Аналіз авторських неологізмів на прикладі «Поттеріани» Дж. К. Роулінг (український та російський варіанти перекладу)

[Введите текст]

Міністерство АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ України Білоцерківський національний аграрний університет Факультет лінгвістики КУРСОВА РОБОТА ТЕМА: АНАЛІЗ АВТОРСЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ НА ПРИКЛАДІ «ПОТТЕРІАНИ» ДЖ.К. РОУЛІНГ (УКРАЇНСЬКИЙ ТА РОСІЙСЬКИЙ ВАРІАНТИ ПЕРЕКЛАДУ) Біла Церква — 2012

ЗМІСТ

ВСТУП РОЗДІЛ 1. НЕОЛОГІЗМ ЯК МОВНЕ ЯВИЩЕ

1.1. Визначення поняття «неологізм», «авторський неологізм» та їх характеристики

1.2. Типи нових слів. Шляхи словоутворення РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ АВТОРСЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ НА ПРИКЛАДІ «ПОТТЕРІАНИ» ДЖ.К. РОУЛІНГ (РОСІЙСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ВАРІАНТИ ПЕРЕКЛАДУ)

2.1 Аналіз структури для з’ясування значення неологізму

2.2 Неологізми на прикладі циклу творів про Гаррі Поттера, розглянуті на основі класифікації реалій, запропонованої В. С. Виноградовим (український та російський варіанти перекладу) ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Переклад — це комплексний процес. Для правильної і точної передачі думки оригіналу треба не лише знайти в мові перекладу найбільш відповідні слова, але і надати їм відповідну граматичну форму. До цього ще домішуються в більшості випадків і стилістичні чинники, які не можна не враховувати. Перекласти — означає вірно і повно виразити засобами однієї мови те, що вже виражене раніше засобами іншої мови.

Неологічний бум останніх десятиліть знаходить яскраве віддзеркалення в публіцистиці, в мові засобів масової інформації і літературній критиці, які особливо швидко реагують на зміни в громадському житті і мові.

Поява нового слова є результатом боротьби двох тенденцій: тенденції розвитку мови і тенденції її збереження. Проте для того, щоб адекватніше відбити, відтворити і закріпити нові ідеї і поняття, мова взагалі і лексика особливо вимушені перебудовуватися, диференціюватися, породжувати нові одиниці. При цьому поява нового слова не завжди викликана прямими потребами суспільства в новому позначенні. Часто неологізм — це результат нових асоціацій або результат усунення омонімії і т.д., тобто при створенні неологізму частенько діють чисто внутрішньомовні стимули.

Дослідження присвячене особливостям перекладу авторських неологізмів на прикладі «Поттеріани» Дж.К. Роулінг. Обрана тема полягає в з’ясуванні основних тенденцій у творенні нових слів. Нові номінації інформують про нове у реальному житті, адже перш ніж створене слово стане загальновживаним, воно активно використовуватиметься невеликою кількістю людей. Саме від них великою мірою залежить те, чи приживеться це слово. Отож, це надзвичайно важливо для нас, перекладачів, постійно бути ознайомленими з авторськими неологізмами, а найвдаліші слова та словосполучення вживати й у своїх перекладацьких творах. Застосування неологізмів змінює кут подання інформації, привертає увагу, надовго залишається у пам’яті.

Актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, необхідністю вивчення нової лексики як засобу відображення змін, що відбуваються в сучасній лінгвокультурі під впливом таких соціально значущих факторів як комп’ютеризація, інформатизація, глобалізація і т.п., а з іншого боку тим, що нині питання про природу, типи неологізмів і способи їх перекладу є відкритим, а роль лексичних одиниць такого типу в процесі міжкультурної комунікації досить важлива. Крім того, порівняльне вивчення неологізмів у різних мовах, особливо у різноструктурних, являється перспективним напрямом сучасної лінгвістики.

Метою дослідження є теоретичний та практичний аналіз авторських неологізмів (на прикладі «Поттеріани» Дж.К. Роулінг).

Досягнення мети роботи передбачає реалізацію наступних завдань:

1. Дати визначення поняттю «неологізм» та «авторський неологізм» і вказати їх характеристики;

2. Проаналізувати структуру авторського неологізму та шляхи словоутворення;

3. Розкрити специфіку нововведень в лексиці англійської мови (на прикладі «Поттеріани» Дж.К. Роулінг).

Об'єктом дослідження є авторські неологізми в англійській мові.

Предметом дослідження є авторські неологізми Дж.К. Роулінг з циклу творів про Гаррі Поттера.

Наукова новизна дослідження полягає у більш детальному розгляді способів утворення авторських неологізмів в текстах та співставленні українських та російських варіантів перекладу цих неологізмів (на прикладі «Поттеріани» Дж.К. Роулінг), оскільки знання цих способів є основним моментом при осмисленні значення нового слова, а також способу перекладу, або швидше передачі авторських неологізмів різними перекладачами, за допомогою різних видів перекладних і неперекладних еквівалентів.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в подальшій розробці теорії неології як одного з розділів теорії номінації, у виділенні загальної для мови і культури методологічної платформи, на базі якої розробляються методи вивчення одиниць лексичного складу мови, що виступають у функції відтворюваних знаків «мови» культури, а також проблемам їх перекладу.

Практичне значення роботи визначається тим, що висновки, отримані в ході дослідження, а також ілюстративний матеріал можуть знайти застосування у формуванні лінгвокультурної компетенції у тих, що вивчають англійську мову, оскільки у відриві від соціокультурного середовища вивчення мови виникають об'єктивні складнощі в опануванні нової лексики. Матеріали роботи можна використовувати на лекційних та практичних заняттях з теорії перекладу. Також вона може допомогти студентам, які пишуть наукові роботи.

РОЗДІЛ 1. НЕОЛОГІЗМ ЯК МОВНЕ ЯВИЩЕ

1.1 Визначення поняття «неологізм», «авторський неологізм» та їх характеристики

Категорія нових слів неоднорідна й багатопланова. Питання про те, які саме слова можна вважати новими, є головним питанням неології [2, с. 13 ]. У сучасних дослідженнях новолексики для позначення новостворених слів використовують такі терміни, як «авторський неологізм», «індивідуально-авторський новотвір», «оказіональне слово», «лексичний новотвір», «неолексема», «лексична інновація». На думку О. Сербенської, інновації - це «новотвори, запозичення, а також включення і входження в мову, зумовлені перерозподілом значень у видах і жанрах мовлення; це і відродження слів і висловів з минулих епох» [6, с. 67].

Спочатку нагадаємо значення терміна «нові слова». Це лексичні одиниці, які не є загальновживаними, проте можуть ними стати, що з’явились у мові протягом певного періоду і не існували раніше, відчуваються як нові у мовній свідомості мовців. Пропонуємо враховувати таку ієрархію ознак при аналізі цих слів:

1) входження чи не входження нових слів до мови або мовлення;

2) зумисне чи випадкове створення їх у мові;

3) сфера вживання у мовленнєвому просторі;

4) відповідність/невідповідність словотвірній системі мови;

5) звичайність чи незвичайність новотворів.

«Створюючись у індивідуальному мовленні, слово стане загальновживаним, якщо на це буде суспільна необхідність», — зазначав В. Філін. Справді, у наше повсякдення так природно ввійшли слова: мрія, майбутнє, незагойний, нестяма, страдниця, чарівливий (М. Старицький), звіт (І.Верхратський), чинник, поступовий (І.Франко) [40, с.503−504], високочолий (Т. Шевченко), світогляд, самосвідомість (І. Нечуй-Левицький), провесна, промінь (Л. Українка), юнка (П. Тичина). Цікаво те, що неологізми — це не абсолютно нові звукосполуки, а вони, як правило, формуються з наявного мовного матеріалу.

Неологізми (від грец. нЭпж — новий і льгпж — слово) — це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, якщо предмет чи поняття закріплюються в житті суспільства, то їхня назва з часом перестає сприйматися як нова й переходить до активної лексики. Коли ж вони втрачають актуальність, їхня назва стає історизмом. Так, слова «космонавт», «ЕОМ», «комп'ютер», «колготки», «універсам», що з’явилися кілька десятиліть тому, уже стали звичними й вийшли з розряду неологізмів. За станом на 1993 рік неологізмами є такі слова, як «СНД», «снумівець», «роздержавлення», «комп'ютеризація», «брокер», «бартер», «відеосалон», «холдинг», «рекетир» …

За джерелом виникнення неологізми, у свою чергу, поділяються на загальномовні та індивідуально-авторські. [16]

Загальномовними називають такі нові слова, які, по-перше, досить швидко стають надбанням усіх або обмеженого за якоюсь ознакою (професійною, соціальною, територіальною) кола носіїв мови, і, по-друге, виконують переважно номінативну, тобто називну, функцію.

Індивідуально-авторськими називаються такі нові слова, які створюються письменниками і вживання яких, по-перше, виконує не стільки номінативну, скільки оціночно-виражальну функцію. Вони рідко виходять за межі контексту, не набувають широкого поширення і, як правило, залишаються приналежністю індивідуального стилю, так що їх новизна і незвичність зберігаються.

Проте зустрічаються випадки, коли ті або інші авторські неологізми стають частиною загальної лексики. Прикладом для європейських мов можуть служити:

" утопія" Т. Мору

" робот" К. Чапека

" новояз" Дж. Орвелла М. В. Ломоносов збагатив літературну мову наступними словами: «атмосфера», «речовина», «градусник», «заломлення», «рівновага», діаметр", «квадрат», «мінус», «горизонт» та «горизонтальний», кислота" і «квасці», «запалювальне» (скло), «негашене» (вапно), «вогнедишучі» (гори), «питома» (вага).

Слова «промисловість», «моральний», «естетичний», «епоха», «сцена», «гармонія», «катастрофа», «майбутність», «вплив», «зосередити» ввів у літературну мову Н.М. Карамзін; «головотяп», «головотяпість», «благодурість» — М.Є. Салтиков-Щедрін; «знітитися», «лимонничати» — Ф.М. Достоєвський; «літак» (в значенні аероплан), «бездара» — І. Сєвєрянін; «льотчик», «визнеможений», «сміхач» — В. Хлєбніков; «канцелярист» — К. Чуковський. [15]

Б. Томашевський дає індивідуально-авторським неологізмам таку оцінку: «Неологізми — це такі слова, які створює сам митець, сам поет, письменник не для того, щоб дати їм загальний ужиток, ввести їх до загальновживаної мови, в загальний словник, а для того, щоб читач відчував у процесі сприйняття самого художнього твору, як перед ним народжується нове слово. Неологізм повинен завжди сприйматися як певний винахід саме даного митця, він неповторний. Як тільки починають його повторювати, вводити до загального словника, він втрачає той стилістичний ефект, на який розраховував митець. Митець розраховує на неологізм як на слово, що створюється на очах у читача й виключно для даного контексту». Пропонуємо приклади індивідуально-авторських неологізмів П. Тичини: «…Діло брать, щоб аж сміялось… Щоб життя в нас виноградно і пшенично наповнялось»; «…свиня …од всіх свиней свиніша»; В. Маяковського: «фимиамился восторг»; «И пошли часы необычайниться».

За призначенням неологізми діляться на такі, як:

1. Для позначення предметів, що не існували раніше, явищ і понять, наприклад, слова «електростанція» або «космонавт», «лавсан», «програмування», «НЕП» з’явилися разом з відповідними реаліями. Виникнення загальномовних неологізмів зазвичай пов’язане саме з позначенням нової реалії;

2. Власні імена для новостворюваних предметів (наприклад, «Кодак»);

3. Для коротшого або виразнішого позначення;

4. Для досягнення художнього (поетичного) ефекту.

Один з найпоширеніших міфів: нові слова з’являються як би нізвідки, по волі самої мови, їх творить народ. Насправді, слова завжди кимось створюються, вимовляються або пишуться уперше. Адже у народу немає єдиного рота, яким можна вимовити нове слово, або єдиної руки, щоб його записати. Інша справа, що слово починає жити, поширюватися, входить до складу мови тільки якщо воно почуте і прийняте народом, мовним середовищем. Процес засвоєння і поширення слова колективний, але акт його створення або першого вживання індивідуальний. За оцінкою мовознавців, «саме таким індивідуально-авторським утворенням мова зобов’язана існуванням величезної кількості слів». [13]

Існують новотвори, авторство яких важко встановити. Саме тому дослідниця Р. Наміткова пропонує розрізняти два види новотворів: авторські, що створюються індивідуально з художньо-стилістичною чи науковою метою; неавторські, які постійно створюються безпосередньо в розмовному мовленні перш за все для практичних потреб спілкування.

Окрему проблему становить розмежування оказіональних і так званих потенційних слів. Основними ознаками потенційних слів вважають, зокрема, такі: утворюваність у процесі мовлення на основі високопродуктивних словотвірних моделей, мотивованість семантики слова значенням морфем, що формують його. Але все одно авторська індивідуальність впливає на створення таких потенційних одиниць, і вони дуже схожі на наявні в мові слова. Наприклад, єдинокрівець, змужланіння, здитиніння, збабіння, часоїдство, зоднаковіли. Як бачимо, контекст потенційного слова, на відміну від оказіоналізму, максимально стислий, оскільки немає потреби пояснювати цілком зрозуміле. На думку деяких дослідників, потенційні слова заповнюють ніші мовної системи, виникаючи (відповідно до заданої мовою сполучуваності морфем) там, де слово повинне бути, а його насправді немає. У мові існують різні види обмежень у сполучуваності морфем: стилістичні, семантичні, словотвірні та ін. Проте такі слова легко створюються, не порушуючи законів словотвору і передусім валентності морфем. Оказіональні слова утворюються в результаті порушення передбачених мовною системою зв’язків морфем. Специфічною ознакою цих слів мовознавці вважають їхню постійну новизну. Втім, психологічна оцінка новизни слова є суб'єктивною і не піддається абсолютизації [10, с. 33, 37, 41]

1.2 Типи нових слів. Шляхи словоутворення

Нові слова, що ще не встигли затвердитися в мові і увійти до словників, називають неологізмами (буквально — «новословами», від грец. neos, новий + logos, слово). Серед них виділяються власнелексичні неологізми (новоутворені слова) і семантичні неологізми (раніше відомі слова, що набули нового значення). Наприклад, в 1990 рр. лексичними неологізмами були «озвучити», «беззаконня», «готівка», «халява», «тіньовик», «путана», «мобільник», «ваучер», «саміт», «кілер», «омонівець», «прихватизація», «нашизм»; семантичними неологізмами — «совок», «човник», «зачистка», «розбирання», «обвал», «облом», «телиця», «наїзд», «паритися», «бандит», «крутий» .

Від загальномовних неологізмів відрізняються індивідуальні словотворення, які іноді називають «оказіоналізмами» (лат. occasio, випадок). Це слова, утворені стосовно даного випадку, для конкретного твору. Наприклад, у Андрія Білого: ластівка «забілогрудилась», дахи «зеленозалізились». Обмежені своїм контекстом, оказіоналізми не входять і не претендують увійти до спільної мови.

Виділяються ще й потенційні слова, яких немає в словнику, але які містяться в резерві мові, легко утворюються за відомими продуктивними моделями. Наприклад, «бритість», «повільність», «зажатість», «насиченість», «пересоленість» — практично від будь-якого прикметника або пасивного дієприкметника можна утворити абстрактний іменник з суфіксомість. Якщо «оказіоналізми» — це, як правило, незвичайні, хитромудрі слова, відмічені різкою індивідуальною своєрідністю, то «потенційні слова» є украй стандартними, стереотипними за способом утворення.

Значення неологізмів збільшується у міру прискорення мовних процесів в суспільстві. У післярадянський час українська мова особливо швидко поповнюється неологізмами і тому ясніше позначилися білі плями в неології - науці про нові слова. Зокрема, прийшла пора закріпити самостійний статус за таким явищем, як протологізм (греч. protos, перший + logos, слово), — коли нове слово спеціально створюється автором і пропонується для введення в мову, як, наприклад, «канцелярит» К. Чуковського або «освітянщина» А. Солженіцина.

Окремий розряд неологізмів складають футурологізми (лат. futurum, майбутнє) — слова, що вказують на ті об'єкти або ідеї, поява яких прогнозується в майбутньому (до таких відносилися слова «робот», «клонування», «нанобот», «андроїд»).

Особливий художній і лінгвістичний інтерес представляють однослів'я — слова, які створюються як самостійні, мінімальні за об'ємом витвори словесного мистецтва, як, наприклад, багато неологізмів Велимира Хлєбнікова («ладомир», «творянин» та ін.). [14]

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ АВТОРСЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ НА ПРИКЛАДІ «ПОТТЕРІАНИ» ДЖ.К. РОУЛІНГ (РОСІЙСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ВАРІАНТИ ПЕРЕКЛАДУ).

2.1 Аналіз структури для з’ясування значення неологізму

авторський неологізм реалія виноградов Авторські неологізми в романах охоплюють дуже широкий шар лексики: від абсолютно конкретних предметів і дій, які часто вже мають свою назву, до назви нових речей і часто нереальних, фантастичних персонажів, у тому числі і несубстанціональних, тобто таких, про які часто невідомо нічого, окрім імені. Робиться це для надання більшої достовірності створеному світу. Авторські неологізми часто не стають одиницями словника, хоча найбільш вдалі і комунікативно-значущі або необхідні слова переймаються мовним колективом і потрапляють в словарний склад мови. [12]

Нові слова, як правило, виникають на базі вже існуючих в мові слів і морфем. Аналіз цих слів і морфем може надати перекладачеві серйозну допомогу в з’ясуванні значення неологізму. Для цього необхідно добре знати способи словотворення в англійській мові. Авторські новоутворення, як і всі неологізми, з’являються в мові кількома шляхами.:

1) шляхом словоскладання — складання двох основ, як правило, омонімічних словоформам. Аналіз компонентів, що входять до складу авторського неологізма-складного слова, дає перекладачеві можливість, знаючи лексичне їх значення, з’ясувати значення всього комплексу. Усі шляхи утворення авторських неологізмівми простежимо на прикладах, взятих із робіт Джоан Роулінґ: складне слово leg-locker (curse) — прокляття кандалів складається з основ leg — нога, lock — замок; затвор і суфікса — er, що позначає предмет або пристрій із спеціальною функцією. Для перекладу застосовано прийом функціональної заміни.

Оскільки норми сучасної англійської мови дозволяють поєднання слів, які мають ті ж самі лексико-граматичні характеристики, що і основи, які поєднуються при словоскладанні, то визначити, в яких випадках перекладач має справу із складним словом-неологізмом, а в яких — із словосполученням, досить важко. Існує два способи утворення складних слів: із словосполучень та згідно моделі.

Авторські неологізми, утворені першим способом, можна показати як словосполучення. Ці конструкції переважно складаються з основ слів різних частин мови, які пишуться через дефіс. Наприклад: armor — bewitching (charm) — armor which are bewitched (заклинання, що примушує рицарські обладунки співати різдвяні гімни). У англійській мові часто ппредставлені дієприкметником і герундієм, а українською чи російською мовою перекладаються означеннями дієприкметниками, дієприкметниковими зворотами і складними означеннями.

Утворення складних слів по моделям відбувається:

a) Коли утворення нового складного слова нічим не підготовлене і виникає як найменування для певного явища реальної дійсності;

б) Коли утворення нового слова відбувається аналогічно шляхом підміни компонентів у вже існуючому слові.

Словосполучення deathday party в різних джерелах перекладається як «смертенини», «день народження привида» і «ювілей смерті» (святкування дня своєї смерті, прийняте у привидів). Неологізм deathday утворений по аналогії із словом birthday (день народження). У цих словах (deathday і birthday) можна навіть виділити загальну семантичну ознаку: свято, урочистість. Для перекладу авторського неологізму використовувався прийом функціональної заміни. [12]

2) шляхом семантичного деривату, тобто розвитку у вже існуючому слові нового, вторинного значення на основі схожості явища, що знов позначається, з явищем вже відомим. Але семантичний засіб номінації належить до тих явищ в мові, які не піддаються однозначному тлумаченню. Наприклад, слова galleon і sickle в англійській мові означають «галеон» (парусне судно) і відповідно «серп, щось у формі серпа; горбуша (риба)». Проте в творах Дж. Роулінґ galleon і sickle перекладаються різними перекладачами методом транскрипції як «галеон» і «сикль» і мають значення «золота і срібна монети, які виступають грошовими одиницями у чарівному світі» (ймовірно, через зображення з обох сторін монет).

3) шляхом запозичення слів з інших мов або з підсистем даної мови, що не кодифікують, — з діалектів, просторіччя, жаргонів. Серед засобів, використовуваних Дж. Роулінґ для номінації явищ, важливе місце займають слова латинської мови. Можна припустити, що латинська мова привертає її тому, що завжди вважалася мовою вчених, мовою таємничої науки алхімії, яка пов’язана з чарівництвом. Особливо багато латинських слів Дж. Роулінґ використовує в заклинаннях.

Дуже часто назва заклинання — англійська, а магічна формула (incantation) — слова, які його викликають, — узяті з латині (Disarming spell — закляття роззброєння — Expelliarmus). Більшість запозичених слів перекладені методом транскрипції або транслітерації або взагалі не перекладаються, залишаючись написаними латинськими буквами.

4) шляхом конверсії - це функціональний перехід слова з однієї частини мови в іншу, тобто вживання одного і того ж слова як різні частини мови. Проте деякі учені (А.І. Смирницький, В. Н. Ярцева) вважають конверсію актом словотворення, коли слова омонімічні своїм твірним базам, але відрізняються від них парадигмами.

У романах Дж. Роуллінг був знайдений всього один авторський неологізм, утворений у такий спосіб. [17]

Слово erumpent в англійській мові є додавальним і має значення що вибухаючий, розриваючийся (від лат. erumpo, rupi, ruptum, ere — проривати, пробиватися, вибухати). Також воно співзвучне з англійським словом rampant -нестямний, нестримний. У книгах Роулінґ erumpent — громамонт, магічна тварина. Назва цієї тварини — громамонт — була перекладена прийомом функціональної заміни за допомогою створення нового неологізму, яке, ймовірно, утворене методом зрощення слів «грім» + «мамонт», оскільки ці слова указують на відмітні ознаки тварини: «грім» — на здатність підривати, «мамонт» — на великі розміри тіла. [12]

5) афіксальний спосіб утворення. Одиниці афіксації, як правило, складаються цілком в руслі англійських словотворчих традицій, їх морфологічна структура і характер мотивації значення укладаються уявлення про звичайне, стандартне слово, що склалося у носіїв англійської мови. Тому поява похідних неологізмів свідомо відзначається носіями мови тільки тоді, коли вони усвідомлюють новизну того, що позначається.

Цей спосіб переважає при створенні індивідуально-авторських неологізмів. Похідне слово, так само як і складне, характеризується, на відміну від простого, наявністю семантичної розчленованості і наявністю внутрішньої предикації.

Для правильного розуміння значення утворених таким шляхом авторських неологізмів перекладачеві необхідно знати продуктивні афікси в сучасній англійській мові і уміти правильно членувати слово на компоненти.

Дж.К. Роуллінг від слова gnome (гном) утворила дієслово degnome (обезгномити, позбавитися від гномів, дегномувати, розгномувати) та іменник degnoming (процес вигнання гномів, розгном, рагномування), які мають приставку de -, що означає відділення або позбавлення. До того ж останній неологізм створений за допомогою суфікса — ing, що використовується для створення віддієслівних іменників зі значенням процесу, дії.

6) утворення неологізмів-телескопних слів. Під телескопією розуміється спосіб словотворення, при якому кожне слово виникає із злиття повної основи початкового слова з усіченою основою іншого або із злиття двох усічених основ початкових слів. Значення нового слова включає повністю або частково значення структурних компонентів, що входять в нього. У літературі цей спосіб утворення нових лексичних одиниць відомий також під найменуваннями: злиття, надбання, контамінація, вставне словотворення, гібридизація, зрощення і тому подібне. Розглянемо цей спосіб словотворення на прикладах:

Так, неологізм acromantula (акромантул), можливо, утворений за допомогою з'єднання усіченого грецького кореня acros — «величезний» і англійського усіченого кореня tarantula — «павук» за принципом ab+cd>ad (a, b, c, d, — компоненти слів). Слово перекладено методом транскрипції.

7) утворення неологізмів-складних скорочень (абревіація). Серед нерегулярних способів утворення неологізмів найбільш продуктивними в останні десятиліття є скорочення, які відбивають тенденцію до раціоналізації мови, економії мовних зусиль. Не дивлячись на те, що скорочення складають лише незначний відсоток від загальної кількості неологізмів, їх число росте.

Існують декілька видів цього способу словотворення. Ми розглянемо всього два види неологізмів-абревіатур:

a) найчисленнішими з видів складних скорочень є ініціальні абревіатури. Вони представлені початковими буквами скорочуваних компонентів словосполучень або складних слів. Проте, вони практично не представлені в творах Дж.К. Роуллінг.

б) Акроніми — вимовляються як цілісні слова (а не як алфавітні назви окремих букв). До того ж в романах Дж. Роуллінг букви в акронімах стоять в такому порядку, що утворені складноскорочені слова вже є реально існуючими словами англійської мови, що мають певне значення. [17]

Так, наприклад, Дж. Роуллінг навмисно зробила авторський неологізм S.P.E.W. (Society for Promotion of Elfish Welfare) омонімом до англійського слова spew — «блювота». Сам неологізм перекладається як «Г.А.В.Н.Э. (Гражданская Ассоциация Восстановления Независимости Эльфов)», «П.У.К.Н.И. (Против Угнетения Колдовских Народов-Изгоев)» чи «З.А.Д. (Защита Автономии Домовых)» в російському варінті та «С.С.Е.Ч.А. (Спілка Сприяння Ельфам Чорноробам Англії)» в українському варіанті перекладу.

Заслуговує на увагу той факт, що за допомогою утворення власних неологізмів-абревіатур перекладачі передали негативне відношення до подібної організації. Тут застосований прийом функціональної заміни, оскільки головним об'єктом виявляється не стільки мовний склад початкового тексту, скільки його змістовне і емоційно-естетичне значення.

Неологізми на прикладі циклу творів про Гаррі Поттера, розглянуті на основі класифікації реалій, запропонованої В. С. Виноградовим Усі неологізми, так або інакше придумані автором, створені з певною метою — номінація об'єктів чарівної дійсності, не існуючих в реальності. Тому в цій роботі усі неологізми ми розглядатимемо як реалії (нехай не життєві реалії, але реалії світу чарівного), і розглядати ми їх будемо (деякі найцікавіші випадки) на підставі класифікації реалій, запропонованою В. С. Виноградовим [3]:

Лексика, що називає побутові реалії:

а) житла, майно:

1. Дзеркало Яцрес / Зеркало Еиналеж. Свою назву дзеркало отримало завдяки властивості показувати найпотаємніші бажання людини (якщо читати назву дзеркала задом наперед, то в російському варіанті перекладу вийде слово «Желание», українському — «Серця» .

В оригіналі назва дзеркала — The Mirror of Erised, співзвучно із словом «arise» (англ. воскрешати); (англ. desire — «бажання», проте в українському варіанті перекладу Віктор Морозов, перекладач, чомусь вирішив замінити «бажання» на «серце», в чому, на нашу думку, не було нагальної необхідності, можливо, це було зроблено для більшої милозвучності). [24, 31, 37]

2. Часоворот/ Маховик времени/ Хроноворот/ Времяворот/ Времявспятьпредмет, що дозволяє повернутися в недалеке минуле.

Time-Turner. [18, 30, 38]

3. Горокракс/ Крестраж/ Хоркрукс — предмет, в якому знаходиться частина душі темного мага.

Horcrux. Англійське слово утворене з двох частин: лат. «Crux» — хрест; а перша частина слова, мабуть, має значення «страх»: від англ. «horror» («жах») або лат. «horere» («боятися»), «horrendus» («пекельний»). Аналогічно утворено російське слово в одному з варіантів перекладу — із слів «хрест» і видозміненого «страх» («крестраж»).

4. Нагадайко/ Напоминар/ Напоминалка — шар-нагадувач, що заповняється червоним туманом у тому випадку, якщо ви щось забули.

Remembrall.

5. Ревун/ Вопилер/ Вопилка — лист, що містить в собі претензії, догану і т. д., при відкритті конверта ревун привселюдно озвучує свій зміст, потім самознищується.

Howler. Слово «Howler» має ряд значень в англійській мові: (зоол.) ревун, плакальник, плакальниця; що-небудь безтактне, за межами гарного тону; груба помилка.

6. Порошок флу/ Летучий порох — речовина, що використовується для подорожі по камінних мережах.

Floo Powder. Фонетично співзвучно із словом «Flue» — 1) димар, пічна труба. 2) пил.

7. Сито спогадів/ Омут памяти/ Мыслеслив/ Думоотвод/ Дубльдум — предмет, що використовується для зберігання і перегляду думок.

Рensieve. Фонетично співзвучно з англійським «pensive» — задумливий, рефлектуючий.

11. Летиключ/ Портал/ Портшлюс/ Портключ — предмет, що використовується для того, щоб перенести чарівників з одного місця в інше в заздалегідь встановлений час.

Portkey.

б) їжа та напої:

1. Багатозільна настійка/ Многосущное зелье — зілля, що перетворює вас на іншу людину.

Рolyjuice potion. [23, 29, 32]

Рoly — в складних словах означає багато-, полі -. Juice — сенс, суть, дух.

2. Маслопиво/ Усладель/ Масляное пиво/ Сливочное пиво — за словами Роулінг напій вона придумала сама, і за смаком він нагадує іриски.

Butterbeer

3. Пампушечка-зносаюшечка/ Нуга-носом-кровь

Nosebleed Nougat

4. Батончики-блювончики/ Пучительные пастилки

Puking Pastilles

5. Завиванці-зомліванці/ Хлопья-в-обморок

Fainting Fancies

в) грошові одиниці:

Seventeen silver Sickles to a Galleon and twenty — nine Knuts to a Sickle.

Один галеон — це сімнадцять срібних сиклей, а один сикль — двадцять дев’ять кнатів.

Кнат — Knut.

Сикль — Sickle.

Галеон — Galleon.

г) види праці та занять у Гогвортсі:

1. Трансфігурація/ Трансфигурация.

Transfiguration.

2. Захист від темних Мистецтв/ Защита от темных сил.

Defence Against the Dark Arts.

3.Зілля і настійки/ Зельеделие.

Potions.

4. Історія Магії/ История Магии.

History of Magic.

5. Гербалогія/ Травология.

Herbology.

6. Числомагія/ Арифмантика.

Arithmancy.

7. Догляд за магічними істотами/ Уход за магическими созданиями.

Care of Magical Creatures.

8. Маґлознавство/ Магловедение.

Muggle Studies.

Екзамени:

1. С.О.В. — Середні Оцінки Взірцевого Учня/ Супер Отменное Волшебство/ Стандарты Обучения Волшебству/ Стандартизированные Отметки Волшебников/ С.О.В.У. — Совершенно Обычный Волшебный Уровень.

OWLs — Ordinary Wizarding Levels.

2. Н.О.Ч.І. — Напрочуд Обтяжливі Чарівницькі Іспити/ П.А.У.К. — Претруднейшая Аттестация Умений Колдуна/ Ж.А.Б.А. — Жутко Академическая Блестящая Аттестация/ Т.Р.И.Т.О.Н. — Типично Решаемый Изнуряющий Тест.

N.E.W.T.s — Nastily Exhausting Wizarding Tests. [18, 21, 27, 30,36, 38]

Оцінки: 1. В — Відмінно/ П — Превосходно .

O = Outstanding.

2. Д — Добре/ В — Выше Ожидаемого.

E = Exceeds Expectations.

3. З — Задовільно/ У — Удовлетворительно.

A = Acceptable.

4. П — Погано/ С — Слабо.

P = Poor.

5. Ж — Жахливо/ О — Отвратительно.

D = Dreadful.

6. Т — Тупий, як троль/ Т — Тролль. T = Troll.

д) свята, ігри

1. Квідич/ Квиддич — вигадана спортивна гра, в яку грають персонажі романів Джоан К. Роулінг про Гарі Поттера. У квідич грають, літаючи на мітлах.

Quidditch. Queerditch Marsh — вигадане місце, де нібито уперше була зіграна гра, що нагадувала за правилами квідич. Це місце (Queer — дивний, ditch — рів, marsh — драговина, болото) описане Дж. К. Роулинг в книзі «Квідич крізь віки». Імовірно, що гра названа на честь цього місця.

2. Снич/ Снитч/ Проныра — маленька золотава кулька (не більш за кульку для пінг-понгу) з крильцями. Літає самостійно. Завдяки малому розміру його неймовірно складно виявити і упіймати. Упіймання снича дає 150 очок, а також припиняє гру. Команда, що упіймала снич, майже завжди виграє.

Snitch. Одне зі значень англійського слова «snitch» — ловити. Первинний варіант перекладу — «проныра» (нишпорка) пов’язаний з основним значенням слова — інформатор, донощик.

Лексика, що називає етнографічні і міфологічні реалії:

а) етнічні і соціальні спільноти і їх представники:

1. Анімаг/ Анимаг — чарівник, що уміє перетворюватися на тварину.

Animagus. Від animal (тварина) та magic (магія).

2. Магл/ Магл/ Мугл/ Муггл/ Глупль — не чарівник, просто смертний.

Muggle. Mug (сленг) — дурень, телепень, бовдур, простак. Саме цим значенням пояснюється первинний, чорновий варіант перекладу — «Глупль» (в рос. перекладі), адже асоціація, що виникає у англомовної людини із словом «Muggle» , — це безглузда, нетямуща людина. В той час, як при перекладі російською чи українською мовою це значення було втрачено.

3. Сквиб /Сквиб — нащадок чарівників, що не має магічних здібностей.

Squib. Squib (сленг) — нікчема. [23, 29, 32]

б) божества, казкові істоти:

1. Дементор — це істота, що живиться позитивними емоціями і що позбавляє людину душі, особи, своїм поцілунком.

Dementor. Demens (лат.) — безумний, божевільний, позбавлений розуму; або що позбавляє розуму (від de — (лат.) — приставка, що означає усунення, позбавлення + mens (лат.) — розум + - or — закінчення, що означає, що слово є назвою роду діяльності, професії). Крім того, можна знайти зв’язок із словом демон, що звучить як на латині, так і англійською, однаково. З точки зору утворення неологізму можна прослідкувати зв’язок з терміном «деменція» — набутої (на відміну від олігофренії) форми недоумства. При глобальній деменції порушуються усі види психічної діяльності, втрачається критичність, відбувається деградація особи.

Лексика, що називає реалії світу і природи:

а) тварини:

1. Різкопроривець/ Громамонт. [22, 25, 33]

Erumpent. Erumpent — що вибухає, розривається (від лат. erumpo, rupi, ruptum, ere — проривати, пробиватися, вибухати); rampant — несамовитий, нестримний.

2. Акромантул.

Acromantula. Можливо, утворений за допомогою з'єднання усіченого грецького кореня acros — «величезний» і англійського усіченого кореня tarantula — «павук» .

б) рослини:

1. Пастка диявола/ Дьявольские силки.

Devil’s Snare.

2. Войовнича Верба/ Дракучая ива.

Whomping Willow.

Лексика, що називає реалії державноно-адміністративного устрою і громадського життя Базікало/ Придира — журнал, який видається у чарівному світі Гаррі Поттера. Багато хто вважає цей журнал безглуздим і несерйозним, щось подібне до жовтої преси у маглів.

The Quibbler. Quibble — 1) ухилятися від суті питання; говорити софізмами 2) грати словами; каламбурити 3) вишукувати недоліки, чіплятися.

Лексика, що називає ономастичні реалії

а) антропоніми:

Студенти:

1. Герміона Грейнджер/ Гермиона Грейнджер. [24, 31, 37]

Hermione Granger. Ім'я дівчини походить з грецької міфології. Герміона — ім'я дочки спартанського царя Менелая і Єлени. При перекладі російською мовою, втрачена комічність поєднання імені і прізвища: ім'я, в англійській мові, несе аристократичний відтінок, тоді як прізвище, майже дослівно, означає «селюк». Конфлікт імені і прізвища в справжньому звучанні помітний і на слух: Hermione (h??ma??ni) звучить м’яко, а Granger — різко.

2.Рон Візлі/ Рон Уизли.

Ron Weasley. Weasel — ласка, горностай. Транскрипція прізвища в даному випадку абсолютно вірна, оскільки це ім'я не є таким, що «говорить» у прямому розумінні, хоч і натякає: наприклад, будинок сім'ї Візлі - «Burrow» (у перекладі російською мовою — «Нора» — житло горностаїв; українською ж звучить як «барліг»).

3. Невіл Лонгботом/ Невилл Долгопупс/ Долгопоппс/ Лонгботтом.

Neville Longbottom. Переклад прізвища Longbottom російською мовою як Долгопупс/ Долгопоппс спірний. Слово «bottom» поширене в англійській мові, воно багате на відтінки — наприклад, в різних контекстах це дно, долина, щось крайнє, щось по-справжньому істотне, а також — дупа. Оригінальне прізвище може відноситися як до місцевості, так і до частини тіла, але, у будь-якому випадку, прізвище не несе такого прямолінійного комічного заряду. Прізвище ні в якому разі не звучить по-дурному. Сам Невіл був повним розтяпою тільки в перших книгах.

4. Драко Мелфой/ Драко Малфой.

Draco Malfoy. «Draco» в перекладі з латини означає «дракон». «Malfoy» походить від старофранцузької «mal foi» або «mal foy» (mal — «поганий, шкідливий»; foi — «віра, відданість»), що означає «недобросовісність» або «віроломство» .

5. Грегорі Гойл.

Gregory Goyle. Можливо, використана аналогія: Gregory Goyle — gargoyle (горгулья).

Викладачі:

1. Северус Снейп/ Снегг/ Снейп/ Злодеус Злей — найсуперечливіший персонаж. Викладач зілля і настійок в школі чаклунства і магії «Гогвартс», декан факультету Слизерин. [24, 31, 37]

Severus Snape. Ім'я походить від англ. severe (або безпосередньо від лат. severus), що перекладається як строгий, суворий, жорстокий. Друге значення «severus» — «істина». Різні переклади прізвища Снейп сильно відрізняються один від одного і від оригінального варіанту «Snape». Це викликано тим, що початкове прізвище має неявні асоціації (зокрема, із словами snake — змія і snap — клацання, уривиста мова, раптовий мороз, брехня, обман, хитрість), і різні варіанти перекладу продиктовані прагненням зберегти ці асоціації - або з початковими англійськими словами, або з якимись з їх російських чи українських аналогів. Унаслідок неможливості одночасно зберегти усі асоціації і перекласти їх (одвічна проблема перекладу художньої літератури) серед прихильників досі не вщухають суперечки про те, який варіант «кращий». Сама Роулінг стверджує, що назвала його на честь села Snape в Англії. Згідно із словником англійських прізвищ, прізвище Snape — одне з найдавніших. Раніше правильним написанням його було «Snaep» .

2. Аластор «Дикозор» Муді/ «Грозный глаз» Грюм/ «Шизоглаз» Хмури — волшебник-мракоборец (аврор) у відставці. У грецькій міфології Аластор — це демон мести і гніву, псування і пристріту (звідси «Грізне Око»), злий дух, вселяющийся в месника.

Alastor «Mad-Eye» Moody. З англ. прізвище Moody буквально перекладається як «похмурий» (угрюмый). Звідси і «Грюм» в одному з рос. перекладів. За іншою версією прізвище «Moody» походить від староанглійського слова «modig», яке означає мужній, палкий, або сміливий.

3. Рубеус Гегрід/ Хагрид — викладач догляду за магічними істотами, хранитель ключів і лісник в Гогвортсі.

Rubeus Hagrid. Rube — селюк, простак; цей корінь відбиває манеру поведінки і мови Рубеуса Гегріда — просторіччя, використання усічених форм слів, велику кількість вигуків. Велетні (фр. ogre) — міфічні істоти, велетні-людоїди. Співзвуччя прізвища з назвою міфічних велетнів відбиває походження Гегріда (син велетки і людини).

4. Сивіла Трелоні/ Сивилла Трелони.

Sybill Trelawney. Ім'я Сивіла вибрано невипадково — воно позичене у відомої міфічної віщунки, що часто передбачала майбутнє навіть тим, хто не просив. Так же любить робити і професор віщування.

" Мародери" - батько Гаррі та його друзі:

1. Сіріус Блек/ Сириус Блэк — кращий друг Джеймса Поттера і Лілі Поттер, хрещений батько Гарі Поттера, член Ордену Фенікса. [18, 30, 38]

Sirius Black. Сіріус — найяскравіша зірка сузір'я Великого Пса. Black в перекладі з англ. — чорний. Разом виходить — Чорний Великий Пес, що відмінно описує його анімагічну форму.

Гультяй/ Бродяга — дружнє прізвисько Сіріуса Блэка, пов’язане з його анімагічною формою. Це прізвисько натякає на персонажа староанглійського фольклору, чорного пса, що охороняє подорожніх і карає тих, хто поводиться неправомірно. У деяких легендах він служить також передвісником смерті, що знову ж таки узгоджується з романом.

Padfoot.

2. Римус Люпин — уперше з’являється в романі «Гаррі Поттер і в’язень Азкабану» як новий викладач Захисту від Темних Мистецтв, перевертень.

Remus Lupin. Lupus — латинською означає вовк, lupine — вовчий. Remus (лат. Рем) — брат-близнюк Ромула. Ромул і Рем — легендарні засновники Риму, вигодувані вовчицею.

Муні/ Лунатик — дружнє прізвисько Римуса Люпина, що натякає на те, що він є перевертнем.

Moony.

3. Пітер Петіґру/ Питер Петтигрю — один з шкільних друзів Джеймса Поттера. Петігру — незареєстрований анімаг, може перетворюватися на щура, зрадив сім'ю Поттерів.

Peter Pettigrew.

Червохвіст/ Хвост/ Червехвост — дружнє прізвисько Пітера Петігру, пов’язане з його анимагічною формою — щуром.

Wormtail.

4. Джеймс Поттер — чоловік Лілі Поттер, батько Гаррі Поттера. Чарівник, анімаг, може перетворюватися на оленя.

James Potter.

Золоторіг/ Сохатый — дружнє прізвисько Джеймса Поттера, пов’язане з його анимагической формою — оленем.

Prongs.

Інші:

1. Лорд Волдеморт/ Волан-де-Морт/ Волдеморт, він же Том Ярволод Редл (Том Марволо Реддл), — темний чарівник, що має величезну магічну силу і що практично досяг безсмертя за допомогою чорної магії, ворог Гаррі Поттера.

Lord Voldemort (Tom Marvolo Riddle). Ім'я Волдеморт може походити від фр. vol de mort — «політ смерті». Джоан Роулінг досить добре знає французьку мову і підробляла приватними уроками. [23, 29, 32]

Оскільки ім'я «Врлдеморт» він склав з букв свого справжнього імені, воно є анаграмою імені «Том Ярволод Редл» (при перестановці букв виходить «Я Лорд Волдеморт», що в оригіналі виглядає як «Tom Marvolo Riddle? I am Lord Voldemort»). При перекладі фрази на російську I am було пропущено, ім'я Marvolo змінилося на Нарволо, прізвище Riddle — на Реддл, при цьому значення англійського слова riddle (загадка, головоломка, таємниця) при перекладі прізвища втрачене. Ім'я Voldemort, для збереження анаграми, передане як Волан-де-Морт. Можливо, перекладач також проводив паралелі і з відомим російськомовному читачеві персонажем з ім'ям Воланд. В українському ж перекладі було вилучено am, Marvolo змінилося на Ярволод, прізвище Riddle — на Редл.

2. Добі/ Добби — домовий ельф.

Dobby. Можливо, ім'я пов’язане з героєм англійського і шотландського фольклорів Doby. У міфології ці істоти безглузді, їм нічого не можна доручити, усе зіпсують. В даному випадку така характеристика не знаходить місця, проте, у багатьох випадках його допомога обертається катастрофою для тих, кого він намагається виручити з біди.

б) топоніми:

Закляття:

1. Авада Кедавра — закляття смерті. [21, 27, 36]

Avada Kedavra. На арамійській мові Авада означає «Я знищую/вбиваю», Кедавра — як я сказав. Таким чином, Авада Кедавра перекладається як «Я знищую своїм словом». Можливо, Роулінг придумала це заклинання по аналогії з «Абракадабра». На арамійській Абара означає «Я створюю», значення Кедавра — див. вище. Таким чином, Абара Кедавра перекладається — «Я створюю своїм словом» .

2. Круціо/ Круцио — заклинання болю, жахливих мук.

Crucio. Походить від латинського cruciare — «мучити, терзати», crutio — «мучити, катувати». Crucio — букв. «я мучу» .

3. Алохомора — заклинання, що відмикає замки.

Alohomora. Назва заклинання пішла імовірно від латинського alo hoc mora — «я долаю перешкоду». Другий варіант походження — комбінація гавайського aloha («привіт/прощай») з латинським mora («перешкода»).

Алохомора переводиться з сидіки як «хороший для крадіжки» .

4. Рідікулюс/ Ридикулус — заклинання проти богарта (рос. переклад), (привид-ховчик (укр. переклад)). Для того, щоб позбавитися від богарта, потрібно уявити фігуру, що лякає вас, чимось комічним («перетворити страховисько на посміховисько») і, направивши на привида паличку, вимовити «Рідікулюс». 18, 30, 38]

Ridikulus. Від англ. «ridiculous» — безглуздий, сміхотворний, смішний.

5. Експекто Патронум/ Экспекто Патронум — виклик Патронуса (захисника).

Expecto Patronum. Від англ. «expect» (чекати, очікувати) та patron (покровитель).

6. Експеліармус/ Экспеллиармус — обеззброююче закляття.

Expelliarmus. Від латів. «expello» — витісняю, виганяю; і лат. «arma» , — зброя.

7. Заклятус/ Остолбеней / Окаменей — приголомшуюче закляття.

Stupefy. Ймовірно від stupid (заціпенілий) та petrify (перетворювати на камінь).

ВИСНОВКИ

Аналіз системи неологізмів, що позначають реалії чарівного світу в творчості Дж.К. Роулінг, і способів їх передачі при перекладі дозволяє зробити наступні висновки:

Авторські неологізми і топоніми, антропоніми (та інші ономастичні реалії) повинні сприйматися як нормальне мовне явище, і відсутність лексичних одиниць в словнику не може служити перешкодою для їх перекладу, до того ж саме перекладацька практика робить найбільший вклад в поповнення лексичного складу мови перекладу новими словами, що приходять з інших мов, а звідси і в поповнення двомовних словників. У будь-якому випадку, коли відомо значення нового слова, є можливість передати його за допомогою розглянутих способів.

Отже, процес перекладу неологізмів з англійської мови на українську проходить в два етапи:

з’ясування значення неологізму (коли перекладач або звертається до останніх видань англійських тлумачних (енциклопедичних) словників, або з’ясовує значення нового слова, зважаючи на його структуру і контекст).

власне переклад (передача) засобами української мови, а саме: транскрипція, транслітерація, калькування, описовий переклад, функціональна заміна.

Серед лексичних одиниць, використовуваних Джоан Кейтлін Роулінг для позначення вигаданих об'єктів і суб'єктів чарівного світу, найбільш затребуваними є конструкції, утворені способом словоскладання (Padfoot), що й недивно, оскільки в основі словоскладання стоїть принцип мовної економії.

Найбільш вживані прийоми перекладу — функціональна заміна, оскільки для авторських неологізмів дуже важко знайти відповідники в мові перекладу; потім, зрозуміло, транскрибування і транслітерація (найчастіше використовувана при перекладі власних назв), а також, необхідний прийом для передачі неологізмів — калькування (Forbidden Forest — Заборонений Ліс, Diagon Alley — Косая Алея (рос.)).

Не завжди часте вживання того чи іншого способу перекладу реалій означає його ефективність. Наприклад, транскрипція з дотриманням усіх правил в більшості випадків передає лише звукову форму слова, не зачіпаючи його значення. Також і транслітерація, що передає графічну форму цієї лексичної одиниці, і яка вживається все рідше і рідше при передачі безеквівалентної лексики на іншу мову.

Оскільки кожен з прийомів перекладу має свої переваги і недоліки, то слід використовувати комбіновані способи перекладу культурно-маркованих одиниць, не обмежуючись одним прийомом, а поєднуючи, наприклад, транскрипцію і описовий переклад, або ж давати пояснення чи коментар кожної реалії.

Вилучення або неправильна передача слів-реалій і неологізмів призводить до неповного розкриття усього значення цього слова, що не дозволяє іншомовному читачеві зрозуміти конотативні відтінки і натяки.

Переклад цих типів лексичних одиниць — творча процедура, що вимагає від перекладача хорошого рівня культурної, краєзнавчої і лінгвістичної підготовки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова О. И. Неологизмы и окказионализмы // Вопросы современного русского словообразования лексики и стилистики: науч. Труд / О. И. Александрова. — Самарский гос. пед. ин-т. — Самара, 2004. — 362 с.

2. Ванальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття (лексикографічний аспект): Моногр. / Г. М. Ванальчук. — Рівне: НВЦ «Перспектива», 2004. — 387 с.

3. Виноградов В. С. Перевод. Общие и лексические вопросы. / В. С. Виноградов. — М.: КДУ, 2004. Изд. 2-е, перераб. 235 с.

4. Гарбовский Н. К. Теория перевода / Н. К. Гарбовский. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2007. — 544 с.

5. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. / В. Н. Комиссаров. — М.: ЭТС, 2004. 420 с.

6. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підруч. / М. П. Кочерган. — К.: ВЦ «Академія», 2002. — 367 с.

7. Лопатин В. В. Рождение слова. Неологизмы и окказиональные образования / В. В. Лопатин. — М., 2003. — 298 с.

8. Намитокова Р. Ю. Авторские неологизмы: словообразовательный аспект. / Р. Ю. Намитокова. — Ростов-на-Дону, 2003. — 381 с.

9. Сербенська О. А., Волощак М. Й. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. / О. А. Сербенська, М. Й. Волощак. — К.: Просвіта, 2001. — 412 с.

10. Цибулько В. М. Ангели і тексти / Худож. оформ.: Б. П. Бублик, С.І. Правдюк. / В. М. Цибулько — Х.: Фоліо, 2005. — 334 с.

11. Шулежкова С. Г. История лингвистических учений: учеб. пособие/ С. Г. Шулежкова. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Флинта: Наука, 2006. — 533 с.

12. І. Наукові праці

13. Александрова О. И. Неологизмы и окказионализмы // Вопросы современного русского словообразования лексики и стилистики: науч. Труд / О. И. Александрова. — Самарский гос. пед. ин-т. — Самара, 2004. — 362 с.

14. Ванальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття (лексикографічний аспект): Моногр. / Г. М. Ванальчук. — Рівне: НВЦ «Перспектива», 2004. — 387 с.

15. Виноградов В. С. Перевод. Общие и лексические вопросы. / В. С. Виноградов. — М.: КДУ, 2004. Изд. 2-е, перераб. 235 с.

16. Гарбовский Н. К. Теория перевода / Н. К. Гарбовский. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2007. — 544 с.

17. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. / В. Н. Комиссаров. — М.: ЭТС, 2004. 420 с.

18. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підруч. / М. П. Кочерган. — К.: ВЦ «Академія», 2002. — 367 с.

19. Лопатин В. В. Рождение слова. Неологизмы и окказиональные образования / В. В. Лопатин. — М., 2003. — 298 с.

20. Намитокова Р. Ю. Авторские неологизмы: словообразовательный аспект. / Р. Ю. Намитокова. — Ростов-на-Дону, 2003. — 381 с.

21. Сербенська О. А., Волощак М. Й. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. / О. А. Сербенська, М. Й. Волощак. — К.: Просвіта, 2001. — 412 с.

22. Цибулько В. М. Ангели і тексти / Худож. оформ.: Б. П. Бублик, С. І. Правдюк. / В. М. ЦибулькоХ.: Фоліо, 2005. — 334 с.

23. Шулежкова С. Г. История лингвистических учений: учеб. пособие/ С. Г. Шулежкова. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Флинта: Наука, 2006. — 533 с.

24. Кульчицька А. О. / Переклад авторських неологізмів / http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Philologia/67 641.doc.htm

25. Михаил Эпштейн / Авторские неологизмы / http://yazykovod.ru/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=10&Itemid=14

26. Михаил Эпштейн / Типы новых слов. Пути словотворчества / http://yazykovod.ru/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=9&Itemid=13

27. Неолонизм / http://ru.wikipedia.org/wiki/Неологизм

28. Неологізми / http://www.ukrlit.vn.ua/info/criticism/neologisms.html

29. Перевод авторских неологизмов и ономастических реалий в серии книг Д. К. Роулинг о Гарри Поттере / http://otherreferats./languages/22 844₀.html

30. Роулінг Дж.К. Гаррі Поттер і в’язень Азкабану / А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА; Київ; 2002 / http://chuvak.at.ua/load/knigi_zhurnali/vsi_knigi_pro_garri_pottera_dzhkrouling_ukrajinskoju_movoju/4−1-0−53