Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю, в умовах КООП «Мрія» Хмельницької області

Курсова робота Проектування комплексу агротехнічних заходів, які забезпечують одержання високих врожаїв насіння озимого ячменю, в умовах КООП «Мрія» Хмельницької області Новоушицького району

Зміст гібрид сільськогосподарський насінницький посів Вступ

1. Господарське значення культури

2. Ґрунтові та кліматичні умови господарства

3. Господарсько-економічна характеристика господарства

4. Організація насінництва окремих культур в Україні

5. Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві

5.1 Стан насінництва в господарстві

5.2 Підбір сортів (гібридів)

5.3 Планові і фактичні строки сортозміни та сортооновлення

5.4 Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсяг насінницької роботи

6. Технологія вирощування високоякісного насіння

6.1 Насінницька сівозміна та система добрив у ній

6.2 Система обробітку ґрунту

6.3 Підготовка насіння до сівби

6.4 Способи, строки та норми висіву

6.5 Система заходів щодо боротьби з хворобами, шкідниками та бур`янами

6.6 Сортофітопрочистка

6.7 Апробація та реєстрація сортових посівів

7. Технологія збирання та післязбиральної обробки насіння

7.1 Збирання насіннєвих посівів

7.2 Післязбиральна обробка насіння

7.3 Розрахунок складських приміщень

7.4 Характеристика посівного матеріалу за даними районної насіннєвої інспекції та актів апробації

8. Економічна характеристика насінництва в господарстві

8.1 Урожайність на загальних посівах

8.2 Собівартість насіння, рівень рентабельності та шляхи її зниження Висновки Список використаної літератури Додаток

Вступ Насінництво — це важлива ланка в організаційній структурі виробництва. Насінництво реалізує досягнення селекції шляхом розмноження нових сортів і впровадження їх у виробництво. Це спеціальна галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує:

— розмноження високоякісного насіння;

— зберігання в процесі розмноження всіх морфологічних ознак, біологічної чистоти й сортової якості, властивих цьому насінню і рослинам;

— формування високих врожаїв і посівних якостей насіння спеціальними прийомами вирощування, збирання й післязбиральної обробки насіння.

Насінництво безпосередньо пов’язане з селекцією. В результаті селекційної роботи створюються нові сорти. Насінництво реалізує досягнення селекції шляхом впровадження у виробництво нових сортів і вирощування на насінних посівах високоврожайного насіння.

Головним завданням насінництва є планове розмноження насіння районованих та перспективних сортів з метою широкого впровадження їх у виробництво. Важливим і постійним завданням в насінництві є збереження чистосортності та систематичне поліпшення якостей сортового насіння.

Сортове насіння — найбільш доступний кожному господарству резерв збільшення виробництва продукції землеробства та підвищення її якостей.

Врожай будь-якої культури залежить від якостей садивного матеріалу, тобто забезпечення господарств високопродуктивним оздоровленим садивним матеріалом є головним завданням насінництва. Більшість господарств повинна засівати поля насінням кращих районованих сортів, що відповідає кондиціям першого класу або еліти посівного стандарту і належить до ІІІ-ої не нижче ІV класу репродукції.

У даний час основна насінницька робота зосереджена в науково — дослідних установах на виробництві насіння високих категорій, де діють опорні пункти з первинного насінництва, які в науково — методичному плані підпорядковані Інститутам УААН. Розпочата робота з елітного насінництва також у господарствах, що одержали в останні роки паспорт на її здійснення за результатами атестації й занесені до державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.

Основна мета і завдання яке ставиться в процесі розробки курсової роботи це набути навички щодо розробки комплексу агрономічних і насінницьких заходів для господарства. Оволодіти методами вирощування, зберігання і використання насіння в сільськогосподарських підприємствах.

В кінці написання курсової роботи я повинна закріпити та поглибити свої теоретичні знання і професійні навички з організації насінництва й технології вирощування сортів та гібридів сільськогосподарських культур на насінницьких посівах, збирання, використання насіннєвого матеріалу.

1. Господарське значення культури Озимий ячмінь вирощують як продовольчу і кормову культуру. Зерно його містить багато незамінних амінокислот таких як лізин, меті он і триптофан що дає йому значні переваги порівняно з озимою пшеницею і кукурудзою. Ячмінна солома цінний корм для великої рогатої худоби. Зерно ячменю містить багато білка, тому його використовують у пивоварній промисловості. Збирають озимий ячмінь раніше ніж інші зернові культури, що дає змогу краще використовувати робочу силу і техніку. У передових підприємствах і на сортодільницях вирощують по 30−50 ц/га зерна ячменю. Озимий ячмінь у районах його вирощування часто врожайні ший ніж ярий.

У південних районах озимий ячмінь досить поширений. Він менш зимостійкий ніж пшениця, тому його сіють переважно у районах з м’якими зимами.

Озимий ячмінь — найпристосованіша культура для вирощування в сівозмінах із високим насиченням зерна і зав дяки високій урожайності витісняє озиме жито та овес.

Загальна посівна площа озимого ячменю в СНД становить близько 2 млн. га утому числі в Україні близько 300−400 тис/га що свідчить про його велике народно господарське значення.

Зерно озимого ячменю містить у середньому понад 12% білка до 65 БЕР близько 2,1 жиру. Його використовують як концентрований корм в 1 кг його 1,2 кормо одиниць і 100 гр перетравного протеїну .

Урожайність ранніх зернових культур на Хмельниччині 24,2 ц/га, при цьому вона займає 11 місце.

Озимий ячмінь використовують як фуражну і круп`яну культуру. У його зерні мало білка (12%), в зв`язку з чим воно є цінною сировиною для пивоваріння. Солома і полова — цінний грубий корм. Має також значення і зелена маса при вирощуванні ячменю на зелений корм.

Озимий ячмінь недостатньо зимостійкий, тому його вирощують переважно в західних і південних областях України на площі 300−400 тис га.

Разом з тим озимий ячмінь більш урожайний, ніж ярий. У роки сприятливі для перезимівлі врожайність зерна досягає 50−55 ц/ га, а на сортодільницях — 79−84 ц/га. Середня врожайність — 28−30 ц/га.

Озимий ячмінь менш зимостійкий, ніж озима пшениця і жито. Тривалі, навіть незначні морози (-12−15⁰С), різкі коливання температури рано навесні призводять до вимерзання посівів. Вегетаційний період озимого ячменю на 5−7 днів коротший, ніж озимої пшениці. Насіння проростає при температурі 1−2⁰С. відзначається високою посухостійкістю. Транспіраційний коефіцієнт не перевищує 400. внаслідок недостатньо розвиненої кореневої системи озимий ячмінь, як і пшениця, вибагливий до ґрунтів. Краще росте, розвивається і формує високі врожаї на чорноземах, каштанових та темно-сірих суглинкових ґрунтах.

Ячмінь вимогливий до наявності в ґрунті доступних елементів живлення і добре реагує на удобрення, особливо азотне, що пов`язане з його інтенсивним кущенням, наростанням вегетативної маси і коротким періодом засвоєння поживних речовин.

Для сівби використовують відсортоване, крупне насіння зі схожістю не нижче 92%, чистотою 98%. Перед сівбою насіння протруюють і інкрустують, як і насіння озимої пшениці і жита.

Під час зимівлі на посівах проводять снігозатримання. Навесні їх боронують, підживлюють азотними добривами, проводять боротьбу з бур`янами, шкідниками і хворобами, обробляють ретардантами з використанням препаратів у дозах, рекомендованих для озимої пшениці. Збирання проводять переважно роздільним способом у фазі воскової стиглості зерна. У ячменю ламкий колос і при прямому комбайнуванні в повній стиглості бувають великі втрати зерна.

2. Ґрунтові та кліматичні умови господарства Табл. 1 Характеристика ґрунтів у полях насінницької сівозміни

Характерною особливістю дерново-підзолистих ґрунтів є перерозподіл за ґрунтовим профілем елементів живлення, зокрема фосфору. Найменша кількість його знаходиться у верхніх шарах. Це потрібно враховувати при розробці систем удобрення сільськогосподарських культур і обробітку ґрунтів.

За хімічним складом ці ґрунти майже повністю складаються з кремнієвої кислоти Н2SiO3 і бідні на поживні речовини. Мінералогічний і гранулометричний склад материнських порід визначає наявність і форми мікроелементів у них. Їх вміст, як і всіх хімічних елементів, у материнських породах різний. На цих ґрунтах вирощують усі районовані культури Полісся (озиму пшеницю, льон, бобові, картоплю тощо). Тут добре ростуть багаторічні насадження, крім місць, де на глибині менше ніж 0,5 м від поверхні розміщуються піщані відклади.

Для вирощування озимої пшениці дані ґрунти не є найкращими, оскільки вони мають зависоку щільність ґрунту, низький рівень рН та недостатні запаси гумусу. Проте вирощування та отримання сталих врожаїв на цих ґрунтах можливе за внесення високих доз органічних добрив, які не лише забезпечать культуру елементами живлення, а й покращують фізичний стан ґрунту.

Табл.2 Кількість опадів

2010 рік — 625 мм

2011 рік — 615 мм

2012 рік — 623 мм Середня багаторічна — 621 мм Господарство кооп «Мрія» знаходиться в Хмельницькій області, Новоушицького району. Дані таблиці свідчать про те що найбільша кількість опадів у 2010 році випадає в червні та липні місяцях (76 мм), а найменше вологи в січні та лютому. У 2011 році найбільше опадів випадає також у червні та липні, а найменше так як і в попередньому році. В 2012 році така ж ситуація. Також дані таблиці показують що на 2012 рік припадає найбільше вологи.

Табл. 3 Температура повітря Дані Новоушицької метеостанції

Дані таблиці свідчать про те що сума ефективних та активних температур є оптимальною для проростання озимого ячменю. Температура більше 10 С тримається приблизно 150−155 днів, всі інші дні з температурою «-» .

З даних таблиці видно що найвища температура відмічається в липні, а найнижча в січні.

3. Господарсько-економічна характеристика господарства КООП «Мрія» розташований за 35 км від районного центру Нова Ушиця та за 120 км від обласного центра м. Хмельницького. до найближчої залізничної станції 45 км м. Дунаївці.

Склад виробничих підрозділів:

Господарство складається з 5 виробничих підрозділів. Два з яких знаходиться на відстані 4 км від центральної садиби, два на відстані 6 км, а останній на відстані 8 км.

Кооператив розміщене у зоні лісостепу. Підприємство зручно розташоване тому що знаходиться на території із сприятливими грунтово — кліматичними умовами.

Середньорічна кількість опадів в зоні розташування господарства становить 151 мм. Із цієї суми біля 70% випадає у тплий період.

Середньорічна температура повітря становить 6−7⁰С. Тривалість снігового покриву 85−90 днів, при середній висоті 15−20 см. Переважні типи грунтів у господарстві: дерново-підзолисті, супіщані.

В цілому дані кліматичні умови є сприятливими для вирощування зернових культур, які є профілюючими в даному господарстві.

Табл. 4 Структура посівних площ в КООП «Мрія» Новоушицького району на 2012 рік

Розрахувавши структуру земельних угідь було виявлено, що в структурі земельних угідь саму високу питому вагу займають сільськогосподарські угіддя 91%. Це свідчить про те, що земельний фонд господарства використовується за цільовим призначенням.

Табл. 5 Наявність робочої сили

З представленої чисельності працівників можна сказати, що найбільшу частку займають працівники виробничої сфери 91% від загальної кількості, 7% - спеціалісти, 2% - керівники. Тож на мою думку підприємству не вистачає кваліфікованих спеціалістів і відповідних працівників, тому деякі процеси в підприємстві мало контролюються.

4. Організація насінництва окремих культур в Україні

Насінництво — це важлива ланка в організаційній структурі виробництва насінництво реалізує досягнення селекції розмноженням високоврожайного насіння нових сортів і впровадженням їх у виробництво. Ця спеціальна галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує:

Ш Розмноження високоякісного сортового насіння Ш Збереження в процесі розмноження всіх морфологічних ознак, генетичної і сортової чистоти, властивих кожному сорту Ш Формування високих врожайних і посівних властивостей насіння спеціальними способами вирощування, збирання й післязбирального оброблення насіння Вченими підраховано, а практично доведено, що врожаї та валові збори сільськогосподарських культур підвищуються на 20−25% за рахунок висівання високоякісного насіння нових реєстрованих і перспективних сортів. Насіння, по праву, є одним із найважливіших незамінних засобів сільськогосподарського виробництва. Через насіння з покоління в покоління передаються генетичні властивості сортів.

Насінництво ґрунтується на генетиці, проте врожайні властивості насіння залежить не тільки від генетичної основи, а й від умов формування, тобто умов розвитку материнської рослини, а на посівні властивості насіння впливають хвороби та інші чинники. Тому при організації насінництва слід ураховувати комплекс чинників і використовувати досягнення суміжних наук — фізіології та біохімії рослин, фітопатології тощо.

В Україні насінництво польових культур зародилось у другій половині ХІХ ст. Спочатку воно обмежувалось цукровими буряками і майже повністю було в руках німецьких фірм — орендів. У 20 — х роках минулого століття насінницьку роботу із зерновими культурами в Україні було організовано на основі бурякорадгоспів системи Цукротресту. Сортове насіння вирощене селекційними станціями, надходило на розмноження в насінницькі господарства, «насіннєві розсадники», їх продукція мала назву «оригінальне насіння». Це насіння розмножували насінницькі господарства, кожне з яких обслуговувало групу радгоспів.

З 1923 року в Україні розпочала роботу мережа сортовипробування. Це дало змогу виявляти, а потім районувати найпридатніші до вирощування селекційні і місцеві сорти.

Починаючи з 1937 року в Україні діяла нова система насінництва, прийнята постановою уряду, яка затверджувала єдину науково обґрунтовану систему насінництва. Відповідно до прийнятої системи насінництва районування сорту розпочиналось у селекційно-дослідній установі, яка обслуговувала декілька областей. Основою первинних ланок насінництва стало створення насіння еліти, головним принципом якого був безперервний поліпшу вальний добір кращих рослин сорту.

Із селекційної установи насіння еліти через систему «Заготзерно» надходило на насіннєві ділянки районних насінницьких господарств, де вирощували насіння І репродукції, щоб забезпечити власні посіви певного сорту на наступний рік на всій площі.

Вирощене в райнасінгоспі насіння ІІ репродукції через заготівельні організації надходило на насіннєві ділянки колгоспів і радгоспів, а потім його висівали на товарних площах до VІІ репродукції.

За цією системою господарства — товаровиробники поновлювали насіння по кожній культурі один раз на 4 роки насінням вищих репродукцій.

У 1960 році в Україні було затверджено нову систему насінництва. відповідно до цієї системи елітне насіння або І репродукції науково — дослідних установ та учгоспів вузів та технікумів надходило безпосередньо до колгоспів та радгоспів для висівання в насінницьких бригадах і відділках. Тут еліту висівали на ділянках розмноження і одержували І репродукцію, а на 2 — й рік на насіннєвих ділянках — ІІ репродукцію, після чого використовували для висівання на товарних площах ІІІ репродукцію.

За умов інтенсифікації сільськогосподарського виробництва зернове господарство перейшло на промислову основу, за винятком його насінництва. Виникло протиріччя: тоді, коли виробництво товарного зерна має промисловий характер, виробництво насіння для потреб товарного господарства характеризується розпорошеністю і великими затратами ручної праці. подолати це протиріччя і відставання насінництва можна було приведенням його у відповідність з промисловим виробництвом зерна. Назріла потреба переведення виробництва насіння на промислову основу.

Для вивчення можливості спеціалізації насінництва за пропозицією Міністерства сільського господарства України і Миронівської дослідної станції Кагарлицький район Київської області та Лубенський район Полтавської області перейшли на нову форму виробництва і підготовки насіння. Після вивчення досвіду ведення насінництва в цих районах було вирішено з 1969 року перевести на таку систему ще 25 районів України.

Мал. 1. Схема повної форми організації насінництва зернових і олійних культур Науково-дослідні установи щороку вирощували насіння еліти або І репродукції і продавали його безпосередньо насінгоспам І групи в потрібних розмірах. Спеціально відібрані в районі 1−2 кращих господарства вирощували насіння І або ІІ репродукції для повного забезпечення потреби в насінні насінницьких господарств ІІ групи.

Досвід роботи за такою формою виробництва і підготовки насіння показав, що, як правило, успішно вели насінництво на промисловій основі в тих районах, де на хлібоприймальних підприємствах були склади оброблення і зберігання насіння, потокові лінії та інші засоби й умови.

Шлях подальшого розвитку й удосконалення насінництва був визначений постановою уряду в 1976 році - це послідовна спеціалізація й концентрація, переведення його на промислову технологію з урахуванням міжгосподарської кооперації.

Промислове насінництво — новий етап розвитку цієї галузі. Це виробництво насіння в спеціалізованих насінницьких господарствах індустріальним методом з використанням механізованих та автоматизованих сушильно-насіннєочисних комплексів і насіннєвих заходів.

5. Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві

5.1 Стан насінництва в господарстві

КООП «Мрія» займається насінництвом таких культур: озима пшениця, озимий ячмінь та ярий ячмінь.

В господарстві запроваджена насінницька сівозміна. В даній сівозміні враховані всі біологічні особливості культур.

Грунт у сівозміні обробляють комбінованими агрегатами, що забезпечує зниження собівартості насіння, та підвищує продуктивність праці.

В господарстві застосовують комбіновану систему застосування мінеральних добрив. Мінеральні добрива вносять виходячи із розрахунків. Застосовують підживлення озимих зернових, за рахунок яких покращується якість і посівні властивості насіння.

Дане господарство в повній мірі забезпечене технікою, для посіву, догляду та збирання. Це дає можливість своєчасно провести підготовку насіння до сівби. Щорічно проводять державний контроль за посівними якостями державною насіннєвою інспекцією. Насіння господарство вирощує для своїх потреб, а також реалізує в інші господарства. Оригінальне насіння господарство закуповує в науково-дослідних установах. В цілому господарство має достатню насіннєву базу, що дає можливість отримувати високі сталі прибутки.

Система насінництва зернових культур Сортові, насіннєві якості та врожайні властивості насіння значною мірою залежать від агротехніки вирощування культур на насіннєвих ділянках, від виконання насінницької технології.

Агротехнічні заходи — відбір попередника, внесення добрив, норми висіву і строки сівби, знищення бур`янів, хвороб і шкідників, догляд за рослинами з метою збереження вологи ґрунту — завжди сприяють вирощуванню добре розвинених, здорових материнських рослин, на яких формується насіння.

Важливими елементами насінницької технології є видові й сортові прополювання та подальша апробація сортових посівів.

Якість насіння, ступінь його травмованості залежать також від способів і строків збирання врожаю, від своєчасного очищення й сортування.

5.2 Підбір сортів (гібридів) У системі агротехнічних та організаційних заходів підвищення і забезпечення стабільності врожаїв сільськогосподарських культур провідне місце належить сортовому насінню, через це реалізуються потенційні можливості сорту і навпаки найбільш продуктивний сорт дає низький врожай при сівбі низько якісним насінням.

Сорт і гібрид є одним із основних засобів сільськогосподарського виробництва, від їх значною мірою залежить реалізація біопотенціалу ґрунту, ефективність меліоративних і агротехнічних заходів, особливо за несприятливих умов. Щоб визначитися з конкретним сортом в яких умовах сорт найбільш продуктивний, проводять Державні сортовипробування, за даними якого сорти щорічно районуються. На 2010 рік районована велика кількість сортів, які мають високу сталу урожайність та якість. Для вирощування в Лісостепу районовані такі сорти:

Манас Виведений від схрещування Паралелум 402 хBorwina. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 1995 року для всіх зон, з 1994 року — у Киргизстані. Кормовий.

Господарсько цінні ознаки:

· Типово озимий. За сприятливих умов загартування рослин здатний формувати морозостійкість на рівні кращих світових стандартів.

· Інтенсивно відростає весною при ушкоджені в зимовий період.

· Урожайність за сприятливих умов 85−95 цга, максимальний врожай 103.2 цга одержано в Придністровському НДІ.

· Стійкий до вилягання, посухостійкий.

· Скоростиглий, дозріває на 6−7 днів раніше Росави.

· Стійкість до сажкових хвороб на рівні стандарту Росава, борошнистою росою і карликовою іржею уражується м е6нше.

Протруєння насіння забезпечує повний захист рослин від хвороб і підвищення врожаїв. Кращий препарат Віта вакс 200ФФ.

Апробаційні ознаки:

Різновидність pallidum. Колос шестирядний, середньої довжини, середньої щільності, неламкий, прямокутної форми з переходом у верхній частині ромбічну, солом`яно-жовтий. Ості довгі, зазубрені, розлогі, тонкі, еластичні, жовті. Колоскова луска середньої грубості, нервація досить виявлена, нерви зазубрені, перехід в ость поступовий. Основна щетинка зерна повстяна. Кущ напіврозлогий. Лист неопушений, темно-зелений.

Росава Виведений від схрещування Одеський 86 х Оксамит. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 1998 року для всіх зон. Кормовий. Головний національний стандарт серед озимих сортів.

Господарсько цінні ознаки:

· Найвищі адаптивні властивості до несприятливих умов вирощування.

· Можливість висіву в лютневі вікна.

· Добре кущиться при пізніх сходах восени і ранньою весною.

· Врожайність за сприятливих умов 80−90 цга.

· Стійкість до хвороб середня.

· Добрі зимоі морозостійкість.

· Посухостійкий. Середньостиглий.

· Недосконалість сорту — недостатня стійкість до вилягання й сажкових хвороб. Протруєння насіння забезпечує повний захист рослин від хвороб і підвищення врожаїв. Кращий препарат Віта вакс 200ФФ.

Апробаційні ознаки:

Різновидність pallidum. Колос шестирядний, середньої довжини, середньої щільності, неламкий, прямокутної форми з переходом у верхній частині ромбічну, солом`яно-жовтий. Ості довгі, зазубрені, розлогі, тонкі, еластичні, жовті. Колоскова луска довга, вузька, без опушення. Квіткова луска середньої грубості, нервація досить виявлена, нерви зазубрені, перехід в ость поступовий. Основна щетинка зерна повстяна. Кущ напіврозлогий. Лист неопушений, темно-зелений, широкий, з слабким восковим нальотом під час кущіння. Висота рослин 90−110 см. Зерно середнього розміру, жовте, видовженої форми. Маса 1000 насінин 40−46 г.

Табл. 6 Набір сортів культур для господарства

5.3 Планові і фактичні строки сортозміни та сортооновлення Насінництво вирішує два взаємопов`язані завдання. Перше з них — розмноження високоякісного сортового насіння нових, введених у виробництво сортів до розмірів, що забезпечують потребу господарств у ньому. Проте в процесі масового розмноження і тривалого якість сортів погіршується. Тому друге завдання насінництва — збереження сортових і врожайних якостей насіння всіх рекомендованих до вирощування сортів. відповідно до цих завдань у насінницькій роботі здійснюються два основних процеси — сортозміна та сортооновлення.

Сортозміна — це повна заміна на виробничих посівах одного старого сорту на інший новий сорт.

Як правило, нові сорти істотно перевищують старі за врожайністю та іншими селекційно цінними ознаками. Тому сортозміну необхідно проводити швидко, протягом одного, максимум двох років. Оперативна заміна сорту дозволяє швидше і повніше використати біологічні, господарські переваги нового сорту й одночасно позбавитись тиску хвороб і шкідників, які супроводжували старий сорт.

Сортозміна здійснюється в рік рекомендації нового сорту. Насінницька робота зі старим сортом припиняється заздалегідь, за 1−2 роки до сортозміни.

Сортооновлення — це заміна сортового насіння низьких репродукцій, в якого погіршилися сортові та біологічні якості, на насіння того самого сорту, але вищих репродукцій. Сортооновлення проводиться елітою або першою репродукцією в строки, прийняті науково-дослідною установою в зоні її діяльності.

Використання високоякісного сортового насіння у виробництві впродовж багатьох років погіршує його сортові і насіннєві якості в результаті механічного та біологічного засмічення, ураження хворобами, шкідниками, порушення насінницької агротехніки та умов зберігання.

Табл. 7 План проведення сортооновлення в господарстві

5.4 Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсягів насінницької роботи Табл. 8 розрахунки насінницьких площ і потреби в насінні для господарства

Манас:

Для визначення потреби насіння на площу необхідно площу помножити на норму висіву і додати 15% страхового фонду.

Сорт — Манас, норма висіву 230 кг/га.

1. 100 га х 230 кг/га = 23 000 кг

2. страховий фонд: 23 000×15/100 = 3450 кг

3. потреба всього у насінні: 23 000 + 3450 = 26 450 кг, 264.5 ц вихід кондинційного насіння для озимого ячменю 80%, тобто: 55×80/ 100 = 44 ц/га

4. площа посіву: потребу насіння всього поділити на вихід кондинційного насіння: 264.5 / 44 = 6.01 га

5. для визначення норми висіву, необхідно на насінницьких посівах норму зменшити на 20%: 230×20/100 = 46 кг

230 — 46 = 184 кг — норма висіву на насінницьких посівах

6. норма висіву на площі 6.01 га: 6.01×184 = 1105.8 кг

7. страховий фонд 25%: 1105.8×0.25 = 276.5 кг

8. потреба в насінні всього: 1105.8 + 276.5 = 1382.3 кг, 13.8 ц Росава Для визначення потреби насіння на площу необхідно площу помножити на норму висіву і додати 15% страхового фонду.

Сорт — Росава, норма висіву 230 кг/га.

1. 130×230 = 29 900 кг

2. 29 900×15/100 = 4485 кг

3. потреба всього у насінні: 29 900 + 4485 = 34 385 кг, 343.8 ц Вихід кондиційного насіння для озимого ячменю 80%, тобто: 60×80 /100 = 48 ц/га

4. Площа посіву: потребу насіння всього поділити на вихід коденційного насіння: 343.8/48 = 7.2 га

5. для визначення норми висіву, необхідно на насінницьких посівах норму зменшити на 20%: 230×20/100 = 46 кг

230 — 46 = 184 кг — норма висіву на насінницьких посівах

6. норма висіву на площі 7.2 га: 7.2×184 = 1361.6 кг

7. страховий фонд 25%: 1361.6×0.25 = 340.4 кг

8. потреба в насінні всього: 1361.6 + 340.4 = 1702 кг, 17.02 ц

6. Технологія вирощування високоякісного насіння

6.1 Насінницька сівозміна та система добрив у ній Сівозміна — науково — обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі й на території або в часі.

Освоєння рекомендованих сівозмін дозволить розмістити основні сільськогосподарські культури по кращих попередниках для отримання високих врожаїв.

Господарство має таку сівозміну:

1. Ячмінь + б/т — 120 га

2. Багаторічні трави — 120 га

3. Озима пшениця — 150 га

4. Цукрові буряки — 140 га

5. Горох — 145 га

6. Озима пшениця — 120 га

7. Овес — 100 га

8. Однорічні трави — 135 га

9. Озимий ячмінь — 230 га

10. Соняшник — 115 га В цілому сівозміна відповідає всім вимогам. Система удобрення озимого ячменю повинна включати усі три ланки внесення мінеральних добрив в дозах прийнятих для відповідних грунтово — кліматичних умов.

На підвищеному калійному, азотному фоні формується насіння невисокої якості.

Табл. 9 Система внесення добрив у насінницькій сівозміні при вирощуванні насіння

6.2 Система обробітку ґрунту Головне завдання обробітку ґрунту — накопичення і збереження вологи в посівному і орному шарах. Після збирання попередника проводять лущення на глибину 6−8 см, а через 10−12 днів — оранку з боронуванням або поле обробляють плоскорізами. Після просапних культур застосовують поверхневий обробіток ґрунту, а якщо поле забур`янене або грунт ущільнений — оранку з боронуванням відразу після збирання попередника. Перед сівбою поле культивують на глибину загортання насіння.

Навесні важливо своєчасно закрити вологу, для чого боронують, а потім роблять першу культивацію на глибину 12−14 см, наступні культивації здійснюють у міру появи бур`янів шарово, кожну на 2−3 см менше, ніж попередню. Бажано обробітку пару робити в першу половину літа, коли грунт не пересихає. У другу половину літа, коли настає посуха, щоб зберегти накопичену вологу, доцільніше внести гербіцид, а другу культивацію змінити на боронування.

При розміщенні насіннєвих ділянок озимих культур після кукурудзи на зелений корм і силос, гороху в умовах лісостепу більш ефективним є поверхневий обробіток ґрунту на глибину 8−10 см дисковими або плоско різними знаряддями.

Табл.10 Система обробітку грунту під озимий ячмінь

6.3 Підготовка насіння до сівби Підготовку насіння до сівби починають вже з вирощування його на насінних ділянках. Для цього озимий ячмінь розміщують після кращих попередників, застосовують своєчасний та якісний обробіток ґрунту, оптимальні строки сівби і норми висіву, систему захисту посівів від хвороб, шкідників і бур’янів. На посівах вносять повну дозу фосфорно-калійних добрив, запобігаючи надмірному азотному живленню. Збирають урожай при оптимальні вологості насіння, ретельно регулюючи комбайни для зменшення його травмування. Обмолочене комбайном насіння відразу очищають, підсушують до стандартної вологості, сортують, а в разі потреби калібрують і закладають на зберігання. Але і таке насіння може мати недоліки, зумовлені біологічними властивостями, несприятливими умовами вирощування, дозрівання, зберігання, очищення, їх можна усунути за допомогою спеціальних прийомів.

Високоякісне насіння формується шляхом відповідних заходів під час післязбиральної обробки насіння:

Очищення насіння від мертвих і живих домішок і доведення за чистотою до вимог державного стандарту.

Сортування насіння — це виділення із загальної маси насіння повноцінних його частин певної величини, пружності.

Захід підготовки насіння до сівби, який передбачає розподіл насіння на окремі частини, фракції за розмірами з невеликим інтервалом величини не більше 1мм — калібрування насіння. Калібрування можна проводити не тільки за розміром, а і за масою. Одним із заходів є повітряно-теплова обробка насіння — це обігрівання насіння в теплому повітрі при температурі 30−40°С. Він застосовується для насіння, яке зберігається протягом зими в оброблених приміщеннях. Він підвищує енергію проростання, польову схожість насіння, прискорює післязбиральне дозрівання насіння, вивести насіння із стану спокою. Обігрівання проводять на майданчиках на сонці.

Дражування насіння — це придатні насінню форми, гранули, драже шляхом паромування на нього мінеральних та органічних речовин, які виконують різну роль.

Сегментування насіння — в деяких культур насіння зростається і утворює супліддя, то таке насіння сегментують — це розрізання суплідь на окремі частини, схожість такого насіння знижується на 10−20%.

Протруювання насіння — це обробка його хімічними препаратами для знищення збудників хвороб, бактерій, грибних вірусів та проти шкідників, відбувається воно різними способами, але найбільш поширений метод — протруєння та інкрустація насіння — це протруєння насіння з фіксуванням протруювачів на насінні за допомогою полімерних плівкоутворювачів.

Знезараження насіння — це звільнення насіння і посадкового матеріалу від грибних захворювань високими температурами, які летальні для інфекцій і не пошкоджують зародок. Часто використовують термічне знезараження. Воно проводиться однофазними та двофазними способами. При двофазному способі насіння замочують у воді при температурі 32 °C протягом 4 годин, а потім ще замочують насіння на 7−8 хвилин у воду температурою 52−53°С. При цьому знищуються спори грибкових бактерій. Після цього насіння охолоджують у холодні воді і просушують.

Однофазне знезараження проводять прогріванням насіння протягом З годин при температурі 45 °C, а при температурі 47 °C протягом 2 годин, і потім просушують.

Намочування насіння — прийом ефективний при вирощуванні культур, насіння яких має довгий період проростання, вимагає велику кількість води для набубнявіння. Для цього використовують інгібітори, які притуплюють проростання насіння.

Пророщування насіння здійснюється для активації ферментативних процесів і скорочення періоду «сівба-сходи». Для цього намочене насіння витримують, розстеляючи таким шаром і покривають важкою мішковиною при температурі 20−25°С, коли закільчиться 1−5% насіння і з’явиться корінчик пророщуване насіння розсипають тонким шаром і просушують. Висушування проводять в затіненому місці. Пророщене насіння висівають у вологий грунт.

Для сортування і очищення насіння використовують зерноочисні машини ЗВС-20А, МВО-20, ОВС-25, МС-4,5 та ш.; трієрні блоки БТ-20 та ін., зерноочисні агрегати ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50; зерносушильні комплекси КЗС-25Б, КЗС-25 чи КЗС-50.

Протруюють насіння, доведене до стандартної вологості (14−15,5%), за 2−3 тижні або за 2−4 дні до сівби з використанням машин і комплексів ПС-30, ПС-10А, КПС-10, КПС-40.

Проти збудників найбільш поширених хвороб (кореневих гнилей, твердої сажки, борошнистої роси, бурої листкової іржі) застосовують такі хімічні препарати, як 15%-й байтан-універсал (2 кг/т), 75%-й вітавакс (2,5−3 кг/т), 50%-й фундазол (2−3 кг/т), гранозан (1,5 кг/т) та ін. Для одночасного захисту рослин від хвороб і ґрунтових шкідників насіння обробляють комплексним препаратом — гамагексаном (2 кг/т). Для поліпшення якості протруєння препарати краще застосовувати у вигляді суспензій, зволожуючи їх водою з розрахунку 10л на 1 т насіння.

Максимальний контакт насіння з пестицидами досягається при додаванні суспензій Nа КМЦ (натрієва сіль карбоксилметилцелюло-за) з розрахунку ОД — 0,2 кг/т або ПВС (полівініловий спирт) 0,5 кг/т. Цей спосіб підготовки насіння дістав назву інкрустації.

6.4 Способи, строки та норми висіву Оптимальні строки сівби для оптимального якісного насіння співпадають зі строками сівби, які забезпечують вирощування максимального врожаю.

Строки сівби озимих культур змінюються щорічно і залежать від перепадів осінньої температури та опадів.

Рослини на запізнілих посівах, як правило, не встигають розкущитися восени, пошкоджуються морозами, а весною поступово гинуть, особливо під дією посухи.

Насіннєві площі треба засівати в кращі агротехнічні строки, встановлені для товарних площ даної культури, сорту, на своєчасно підготовлену, вирівняну площу добре відрегульованими сівалками, які забезпечують рівномірне розміщення насіння на задану глибину.

Норми висіву насіння — важлива умова одержання біологічного повноцінного з високими врожайними якостями насіння.

У лісостеповому регіоні за оптимальних строків сівби озимого ячменю рекомендованих сортів 3,5−4,5 млн./га схожих зерен. Кращими способами сівби є звичайний, рядковий, вузькорядний і перехреснозапильний.

Розріджені посіви в насінництві не рекомендуються. Вони супроводжуються сильним кущінням, розвитком стебел другого порядку, в яких формується насіння дрібне, недостатньо виповнене й різноякісне.

Широкорядний спосіб і висів із зниженою нормою доцільні тільки для прискореного розмноження дефіцитних і перспективних сортів.

Сильно загущені посіви також дають низькоякісне насіння за фізичними та урожайними показниками. На загущених посівах зернових рослини недостатньо освітлені, пошкоджуються хворобами й часто полягають. врожай насіння з полеглого поля на 14−16% нижчий, ніж із полеглого.

Норму висіву слід регулювати так, щоб одержати насіння вирівняне та з високими врожайними якостями. За достатнього зволоження посівного горизонту глибина загортання насіння озимого ячменю 4−5 см.

Оптимальна норма висіву насіння.

При встановленні норм висіву потрібно враховувати кущистість і високорослість сорту. Як правило, висококущисті й високорослі сорти, які формують густий стеблостій, схильний до вилягання, висіваються рідше, ніж менш кущисті й високорослі сорти, стійкі проти вилягання. Норми висіву залежать від строків сівби. При запізненні із сівбою їх підвищують, щоб зменшити загрозу можливого зрідження посіву внаслідок загибелі недостатньо розвинених рослин з настанням ранніх осінніх заморозків. Норми висіву підвищують при сівбі озимого ячменю після стерньових попередників, на площах, недостатньо очищених від бур’янів, та при вузькорядному перехресному способі сівби. Визначаючи норму висіву, обов’язково враховують якість насіння — його схожість, чистоту, ваговитість.

Науково-дослідними установами України розроблені середні норми висіву пшениці для кожної ґрунтово-кліматичної зони України, які за сприятливих умов забезпечують рекомендовану для них густоту посіву.

Сівба Важливою умовою підвищення врожайності озимого ячменю є використання для сівби високоякісного насіння кращих районованих сортів, пристосованих до місцевих умов вирощування. Призначене для сівби насіння має бути високожиттєздатним за схожістю, енергією проростання, силою росту, вирівняністю, типовою для сорту ваговитістю тощо. Важливим показником посівної якості насіння є також його висока чистота від насіння бур’янів, особливо карантинних, та інших домішок. Сівба таким насінням забезпечує високу і дружну схожість, інтенсивніше формування кореневої системи, вузла кущення і вегетативних пагонів з підвищеною стійкістю проти несприятливих умов зимівлі.

6.5 Система заходів щодо боротьби з хворобами, шкідниками та бур`янами Дотримання рекомендованих технологій вирощування зернових культур та інтегрованого захисту від шкідливих організмів дає можливість запобігти втратам врожаю і зниженням його якості. Інтегрований захист поєднує в собі організаційно-господарські, агротехнічні, хімічні, біологічні та інші заходи. Організаційно-господарські та агротехнічні заходи дозволяють попередити поширення шкідників, бур`янів та розвиток хвороб або стримують їх розвиток на економічно невідчутному рівні.

В країні практично всі посіви польових культур забур`янені на 90−98% в середньому і сильному ступенях що призводить до зниження продуктивності культур як мінімум на 20%.

Застосування гербіцидів доцільне за наявності бур`Янів 3−36 екз./м<sup>2</sup> залежно від переважаючого їх виду. Для бур`Янів, які здатні утворювати значну надземну біомасу, порогів показник менший.

Озимий ячмінь найчастіше забур`янюється двосім`ядольними бур`янами — свиріпою звичайною, триреберником не пахучим, волошкою синьою, талабаном польовим.

Боротьбу з бур`янами необхідно починати в літньо-осінній період, відразу після збирання попередника. Залежно від видового складу агрофітоценозу проводять 2−3 разове лущення для знищення коренепаросткових бур`Янів лемішними лущильниками та плоско різними знаряддями. кореневищні знищують післязбиральним лущенням дисковими боронами на глибину 12−15 см у двох напрямках та оранкою на глибину орного шару за появи білих проростків.

За умов сильного забур`янення попередника багаторічними бур`янами краще застосовувати хімічне прополювання. Для цього використовують гербіцид суцільної дії - Ураган Форте, 500 SL в.р.к (2,0−4,0 л/га).

З метою обмеження чисельності та шкідливості шкідливих організмів необхідно застосовувати сівозміни з насиченням колосовими культурами не більше 40−50% і часткою колосових у структурі попередників озимих не більше 10−15%.

З метою захисту посівів потрібно протруїти насіння озимого ячменю Девідентом Стар 036 FS, т.к.с з нормою — 1,5−2,0 л/т.

За необхідності проводять обприскування посівів одним із рекомендованих інсектицидів: Базудин 600 EW, в. е (1,5−1,8 л/га), Енжіо 247 SC, мк.с. (0,18 л/га).

Табл11. Заходи догляду за посівами озимого ячменю.

6.6 Сортофітопрочистка Багаторічний досвід насінництва всіх культурних рослин показує, що сорти, які ретельно відпрацьовані селекціонерами, зберігають у відмінному стані ознаки та властивості протягом десятиліть. Але не зважаючи на це багато сортів дуже швидко залишають поля через те, що їх насінництво не було налагоджено відповідно до їх біологічних особливостей та вимог методики виробництва елітного насіння.

Основні фактори, які впливають на мінливість ознак і властивостей сортів такі: механічне засмічення, перезапилення іншими сортами, поява мутацій, ураження хворобами, модифікації.

Головною вимогою до агротехнічних заходів доглядів за посівами є проведення їх в оптимальні строки і виконання на високому агротехнічному рівні.

Для забезпечення високої сортової чистоти на насіннєвих посівах обов’язковим є проведення видового і сортового прополювання. Відразу після колосіння (викидання волоті) призводить видове прополювання, у фазі воскової стиглості сортове, під час якого інші різновидності та сорти виділяють з поля.

6.7 Апробація та реєстрація сортових посівів Сортовий контроль є науково обґрунтованою системою заходів, спрямованих на збереження типових для районованих сортів сільськогосподарських культур морфологічних, біологічних і господарсько цінних ознак.

Основна мета апробації і польових обстежень — визначити придатність сортових і гібридних посівів, для використання врожаю з них на насіннєві цілі. Для цього оцінюють сортові якості посівів і насаджень с/г культур та якість робіт на ділянках гібридизації.

Апробацію проводять на посівах при розвитку ознак, за якими можна встановити сорт. Визначення сортової чистоти посівів (апробація) проводиться без відбору апробаційних снопів (зразків).

Обмежувальна (контрольна) площа, на якій проводять апробацію, фаза розвитку рослин, число пунктів для огляду апробаційних рослин, кількість цих рослин і норми просторової ізоляції посівів залежить від культури.

Апробацію насіннєвих посівів озимої пшениці для визначення сортової чистоти проводять на початку фази воскової стиглості. В полі аналізують не менше 1500 стебел у 150 пунктах. Максимально допустима площа апробаційної ділянки озимої пшениці 450 га.

При аналізі рослин у кожному пункті виділяють такі групи стебел:

1) основного сорту апробованої культури;

2) інших видів, різновидностей і сортів апробованої культури (сортові домішки);

3) основної культури, уражені різними вилами сажки;

4) Інших культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється від насіння апробованої культури;

5) бур’янів, насіння яких важко відокремлюється від насіння апробованої культури;

6) злісних бур’янів;

7) карантинних бур’янів;

8) недорозвинуті стебла основної культури (відповідно до «Інструкції з апробації сортових посівів»).

Де важко відокремлюваних культурних рослин належать: в озимій пшениці — жито, ячмінь;

Бур’яни з важко відокремлюваним насінням: в озимій пшениці — гречка вика, гречка татарська, пажитниця п’янка, кукіль звичайний.

Злісними бур’янами є осот польовий, молочай рожевий, пирій і ін.

Карантинні бур’яни — всі види амброзії, повитиця, гірчак повзучий, паслін колючий тощо.

Сортову чистоту (%) визначають за співвідношенням кількості плодоносних стебел основного сорту до загальної кількості розвинутих стебел апробованої культури.

Ураження посіву сажкою (%) визначається по кожному її виду окремо і обчислюється за співвідношенням рослин до всіх розвинутих стебел основної культури (включаючи й стебла, уражені сажкою).

Засміченість посіву важко відокремлюваними культурними рослинами й бур’янами (%) встановлюють за відношенням кількості стебел кожної з цих груп до загальної кількості продуктивних стебел основної культури, включаючи стебла визначеної групи, за відрахуванням стебел, уражених сажкою.

Результати обчислень у кожному пункті записують у журнал апробатора, потім підсумовують кожну групу стебел і визначають сортову чистоту та наявність домішок відповідно до діючої «Інструкції з апробації сортових посівів». Записують кількість і назви карантинних бур’янів.

Якщо загальне засмічення посіву важко відокремлюваними культурними рослинами перевищує 5%, а важковідокремлюваними бур’янами — 3%, такий посів бракують і він вважається непридатним для насіннєвих цілей.

Якщо посіви пшениці уражені летючою і твердою сажками відповідно більш як на 2 і 5%.

Підготовка до апробації і реєстрації.

Для апробації і реєстрації посівів необхідно мати документ. Який підтверджує, що сівба проведена насінням селекційного сорту чи гібриду, акт апробації відповідної форми, сортове посвідчення (форма № 213), свідоцтво на насіння (форма № 215), атестат на насіння (форма № 216).

До початку апробації і реєстрації посівів апробатор зобов’язаний:

· перевірити наявність у виробників насіння документів не висіяне сортове насіння і у разі відсутності документи «вжити заходів щодо їх відновлення;

· встановити: що у виробників насіння за час зберігання чи пересіву насіння апробованого сорту (гібриду) не змішане з іншими сортами (гібридами); місце і площу посіву, а також попередник, по якому проведено сівбу;

· оглянути сортові посіви в натурі, у разі необхідності провести заходи по збереженню) і поліпшенню сортових якостей посіву (сортове та видове прополювання, знищення бур’янів)

При огляді посіву в натурі апробатор повинен окомірно визначити орієнтовну врожайність апробованої ділянки, визначити межі кожної ділянки, яку буде апробовано окремо, намітити лінії проходів, установити дотримання просторової ізоляції для перехреснозапильних культур, виділити ділянки, які при апробації мають бути виключені із числа приватних для насінництва за недотримання правил розмноження сортового насіння, дати вказівки про окреме збирання на цих ділянках і, якщо потрібно, виділити додаткові площі під насінин.

Реєстрацію сортових посівів проводять шляхом огляду їх на пні з оформлення" актів реєстрації за сортовими документами на висіяне насіння.

Комісія з апробації та апробатор несуть повну відповідальність за своєчасне проведення апробації і реєстрації сортових посівів господарстві, кваліфікованим аналіз рослин, зразків, оформлення апробаційних документів по реєстрації сортових посівів і вчасне вручення їх за призначенням.

Апробатор зобов’язаний на підставі підсумків апробації разом, а агрономом господарства скласти перелік заходів по — збиранню врожаю, підготовці насіння до сівби, документації сортових посівів і насіння, інструктувати відповідних працівників господарства про додержання правил насінництва, щоб запобігти засміченню насіння на всіх етапах роботи після апробації, Про правильний облік і документацію насіння.

Для контролю за правильним проведенням апробації посівів і надання методичної допомоги апробаторам у кожному агропромисловому формуванні на групу господарств незалежно від їх відомчої підпорядкованості, призначається старший апробатор із найбільш досвідчених агрономів апробаторі в державних насіннєвих інспекцій, районних агропромислових формувань. Старший апробатор несе повну відповідальність за якість апробації посівів у закріплених за ним господарствах.

Старший апробатор здійснює перевірку роботи апробаторів. контролює строки і місце проведеним апробації, перевіряє правильність оформлення хлібоприймальних підприємствах. За підсумками апробації при необхідності вносять пропозиції ї прогнозування і сортооновлення.

Старших апробаторів затверджує обласне агропромислове формування. Агрономи, які призначені проводити апробацію посівів, повинні мати спеціальну підготовку і відповідне посвідчення.