Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов"язок (реферат)

Реферат на тему Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок Стаття ККУ 352:

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить службовій особі чи громадянинові, який виконує громадський обов’язок, у зв’язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких родичів — караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян. Обов’язковим додатковим об'єктом виступає право приватної власності, а факультативним можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя або здоров’я людини.

2. Предметом злочину є рухоме або нерухоме майно, яке належить службовій особі, громадянинові, який виконує громадський обов’язок, або їх близьким родичам.

3. Потерпілими від злочину можуть бути: 1) службова особа органу державної влади, органу місцевого самоврядування та об'єднань громадян- 2) громадянин, який виконує громадський обов’язок- 3) їх близькі родичі. Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК, близьких родичів та особи, яка виконує громадський обов’язок, — коментар до ст. 115.

4. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечними діями, спрямованими на знищення чи пошкодження майна, суспільне небезпечними наслідками у вигляді майнової шкоди та причинним зв’язком між вказаними діями і наслідками. Про поняття знищення та пошкодження майна див. коментар до ст. і 94.

Для кваліфікації умисного знищення або пошкодження майна, що належить службовій особі, громадянинові, який виконує громадський обов’язок, чи їх близьким родичам, за ст. 352 необхідно встановити, що це діяння вчинюється у зв’язку з службовою діяльністю службової особи чи громадською діяльністю особи, яка виконує громадський обов’язок. Під службовою діяльністю слід розуміти діяльність службової особи, яка обумовлюється її службовим становищем і спрямована на реалізацію нею своїх службових повноважень відповідно до функцій та завдань органу, установи чи організації, в якій вона працює. Громадською діяльністю визнається діяльність громадянина, обумовлена його належністю до певного об'єднання громадян і спрямована на реалізацію функцій і виконання завдань, які стоять перед цим об'єднанням. Такою діяльністю, зокрема, є участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону, в діяльності політичних партій, профспілкових та інших громадських організацій, органів самоорганізації населення тощо. Не є громадською діяльність, пов’язана з виконанням обов’язків депутатів місцевих рад на громадських засадах, народних засідателів, присяжних. Такі особи при здійсненні зазначених функцій є членами органів місцевого самоврядування і представниками влади (депутати) або здійснюють державну функцію правосуддя (народні засідателі, присяжні), а відповідні посягання щодо них кваліфікуються за ст. ст. 347 або 378.

Умисне знищення чи пошкодження майна громадянина, який виконує громадський обов’язок, у зв’язку з його громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо його близьких родичів слід відмежовувати від перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів, відповідальність за яке передбачена ст. 170. Таке відмежування слід робити: а) за об'єктом (об'єктом злочину, передбаченого ст. 170, є конституційне право громадян на свободу об'єднання у професійні спілки, політичні партіїі громадські організації, права та законні інтереси цих організацій) — б) за ознаками об'єктивної сторони (перешкоджання, відповідальність за яке встановлена ст. 170, може виразитись у створенні перепон законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських об'єднань будь-яким шляхом, тоді як діяння, передбачене ст. 352, полягає лише в знищенні та пошкодженні майна відповідних осіб).

Злочин вважається закінченим з моменту знищення чи пошкодження майна.

5. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 352, є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а злочину, передбаченого ч. 2 ст. 352, — 14 років.

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

7 Кваліфікуючими цей злочин обставинами є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом- 2) спричинення ним загибелі людей чи інших тяжких наслідків.

Про поняття вибуху див. коментар до ст. 113, підпалу, іншого загальнонебезпечного способу, загибелі людей — коментар до ст. 194.

Поняттям інші тяжкі наслідками охоплюються, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більшій кількості осіб, заподіяння майнової шкоди у великих або особливо великих розмірах. Інші тяжкі наслідки — поняття оціночне і його визначення є питанням факту.

Список використаної літератури.

1. 1.Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К., 1996. — 111 с.

2. 2.Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Юрінком Інтер, 2001 р. — 240 с.

3. 3.Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. — К., Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001.

4. 4.Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. М.І.Бажанова, В. В. Сташиса, В.Я.Тація. — Київ — Харків: Юрінком Інтер, 2003. — 496 с.

5. 5.Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Мельника, В. А. Клименка. — Київ: Юридична думка, 2004. — 656 с.

6. 6.Кримінальне право України. Особлива частина / За редакцією М.І.Бажанова та ін. — Харків. Юрінком Інтер — Право, 2001.

7. 7.Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред.М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, А.С.К., 2001.

8. 8.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною редакцією Потебенька М. О., Гончаренка В. Г. — К.: «Форум», 2004., у 2-х ч. — Ч.2. — 984 с.