завдання й формулювання цілей аналізу;

— об'єкти аналізу;

— системи показників, за допомогою яких буде досліджуватися кожний об'єкт аналізу;

— поради по послідовності й періодичності проведення аналітичного дослідження;

— опис способів дослідження досліджуваних об'єктів;

— джерела даних, на підставі яких проводиться аналіз;

— вказівки по організації аналізу (які особи, служби будуть проводити окремі частини дослідження);

— технічні кошти й програмні продукти, які доцільно використовувати для аналітичної обробки інформації;

— характеристика документів, якими найкраще оформляти результати аналізу;

— споживачі результатів аналізу. [14]

При виконанні аналізу економічної діяльності підприємства виділяються наступні етапи.

Таблиця. 1.1 Етапи виконання аналізу економічної діяльності підприємства

Така послідовність виконання аналітичних досліджень є найбільш доцільною з погляду теорії й практики аналізу господарської діяльності.

У якості найважливішого елемента методики аналізу господарської діяльності виступають технічні прийоми й способи аналізу. Коротко ці способи можна назвати інструментарієм аналізу.

Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

— первинної обробки зібраної інформації (перевірки, угруповання, систематизації);

— вивчення стану й закономірностей розвитку досліджуваних об'єктів;

— визначення впливу факторів на результати діяльності підприємств;

— підрахунку невикористаних і перспективних резервів підвищення ефективності проведення;

— узагальнення результатів аналізу й комплексної оцінки діяльності підприємств;

— обґрунтування планів економічного й соціального розвитку, управлінських розв’язків, різних заходів. [57]

В аналізі господарської діяльності використовується багато різних способів. Серед них можна виділити традиційні способи, які широко застосовуються і в інших дисциплінах для обробки й вивчення інформації (порівняння, графічний, балансовий, середніх і відносних чисел, аналітичних угруповань, евристичні методи розв’язку економічних завдань на підставі інтуїції, минулого досвіду, експертних оцінок фахівців та ін.).

Для вивчення впливу факторів на результати господарювання й підрахунку резервів в аналізі застосовуються такі способи, як: ланцюгові підстановки, абсолютні й відносні різниці, інтегральний метод, кореляційний, компонентний, методи лінійного, опуклого програмування, теорія масового обслуговування, теорія ігор, дослідження операцій, і т.д. Застосування тих або інших способів залежить від мети й глибини аналізу, об'єкта дослідження, технічних можливостей виконання розрахунків і т.д. [14]

Удосконалювання інструментарію наукового дослідження має дуже велике значення і є основою успіху й ефективності аналітичної роботи. Чим глибше людей проникає в сутність досліджуваних явищ, тим більш точні методи дослідження йому потрібні. Це характерно для всіх наук. За останні роки методики дослідження у всіх галузях науки стали більш досконалими. Важливим придбанням економічної науки є використання математичних методів в економічних дослідженнях, що робить аналіз більш глибоким і точним.

Універсальним методом економічного аналізу служить порівняння. Досліджуване явище зіставляється з відомими, вивченими раніше, щоб визначити їхні загальні риси й відмінності.

Порівняння використовується в таких найбільш типових ситуаціях, як зіставлення:

*планових і фактичних показників для контролю виконання планів;

*фактичних показників з нормативами для контролю над затратами, вивчення їх освоєння й виявлення можливостей економічного й соціального розвитку;

фактичних показників з показниками минулих років для визначення тенденцій розвитку економічних процесів, дослідження закономірностей і темпів розвитку суб'єктів господарювання;

показників аналізованого підприємства з досягненнями науки й досвіду роботи інших підприємств для пошуку можливостей і резервів поліпшення господарської діяльності, використання закордонного досвіду;

різних варіантів управлінських рішень з метою вибору оптимального. Порівняння проводиться по однотипних групах підприємств із порівнянними умовами проведення. При цьому необхідно забезпечувати порівнянність показників в оцінці, методиці обчислення, структурі, календарних рядках і умовах роботи.

Порівняння служить початковою стадією економічного аналізу. Надалі встановлюються причини виявлених відхилень за аналізованими показниками, яким дається об'єктивна оцінка. [26]

Таким чином, в економічному аналізі методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил дослідження економіки підприємства, практичного виконання аналізу господарської діяльності. Аналітичні роботи включають складання плану аналізу, добір, перевірку й методику вивчення економічної й іншої інформації, узагальнення й реалізацію результатів проведеного дослідження.

1.3 Економічний аналіз, як основа для прийняття управлінських рішень

У сучасних умовах значно підвищується відповідальність керівників за фінансовий стан підприємств, і відповідно оперативна діагностика й аналіз набувають важливого значення.

Незважаючи на значну невизначеність у роботі підприємств, останнім часом підсилюється значення прогнозного аналізу, що дозволяє скласти обґрунтовані бізнес-плани.

Прагнучи розв’язати конкретні питання й одержати кваліфіковану оцінку фінансового становища, керівники підприємств усе частіше починають вдаватися до допомоги фінансового аналізу. При цьому вони, як правило, уже не задовольняють констатацією величини показників звітності, а розраховують одержати конкретний висновок про достатність платіжних коштів, нормальних співвідношеннях власного й позикового капіталу й причинах її зміни, типах фінансування тих або інших видів діяльності.

Залучення до розрахунків фінансових показників даних внутрішнього обліку дає можливість більш скрупульозно підійти до оцінки й скласти об'єктивний висновок про фінансове становище підприємства. При цьому розрахунками показників процедура економічного й фінансового аналізу не вичерпується. Це лише один з його початкових етапів.

Наступним обов’язковим етапом є порівняння результатів зі значеннями, отриманими в більш ранні періоди. По динаміці показників встановлюються їх більш-менш нормальні значення стосовно до умов діяльності даного підприємства. Якщо показники на підприємстві, що склалися суттєво відрізняються від їхніх нормальних (нормативних) значень, то виявляють причину цих відхилень.

Іншим прикладом співвідношень, що перебувають під контролем господарських керівників, є порівняння матеріальних витрат і собівартості випущеної продукції. Знаючи це співвідношення, по очікуваному випускові готової продукції можна визначити ймовірну суму видатків матеріалів.

При тривалому обороті товарно-матеріальних цінностей потрібна оцінка доцільності політики формування запасів і вишукування можливості усунути ці надлишки. Це обумовлює необхідність виявлення тих видів матеріальних цінностей, які сповільнюють оборотність коштів, що містяться в запаси.

Таким чином, результати фінансового аналізу дозволяють виявити вразливі місця, що вимагають особливої уваги. Нерідко виявляється достатнім виявити ці місця, щоб розробити заходи щодо їхньої ліквідації.

Економічний аналіз є необхідним елементом виконання кожної функції керування економікою. [13]

Основними функціями економічної діяльності (функції економічного керування) є:

— інформаційне забезпечення керування ;

— аналіз економічної діяльності і її результатів, оцінка можливостей економічної діяльності;

— планування;

— організація управління.

Ефективність прийняття управлінських рішень визначається якістю аналітичних досліджень.

Облік, планування й аналіз забезпечують якість управлінських рішень.

Вихідним елементом системи керування є планування, яке визначає напрямок і втримування діяльності господарюючого суб'єкта. Важливим елементом планування є визначення шляхів реалізації поставленої мети — досягнення кращих фінансових результатів.

Без достовірної й повної інформації практично неможливе прийняття оптимальних управлінських рішень. Облік забезпечує постійну систематизацію й узагальнення даних, необхідних для керування проведенням і контролю над ходом реалізації бізнес-планів. [36]

Для оптимізації керування необхідно мати чітку уяву про тенденції й характер змін в економіці господарюючого суб'єкта. Досягнення даної інформації можливо тільки на основі економічного аналізу. У процесі аналізу «сира», первинна інформація перевіряється. Визначаються відповідність установленим формам, правильність арифметичних підрахунків, зведення й порівнянність показників. Потім інформацію обробляють; проводять загальне ознайомлення з документами, їх утримуванням; визначають і порівнюють відхилення; визначають вплив факторів на аналізований об'єкт, виявляють резерви та шлях їх використання, а також недоліки, помилки. Результати аналізу систематизуються, узагальнюються. На основі результатів аналізу ухвалюються управлінські рішення. Звідси випливає, що економічний аналіз обґрунтовує управлінські рішення, забезпечує об'єктивність й ефективність керування проведенням.

Роль аналізу в керуванні проведенням зростає внаслідок того, що міняються механізм господарювання, принципи й методи керування. Обмеженість ресурсів і необхідність вибору змушують керівників постійно проводити дослідження в області ринків збуту, джерел сировини, вивчення попиту, ціноутворення, що повинне забезпечити підвищення ефективності проведення.

Роздержавлення, приватизація, розвиток нових організаційно-правових форм господарювання вимагають нових методів управління й припускають постійний контроль над усіма доданками виробничої собівартості, глибокого аналізу витрат по елементах і статтям видатків, аналізу непродуктивних видатків і втрат, що підвищує економічну ефективність проведення, збільшує величину чистого прибутку й можливості матеріального стимулювання.

Усі управлінські розв’язки, прийняті на рівні господарюючого суб'єкта, є оптимальними, обґрунтованими й мотивованими. З метою прийняття оптимальних управлінських розв’язків проводиться оперативний, що тече, й перспективний аналізи. Кожний з них пов’язаний з певною функцією керування й планування. [44]

Прийняття рішень вимагає розробки декількох варіантів рішень господарських ситуацій, їх обґрунтування шляхом проведення економічного аналізу, вибору найкращого варіанта управлінського рішення. У цих умовах підвищується роль економічного аналізу як важливого об'єкту керування економікою господарюючого суб'єкта, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Уся необхідна інформація повинна бути класифікована по групах залежно від зв’язку із системою керування.

Для прийняття правильних рішень в області цін і обсягів виробництва необхідно додатково провести аналіз взаємодії факторів, що формують прибуток. У рамках даного аналізу перебуває оптимальне співвідношення цих факторів при певних заданих умовах зовнішнього й внутрішнього середовища. При цьому оптимізація проводиться по одному з існуючих критеріїв:

максимум прибутку;

максимум рентабельності;

максимум виторгу. [54]

1.4 Інформаційна база для проведення економічного аналізу

Зміст та сам процес економічної роботи як функції управління, що обслуговує інші функції, доводить, що для успішного їх здійснення необхідна інформація, тобто сукупність відомостей про будь-яке явище, процес, які є об'єктом зберігання, передачі та видозміни. Вся інформація, яка використовується в управлінні, являє собою інформаційну систему, що є зв’язуючою ланкою між керуючою та керованою системами. В сучасних перехідних до ринку умовах змінюються сутність, значення та сукупність використовуваної економічної інформації взагалі та аналітичної зокрема. Це пов’язано зі зміною системи збору, передачі та обробки інформації, регламентації та структуризації залежно від ієрархії користувача і перетворює її на один із найцінніших ресурсів виробництва, ринку.

Обсяги та зміст інформації за складом користувачів різних рівнів визначаються за допомогою діючої системи обліку та статистики, регламентуються відповідними законодавчо-нормативними актами і, зокрема, законом про комерційну таємницю. Цим законом та рядом підзаконних актів визначено перелік таких, що підлягають оголошенню, показників і відомостей про діяльність підприємств. [21]

Широке застосування сучасної оргтехніки значно збільшує інформаційні можливості управлінської системи, дозволяє прискорити обробку управлінської інформації, розширити коло одержуваних даних, підвищити якість та змінити їх характер. Сучасна ЕОТ надає Можливість, поряд із операціями фіксації, накопичення та обробки інформації, виконувати й ряд логічних операцій, що, у свою чергу, дозволяє автоматизувати ряд конкретних завдань по прийняттю Управлінських рішень для стандартних ситуацій виробництва. Ця обставина вимагає наукового обґрунтування складу та змісту потоки економічної інформації на базі наступних принципів:

— встановлення інформаційної потреби та шляхів і методів найбільш ефективного їх задоволення;

— об'єктивність відображення процесів виробництва, обігу, розподілу та потреби, використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

— єдність інформації, що надходить із різних джерел (бізнес планів, оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку), усунення дублювання первинної інформації;

— оперативність інформації, яка досягається шляхом застосування сучасних засобів зв’язку, безпосередньо пов’язаних з ЕОМ;

— розробка первинної документації на ЕОМ і на цін основі необхідних виробничих показників;

— обмеження обсягів первинної інформації та підвищення ефективності її використання;

— кодування первинних даних з метою скорочення обсягів інформації, ефективного використання комплексів ЕОМ;

— розробка програм використання та аналізу первинної інформації для планування та управління. [33]

Виходячи з вищевикладеного, всю сукупність інформації, яка використовується в економічному аналізі і забезпечує управлінську систему та зацікавлених сторонніх користувачів, можна згрупувати з урахуванням головних джерел даних на такі групи:

— планово облікові;

— поза облікові.

До першої групи відносяться всі законодавчо-нормативні акти, які використовуються в процесі аналізу як критеріальні дані, бізнес плани, дані обліку та все, що пов’язано з формуванням звітності. В другу групу входять дані, які не віднесені до першої, матеріали цільових обстежень, перевірок, особистих спостережень працюючи та аналітиків, анкетування, експериментів, спеціальних вибірок, відомості з передач радіо та телебачення, технічна документація, устаткування, технологія та інші.

Діяльність підприємств відображається в економічних показниках, усю сукупність яких можна розділити за наступними ознаками:

— залежно від покладених вимірників на натуральні та вартісні;

— залежно від суттєвої характеристики ознаки виміру на кількісні та якісні;

— зважаючи на послідовність та спосіб формування ні первинні та вторинні (об'ємні та питомі). [44]

Необхідно приділити особливу увагу широкому розповсюдженню та значущості натуральних та умовно-натуральних показників у плануванні обліку й аналізі обсягів виробництва та реалізації продукції, взаємопов'язаних та взаємозалежних. Конкретизація вимірників залежить від галузі виробництва та конкретного виду продукції. Вартісні показники застосовуються для вираження практично всіх без винятку сторін діяльності підприємства, кількісні — як для виміру обсягів виробництва та реалізації, так і тих, що характеризують роботу підприємства з якісної сторони (наприклад, собівартість продукції, прибуток, рентабельність тощо) і можуть використовуватися в натуральних та вартісних вимірниках.

Спектр якісних показників досить широкий і включає всі без винятку показники якості продукції підприємств різних галузей народного господарства та показники факторів, які віднесені до якісних згідно з прийнятими в економічному аналізі методами дослідження.

Первинні показники — це ті, що є визначальними для характеристики окремих сторін діяльності підприємства (обсяг виробництва, реалізації, собівартості, прибутку) і на підставі яких розраховуються похідні показники. Вторинні, як правило, визначаються па підставі первинних або підпорядковані їм (продуктивність праці, фондовіддача, матеріальні затрати у собівартості та інші).

Інформація, що міститься в обліковій та звітній інформації, повинна відповідати вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. за № 250. Вимоги цього Положення зводяться до «формування повної та достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансистами, податковими статистичними і банківськими установами та іншими зацікавленими органами і організаціями» (ст. 6 Положення).

Аналітична інформація нагромаджується, обробляється, систематизується, зберігається та використовується відповідно до планів та програм аналітичної роботи на підприємстві згідно з прийнятою організаційною формою.

Сучасні ЕОМ вносять суттєві зміни в характер обробки аналітичних задач на підприємствах. Висока швидкість виконання розрахункових, узагальнюючих та логічних операцій дозволяє значно підвищити швидкість обробки та використання інформації в управлінні виробництвом. Виконання логічних операцій якісно змінює сферу застосування ЕОМ в економічному аналізі, у розрахунку варіантів виробничих ситуацій, їх аналізі з точки зору економічної діяльності і надає можливість на цій основі готувати або й пропонувати конкретні управлінські рішення, які забезпечать досягнення оптимальних результатів. Використання ЕОМ розширює функції та перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям від оцінки діяльності за минулі періоди до аналізу оперативних та майбутніх ситуацій для прийняття управлінських рішень. Така спрямованість економічного аналізу здійснювалася на всіх етапах його розвитку, проте реалізувати її можливо лише в умовах застосування сучасних ЕОМ. [32]

Враховуючи реальний взаємозв'язок змісту та переліку задач економічного аналізу з іншими функціональними підсистемами, які діють у системі управління виробництвом, що відображається в обсягах вхідної та вихідної інформації, частоті інформаційного обміну, значущості інформації для розв’язання конкретних задач, доцільно створювати інтегровані інформаційні системи (банк даних) підприємства. Зважаючи на вищенаведене, основою (матеріальною базою) для проведення економічного аналізу є інформація, яка перед використанням проходить попередню обробку. В процесі такої обробки встановлюються повнота, порівнянність, аналітичність та доброякісність отриманих даних. Основним питанням є перевірка доброякісності джерел інформації для аналізу. Перевірку доброякісності джерел інформації розрізняють на формальну та по суті.

При формальній перевірці інформації контролюють: дотримання термінів звітності, які вказуються на титульній сторінці форми; наявність передбачених діючою системою облікової, статистичної та податкової звітності форм; повноту, правильність заповнення рядків і стовпців; наявність необхідних розшифровок та підписів керівних і відповідальних працівників; правильність арифметичних підрахунків по окремих розділах та звітах; наступництво звітності (тобто відповідність залишків на початок року вихідним залишкам по балансу на кінець попереднього року, а суми обсягів товарної, реалізованої продукції за рік мають відповідати їх сумі за чотири квартали).

Перевірка добро якості інформації для аналізу по суті передбачає:

— перевірку погодженості показників, які відображаються в різних формах звітності;

— перевірку погодженості різних планових показників (обсяг виробництва повинен бути погодженим з планом по праці);

— перевірку своєчасності та повноти інвентаризації та відображення її результатів на відповідних рахунках та у балансових статтях;

— зустрічну перевірку розрахунків;

— ознайомлення з матеріалами ревізії та аудиторських перевірок, а також матеріалів по реагуванню на зауваження.

Основу інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану становить бухгалтерська звітність. Одним з найважливіших принципів бухгалтерського обліку є принцип достатньої аналітичності даний, що генерують у системі, і відбиваються у звітності. Очевидно, що далеко не будь-які корисні відомості можуть бути відображені безпосередньо у звітності, частину їх доводиться давати додатково у вигляді додатків і приміток до звітності, аналітичних записок, схем, графіків. Це актуалізує проблему втримування й структурування бухгалтерського звіту. Значимість бухгалтерської звітності для проведення аналізу фінансово-господарчої діяльності підприємства багатоаспектна й може бути розглянута як у рамках теорії бухгалтерського обліку й фінансів, так і з позиції практикуючих бізнесменів і фахівців.

Таким чином, економічна інформація неоднорідна, складна, поряд із систематичним ростом обсягу інформації спостерігається її нестача для прийняття управлінських рішень. [54]

2. Економічний аналіз діяльності підприємства

2.1 Діяльність ПО «Сумський виробничий комбінат»

Підприємство облспоживспілки «Сумський виробничий комбінат «- одне з найбільш сучасних підприємств м’ясопереробної промисловості України, яке поєднує тридцятирічні традиції з сучасними технологіями, в якому чітко окреслилась тенденція до постійного вдосконалення організаційної структури, виробничих процесів, технічного переозброєння, освоєння та розробки передових сучасних технологій.

Будівництво основних цехів підприємства розпочалося в 1957 році на території забійного пункту. В 1965 році були введені в експлуатацію і почали працювати цех первинної переробки худоби, ковбасний та ходильний цехи. В 1970 році було закінчено будівництво цеху медичних препаратів і розпочата реконструкція та технічне переобладнання основних цехів.

Потужність цеху первинної переробки худоби була доведена до 53 т м’яса в зміну, ковбасних виробів — 9,0 т в зміну. В 1991 році була проведена реконструкція холодильника з впровадженням у дію системи однофазної заморозки м’яса. Потужність холодильника — 3500 т умовної місткості замороженого м’яса.

Загальна площа підприємства — 17,4 га, в т. ч. площа забудови — 5 га. Предметом діяльності товариства є виробництво та реалізація на внутрішній ринок держави та на експорт м’яса, м’ясопродуктів, ковбасних виробів, м’ясних консервів, продукції медичних препаратів, сухих тваринних кормів.

ПО «Сумський виробничий комбінат"займається переробкою великої рогатої худоби, свиней, коней. Підприємство виробляє 216 найменувань харчової та технічної продукції, в т. ч. ковбасних виробів — 79 найменувань, м’ясних напівфабрикатів — 12 найменувань, 12 найменувань медичних препаратів та ін., 5 найменувань м’ясних консервів. Основне завдання підприємства полягає в істотному розширенні асортименту м’ясної продукції що випускається для більш повного задоволення зростаючого попиту населення, розробці нових високоякісних екологічно чистих продуктів харчування, яким віддають перевагу як батьки, так і діти, у їхньому ефективному виробництві і просуванні під торговою маркою ПО «Сумський виробничий комбінат «, а в цілому — створенні сучасного автоматизованого багатогалузевого підприємства, що включає всі стадії виробництва — від заготівлі сировини до випуску готової продукції.

Колектив ПО «Сумський виробничий комбінат» поставив перед собою задачу, і успішно вирішує її, по реалізації у виробництво передових досягнень науки і практики, підтримці на незмінно високому рівні престижу м’ясної продукції з торговою маркою ПО «Сумський виробничий комбінат». Нажаль, на даний момент стратегія досягнення поставлених цілей на підприємстві не розроблена.

Після проведеної реконструкції і технічного переобладнання цехів за минулий час була збільшена по тужність цеху первинної переробки худоби до 53 тонн м’яса за зміну, ковбасних виробів до 6,5 тонн за зміну і не фондових ковбас до 2,5 тонн за зміну. З 1970 року функціонує цех медпрепаратів.

У 1991 році була проведена реконструкція компресорної ділянки і холодильника з введенням у дію системи однофазного заморожування м’яса, проектною по тужністю 3000 тонн умовної ємності.

Сьогодні ПО «представляє сучасне підприємство м’ясної промисловості. Об'єднує основні і допоміжні цехи, фірмові магазини, об'єкти соціально-побутового призначення (спортивно-оздоровчий комплекс, турбаза для відпочинку працівників).

Для" проведення контролю за виробничими процесами і якістю продукції що випускається ПО «Сумський виробничий комбінат» має у своєму розпорядженні акредитовану виробничу лабораторію, яка включає токсикологічний, радіологічний, хімічний, бактеріологічний відділи і відділ пестицидів.

В асортименті продукції значне місце займають варені ковбасні вироби, сосиски, не фондові ковбаси. Великий обсяг товарообігу складає реалізація мороженого м’яса.

Цех первинної переробки худоби являє собою взаємозалежний комплекс ділянок, що дозволяє працювати по безвідхідній технології. Зокрема ділянка обробки кишкової сировини і виготовлення фабрикату — оболонки для виробництва ковбасних виробів, оснащена двома імпортними сучасними поточно-механізованими лініями. Якість кишкових фабрикатів відмінна. Високу оцінку продукції шкіроконсервного відділку (звідки відправляється високоякісна продукція на заводи і фабрики для виготовлення різних шкіряних виробів) дають її закордонні покупці.

Турбота про якість є традицією підприємства облспоживспілки «Сумський виробничий комбінат». Це стосується як виробництва продукту на підприємстві, так і проектування і пуску нових технологій. Колектив постійно працює над розширенням асортименту ковбасного виробництва. Використання різних кількостей свинини, яловичини, жиру, субпродуктів, крові, харчових добавок, спецій, а також їх комбінування дозволяє випускати великий асортимент готової продукції, регулювати хімічний склад, смак, соковитість, ніжність виробів і в підсумку одержувати високоякісний, повноцінний, добре засвоюваний продукт.

Нині впроваджена передова технологія виробництва паштетів 6-ти найменувань. Покупці одержують цінний харчовий продукт за помірними цінами. З метою поліпшення переробки м’ясної сировини, розширення асортименту продукції, придбання нових ринків збуту під ділянку виробництва м’ясних консервів зроблена реконструкція матеріального складу. Придбано і встановлено лінії розфасування м’ясних консервів у скляну і жерстяну тару, пакетування готової продукції в поліетиленову плівку. Потужність виробництва консервів складає 50 тис. умовних банок за зміну. Впроваджено випуск консервів 5-ти найменувань.

Після реконструкції і технічного переоснащення холодильника і компресорної ділянки досягнуто значних результатів по підвищенню якості термічного опрацювання м’яса і субпродуктів, зменшення природної усушки м’ясопродуктів.

Сьогодні на підприємстві ведуться роботи по освоєнню нових видів лікарських препаратів із сировини, що одержується при переробці живності.

Наявність 3 фірмових магазинів дає можливість постійно вивчати купівельний попит і своєчасно поновлювати асортимент. У фірмових магазинах реалізується до 45% м’ясопродуктів з мінімальною торгівельною надбавкою. ПО «Сумський виробничий комбінат" — це поєднання тридцятирічних традицій з сучасними технологіями, власні «ноу-хау» та взаємовигідне співробітництво, впровадження прогресивних рішень та готовність до прийняття нових проектів, пов’язаних з реструктуризацією виробництва, введенням нових технологічних процесів та технологій, виробництвом нових видів продукції. При виробництві особлива увага приділяється контролю за якістю продукції. Виробляється технологічний контроль виробництва з використанням сучасних засобів виміру і контролю показників якості, що дозволяє здійснювати ефективний контроль фізико-хімічних параметрів як сировини, і оброблюваної м’ясної продукції на всіх етапах виробництва, так і готової продукції. Кінцевий продукт забезпечується посвідченням якості і ветеринарним сертифікатом, сертифікатом відповідності по всіх параметрах, передбаченим світовими стандартами якості. До роботи притягнуті кваліфіковані фахівці, що мають практичний досвід роботи в м’ясній промисловості, а також випускники спеціалізованих середніх і вищих навчальних закладів.