Нетрадиційні інструменти (есе, портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів

Національна академія державного управління при Президентові України Кафедра управління освітою

Наукова робота на тему

Нетрадиційні інструменти (есе, портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів: сутність, особливості застосування, переваги та недоліки

Виконав

аспірант денної форми Лисенко Богдана Валеріївна КИЇВ — 2007

ВСТУП

Актуальність теми полягає в тому, що сьогодні у світі росте розуміння того, що стандартна процедура іспиту, що опирається, як правило, на тестування, не дозволяє відбити багато вмінь і навички, які необхідно формувати в учнів для забезпечення їх успішних життєвих і професійних стратегій після закінчення школи. Найбільше часто використовувані, стандартизовані тести не можуть оцінити як «просунуті навички» учнів, так й їхнього вміння виконувати завдання в реальній життєвій ситуації. Широке застосування тестів як арбітрів багатьох шкільних і вузівських рішень є обмеженням для розвитку найважливіших поведінкових навичок і ключових компетенцій, які сьогодні затребувані в професійному утворенні, на більшості робочих місць й у повсякденному цивільному житті. І, звичайно, найменше вони настроєні на виявлення індивідуальних можливостей і схильностей учнів. Аналіз закордонного досвіду й російської практики показують, що важливим інструментом рішення подібних освітніх завдань є портфель індивідуальних освітніх досягнень («портфоліо») школяра.

Пропонований реферат присвячений аналізу ідеї портфоліо в шкільному навчанні з погляду нових вимог до сучасної школи.

Метою реферату — показати, що ідея портфоліо та есе виходить далеко за рамки простого альтернативного способу оцінювання навчальних досягнень і може з’явитися важливим елементом у модернізації й російської школи. Однак, умовою цього може бути тільки більш глибокий дидактико-методологічний аналіз нових цілей навчання й так званих «портфоліо — процесів», які дозволяють досягати цих цілей, тобто всього комплексу ідей, які лежать в основі застосування портфоліо в навчальному процесі сучасної школи.

Об'єктом дослідження є портфоліо і есе, як нетрадиційні інструменти оцінювання навчальних результатів учнів.

Предметом дослідження є організаційні, економічні, правові та психологічні механізми впровадження нетрадиційних інструментів як метод оцінки знань та умінь учнів набутих в навчальному процесі та їх реалізація в подальшому професійному житті.

Гіпотеза базується на припущенні, що в сучасних соціально-економічних умовах запровадження нетрадиційних інструментів оцінювання результатів у навчальному процесі учнів потребує проведення поглибленого аналізу сучасної практики проведення оцінювання та впровадження запропонованих теоретичних положень і практичних рекомендацій, розроблених в процесі дослідження, забезпечить більш раціональний до оцінювання набутих навичок учнів для їх подальшого професійного життя.

1. Метод портфоліо — щось більше, ніж просто альтернативний спосіб оцінки

1.1 Мета і сутність портфоліо Огляд сучасної закордонної літератури, присвяченої портфоліо в навчанні, показує, що прихильники портфоліо бачать у ньому щось набагато більше, ніж просто альтернативний спосіб оцінювання або збори робіт. За цією ідеєю коштує ціла освітня філософія. Ідея портфоліо зв’язується з новим розумінням суті навчального процесу, з новими цілями утворення. Самим головним тут є не портфоліо, як таке, а так званий «портфоліо — процес» — сукупність процесів навчання й навчання, що вибудовується у зв’язку з портфоліо. Саме ж портфоліо виходить, як побічний продукт цього процесу[1]. У літературі ми можемо знайти різні визначення портфоліо: «Портфоліо — це набір робіт учнів, що зв’язує окремі аспекти їхньої діяльності в більше повну картину, «Портфоліо — щось більше, ніж просто папка робіт учнів; це спланована заздалегідь індивідуальна добірка досягнень учнів» ¹¹ Студент у поле інформації й комунікації, кол. авт. Т. Г. Галактионова й ін., СПБ, PETROC, 2000 с. 61.

Портфоліо нині широко застосовується в закордонній практиці, причому діапазон його застосування постійно розширюється: від початкової до вищої школи й на ринку праці. Активно використаються нові форми портфоліо, засновані на застосуванні сучасних інформаційних технологій — «електронний портфоліо», а також форми, орієнтовані на нові освітні цілі - «паспорт компетенцій і кваліфікацій». Характерним явищем, що лежить у руслі Болонського процесу, стало створення єдиних європейських зразків портфоліо, таких як прийнятий Радою Європи «Європейський язиковий портфоліо» [25].

Доктор філософії С.Дж. Пейп і доктор педагогічних наук Мурат Чошанов, визнані фахівці в області філософії педагогіки, уважають, що «педагогічна ідея навчального портфоліо як форми оцінки припускає:

ь зсув акценту з того, що учень не знає й не вміє, на те, що він знає й уміє по даній темі й даному предметі;

ь інтеграцію кількісної і якісної оцінок;

ь перенос педагогічного наголосу з оцінки на самооцінку" .

Портфоліо одночасно й форма подання, і процес організації, і технологія роботи з різноманітними об'єктами пізнавальної діяльності учнів, що трохи утрудняє формалізацію оцінювання, але дозволяє синкретично з'єднувати запам’ятовування, розуміння, застосування, аналіз, синтез й оцінювання — всі шість рівнів когнітивних цілей¹¹ см. занятие 1 заочных курсов повышения квалификации, «УГ» № 4, 2006 г. — «Таксономия учебных целей в когнитивной области (по Б. Блуму)».

Про метод «Портфоліо» у педагогіці є значна література. Портфоліо — це спосіб фіксування, нагромадження, оцінки й самооцінки індивідуальних досягнень за якийсь період часу. Він ставиться до «автентичних», тобто до щирих, найбільш наближеним до реального оцінювання[12]. Його основний зміст — показати всі, на що здатен фахівця. Цей метод дозволяє самостійно проаналізувати свої досягнення (задовільні й не дуже) для того, щоб зробити висновки й крокувати далі. Визначаючи портфоліо як одну з технологій професійного навчання, ми не зводимо роботу студентів над портфоліо до формального «нагромадженню» матеріалу. Ми розділяємо точку зору И. О. Загашаева й С.И. Заїр-Бека про те, що даний вид діяльності сприяє розвитку вмінь планувати свій розвиток, аналізувати зібрану інформацію. Разом із цим у системі підготовки студентів до виховання толерантності в дітей ми використаємо портфоліо й для рішення завдання по розвитку мотивації майбутніх педагогів до самостійного дослідження, пробудженню в них інтересу до організації позначеного виду діяльності в особистій педагогічній практиці. Тематичне портфоліо як одна з технологій навчання виконує ряд найважливіших функцій: освітньо-формуючу — сприяє придбанню нових знань, умінь (насамперед дослідницьких й умінь по творчій переробці матеріалу); діагностичну — дозволяє побачити рівень готовності до самостійної організації педагогічної діяльності (є засобом оцінювання); рефлексивну — надає студентам можливість придбати досвід по організації рефлексії; мотиваційно-презентаційну — дозволяє студентові надати результати власного осмислення проблеми, підвищує мотивацію до її вивчення[18].

С.И. Заїр-Бек, И. О. Загашев у монографії «Критичне мислення: технологія розвитку. Перспективи для вищого утворення» відзначають, що в сучасній педагогічній практиці розрізняють портфоліо різних видів:

o практико-орієнтовані (в основі аналіз практичної діяльності);

o проблемно-орієнтовані (в основі рішення проблеми);

o тематичні (в основі аналіз різних аспектів теми) [6, с. 266].

Використання портфоліо:

· як можливість для рефлексії студентами власної роботи;

· для підготовки й обґрунтування цілей майбутньої роботи;

· як документ, у якому відбитий розвиток студента, його системи відносин і результати його самовираження;

· як демонстрація стилів навчання, властивих студентові, сторін його інтелекту й особливостей його культури;

· як можливість для студентів самим визначити теми для портфоліо;

· як можливість для студентів рефлексії u1089 власних змін;

· як можливість для учнів самим установити зв’язку між попереднім знанням і новим знанням.

Метою використання портфоліо є методична скарбничка, самооцінка та наочність процесу навчання.

Типи портфоліо:

§ Портфоліо — Досягнень: особистий вибір робіт учнем за певний період часу (Легкий тип, з його варто починати. Сприяє формуванню незалежного учня). Форма вільна.

§ Портфоліо — Звіт: містить індивідуальні поточні роботи. Щоденник для зовнішнього користувача. Ціль — показати, що учень упорався із програмою. План й одиниця збору задається вчителем. Форма задана.

§ Портфоліо — Самооцінка: містить як роботи учня, так і зауваження вчителі. Демонструє «плюси» й «мінуси» учня. Служить прогнозу й корекції. Напіввільна форма.

Компоненти портфоліо: методичні матеріали; власна творчість.

Розділи портфоліо: Портрет: Розкриває особистість учня. Фотографії, дипломи, свідчення, що характеризують його інтереси й улюблені заняття. Колектор: «файл», куди збираються матеріали уроку, вступники від учителя, підручника (графи-схеми, таблиці, конспекти). Робочі матеріали: зареєстровані етапи роботи над завданням модель, і зразок, інструкцію, чернетки). Досягнення: Закінчена робота або перекладається в розділ «досягнення», або залишається в робочих матеріалах (по розсуду учня). Процедура захисту портфоліо. Виставка портфоліо. Конференція¹¹ Статья: «ИННОВАЦИОННЫЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ» автор Т. Г. Галактионова / Программа спецкурса.

Формування високого рівня інформаційної культури учнів — одна з основних цілей вивчення курсу інформатики в школі й у вузі. Поняття «Інформаційна культура» розвивається. Найбільш актуальним на сьогоднішній день нам здається визначення, у якому інформаційна культура представляється як «властивість особистості, що дозволяє, з одного боку, адекватно реагувати на процес інформатизації суспільства з метою саморозвитку, а з іншого боку — впливати на процес формування інформаційної культури суспільства, як гуманістичної основи інформатизації» [20]. Вивчаючи роботи сучасних філософів, соціологів, педагогів, психологів можна помітити, що всі вони, використовуючи різну термінологію, виділяють взагалі ж ті самі елементи інформаційної культури особистості:

· володіння певними знаннями, уміннями й навичками для успішного оперування інформацією;

· володіння якостями, що дозволяють удосконалювати ці знання, уміння й навички відповідно до сучасним інформаційним технологіям;

· світогляд інформаційного суспільства.

Слід зазначити, що саме ці елементи інформаційної культури визначають якість особистості випускника школи, з погляду його готовності до адекватного «відповідям» на «виклики» (по термінології А. Тойнбі) сучасного інформаційного суспільства, а вимірниками рівня інформаційної культури можуть виступати ключові з [22]:

1. Компетентність у сфері інформаційно-аналітичної діяльності.

2. Компетентність у сфері пізнавальної діяльності.

3. Компетентність у сфері комунікативної діяльності.

4. Технологічна компетентність.

5. Технічна компетентність.

6. Компетентність у сфері соціальної діяльності.

Одним з інструментів формування й оцінки перерахованих вище якостей особистості, не претендуючи на остаточне рішення цієї проблеми, може бути портфоліо учня. Метод портфоліо порівняно новий у російській педагогіці. Мало вивчені аспекти впливу портфоліо, як одного з активних методів навчання, на формування інформаційної культури учнів, а так само відсутній механізм створення й використання портфоліо по конкретних предметах. Опираючись на дослідження фахівців у даній області і власний досвід можна запропонувати формувати портфоліо учня з 3-х частин:

" Офіційні документи" здійснює моніторинг освітнього процесу, описуючи індивідуальний розвиток, творчу активність, навчальний стиль й інтереси кожного учня. У цей розділ можуть входити результати олімпіад, сертифікати учасників і призерів різних заходів: наукових конференцій, конкурсів, різного роду практик.

" Практичні завдання й творчі роботи". У даному розділі представлені дослідницькі й творчі роботи учня, виконані їм, як у ході освоєння основного курсу, так і додаткових елективних курсів. Даний розділ портфоліо дає подання про спрямованість інтересів учня й доповнює результати підсумкової атестації. «Відкликання, рекомендації й самозвіти» можуть бути представлені в наступній формі: відкликання на творчі роботи, самоаналіз і самооцінка учня, його рефлексія на власну діяльність, починаючи з навчальної й закінчуючи хобі[8].

Дворічний досвід роботи з використання портфоліо по інформатиці в старших класах школи, дозволяє зробити висновок, що дана методика допомагає в рішенні таких важливих педагогічних завдань, як:

§ сприяння індивідуалізації утворення школярів;

§ заохочення активності й самостійності учнів, розширення можливості навчання й самонавчання;

§ формування вміння вчитися — ставити мети, планувати й організовувати власну навчальну діяльність;

§ розвиток навичок рефлексивної й оцінної діяльності учнів.

Виходячи із цього можна припустити, що ведення індивідуального комплексного портфоліо учнем допомагає у формуванні перерахованих вище елементів інформаційної культури особистості й може бути механізмом оцінки рівня ключових компетенцій.

Портфоліо є формою автентичного оцінювання освітніх результатів по продукту, створеному учнем в процесі навчання, творчої, соціальної й іншого видів діяльності. таким чином, портфоліо відповідає цілям, завданням й ідеології практико-орієнтованого навчання. Істотне значення портфоліо надає плануванню й оцінюванню учнем своїх освітніх результатів. Портфоліо — набір інструментів для документування й оцінювання язикових можливостей учня. Він дозволяє власникові ставити індивідуальні цілі, вести запис вивчення їм мови й самостійно оцінювати свій рівень за допомогою таблиць[19].

Традиційним портфоліо є добірка, колекція робіт, метою якої є демонстрація освітніх досягнень учня. Будучи, по суті, альтернативним способом оцінювання стосовно традиційних форм (тест, іспит), портфоліо дозволяє вирішити два основні завдання:

1. Простежити індивідуальний прогрес навчання, досягнутий учнем у процесі одержання освіти, причому понад прямого порівняння з досягненнями інших учнів.

2. Оцінити його освітні досягнення й доповнити (замінити) результати тестування й інших традиційних форм контролю. У цьому випадку підсумковий документ портфоліо може розглядатися як аналог атестата, свідчення про результати тестування (або бути на одному рівні з ними).

Відповідно до різних завдань використання портфоліо, будується система його оцінювання. Однією тенденцією є неформальне оцінювання (експертне), що включає колективну оцінку педагогів, батьків й однокласників. Іншою — формалізація й стандартизація критеріїв оцінювання, погоджених із загальноприйнятими навчальними показниками, наприклад такими основними навчальними вміннями (компетенціями) як рішення проблем, комунікативні й розумові вміння, інформаційно-комп'ютерна грамотність й ін. 35].

Портфоліо не тільки є сучасною ефективною формою оцінювання, але й допомагає вирішувати наступні важливі педагогічні завдання:

q підтримувати й стимулювати навчальну мотивацію школярів;

q заохочувати їхня активність і самостійність, розширювати можливості навчання й самонавчання;

q розвивати навички рефлексивної й оцінної (самооцінної) діяльності учнів;

q формувати вміння вчитися — ставити мети, планувати й організовувати власну навчальну діяльність;

q сприяти індивідуалізації (персоналізації) утворення школярів;

q закладати додаткові з і можливості для успішної соціалізації.

Портфоліо також відповідає інтересам учня, школи, вузу й системи додаткового утворення й може стати для них засобом зв’язку й взаємодії, власне кажучи — одним із центральних документів, що відбивають у собі мережні форми одержання утворення школярами[21].

Саме загальне визначення портфоліо — це серія робіт одного автора, об'єднаних загальною темою. Існує ряд визначень, що уточнюють і пояснюють термін «навчальне портфоліо» :

ь антологія робіт що вчиться, що припускає його особисту участь у їхньому виборі, а також їхній аналіз і самооцінку;

ь виставка навчальних досягнень учня по даному предметі (або декільком предметам) за даний період навчання (чверть, півріччя, рік);

ь колекція робіт що вчиться, що всебічно демонструє не тільки його навчальні результати, але й зусилля, прикладені до їхнього досягнення, а також очевидний прогрес у знаннях й уміннях у порівнянні з попередніми результатами;

ь систематичний і спеціально організований збір доказів, використовуваних учителем й учнями для моніторингу знань, навичок і відносин тих, яких навчають,;

ь спосіб фіксування, нагромадження й оцінки індивідуальних досягнень школяра в певний період його навчання;

ь форма цілеспрямованої, систематичної й безперервної оцінки й самооцінки навчальних результатів учня¹¹ «Технология развития критического мышления через чтение и письмо. Дебаты. Портфолио./"Компетентностно-ориентированный подход к образованию: образовательные технологии». Вып. 2. — Самара, 2002.

Основний зміст портфоліо — «показати все, на що ти здатний». Педагогічна філософія портфоліо, виражена у формулі «Візьми відповідальність за своє утворення у свої руки», припускає:

ь зсув акценту з того, що учень не знає й не вміє, на те, що він знає й уміє по даній темі, розділу, предмету;

ь інтеграцію кількісної і якісної оцінок результатів діяльності учня;

ь перенос педагогічного наголосу з оцінки на самооцінку що навчаються.

Основними критеріями якості портфоліо в закордонній школі є:

Ш розвиненість мислення (гнучкість, раціональність, оригінальність);

Ш сформованість уміння вирішувати завдання;o сформованість прикладних умінь (здатність вирішувати практичні проблеми, застосовувати нові технології для рішення прикладних завдань і т.п.);

Ш розвиненість комунікативних умінь (уміння працювати в малих групах, виступати з доповідями, сформованість письмової мови, уміння чітко й аргументоване викладати свою думку, грамотність в оформленні рішення завдань, уміле використання графіків, діаграм, таблиць і т.д.);

Ш сформованість умінь самоконтролю й самооцінки (самокритичність, уміння працювати над помилками, реалістичність в оцінці своїх здатностей й інше).

Всі ці критерії тією чи іншою мірою сприяють формуванню вмінь усвідомлювати свої власні освітні цілі, допомагають у процесі постійного використання портфоліо закріплювати їх, бачачи реальні результати використання¹¹ Прутченков А. С., Новикова Т. Г. Портфолио как инструмент осознания собственных целей образования. // Інтернет — журнал «Эйдос». — 2007. — 22 февраля. http://www.eidos.ru/journal/2007/0222−11.htm. — В надзаг: Центр дистанционного образования «Эйдос», e-mail: [email protected].

Портфоліо не тільки є сучасною ефективною формою оцінювання, але й допомагає вирішувати важливі педагогічні завдання:

o підтримувати високу навчальну мотивацію школярів;

o заохочувати їхня активність і самостійність, розширювати можливості навчання й самонавчання;

o розвивати навички рефлексивної й оцінної (самооцінної) діяльності учнів;

o формувати вміння вчитися — ставити мети, планувати й організовувати власну навчальну діяльність;

o сприяти індивідуалізації (персоналізації) утворення школярів;

o закладати додаткові передумови й можливості для успішної соціалізації.

Описані особливості портфоліо роблять його перспективною формою подання індивідуальної спрямованості навчальних досягнень конкретного учня, що відповідає завданням перед профільної підготовки й, надалі, — профільного навчання²² http://minobr.sakha.ru/iro/kcenter/profylnoe/sovetnik_portfolio.htm. Введення портфоліо може підвищити освітню активність школярів, рівень усвідомлення ними своїх цілей і можливостей, що робить вибір подальшого напрямку й форми навчання з боку старшокласників більше достовірним і відповідальним[34].

Згідно К. Берк, портфоліо — це набір робіт учнів, що зв’язує окремі аспекти їхньої діяльності <…> у більше повну картину. Портфоліо може включати набір оцінних аркушів, аркушів спостережень, фрагментів щоденників, «бортових журналів», відео фрагменти, проекти й плани виступів. Портфоліо — щось більше, ніж просто папка учнівських робіт; це — спланована заздалегідь індивідуальна добірка досягнень учнів[10].

Метод портфоліо являє собою свого роду об'єктивовану рефлексію. Цей набір матеріалів спонукує учня до міркування над своїм розвитком й є своєрідним результатом його праці протягом деякого часу. Завдяки портфоліо формуються такі якості критичного мислителя, як рефлективність, уміння обґрунтовувати свій вибір й уміння продуктивно працювати з інформацією¹¹ Игорь Загашав Новые педагогические технологии в школьной библиотеке: образовательная технология развития критического мышления средствами чтения и письма Лекция 3. Как научить вести диалог с текстом? Техники рефлексивного чтения. Учебная стратегия «Таблица-синтез» Стратегии оценки достижений учащихся. Портфоліо.

Підсумковий документ по портфоліо випускника основної школи можна переглянути в додатку 1.1.1.

2. РОЗМАЇТІСТЬ ТИПІВ ТА ВИДІВ ПОРТФОЛІО — НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ТЕРМІНА Життєва необхідність розпізнавання талантів учнів, прискорення їх розвитку, розширення можливостей та спрямування їх потенціальних досягнень на служіння суспільству потребує розробки альтернативної вимірювальної парадигми в освіті. Зрозуміло, що вона має бути вирішена за умов створення більш ефективної системи діагностики щодо виявлення труднощів у навчанні, визначення необхідних заходів для їх подолання та керування індивідуалізованими навчальними програмами, розвитком компетентності особистості. У такий спосіб велика увага надається портфоліо — засобу вимірювання способів і результатів діяльності, що спрямована на розвиток інтелектуальних здібностей, через представлення документованих досягнень, звіту та самооцінки. Іншими словами, портфоліо є механізмом встановлення зворотного зв’язку, що допомагає у визначенні та розвитку важливих для учнів здібностей, та ефективним інструментарієм для якісного оцінювання процесу навчання[23].

Види навчальних портфелів. Залежно від того, з якою метою збирається портфоліо й у чому складаються особливості його змісту, можна виділити наступні види портфоліо[3]:

1. Залежно від мети, що відбиває результат, заради якого збирається портфоліо, існують:

а) портфоліо — власність (збирається для себе);

б) портфоліо — звіт (збирається для викладача).

2. По змісту можливе виділення наступних видів портфоліо:

а) портфоліо досягнень: містить у собі результати роботи учня по конкретному блоці навчального матеріалу, оформлені всіма можливими (відомими, доступними) способами;

б) рефлексивний портфоліо: містить у собі матеріали по оцінці/самооцінці досягнення цілей, особливостей ходу і якості результатів своєї навчальної роботи; по аналізі особливостей роботи з різними джерелами інформації; відчуттів, міркувань, вражень і т.д. Зміст портфоліо може бути пов’язане з роботою учня по конкретній проблемі;

в) проблемно-орієнтований портфоліо: включає всі матеріали, які відображають цілі, процес і результат рішення якої-небудь конкретної проблеми;

г) портфоліо для розвитку навичок вищого мислення: включає матеріали, що відбивають процес навчання школяра роботі на рівні аналізу — синтезу — оцінювання;

д) тематичний портфоліо: включає матеріали, що відбивають роботу учня в рамках тієї або іншої теми або модуля¹¹ Статья: Марина Остренко: Технология «Учебный портфель» в образовательном процессе.

Портфоліо є прикладом автентичного (істинного) оцінювання, що пропонує метод, який орієнтовано на сам процес навчання, тобто його використання дозволяє визначити загальний потенціал учнів/студентів, скоригувати в залежності від нього навчальні програми (зміст, засоби та форми організації навчальної діяльності тощо). Крім того, портфоліо дозволяє ефективно моделювати умови, що є вкрай необхідним для формування умінь адекватної самооцінки, рефлексійної діяльності та реалізації процесу вимірювання навчальних досягнень у відповідності до існуючих стандартів і критеріїв.

Доцільно виділити два провідних принципи щодо використання портфоліо:

ь зовнішній — для ознайомлення інших з досягненнями особистості та відповідним прогресом, оцінювання їх значущості, визначення особливостей діяльності індивідууму для адекватної побудови його навчальної траєкторії;

ь внутрішній — для розвитку власної особистості та досягнення подальших успіхів за умов підвищення мотивації, розмаїття форм та вироблення більш чітких уявлень про власні успіхи, недоліки і можливості²² Стаття: «Портфоліо як засіб інноваційного оцінювання» автор Т.О.Олійник / Харків, Україна.

По вдалому вираженню відомого російського педагога й психолога П.Ф. Каптерева, «школа своїм навчанням зробить найбільш глибокий вплив у тому випадку, коли вона утворення поставить на ґрунт самоосвіти й саморозвитку й лише буде в міру засобів і можливості допомагати цьому процесу… Таким чином, не школа й утворення є основа й джерело самовиховання й самоосвіти, а, навпаки, саморозвиток є той необхідний ґрунт, на якому школа тільки й може існувати». Завданням школи є створення таких умов, які б забезпечували «запуск» механізмів самоосвіти, самопізнання й самоактуалізації особистості, а також сприяли б формуванню мотивації досягнення.

Одним з таких засобів може стати портфоліо. Це слово в перекладі з італійського означає «папка з документами», «папка фахівця» .

Залежно від цілей створення портфоліо бувають різних типів:

o Перший тип портфоліо — це «папка досягнень», спрямована на підвищення власної значимості учня й відображає його успіхи (похвальні грамоти за навчання, досягнення в спорті, музиці, шахах і т.д.; подячні лист батькам, табелі успішності, значки, медалі й т.п.).

o Другий тип — рефлексивне портфоліо, що розкриває динаміку особистісного розвитку учня, що допомагає відстежити результативність його діяльності як у кількісному, так й якісному плані. У цю папку збираються всі контрольні й творчі роботи учня: твору, викладу, есе, малюнки, вироби, залікові роботи, відеокасети, результати медичних і психологічних обстежень і т.д. — загалом, усе, що робилося протягом певного строку (наприклад року).

o Третій тип портфоліо — проблемно-дослідницький, пов’язаний з написанням реферату, наукової праці, підготовкою у виступу на конференції. Він являє собою набір матеріалів по певних рубриках, наприклад: варіанти назв реферату (доповіді, статті); список літератури для вивчення; мікротеми, проблемні області, план дослідження; дискусійні точки зору; факти, цифри, статистика; цитати, афоризми; інтеграція з іншими предметними областями; результати дослідження; висновки за результатами дослідження; методи дослідження; прогнози й перспективи.

Збір і систематизація матеріалу в таких портфоліо допомагає учнем не тільки гідно написати яку-небудь наукову працю, але й «піднімає» їхні пізнавальні інтереси до висот наукових зразків.

o Четвертий тип портфоліо — тематичний, створюваний у процесі вивчення якої-небудь великої теми, розділу, навчального курсу. Робота над ним будується в такий спосіб: учитель повідомляє спочатку назву досліджуваної теми, а також форму контролю по ній — захист свого портфоліо, зібраного за результатами роботи над даною темою. Учнем на самому початку пред’являються 25 завдань різного зі складності, що відбивають різні рівні мислення й пізнання.

По ієрархії цілей ці завдання розташовуються в такий спосіб¹¹ Статья напечатана в журнале " Образование в современной школе" , 2002, № 5 автор И. Р. Калмыкова заведующая кафедрой теории и методики преподавания гуманитарных дисциплин ЯИРО, кандидат педагогических наук:

1) на відтворення нового матеріалу (термінів, фактів, понять, правил). Ціль уважається досягнутої, якщо учень правильно відтворює й використає терміни, знає конкретні факти, поняття, правила;

2) на дізнавання вивченого явища, його інтерпретацію й перетворення;

3) на застосування знань (правил, теорій) на практиці, тобто в нових конкретних умовах;

4) на аналіз матеріалу, тобто виділення окремих елементів і встановлення логіки їхнього взаємозв'язку. Ціль уважається досягнутої, якщо учень виділяє частини цілого й взаємозв'язку між ними, бачить недогляду в логіку міркування, проводить розходження між причинами й наслідками;

5) на синтез, що припускає вміння об'єднати окремі елементи в нове ціле. Ціль уважається досягнутої, якщо учні пишуть творчі роботи, використають знання з різних областей при роботі над проблемою (наприклад при створенні оглядового реферату), розробляють план експерименту й т.п.;

6) на оцінку яких-небудь явищ за певними критеріями. Ціль уважається досягнутої, якщо учень може виділити критерії й випливати їм, бачить різноманіття критеріїв, оцінює відповідність висновків наявним даним, проводить розходження між фактами й оцінними судженнями.

По цілям розрізняються портфоліо, як спосіб оцінювання навчальних досягнень і так звані портфоліо курсів (тематичні, предметні портфоліо), основна мета яких — позитивно впливати на сам процес навчання.

ь У першому випадку (тематичному) звичайно говорять про «портфель» або «папка досягнень», у яку поміщають уже готові, обрані й спеціально оформлені («доведені до розуму») роботи. Вони підходять для того, щоб відбити освітню біографію й рівень досягнень учня.

ь У випадку предметного портфоліо — форма, що домінує в цей час у Європі - мова йде про документації робіт школяра в рамках певного курсу й служить по перевазі саме як інструмент самого навчання, хоча оцінювання цих кроків навчання також може мати місце. Із цих «предметних портфоліо» можуть, у якості їхнього завершення, виникнути й папки досягнень. Широке поширення в Європі одержала так зване язикове портфоліо — проект, розроблювальний під егідою Ради Європи.

Крім цього термін портфоліо зустрічаються і як позначення простих зборів робіт учнів, зроблених за певний період часу в школі або поза школою. Ніякою особою методики побудови роботи з портфоліо в цьому випадку не передбачається. Однак, прихильники, пропагандисти ідеї портфоліо відзначають, що портфоліо може бути чимсь набагато більшим, ніж просто засобом оцінювання або зборами навчальних робіт школярів. Це — новий підхід до навчання, новий спосіб роботи, що виражає сучасне, нове розуміння процесу викладання й навчання, нову культуру навчання. Так зрозуміла ідея портфоліо припускає вибудовування навколо портфоліо навчального процесу, у якому істотно змінюється суть взаємодії вчителя й учня, з’являються нові цілі й нові способи досягнення старих цілей навчання.

У роботі над портфоліо дуже важливим, — багато авторів уважають це найважливішим — є взаємодія між учителем й учнем, у процесі якого визначається мета роботи й виробляються критерії оцінки. Важливо, що ці мети й критерії визначаються в договірному режимі.

Досвід використання різних моделей «портфоліо», накопичений в експерименті з перед профільної підготовки, дозволяє запропонувати наступні рекомендації. При розробці «портфоліо» доцільно орієнтуватися на три основних його типи[33]:

A. " Портфоліо документів"  — портфель сертифікованих (документованих) індивідуальних освітніх досягнень. Подібна модель припускає можливість як якісної, так і кількісної оцінки матеріалів «портфоліо». Інформація про різні заходи і їхні результати заноситься у творчу (залікову) книжку учня. Пропонована схема структури «портфоліо документів» й оцінки його матеріалів зображена в додатку 1.2.1.(а) та метод «Портфоліо документів»: переваги та обмеження в додатку 1.2.1.(б)

B. «Портфоліо робіт» — являє собою збори різних творчих, проектних, дослідницьких робіт учня, а також опис основних форм і напрямків його навчальної й творчої активності: участь у наукових конференціях, конкурсах, навчальних таборах, проходження елективних курсів, різного роду практик, спортивних і художніх досягнень й ін. Переваги та недоліки даного методу можна переглянути в додатку 1.2.2.

Даний варіант портфоліо припускає якісну оцінку, наприклад, по параметрах повноти, розмаїтості й переконливості матеріалів, якості представлених робіт, орієнтованості на обраний профіль навчання й ін. Кількісна оцінка вимагає розробки чіткої критеріальної бази й прийняття її на рівні муніципальної (регіональної) освітньої мережі. Поточним документом є творча (учнівська) книжка школяра з додатком його робіт, представлених у вигляді текстів, електронних версій, фотографій, відеозаписів.

Найбільш удалі зразки документів, що нормують введення портфоліо, способи й критерії його оцінювання, варіанти учнівських залікових книжок, що є «проміжним» робочим документом портфоліо учня середньої школи, розроблені в регіонах у ході експерименту, опубліковані в хрестоматії «Передпрофільна підготовка: початок експерименту». «Предпрофильная подготовка: начало эксперимента». М., «Альянс-пресс», 2004.

C. «Портфоліо відгуків» — включає оцінку школярем своїх досягнень, пророблений їм аналіз різних видів навчальної й поза навчальної діяльності і її результатів, резюме, планування майбутніх освітніх етапів, а також відкликання, представлені вчителями, батьками, можливо, однокласниками, працівниками системи додаткового утворення й ін²² www.vestnik.edu.ru. Переваги та недоліки даного методу можна переглянути в додатку 1.2.3.

Портфоліо може бути представлений у вигляді текстів висновків, рецензій, відкликань, резюме, есе, рекомендаційних листів й ін³³ Метод портфолио — нечто большее, чем просто альтернативный способ оценки Автор (ы): Загвоздкин В. К. Центр общей и нормативной методологии ИТИП РАО.

У багатьох школах США¹¹ В Европе экзамен в форме портфолио еще не применяется, только пропагандируется. В литературе подчеркивается, что идея гос. экзаменов в форме портфолио хотя и открывает новые перспективы, но еще очень далека от детальной разработки як експеримент, проводиться завершальний іспит у формі портфоліо, що, однак не звільняє ці школи від американського варіанта «ЕГЕ», обов’язкового для всіх шкіл²² Американские школьники, сдавшие экзамен в форме портфолио, объединившись через интернет по собственной инициативе устроили публичную акцию протеста против обязательного участия во втором обязательном государственном экзамене. Читая эти материалы создается впечатление, что образовательная цель — воспитание политически активных граждан в американской школе действительно достигается. Під час іспиту діти презентують портфоліо, розповідають як про предмет і результати, так і про процес своєї роботи, відповідають на питання вчителів і комісії. Робота, пред’явлена учнями, оцінюється по трьох рівнях «Honors Standard», «Beacon Standard» й «Competency Standard». Ця оцінка супроводжується усним коментарієм, тобто обґрунтовується. Така усна оцінка відбувається неодноразово в процесі підготовки портфоліо до презентації, що є принципово важливим моментом. На заключну презентацію портфоліо — «портфоліо — екзамен» — добре запросити колег з боку (з інших шкіл, інститутів або органів утворення)[17].

Комплексний портфоліо:

На підставі вищеописаних варіантів портфоліо в ході експерименту пропонується конструювати й апробувати або «комплексні» моделі портфоліо (які включають названі типи як розділи), або «прості» (що реалізують один з названих типів).

Наведемо приклад: Портфоліо, що складається із трьох розділів (найбільш об'ємний і комплексний): «розділ документів» + «розділ робіт» + «розділ відкликань». Портфоліо, що складаються із двох розділів: «розділ документів» + «розділ робіт»; або «розділ документів» + «розділ відкликань»; або «розділ робіт» + «розділ відкликань».

Портфоліо «прості» (3 варіанти — тобто або «у чистому виді» портфоліо документів, або портфоліо робіт, або портфоліо відгуків). Результат експерименту 2003;2004р. показали, що найбільш ефективним і потрібним є комплексні моделі портфоліо, причому основним робочим інструментом в експериментальних територіях стало портфоліо документів.

Портфоліо використається для:

· визначення рейтингу учня,

· вибору профілю навчання в старшій ланці,

· складання індивідуальної освітньої траєкторії³³ М. КРУТОВА и Н. ШАРИНА, заместители директора по УВР МОУ СОШ «Горки-Х», Одинцовский район, Московская область.

Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті учнем у різноманітних видах діяльності - навчальної, творчої, соціальної, комунікативної й інших — і є найважливішим елементом практико-практико-орієнтованого підходу до утворення. Виходячи з вище сказаного, робимо висновок — портфоліо не тільки є сучасною ефективною формою оцінювання, але й допомагає вирішувати найважливіше педагогічне завдання — формувати вміння вчитися — ставити мети, планувати й організовувати власну навчальну діяльність. Планування портфоліо можна зобразити за допомогою схеми (див. Додаток 1.2.4.).

3. Концепція електронного портфоліо

Ідея застосування портфоліо в школі виникла в 80-х роках у США. Портфоліо стало популярною ідеєю в Європі і Японії. В 90-х роках про портфоліо заговорили фахівці російської системи утворення. Число публікацій і книг, присвячених темі застосування портфоліо в школі, за короткий строк помітно зросло. З’явилося велике число й російські публікації, у тому числі розміщених в Інтернеті. На запит «портфоліо школярі утворення» у пошуковій системі Яндекс видається більше 2000 знайдених сторінок. Число запитів «портфоліо» у Яндексі за місяць перевищує 15 000.

Однак достаток літератури, на думку багатьох авторів, не внесло ясності в саму ідею. Скоріше, навпаки. На питання про те, що мається на увазі під словом «портфоліо» у зв’язку зі школою, відповісти не так легко по різних причинах. Подібна ситуація й в англо-американській, франко-канадській, німецькій літературі - там також немає єдиного розуміння шкільного портфоліо. Таким чином, сьогодні портфоліо навряд чи можна вважати загальноприйнятою чіткою концепцією. Ще більше розкид думок щодо змісту поняття «електронне портфоліо». Тому, говорячи про портфоліо, щоб уникнути непорозумінь має сенс уточнювати авторське розуміння ідеї портфоліо.

В 2003 вийшла постанова¹¹ постанова Уряду Російської Федерації № 334 «Про проведення експерименту по введенню профільного навчання учнів у загальноосвітніх установах, що реалізує програми середнього (повного) загальної освіти», а в 2004 р. з метою реалізації цієї постанови й у рамках виконання державного контракту група вчених і фахівців Державного університету — Вищої школи економіки (ДУ ВШЕ), Академії підвищення кваліфікації й перепідготовки працівників утворення, викладачів вищих і загальноосвітніх навчальних закладів підготувала рекомендації з побудови різних моделей портфоліо учнів основної й повної середньої школи. Оскільки портфоліо стало новим явище в шкільному житті, був запущений експеримент по впровадженню портфоліо в школі. Цей експеримент став частиною програми профільного навчання. В експерименті пропонувалося використати портфоліо в якості однієї зі складового освітнього рейтингу випускників основної школи, поряд з результатами підсумкової атестації. Фахівці вважають, що подібне досьє, безсумнівно, знадобиться школярам при вступі у вузи.

У згаданому вище документі²² «Рекомендації з побудови різних моделей і використанню портфоліо учнів основної й повної середньої школи» надається наступне трактування поняття портфоліо:

" Традиційний портфоліо являє собою добірку, колекцію робіт, метою якої є демонстрація освітніх досягнень учня. Будучи, по суті, альтернативним способом оцінювання стосовно традиційних форм (тест, іспит), портфоліо дозволяє вирішити два основні завдання:

1. Простежити індивідуальний прогрес що вчиться, досягнутий їм у процесі одержання утворення, причому понад прямого порівняння з досягненнями інших учнів.

2. Оцінити його освітні з і доповнити (замінити) результати тестування й інших традиційних форм контролю. У цьому випадку підсумковий документ портфоліо може розглядатися як аналог атестата, свідчення про результати тестування (або виступати поряд з ними)."

Портфоліо не тільки є сучасною ефективною формою оцінювання, але й допомагає вирішувати наступні важливі педагогічні завдання: підтримувати й стимулювати навчальну мотивацію школярів; заохочувати їхня активність і самостійність, розширювати можливості навчання й самонавчання; розвивати навички рефлексивної й оцінної (самооцінної) діяльності учнів; формувати вміння вчитися — ставити мети, планувати й організовувати власну навчальну діяльність; сприяти індивідуалізації (персоналізації) утворення школярів; закладати додаткові з і можливості для успішної соціалізації."

Документ пропонує використати три основні типи портфоліо:

ь Портфоліо документів — портфель сертифікованих (документованих) індивідуальних освітніх досягнень.

ь Портфоліо робіт — збори різних творчих, проектних, дослідницьких робіт учня, а також опис основних форм і напрямків його навчальної й творчої активності: участь у наукових конференціях, конкурсах, навчальних таборах, проходження елективних курсів, різного роду практик, спортивних і художніх досягнень й ін.

ь Портфоліо відгуків — включає оцінку школярем своїх досягнень, пророблений їм аналіз різних видів навчальної й у не учбовій діяльності і її результатів, резюме, планування майбутніх освітніх етапів, а також відкликання, представлені вчителями, родителями, можливо, однокласниками, працівниками системи додаткового утворення й ін.

В експерименті проходили апробацію різні моделі портфоліо, конкретні варіанти яких могли розроблятися й прийматися на рівні муніципальної освітньої мережі. За заявою освітніх установ, що беруть участь в експерименті, ідея портфоліо була прийнята школою. Більшість учнів, батьків і педагогів з ентузіазмом поставилися до можливості мати портфоліо. У школах, в освітніх округах стали частіше проводитися заходу, які дозволяли наповнювати портфоліо школярів новими творчими досягненнями й перемогами. Хочеться привести цитату зі статті¹¹ Стаття «Портфоліо як механізм виховання активності школяра й регулятор взаємин у класі» класного керівника школа № 97 О.С. Ендзюліс (http://www.krsk-obr.ru/arhіv/½/statіі/15), що особливе створення портфоліо корисно для замкнутих, соромливих і знову прибулих дітей.

У той же час широта запропонованого трактування портфоліо створювала певні проблеми при створенні діючих механізмів формування й оцінювання портфоліо. Для того щоб портфоліо викликало довіру, потрібні механізми, що забезпечують вірогідність і прозорість його наповнення. Очевидно, що відповідно до різних завдань використання портфоліо, застосовуються різні системи його оцінювання. Одні елементи портфоліо можуть бути оцінені й підтверджені формально, інші елементи — неформально[24].

Серед помилкових підходів до формування портфоліо відзначені, наприклад, що випливають:

ь порушення принципу добровільності при зборі документів і формуванні портфоліо, ь збір матеріалів замість дитини, «з його доручення» ,

ь ігнорування можливостей системи додаткового й професійного утворення, громадських організацій і т.д.,

ь заформалізованість і беззмістовне змагання при зборі портфоліо, ь збір у портфоліо тільки офіційних документів, ь підміна портфоліо заліковою книжкою, ь підміна портфоліо характеристикою класного керівника або педагогічної ради, ь прагнення оцінити балами всі матеріали портфоліо й інших.

На наш погляд, одним з позитивних моментів широкого суспільного обговорення концепції портфоліо стосовно до школи став природний перенос такого підходу до оцінки компетенцій на викладацький склад і навіть на школи в цілому. Мова часто заходить, наприклад, про портфоліо школи, гімназії, ліцею¹¹ http://atlas.nevarono.ru/ sc/498/fіle₄.htm. На думку авторів таких пропозицій, портфоліо вчителів допоможе в проходженні професійної атестації й одержанні більше високих розрядів. Портфоліо освітньої установи безумовно допоможе вчительському колективу з у свою школу учнів, брати участь у проектах і конкурсах на одержання грантів.

У статті²² Портфоліо: за й проти" (http://ps.1september.ru/artіclef. php?ІD=200 406 920), складеного за матеріалами проведеного круглого стола, обговорюються результати експерименту по впровадженню портфоліо в школи. Як показало обговорення на круглому столі, саме спірне питання полягає в тому, чи варто встановлювати на федеральному рівні єдині критерії в оцінці портфоліо. В експерименті кожен пілотний регіон вирішував це завдання самостійно. Результати проведеного моніторингу показали, що в ході експерименту так і не вдалося виробити чіткі, обґрунтовані, прозорі критерії оцінки окремих компонентів і розділів портфоліо. Десь діє двобальна шкала оцінок, десь 50-бальна. Зазначена обставина утрудняє побудова об'єктивного освітнього рейтингу учнів.

У рекомендаційному документі³³ http://ipkps.bsu.edu.ru/source/predprof/baza_rek/portfolio.doc (Рекомендации по построению различных моделей и использованию «портфолио» учащихся основной и полной средней школы. Письмо ГУ ВШЭ от 28.12.04 № 31−17/12−2929 є згадування про електронну форму портфоліо: «Активно використаються нові форми портфоліо, засновані на застосуванні сучасних інформаційних технологій — електронний портфоліо…». Але при цьому в документі відсутні подальші роз’яснення, що може являти собою електронна форма портфоліо.

Пошуковий сервіс в Інтернеті знову дає можливість оцінити зацікавленість аудиторії питаннями електронного портфоліо. Один з яскравих прикладів актуальності теми електронного портфоліо: Московський державний інститут сталі й сплавів (технологічний університет) оголосив конкурс на створення системи електронного навчання, що містить у собі, у тому числі, можливість створення й ведення електронного портфоліо слухачів з урахуванням інформації про пройдені курси й отриманих компетенцій¹¹ http://www.bob.ru/sshow.php?ІD=1 308 238.

Вивчення сайтів, присвячених темі електронного портфоліо дає подання про різноманітні підходи до визначення електронного портфоліо. Зустрічаються автори, які трактують електронне портфоліо як набір документів, сформованих на комп’ютері. Якщо паперовий еквівалент портфоліо пред’являється у вигляді папки з документами, то електронний портфоліо пред’являється у вигляді файлів на магнітному носії.

Пропонується трактування електронного портфоліо викладача як форма Інтернет — підтримки його діяльності. На думку автора, кожен викладач зіштовхується з необхідністю створення учбово-методичного пакета (портфоліо викладача) по дисципліні, що він веде. Портфоліо містить у собі опис і вказівки до ряду практичних робіт, методичні матеріали й рекомендації, що забезпечують виконання запропонованих у роботах завдань, матеріали для атестації й самоатестації студентів, дослідницькі й творчі роботи²² http://fіlіppovatn.narod.ru/portfolіo.htm:

На сайті³³ http://desіgn.gossoudarev.com/portfolіo.html автор дає наступне визначення: «Під веб-портфоліо розуміється веб-сторінка або веб-сайт учня, що використається їм для зберігання результатів проектно-дослідницької діяльності, особистих досягнень, наприклад результатів участі в олімпіадах, конкурсах й інших інтелектуальних змаганнях» .

Своє трактування електронного портфоліо, розміщеного в шкільній мережі (Інтранеті) дає авторський колектив з Іжевського природно-гуманітарного ліцею № 30⁴⁴ http://school30.іzhevsk.ru/ІMAGES/2005/20 050 426/іnnov/1.htm. У ліцеї розробляється система формування електронного портфоліо досягнень учнів, що оформляється у вигляді персональної інтранет-сторінки. Зміст портфоліо представлений у вигляді електронних продуктів, диференціюється по напрямку й рівню експертизи. Результати діяльності оцінюються по чотирьох напрямках: учбово-предметному, проектно-дослідницькому, інформаційно-технологічному, презентаційному.

На сайті¹¹ http://e-school.by.ru/Project.htm представлений проект представлений проект «Електронна Школа 2007». У систему керування школи входить електронне портфоліо. Кожен учень може вести власне портфоліо з використанням єдиної системи. Програма має кілька розділів:

ь Резюме ь Участь у навчальних заходах ь Участь у суспільних заходах ь Досягнення ь Додаток. Тези робіт Сайт²² http://upr.1september.ru/2005/13/6.htm знайомить із інтерв'ю директора гімназії № 1 міста Кирово-Чепецка: «У наших планах — зробити для кожного нашого учня електронне портфоліо. У квітні на Російському освітньому форумі я познайомився з директором естонської гімназії, що розповів мені про те, що в них у гімназії й портфоліо, і класні журнали — усе представлено в електронному виді. Всю інформацію при наявності Інтернету можуть бачити батьки. Це чудовий приклад відкритості шкільної системи. И — наша мрія.» Електронне портфоліо, або Банк особистих досягнень пропонує школярам і студентам Міжрегіональна асоціація додаткового утворення (МАДО)³³ http://mado.spb.ru/іndex.php?page=3.

На сайті реалізована автоматизована система оцінки індивідуальних успіхів. У базі даних збираються відомості про інтелектуальний капітал школяра — про перемоги в олімпіадах, участі в семінарах, дослідженнях, шкільних конференціях, у різних проектах, концертах, шкільних заходах, спортивних змаганнях. Як тільки школяр зареєструється в Банку особистих досягнень учнів, він одержує індивідуальну ідентифікаційну електронну карту. Власник цієї карти може через сайт МАДО⁴⁴ http://mado.spb.ru перевірити свій рейтинг досягнень і зрівняти його з рейтингом інші школи, що вчиться, міста, регіону, країни.

Пропозиції по формуванню електронного портфоліо

Перелічимо принципи, які лежать в основі пропонованої концепції електронного портфоліо.

ь Електронне портфоліо за структурою повинне відповідати підготовленим федеральним рекомендаціям⁵⁵ http://ipkps.bsu.edu.ru/source/predprof/baza_rek/portfolio.doc (Рекомендации по построению различных моделей и использованию «портфолио» учащихся основной и полной средней школы. Письмо ГУ ВШЭ от 28.12.04 № 31−17/12−2929), на основі яких проводилася апробація механізмів збору й подання портфоліо школярів.