Мікрофлора повітря

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Мікрофлора повітря (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Мікрофлора повітря.

Дефіцит вологи та поживних речовин, сонячна радіація перешкоджають розмноженню мікроорганізмів в атмосферному повітрі. Мікроби потрапляють до повітря із поверхні ґрунту та рослин, із відходами виробництва, з тваринних організмів. Мікрофлора атмосферного повітря є вторинною та досить бідною за видовим складом. Вона залежить від інтенсивності сонячної радіації, вітру, опадів, пори року.

При чханні, кашлі, розмові з верхніх дихальних шляхів людини в повітря викидається безліч краплинок слизу із епітеліальними клітинами та мікроорганізмами. Зважені в повітрі краплинки утворюють стійкий мікробний аерозоль, дрібнодисперсні фракції якого здатні проникати навіть в середні та нижні відділи респіраторного тракту людини.

Повітряно-крапельним шляхом відбувається передача збудників т. із. респіраторних інфекцій — грипу та корі, туберкульозу, коклюшу, дифтерії, краснухи, паротиту. Мікробний аерозоль може статі причиною розвитку алергічних захворювань, особливо за наявності в повітрі цвільових грибів та актиноміцетів.

Розповсюдження мікробів за участі повітря може реалізовуватись і іншим шляхом, якщо викинуті із респіраторного тракту краплинки висихають на поверхнях й перетворюються на бактеріальний пив. Доведено, що в білковому субстраті деякі бактерії виживають довше й такий бактеріальний пив може інтенсивно переміщуватись із повітряними потоками.

Мікробіологічні дослідження повітря мають за мітку контроль стану повітряного середовища замкнених приміщень: операційних, асептичних палат й блоків, боксів аптек, дитячих закладів й бактеріологічних лабораторій.

Для дослідження мікрофлори повітря використовують наступні методи: 1. Звичайна седиментація — т. із. чашковий метод Коха із пасивним осадженням мікробів на поверхню щільного поживного середовища за певний годину, зазвичай 5−10хв. 2. Примусова седиментація мікроорганізмів повітря із використанням спеціальних приладів — імпакторів типу приладу Кротова (мікроби осаджують на поверхню щільних поживних середовищ) та імпінджерів типу приладу Дьяконова (при продуванні повітря мікроби поступають в рідкі поживні середовища). Ці методи найбільш надійні, бо дозволяють давати кількісну характеристику забрудненості повітря мікроорганізмами та вивчати їхнього видовий склад. 3. Фільтраційний метод — повітря продувають крізь воду чи мембранні фільтри із наступним мірним висівом на поживні середовища.

Критеріями оцінки мікробіологічного стану повітря замкнених приміщень є: а) Загальне мікробне число (ЗМЧ) — кількість бактерій в перерахунку на 1 м³ повітря, що виросли при посіві на поверхню поживного агару. Посіви інкубують добу при 370С, потім ще добу при температурі ~200С. б) Індекс санітарно-показових бактерій — кількість в перерахунку на 1 м³ повітря умовно-патогенних мікробів дихальних шляхів — гемолітичних стрептококів, золотавого стафілокока, грамнегативних бактерій, дріжджеподібних та цвільових грибів.

Велике значення для профілактики гнійних ускладнень має мікробна чистота повітря в місцях, як, наприклад, операційні приміщення, для які ЗМЧ в 1 м³ повітря не винне перебільшувати до операції 500, а после — 1000.

Мікрофлора ротової порожнини.

Ротова порожнина людини являє собою унікальну екосистему із багатством харчових ресурсів, постійною вологістю, оптимальними значеннями рН й температури, що створюють сприятливі умови для адгезії, колонізації та розмноження мікроорганізмів.

Однак наявність в ротовій порожнині слини та її бактерицидних компонентів (імуноглобулінів, лізоциму, ферментів), а також потужного епітеліального покриву, обмежує можливість оральних мікроорганізмів викликати патологічні зміни.

У наше годину описано кількасот видів мікроорганізмів, що складають нормальну мікрофлору ротової порожнини. До її складу входять бактерії, віруси, гриби та найпростіші.

Серед мікробів ротової порожнини зустрічаються автохтонні (постійні) та аллохтонні види — іммігранти із інших біотопів хазяїна (носоглотки, кишечнику та ін.) та заносна мікрофлора з зовнішнього середовища. Автохтонна мікрофлора поділяється на облігатну, котра постійно мешкає в ротовій порожнині, та тимчасову — транзиторну, у склад якої частіше входять патогенні чи умовно-патогенні бактерії.

Основна маса грампозитивних коків ротової порожнини представлена гетерогенною групою стрептококів, котрі приймають активну доля в процесів, що призводять до вражень твердих тканин зуба й пародонта (Streptococcus mutans, S. sanguis, S. mitis, S. salivarium). Вони відрізняються за здатністю ферментувати вуглеводи, утворювати перекис водню, синтезувати полісахариди. Ці види зустрічаються у ротовій порожнині в різних кількісних співвідношеннях, котрі залежать від дієти, гігієни ротової порожнини та інших факторів.

Друга група грампозитивних коків — пептококи, котрі активно розщеплюють пептони та амінокислоти. Найчастіше смердоті зустрічаються в асоціаціях із фузобактеріями та спірохетами при різних захворюваннях ротової порожнини.

Грамнегативні анаеробні коки представлені родом Veillonella, котрі приймають активну доля в розщепленні лактату, пірувату, ацетату. За рахунок катаболізму лактату утвореного стрептококами вейлонелли можуть здійснювати протикаріозну дію.

Таблиця 1. Бактерії, що входять у склад зубного нальоту.

Грампозитивні палички представлені родом Lactobacillus, характерною ознакою представників якого є розщеплення вуглеводів із утворенням великої кількості молочної кислоти, зберігаючи життєздатність у кислого середовищі. Це явище є одним із факторів, що сприяють розвитку карієсу зубів людини.

Грамнегативні анаеробні та мікроаерофільні бактерії частіше на відносяться до бактероїдів, котрі не мають каталази й ферментують цукри до газів, а пептони — із утворенням амінокислот. До них належати три народи: Bacteroides, Fusobacterium, Leptotrichia.

Bacteroides melaninogenicus та B. gingivalis характеризуються низькою сахаролітичною активністю, але й глюкозу розщеплюють із утворенням суміші кислот, причому рН середовища залишається досить високим (~6.0). Через наявність великої різноманітності протеолітичних ферментів мають велике патогенетичне значення.

Рід Фузобактерії, що уявлень веретеноподібними паличками складає разом із бактероїдами автохтонну мікрофлору ротової порожнини. Утворюють із пептону чи глюкози молочну кислоту.

Представники роду Leptotrichia (L.buccalis) мають вигляд попарно розташованих зернистих паличок, часто ниткоподібної форми. Ферментують глюкозу із утворенням великої кількості молочної кислоти, що призводить до зниження рН (~4.5).

Представники роду Actinomyces кінцевими продуктами розщеплення глюкози мають молочну, оцтову, мурашину та янтарну кислоти, характеризуються слабкою протеолітичною активністю, приймають доля в утворенні зубного каменю, зубних бляшок.

Бактерії роду Коринебактерії мають здатність знижувати окисно-відновний потенціал, створюючи таким чином умови для розвитку анаеробів.

Спірохети, що мешкають в ротовій порожнині, відносять до трьох родів: Treponema, Borrelia, Leptospira, представники які відрізняються один від одного за біохімічними та ін. особливостями.

У ротовій порожнині зустрічаються і мікоплазми (M.orale, M. salivarium), котрі гідролізують аргінін та не ферментують глюкозу.

Практична частина.

Найпоширенішим методом дослідження мікрофлори повітря є чашечний метод (мбуд Коха), суть якого полягає у культивуванні (при певних умовах) мікроорганізмів, що осіли на щільне середовище (МПА, КА) чашки Петрі. Кількість колоній, що виросли на середовищі визначається безпосередніми підрахунками. Колонія не завжди є результатом поділу однієї клітини. У зв’язку із цим фактом виникає необхідність виражати кількість мікроорганізмів в КУО (колонієутворюючих одиницях) на 1 м³ повітря. Це співвідношення знаходить свою реалізацію у формулі Омелянського (для методу Коха):

[pic]; притому, що x — кількість мікробів в 1 м³ повітря; а — кількість колоній в чашці Петрі; в — площа чашки Петрі; t — годину експозиції; 5 — годину за розрахунками Омелянського; 100 — площа, на якої відбувалось осадження; 1000 — досліджуваний об'єм повітря.

Об'єктами досліджень стали приміщення буфету та кафедри мікробіології. У результаті підрахунків з’ясовані наступні значення КУО: а мікробіологічної аудиторії [pic]; б) для буфету [pic].

При дослідженні отриманих колоній їхнього розрізняють за такими ознаками, як: форма, консистенція, розмір, край, колір, профіль, поверхня.

Дослідивши вищевказані ознаки складаємо таблицю № 1.

Наступними завданнями практичних робіт були роботи по виділенню чистих культур мікроорганізмів методом штриха, що виснажується, перевірка їхнього однорідності світловою мікроскопією із додаванням емерсії й т.д.

Таблиця 1. Морфолого-культуральні властивості мікроорганізмів.

Мікрофлора зубного нальоту та ротоглотки.

При дослідженні мікрофлори зубного нальоту відбір зразку проводився стерильною зубочисткою, готувався препарат, який после фарбування розглядався із імерсією.

При вивченні мікрофлори зіву проби бралися ватним тампоном, попередньо змоченим у фізрозчині. Після цого проводився висів проби на МПА газоном із одночасним використанням методу стандартних паперових дисків насичених розчином антибіотиків для перевірки чутливості культури до їхні дії. Результатом є утворення зон затримки зростанню, діаметр які залежить від чутливості мікроорганізму та, відповідно, активності антибіотика.

Таблиця 3.

Морфологія клітин зубного нальоту та ротоглотки.

Паралельно із методом стандартних паперових дисків використовували метод блоків, при якому використовують поверхневі культури продуцентів антимікробних речовин. Результати чутливості мікроорганізмів внесли до наступної таблиці:

Таблиця 4. Чутливість мікрофлори ротоглотки до антибіотиків та метаболітів актиноміцетів.

| | | |Назва антибіотиків та актиноміцетів |Діаметр зон затримки | | |зростанню | | | | | | | |Тетрациклін |25 мм | | | | | | | |Еритроміцин |5−7 мм | | | | | | | |Бензілпеніцилін |19мм | | | | | | | |Streptomyces sp.1 |24 мм | | | | |Streptomyces cyanogenes, Streptomyces griseus |_________ |.

Висновок.

У результаті проведення курсу практичної мікробіології із ознайомлення екологічних ніш мікроорганізмів, їхні складу у різних біотопах, фізикохімічних та біологічних властивостей, патогенезу та важливих корисних функцій опанували комплекс цінних методик, а саме: а) Визначення КУО за методом Коха та із використанням методик Омелянського; б) отримання чистих культур методом штриха, що виснажується; в) вивчення специфічних морфологічних та фізіолого-біохімічних особливостей виділеної культури; р) визначення мікрофлори зубного нальоту та ротоглотки; буд) опанування важливого в медицині методу визначення активності певних антибіотиків та екзометаболітів актиноміцетів на бактеріальні колонії. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Біологічний факультет.

Звіт із мікробіології.

Студента ІІІ курсу.

Групи біохімії.

Фролова Артема.

Київ 2002.

План:

І. Теоретична частина.

1. Мікрофлора повітря.

2. Мікрофлора ротової порожнини.

ІІ. Практична частина.

1. Методологія.

2. Таблиці.

3. Пояснення та хід роботи.

ІІІ. Висновок.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою