Значення та охорона тварин

РЕФЕРАТ

на тему:

Значення та охорона тварин

Охорона риб

У зв’язку із все зростаючими потребами людини в харчових продуктах, удосконаленням методів і знарядь лову, з погіршенням екологічного стану багатьох водойм рибні запаси значно зменшилися і продовжують зменшуватися. Тому рибу необхідно не тільки охороняти, але і піклуватися про її розпліднення. Сьогодні в нас існує Державна інспекція з охорони і відтво­рення рибних запасів та регулювання рибальства, яка встанов­лює певні обмеження вилову риби. Крім того, вона веде бороть­бу з браконьєрами, тобто особами, що добувають рибу недозволеними способами, у заповідних зонах чи у заборонений час.

Рибний промисел наносить дуже серйозні втрати деяким видам риб. Так, китобійний промисел, на який начебто і введе­на річна квота, призводить до того, що популяції китів перебува­ють під загрозою вимирання. Як приклад можна навести і про­мисел перуанського анчоуса. Незважаючи на річну квоту видо­бутку анчоуса, його популяція різко скоротилася, а улови стали низькими. Виходить, що якщо не контролювати рибальський промисел і не давати можливості відновлюватися «затребува­ним» популяціям, їх види будуть утрачені назавжди.

Різке зниження чисельності промислової риби спостерігається не тільки на популяціях китів та анчоуса, а й на промислі північно­морського оселедця і камбали, тихоокеанської сардини і лосо­ся, північноатлантичної тріски й ін.

Для того щоб зупинити зникнення деяких популяцій, необхід­но врегулювати їх вилов, дати можливість виживати дорослим істотам товарної кондиції, розмножуватися, забезпечити вижи­вання та ріст молоді. Але, на жаль, багато промислових популяцій або наближаються до межі загибелі, або вже перейшли через цю межу.

Повністю заборонені й суворо караються законом хижацьке винищування риб за допомогою вибухових і отруйних речовин, полювання на риб з острогою, відстріл з рушниць, перекриван­ня рік сітками, застосування бреднів та ін. Нерестовища риб оголошені заповідними зонами, проводяться роботи з порятун­ку риб’ячої молоді й переселення з місць нерестовища в їхнє середовище проживання.

Особливе значення надається штучному риборозведенню, ставковому рибництву, створена і посилено функціонує спе­ціальна галузь із ставкового рибництва. Давно переконалися в тім, що ця галузь сільського господарства при правильній її організації може приносити значні доходи без великих затрат праці. З цією метою у ставкових господарствах роблять цілу систему ставків. Для нересту влаштовують нерестові ставки, які добре профіваються і багаті рослинністю, — нерестовищадля зимівлі - глибокі проточні зимувальні ставкидля відгодів­лі - великі й багаті кормом нагульні ставки. У ставках розво­дять коропів, товстолобів, амурів, линів, карасів (у тепловодних господарствах). Форель розводять у холодоводних госпо­дарствах. За останні роки широко використовується метод штучного вирощування риб у садках на підігрітих водах ТЕЦ, ГРЕС, ГЕС.

Значення та охорона птахів

Значення птахів у природі й у житті людини дуже велике. Переважна більшість з них живиться комахами. Птахи споживають велику кількість їжі та винищують незліченну кількість комах-шкідників. Птахи дуже ненажерливі. Так, сини­ця за добу з'їдає комах стільки, скільки важить сама. Най­менші пташки — піночка, кропив’яник, корольок — важать по 8−10 г, а з'їдають за день до 17 г їжі, тобто майже в 2 рази більше, ніж важать самі.

Чималу користь приносять хижі птахи, які живляться ослаб­леними тваринами і є санітарами в природі. Багато птахів, хар­чуючись плодами і насінням, сприяють їх поширенню. На деяких птахів існує промислове полювання (головним чином птахів сімей­ства курячих). Своєю красою і співом птахи приносять людині величезну естетичну насолоду.

Птахів необхідно охороняти, розводити в лісопарках, садах, на полях і городах, розвішуючи штучні гнізда навесні й підгодо­вуючи їх узимку.

Значну роль у житті людини відіграють сільськогосподарські птахи.

Птахівництво — вигідна галузь тваринництва, що дає багато високоякісної продукції. Свійські птиці-це різноманітні породи курей, качок, гусей, індиків, а також у меншій кількості - фа­занів, цесарок, голубів, їх м’ясо смачне і поживне, курячі яйця — один із незамінних продуктів.

Завдяки завзятій селекційній роботі людиною виведені різні породи курей: яйценосні, вони дають до 250 яєць на рік і 1,5- 2,5 кг м’яса, м’ясні - дають до 3,5 кг і м’ясо-яйценосні. На цей час розведення свійських птиць поставлено на промислову основу. Робота з їх догляду і приготування для них їжі механізована. Пташенята виводяться в інкубаторах. У нашій країні особлива увага приділяється охороні птахів, занесених до Чер­воної книги.

Значення та охорона ссавців

Значення ссавців у природі залежить, насамперед, від Їхньої чисельності. На цей час великі звірі зустрічаються рідко, тому вони не мають істотного впливу на природні співтовари­ства (ценози). Але ссавці середніх та дрібних розмірів дуже по­ширені й відіграють у природі значну роль. Так, багато травоїд­них ссавців (наприклад гризуни) з'їдають масу рослин та на­сіння цих рослин, і в той же час вони є джерелом харчування для деяких хижаків. Окремі ссавці сприяють поширенню плодів і насіння, впливають на поновлення рослинності. Деякі хижаки, поїдаючи трупи, виконують санітарну роль.

Різноманітна роль ссавців і в житті людини. Багато хто з них служать об'єктами промислу, приносячи людині м’ясо, жир, хутро, технічну сировину. Сільськогосподарських тварин роз­водять для одержання продуктів харчування, сировини для про­мисловості.

Поряд із цим серед ссавців є тварини, що завдають шкоди господарській діяльності людини (наприклад мишоподібні гризу­ни). Ряд ссавців є переносниками збудників небезпечних захво­рювань (наприклад, чуми, туляремії, кліщового енцефаліту й ін.).

Інтенсивний промисел на багатьох звірів, руйнування місць їх проживання і розмноження призвели до того, що на цей пе­ріод зникло на Землі близько 120 видів тварин (морська корова, дикий бик-тур, дикий кінь тарпан, сумчастий вовк та ін.). Близь­ко 350 видів ссавців перебуває під загрозою зникнення, тому потребують охорони та захисту. Усі вони занесені в Міжнародну Червону книгу, а також у Червоні книги окремих держав.

З метою раціонального використання і відтворення ссавців у нашій країні проводиться система заходів відповідно до Закону про охорону та використання тваринного світу. Законом уста­новлені певні терміни та норми полювання на промислових звірів, заходи щодо акліматизації, створення заповідників і заказників для охорони рідкісних видів, що знаходяться під загрозою зникнення.

Поряд з охороною рідкісних видів і цінних хутрових звірів необхідно берегти та навіть розводити таких дрібних ссавців, як їжаки, землерийки, кажани. Ці звірята приносять велику користь людині, знищуючи багатьох комах і мишоподібних гри­зунів, які шкодять сільському господарству і здоров’ю людини.

Добровільна робота з охорони тваринного світу не повинна обмежуватися знанням того, що не слід розоряти пташиних гнізд і мурашників, знищувати джмелів та інших корисних комах. Для цього недостатньо також виготовити й розвісити кілька шпакі­вень. Знання шкільного курсу «Тварини» допоможе кожному пра­вильно і розумно поводити себе на природі, розвивати в себе уміння аналізувати всі господарські рішення, що приймаються щодо збереження природи.

Фахівці з охорони природи систематично укладають списки найбільш рідкісних видів рослин і тварин, які знаходяться під загрозою вимирання, вони публікуються в так званих Червоних книгах. Міжнародна спілка охорони природних ресурсів (МСОП) не тільки публікує ці списки, але і збирає інформацію про при­чини, які призвели до зникнення, вживає засобів, які б призупи­нили вимирання та підвищили чисельність видів, що знаходять­ся під загрозою.

Нижче наведені причини, які вплинули тим чи іншим чином на зменшення чисельності різних популяцій:

* якщо потенційно придатні для життя виду ділянки зустрі­чаються рідко або мають незначні площі;

* існування специфічної флори і фауни, коли, наприклад, рідкісний вид комах пов’язаний тим чи іншим чином з особли­вим видом рослин, при цьому відстань до нього має бути не більшою за довжину польоту цієї комахи;

* штучне зниження чисельності: промисел, вирубка лісів, ви­лов і експорт до зоомагазинів;

* втрата місцеперебування через вирубку лісів під посіви, пасовища, будівництво житла й інші потреби людства;

* обробка зелених масивів і полів пестицидами;

* знищення виду більш сильним видом хижаків або пара­зитів, для яких він є основним кормом;

* вид став рідкісним через недостатню кількість у зоні їжі, сховищ, води тощо;

* недостатня спадкоємна мінливість представників виду че­рез звужений діапазон їхнього місцеперебування;

* слабка адаптація виду через зміну кліматичних умов. Охорона тварин необхідна для того, щоб відновити зникаючі популяції. Людина займається промислом, полює на диких тварин і птахів, ловить рибу, вирубує ліс. У результаті цього наноситься шкода певним популяціям. Щоб уникнути їх повно­го зникнення, необхідно відновлювати ці популяції для наступ­ної експлуатації.

Охорона рослин

Охороняти рослинні угруповання — означає підтри­мувати в них природні процеси, допомагати відновленню пору­шеної рівноваги, усувати небажані фактори й наслідки нерозум­ного втручання людини в життя екосистем (біогеоценозів).

На жаль, багато хто з нас, буваючи на природі, не зупи­няється перед красивою квіткою, щоб помилуватися нею, а, як правило, прагне зірвати її для букету. Часом, заради цікавості, зірвуть, покрутять у руках і викидають. Звичайно, природа без­межно різноманітна, прекрасна і щедра, але не можна допус­кати, щоб її щедрість оберталася для неї ж руйнуванням. Адже за останні 20−30 років із Землі зникало на рік по одній тварині, на день — по одній рослині. Над природою в результаті анти-екологічної діяльності людини нависла загроза зникнення ба­гатьох видів, а це для біосфери — справжня катастрофа. Тому для охорони не тільки тваринного світу, але і рослинного що­річно вносяться все нові й нові види зникаючих рослин у Чер­вону книгу. Так, у 1996 р. до неї було занесено понад 400 видів квіткових, 7 видів голонасінних, 6 видів плауноподібних, 8 видів папоротевих, 28 видів мохоподібних, 17 видів водоростей, більш ніж ЗО видів грибів і 27 видів лишайників. Серед них знаменита сосна піцундська, сосна ликова, звичайний пролісок, піво­нія кримська, рябчик великий, ковила Лессинга, Венерин че­ревичок, тюльпан Шренка та багато інших.

Найбільш вагомий захід щодо збереження рослин-це охо­рона їхнього місцеперебування. Для цього створюють заповід­ники, заказники, природні (національні) парки. Основна відмінність заказників від заповідників полягає в тому, що на Їхніх територіях охороняється не весь природний комплекс, як у заповідниках, а лише та його частина, яка забезпечує Існування певних видів.

У країнах СНД розроблена програма, що передбачає ство­рення широкої мережі природоохоронних об'єктів. Відповідно до неї створюються заповідні зони, національні парки, регіональні ландшафтні парки тощо.

Вагому роль в охороні рідкісних рослин відіграють ботанічні сади, дослідницькі станції й інші установи. Ботанічний сад — це зосередження колекцій живих рослин — представників місце­вої, вітчизняної й іноземної флори — не тільки для вивчення, але і для створення нових, більш продуктивних рослинних форм. Найважливішою ланкою в роботі ботанічних садів є акліматиза­ція рослин, тобто сприяння пристосуванню їх до нових умов існу­вання, до нових біогеоценозів. Ботанічні сади збагачують місце­ву флору новими представниками рослинного світу. Це не тільки науково-дослідні, але і просвітницькі установи, що пропагують передові ідеї і досягнення науки ботаніки.

У наш час, коли усім відома величезна роль рослинного світу в житті людини, не можна допускати Зникнення з обличчя Землі жодного виду рослин, тому що це велика втрата насамперед для людини.

Зі зникненням виду рослин людина позбавляється однієї ча­стки земного життя, що була джерелом її здоров’я, прикрасою ландшафту і надавала їй естетичну насолоду. Людина повинна дбайливо й уважно ставитися не тільки до тих рослин, що зане­сені до Червоної книги, але і до тих, що всюди оточують нас — і на природі, і в саду, і будинку.

Можна отримати велике задоволення від спілкування з при­родою, не зірвавши ні єдиного листка чи квітки.