Категорія виду та часу в англійській та українській мовах

Зміст

Вступ

1. Категорія виду в англійській та українській мовах

1.1 Категорія виду в англійській мові

1.2 Порівняльний аналіз категорії виду в англійській та українській мовах

2. Категорія часу в англійській та українській мовах

2.1 Категорія часової віднесеності в англійській мові

2.2 Порівняльний аналіз категорії часу в англійській та українській мовах

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Останнім часом з’явилося чимало нових праць, присвячених зіставному вивченню категорії виду та категорії часу в різних мовах. Були висловлені також міркування про перспективність досліджень порівняльної аспектології.

Зокрема Ю. С. Маслов висунув такі вимоги до контрастивного вивчення виду в різних мовах:

— враховувати в першу чергу функціонально-семантичну подібність і розбіжність порівнюваних мов і тільки на цій основі - подібність і розбіжність зовнішньо-структурного порядку;

— не обмежуватися пошуками в одній мові смислових еквівалентів видових категорій в іншій, але намагатися виявити, що в сфері аспектуальної інтерпретації дії, вираженої дієсловом, утворює специфіку даної мови в порівнянні з іншими;

— у ході семантичного аналізу видових категорій переносити центр ваги з глобальних загальних значень на часткові значення форм і на типи їх вживання:

— розглядати не лише «явні» граматичні категорії, але навіть у «видових мовах» широко брати до уваги явища «прихованої граматики» і взагалі все: функціонально-семантичне поле аспектуальності.

Порівняльний аналіз категорії виду в англійській та українській мовах наштовхується на значні труднощі насамперед через великі розбіжності щодо природи граматичних явищ, які виступають в цих мовах під спільною назвою — вид. Хоч останнім часом з’явилося багато праць, присвячених категорії виду, в тому числі ряд порівняльних досліджень, багато питань залишається дискусійними й надалі. Однією з причин, що не дозволяє знайти «точку опори» для порівняльного вивчення цієї категорії в різних мовах, є те, що різні автори в поняття категорії виду вкладають різний зміст.

1. Категорія виду в англійській та українській мовах

1.1 Категорія виду в англійській мові

Широкий підхід до категорії виду дозволила виділити у сучасній англійській мові видову опозицію — нетривалий вид: тривалий вид, за іншою термінологією: непрогресив, прогресив. Загальне значення форм тривалого виду — вираження конкретно — процесної дії, що відбувається у певний момент часу і не має межі взагалі або ще не досягла цієї межі. Категорія виду в усіх мовах тісно пов’язана з лексичним значенням дієслів, які істотно доповнюють видові значення і впливають на його функціональні особливості.

Опозиція тривалий вид: нетривалий вид в англійській мові виражається протиставленням форм типу:

Нетривалий вид Тривалий вид

/Non-Continuous Aspect/ /Continuous Aspect/

Особові форми

asks is asking

asked was asking

has asked has been asking

is asked is being asked

was asked was being asked

Неособові форми

to ask to be asking

to have asked to have been asking

having asked having been asking.

Категоріальна, форма нетривалого виду — немаркована. Маркованим членом видової опозиції є форма тривалого виду, що має аналітичну структуру зі складною морфемою be + ing. Не всі англійські дієслова охоплені опозицією тривалий: нетривалий вид. Дієслова не мають форм тривалого виду або виступають в цій формі дуже рідко, причому з деяким зміщенням лексичного значення. Це зумовлюється несумісністю цих дієслів за своєю семантикою з поняттям тривалості конкретної дії в певний момент часу. Через те в англійській мові немає конструкцій типу

* The book is consisting of three chapters.

Отже, форми тривалого виду визначаються наявністю семантичних ознак тривалості дії та її конкретністю. І, навпаки, форми нетривалого виду не дають дієслову якої-небудь конкретної характеристики. Формами нетривалого виду можуть виражатися:

— багатократні дії: І always rеаd my paper in the evening;

— однократно-миттєві: The driver stopped the car;

— дії, що відбуваються тривалий час: Не worked at school from 1965 to 1970;

— дії не обмежені в часі: The town occupies an area of 111 sq. kilometers та ін.

Однак ці значення виражаються не лише формою нетривалого виду, але й контекстом, в якому вона виступає.

Зв’язок перфекта з видовими значеннями в англійській мові проявляється в тому, що перфектні форми гермінативних дієслів виражають досягнутість межі дією, результат якої актуальний для центра часової співвіднесеності. Перфектні форми неграничних дієслів означають дію або стан, що продовжується до моменту мовлення або якогось іншого конкретного моменту в минулому. Таким способом в перфектних формах регулярно реалізується істотний семантичний компонент категорії виду — опозиція значень досягнутості меж дією, що в свою чергу зумовлюється поняттям граничності або неграничності, виявленим в лексичному значенні дієслова і його оточення. Проте більшість граматистів не включає опозиції перфект: неперфект в категорію виду, а виділяє в окреме категоріальне значення «часової віднесенності», або, за іншим терміном, «часової кореляції».

1.2 Порівняльний аналіз категорії виду в англійській та українській мовах

Зробимо спробу провести загальний контрастивний аналіз характерних видових значень англійської мови та їх семантико-функціональних еквівалентів в українській, з одного боку, і ряду конкретних значень форм українських префіксальних дієслів ДВ та їх англійських еквівалентів — з другого. Аналіз здійснюється на матеріалі художніх перекладів з англійської мови на українську та з української на англійську. В аналізі зупинимося лише на маркованому члені видової опозиції в англійській мові, тобто на значеннях форм тривалого виду.

Форми тривалого виду виражають два основні видові значення: однократної дії, що не досягла або не має межі, необмежено тривалої, локалізованої, та необмежене кратної дії, що досягла межі, локалізованої. В українській мові цим значенням відповідають форми НДВ. Характер видової ознаки в українських текстах виражається контекстуально або лексично, за допомогою уточнюючих слів.

І. Однократна, необмежено тривала дія, що не має або не досягла межі, виражається формами Present, Past і Future Continuous.

Present Continuous - НДВ теп. ч.

Англ. «Well, where are you taking me, then?» she asked — укр." - Куди ж ви мене везете? — спитала вона…".

Past Continuous — НДВ мин. ч.

НДВ теп. ч.

а) англ. They were now far beyond the city limits, and the train was scudding across the Indiana line at a great rate укр. «Вони були вже далеко від міста і поїзд на повнім розгоні перетинав кордон штату Індіана»;

б) англ. She never wearied of wandering where the people in the cars were were going or what their enrolments were — укр. «Здавалось, їй ніколи не набридне догадуватись, куди їдуть усі ці люди, які розваги їх чекають».

Future Continuous — НДВ майб. ч.

Англ. I shall be living with my sister — укр. «Я житиму в сестри і…»

2. Необмежене кратна дія, локалізована, виражається формами Present і Past Continuous

Present Continuous — НДВ теп. ч.

НДВ мин. ч.

а) англ. Particularly if it be evening — that mystic period between the glare and gloom of the world when life is changing from one sphere on condition to another — укр. «Особливо увечері, в цю таємничу пору ніж світлом і сутінками, коли все навколо переходить з одного стану до іншого».

б) англ. At dinner Drouet,… fancied he was winning Carrie to her old-time good natured regard for him — укр. «А Друе… уявив, що успішно завойовує колишню прихильність Керрі».

Форми Perfect Continuous не передають завершеності дії, але і не вказують на її незакінченість. Отже, форма в собі не містить значення закінченості чи незакінченості. На вибір відповідного еквівалента при перекладі на-українську мову впливає саме уява про дію, яка або досягла її, або не досягла її. При перекладі таку уяву дають найчастіше українські та російські форми НДВ. Як і у випадку неперфектних форм, форми Perfect Continuous мають значення однократної, локалізованої дії, яка не досягла, або взагалі не має межі, та неоднократної, локалізованої дії, що досягла або не досягла межі в кожному окремому акті.

Present і Past Perfect Continuous — НДВ а) англ. When Carrie come Hurstwood had been waiting many minutes — укр. «Коли Керрі прийшла в парк, Герствуд давно вже чекав на неї».

б) англ. Не heard the clock ticking audibly and half suspected that he had been dozing — укр. «До нього долинуло цокання годинника, і він подумав, що, мабуть, задрімав».

Цікаві статистичні дані щодо частотності форм тривалого виду в англійській мові взагалі та в різних її стильових різновидах були виявлені Бархударовим Л. С. За цими даними, співвідношення між формами тривалого і нетривалого виду в англійській мові становить 4 і 96%. В писемній мові найбільша частотність форм тривалого виду в текстах художньої прози 0,78% загальної кількості лексичних одиниць тексту, найменша — в офіційному стилі.

Щодо статистичних даних про використання українських форм НДВ і ДВ при передачі англійських форм тривалого виду виявлених Бархударовим Л. С., то, за приблизними підрахунками, вони виражаються процентними відношеннями.

НДВ ДВ

Present Continuous 76 24

Present Perfect Continuous 75 25

Past Continuous 85 15

Past Perfect Continuous 80 20

2. Категорія часу в англійській та українській мовах

2.1 Категорія часової віднесеності в англійській мові

В англійській мові категорією часової віднесеності або, за іншою термінологією, «часової кореляції» вважають опозицію неперфектних і перфектних форм дієслова, які означають дію, що протікала в період, який передував певному моменту часу і співвідноситься з цим моментом часу. Іншими словами, перфектні форми виражають два основні поняття: передування і віднесеність.

Категорія часової віднесеності належить до специфічних дієслівних категорій англійської мови і не має прямих формальних категоріальних відповідників в українській мові.

В англійській мові категорія часової віднесеності утворюється опозицією категоріальних форм неперфектної і перфектної віднесеності:

Неперфектна віднесеність Перфектна віднесеність

Особові форми

asks has asked

asked had asked

is asking has been asking

was asking had been asking

is asked has been asked

was asked had been asked

Неособові форми

to ask to have asked

to be asked to have been asked

to be asking to have been asking

asking having asked

Маркованим членом опозиці неперфектна: перфектна віднесеність є форма перфектної віднесеності з позитивним показником — складною морфемою have ±en. Опозиція неперфектні: перфектні форми охоплює усі дієслова англійської мови, крім модальних. Перфектні форми вживаються в англійській мові лише при одночасній наявності двох основних семантичних компонентів — передування і віднесеності. Для вживання перфектної форми одного передування дії недостатньо. Наприклад, у реченні Her husband asked a few questions and sat down to read the evening paper дія asked передує дії sat down, але вони між собою не співвіднесені і виступають самостійно.

Момент часу, до якого відбувається дія, виражена перфектною формою дієслова, встановлюється на основі контексту. Таким контекстуальним показником може бути дія, що наступає за першою і виражена неперфектною формою дієслова, різними обставинними словами або цілою мовною ситуацією, напр.: англ. When he had scouted the idea of that kind of toil, he took another tack — укр. «Відкинувши саму думку про таку роботу, він звернув розмову на інше»; англ. When she awoke at eight the next morning, Hanson had gone — укр. «Коли вона прокинулась уранці, бyлa вже восьма година, Гансон давно пішов».

Момент часу, якому передує і з яким співвідноситься дія, виражена перфектною формою, залежить також від специфіки самих перфектних форм. Так, у формах Present Perfect ним, як правило, буває сам момент мовлення: англ. Sister Carrie has gone, to live somewhere else — укр. «Сестра Керрі кудись перебралася». Для перфектного дієприкметника таким моментом майже завжди є дія, виражена предикативним дієсловом.

Співвіднесеність дії, вираженої перфектними дієслівними формами, з наступним моментом найчастіше виявляється в контексті і великою мірою пов’язана з конкретною формою перфекта, часовою формою дієслова, а також його семантикою. Зокрема, в формах Present Perfect значення співвіднесеності часто проявляється як результативність, напр.: англ. She has put into the small, unwise head of the chipmunk the untutored fear of poisons - укр. «Вона прищепила маленькому бурундукові несвідомий страх перед отрутами».

В перфектних формах минулого часу співвіднесеність виступає як контраст — протиставлення того, що було раніше, тому, що наступило пізніше, напр.: англ. She had reached home early and went in the front room to think - укр. «Керрі рано прийшла додому і сховалась у вітальню, щоб там подумати на дозвіллі».

Аналіз перекладів показує, що тип відповідника англійських перфектних форм в українській мові залежить головним чином від семантичної структури дієслів, що виступають у цих формах. Так, для дієслів, що виражають однократну локалізовану дію, яка досягла своєї межі, основним типом відповідності є

Perfect - ДВ мин. ч.

Відповідність

Perfect - НДВ виступає у випадках:

а) однократної локалізованої дії, що не має межі: англ. The mirror convinced her of a few things which she had long believed — укр. «Дзеркало допомогло їй переконатися в тому, що вона давно підозрювала в собі».

б) неоднократної локалізованої дії, що досягла або не досягла своєї межі в кожному окремому акті: англ. «When will we be married?» She asked, diffidently, forgetting in her difficult situation that she had hoped he took to be Drouet’s wife — укр." - А коли ми звінчаємось?" - затинаючись, спитала вона, у цю нелегку мить зовсім забуваючи, що він мав уважати її, як вона сподівалась за дружину Друге".

в) однократної невизначено-локалізованої дії, що досягла межі.

Попередні статистичні дані показують такі процентні відношення між українськими формами НДВ і ДВ, які вживаються для передачі англійських перфектних форм:

Present Perfect — НДВ- 25%

— ДВ- 75%

Past Perfect — НДВ- 30%

— ДВ- 70%

2.2 Порівняльний аналіз категорії часу в англійській та українській мовах

В основі граматичної категорії часу лежать поняття часу і простору, які постійно розвиваються, відбивають об'єктивно реальний час і простір. Однак людські уявлення про простір і час відносні, отже, граматичні форми часу також фіксують відносний характер цих уявлень.

Поняття моменту мовлення трактується по-різному. Оскільки момент мовлення з логічної точки зору не обов’язково відноситься до теперішнього часу, були висловлені пропозиції розглядати його як тривалий час, здатний охопити логічну межу, що безперервно пересувається разом з дією і одержує перспективу в майбутньому.

Існує думка, що момент мовлення як точка відліку і поділу об'єктивного часу на теперішній, минулий і майбутній не є надійним критерієм, оскільки він відбиває певний об'єктивний час суб'єктивно і, отже, може виступати не як безпосередня, а опосередкована демаркаційна точка часу, або, інакше, як об'єктивна точка суб'єктивного часу. І.Г. Кошева членування об'єктивного часу визначає не моментом мовлення, а станом предметів і їх зміною, що виражається через граматичний час, який передає відношення дії до періоду її протікання.

Для порівняльно-типологічних досліджень важливішим, ніж те, що лежить в основі розмежування часових відношень, є сам факт розмежування і виділення в усіх порівнюваних мовах трьохчленної опозиції теперішній: минулий: майбутній час. Разом з тим слід відзначити, що між українською і російською мовами, з одного боку, і англійською, з другого, щодо вираження часових відношень існують істотні розбіжності.

В двох зіставлюваних мовах категорія часу представлена трьохчленними опозиціями типу: speaks: spoke: will speak, is speaking: was speaking: will be speaking, які показують відношення часу дії до моменту мовлення укр. говорить: говорив: буде говорити. В англійській мові часові відношення виражаються ще формами часової віднесеності. В англійській та українській мовах категорія часу тісно пов’язана з категорією особи і виявляється в особових формах.

Теперішній час

Теперішній час у порівнюваних мовах виражає момент мовлення не тільки як точку, але як більший чи менший проміжок часу, що включає цей момент, напр.: англ. An hour ago he was dancing and now he is limping — укр. Годину тому він танцював, а зараз шкутильгає.

У семантичному плані виділяють такі найосновніші значення індефінітних форм теперішнього часу англійської мови:

а) дії - динамічні ознаки суб'єкта: англ. The city has its cunning wiles, no less than the infinitely smaller and more human temper. — укр. «Велике місто сповнене згубних принад, далеко небезпечніших, ніж мужчина-спокусник…».

б) дії, що часто повторюються: англ. They often need, young women as clerks — укр. «Там часто бувають потрібні молоденькі продавщиці».

в) твердження загального характеру: англ. When a girl leaves her home at eighteen, she does one of two things. Either she falls into saving hands and becomes better, or she rapidly assumes cosmopolitan standard of virtue and becomes worse — укр. «Коли дівчина залишає батьківський дім у вісімнадцять років, з нею трапляється одне з двох: або вона попадає в надійні руки і стає кращою, або ж швидко засвоює вільніші уявлення про доброчесність і стає гіршою».

г) у залежності від контексту і загальної мовної ситуації форми Present Indefinite також можуть вживатися на позначення конкретної дії, що відбувається в даний момент: англ. «Не says there’s an answer, expected», she explained — укр." - Посильний чекає відповіді, — сказала вона".

Як бачимо, в порівнювальних мовах виступає практично повна збіжність щодо використання форм теперішнього часу в перелічених функціях.

Практично повна збіжність спостерігається також щодо вживання форм теперішнього часу в значенні минулого. Такі форми вживаються в основному з прислівниками і прислівниковими конструкціями. Це часове значення часто називають «теперішнім історичним», різновидом якого є «теперішній живописний». Таке вживання можливе тільки у широкому контексті, коли уже чітко вирисовується план минулого: англ. Once the bright days of summer pass by, a city takes on that sombre garb of gray, wrapped in which it goes about its labours during the long winter — укр. «Коли минають ясні літні дні, місто загортається в темний сірий плащ, з яким не розлучиться всю довгу зиму…».

Форми Present Continuous вживаються на позначення конкретної дії в її розвитку в момент мовлення. В українській мові їм відповідають форми теперішнього часу дієслів НДВ. Характер дії щодо тривалості і конкретності визначається контекстом і лексичними актуалізаторами.

Форми Present Continuous інколи вживаються для вираження дії в майбутньому. В українській мові їм відповідають контекстуально-зумовлені форми теперішнього часу і рідше майбутнього.

Таким чином, в практиці міжмовної комунікації три видо-часові форми англійської мови мають своїми відповідниками одну форму теперішнього часу дієслів НДВ і ДВ:

Present Indefinite -

Present Continuous - Теп. ч. дієсл. ДВ і НДВ

Present Perfect Continuous -

Складнішою є ситуація при переході з української мови на англійську.

— Present Indefinite

Теп. ч. дієсл. ДВ і НДВ - Present Continuous

— Present Perfect Continuous

Український теперішній час дієслів НДВ може передаватися формами:

a) Present Indefinite: укр. «Сім'я вечеря коло хати…» — англ. Close by the house they eat their supper;

б) Present Continuous: укр. «Понад Дніпром козак іде…» — англ. Beside the Dnieper, a young man is walking in the night…;

в) Present Perfect Continuous: укр. «Єпископ, що вже декілька раз намагається перервати ту мову…» — англ. Bishop he has been trying to interrupt that speech.

В усіх випадках вибір відповідної форми диктується контекстом. Звичайно, контекст далеко не у всіх випадках може бути основою однозначної інтерпретації мовної ситуації щодо вибору відповідної видо-часової форми.

Майбутній час

Ряд зарубіжних і вітчизняних дослідників заперечує існування в англійській мові категоріального значення майбутнього часу на тій підставі, що:

— сполучення shall/will + інфінітив повнозначного дієслова нічим не різняться від сполучень інших модальних дієслів з інфінітивом;

— майбутній час в сучасній англійській мові виражається не тільки конструкціями shall/will + інфінітив;

- сполучення shall/will + інфінітив не можна віднести до аналітичних форм, оскільки в них значення майбутнього часу входить в семантику тільки модального дієслова, а «переривчата морфема» повинна виражати граматичне значення обома своїми компонентами;

— наявні в мові конструкції should/would + інфінітив поєднують «несумісні» з граматичної точки зору протилежні значення майбутнього і минулого.

Хоч зараз такої точки зору дотримується багато зарубіжних англістів, аргументацію для заперечення категорії майбутнього часу в англійській мові не можна визнати переконливою. Бархударов Л. С., Штелінг Д.А. вважають, що при виділенні граматичної категорії не можна виходити виключно із форми вираження, вимагаючи при цьому, щоб вона відповідала встановленим вимогам. При такому підході треба було б поставити під сумнів існування цілого ряду граматичних і особливо лексико-граматичних категорій, в тому числі аналітичні форми майбутнього часу в українській мові на тій підставі, що в них майбутній час виражається лише особовою формою дієслова «бути» і що існують паралельні конструкції типу «можу читати», «мушу читати» тощо. Крім того, тут значення майбутнього часу також виражаються іншими часовими формами. Щодо форми Future in the Past, то це не єдина в мовній практиці форма, яка поєднує значення майбутнього з минулим. Усі аналітичні конструкції, які вважаються повноцінними складними морфемами: be ±ing, have ±еn, bе ±en, довгий час зберігали, а подекуди зберігають і досі, семантичні значення своїх компонентів.

Форми Future Indefinite вживаються на позначення дії, що відбувається після моменту мовлення. Це можуть бути дії загального характеру, конкретні і повторні. В українській мові їм відповідають форми майбутнього часу дієслів ДВ і НДВ:

Future Indefinite — Майб.ч. НДВ Англ. I think this Italian up here on the corner sells coal at twenty-five cents a bushel. I’ll trade with him — укр. «Знаєш, отой італієць на розі продає вугілля по двадцять п’ять центів за бушель. Я купуватиму в нього».

Future Indefinite — Майб.ч. ДВ Англ. Now I’ll tell you what we’ll do. We’ll go over here to Partridge’s and you pick out, what you want " — укр. «Слухайте, ми ось що зробимо. Підемо до магазину „Партрідж“ і ви собі там виберете, що захочете».

Форми Future Continuous означають конкретну дію, що відбуватиметься в конкретний момент майбутнього часу. В українській мові еквівалентами цих форм виступають форми майбутнього часу дієслів НДВ і рідше ДВ. Значення конкретності і тривалості виявляється контекстом або лексичними ідентифікаторами:

Future Continuous - Майб. ч. НДВ Теп. в значенні майб.

Англ. «I guess I’ll be going, downtown» he remarked rising — укр." - Ну, я іду, у мене є справи в місті, — сказав він, встаючи з-за столу".

Future Continuous — Майб. ч. ДВ Англ. «Will you be соming again this year», Mr Welch — укр. «А ви прийдете на наш бал цього року, містер Велч?».

Форми Future Perfect вживаються на позначення дії, що завершиться в певний момент майбутнього часу. Вони належать до рідковживаних. В українській мові їх еквівалентами виступають форми майбутнього часу дієслів ДВ і НДВ:

Future Perfect - Майб. ч. ДВ Англ. Today, when I started out with the Sheriff’s party, I was a man convinced that his life will have passed uncommunicated and without trace — укр. «Сьогодні, коли я йшов сюди разом з шерифом та іншими з його компанії, я був впевнений, що ніхто не взнає про його життя, і воно пройде без сліду».

Форми Future Perfect Continuous позначають дію, що почалася в майбутньому і продовжується до якогось моменту або до початку другої дії. В англійській мові вони вживаються рідко, а в перекладах українською передаються формами майбутнього часу дієслів ДВ і НДВ.

В українській мові розрізняють форми майбутнього часу дієслів ДВ і НДВ, які мають ряд структурних і семантичних особливостей. Майбутній час дієслів ДВ в обох мовах означає дію, що буде здійснена в момент мовлення або після нього і виражається за допомогою афіксів 1-ї особової парадигми. Форми майбутнього часу ДВ відрізняються від форм теперішнього часу лише видовою ознакою: укр. роблю: зроблю, пишу: напишу. В англійській мові їх еквівалентами виступають форми Future Indefinite і Future Continuous:

— Future Indefinite

Майб. ч. ДВ - Future Continuous

Майбутній час дієслів НДВ виражає дію, що буде відбуватися після моменту мовлення. Уточнення часу по відношенню до моменту мовлення здійснюється лексичними індикаторами. В українській мові має дві форми вираження: аналітичну і синтетичну.

Минулий час

Минулий час в англійській та українській мовах показує, що дія відбулася або відбувалася до моменту мовлення. Разом з тим в цих мовах існують семантичні і структурні різновиди форм минулого часу.

В англійській мові минула дія може виражатися видо-часовими формами Past Indefinite, Past Continuous, Past Perfect, Past Perfect Continuous, а також Present Perfect, хоч формально вона відноситься до теперішнього часу.

Past Indefinite належить в англійській мові до найчастіше вживаних часових форм. Структурно утворюється за допомогою продуктивної афіксальної морфеми — ed з трьома аломорфами., і ряду непродуктивних аломорфів: чергування голосних + суфікси — t або — d: bring — brought, tell — told, keep — kept; чергування приголосних: send-sent; суплетивність: be — was — were, go — went, відсутність морфеми: cut — cut.

Форми простого минулого належать до експресивно нейтральних форм і вживаються найчастіше при описі послідовних подій в минулому, через те їх ще називають «оповідними».

Past Indefinite - Мин. ч. НДВ Англ. These miserable details ate the heart out of Carrie. They blackened her days and grieved her soul — укр. «Keppi мовчки страждала від усіх цих прикрих дрібниць. Вони затруювали її життя, гнітили душу».

Past Indefinite - Мин. ч. ДВ Англ. Hurstwood wrote, her one morning, asking her to meet him — укр. «Одного ранку Герствуд написав їй, прохаючи її зустрітися з ним».

Форми Past Continuous означають конкретну дію в певний момент минулого часу, який виражається або обставинними конструкціями, або іншою дією. Їх відповідниками в українській мові є форми минулого часу дієслів НДВ і ДВ:

Past Continuous — Мин. ч. НДВ Англ. At about that hour Minnie was soundly sleeping, after a long evening of troubled thought — укр. «Десь у цей час Мінні міцно спала, втомлена неспокійними думками, що тривожили її весь вечір».

Past Continuous - Мин. ч. ДВ Англ. Не was going to Wheaton, said Jessica — укр." - До Уітона, — відповіла Джессіка".

Можливі також ситуативні варіанти вживання форм Pest Continuous, які при перекладі на українську мову передаються формами теперішнього часу.

Форма Past Perfect означає дію, що відбувалася до певного моменту в минулому, і співвіднесена з цим моментом. В українській мові в залежності від семантики дієслова їм відповідають форми минулого часу дієслів ДВ і НДВ.

Past Perfect — Мин. ч. ДВ Англ. Hanson had already turned in for the night — укр. «Гансон уже ліг у ліжко».

Past Perfect — Мин. ч. НДВ Англ. Mrs. Hurstwood had never asked for a whole season ticket before, but this year certain considerations desided her to get a box. — укр. «Місіс Герствуд ще ніколи не вимагала сезонного квитка, але цього року певні міркування підказали їй думку, що вона повинна мати там власну ложу».

Форми Past Perfect Continuous показують, що дія «почалася до певного моменту в минулому і тривала в цей момент минулого часу або що дія почалася до певного моменту в минулому, наблизилася до нього, але вже не продовжувалася в цей момент. В українській мові їх відповідниками виступають головним чином форми минулого часу дієслів НДВ і ДВ з відповідними лексичними індикаторами характеру дії:

Past Perfect Continuous — Мин. ч. НДВ Англ. They had been dowdling over the dishes, end their eyes had frequently met — укр. «Вони давно вже сиділи над порожніми тарілками, і їхні очі раз у раз зустрічалися».

Past Perfect Continuous — Мин. ч. ДВ Англ. He had been thinking all the time of his «pull» with the race-track magnates — укр. «Він встиг уже перебрати в думці всіх своїх друзів серед іподромних орударів».

В українській мові виділяють минулий час дієслів ДВ і НДВ. Форми минулого часу ДВ передають одночасно і факт здійснення дії в минулому, і актуальність результату в момент мовлення. Перфектне значення форм минулого часу дієслів ДВ встановлюється здебільшого описово на основі уточнюючих слів або узгоджуваністю з іншими часовими формами.

В англійській мові їх відповідниками виступають форми Past Indefinite, Present Perfect, Past Perfect і оказіонально Past Continuous та Past Perfect Continuous.

Висновки

Отже, можна зробити такі висновки:

Категорія виду тісно пов’язана з категорією часу. Кожний член видової пари утворює власну парадигму часових форм.

Значення українських дієслів доконаного виду у випадках, коли йдеться про дію, не співвіднесену з моментом часу або іншою дією, в англійській мові передається формами Past Indefinite, а у випадках такого співвіднесення — формами Perfect.

Лише в рідких випадках значення українських префіксів дієслів передаються відповідними англійськими префіксованими дієсловами.

Просторові і часові відношення українських дієслів ДВ передаються в англійській мові прийменниковими і «постпозитивними» конструкціями.

Категорія часової віднесеності належить до специфічних дієслівних категорій англійської мови і не має прямих формальних категоріальних відповідників в українській мові. Перфектне значення форм дієслів ДВ в українській мові встановлюється здебільшого описово на основі уточнюючих слів або узгоджуваністю з іншими часовими формами В англійській мові дії, що відбуваються у теперішньому часі, можуть виражатися також формами Present Perfect Continuous як такі, що почалися в минулому і продовжуються у теперішньому часі. В українській мові їм відповідають форми теперішнього часу з відповідними лексичними актуалізаторами значення тривалості.

Майбутній час в англійській та українській мовах виражає дії, що відбуваються після моменту мовлення. В структурному плані в англійській мові він представлений аналітичними формами Future Indefinite, Future Continuous, Future Perfect і Future Perfect Continuous. В українській мові він виражається синтетичними і аналітичними формами.

Минулий час в англійській та українській мовах показує, що дія відбулася або відбувалася до моменту мовлення. Разом з тим в цих мовах існують семантичні і структурні різновиди форм минулого часу.

В українській мові виділяють минулий час дієслів ДВ і НДВ. Форми минулого часу ДВ передають одночасно і факт здійснення дії в минулому, і актуальність результату в момент мовлення. В англійській мові їх відповідниками виступають форми Past Indefinite, Present Perfect, Past Perfect і оказіонально Past Continuous та Past Perfect Continuous.

Форми Perfect Continuous не передають завершеності дії, але і не вказують на її незакінченість. Отже, форма в собі не містить значення закінченості чи незакінченості. На вибір відповідного еквівалента при перекладі на українську мову впливає саме уява про дію, яка або досягла її, або не досягла її. При перекладі таку уяву дають найчастіше українські форми НДВ. Як і у випадку неперфектних форм, форми Perfect Continuous мають значення однократної, локалізованої дії, яка не досягла, або взагалі не має межі, та неоднократної, локалізованої дії, що досягла або не досягла межі в кожному окремому акті.

Список використаної літератури

Маслов Ю.С. Теорія англійської граматики. — М.: Просвіта, 1978 р. — 315 с.

Пешковський О. М. Граматика англійської мови. — М.: Просвіта, 1956 р. — 230 с.

Dreiser Th. Sister Carrie. — N.Y.: Macmillan, 1982. — 400 р.

Драйзер Т. Сестра Керрі./ Пер. Я. Ржевуцької. — М.: Художня література, 1987 р. — 380 с.

Бархударов Л. С. Мова та переклад: питання загальної та часткової теорії перекладу. — М.: Просвіта, 1975 р. — 372 с.

Кошева І.Г. Порівняльне мовознавство. — М.: Вища школа, 1972 р. — 210 с.

Порівняльні дослідження з граматики англійської, української та російської мов. — К.: Вища школа, 1981 р. — 410 с.

Блох М. Я. Теоретична граматика англійської мови. — М.: Просвіта, 1983 р. — 312 с.

Бархударов Л.С., Штелінг Д. А. Граматика англійської мови. — М.: Вища школа, 1973 р. — 327 с.

Блох М.Я. Теоретичні основи граматики. — М.: Просвіта, 1986 р. — 293 с.

Актуальні проблеми порівняльного мовознавства. — М.: Райдуга, 1989 р. — 470 с.

Тураєва З.Я. категорія часу: час граматичний та художній. — М.: Просвіта, 1979 р. — 314 с.

Жаборюк О.А. Категорія стану в сучасній англійській мові. — Одеса.: Світ, 1998 р. — 290 с.

Нові тенденції у вивченні граматики романських та германських мов. — К.: Наука, 1981 р. — 320 с.