Деньги Росії у 1920-1930-х гг

Муніципальне загальноосвітній установа № 70.

Реферат з історії на тему:

Гроші Росії у 1920 — 1930;х гг.

Выполнили:

Новосёлова Т.

Суслова Н.

Суплотова Т.

Абрамюк Л.

Проверила:

Учитель истории,.

Васильєва Л. В.

Тюмень, 2003 г.

Зміст: Запровадження … 3 Державні символи Росії і близько СРСР на монетах ХХ століття … 4 Радянські червінці … 6 Різновиду грошей. Банкноти. Монети… 9 Висновок … 11 Список літератури … 12.

Перш ніж з’явилися гроші - монети, банкноти тощо. п., використовувані для купівлі - продажу товарів та послуг, найдавніші людські спільноти користувалися товарообміном. З розвитком ремёсел і торгівлі товари почали обмінювати на символічні гроші, мали певну вартість, наприклад раковини каурі чи маленькі диски з дорогоцінних металлов.

З розвитком банківської системи з’явилися банкноти. Їх почали друкувати банки, що зобов’язались виплатити суму, позначену на банкноті, зі своїх золотих запасов.

У XX столітті готівка стали поступово витіснятися банківськими чеками, кредитними і електронними картками. Чимало економістів вважають, що без монет чи банкнот — зване «безготівкове суспільство» — може справдитися вже у XXI столетии.

Державні символи Росії і близько СРСР на монетах XX столетия.

Монета — як форма грошей, засіб розрахунків між покупцем і продавцем. Це що й важливий інструмент політиків. В кожній монеті, як у маленькій афіші, представлено держава чи місто, іноді - правитель, і майже завжди — головні символи країни, де отчеканена. У давнину, коли було радіо, й телеграфу, віддалені провінції знали про сходженні на трон нових імператорів лише на ім'я і профілю їх у монетах. Вища влада завжди приділяло багато уваги з того що зображено на грошових знаках.

До 1917 р. карбувалися мідні, срібні і золоті монети з портретом чергового царя, його вензелем чи державним гербом Російської імперії як двоголового орла. Тимчасовий уряд не мало коштів, щоб виробляти дзвінку монету через шляхетний металу. Не мало їх і уряд більшовиків, а про численні урядах національних окраїн або про білогвардійських. У 1918;1921 рр. у Росії колосальних кількостях випускалися паперові гроші: німецькими окупаційними владою, більшовиками, інтервентами від Антанти, білогвардійцями тощо. буд. Як нових символів же Росії та її областей пропонувалися різні історичні діячі, тварини, гармати праці, зірки й двоглаві орли без звичних корон. До 1921 г. питання повноті влади було остаточно вирішено на користь уряду більшовиків, і і вони з’явилася можливість вибрати й утвердити новий державний символіку — спочатку Російської Федерації, та був — СРСР. На перших монетах, випущених 20-ті роки., зображувалися люди праці: коваль над роботою, селянин — сіяч або ж робочий, який, приобняв селянина плеча, вказує їй шлях у майбутнє. Порівняно недовго центральне місце займала п’ятикутна зірка. Поступово все інші зображення ще з радянських монет витіснив державний герб — серп і молот і натомість земної кулі до обрамленні колосків і із написом: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Упродовж багатьох десятиліть, до розпаду Радянського Союзу, він незмінно представляв Країну Рад на монетах. Змінювалося лише кількість прапорів (відповідно до кількістю союзних республик).

Після розвалу СРСР російський уряд недовго чеканило монети з зображенням Великого кремлівського палацу — хіба що вагаючись, очікуючи більш стабільних времён.

У 90-ых рр. ХХ століття російській монетах знову утвердилися старовинні державні символи: двоголовий орел (без корон) і Святий Георгій Побідоносець, який вражає списом дракона. Цим підкреслюється культурна і політичний наступність Російської Федерації стосовно до Російської империи.

СОВЕТСКИЕ ЧЕРВОНЦЫ.

В січні 1922 р. народним комісаром фінансів призначили Р. Я. Сокольников. Разом із ентузіазмом розпочав грошову реформу, але поставив перед співробітниками державного банку нездійсненну умову: неодмінно забезпечити гроші золотом. Після довгих суперечок було досягнуто компромісу: нові гроші будуть на 50% забезпечуватися золотому й іноземною валютою, а на 50% — товарами. Довелося Госбанку багато місяців збирати золото і валюту. Але до кінцю 1922 р. золота і валюти бракувало щодо всеосяжної грошової реформи. У грудні 1922 р. вдалося випустити купюру вартістю 10 червінців, рівну гідно 100 дореволюційним золотим рублів. Вона забезпечувалася золотом тільки 30%. Зрозуміло, що 100 золотих рублів занадто багато у тому, щоб купувати товари над ринком. Стільки середній російський житель ніяк не заробляв протягом року завзятої праці! Багато області РРФСР відмовлялися отримувати червінці, бо їх важко було розмінювати. Тому спочатку червінці використовувалися лише у крупних фінансові операції: щоб одержати кредитів оптової торгівлі, і навіть з торгівлі зі закордоном. Але вони зіграли більшу позитивну роль — викликали довіру себе з боку іноземних торговців. Більшовики з острахом очікували, що червінці почнуть знецінюватися недостатнє забезпечення золотом. Але це цього не сталося: гроші ж потрібні у тому, щоб здійснювати торгові угоди, а чи не у тому, щоб навертати в золото. Тому уряд випустило трохи червінців дрібнішого гідності: в розмірі 5, 3 і одну червінець. 1923;го р. викарбували навіть золоту монету вартістю 1 червінець (10 рублів), та її поспішили викинути з внутрішнього звернення. Запровадження червінців дозволило зміцнити й оздоровити все грошове господарство страны.

[pic].

Монета гідністю 1 карбованець. Срібло. 1924 р. [pic].

Монета гідністю 1 півкарбованця (50 копійок). Срібло. 1924 г.

Монета гідністю 20 копійок. Срібло. 1923 г.

[pic].

Монета гідністю 50 копійок. Срібло. 1922 г.

Різновиду денег.

Ті гроші, які щодня, дістаючи для придбання з гаманців, називаються готівкою. Вони як паперових грошових знаків (іменованих банкнотами, купюрами, асигнаціями, банківськими квитками) і металевих монет.

Банкноты.

Найперші їх називалися банкоседлерами. Ми давно до паперовим грошей і тримаємо в руках по — багаторазово на дня. А звертали ви увагу до напис на старих банкнотах дуже дрібним шрифтом: «Банківські квитки забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та ін активами державного банку»? На жаль, зміст цієї фрази далеко ще не завжди відповідав реаліям. Це означає, що втрачають свою вартість, відбувається інфляція. У зв’язку з цим у звернення вводять банкноти високого достоинства.

Монеты.

Монети почали карбувати ще Стародавню Грецію в VII-VIII ст. е. А назва «монета» походить від однієї з епітетів римської богині Юнони — Монета, тобто радниця, наставниця. У Римі на Капітолійському пагорбі був храм цієї богині і там карбували гроші, що й почали називати у її честь. Виникали монетних дворів, удосконалювалася техніка виготовлення грошей. Великий Леонардо так Вінчі придумав верстат для вирізання монетних гуртків, а знаменитий скульптор Бенвенуто Челліні - гвинтовій прес для оттискивания зображення. На Русі власного видобутку металів був, у торговому обороті поруч із хутрами користувалися закордонними монетами. А прародичкою власних російських грошей вважатимуться гривню. Так називали довгі смужки срібла, які мали навколо шиї. Треба щось купити — зняв із шиї і розплатився. Якщо ж дешевше попався товар — не біда: відразу сокирою гривню розрубав навпіл і купив. Така половинка і називалась відповідно — карбованець, інколи ж — тин. Тин теж навпіл розрубати — вийде полтина. У XIV столітті на Русі почали друкувати власну дрібну монету — гроші, що великі шматки срібла з обігу витиснула, а поняття «карбованець», «полтина», «гривня» в грошовому лексиконі залишилися для позначення рахункових одиниць. При Івана III на новгородських монетах виникло зображення вершника зі зброєю, і вони називатися копійками. При Петра I, в 1704 року, монетний двір випустив перші карбованцеві монети, півкарбованці і полуполтинники, до 1920 — 1930 гг.

Висновок: В усьому світі монети — це «путівник» з історії держав, оскільки ними зображувалися великі особистості, легендарні будинку, героїчні епізоди. У Росії її також вони застосовувалися, і застосовуються по наш час. Існує спеціальна наука — нумізматика, вивчає монети у всіх їхніх взаємозв'язках з історією, економікою, політикою, та технікою. Банкноти вивчає наука боністика. Також у 20 — е роки мали «водні знаки» на банкнотах, підтверджували їхню оригінальність. Т. про. Відбувалася модернізація денег.

Список використаної литературы.

1.Энциклопедия для дітей. Т. 5. Історія Росії і близько її найближчих сусідів. Ч. 3. XX століття. — 3 — е вид., перераб. і испр./ Глав. ред. М. Д. Аксёнова. — М.: Аванта +, 1999. з. 382 — 383.

2. Я пізнаю світ: дитяча енциклопедія: Економіка/ ред.- сост. Р. З. Бєлоусов, Д. З. Докучаєв, общ. ред. Про. Р. Хинн.- М.: ТОВ «Фірма „видавництво АСТ“», Олімп, 1998. — з. 83 — 88.

3. Світова історія, переведення з англійського, Copyright © 2001 ЗАТ «Видавничий будинок Ридерз Дайджест». Російське вид. підготували: гол. ред. Натела Ярошенко.

4. Енциклопедія «Що таке? Хто такий?» Т. 1, — вид. 4-те, перер. і доп./ред. колегія: З. П. Алексєєв, О.Г. Алексін, У. Р. Болтянский. — Видавництво «Педагогіка Пресс», Москва 1997. — з. 349 — 350.