Туристичний рекламний проспект як тип тексту: перекладознавчий аспект

ТУРИСТИЧНИЙ РЕКЛАМНИЙ ПРОСПЕКТ ЯК ТИП ТЕКСТУ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

ВСТУП Реклама грає в житті людини важливу роль. Вона впровадилася непомітно й поступово стала невід'ємною частиною нашого життя. Куди б ми не йшли, що б не робили, реклама постійно з нами. Це плакати, стенди, афіші, вітрини, календарі і буклети. Панівне місце вона назавжди зайняла на телебаченні й радіо, у газетах і журналах, а також у мережі Інтернет.

Реклама — складний вид людської діяльності. Вона формується таким чином, щоб виявляти вплив на підсвідомість людини, привертати увагу до певних продуктів, послуг, компаній, місць відпочинку тощо.

Завдяки якісним і кількісним змінам в перекладацькій діяльності, а також науковим розробкам на перший план вийшов інформативний переклад. Всі ці зміни мають безпосереднє відношення до рекламних текстів, у тому числі туристичної тематики, які за своєю значимістю у світовому інформаційному процесі порівнюються із текстами новин в засобах масової інформації.

Реклама здатна не лише створювати потреби в конкретних продуктах і послугах, але до певної міри формувати навіть такі високі сторони особи, як естетичні смаки, переважні соціальні цінності, моральні принципи. Можна сказати, що реклама — це економіко-психологічний феномен. І треба розуміти ті небезпеки, які вона в собі таїть, впливаючи на підсвідомість людей. Саме тому рекламні тексти неодноразово ставала об'єктом лінгвістичних і перекладознавчих досліджень. Вивченням структурних, семантичних, жанрових, стилістичних і комунікативних особливостей рекламних текстів, зокрема туристичних, і особливостями їх відтворення при перекладі займалися Д. Розенталь [16], Х. Кафтанджиев [7], А. Кромптон [9], Е. Медведєва [11], Г. Абрамова [1], Н. Гурська [5], А. Годдард [23], Г. Грін [24], Е. Мак-Грегор [30], С. Бові [20], В. Артман [19], Г. Кук та інші.

Що стосується особливостей перекладу письмових рекламних текстів, то такі дослідження актуальні не лише в силу великої поширеності даного явища, але також з огляду на важливість відбиття реальності навколишньої дійсності при перекладі. Окрім цього, подібні дослідження важливі для розвитку перекладознавства та вдосконалення процесу адекватного відтворення рекламних текстів різних тематик, зокрема туристичних рекламних проспектів. Усе це становить актуальність даної роботи.

Мета цієї роботи полягає у визначенні певних проблем, пов’язаних з перекладом туристичних рекламних проспектів з англійської мови на українську, а також дослідженні текст-типологічних та лексико-семантичних особливостей їх перекладу.

У відповідності з поставленою метою формулюються такі завдання:

1. Розкрити поняття рекламного проспекту у туристичній галузі.

2. Дослідити туристичні рекламні проспекти.

3. Визначити лексичні особливості україномовної та англомовної туристичної реклами.

4. Виявити специфіку перекладу англомовних туристичних текстів.

5. Проаналізувати переклади англомовних туристичних рекламних проспектів українською мовою.

6. Визначити складнощі при перекладі англомовних туристичних рекламних проспектів українською мовою.

Об'єктом дослідження є туристичний рекламний проспект як тип тексту.

Предметом дослідження є особливості перекладу англомовних туристичних рекламних проспектів.

Матеріалом дослідження слугували 15 англомовних туристичних рекламних проспектів та їх переклади українською і російською мовами, підібраних шляхом тематичної вибірки.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше було розглянуто поняття туристичного рекламного проспекту, його характеристики та особливості перекладу.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що загальні висновки роботи можуть бути використані в теоретичних курсах і спецкурсах з перекладознавства, лексикології, у викладанні мовних дисциплін у вузі та безпосередньо в перекладацькій практиці.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, першого — теоретичного розділу та другого — практичного, а також висновків та списку використаної літератури.

рекламний туристичний англійський український

РОЗДІЛ 1. ТУРИСТИЧНИЙ РЕКЛАМНИЙ ПРОСПЕКТ ЯК ТИП ТЕКСТУ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

1.1. Поняття рекламного проспекту у туристичній галузі

Щодо визначення туристичного рекламного проспекту як надрукованої форми туристичної інформації, насамперед, слід виходити від загального поняття «Проспект». За Г. Гокертом [27, с. 269] проспекти — це рекламні тексти, направлені на певну цільову групу. М. Везалаінен визначає проспекти як форму бандерольної реклами і тлумачить: «У проспекті, який як правило охоплює більше сторінок, зображуються рекламні товари, точніше послуги з картинками та писемним коментарем. Рекламний агент може сам визначити, скільки сторінок охоплюватиме проспект, і це звичайно дає можливість також додати, наприклад, числені зображення чи фотографії» [38, с. 59].

Виходячи з цього, ми намагаємося вказати на безособовий характер проспекту як засобу комунікації. Туристична реклама згідно Б. Шовінскі займає головну позицію в рекламі послуг [37, с. 9]. Центральними в цій галузі є багаті на картинки проспекти, які «пропонуються великими та маленькими підприємствами, а також ландшафтними службами іноземного туризму і місцевими, такими як залізничні, автобусні, кораблеві підприємства та авіакомпанії».

На схожі можливості визначення вказує М. Натурнен у своїй роботі про переклад проспектів туризму. На думку науковця, розподілення реклами можливе за такими критеріями: 1) предмет (ціла країна, регіон, окрема ціль відпочинку або підприємство); 2) замовник (центральний орган управління туризмом, бюро іноземного туризму, підприємство), цільовою групою (кінцевий споживач туристичного бюро та інші туристичні посередники); 3) за потребою (міцне виділення інформативності реклами). М. Везалаінен виділяє різні види та типи проспектів за їх зовнішнім виглядом, а саме проспектний лист, маленький проспект, згорнутий папір, проспектний зошит. Відносними для цієї роботи є категорії згорнутих листів, які, залежно від обсягу та величини, можуть бути згорнуті від одного до шести разів. Формат можна варіювати, можливими є, наприклад, великий формат або вузький високий формат. Згідно з Г. Артманом та М. Боксбергом [19, с. 22], виділяються формати A5, A4 і одна третя сторінки A4 як стандартні проспектні величини.

Проспект виконує в галузі туризму як інформативну, так і прагматичну функції. Проспекти у сфері послуг мають містити достатню інформацію для іноземних читачів, текст має бути коректним і зручними для читання, картинки — актуальними та гострими, визначення цін — чіткими та правдивими, а контактна адреса для подальшої інформації повинна знаходиться на зворотній сторінці.

Для того, щоб проспекти сподобались іноземним туристам, вони повинні бути перекладені. Складнощі перекладу, зазвичай, виникають на основі розбіжності між вихідною, точніше, цільовою ситуаціями, культурами та мовами.

Одна з найважливіших проблем полягає у тому, що текст у деяких місцях може погано читатися. При цьому, важливу роль відіграють структури та способи вираження. У багатьох місцях, де майже непомітно помилок, можуть виникнути які-небудь мовні дефекти, що виявляються, як правило, тільки при перекладі.

Згідно з Г. Пеш, туристичні проспекти повинні, перш за все, викликати інтерес і полегшувати початок контактів; разом з тим, вони мають інформативну функцію і є засобом для конкуренції. З точки зору К. Гаапаніемі та Т. Лукандер, першочерговою їх ціллю є створення попиту та зробити агенцію відомою [25, с. 14]. Тому проспект повинен привертати увагу, щоб спокусливим способом інформувати про послуги і переконувати споживачів про дивовижність пропозиції, яка не повинна містити жодних негативних ознак [25, с. 6]. Для того, щоб ефективно діяти та виконувати свою ціль, туристичний рекламний проспект повинен, наскільки це можливо, йти на зустріч цільовим груповим специфічним очікуванням сприймачів. І тоді, на думку науковців, вдалий проспект буде активно випрошуватись туристами.

Отож, закономірно, що світова туристично-рекреаційна галузь дуже активно розвивається і залучаються все більше інвесторів. Рекламні проспекти з туризму використовують для успішної комунікації, а також заради полегшення контактних зв’язків із закордонними бізнесменами, туристами.

1.2. Текст-типологічна специфіка рекламних проспектів Аналіз наукової літератури з даної тематики засвідчив, що туристичний рекламний проспект обов’язково містить пряму експліцитну інформацію економічного характеру (харчування готелі, торгівельні центри, магазини, послуги тощо). Як рекламний тип тексту, він повідомляє також про ціни, сезонні пільги, знижки тощо. Але водночас, проспект прагне формувати у свідомості одержувачів інформації певну ієрархію культурних цінностей. Вже сама назва даного типа тексту передбачає наявність у ньому елементів рекламного типу тексту. Отже, економічна тема в туристичному рекламному проспекті також міститиме елементи реклами. Зупинимося детальніше на засобах реалізації рекламних елементів у туристичному проспекті.

Важливою складовою реклами є рекламний слоган-девіз. Наприклад, інформація про готель «Blackpool» починається наступним слоганом: «Superior accommodation at affordable prices». Вже тут лексеми економічного характеру accommodation та prices мають яскраве експресивне забарвлення завдяки супутнім епітетам superior та affordable. При перекладі слід зберегти не лише сам слоган готелю, але також передати його емоційне забарвлення. А ось приклад іншого слогану, тепер вже готель розташований в тихому куточку Чешира і має назву «The Pheasant Inn». Слоган цього готелю звучить таким чином: «Historic inn tucked away in rural Cheshire». Назва і слоган цього готелю створюють образ чогось спокійного. Завданням перекладача в цьому випадку є відтворення сільської асоціативності.

У тексті самого туристичного проспекту активно використовуються рекламні прийоми і засоби переконання. Так, епітети, порівняння, прикметники найвищого ступеня, фігури порівняння використовуються для створення привабливого образу рекламованого об'єкту. Наприклад, опис самого готелю «The Pheasant Inn» містить наступні фрази: charming 300 year old inn, boasting stunning views across the Cheshire plains, a cosy retreat for a long, lazy lunch, luxurious superior rooms. Таким чином, для адекватного перекладу перекладачеві необхідно зберегти експресивність опису готелю, використовуючи при цьому засоби образної характеристики мови перекладу (далі МП).

Одним з елементів стратегічністі при роботі з рекламними текстами є спонукальні конструкції і модальні дієслова. Вони впливають на читача, підштовхують його до дій, радять йому що-небудь зробити. Таку ж роль відіграють займенники та звернення, які створюють ілюзію безпосереднього контакту з читачем. Наприклад, в описі готелю «Blackpool» відразу за слоганом слідує спонукальна конструкція: Stay at a superior luxury Hotel with great sea views which is only one of three 3 star hotels in Blackpool, out of over 1900. Збереження спонукальної конструкції у перекладі створює ілюзію вільного діалогу між читачем та рекламодавцем. Проте, під час перекладу подібних конструкцій слід уникати зайвої категоричності, щоб у читача не склалося враження тиску на нього.

Таким чином, економічна тема у туристичному рекламному проспекті містить елементи емоційності, стратегічності, асоціативності. Саме ця інформація найважча, але найважливіша при перекладі лексичних (далі - ЛО) та фразеологічних одиниць (далі - ФО) у даному типі тексту Путівник також може надавати інформацію про запропонований сервіс, проте для нього вона буде факультативною. Згідно з великим тлумачним словником сучасної української мови путівник — це «довідник, що містить дані, які допомагають орієнтуватися в певному місці, під час подорожі тощо».

На думку А. Протченко, туристичний проспект є важливим елементом культури будь-якої країни, оскільки він забезпечує зв’язок між представниками різних народів у тому чи іншому культурному просторі.

Специфікою ЛО та ФО у проспекті є такі тематичні текстові блоки: 1) співвідношення економіки та природних ресурсів, історичні дані про історію місцевості та/або країни; 2) переважаючий тип господарювання; 3) економічні показники місцевості та/або країни; 4) продукти й об'єкти господарювання. ЛО та ФО у цьому типі тексту представлено а) термінами, б) реаліями, в) символами та г) концептами. Причому кількісне домінування тих чи тих одиниць залежить від тематичного блоку, який вони представляють.

Наприклад, читаючи розгорнутий туристичний рекламний проспект Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії ми отримуємо наступні дані про країну:

1) Перший текстовий блок: «The first farmers (Neolithic or late stone-age people) arrived in this area around 4,000 BC. The landscape into which they introduced agricultural techniques was an entirely forested wilderness. Clearings soon began to appear as knowledge of farming spread and the population grew». «Yew woods from which Youghal derived its name were used to feed the ironworks of Richard Boyle during the 17th century».

Другий текстовий блок: «The UK is a member of the G8 group of the world’s leading industrial nations».

Третій текстовий блок: «Among service industries, tourism, media, retail, financial services, telecommunications and computer services are the most important and have undergone rapid growth, while heavy industries have suffered relative decline. Unemployment in 2006 stood at 2.8%».

Четвертий текстовий блок: «Engineering (especially of military products), chemicals, electronics, construction and textiles are the main components of the industrial sector».

Інформація, що міститься у першому текстовому блоці, є непрямою з імпліцитно культурним забарвленням. Аналіз лексики цього текстового блоку демонструє, що разом із загальновживаною лексикою тут також зустрічаються реалії (clearings — ділянка землі, очищена від дерев та чагарнику) та символи (yew woods). Yew wood (тисове дерево) недаремно дало назву цілому місту, адже впродовж багатьох століть тис і дуб були основними об'єктами експорту; символізуючи таким чином, не лише обширні ліси Ірландії, які піддавалися знищенню заради лісоматеріалів, але і промисловість цього краю.

Лексика другого, третього та четвертого текстових блоків містить терміни media, retail, financial services, telecommunications, engineering, chemicals, electronics, construction, textiles. У зв’язку з тим, що проспект не розрахований на читача — фахівця у сфері економіки, терміни хоч і несуть основну корисну інформацію, але функціонують лише у поєднанні із загальновживаною лексикою.

Таким чином, у відомостях про промисловість, сільське господарство та інші види господарювання (блок 2, 3 та 4) зустрічаються переважно економічні терміни. В цьому випадку необхідно передати вихідний зміст тексту за допомогою терміносистеми МП. Переклад такого текстового блоку зорієнтовано на прямі інваріантні відповідники.

Якщо йдеться про місцеві господарські умови, традиції та звичаї, а також історію економіки цього краю (блок 1), домінуватимуть реалії, а дуже часто і символи. Відтак, ЛО та ФО набувають культурної детермінованості. Перекладати їх доводиться вже за допомогою не стільки за рахунок прямих інваріантних відповідників, скільки за допомогою варіативних та контекстуальних (оказіональних) відповідників, а також різних видів лексико-семантичних трансформацій.

Ще однією цікавою особливістю функціонування ЛО та ФО в проспекті є наявність експресивних стилістичних засобів. У представленому вище прикладі до таких засобів можна віднести епітети rapid та relative у поєднаннях rapid growth та relative decline, а також метафору heavy industries have suffered. Причому, ці лексично забарвлені одиниці допомагають реалізувати одну з основних функцій рекламного проспекту: підкреслити все краще і зменшити всі негативні сторони, хоча, при цьому, можливо, почасти втрачається об'єктивність інформації. Це стилістичне забарвлення варто передати в МП, зберігаючи, таким чином, функцію прагматичного впливу на читача.

Отже, культуроорієнтовані тексти можуть містить елементи різних дискурсів, причому переважання елементів того чи того дискурсу залежить від типа тексту і визначається його цільовою установкою. ЛО та ФО у рекламному туристичному проспекті містять елементи емоційності, стратегічності, асоціативності. Кореляція типів тексту, тематичних текстових блоків усередині тексту і домінантних ЛО та ФО у культуро-орієнтованих текстах визначають і конкретні стратегії перекладу цих текстів і текстових блоків.

1.3 Лексичні особливості англомовної та україномовної туристичної реклами Реклама представляється як форма непрямого зв’язку між туристичним продуктом і споживачем, в реалізації якої, Г. Атакьян виділяє наступні прагматичні завдання:

1) інформування про туристичну послугу (вже 15 років компанія займається внутрішнім і міжнародним туризмом. Нашими основними напрямами є …);

2) привернення уваги клієнта («А Ви були в Німеччині»?, «Горы по плечу!», «Час відпочивати!»);

3) нагадування про привабливість рекламованого продукту [вигода/зручність/отримання позитивних емоцій] (до 15 грудня надається знижка 5%; знижки пенсіонерам; ми працюємо щодня; дзвоніть і залишайте заявки в будь-який слушний для Вас час; лікувальний відпочинок з широким набором SPAпроцедур і ін.);

4) створення виняткового образу турпродукта (ми пропонуємо кращий відпочинок для Вашої дитини; тільки з нами Ви відкриєте для себе дивний і чарівливий Тайланд);

5) полегшення завдання придбання послуги (ми знаємо, що Ви хочете від відпочинку; професійний підбір подорожей; відпочинок з індивідуальними перевагами);

6) переконання в правильності вибору (спробуйте наш Єгипет; постійним клієнтам — знижки; наші клієнти люблять нас).

Реклама турпродукта носить нематеріальний характер, що визначає специфіку дії за допомогою аргументів, інтенцій, споживчих мотивів і прагматично насичених мовних одиниць. Часто рекламні звернення носять діалогічний характер: «Коли Міжнародний олімпійський комітет віддав право на проведення Зимових ігор 2018 року Південній Кореї, для багатьох це стало шоком — як, там є сніг? Уявіть собі, є. І гори, і сніг, і гірськолижна інфраструктура, яка ні в чому не поступається європейською. Просто ви про це нічого не знаєте. Самий час виправити упущення!». Завдяки використанню окличних і питальних конструкцій створюється «ефект присутності», залучення до діалогу, взаємодію між адресатом і адресантів рекламного повідомлення.

Ефективність дії на цільову аудиторію в туристичній рекламі створюється завдяки поєднанню раціонального і емоційного компонентів. За твердженням науковця, «реалізація прагматичних установок супроводжується включенням в туристичний рекламний текст споживчих мотивів, що переважно роблять психологічну дію. В той же час в багатьох рекламних творах виявляються і утилітарні мотиви, що більшою мірою впливають на розум споживачів» [2, с. 5].

У рекламномих туристичних текстах широко використовується вузькоспеціалізована лексика, тобто термінологія для визначення понять даної сфери, яку можна поділити на декілька груп.

По-перше, запозичені з англійської мови терміни, які позначають реалії, що ніколи не існували в Україні. Це зумовлено екстралінгвістичними факторами, а саме розбіжністю культурно-історичних та соціальних традицій країн. У період після перебудови услід за падінням «залізної завіси» з’явилося багато туристичних фірм. У той час термінологічний апарат для рекламування туристського продукту був відсутній. Він містив реалії, яких до цього не існувало в українському економічному середовищі, і тому з’явилася тенденція запозичення англійського термінологічного шару лексики, тому що йому був властивий інтернаціональний характер через надзвичайну розповсюдженість англійської мови у цій області. Це знайшло своє вираження у запозиченнях шляхом калькування (наприклад, гарантовані номера), транскрипції і транслітерації (наприклад, тур), а також варваризмів (наприклад, Executive Suite). До того ж ці запозичення неоднаково вживалися у рекламі різних туристських фірм. Одні туристські фірми використовують буквальний переклад термінів, інші вживають англійську лексику поряд з російською або українською і, як зазначає О. Сафонова, «семантично наповнена лексична одиниця вставляється в семантично порожню українську синтаксичну конструкцію… або використовуються гібриди, які включають українські і латинські букви (наприклад, VIPовский рейс)» [16, с. 73].

Розглянемо лексико-семантичні особливості, які інкорпорує сфера туризму, запропоновані Н. Маршалл.

Туристичні послуги, вид діяльності й відпочинку: туристичний пакет, пакетні знижки (використання туристом деяких послуг фірми: отримання квитків, замовлення готелю, екскурсій тощо); VIP_туризм (походить з англійського вираження very important person), джип-сафарі (екскурсійна або мисливська подорож на джипі з метою спостерігання за тваринним миром або полювання) тощо.

Готельний комплекс: категорії готелів — Standard (середнього розміру номер з основними вигодами і балконом); Cottage (окрема будівля для оренди); Junior Suite (номер з кухнею і двома кімнатами: вітальня та спальня), Executive Suite; Royal Suite; Premier Suite (різниця між усіма видами номерів цієї категорії - у великих розмірах, вигодах. Звичайно, чим вище ранг, тим краще номер); Deluxe (люкс); Super Deluxe (супер-люкс). Ця категорія номерів належить до розкішної, дорогої, рангом вище є номера Suites; Studio (невеликий готельний номер, менш ніж стандартний) тощо; розміри ліжка — king size, queen size (у нашій країні існував інший розподіл: односпальне, півтора спальне або двоспальне ліжко; king size приблизно відповідає «трьох спальному ліжку», якщо це можна так назвати, queen size відповідає двоспальному ліжку); послуги, що надаються: baby-sitting (послуги няні), butler service (послуги дворецького), room service (прибирання номерів); види бронювання номерів — зарезервовані номера (reserved rooms — номера бронюються й сплачуються після прибуття до готелю, необхідно приїхати у певний час), гарантовані номера (guaranteed rooms — номера сплачуються до приїзду в готель й залишаються за туристом у разі його затримки).

Система харчування: all inclusive (система «все включено», маються на увазі їжа та напої), dine around (харчування не включено у вартість путівки, туристи мають можливість вечеряти в різних ресторанах), buffet (в українській мові цей термін має інше значення, а саме шведський стіл, його етимологія потребує подальшого дослідження); півпансіон (half board — взагалі у вартість путівки включені тільки сніданки та вечері), повний пансіон (full board — харчування три рази на день), європейський сніданок (сніданок, який включає кофе або чай, бутерброд з маслом, джем).

Транспортні системи: чартерні рейси (charter «зафрахтувати судно»); чартер — спеціальний рейс, якого немає у розкладі літаків, авіакомпанія виконує його за замовленням якої-небудь організації; Ski-Bus (автобус, який курсує на горнолижних курортах від підйомників до прилеглих міст), Shuttle-Bus (спеціальний автобус, який перевозить пасажирів на короткі відстані); трансфер (transfer «пересування»), взагалі під цим розуміють послуги таксі від аеропорту до готелю й навпаки; трансфери диференціюються на групові та індивідуальні; термінал (terminal «кінцева станція, пункт»); квітки з фіксованою або відкритою датою (tickets with fixed and open date); Ski Pass (квітки, які надають можливість катання на горнолижних станціях); Тревелкард (travel card «карта для мандрівок»); категорії місць — бізнес-клас (business class), економічний клас (economy class).

Спорт: траси на горнолижних курортах: зелені (для початківців), сині (для середнього рівня), червоні (складні); дайвінг (стрибки у воду, підводне плавання), відповідно люди, які займаються даним видом спорту називаються дайвери або дайвіністи; рафтинг (пересування по воді на гумових човнах); серфінг (катання на хвилях на спеціальній дошці); сноубордінг (катання на спеціальній дошці з невеликих гір); сквош (гра в м’яч за допомогою ракеток, схожа на теніс) та багато інших видів спорту.

До другої групи туристських термінів відносяться запозичення нових термінів для позначення вже існуючих старих понять завдяки їх престижності та моді. О. Сафонова відносить запозичення такого типу до різновиду піджин-інгліш [17, с. 70].

У цій групі можна зустріти багато лексичних одиниць, наприклад: прайс-лист (замість прейскуранта); шопінг-тур (замість поїздок (турів) за покупками); таксі-кеби (замість таксі). Мабуть, адресант намагається створити враження незвичайності таксі закордоном, його відмінності від України. Але насправді між ними немає ніякої різниці, до того ж тут використовується тавтологія: слово cab вже означає таксі; дансинг-клуб (замість танцювального клуба); скі-тури (замість горнолижних турів); сервіс (замість обслуговування). Можливо, це пов’язано з тим, що мешканці нашої країни звикли до того, що обслуговування може бути як поганим, так й якісним. А в лексичній одиниці сервіс для свідомості мешканця України вже закладена сема «високоякісне обслуговування», що викликає у адресата позитивні асоціації, особливо у комбінації з позитивними оцінними прикметниками, що в більшій ступені підвищує статус сервісу, наприклад, чудовий сервіс. Тут, на думку В. Кашкіна, відбувається «явне зрушення означуваного» [8, с. 93], бо сервіс також може бути різним: умеблювання в стилі модерн (умеблювання в сучасному стилі); фешенебельні готелі (в англійській мові відповідає лексемі fashіonable); купатися топлес (без верхнього одягу); клініки (замість лікарень). Вочевидь, це пов’язане з тим, що в багатьох жителів України лікарня викликає неприємні асоціації, пов’язані з невисокою якістю обслуговування й лікування, тому лексична одиниця клініка має конотативне значення «висококласного, обладнаного новітніми технологіями лікувального закладу»; сателитна (замість супутникової) антена або телевізор із сателітом; фригобар (холодильник-міні-бар); снек-бар (бар, де можна перекусити); лайнери або мегалайнеры (замість кораблів, теплоходів); меню a la carte (це тип меню, до якого жителі нашої країни звикли найбільше — за кожну страву платять окремо, тому різниці між лексичною одиницею меню й меню a la carte для свідомості жителя України немає) тощо.

Туристичні терміни-кліше, які властиві лише російськомовним та україномовним туристичним текстам. У цьому випадку застосовується конвенціональна (загальновживана) лексика, але їй надається конкретний зміст: палаючі путівки (подорожі, які необхідно терміново продати, тому що вони заплановані в найближчий строк, зазвичай вони продаються зі знижкою). В Англії використовується термін Late deals, в Америці Last-Mіnute specіals.

В. Музикант наголошує, що в Україні та Росії дуже популярні групові поїздки, тому що вони значно дешевше індивідуальних, тому в рекламному туристичному дискурсі часто зустрічаються назви різних напрямків. Туристичні фірми розробляють спеціальні маршрути й дають їм певні назви: «Шуб-Тур» (спеціально організовані тури для придбання хутряних виробів); «Екзотичні країни Африки й Азії»; «Класична Європа»; «Антична Греція» і т. і. Висока частотність цих назв дозволяє віднести їх до туристичної термінології. В англомовному рекламному туристичному дискурсі таких термінів немає, тому що популярністю користуються індивідуальні поїздки.

Отже, різноманітні екстралінгвістичні фактори привели до розвитку українського туризму, що спричинило появу численних англійських запозичених термінів для позначення понять, що раніше були відсутні в української дійсності. Поряд із цим спостерігається тенденція використання лексики англомовного походження замість української для додавання звичним предметам і явищам «західного характеру», престижності.

Переклад різних типів рекламного тексту, зокрема туристичних рекламних проспектів, у порівнянні із перекладом художньої літератури, при якому перекладач зобов’язаний передати художньо-естетичні переваги оригіналу, незначною мірою відрізняється за формою, мовними засобами, а також яскраво вираженою комунікативною спрямованістю. У процесі перекладу туристичних рекламних проспектів перекладачеві доводиться вирішувати як суто мовні, лінгвістичні проблеми, обумовлені розходженнями в семантичній структурі й особливостях використання двох мов у процесі комунікації, так і проблеми соціолінгвістичної адаптації тексту.

Перекладачеві нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі смислових і стилістичних складових оригіналу. У такому випадку досягається прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що й визначає комунікативний ефект реклами.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТУРИСТИЧНИХ РЕКЛАМНИХ ПРОСПЕКТІВ

2.1 Специфіка перекладу туристичних текстів Зростання ролі міжнародного туризму та глобалізація ринків стала причиною підвищення попиту на переклад туристичних текстів. Розвиток туризму значно підвищив інтерес до подання різними мовами тієї інформації, котра надається в туристичних буклетах, путівниках, журналах і періодичних виданнях. Міжнародний туризм як галузь економіки відкриває широке поле для діяльності перекладачів, адже в більшості випадків туристи отримують першу інформацію та формують перше враження про країну, регіон, місто чи місцевість саме завдяки перекладеним туристичним текстам, незалежно від того, є це брошура, інформаційний лист, знак чи путівник. Для деяких людей це може бути першим досвідом користування перекладеним текстом. Однак ми знайшли не надто багато матеріалу щодо перекладу туристичних текстів у професійній перекладознавчій літературі. Проблемою перекладу туристичних текстів займались численні науковці [22; 28; 33; 36], були також досліджені прагматичні аспекти перекладу [6; 15; 26; 32; 33; 35], проте не було проведено комплексного аналізу українських (російських) перекладів англомовних туристичних текстів. П. Ньюмарк [33], А. Дафф та М. Снелл-Хорнбі достатньо негативно висловлюються про якість перекладу текстів у сфері туризму, зазначаючи, що причиною такої ситуації є те, що багато туристичних текстів перекладаються на мову, яка не є рідною для перекладача. А. Дафф вважає таку ситуацію небажаною, однак неминучою, беручи до уваги ситуацію на ринку міжнародного туризму.

Загально прийнято, що ідеальним розв’язанням проблеми перекладу фахових текстів було б використання послуг професійних перекладачів, які перекладають на рідну (звичну, домінантну) мову. У випадках, коли професійних перекладачів з домінантною цільовою мовою недостатньо, можна скористатись послугами професійного перекладача, що перекладає на одну з іноземних мов.

Однак ситуація на ринку перекладів у сфері туризму є такою, що більшість перекладів туристичних проспектів виконані непрофесійними перекладачами (часто не перекладачами взагалі), які перекладають іноземною мовою, маючи достатньо слабке уявлення про процес перекладу та специфіку професії перекладача. Серед представників провідних вітчизняних та зарубіжних туристичних компаній, які брали участь у Міжнародній виставці ШТТ 2008 «Україна — Подорожі та Туризм», близько 50% не користувались послугами професійних перекладачів, навіть більше: не бачили потреби в цьому. Однак всі вони мали перекладені варіанти своїх проспектів, буклетів, брошур, бланків тощо, які були створені в межах власних компаній. Низька якість та погана репутація перекладів у сфері туризму є результатом подібної позиції фахівців міжнародного туризму. Хоча поряд із великою кількістю перекладів туристичних текстів низької якості є також багато чудових зразків перекладацького мистецтва, подібне ставлення стало причиною негативного, а часто й іронічного сприйняття перекладеного туристичного тексту.

У першому розділі ми визначили туристичний текст як будь-який текст, опублікований державним чи приватним органом, який має на меті: надати інформацію для будь-якого туриста (мандрівника, відвідувача визначних місць) чи прорекламувати напрямок (країну, місто, готель, ресторан тощо) та спонукати туристів відвідати його. Дане визначення охоплює великий обсяг текстів: від проспектів, виданих для туристів за кордоном, проспектів, що можна отримати в місці призначення, промоційних, комерційних видань для туристів, туристичних путівників, до меню, інформаційних проспектів, опублікованих із метою ознайомлення з історичними пам’ятками, матеріалами конференцій та знаками, позначеннями, надписами для туристів, виданими органами влади. Предмет дослідження є обширним та охоплює такі вузько спеціалізовані сфери, як архітектура, мистецтво, історія, географія, метеорологія, кулінарія, економіка, спорт, митниця, музика тощо.

У даній роботі ми визначили спільні риси, що об'єднують тексти туризму, порівнявши комунікативне середовище текстів оригіналу з комунікативним середовищем текстів перекладу. Туристичний текст загалом виконує дві функції: інформативну та спонукальну, кожна з яких проявляється в тій чи іншій мірі в кожному окремому тексті. Дане правило діє як для тексту оригіналу, так і для тексту перекладу. Різниця тут полягає в читачеві, його досвіді та знаннях.

Розглянемо, наприклад, текст, написаний для промоції південного узбережжя Корнуолу та його україномовний переклад:

Welcome to the Cornish Riviera.

Known as the Cornish Riviera because of its laid-back Continental ambience, South East Cornwall is peppered with easy-access family beaches, harbour-front restaurants and characterful waterside towns and villages. Enjoy the abundance of beachside facilities at the sandy flats of Par and Pentewan, head to the more intimate coves of Seaton, Looe and Porthpean, or play on four-miles

of golden beach at Whitsand Bay [40, с. 10].

Ласкаво просимо до корнуольської рив'єри!

Південно-східна частина півострова Корнуол, відома як корнуольська рив'єра через м’який континентальний клімат, усіяна легкодоступними сімейними пляжами, ресторанами з видом на гавань та колоритними прибережними містечками та селищами. Вам сподобається безліч пляжних розваг на піщаних берегах селищ Пар та Пентеван, затишні бухточки містечок Сітон, Луї та Портпен та золоті піски затоки Вітсанд Бей.

Даний уривок англомовного туристичного проспекту перекладено повністю. Надалі в тексті перекладу йдуть пропуски, що стосуються поданої в тексті оригіналу певної історичної інформації. Зрозуміло, що для жителя Великої Британії, який знайомий із графством Корнуол, безперечно краще за читача тексту перекладу, інформація повинна дещо відрізнятись. Так, він володіє кращими знаннями про частини своєї країни і тому, можливо, йому потрібно менше пояснювальних деталей. З іншого боку, маючи основні знання про історію краю, він, можливо, потребуватиме більш детальної інформації щодо окремих подій, місць чи людей, тоді як для іноземного відвідувача така детальна інформація буде зайвою, та навіть більше, може призвести до надмірного насичення деталями, що, в свою чергу зумовить комунікативні прогалини. Тому інформацію, яка надається для іноземних відвідувачів у тексті перекладу також необхідно дозувати, роблячи випущення в певних місцях тексту перекладу та надаючи пояснення в інших. К. Райс та Х. Фермеєр [35], а також А. Нойберт зазначають у своїх працях, що для кожної окремої культури потрібно створювати окремий туристичний текст. Користуючись класифікацією К. Райсс, ми зазначаємо, що туристичні тексти є текстами, зорієнтованими на звернення, і тому при їх перекладі основним є вплив на цільову аудиторію. Дійсно, туристичні тексти часто потребують значної прагматичної адаптації, розташовуючи переклад туристичних текстів на межі між власне перекладом та переказом. У кожному окремому випадку перекладач, за згодою замовника перекладу туристичного тексту, вирішує, якого рівня прагматичної адаптації потребує текст оригіналу. Таке рішення також, безперечно, повинне бути зумовлене і комунікативним середовищем, в якому використовуватиметься текст перекладу.

Ще одним важливим фактором, який впливає на цільовий текст, є якість тексту оригіналу. Дуже часто текст оригіналу створюють професіонали зі сфери туризму, котрі мають достатньо слабке уявлення про функції тексту, жанри, не кажучи вже про граматику, синтаксис тощо. Крім того, англомовний текст, що служить текстом оригіналу при перекладі його на українську (російську) мову, часто сам вже є текстом перекладу (наприклад, тексти, які промотують Туреччину, Єгипет, Таїланд, Китай тощо), оскільки створюється іноземною для автора мовою (чи є перекладеним із рідної).

Серед подібних текстів можна зустріти такі, котрі стали вже темами для гумористичного фольклору:

Хол готелю в Бухаресті: The lift is being fixed for the day. During that time we regret that you will be unbearable. — Ліфт не буде працювати протягом дня. Ми шкодуємо, що весь цей час ви будете не підйомними.

Номер готелю в Парижі: Please leave your values at the front desk. — Будь ласка, залишайте свої речі на стійці реєстрації.

Готель в Афінах: Visitors are expected to complain at the office between the hours of 9 &11 am daily. — Постояльці мають щодня скаржитися в офісі між 9 та 11 годинами ранку.

В одному з готелів колишньої Югославії: The flattening of underwear with pleasure is the job of the chambermaid — Прасування білизни з задоволенням — це робота покоївки.

Храм Бангкоку: It is forbidden to enter a woman even a foreigner if dressed like a man. — Жінкам, навіть іноземкам, забороняється заходити в чоловічому одязі.

Готель в Акапулько: The manager has personally passed all the water served here. — Менеджер особисто перевірив воду, що подається тут [48, с. 5].

Серед туристичних текстів, наданих в англомовних друкованих виданнях, ми можемо виділити кілька уривків з помилками, які, нажаль, часто є типовими для сфери туризму. Ми розглянемо також їх переклад російською чи українською мовами:

The sun and the sea meeted in the Tbrkmen Hotel had a nica holiday… [49]

Отличные каникулы в Туркмен Отеле, где море и солнце соединяться воедино… [49]

Turkish Bath (Hamam) Come and enjoy the speciality of a Tbrkmen Turkish Bath. Then have a pleasant foam bath and you will feel newborn. You relax with a pleasant massage. After this invigorating experience you Sun tan lither. Due to the massaging effect your pores open and skin can breathe better thus resulting in a quicker deeper Suntan.

Турецкая баня хамам. Уважаемые посетители турецкая баня Turkmen даст вам массу удовольствий в турецкой бане вначале снимают налёт отмершей кожи, после этого начисто вымоют шампунем или мылом по вашему желанию. Получив, чисту, вы попадёте в руки опытных массажистов, которые сделают ваше тело лёгким и воз душным, снимут усталость и разомнут все мускулы.

Це точна цитата з яскравого, багато ілюстрованого проспекта, виданого чотирма мовами (турецькою, англійською, німецькою та російською), що запрошує туристів зупинитись в одному з готелів середземноморського узбережжя Туреччини.

Не менш цікавим є й нижченаведений уривок із туристичного проспекту, виданого трьома мовами (турецькою, англійською, російською), що запрошує відвідати один із готелів Туреччини:

Our hotel is locaded in the Kemer region in Kiris in 40 km from airport. Here you have a possibility of spending the unforgetable holidays near the blue sea surrounded by beautiful green nature.

Наш отель расположен в районе Кемер в поселке кириш в 40 км от аэропорта. Здесь у вас есть возможность провести незабываемые дни отдыха среди зелени и морской синебы [44].

Існує достатньо розповсюджене переконання, що автор тексту оригіналу низької якості «заслуговує» на те, щоб його текст переклали, дотримуючись стандартів такої ж низької якості як і текст оригіналу, що є причиною багатьох вад тексту перекладу. Так, текст оригіналу часто дійсно не надто добре написаний (крім мовних та мовленнєвих помилок, проілюстрованих вище, автори часто мають помилкове уявлення про цільову аудиторію та її знання). Однак, на нашу думку, прагматика цільового тексту повинна слугувати для перекладача основним фактором при прийнятті рішення щодо стилю перекладу і перекладач повинен докласти всіх зусиль для того, щоб створити відповідний якісний цільовий текст. Так, не надто якісний текст оригіналу не сприяє роботі перекладача, однак він не може слугувати виправданням неякісного результату.

Як уже згадувалось вище, часто (але не завжди) існує потреба в певній зміні чи адаптації інформації, яка міститься в тексті оригіналу. Така адаптація необхідна не тільки через завдання тексту перекладу виконувати інформативну та спонукальну функції (перенасичені зайвою інформацією чи нечіткі дані навряд чи спроможні когось про щось інформувати чи когось у чомусь переконати), але й через потребу відповідати сподіванням та очікуванням цільового читача. Такі сподівання формуються в основному на попередньому текстовому досвіді читача, на інтертекстуальності, тобто на знанні читачем текстуальних конвенцій власної мови та культури.

Досліджуючи англомовні туристичні проспекти та їх україночи російськомовні переклади, ми звернули увагу, що тексти оригіналу містять багато інформації з історії, архітектури, культури, мистецтва тощо, тоді як тексти перекладу менші за обсягом порівняно з оригіналом і надають більше практичної інформації (часи роботи тих чи інших установ, центрів, закладів, адреси, телефонні номери, розклади руху транспорту тощо).

Крім того, при перекладі туристичних проспектів перекладач повинен звертати окрему увагу на різницю в культурах із метою уникнення ситуацій, коли текст перекладу може бути грубим чи образливим для цільової аудиторії.

Перекладачу варто вирішити також, дотримуватись текстуальних конвенцій та стилю мови оригіналу чи діяти на користь стилю мови перекладу. Оскільки при перекладі туристичних перекладів слід насамперед звертати увагу на вплив тексту перекладу на цільову аудиторію, ми вважаємо, що тут варто дотримуватись традицій цільової мови, забезпечуючи в такий спосіб ефективність комунікативного процесу та прагматичний вплив на читача. Існує думка, що потенційний турист морально готовий сприймати незвичний стиль туристичного тексту як можливість ближче ознайомитись з іноземною культурою. Однак не варто переступати межу, за якою текст перекладу стає незрозумілим чи навіть комічним для цільової аудиторії.

Отже, після аналізу особливостей структури та складових туристичного тексту, зокрема туристичних рекламних проспектів, варто зазначити, що вони повинні містити чіткі фактичні дані та бути вичерпно викладеними задля точного розуміння їх змісту. Зміст і форма туристичних текстів визначаються головною метою — викликати зацікавленість до товару. Правильно складений туристичний рекламний проспект повинен привернути увагу слухача або читача та викликати бажання скористатися послугами, які він пропонує

Таким чином, завдання перекладача? використати всі знання теоретичних основ перекладу для передачі комунікативної функції оригіналу, оскільки знання теоретичних основ перекладу та екстралінгвістичних чинників — необхідна умова адекватності перекладу.

2.2 Складнощі перекладу англомовних туристичних рекламних проспектів українською мовою При перекладі туристичних рекламних проспектів, як і при перекладі будь-яких типів текстів, перекладач стикається з певними перешкодами та труднощами. Однією з таких перешкод та труднощів є те, що туристичні проспекти (брошури, журнали тощо), як правило, публікуються одночасно кількома мовами (наприклад, англійська, німецька та російська (українська)) з однаковими фотографіями та однаковим місцем, відведеним для тексту. Часто вони навіть створюються двомовними паралельними виданнями, з текстом, поділеним на колонки (одна мова зліва, інша справа) чи на сторінки. Такі видання вимагають, щоб тексти різними мовами були однакової довжини та збігалися з надрукованими фотографіями.

Інші труднощі можуть стосуватись фактору замовника перекладу чи особи, яка наглядає за виконанням перекладу. Проте, оскільки дане ускладнення стосується більше в галузі психології, ніж перекладознавства, тут ми не будемо його детально розглядати.

Ще одна проблема роботи перекладача лежить у практичній площині. Багато туристичних текстів є путівниками, які використовуються читачами в країні перебування для орієнтування на місцевості. Вони повинні бути створеними з урахуванням тієї візуальної інформації, яку отримає турист на місці (знаки на дорогах та вулицях, надписи, оголошення на пам’ятках чи визначних місцях тощо). Як правило, така візуальна інформація подається лише мовою країни перебування. Тому перед перекладачем постає необхідність включати в текст лексичні одиниці мови оригіналу в їх первинній формі там, де за звичайних обставин це було б порушенням норм і правил перекладу та узусу мови перекладу. Вищезазначене стосується також кулінарних текстів, що, як правило, насичені реаліями (не завжди лише англомовними), які полегшують туристу розпізнання та знаходження в меню тієї чи іншої страви, зазначеної у путівнику. Переклад меню та кулінарних текстів є окремою темою для дослідження труднощів, що постають перед перекладачем через велику кількість реалій та кулінарних термінів і малий обсяг частини проспекту, відведеної для тексту, що унеможливлює надання достатньо пояснень і приміток.

Надалі ми наведемо кілька прикладів англомовних уривків туристичних текстів та проведемо аналіз їх українських чи російських перекладів. Таким чином ми більш детально розглянемо недостатню прагматичну адаптацію тексту оригіналу, яка призводить до невиконання текстом перекладу інформативної та спонукальної функції та зниження бажаного впливу на цільову аудиторію.

Вибір англомовних уривків та їх перекладів носить випадковий характер, що додатково підкреслює поширеність та розповсюдженість проблеми недоліків у перекладі туристичних текстів. Звідси випливає гостра необхідність у більш детальному вивченні даної проблеми та залучені професійно тренованих перекладачів для виконання тієї роботи, яку зараз переважно виконують некваліфіковані працівники сфери туризму.

Деякі розглянуті нами тексти містять помилки, що виникають через недостатнє володіння перекладачем цільовою мовою, однак ми не будемо на них окремо зупинятись, обмежившись лише тими помилками, які належать до сфери власне перекладознавства з оглядом на прагматичну адаптацію чи неадаптацію тексту.

Наступний уривок є ілюстрацією втрати частини інформації в тексті перекладу через перенесення лексичної одиниці мови оригіналу:

Additionally, 24-hour exchange machines offer convenience as well as good bank rates. Such machines can be found at (F-1), II. Margit krt. 43−45, (C-4), V. Karoly krt. 20, (B-5) V. Vaci u. 40, (D-2), VI. Andrassy ut. 49, and elsewhere.

Крім того, зручними також є цілодобові обмінні автомати, які пропонують вигідний банківський курс. Їх можна знайти на (F-1), II. Margit krt. 43−45, (C-4), V. Karoly krt. 20, (B-5) V. Vaci u. 40, (D-2), VI. Andrassy ut. 49 тощо [39, с. 11].

Даний уривок ми знайшли в двомовному путівнику по Будапешту, виданому у 2002 році. Тут ми бачимо приклад перенесення інформації, відомої читачу мови оригіналу ((F-1), II. Margit krt. 4345, (C-4), V. Karoly krt. 20, (B-5) V. Vaci u. 40, (D-2), VI. Andrassy ut. 49), однак незнайомої для читача мови перекладу, що може стати причиною прогалин у комунікації. У даному випадку варто було б насамперед зазначити, що йдеться про адресу, за якою можна знайти вищевказані автомати. І хоча при перекладі туристичних текстів перенесення лексичних одиниць в їх первинній формі та написанні може бути виправданим з огляду на необхідність ідентифікації даної реалії на місці, все ж існує небезпека того, що реципієнт тексту перекладу може взагалі не зрозуміти, що це адреса, та не усвідомити, про що йдеться, — вулицю, автобусну зупинку, площу чи станцію метро. Тому ми вважаємо, що тут варто зазначити, що krt — це бульвар, u — вулиця, а ut — проспект та транслітерувати назви бульварів, вулиць та проспектів і надати їх оригінальне написання в дужках. Крім того, в тексті оригіналу ми знайшли пояснення певних скорочень (які містять у собі й вищезазначені), однак у тексті перекладу дана інформація була відсутня.

У цьому ж путівнику ми знаходимо уривок, який може слугувати ілюстрацією ще однієї помилки при перекладі - відсутності пояснення інформації, яка є незрозумілою для читача МП:

It doesn’t look like it, but Andrassy was once a state-owned hotel hosting delegations of foreign Communists — yep, Brezhnev and Gorby both stayed here.

Andrassy був колись державним готелем і сюди приїжджали делегації іноземних комуністів. Тут зупинялись Брежнєв та Горбі [39, с. 12].

Даний уривок має на увазі інформацію, котра відома багатьом жителям пострадянських країн — «Горбі» в народі називали останнього генерального секретаря та першого (і єдиного) президента СРСР М. С. Горбачова. І хоча текст перекладу створений для україномовного читача, з таким народним прізвиськом Горбачова знайомі не всі. Крім того, сам стиль тексту оригіналу є достатньо розмовним та іронічним, що, проте, не було відображено при перекладі уривку. Такі помилки при перекладі можуть стати причиною послаблення інтенційного прагматичного впливу на читача та спричинити зниження ілокуливної сили тексту.

Наведені нижче уривки служать свідченням такої прагматичної помилки при перекладі як відсутність конвертації одиниць вимірювання:

1. Returning to Dheli for the night train to Himachal, you will feel the cooler air of the hills as you climb towards Dharamsala (5000ft) on the following day .