Гідробіонти прісних водойм

Міністерство освіти і науки України Кременчуцька загальноосвітня школа I-III ступенів № 8

Контрольна робота

" Гідробіонти прісних водойм"

Виконав:

Учень 8-Б класу Константинов Владислав ЗОШ № 8

м. Кременчука Полтавської області

Кременчук 2011

Тема: Дослідження водних мешканців України Мета: Дослідити види тварин що мешкають у водоймах України. Вивчити особливості будови, процеси життєдіяльності та їх екологію.

Черепаха болотна Населяє всю Україну. Любить тепловодні водойми з густо зарослими берегами. Довжина панцира — понад 25 см. Живиться різноманітними дрібними тваринами і стервом.

У травні відкладає 5—10 яєць у вапняній шкаралупі, для цього йде подалі від водойм. Зимує у воді під кригою, зазвичай біля джерел.

Йорж Мешкає в усіх річках та озерах України, крім Криму. Любить ділянки з повільною течією. Довжина — до 20 см. Живиться дрібними водними тваринами. Нерестує навесні й на початку літа. Самка викидає до 45 тисяч ікринок. У водоймах нашої країни зустрічається його близький родич — бірючок, або бобир. Він характерний для центральних і східних регіонів України.

Сазан Дикий короп, якого одомашнили в Європі та Китаї. Нині це звичайна риба водойм України, крім Криму. Чудово почувається в солонуватій воді.

Довжина — до 1 м, маса — до 60 кг. Живиться рослинною і тваринною їжею.

Легко дробить мушлі молюсків і перетирає водні рослини міцними глотковими зубами. Нереститься тільки в прісній воді. Самка викидає від 600 тисяч до 1,5 мільйона ікринок. Швидко росте й до кінця першого року життя досягає маси 350—400 г, тому його широко розводять у ставках.

Пічкур Живе у майже всіх річках на території України, віддаючи перевагу мілководним ділянкам з піщаним дном. Довжина тіла — до 15 см, маса — не більше 80 г. Живиться дрібними черв’яками, ракоподібними організмами та личинками комарів-хірономід. Тримається зграями. Нерестує навесні та на початку літа, викидаючи не більше 3 тисяч ікринок.

Краснопірка Населяє більшість водойм України за винятком Криму. Довжина тіла — до 36 см, маса може досягати 1,5 кг.

Живиться переважно водною рослинністю та дрібними безхребетними. Нерест проходить навесні й на початку літа. Самка викидає понад 200 тисяч ікринок.

Окунь Населяє майже всі прісні водойми на території України, утворюючи в них дві форми. Дрібна форма живе на мілководних ділянках, живиться переважно черв’яками, рачками, личинками комах.

Крупні окуні люблять глибинні місця. Вони почасти досягають 50 см завдовжки й маси 1,5 кг. Окуні живляться дрібною рибою.

Обидві форми окуня нерестяться навесні. Плідність самки крупної форми досягає 200 тисяч ікринок. У дрібної форми буває лише по кілька десятків тисяч ікринок.

Судак Живе в річках, озерах та водоймищах України, крім Криму, не уникає й опріснених ділянок морів, особливо Азовського. Довжина — до 120 см, маса — до 20 кг.

Живиться різноманітною рибою. Нереститься тільки в прісній воді. До 1,5 мільйона ікринок викидає на водні рослини або в гніздо у вигляді ямки. Самець охороняє ікру та молодь від хижаків, поки мальки не залишать гніздо.

Лящ Живе в річкових заводях і затонах, а також в озерах і водоймищах України, за винятком Криму. Довжина тіла може досягати 50 см, маса — до 5 кг. Живиться черв’яками, молюсками та ракоподібними. Нереститься навесні на залитій повінню прибережній рослинності. Під час шлюбних ігор лящі шумно хлюпощуться на мілководді. Продуктивність самки — до 390 тисяч ікринок.

Дрібні особини мають сріблясте забарвлення, крупні значно темніші, із золотим вилиском.

Лин Населяє ріки та озера України, крім Криму.

Довжина — 60 см, маса — до 7,5 кг.

Живиться водяними черв’яками, дрібними молюсками та рачками, а також м’якою водяною рослинністю.

Веде досить потаємне життя, уникаючи яскравого світла.

Навесні та на початку літа самка викидає на водяні рослини до 400 тисяч дрібних ікринок.

Витривалий до низького вмісту кисню у воді.

Щука Живе в усіх річках, озерах, водоймищах і ставках України. З усіх прісноводних риб світу вона має найбільше поширення. Довжина — до 1,5 м, маса — до 55 кг.

Хижак. Живиться рибою, іноді — водними птахами та дрібними ссавцями. Нереститься рано навесні, викидаючи на залиту повінню траву до 200 тисяч ікринок. Достовірне довголіття щуки не перевищує 30—40 років.

В’юн звичайний Житель стоячих і заболочених водойм України, крім Криму. :ина — до ЗО см. Живиться донними безхребетними, особливо личинками комарів. Може поїдати ікру інших видів риб. Під час нересту самка викидає 100—150 тисяч ікринок. При нестачі кисню у воді може ковтати повітря, пропускаючи його крізь… кишечник.

Сом звичайний Населяє ріки та водоймища всієї України.

Довжина — 1,5—2 м, іноді бувають гіганти завдовжки 5 м, масою до 300 кг. Живиться рибою та іншими доступними йому за розміром тваринами. Самець будує й охороняє гніздо, в яке самка викидає до 480 тисяч ікринок. Кожна особина має свою мисливську ділянку з улюбленими схованками.

Карась золотий

Поширений по всій Україні, за винятком Криму. Віддає перевагу водоймам із стоячою водою. Заселяє всі придатні місце помешкання, навіть найменші водойми, в яких тільки може жити риба.

Довжина тіла — 45 см, маса до 3 кг.

Живиться водною рослинністю, безхребетними та детритом (поживною частиною мулу). На початку літа проходить нерест. Плідність самки до 300 тисяч ікринок. Ікра викидається порційно, невеликими грудочками.

Плітка Живе у водоймах по всій Україні, крім Криму. Із річок, що впадають у море, проникає в солонуваті води прибережних заток. Довжина тіла плотви — до ЗО см, маса — до 800 г.

Живиться різноманітними водними безхребетними, переважно молюсками, мушлі яких роздроблює міцними глотковими зубами. Самка плотви навесні викидає до 100 тисяч ікринок, а самка тарані — вдвічі більше. Утворює гібридні форми з краснопіркою та лящем, що мають трохи інший зовнішній вигляд. Прохідна форма плотви — тарань — мешкає в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів. Вона може досягати маси 1 кг і 50 см завдовжки.

тварина водойма екологія життєдіяльність Стерлядь

Раніше зустрічалася в більшості річок України.

Довжина — до 1 м, маса не більше 2 кг. Це найменший осетер Європи.

Живиться дрібними молюсками, рачками, личинками комах і дрібною рибою. Нереститься тільки у чистих річках зі швидкою течією та кам’янистим або піщаним дном. Замулені ділянки для нересту не підходять.

Самка викидає до 140 тисяч ікринок.

Самець стає дорослим у 4 роки, а самка — лише у 5—9 років.

Форель струмкова Житель чистих і холодних гірських струмків і річок Карпат і Криму. Довжина — до 35 см, маса — до 500 г. Релікт льодовикового періоду. Полює на комах, рибу, жаб і навіть невеличку звірину, що потрапить у воду. Молодь живиться ракоподібними організмами, водними комахами та їх личинками. Нереститься восени або взимку, закопуючи в донний ґрунт до 1,5 тисячі ікринок.

Мінога українська

Поширена в басейні Дністра, Дніпра та Сіверського Дінця.

Довжина — до 21 см. Ця дивна тварина належить до дуже давнього класу Круглоротих. Вона має рот, але не має щелеп! Дорослі особини міноги взагалі не живляться й після нересту гинуть.

Рано навесні самка викидає до 6 тисяч ікринок, з яких виходять личинки-піскорийки.

Личинка заривається в мул, живлячись різноманітними дрібними органічними частинками та водоростями.

Восени, за 5—6 років вона перетворюється на дорослу міногу.

Минько Зустрічається в північних регіонах України. Єдиний прісноводний вид ряду Тріскових. Довжина — до 120 см, маса — до 24 кг. Хижак. Живиться дрібною рибою, зрідка — безхребетними. Холодолюбна риба. Влітку малоактивний, а з осені починає активно годуватися. Нереститься взимку під кригою.

Рак річковий

Дуже поширені у водоймах України. Довжина — до 16 см.

Живляться рослинами, різними дрібними тваринами і стервом.

Кожна особина риє власну нору.

У кладці до 6000 яєць, які самка до півроку носить на черевних ніжках. З них виводяться не лічинки, а цілком сформовані маленькі рачки.

Дафнія (водяна блоха) Зустрічається в різних водоймах зі стоячою або слабопроточною водою.

Розміри цього ракоподібного не перевищують кількох міліметрів.

Живиться бактеріями та одноклітинними водоростями, фільтруючи воду.

Зазвичай у дафнії буває 50—100 яєць, що розвиваються у виводковій камері. З них виходять цілком сформовані рачки. Самка може давати потомство щотижня.

Восени в дафній розвиваються особливі яйця, стійкі до висихання та заморожування. Разом із пилом вони широко розносяться вітром.

Беззубка

Двостулкові молюски, поширені у прісних водоймах України. Довжина мушлі перлівниці — 15 см, а беззубки — до 20 см. Фільтруючи воду, живляться фітопланктоном і розчиненими в ній органічними речовинами.

Перлівниця має досить товсту мушлю. Вона віддає перевагу рікам та озерам з піщаним дном. Беззубка — мешканка ставків і водоймищ із мулистим дном — має тонкостінну мушлю. Ці молюски живорідні. їхні личинки-глохідії схожі на своїх батьків.

Гідра Звичайний мешканець невеликих прісних водойм по всій території України. Являє собою невеличкий поліп завдовжки 1 см. Живиться планктоном, личинками комах і мальками риби. Ловить їх щупальцями, що мають жалкі клітини. Влітку розмножується брунькуванням, коли на тілі материнської особини з’являється пухирець, який розвивається в дочірню особину. Восени в гідри творюються зимуючі яйцеклітини.

Ставковик звичайний

Цей молюск живе в усіх прісних водоймах нашої країни.

Довжина мушлі — до 7 см.

Дихання легеневе, тож слимаку доводиться підніматися на поверхню за повітрям. Живиться м’якими водними рослинами та дрібними нерухливими тваринами. Ставковики — гермафродити. Кілька разів за сезон всі особини відкладають яйця, «упаковані» в слизовий кокон. В одному коконі іноді буває до 275 яєць.

Артемія Зустрічається в Сиваші. Довжина її тіла — 1 см. Живиться мікроскопічними водоростями. Здатна жити й розмножуватися в надзвичайно солоній воді.

При пересиханні водойми артемія гине, але в мулі залишається величезна кількість її яєць, які можуть роками зберігатися в сухому вигляді. Як тільки дощі знов наповнять водойми, там одразу ж з’являється безліч рачків.

Водяний скарпіон Ця невеличка тварина, що належить до родини Клопів, — звичайний мешканець стоячих та слабопроточних водойм нашої країни.

Довжина — до 2 см. Дихає повітрям з допомогою дихальної трубки, що нагадує хвіст.

Живиться дрібними водяними тваринами, яких ловить передніми ніжками. Попри свою грізну назву, на скорпіона схожий тільки зовні.

По сусідству з водяним скорпіоном іноді можна зустріти його родича — ранатру, схожу на паличку завдовжки 4 см.

Бодяга Кілька видів цих прісноводних губок живе в чистих водоймах по всій Україні.

Тіло бодяги може мати різні форми. Живиться найдрібнішим планктоном і розчиненими органічними частинками, фільтруючи воду водойм. Замулення не терпить.

Восени бодяга відмирає. Зимує у вигляді гемул — бруньок, що розвиваються в тілі губок. Гемули витримують пересихання водойм, а навесні, коли у водоймах знову з’являється вода, з них за лічені дні розвиваються нові особини.

Медична п’явка В Україні населяє мілководні тихі водойми. Довжина тіла — до 10 см.

Живиться кров’ю жаб і крупних ссавців. Мускулиста глотка має 3 гострі щелепи, якими тварина прорізає шкіру жертви. Кожна особина є гермафродитом (одночасно самцем і самкою). Кокон з яйцями відкладає на берег водойми. Крихітні п’явки можуть нападати лише на жаб та пуголовків. Дорослішають вони за 3 роки.

Циклоп Багато видів цих веслоногих ракоподібних населяють тимчасові та великі водойми нашої країни. Розміри рачка — кілька міліметрів. Живиться дрібними черв’яками, зоопланктоном, водяними личинками та ікрою риб. Самка виношує яйця в особливих парних мішках. З них виводяться личинки — наупліуси.

До основних забруднюючих речовин належать нафтопродукти, еноли, азот амонійний та нітритний, важкі метали тощо.

Для переважної більшості підприємств промисловості та омунального господарства скид забруднюючих речовин істотно еревищує встановлений рівень гранично допустимого скиду (далі - ГДС). Це призводить до забруднення водних об'єктів, порушення норм якості води.

Основними причинами забруднення поверхневих вод України є: скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через систему міської каналізації; надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин у процесі поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь; ерозія грунтів на водозабірній площі.

Якісний стан підземних вод внаслідок господарської діяльності також постійно погіршується. Це пов’язано з існуванням на території України близько 3 тис. фільтруючих накопичувачів стічних вод, а також з широким використанням мінеральних добрив та пестицидів. Найбільш незадовільний якісний стан підземних вод у Донбасі та Кривбасі. Значну небезпеку в експлуатаційних свердловинах Західної України становить наявність фенолів (до 5 — 10 гранично допустимих концентрацій — далі ГДК), а також підвищення мінералізації та зростання вмісту важких металів у підземних водах Криму.

Проблема екологічного стану водних об'єктів є актуальною для всіх водних басейнів України. Що ж до Дніпра, водні ресурси якого становлять близько 80 відсотків водних ресурсів України і забезпечують водою 32 млн. населення та 2/3 господарського потенціалу країни, то це одне з найважливіших завдань економічного і соціального розвитку та природоохоронної політики держави.

Це зумовлено складною екологічною ситуацією на території басейну, оскільки 60 відсотків її розорано, на 35 відсотках земля сильно еродована, на 80 відсотках — трансформовано первинний природний ландшафт. Водосховища на Дніпрі стали акумуляторами забруднюючих речовин. Значної шкоди завдано північній частині басейну внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС; в критичному стані перебувають малі річки басейну, значна частина яких втратила природну здатність до самоочищення. У катастрофічному стані знаходяться річки Нижнього Дніпра, де щорічно має місце ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації, знижується вилов риби, бідніє біологічне різноманіття.

Значної шкоди екосистемі Дніпра поряд із щорічним забрудненням басейну органічними речовинами (40 тис. тонн), нафтопродуктами (745 тонн), хлоридами, сульфатами (по 400 тис. тонн), солями важких металів (65 — 70 тонн) завдає забруднення біогенними речовинами внаслідок використання відсталих технологій сільськогосподарського виробництва, низької ефективності комунальних очисних споруд.

Екологічне оздоровлення басейну Дніпра є одним з найважливіших пріоритетів державної політики у галузі охорони та відтворення водних ресурсів. 27 лютого 1997 року Верховною Радою України затверджена Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Основною метою Національної програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування Дніпровської екосистеми, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження. Не в кращому, а подекуди і в гіршому стані перебувають басейни інших річок України (Сіверського Дінця, Дністра, Західного Бугу, Південного Бугу, басейни річок Приазовської та Причорноморської низовин). Тому мета та стратегічні напрями, визначені Національною програмою для Дніпра, є аналогічними і для інших водних басейнів України.

Системний аналіз сучасного екологічного стану басейнів річок України та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв’язання, а саме: надмірне антропогенне навантаження на водні об'єкти внаслідок екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок та виснаження водноресурсного потенціалу; стала тенденція до значного забруднення водних об'єктів внаслідок неупорядкованого відведення стічних вод від населених пунктів, господарських об'єктів і сільськогосподарських угідь; широкомасштабне радіаційне забруднення басейнів багатьох річок внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС; погіршення якості питної води внаслідок незадовільного екологічного стану джерел питного водопостачання; недосконалість економічного механізму водокористування і реалізації водоохоронних заходів; недостатня ефективність існуючої системи управління охороною та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості нормативно-правової бази і організаційної структури управління; відсутність автоматизованої постійно діючої системи моніторингу екологічного стану водних басейнів акваторії Чорного та Азовського морів, якості питної води і стічних вод у системах водопостачання і водовідведення населених пунктів і господарських об'єктів.