Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності

Міністерство освіти і науки України Одеський державний економічний університет

Реферат

по Охороні праці:

" Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності"

Виконала Студентка 13гр ФМЕ Патлатюк І.П.

Перевірила викл. Язикова Ю.І.

виробничий травматизм профзахворюваність

Одеса 2010

Вступ

Виробничий процес будь-якої технологічної складності, організований в тій або іншій галузі промисловості, сфері послуг, управління і реалізації продукції, тісно пов’язаний з ризиком для життя і здоров’я працівників. Загрозу нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві не можна повністю виключити ні на одному підприємстві, ні в одній організації або установі. Звичайно, співробітники в різному ступені ризикують стати «жертвою» на своєму робочому місці. Це залежить від виду трудової діяльності, особливостей того або іншого підприємства, а також від рівня підготовленості і захищеності робочих місць відповідно до вимог охорони праці.

Статистика показує, що щорічно в Україні відбуваються тисячі нещасних випадків на виробництві. Зустрічаються і рядові травми, і трагічні події, в результаті яких гинуть десятки людей. Достатньо пригадати сумно відомі і, на жаль, регулярні нещасні випадки в шахтарських забоях нашої країни.

Як вже відмічено вище, будь-який виробничий процес пов’язаний з ризиком, і нещасні випадки та професійні захворювання тут — явища неминучі.

А для успішного вирішення питань зниження виробничого травматизму і профзахворювань на підприємстві велике значення має знання причин їх виникнення, що дозволяє розробляти конкретні плани щодо запобігання нещасних випадків. Мета мого реферату виявити і проаналізувати ці причини.

Для того, щоб виявити, що є причинами професійних захворювань і травм потрібно мати загальне уявлення про них. Отже, під виробничою травмою розуміють ушкодження, яке виникло в працівників чи службовців при виконанні роботи на території виробничого підприємства чи установи і спричинило порушення цілісності тканини або функції органа чи організму в цілому.

Розрізняють такі види виробничих травм:

механічні - від рухомих частин машин, ручного Інструмента, падаючих предметів тощо;

термічні - від прямого контакту з парою, гарячою рідиною, полум’ям, розплавленим металом;

хімічні - від концентрованих хімічних речовин (кислот, лугів);

електричні - від контакту з електричним струмом, обриву проводів тощо.

Патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професійним захворюванням.

Професійними називаються хвороби, виникнення яких пов’язане з певною трудовою діяльністю і впливом на організм конкретних несприятливих умов праці, так званих шкідливих виробничих чинників.

До професійних хвороб належать насамперед хвороби, що виникають внаслідок безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно.

На замітку: На 29 конгресі Міжнародної комісії по професіональному здоров’ю, яке відбулось в ЮАР, було відзначено, що 2,3 млн. передчасних смертей робітників в світі обумовлено шкідливим і небезпечним виробничим фактором із цієї кількості 195 тис. пов’язано зі професійними захворюваннями. Цю статистику можна було б знизити вдвічі якщо б проводити профілактичні роботи. [1]

Загальноприйнятої класифікації професійних хвороб не існує. Найбільше визнання одержала класифікація за факторами. Виходячи з цього, виділено п’ять груп професійних захворювань:

1) що викликаються дією хімічних факторів (гострі і хронічні інтоксикації, а також їх наслідки, протікаючі з ізольованою або поєднаною поразкою різних органів і систем);

2) що викликаються дією пилу (пневмокониозы-силікоз, силікатози, металлоконіози, пневмоконіози електрозварників газорізальників, шліфувальників і т.д.);

3) що викликаються дією фізичних факторів: вібраційна хвороба;

захворювання, пов’язані з дією контактного ультразвука — вегетативний поліневрит; зниження слуху по типу кохлеарного невриту — шумова хвороба; захворювання, пов’язані з дією електромагнітних випромінювань і розсіяного лазерного випромінювання; променева хвороба; захворювання, пов’язані з зміною атмосферного тиску — декомпресіонна хвороба, гостра гіпоксія; захворювання, що виникають при несприятливих метеорологічних умовах — перегрів, судорожна хвороба, облітеруючий ендартеріїт, вегетативно-сенситивний поліневрит;

4) що викликаються перенапруженням: захворювання периферичних нервів і мязів — неврити, радікулополіневріти, шийно-плечові плексити, вогетоміофаоцити, міофасцити; захворювання опорно-рухового апарату — хронічні тендовагініти, стенозірующие лігаментіти, бурсити, еріконділіт плеча, деформуючі артроз; коордінаторниє неврози — писальний спазм, інші форми функціональних дискінезій; захворювання голосового апарату — фонастенія і органу зору — астенопія і міопія;

5) що викликаються дією біологічних факторів: інфекційні і паразитарні - туберкульоз, бруцельоз, сап, сибірська язва, дисбактеріоз, кандидамікоз шкіри і слизистих оболонок, вісцелярний кандидоз і ін.

Так, у разі тривалої дії на організм високих концентрацій пилу можуть розвинутися хвороби легенів і дихальних шляхів; під впливом високих рівнів вібрації, виникає вібраційна хвороба, внаслідок дії шуму — захворювання органів слуху — неврит, хімічних речовин — отруєння.

[2] Вібраційна хвороба обумовлена тривалим (не менше 3−5 років) дією вібрації в умовах виробництва. Вібрації ділять на локальні (від ручних інструментів) і загальні (від верстатів, устаткування, рухомих машин).

Дія вібрації зустрічається в багатьох професіях. Патогенез: хронічна мікротравматизація периферичних вегетативних утворень, періваськупярних сплетень з подальшим порушенням кровопостачання, мікроциркуляції, біохімізму і трофіки тканин.

Клінічна картина характеризується поєднанням, чутливих і трофічних розладів. Найхарактерніші клінічні синдроми: ангіоспастичний (синдром Рейно), вегетосенсорной поліневропатії. Захворювання розвивається поволі, через 5−15 років від початку роботи, пов’язаної з вібрацією, при продовженні роботи захворювання наростає, після припинення наголошується повільне (3−10 років), іноді неповне одужання. Умовно виділяють 3 ступені хвороби: початкові прояви (I ступінь), помірно виражені (II ступінь) і виражені (III ступінь) прояви. Характерні скарги: болі, парестезії, мерзлякуватість кінцівок, напади побіління або синюшності пальців рук при охолоджуванні, зниження сили в руках. При наростанні захворювання приєднуються головний біль, стомлюваність, порушення сну. При дії загальної вібрації переважають скарги на біль і парестезії в ногах, поясниці, головний біль, запаморочення. [2]

До професійних хвороб, які в умовах виробництва зустрічаються частіше, ніж звичайно, належать бруцельоз, сибірка, сап, ящур та інші, що передаються людям від тварин; бронхіальна астма, хвороби шкіри (дерматози, екземи), хронічні захворювання нервово-м'язового апарату тощо. Як відомо, ці хвороби можуть бути і непрофесійними. Визначити їх походження може тільки лікар, який при обстеженні хворого обов’язково враховує його трудову діяльність.

Розрізняють також гострі і хронічні професійні захворювання. Гостре професійне захворювання (інтоксикація) виникає раптово, після одноразової дії щодо високих концентрацій хімічних речовин, що містяться в повітрі робочої зони, а також рівнів і доз інших несприятливих факторів.

Наприклад, це такі хвороби, які зумовлені тривалим, протягом багатьох років, вдиханням невеликих концентрацій пари хімічних речовин, пилу, газів, впливом на організм вібрації і шуму, як правило, мають хронічний характер і виникають поступово — через 10−15 і більше років роботи в несприятливих умовах. Наприклад, вібраційна хвороба розвивається за 15−20 і більше років у разі нехтування гігієнічними рекомендаціями.

На замітку: Серед профзахворювань зареєстрованих Миколаївщині в 2009 р., 40% припадає на вібраційну хворобу. [3]

Хронічне професійне захворювання виникає в результаті тривалого систематичної дії на організм несприятливих факторів. У тих випадках, коли працюючі протягом одного робочого дня зазнають короткочасного, часто випадкового, впливу великих концентрацій хімічних речовин або якогось іншого шкідливого чинника (високої температури, випромінювання тощо) може виникнути так зване гостре професійне отруєння або захворювання. Прояви перших ознак хронічного отруєння пестицидами при контакті з ними без суворого виконання профілактичних заходів можуть спостерігати вже через 2−3 роки.

Так, у працівників сільського господарства можливе гостре отруєння пестицидами, сонячний удар під час польових робіт, електроофтальмія на зварювальних роботах. Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводиться розвитком професійної хвороби. У виникненні її відіграють:

· кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм або рівень вібрації, шуму тощо;

· тривалість дії їх на працюючих;

· умови праці й побуту, які можуть зменшити вплив шкідливостей на здоров’я; індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.

Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров’я працюючого рівень.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони — це такі концентрації, які при щоденній восьмигодинній дії на працюючих усього о робочого стажу не викликають у них захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними обстеженнями, безпосередньо в процесі або у віддалені строки.

Встановлено гранично допустимі концентрації для всіх хімічних речовин, визначено гранично допустимі рівні для різних видів вібрації та шуму. За додержанням цих гігієнічних нормативів повинні стежити не тільки органи державного санітарного нагляду (санітарно-епідеміологічні станції), а й власник підприємства. Суворе дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму і вібрації, інших шкідливих для здоров’я чинників дає змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників.

На замітку: Працівниками санепідеморганізації Одеської області в 2008 р. провірені більше 3 тис. підприємств різних форм власності. На 78 підприємствах виявлено підвищення гранично допустимих концентрації шкідливих хімічних речовин.43 тис. із 175 в області працюють на роботах з шкідливими речовинами. [4]

Шкідлива дія виробничих чинників на організм людини посилюється при поєднанні їх з так званими супутніми несприятливими умовами праці і побуту, під якими розуміють увесь комплекс негативних соціально-економічних умов. До них насамперед належать шкідливі звички — вживання алкогольних напоїв, куріння, неправильна організація відпочинку, нераціональне харчування тощо.

Важливу роль у профілактиці професійних хвороб відіграє правильна організація відпочинку трудівників під час і після роботи, в тому числі й у вихідні дні.

Нерідко виникненню професійного захворювання сприяє індивідуальна чутливість організму, тобто чутливість людини до дії тих чи інших факторів зовнішнього середовища. Поняття індивідуальної чутливості організму включає, з одного боку — алергічні його реакції, а з другого — загальнобіологічну відповідь на дію тих чи інших чинників.

Ослаблюють організм хвороби, нераціональне харчування, зловживання спиртними напоями, порушення режиму праці та відпочинку. Наприклад, не можна допускати до роботи з пестицидами осіб з органічними захворюваннями центральної нервової системи, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки.

Наслідки дії спиртних напоїв на організм людини загальновідомі - це тяжкі хронічні захворювання, втрата працездатності, передчасна старість і народження неповноцінних дітей.

Нині точно встановлено, що будь-які дози алкоголю згубні для нервової системи та інших життєво важливих органів людини, але особливо вони небезпечні для осіб, які працюють в умовах дії несприятливих чинників. Вплив шуму, вібрації, пестицидів, мінеральних добрив на організм людини у разі вживання алкоголю різко посилюється, часто призводить до безповоротних змін у стані здоров’я. Так само, як і алкоголь, на внутрішні органи, особливо на печінку, діють хімічні речовини, спричиняючи хронічні захворювання (гепатит, холецистит, ангіохоліт). Під впливом алкоголю прискорюються всмоктування шкідливих хімічних речовин у травному каналі. В цьому випадку дія однієї речовини різко посилюється за рахунок дії іншої (потенційний ефект). Ось чому у людей, які часто вживають спиртне, професійні хвороби розвиваються швидше і перебіг їх тяжчий, а в разі гострого отруєння може навіть настати смерть.

Слід окремо розглянути питання про вплив алкоголю на водіїв автомобілів, трактористів, комбайнерів (йдеться не лише про шкідливість алкоголю для здоров я, але і працездатності.) Людина у нетверезому стані за кермом стає надзвичайно небезпечною для навколишніх. Відомо, що обов’язковою вимогою до водіїв є здатність концентрувати та швидко переключати увагу, швидкість реакції, нормальна координація і точність рухів. Під впливом алкоголю всі ці якості різко знижуються, а при систематичному вживанні спиртних напоїв взагалі втрачаються. Невипадково більшість нещасних випадків стається з причини нетверезого стану водіїв.

Треба знати, що при систематичному пияцтві людина деякий час вже спроможна виконувати звичні професійні обов’язки, але не здатна сприймати нове, погано запам’ятовує, втрачає інтерес до роботи.

Отже, узагальнюючи усе вище сказане, можна сказати що причини професійних захворювань травм можна поділити на дві групи: виробничо-технічні та психофізіологічні (такі, що визначаються психологією та фізіологічними особливостями працюючих).

Виробничо-технічні причини поділяють на такі:

організаційні;

технічні;

санітарно-гігієнічні.

До організаційних причин відносяться:

низька виробнича дисципліна;

неякісне навчання безпечним методам виконання робіт і проведення інструктажів;

відсутність інструкцій на робочому місці;

порушення режиму праці та відпочинку працюючих;

незабезпеченість необхідною технологічною документацією;

недостатній контроль за дотриманням норм і правил охорони праці тощо.

До технічних причин відносяться:

відсутність устаткування і пристроїв на машинах, механізмах і технологічному обладнанні, що забезпечують їх безпечну роботу;

незадовільний технічний стан машин, механізмів та технологічного обладнання;

порушення технологічного процесу;

низький рівень механізації та автоматизації різних виробничих процесів;

неправильний вибір технологічних режимів;

неякісне проведення технічного обслуговування та ремонту машин і

механізмів.

До санітарна-гігієнічних причин відносяться:

невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам;

підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у повітрі;

незадовільний санітарний стан різного роду виробничих і побутових приміщень;

незадовільне природне та штучне освітлення тощо.

До психофізіологічних причин відносяться:

незадовільний психологічний клімат у колективі;

антропологічна невідповідність працюючого умовам праці;

незадоволеність працею;

алкогольне сп’яніння.

Література

1) Винокурова Л. Е., Васильчук М. В., Гаман М. В. Основи охорони праці. Підручник. — К., 2001.

2) Джигирей В. С., Жидецький В. Ц. Безпека життєдіяльності. — Львів, 2000.

3) /

4) Охрана труда № 8, 2009, ст41 [1]

5) Охрана труда № 1, 2009, ст43 [2]

6) Охрана труда «Шум и вибрация — это серьёзно» № 5, 2009, ст38−39 [3]

7) Охрана труда № 2, 2009, ст35 [4]