Норми радіаційної безпеки НРБУ-97 і ДР-97
Дві зміни працюють на об'єкті неперервно протягом 3−5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годин відпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закінчення робіт (через 3−5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок на позаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій… Читати ще >
Норми радіаційної безпеки НРБУ-97 і ДР-97 (реферат, курсова, диплом, контрольна)
РЕФЕРАТ.
на тему:
Норми радіаційної безпеки НРБУ-97 і ДР-97
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) охоплюють систему принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є обов’язковим в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного захисту людини та радіаційної безпеки.
НРБУ-97 є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі і є обов’язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, які проводять практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання.
Таблиця 1.
Ліміти дози опромінювання (мЗв-рік-1).
Найменування | Категорія осіб, які зазнають опромінювання. | |||
А а) б). | Б а). | В а). | ||
ЛДЕ (ліміт ефективної дози). | 20 в). | |||
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінювання. | ЛДlens (для кришталика ока). | |||
ЛДskin (для шкіри). | ||||
ЛДextrim (для кистей та стіп). | ; | |||
Примітки:
а) — розподіл дози опромінювання протягом календарного року не регламентовано;
б) — для жінок дітородного віку (до 45 років), які належать до категорії А, середня еквівалентна доза зовнішнього опромінювання (зародку та плоду) за будь які 2 послідовні місяці не повинна перевищувати 1 мЗв. При цьому за весь період вагітності ця доза не повинна перевищувати 2 мЗв, а ліміт річного надходження для вагітних встановлюється на рівні 1/20 ДНЛ, для вагітних жінок на виробництві (категорії А, Б) встановлені ДР в 20 раз нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А;
в) — в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окремий рік (ЛДтах).
Категорія, А (персонал) — особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.
Категорія Б (персонал) — особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання.
Категорія В — все населення.
Таблиця 2.
Співвідношення між одиницями в системі СІ та позасистемними
Величина. | Стара одиниця. | Нова одиниця. | Коефіцієнти переводу. | |
СІ в позасистемні. | Позасистемні в СІ. | |||
Активність | Кюрі (Кі). | Бекерель (Бк). | — 2,7· 10−11. | 3,7· 1010. |
Питома вага. | Кі · год. -1. | Бк· кг -1. | — 2,7· 1014. | 3,7· 1011. |
Еман. | Бк· л -1. | — 2,7· 10−1. | 3,7. | |
Махе. | Бк· л -1. | — 7,4· 10−2. | 13,5. | |
Тритієва одиниця. | Бк· л -1. | — 8,3. | — 1,2−10−1. | |
Щільність забруднення. | Кі · км -2. | Бк· м -2. | — 2,7· 10−6. | 3,7· 104. |
Експозиційна доза. | Рентген (Р). | Кулон на кілограм (Кл-кг1). | 3,9· 101. | 2,6· 10−4. |
Поглинута доза. | Рад. | Грей1Гр = Дж-кг1. | 1· 102. | 1· 102. |
Еквівалентнадоза. | Біологічний еквівалент раду (бер). | Зіверт13 в = Дж· кг-1. | 1· 102. | 1· 102. |
Ефективна доза. | Біологічний еквівалент раду (бер). | Зіверт13 В = Дж· кг-1 | 1· 102. | 1· 102. |
Таблиця 3.
Вимоги ДР-97 допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л).
№ пп. лп. | Найменування продуктів | 137С3. | 90Sг. |
Хліб, хлібопродукти | |||
Картопля. | |||
Овочі (листові, коренеплоди, столова зелень). | |||
Фрукти. | |||
М’ясо і м’ясні продукти. | |||
Риба і рибні продукти. | |||
Молоко і молочні продукти. | |||
Яйця (шт.). | |||
Вода. | |||
Молоко згущене і концентроване. | |||
Молоко сухе. | |||
Свіжі дикоростучі ягоди і гриби. | |||
Сушені дикоростучі ягоди і гриби. | |||
Лікарські рослини. | |||
Інші продукти. | |||
Спеціальні продукти дитячого харчування. |
При застосуванні ядерної зброї або при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах з викидом радіоактивних речовин створюється велике радіоактивне зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза ураження людей, порушення виробничої діяльності об'єктів народного господарства.
Порядок вибору і введення в дію режимів захисту
Режими радіаційного захисту населення вводяться в дію рішенням НЦО міст, районів та інших населених пунктів.
Режими робітників і службовців на ОГД вводяться в дію рішенням НЦО об'єктів.
На території населеного пункту або об'єкту народного господарства режим вибирається:
•.за максимальним рівнем радіації;
•.за найменшим значенням Кпосл. захисної споруди.
Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіаційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного захисту необхідно знати:
-.рівні радіації на території населеного пункту (ОГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційна небезпечному об'єкті);
-.коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев’яні одноповерхові будинки, кам’яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам’яні (блочні) будинки;
-.коефіцієнти послаблення ЗС (ПРУ), підвали одноповерхових дерев’яних кам’яних і блочних будинків, підвали багатоповерхових кам’яних і блочних будинків, сховища.
Режими радіаційного захисту вибираються у наступній послідовності:
o.визначити рівень радіації на території населеного пункту (ОГД) на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на радіаційна небезпечному об'єкті);
o.вибрати Кпосл. житлових приміщень і захисних споруд;
o.вибрати типовий режим радіаційного захисту.
Таблиця 4.
Коефіцієнти Kt для перерахунку рівнів радіації на 1 год. після вибуху
Час після вибуху, год. | Kt. | Час після вибуху, год. | Kt. | Час після вибуху, год. | Kt. |
6,9. | |||||
1,5. | 1,6. | 8,6. | |||
2,3. | |||||
2,5. | |||||
3,7. | |||||
3,5. | 4,5. | " 12. | |||
5,3. |
P1 = Pt x Kt;
P1 — рівень радіації на 1 год. після вибуху;
Pt — рівень радіації на час t;
Kt — коефіцієнт перерахування рівнів радіації.
Таблиця 5.
Середні значення Кпосл. дози радіації
Найменування укриттів та транспортних засобів. | Кпосл. | Найменування укриттів та транспортних засобів. | Кпосл. |
Автомобілі. | Житлові кам’яні будинки: багатоповерхові, підвал. | 20 400. | |
Пасажирські вагони. | |||
Виробничі одноповерхові будівлі (цехи). | Житлові дерев’яні будинки: одноповерхові, підвал. | ||
ПРУ. | |||
Житлові кам’яні будинки: одноповерхові, підвал. | 10 40. | Сховища. | 400−1000. |
Без вжиття заходів захисту неминучий вплив радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, які можуть призвести до їх ураження.
З метою виключення масових радіаційних втрат і нереопромінсння населення, робітників і службовців, формувань ІДО понад встановлені дози, їх дії в умовах радіоактивного зараження суворо регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційного захисту.
•.Режими радіаційного захисту — це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.
Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей понад встановлені дози опромінення.
На воєнний час:
— одноразове опромінення протягом перших 4 діб — 50 рад;
— багаторазове опромінення протягом 30 діб — 100 рад;
— багаторазове опромінення протягом 3 місяців — 200 рад;
— багаторазове опромінення протягом року — не більше 300 рад.
На мирний час — згідно з вимогами НРБУ-97.
1. Режими радіаційного захисту населення охоплюють три основних етапи:
I етап — укриття населення в захисних спорудах;
II етап — наступне укриття населення в будинках і ПРУ;
III етап — проживання населення в будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості протягом 1−2 годин на добу.
2. Режим радіаційного захисту робітників і службовців па об'єктах господарської діяльності охоплює три основних етапи:
I етап — тривалість припинення роботи об'єктами (термін неперервного перебування людей у захисній споруді);
II етап — тривалість роботи об'єктами з використанням для відпочинку працюючого персоналу в захисних спорудах;
III етап — тривалість роботи об'єктами з обмеженням перебування робітників і службовців на відкритій місцевості.
Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості роботи кожної зміни 10−12 годин.
Режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців при вахтовому методі роботи па місцевості, що заражена радіоактивними продуктами від ЛЕС, охоплюють два основних етапи:
а) режими радіаційного захисту населення:
І етап — укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;
II етап — тривалість проживання населення з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості - до 1−2 годин на добу;
б) режими радіаційного захисту робітників і службовців:
I етап — укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;
II етап — час роботи об'єкту вахтовим методом.
•.Вахтовий метод роботи — це цілодобова робота ОГД у 4 зміни.
Дві зміни працюють на об'єкті неперервно протягом 3−5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годин відпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закінчення робіт (через 3−5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок на позаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни.
Вахти можуть бути складені по різному залежно від рівня зараженості місцевості, працею в одну зміну і т. д. (вахта тривалістю один тиждень тощо).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ.
1.Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. — М.: Высшая школа, 1986.
2.Владимиров В. А., Михеев О. С., Хмель С. И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. — М., 1989.
3.Губський А. І. Цивільна оборона. — К., 1995.
4.Демвденко Г. П., Кузьменко Э. П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. — К., 1989.
5.Деміденко Г. П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. — К., 1996.
6.Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. — Львів: Афіша, 2001.
7.Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. — К., 1997.
8.Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. — К., 1997.
9.Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. — К.: НАНУ, 1995.
10.Леігович Г. Г. Довідник з цивільної оборони. — К., 1999.
11.Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253−90): М.: Росгидромет, 1991.
12.Мігович Г. Г., Рабчук О. Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
13.Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. — М., 1990.
14.Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. — К., 1997.
15.Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. — M.- Воеииздат, 1978.
16.Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. — М., 1990.
17.Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. — М.: Воениздат, 1986.
18.Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.