Косметичні недоліки шкіри

РЕФЕРАТ

на тему:

Косметичні недоліки шкіри

Щоденна практика косметика ставить перед ним дві групи завдань: перша — гігієнічний догляд за шкірою обличчядруга — корекція косметичних недоліків за бажанням пацієнтів.

1. ПОРУШЕННЯ ПІГМЕНТАЦІЇ.

Ластовиння — це прояв генетичних особливостей пігментації шкіри, що успадковується за аутосомно-домінантним типом. З’яв­ляється у дитячому віці чи юності, частіше в рудих або блонди­нів у вигляді дрібних світло-коричневих плям на відкритих ділян­ках шкіри обличчя, рук, спини (рис. 3.1). Під впливом сонячних променів кількість ластовиння збільшується, колір його стає яск­равішим.

Для видалення ластовиння застосовують пілінг різних видів, шліфування шкіри мікрокристалами, відбілювальні креми, маски.

Рис. 3.1. Ластовиння для салонного і домашнього догляду. Пік лікування ластовиння припадає на осінньо-зимовий період. Обов’язкова умова успішної боротьби з ластовинням — використання сонцезахисних засобів протягом року, причому величина SPF повинна наростати у вес­няно-літній період.

Хлоазма — набуті плями коричневого ко­льору, що розміщуються переважно на обличчі. Хлоазма має неправильні обриси і різ­кі межі. Колір її підси­люється під впливом УФ-променів. Причини виникнення хлоазми мо­жуть бути різними. Най­частіше — це ендокринні зміни в організмі вагіт­них жінок, гінекологічні захворювання, хвороби печінки. Хлоазма може зникати чи ставати менш помітною після усунення причини, що її викликала. Без цього усунути хлоазму косметичними засобами практично неможливо.

У сучасній косметології термін «хлоазма» перетворився на термін «мелазма», що підкреслює, таким чином, пігментне її походження.

Методи корекції: пілінг різних видів, механічне і лазерне шлі­фування, відбілювальні процедури в салоні, обов’язкове застосу­вання сонцезахисних засобів.

Депігментації - вогнищеве зменшення пігменту чи його пов­на відсутність у шкірі. Причини цього явища на сьогоднішній день не з’ясовані. Для корекції застосовують камуфлювальний макіяж.

2. КУПЕРОЗ Зовнішній вигляд шкіри багато в чому залежить від стану судин, які її живлять. Під впливом різних шкідливих факторів судини шкіри можуть розширюватися. Розширення може бути як тимчасовим, так і постійним. Постійно розширені дрібні су­дини шкіри діаметром від 0,1 мм і більше називаються телеангі-ектазіями. Телеангіектазії, що розвинулися з артеріол, — тонкі, прямі судини яскраво-червоного кольорущо розвинулися з венул — трохи товщі, звивисті, синюшного кольору. Розрізняють кілька типів телеангіектазій: прості (лінійні), зірчасті («павуч­ки») і плямисті.

Шкіра реагує на шкідливі зовнішні впливи печінням, поколю­ванням, сверблячкою, іноді почервонінням і навіть запаленням. Почервоніння шкіри однорідні, без чітких меж і виникають, як правило, на щоках, носі, чолі, підборідді. Спочатку почервоніння і печіння можуть бути тимчасовими. Згодом судини розширюють­ся і втрачають еластичність: почервоніння стає постійним та ін-тенсивнішим. Це і є та стадія куперозу, коли у людини розшире­ні дрібні судини шкірного покриву.

Термін «купероз» є збірним, під ним розуміють такий стан шкіри обличчя, коли ми бачимо надмірну щодо впливу зовнішніх і внутрішніх подразників реакцію у вигляді почервоніння шкіри в поєднанні з уже наявними телеангіектазіями.

Купероз переважно розвивається у людей зі світлою шкірою. Захворювання супроводжується неприємним відчуттям печіння, тому може створити для людини труднощі у соціальному і про­фесійному плані.

Рис. 3.3. Схема куперозу. Телеангіектазії різних типів:

1 — прості (лінійні) — 2 — деревовидні- 3 — зірчасті (павукоподібні) — 4 — плямисті (пантиформні).

Причини розширення судин. Оскільки купероз має судинну природу, його розвиткові сприяють будь-які фактори, під впли­вом яких виникає венозний застій. Так, почервоніння може бути спровоковано:

— вживанням гострої чи занадто гарячої їжі, алкоголю;

— палінням;

— різкими перепадами температури;

— деякими захворюваннями внутрішніх органів;

— тривалим місцевим застосуванням кортикостероїдних кремів.

Проблеми, пов’язані із судинами, поглиблюються впливом ультрафіолетового проміння, гормональними порушеннями, стре­сами.

При виникненні цієї проблеми необхідно зміцнювати стінки кровоносних судин, відрегулювати тиск у судинах, поліпшити мікроциркуляцію, попередити утворення телеангіектазій. Шкірі потрібен особливо дбайливий догляд. Для вирішення проблеми куперозу косметолог може запропонувати таку схему:

— очищення шкіри від поверхневого механічного забруднення (лосьйони, молочко, гель);

— глибоке очищення шкіри (пілінг, гідропілінг, активний концентрат вітаміну Е, маски, вітамін А, сироватка, крем для об­личчя);

— зміцнення стінок судин (маски, що містять екстракт кін­ського каштана, гінкго білоба, арбутин);

— закріплення ефекту (крем для обличчя, до складу якого входять SPF).

3. ЗМОРШКИ Розрізняють динамічні і статичні зморшки. Динамічні є на­слідком скорочення мімічних м’язів і можуть з’явитися в досить молодому віці. Статичні зморшки є проявом старіння шкіри (рис. 3.4) і розвиваються в результаті деградації структурних елементів дерми, насамперед колагенових і еластинових волокон.

Для профілактики динамічних зморшок необхідно виконувати спеціальну гімнастику для обличчя (див. розділ 7), а для корек­ції - ін'єкують препарати «Ботокс», «Диспорт» та ін., до складу яких входить токсин ботулізму. При цьому паралізується рухова активність певних мімічних м’язів. Ще одним методом корекції динамічних зморшок є контурна пластика: введення під зморшки спеціальних гелів природного (гіалуронова кислота), синтетично­го (поліакриламідний гель) і комбінованого складу. Хімічні формули гелів постійно вдосконалюються, комбінуються, з’являються нові назви. Комбінація зазначених методик дає чу­довий результат.

Статичні зморшки, що розвивають­ся з віком, є одними з основних об'єк­тів для різноманітного косметичного догляду у салонах краси. Для того, щоб віддалити їхню появу, необхідно правильно доглядати за шкірою з ди­тячого віку, уникати надмірного впли­ву УФ-випромінювання протягом жит­тя, а також прагнути підтримувати оптимальну масу тіла, уникаючи різ­ких перепадів від схуднення до ожи­ріння і навпаки.

Як правило, молодо виглядають жін­ки, які ведуть здоровий спосіб життя.

Для корекції статичних зморшок у косметичному салоні можна проводити будь-які процедури, що поліпшують крово­постачання шкіри обличчя, зміцнюють м’язи обличчя, нормалі­зують відплив лімфи, живлення і зволоження шкіри. До таких процедур належать різноманітні апаратні методики, масаж різ­них видів, мезотерапія, нанесення ампульних препаратів, актив­них сироваток, кремів, масок.

4. НАБРЯКЛІСТЬ ШКІРИ ПОВІК Набряклість шкіри повік виникає як результат порушення мікроциркуляції лімфи в періорбітальній ділянці. Це пов’язано з особливостями анатомічної будови м’яких тканин навколо ока: пухка підшкірно-жирова клітковина і дуже тонкі шари дер­ми та епідермісу. Для корекції набряклості шкіри повік засто­совують:

— мікрострумову терапію;

— лімфодренажну масажну техніку;

— спеціальні маски для повік.

Потрібно пам’ятати, що надмірний активний вплив на шкіру може викликати посилення набряку повік, тому косметичний до­гляд за нею має бути вкрай делікатним.

5. МІШКИ ПІД ОЧИМА Ця естетична вада розвивається внаслідок накопичення жирової ткани­ни (жирові грижі), що утворюються че­рез слабкість кругового м’яза ока. У людей схильність до утво­рення таких мішків має генетичну при­роду.

Деяке поліпшення дають лімфодренажні техніки масажу в поєднанні з мезотерапією. Але реальна корекція цього недоліку можлива лише засобами плас­тичної хірургії.

6. ГРАВІТАЦІЙНИЙ ПТОЗ Гравітаційний птоз — це старече опущення всіх м’яких тканин обличчя з порушенням його контуру (овалу). Для профілактики розвитку гравітаційного птозу та для часткової корекції, якщо він уже розвинувся, можна рекомендувати гімнастику для обличчя, апаратні методики, що тонізу­ють м’язи обличчя, поліпшують крово­постачання м’яких тканин, різні масаж­ні техніки, пластифікуючі маски. Вира­жений птоз можна коректувати тільки за допомогою методів пластичної хі­рургії.

7. ГІРСУТИЗМ Гірсутизм (волосатість) — стан, коли в жінок надмірно роз­ростається волосся в місцях, характерних для чоловіків. При лабораторному дослідженні з’ясовується, що у крові цих пацієнток істотно підвищений рівень чоловічого стате­вого гормону (тестостерону).

Корекцією рівня тестостерону в си­роватці крові займаються лікаріендо-кринологи. Епіляції різних видів, вико­нувані косметиком, дають тимчасовий результат.

Пацієнткам, у яких наявні ознаки гірсутизму, протипоказані будь-які електропроцедури на обличчі, будь-які види догляду, що викликають посилений кро­вообіг у судинах шкіри обличчя (на­приклад, термомаски, маски з бодягою.).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо­давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю­дини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето­логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At­las. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.