Досвід застосування препарату Кардилол у лікуванні серцево-судинних захворювань

Реферат на тему:

Досвід застосування препарату кардилол у лікуванні серцево-судинних захворювань На сьогоднішній день серцево-судинні захворювання є найбільш розповсюдженою патологією, при цьому хворі, що страждають на артеріальну гіпертензію (АГ), ішемічну хворобу серця (ІХС), хронічну серцеву недостатність (ХСН), складають абсолютну більшість. За даними епідеміологічних досліджень, АГ виявляють більш ніж у третини дорослого населення, а число пацієнтів із зареєстрованими ІХС та ХСН невпинно зростає. Підвищення рівня смертності працездатного населення внаслідок кардіоваскулярних захворювань збільшує негативні демографічні тенденції. За цих умов особливу увагу слід приділяти раціональній фармакотерапії, коли з великого числа лікарських засобів необхідно вибрати ті препарати, що мають найвищу ефективність при збереженні достатньої безпеки застосування. Проблема раціональної фармакотерапії особливо актуальна для нашої країни, коли внаслідок обмеженості бюджету охорони здоров’я продовжують широко застосовуватися препарати, ефективність яких викликає сумніви. Тому лікарські засоби, що з позицій доказової медицини дають кращі результати за даними рандомізованих клінічних досліджень, повинні стати препаратами вибору для лікування конкретного хворого.

Одним із найбільш уживаних класів антигіпертензивної та антиангінальної терапії є b-адреноблокатори [1, 2, 3]. В середині 80-х років з’явився новий препарат цього класу — карведилол. Результати численних досліджень підтвердили, що при застосуванні в терапевтичних дозах він діє як неселективний b-адреноблокатор і селективний блокатор постсинаптичних a1-адренорецепторів [4, 5, 6]. Висока ефективність карведилолу при АГ підтверджена численними клінічними дослідженнями. На відміну від селективних b-адреноблокаторів, він не викликає вираженої брадикардії та характерної для вазодилататорів тахікардії, демонструючи вигідний баланс a1-b-адреноблокади (рис. 1). Карведилол має виражений вазодилатуючий ефект, безпосередню антиоксидантну дію, гальмує проліферацію гладеньком’язових клітин стінок судинуповільнює апоптоз кардіоміоцитів. Препарату властивий позитивний вплив на ліпідний обмін за рахунок зниження рівня холестерину, ЛПНЩ (ліпопротеїдів низької щільності), тригліцеридів і підвищення рівня ЛПВЩ (ліпопротеїдів високої щільності), а також відсутність суттєвих змін в толерантності до глюкози (рис. 2).

Ще зовсім недавно була поширена думка про те, що b-адреноблокатори внаслідок своєї негативної інотропної дії протипоказані хворим з ХСН через побоювання викликати подальше зниження скоротливої здатності міокарда. Лише в 90-ті роки ХХ ст. були проведені дослідження, що продемонстрували можливість застосування b-адреноблокаторів при ХСН. Зокрема, було встановлено, що b-адреноблокатори при тривалому застосуванні дають невелике, але виразне збільшення скоротливої здатності міокарда. На сьогодні підтверджена ефективність (достовірне зниження загальної і серцевої смертності, випадків декомпенсації ХСН, повторних госпіталізацій) для карведилолу та двох селективних b1-адреноблокаторів — бісопрололу та метопрололу. З 1999 р. вони віднесені до основних засобів терапії ХСН. За результатами проспективного рандомізованого дослідження COPERNІCUS, у якому взяли участь 2289 пацієнтів із ХСН І-ІІІ функціональних класів за NYНА, застосування карведилолу на 35% знижує рівень загальної смертності, на 26% - кількість госпіталізацій, зумовлених серцево-судинними захворюваннями, на 33% - госпіталізацій, спричинених ХСН [7, 8]. В останні роки доведена ефективність застосування карведилолу у зниженні смертності хворих з дилатаційною кардіоміопатією. Карведилол впливає на перебіг і прогноз ІХС, у т. ч. на 23% знижує рівень смертності у хворих, що перенесли інфаркт міокарда (дослідження CAPRІCORN). Слід зазначити, що в Україні не зареєстровано оригінальний препарат карведилол, виробництва швейцарської компанії F. Hoffmann — La Roche Ltd., проте зареєстровані два генеричні препарати: карведилол під фірмовою назвою «Коріол», виробництва компанії KRKA (Словенія), та препарат кардилол, виробництва компанії «Дженом Біотек» (Індія).Метою нашого дослідження було вивчення клінічної ефективності та фармакодинамічних ефектів неселективного b-блокатора і селективного блокатора постсинаптичних a1-рецепторів карведилолу під торговою назвою «Кардилол» виробництва компанії «Дженом Біотек» (Індія).

Матеріал та методи

У дослідження було включено 30 хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) II стадії, 16 жінок та 14 чоловіків. Середній вік склав 46,7 ± 3,1 роки. У 12 хворих (9 чоловіків та 3 жінки) за даними об'єктивного дослідження встановлено поєднання ГХ з ІХС, стенокардією напруги І-ІІ ФК. У всіх хворих відмічена наявність надлишкової маси тіла, середній показник індексу маси тіла (ІМТ) склав 31,6 ± ±1,6 кг/м2, однак цукрового діабету не було виявлено у жодного хворого. Тобто, призначення неселективних b-блокаторів могло б спричинити появу порушення толерантності до глюкози або маніфестацію цукрового діабету у вищезазначених хворих з ожирінням протягом 3-х місяців лікування та ускладнити перебіг захворювання формуванням дисліпідемій.

Хворі з проявами серцевої, печінкової, ниркової недостатності, порушеннями ритму серця, перенесеним інфарктом міокарда, бронхіальною астмою, виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки, інфекційними та онкозахворюваннями в дослідження не включалися. Були застосовані такі методи дослідження: загальноклінічне дослідження, пероральний глюкозотолерантний тест, визначення ліпідного спектра крові, добове моніторування артеріального тиску, ЕКГ, велоергометрія для верифікації діагнозу ІХС, добовий моніторинг ЕКГ за Холтером, ехокардіографія (ЕхоКГ).

Результати та їх обговорення

Після періоду відміни всіх гіпотензивних препаратів (2 доби) антигіпертензивний ефект, переносимість і безпеку кардилолу досліджували в гострому фармакологічному тесті в усіх 30 пацієнтів у разовій дозі 25 мг препарату. Препарат призначався о 8 годині ранку. Вимір артеріального тиску (АТ) і частоти серцевих скорочень (ЧСС) проводився у положенні сидячи через 0,5- 1- 2- 4- 8- 12 та 24 години. Протягом усього тесту здійснювався контроль за можливими побічними реакціями досліджуваного препарату. Критерієм ефективності препарату вважалося зниження АТ < 140/90 мм рт. ст. або не менше ніж на 10% від початкового рівня. За результатами гострого фармакологічного тесту систолічний артеріальний тиск (САТ) знизився у 70% хворихзбереження гіпотензивного ефекту протягом 24 годин спостерігалось у 23,3% хворих.

Антигіпертензивний та антиангінальний ефекти оцінювалися при хронічному прийомі. Хронічний тест містив у собі 2 фази. Фаза I — період титрування дози досліджуваного препарату (8 тижнів). Титрування здійснювалося з інтервалом 2 тижні, за винятком першої зміни дози, що відбувалася через 1 тиждень. Стартова доза препарату склала 12,5 мг/добу. За відсутності ефекту, що визначалося як зниження діастолічного артеріального тиску (ДАТ) менше 90 мм рт. ст. чи більше 10 мм рт. ст. від початкового АТ, доза збільшувалася вдвічі. Середня доза склала 50 мг на добу для хворих з ГХ (25 мг двічі на день) і 75 мг на добу для хворих з ГХ та ІХС (50 мг вранці о 8.00 та 25 мг ввечері о 20.00). Максимальна добова доза склала 75 мг/добу для хворих з ГХ та 100 мг/добу для хворих з ГХ та ІХС. Протягом II фази (з 8-го по 12-й тиждень) пацієнти одержували дозу препарату, підібрану в ході першої фази. Контроль АТ та ЧСС здійснювався кожні 2 тижні. На початку і по закінченні дослідження проводилася ЕхоКГ, загальний і біохімічний аналізи крові.

При аналізі антигіпертензивної дії препарату (табл. 1) протягом 12 тижнів дослідження визначено достовірне (Р < 0,01) зниження ЧСС та достовірна (Р < 0,01) гіпотензивна дія щодо САТ та ДАТ. Терапія кардилолом сприяла зниженню основних середніх показників добового моніторування. Середньодобове зниження для САТ і ДАТ склало 25,7% і 25,9% відповідно.Привертає увагу позитивний вплив препарату кардилол на добовий профіль АТ у хворих з ГХ. Так, у 30% хворих, в добовому профілі АТ яких на початку дослідження було відсутнє достатнє зниження рівнів АТ у нічні години (тип кривої «non-dipper»), після 12 тижнів прийому препарату кардилол добовий профіль АТ був позитивно скоригований, тобто набув вигляду «dipper» .У хворих з ІХС на фоні прийому кардилолу відмічено зменшення на 85% нападів стенокардії напруги і на 90% - зменшення потреби в нітрогліцерині. Лише у одного хворого виникла потреба в призначенні прийому пролонгованих нітратів перед очікуваним навантаженням. За результатами добового ЕКГ-моніторування за Холтером зареєстровано достовірне зниження (Р < 0,01) сумарного показника як больових, так і безбольових епізодів ішемії.За результатами біохімічних досліджень не відмічено суттєвого впливу на рівні глюкози та зареєстрована тенденція до зниження рівнів тригліцеридів та ЛПНЩ і підвищення рівнів ЛПВЩ, що зумовило тенденцію до зниження коефіцієнту атерогенності.Таким чином, результати хронічного тесту свідчать про достатню антигіпертензивну та антиангінальну активність кардилолу. При оцінці очікуваних небажаних побічних реакцій вони відзначені у 16,7% хворих у групі кардилолу. Усі реакції добре відомі: зниження АТ, слабкість, поява задишки при значному навантаженні. Слід зазначити відсутність негативного впливу кардилолу на внутрішньопередсердну та атріовентрикулярну провідність (за даними ЕКГ), відсутність негативного впливу на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки за даними ЕхоКГ, а також відсутність випадків ортостатичної гіпотензії при поступовому титруванні дози.

Висновки

У ході дослідження була продемонстрована антигіпертензивна та антиангінальна ефективність неселективного b-блокатора і селективного блокатора постсинаптичних a1-рецепторів карведилолу під торговою назвою «Кардилол» у хворих з гіпертонічною хворобою та ішемічною хворобою серця.

Рекомендована доза препарату кардилол для хворих з артеріальною гіпертензією становить 25 мг два рази на добу (максимальна доза — 75 мг на добу), для хворих з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця — 50 мг два рази на добу (максимальна доза — 100 мг на добу). Препарат кардилол, виробництва «Дженом Біотек» (Індія) метаболічно нейтральний щодо впливу на метаболізм глюкози та має позитивний вплив на ліпідний профіль хворих, що опосередковує його антитерогенну дію.

Література.

[1] Аронов Д. М. Роль b-адреноблокаторов в лечении стабильной стенокардии// Русский мед. журнал. — 2000. — № 2. — С. 71−77.

[2] Лечение стабильной стенокардии. Рекомендации специальной комиссии Европейского Общества Кардиологов// Русский мед. журнал. — 1998. — № 1. — С. 328.

[3] Марцевич С. Ю. Бета-адреноблокаторы: современные подходы к применению// Тер. архив. — 2002. — № 1. — С. 67−70.

[4] Марцевич С. Ю., Коняхина И. П., Алимова Е. В. и др. Сравнение эффективности карведилола и атенолола у больных стабильной стенокардией напряжения//Тер. архив. — 2001. — № 1. — С. 38−41.

[5] ACC/AHA/ACPASIM guidelines for the management of patients with chronic stable angina (Gibbons R. J., Chatteerjee K., Daley J.)// J. Am. Coll. Cardiol. — 1999. — V. 33. — Р. 2092;2197.

[6] Franciosa J. A. Beta-adrenoblocking agents: past, present and future perspectives// Coron Art Disees. — 1999. — V. 10. — Р. 369−376.