Аналіз інформаційних систем та технологій підприємства ТОВ «Насоселектромаш»

КУРСОВА РОБОТА

на тему: Аналіз інформаційних систем та технологій підприємства ТОВ «Насоселектромаш»

Вступ

Перехід до ринкової системи господарювання не тільки сприяє розвіткові підприємництва в Україні, а й ставить певні вимоги до діяльності підприємницьких структур. В першу чергу, виникла необхідність у формуванні системи економічної інформації нового типу. Підприємство, як невід`ємна складова ринкової економіки, не вписується в межі тих вимог до інформаційного забезпечення, які ставила соціалістична система господарювання, яка підпорядковувалась політичній ідеології і вимагала адекватного інформаційного забезпечення на рівні підприємств.

В нових умовах господарювання підвищуються вимоги до повноти і достовірності інформації, яка характеризує результати господарювання будь-якої виробничо-господарської структури. Найбільш гостро ця проблема зачіпає підприємства.

Метою даної роботи є аналіз інформаційних систем та технологій підприємства ТОВ «Насоселектромаш». Для цього було виконано ряд завдань, а саме: була надана коротка характеристика підприємства та інформаційна структура його управління, інформаційні системи та технології, а також розглянуте стандартне та специфічне програмне забезпечення, описана вхідна та вихідна інформація підприємства.

Крім того, були досліджені теоретичні аспекти оцінки економічної ефективності використання інформаційних систем бухгалтерського обліку на підприємстві, а також проаналізовані проблеми вітчизняного інформаційного законодавства.

1. Інформаційна структура товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш»

1.1 Загальна характеристика ТОВ «Насоселектромаш»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» було створене у 2003 році. Метою створення підприємства стало просування на ринок України насосного обладнання виробництва Росії. Спочатку було укладено дилерську угоду з ВАТ «Лівгідромаш», яке є одним з найбільших виробників насосного обладнання в СНД. Це дозволило запропонувати клієнтам широкий спектр насосів для різних потреб: насоси для чистих та забруднених вод, занурювальні артезіанські насоси, фекальні насоси, насоси для перекачування палива та мастил, насоси для морської води, для застосування у корабельному та припортовому господарстві, насоси для потреб енергетики.

В рамках виконання дилерських зобов’язань підприємство бере участь у галузевих виставках, видає каталоги продукції, розповсюджує інформацію про обладнання, що пропонується серед потенційних споживачів.

Накопичений за роки роботи досвід поєднується із великою номенклатурою наявних на складах насосів, електродвигунів та запасних частин, що дає змогу оперативно задовольняти потреби клієнтів. Але необхідність підтримувати значні складські залишки викликає пошук джерел фінансування і тому підприємство використовує збільшення власного капіталу за рахунок збільшення статутного фонду, постійно залучає банківські кредити. Як наслідок, відбувається збільшення уваги до фінансового стану підприємства з боку власників та кредитних спеціалістів банків і тому фінансова робота на підприємстві постійно вдосконалюється та ускладнюється.

Підприємство у своїй діяльності використовує орендовану техніку, офісні та складські приміщення, користується найманим транспортом, тобто не розвиває власні основні засоби, а всі фінансові ресурси спрямовує на розширення оборотних коштів, що є першочерговим завданням для торгівлі.

Якщо розглянути конкурентне середовище, то слід відмітити, що конкуренція на ринку насосів досить жорстка. Наприклад у Сумській області існує близько 20 підприємств насосної сфери, треба відмітити що сумський регіон добре відомий своїми насосами — у Сумах розташований завод «Насосенергомаш», насоси виробництва якого користуються попитом не тільки в СНД, але і в багатьох країнах світу, це можна сказати і про насосний ряд, що виробляє СМНПО ім. Фрунзе — високотехнологічні насоси із специфічними напрямками застосування що практично не виробляються більше ні в одному регіоні СНД. Також існують менші приватні підприємства, що спеціалізуються на виробництві невеликих насосів і запасних частин до них. Щодо торгівельних фірм — їх існую дуже багато, але має місце тенденція до зменшення їх кількості тому що великі заводи відкривають свої представництва, розвивають маркетингову діяльність, розширюють власні системи збуту. Але насосний ринок в Україні фактично сформований і тому дуже проблематично збільшити свою ринкову частку, особливо без підтримки виробників продукції. Тобто тенденція така: виживають виробники. Тобто головними конкурентами є виробники, але підприємство продовжує свою діяльність завдяки налагодженим зв’язкам, а також за рахунок більш швидкого реагування на потреби ринку, проведення маркетингових досліджень, ефективного використання ресурсів. Але як загальний висновок необхідно відмітити досить високий рівень конкуренції, велику кількість учасників ринку, істотне зростання впливу окремих виробників і взагалі переміщення більшої частки прибутку в сферу виробництва із торгівельної сфери.

Розглядаючи зовнішні умови господарської діяльності підприємства, то слід відмітити що дилерські відносини з ВАТ «Лівгідромаш» мають як позитивні, так і негативні сторони. До позитивних слід віднести можливість використовувати відоме ім'я та торгівельну марку виробника, можливість отримувати відстрочку платежу за отримані товари, дилерські знижки. До негативних умов співпраці відноситься зобов’язання щомісячно, незалежно від продажу продукції, перераховувати певний обсяг коштів на рахунок заводу, зобов’язання планувати на два місяці свої потреби у насосах для включення їх у план виробництва.

Склад комп’ютерного устаткування, використовуваного в офісі ТОВ «Насоселектромаш», традиційний і визначається типовими завданнями, що стоять перед співробітниками.

Сучасний бізнес вимагає автоматизації бухгалтерської діяльності і складського обліку, виписки рахунків і отримання (відправлення) повідомлень в електронному вигляді постачальникам і замовникам. Для ефективної роботи співробітників, раціонального використання комп’ютерного устаткування і створюється локальна обчислювальна мережа (ЛОМ). Як правило, в офісі встановлюється один сервер, робочі станції, декілька мережевих принтерів, один-два модему для виходу в інтернет, отримання і відправки електронної пошти, факсів і електронних платежів, внутрішня АТС на 16/24.

Сьогодні існує два типи мережі - однорангова і мережа на основі сервера. Кожна з них має як переваги, так і недоліки. Однорангова мережа використовується тоді, коли користувач бажає спочатку випробувати мережу або може дозволити тільки малі витрати на побудову і обслуговування мережі. Мережа на основі сервера застосовується там, де важливий повний контроль над всіма робочими місцями. Це може бути і невелика домашня мережа, і об'ємна корпоративна система мереж, об'єднаних в одну загальну.

Мережа на основі сервера — тип мережі, що найбільш часто зустрічається і який використовується як у повноцінних домашніх мережах і в офісах, так і на великих підприємствах. На підприємстві ТОВ «Насоселектромаш» також використовується мережа на основі сервера, яка має топологію типу зірка.

Дана мережа використовує один або декілька серверів, що здійснюють контроль за всіма робочими місцями. Як правило, сервер характеризується великою потужністю і швидкодією, необхідними для виконання поставлених завдань. Сервер оптимізований для швидкої обробки запитів від користувачів, володіє спеціальними механізмами програмного захисту і контролю. За роботою мережі на основі сервера зазвичай стежить спеціальна людина — системний адміністратор. Він відповідає за регулярне оновлення антивірусних баз, усуває неполадки, які виникають, а також додає і контролює загальні ресурси.

Мережа на основі сервера надає широкий спектр послуг і можливостей, які важко або неможливо отримати від однорангової мережі. Крім того, однорангова поступається такій мережі в плані захищеності і адміністрування. Маючи виділений сервер, легко забезпечити резервне копіювання, що є першочерговим завданням, якщо в мережі присутній сервер бази даних.

Топологія «зірка» припускає радіальне з'єднання центрального і периферійних пристроїв.

Концепція топології локальної обчислювальної мережі у вигляді зірки прийшла з області великих ЕОМ, в якій головна машина отримує і обробляє всі дані з периферійних пристроїв як активний вузол обробки даних. Вся інформація між двома периферійними робочими місцями проходить через центральний вузол локальної обчислювальної мережі.

Пропускна спроможність локальної обчислювальної мережі визначається обчислювальною потужністю вузла і гарантується для кожної робочої станції.

Кабельне з'єднання досить просте, оскільки кожна робоча станція пов’язана з вузлом. Витрати на прокладання кабелів високі, особливо коли центральний вузол географічно розташований не в центрі топології локальної обчислювальної мережі.

При розширенні локальних обчислювальних мереж не можуть бути використані раніше створені кабельні зв’язки: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель з центру локальної обчислювальної мережі.

Топологія у вигляді зірки є найбільш швидкодіючою зі всіх топологий локальних обчислювальних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол (при його хорошій продуктивності) по окремих лініях, використовуваних тільки цими робочими станціями.

Продуктивність локальної обчислювальної мережі в першу чергу залежить від потужності центрального файлового сервера. Він може бути вузьким місцем локальної обчислювальної мережі. У разі виходу з ладу центрального вузла порушується робота всієї локальної обчислювальної мережі.

Центральний вузол управління — файловий сервер може реалізувати оптимальний механізм захисту проти несанкціонованого доступу до інформації. Вся локальна обчислювальна мережа може управлятися з її центру.

1.2 Вхідна інформація ТОВ «Насоселектромаш»

Основною вхідною інформацією підприємства є запити від споживачів насосного обладнання, які воно приймає та здійснює їх обробку.

Методика прийому та обробки запиту складається з таких етапів:

1) Розгляд запиту.

Запит, що надійшов на підприємство, підлягає реєстрації відділом маркетингу у журналі реєстрації запитів. Зареєстрований запит розглядається директором для прийняття рішення про відхилення запиту або подальший його розгляд. В залежності від прийнятого рішення директор проставляє на запиті відповідну візу («прийняти до розгляду/відхилити»).

Керівник відділу маркетингу (ВМ) призначає виконавця для роботи з контрагентом (споживачем).

2) Аналіз запиту.

Виконавець разом з іншими службами підприємства повинен перевірити та проаналізувати прийнятий до розгляду запит на наявність:

— можливості виготовлення продукції відповідно до вимог контрагента у необхідні строки;

— додаткових вимог до продукції, у тому числі пов’язаних з поставкою та подальшим обслуговуванням продукції, умовами її експлуатації та ін.;

— нормативно-технічної документації у потрібному обсязі;

— інших інформаційних матеріалів, у тому числі законодавчих.

Конкретні посадові особи, що приймають участь у аналізі запиту, призначаються керівником ВМ і зазначаються у листі ведення запитів. До нього додається технологічна документація, ескізи, креслення та інші документи, що містять інформацію, необхідну для прийняття рішення про можливість/неможливість виготовлення продукції.

Заповнений лист виконавець передає разом із запитом на узгодження директору. Остаточне рішення про прийняття або відхилення запиту приймає директор.

У будь-якому випадку виконавець повинен повідомити контрагента про прийняте рішення. У випадку прийняття запиту виконавець (або контрагент) готує проект договору (контракту).

3) Підготовка договору (контракту)

— проект договору готується виконавцем на основі типових договорів (контрактів);

— договір повинен передбачати положення, обов’язкові для даного виду договорів (назва, номер договору, дата та місце його підписання; преамбула; предмет договору; ціна, загальна вартість та умови оплати; умови поставки; кількість продукції; форс-мажорні обставини; санкції та арбітраж, заключні положення, юридичні адреси та банківські реквізити сторін);

— під час підписання контракту з новим контрагентом, виконавець при необхідності додає до проекту контракту завірені нотаріусом копії таких документів контрагенту: титульного аркушу; аркушів, на яких встановлена мета та предмет діяльності підприємства; останній аркуш з підписами та печатками статуту підприємства; свідоцтво про державну реєстрацію, довідка про включення підприємства до єдиного державного реєстру; свідоцтво про реєстрацію платника НДС (якщо необхідно);

— узгодження проекту договору (з директором, головним бухгалтером, фінансовим відділом). Факт узгодження підтверджується підписами у листі узгодження. Лист узгодження підшивається до екземпляру підприємства;

— узгодження проекту договору здійснюється протягом не більше двох робочих днів з моменту передачі на узгодження;

— усі зауваження по проекту договору особами, що його візують, подаються письмово і додаються до проекту договору, після чого передаються до відділу маркетингу;

— контракт підписується директором підприємства і передається секретарю для попередньої реєстрації у журналі реєстрації договорів, після чого передається контрагенту;

— у разі виникнення протиріч стосовно проекту договору, готується новий проект договору у порядку, описаному вище. У випадку необхідності зміни узгодженого контракту оформлюється додаткова угода до контракту;

— підписання контрактів без віз відповідних осіб або з перевищенням повноважень не допускається.

4) Облік, зберігання та контроль за виконанням контрактів:

— після підписання контракту контрагентом секретар здійснює останню реєстрацію контракту шляхом внесення номеру контракту контрагента (якщо він є) до журналу реєстрації контрактів;

— усі оригінали підписаних контрактів зберігаються у секретаря. У підрозділи підприємства для використання видаються копії;

— контроль за виконанням договору здійснює виконавець. Під час виконання контракту виконавець здійснює оперативну взаємодію з контрагентом, а також з робітниками служб та відділів підприємства, задіяних у реалізації договору;

— підписаний договір є основою для відкриття запиту;

— за вимогою керівництва виконавці можуть складати звіт будь-якої форми, у якому вказують: номер контракту, дату його підписання, номенклатуру, рух продукції, рух грошових засобів, висновок про виконання умов контракту та ін.;

— звіт підписується виконавцем та його керівником, після чого передається керівництву підприємства для аналізу та здійснення необхідних заходів.

У додатку, А наведена блок-схема аналізу комерційного запиту та укладання угод на поставку продукції.

інформація правовий технологія

1.3 Вихідна інформація ТОВ «Насоселектромаш»

Вихідною інформацією підприємства ТОВ «Насоселектромаш» є результати роботи усіх його відділів:

— підписані контракти з контрагентами у результаті роботи з отриманими запитами;

— журнали реєстрації договорів;

— нормативно-технічна документація;

— бухгалтерські документи (звітність) підприємства: Баланс підприємства (форма № 1), Звіт про фінансові результати (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3), Звіт про власний капітал (форма № 4), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5), дані статистичної звітності та оперативні дані.

Крім того, до вихідної інформації належать:

— Статут підприємства;

— Свідоцтво про державну реєстрацію;

— довідка про включення підприємства до єдиного державного реєстру;

— свідоцтво про реєстрацію платника НДС.

Також вихідною інформацією підприємства є різноманітні документи, які поділяються на:

— організаційні - положення, інструкції, правила;

— розпорядчі - постанови, розпорядження, накази, вказівки, рішення;

— довідково-інформаційні - листи, пояснювальні записки, протоколи, акти та ін.

Підписані контракти безпосередньо впливають на діяльність фірми адже вони є результатами основної її діяльності.

Нормативно-технічна документація використовується всередині фірми під час прийняття рішень про роботу з конкретним клієнтом. Організаційні, розпорядчі та довідково-інформаційні документи також використовуються в межах фірми для організації її діяльності та управління.

2. Використання інформаційних технологій у роботі ТОВ «Насоселектромаш»

Як вже зазначалось, на підприємстві ТОВ «Насоселектромаш» використовується локальна обчислювальна мережа на основі сервера, яка має топологію типу зірка.

Програмне забезпечення інформаційних технологій неоднорідне, частина програмних засобів належить до базового програмного забезпечення, без якого неможлива робота технічних засобів, друга частина — до прикладного програмного забезпечення, яке включає програми загального призначення, методо-орієнтовані та проблемно-орієнтовані програми.

Інформаційні технології використовують програмне забезпечення, яке не залежить від типу інформаційних систем і змісту оброблюваної інформації. Насамперед це офісні програми, в склад яких входить процесор електронних таблиць для виконання розрахунків. Найпопулярнішим на сьогодні є табличний процесор Microsof Excel.

Табличний процесор MS Excel — прикладна комп’ютерна програма, створена для обробки даних.

MS Excel має можливість розв’язувати задачі, дані для яких подані в табличному вигляді, з використанням потужного апарату функцій і формул, оптимізаційного підходу, обробляти тексти, створювати бази даних і управляти ними, представляти дані в графічному вигляді, оперативно редагувати інформацію з перерахунком баз даних, графіків, формул, проводити статистичний аналіз, аналіз даних за допомогою зведених таблиць, використовувати різні фінансово-економічні розрахунки.

Текстовий процесор MS Word — програма призначена для створення і обробки документів довільного рівня складності. Потужність та унікальні можливості MS Word забезпечують такі її центральні можливості як стилі, шаблони, поля, таблиці, майстри та макроси. [9]

Браузер MS Internet Explorer — прикладна програма, створена для забезпечення зручної роботи в Інтернеті.

MS Internet Explorer має можливість:

— відкривати за вказаною адресою web-сторінки.

— впорядковувати переглянуті сторінки, вести історію їх відвідування;

— здійснювати зручний і швидкий пошук необхідної інформації в Інтернеті;

— працювати з різними службами Інтернету;

— прослуховувати мультимедійні файли та інтернет-радіостанції при роботі з мережею. [9]

Комплекс програм 1С: Підприємство — універсальний засіб для автоматизації оперативного, бухгалтерського і податкового обліку, обліку кадрів та нарахування заробітної плати на підприємствах і організаціях, які займаються виробництвом, торгівлею та наданням послуг, усіх форм власності.

Програма базується на національних стандартах бухгалтерського обліку України, схвалена Мінфіном України і складається з чотирьох компонентів:

1. 1C: Бухгалтерія 7.7;

2. 1C: Зарплата і кадри 7.7;

3. 1C: Торгівля і склад 7.7;

4. 1C: Фінансове планування 7.7.

Кожна з цих компонентів забезпечує автоматизацію певних ділянок обліку на підприємстві.

На підприємстві ТОВ «Насоселектромаш» використовуються такі компоненти як 1C: Бухгалтерія 7.7; 1C: Торгівля і склад 7.7; 1C: Фінансове планування 7.7.

Вибір того чи іншого компоненту залежить від структури управління підприємством, розподілу функціональних обов’язків працівників, обсягів інформації, кількості працівників, територіального розташування підрозділів і служб підприємства, організації. Вибір компоненти також залежить від кількості користувачів та інтенсивності роботи їх в системі.

Серед однокористувацьких програм найпоширенішою є 1С: Бухгалтерія 7.7 для України, за допомогою якої можна вести всі види обліку в єдиній інформаційній базі.

Для ретельного ведення обліку товарно-матеріальних цінностей використовується компонента 1С: Торгівля і склад 7.7.

В організаціях з великою кількістю працівників, при застосуванні різних видів нарахувань і стягнень в розрахунковому періоді з співробітника використовується компонента 1С: Зарплата і кадри 7.7. Дана компонента надає також можливість реєструвати прийом, пересування, звільнення співробітників, ведення штатного розкладу організації з автоматичним розрахунком ступеня заповнення вакансій, а також формування різних звітів по кадрових даних співробітників. Проведення по нарахуванню заробітної плати необхідно переносити в 1С: Бухгалтерія 7.7. окремою операцією.

Конфігурація «Фінансове планування» — це зручний інструмент для роботи керівників, фінансових директорів, менеджерів невеликих підприємств, який дозволяє:

— планувати діяльність підприємства на місяць, квартал, рік наперед;

— здійснювати господарську діяльність у відповідності з планом;

— контролювати виконання плану;

— оцінювати досягнуті результати, робити висновки на майбутнє.

Для комплексної автоматизації обліку і роботи в єдиній інформаційній базі використовується 1С: Підприємство 7.7. Комплексна конфігурація, яка об'єднує в собі функціональні можливості всіх чотирьох конфігурацій.

Комплекс програм 1С: Підприємство 7.7. (всі компоненти) забезпечує роботу, як в однокористувальному так і в мережевому режимі (до 5-ти користувачів).

Універсальність комплексу програм 1С: Підприємство 7.7. полягає в можливості внесення змін в конфігурацію самим користувачем. Ця можливість дозволяє забезпечити максимальну відповідність автоматизованої системи особливостям обліку в конкретній організації.

Отже, виходячи з інформації, розглянутої вище, та розміру ТОВ «Насоселектромаш» можна зробити висновок про те, що інформаційна система підприємства є досить ефективною на даний момент. Застосування мережі на основі сервера полегшує роботу усіх працівників фірми, підвищує продуктивність їхньої праці, а також дає можливість здійснювати повний контроль над всіма робочими місцями. Крім того, топологія локальної обчислювальної мережі у вигляді зірки також підвищує продуктивність праці завдяки тому, що вона є найбільш швидкодіючою зі всіх топологій.

Застосування на підприємстві комплексу програм 1С: Підприємство дозволяє автоматизувати оперативний, бухгалтерський та податковий облік, облік товарно-матеріальних цінностей.

3. Оцінка економічної ефективності використання інформаційних систем бухгалтерського обліку підприємства

Застосування комп’ютерних технологій у бухгалтерського обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів. Але при організації бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві постає питання про доцільність створення комп’ютерних систем бухгалтерського обліку (КСБО). Це питання дуже важливе, оскільки вибір способу обробки облікової інформації є визначальним в організації бухгалтерського обліку, яка має відповідати особливостям конкретного підприємства, його цілям та інтересам, а також сприяти планомірному та раціональному веденню господарства.

Застосування комп’ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор opгaнізацiї обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації.

Організація бухгалтерського обліку потребує певних передумов. У більшості випадків виділяють такі основні передумови:

— ретельне вивчення технології виробництва;

— висока кваліфікація головного бухгалтера;

— наявність грошових коштів для інвестицій у створення та експлуатацію інформаційної системи (80% невдач у комп’ютеризації обліку зумовлені відсутністю коштів);

— зацікавленість директора і головного бухгалтера підприємства у впровадженні інформаційних систем (на шляху комп’ютеризації обліку, як показали дослідження, через незацікавленість керівництва зазнали невдач близько 20% підприємств).

На малих підприємствах, на відміну від великих, основна увага приділяється фінансовому обліку, (а не управлінському), який за трудомісткістю і значенням посідає чільне місце. При створенні бухгалтерських інформаційних систем на невеликих підприємствах використання комп’ютерів дозволяє автоматизувати всі процедури з обробки інформації на одному робочому місці бухгалтера.

Є кілька підходів до автоматизації бухгалтерського обліку при створенні таких бухгалтерських інформаційних систем. Це пов’язано з тим, що невеликі підприємства з простою структурою не потребують ведення управлінського обліку як окремої підсистеми.

За першого підходу створюється система, яка автоматизує тільки фінансовий облік. Таку бухгалтерську інформаційну систему відносять до класу міні-бухгалтерій. Як правило, бухгалтерський облік в цій системі веде одна людина — бухгалтер.

За другого підходу, крім фінансового обліку, частково автоматизується управлінський облік. У цьому разі бухгалтерський облік ведуть два працівники (бухгалтер і його помічник) на одному робочому місці шляхом розмежування доступу або на двох робочих місцях.

Найбільш розповсюдженою в Україні інформаційною системою автоматизації бухгалтерського обліку 1C бухгалтерія, яка як зазначалось, використовується на підприємстві ТОВ «Насоселектромаш»

При придбанні комп’ютерної програми бухгалтерського обліку слід мати на увазі, що в ціну звичайно не входить налагодження відповідно до вимог підприємства. В окремих випадках витрати на впровадження можуть становити більшу суму, ніж вартість самого програмного забезпечення.

З метою більш точного визначення витрат на інформаційні технології було розроблено метод обліку загальної вартості володіння (Total Cost of Ownership — ТСО). Загальна вартість володіння (ТСО) включає не лише витрати на придбання того або іншого об'єкта, а й витрати на його ремонт, модернізацію, видаткові матеріали, обслуговування тощо.

У розрахунку економічної ефективності комп’ютеризації обліку використовується ряд показників:

1. Абсолютний показник економії:

Век = Вр — Вк, (3.1)

де В_ек — сума економії;

В_р — витрати при ручному способі обробки облікової інформації;

В_к — витрати при комп’ютеризованому способі обробки облікової інформації.

2. Індекс грошових витрат:

І гр. витр. = Вк: Вр (3.2)

3. Індекс підвищення або зниження грошових витрат:

І зр. витр. = Вр: Вк, (3.3)

І зр. витр. = 1: І гр. витр. (3.4)

4. Вартість розробки комп’ютерної системи бухгалтерського обліку (КСБО):

В = В0 + В1 + В2 + В3 + В4, (3.5)

де В0 — вартість проектування КСБО;

В1 — вартість програмно-апаратних засобів;

В2 — вартість створення локальної обчислювальної мережі (ЛОМ);

В3 — вартість розробки і налагодження прикладного програмного забезпечення в рамках КСБО;

В4 — вартість розробки експлуатаційної документації і навчання спеціалістів.

5. Економічна ефективність КСБО:

(3.6)

де — економія при застосуванні засобів обчислювальної техніки;

— сума витрат на обробку інформації при паперовому способі обробки облікової інформації;

— сума витрат на обробку інформації при комп’ютеризованій обробці даних;

6. Ефективність використання комп’ютерів:

І пт = Тк: Тр, (3.7)

де Тр — сума трудових витрат при ручному способі обробки інформації;

Тк — сума трудових витрат при комп’ютеризованій обробці даних.

7. Зменшення трудомісткості робіт:

Тек = Тр — Тк (3.8)

де Тек — величина абсолютного скорочення трудових витрат за (за місяць) у результаті комп’ютеризації обліку.

8. Кількість типових операцій, які можна додатково виконати за одиницю часу:

К_т = (Т_р — Т_к) * К, (3.9)

де К — середня кількість типових операцій, що виконуються в даний момент

9. Питомі витрати для будь-якої категорії обладнання:

В =, (3.10)

де П — повні витрати на експлуатацію даної категорії обладнання;

Ч — розрахунковий період експлуатації;

К — коефіцієнт використання обладнання;

3 — максимально можливе завантаження обладнання (в одиницях завантаження);

10. Строк окупності витрат на розробку КСБО:

С =, (3.11)

де В — вартість розробки КСБО;

Пр — середній прибуток, отриманий при використанні КСБО за період;

11. Чисельність облікових працівників, що підлягають вивільненню:

(3.12)

де Ф_м — місячний фонд часу одного облікового;

Ч вив = Кк * Кз * Кзв * По * (Н — 1) — Пр, (3.13)

де К_к — кількість комп’ютерів даного виду;

К₃ — коефіцієнт змінності роботи;

К_зв — коефіцієнт завантаження комп’ютерів;

П_о — кількість обслуговуючого персоналу, що припадає на один комп’ютер;

Н — норматив підвищення продуктивності праці за таких комп’ютерів;

Пр — чисельність працівників, зайнятих ремонтним обслуговуванням Слід звернути увагу на те, що для вирішення питання про використання комп’ютерів в управлінні велике значення мають такі фактори, як збільшення престижу підприємства і загальна тенденція до комп’ютеризації. На це, зокрема, вказали 40% опитаних англійських компаній, котрі встановили комп’ютери. Тому багато іноземних та вітчизняних підприємств впроваджують КСБО, не звертаючи уваги на наявність невирішених питань в оцінці ефективності.

Як показує практика впровадження на українських підприємствах, віддачу від інвестицій в систему управління отримують за рахунок:

наскрізного і вчасного оперативно-виробничого планування та обліку виробництва, що дозволяє на 20-З0% знизити втрати безпосередньо в цехах;

зниження рівня запасів на складах — на 20−25% (через 5−6 міс після запуску системи);

уникнення необлікованих недостач — 3−5% від рівня запасів;

зниження необґрунтованої видачі матеріалів у цехи — на 10−15%;

зниження витрат допоміжних матеріалів на 20-З0%;

зниження собівартості продукції за рахунок скорочення цехових та загальногосподарських витрат — на 3−5%;

зниження дебіторської заборгованості за рахунок її всебічного, персоніфікованого контролю — на десятки процентів;

уникнення необґрунтованих знижок при відвантаженні товару — 3−5% відвантажень.

4. Правове забезпечення роботи з інформацією

В сучасних ринкових умовах господарювання інформаційна безпека в умовах глобального інформаційного суспільства відіграє провідну роль. Широка інформатизація всіх сфер життя суспільства, зокрема сфери забезпечення безпеки особи, суспільства, економіки і фінансів, державної інфраструктури, ставить питання про комплексний підхід до проблеми інформаційної безпеки.

Вступ до «інформаційного суспільства» є однією з важливих умов економічного процвітання і духовного розвитку держав — членів міжнародного співтовариства, збереження стратегічної стабільності в світі. Реалії Інформаційного суспільства дедалі відчутніше змінюють життя нашої держави. Тож було поставлене завдання вивчення й прогнозування цього процесу та визначення форм і способів участі України в цій діяльності. Концептуальну основу для її вирішення склав проект Концепції національної інформаційної політики України. Розробка проекту здійснювалася відповідно до Указу Президента України від 06.12.2001 року № 1193 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31.10.2001 року „Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України“». Таким чином, розробка і прийняття даної Концепції фактично закріпила в якості державної політики рух України до інформаційного суспільства. Прийняття документа такого характеру є позитивною тенденцією, оскільки, як вказується в Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства «інформаційне суспільство дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізувати свої прагнення». Проте об'єктивні умови не дозволяють Концепції виступити у ролі основного документа формування системи інформаційної безпеки України. Вміст національних інтересів в інформаційній сфері, а також напрями забезпечення їх безпеки від дії зовнішніх і внутрішніх погроз відображає Доктрина інформаційної безпеки.

Необхідно зазначити, що на сучасному етапі практично забезпечене конституційне право кожного вільно шукати, одержувати, передавати, проводити і поширювати інформацію будь-яким законним способом. Істотні позитивні зміни відбулися в інформаційному забезпеченні державної політики. Активно розвивається інфраструктура єдиного інформаційного простору України. Українські інформаційні і телекомунікаційні системи і мережі зв’язку реально інтегруються в світовий інформаційний простір. Вони побудовані з використанням останніх досягнень в сфері інформаційних технологій, які широко представлені на ринку, де активно діють практично всі великі зарубіжні компанії-розробники. Інформаційні технології ефективно використовуються в діяльності практично всіх організацій і установ, державних органів і значної частини фізичних осіб. З метою здійснення державної політики в цій сфері прийняті і реалізуються національні програми «Електронна Україна» і «Електронний уряд».

Сформовані умови для забезпечення безпеки функціонування інформаційних і телекомунікаційних систем, що створюються на території України. Створені найважливіші регулюючі чинники державної дії на інформаційні процеси і інформатизацію: нормативно-правове забезпечення цієї сфери; системи ліцензування і сертифікації інформаційних продуктів і послуг, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж зв’язку, технологій. Так, в даний час законодавство в сфері інформаційного розвитку економіки і суспільства включає закони України: «Про державну таємницю», «Про захист інформації в АС», «Про інформацію», «Про зв’язок», «Про Національну систему конфіденційного зв’язку». Також необхідно врахувати і тенденції розвитку національної нормативної бази в даній сфері, а саме розгляд владою таких нових законів України як закони «Про електронний цифровий підпис», «Про електронний документообіг», «Про електронну комерцію» і ін.

Разом з тим на тлі цих помітних досягнень, на жаль, доводиться констатувати, що рівень розвитку інформаційної сфери України ще досить низький. Відставання від розвинених країн, за оцінкою фахівців, складає 10−15 років. Існують ряд серйозних проблем, вирішення яких життєво необхідне для подальшого розвитку країни. Одночасно, оцінюючи ситуацію в сфері забезпечення інформаційної безпеки України в цілому, не дивлячись на наявні досягнення, слід зазначити, що вона тривожна.

Так, явно не відповідають порогнозам правові гарантії реалізації конституційних прав людини і громадянина на недоторканність приватного життя, на особисту і сімейну таємниці, на добре ім'я і честь, на охорону права інтелектуальної власності. Недостатніми є і гарантії свободи масової інформації. Більшість вітчизняних газет і журналів, зокрема регіональних, знаходяться в істотній фінансовій залежності від крупного капіталу, політичних партій, рухів і фондів, місцевих адміністрацій. Це приводить до віддзеркалення в їх інформаційній політиці, перш за все, інтересів фінансових спонсорів, далеко не завжди співпадаючих з інтересами держави і більшості населення. Представляється, що до найбільш серйозних проблем належить і необхідність прискорення розвитку вітчизняної індустрії конкурентоздатної продукції в сфері інформатизації, телекомунікації і зв’язку, забезпечення потреб внутрішнього ринку цією продукцією і вихід на світовий ринок.

Для вирішення даної проблеми доцільно використовувати, в першу чергу, заходи економічного і правового характеру. Серед них можна назвати розробку і реалізацію гнучкої інвестиційно-інноваційної політики в сфері розробки програмних продуктів, підтримки виходу продукції вітчизняної інформаційної індустрії на світовий ринок, вдосконалення системи оподаткування українських підприємств, що працюють в сфері розробки сучасних інформаційних технологій, зміцнення гарантій захисту прав суб'єктів на об'єкти інтелектуальної власності.

У міру розвитку української інформаційної інфраструктури зростає актуальність підвищення рівня безпеки всіх її складових. Тому іншою проблемою є захист інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу, забезпечення безпеки інформаційно — телекомунікаційних систем, активно використовуваних в різних сферах суспільного життя і діяльності держави. В умовах глобалізації інформаційна сфера стає як ареною міжнародної співпраці, так і ареною суперництва. Повномасштабне залучення України в процес формування глобального інформаційного суспільства, супроводжується забезпеченням її інформаційної безпеки, як одного з найважливіших стратегічних завдань безпеки національної. Актуальність даної проблеми багато в чому обумовлена зростанням «кіберзлочинності» і розширенням можливостей міжнародного тероризму по використанню сучасних інформаційних технологій для здійснення терористичних актів.

В умовах глобалізації інформаційних технологій об'єктом інформаційної злочинності стає весь світовий інформаційний простір в цілому і кожний його елемент зокрема. Нейтралізувати наслідки противоправних дій в інформаційній сфері, наприклад, інформаційного тероризму, надзвичайно важко, а іноді взагалі неможливо. Усвідомивши небезпеку, породжену глобалізацією інформаційних технологій, і розуміючи, що прогрес суспільства неможна зупинити, слід зосередитися на підтримці позитивних і нейтралізації негативних особливостей розвитку інформаційних технологій.

Питання підвищення захищеності інформаційної інфраструктури постійно знаходяться в центрі уваги. В даний час необхідно проводити роботу за такими важливими напрямками, як:

— побудова системи забезпечення безпеки інформаційно-телекомунікаційних систем (інформаційні фонди і телекомунікаційні інфраструктури) як об'єктів дії ризиків;

— захист інформаційних систем (інформації, інформаційної інфраструктури) від протиправних посягань, досягнення незаконної мети, забезпечення антигромадських інтересів;

— вивчення і запобігання інформаційно-технологічних катастроф;

— стандартизація, сертифікація і аудит інформаційно-телекомунікаційних систем на предмет їх безпеки;

— забезпечення інформаційного і інформаційно-технічного виявлення, припинення, розкриття і розслідування протиправних посягань;

— формування інформаційного права як самостійної комплексної кодифікуючої галузі права;

— постійний моніторинг системи ризиків і погроз у сфері інформаційних відносин;

— кадрове забезпечення інформаційної безпеки.

На сучасному етапі необхідне глибоке усвідомлення на всіх рівнях державного управління тієї істини, що формування, поширення, використання і захист інформаційних ресурсів України є основою забезпечення її національних інтересів в інформаційній сфері, становлення і розвитку інформаційного простору та його інтегрування у світовий інформаційний простір.

Висновки

Отже, дана робота була присвячена аналізу інформаційних систем та технологій підприємства ТОВ «Насоселектромаш». Виходячи з інформації, розглянутої вище, та розміру фірми" можна зробити висновок про те, що інформаційна система підприємства є досить ефективною на даний момент. Застосування мережі на основі сервера полегшує роботу усіх працівників фірми, підвищує продуктивність їхньої праці, а також дає можливість здійснювати повний контроль над всіма робочими місцями. Крім того, топологія локальної обчислювальної мережі у вигляді зірки також підвищує продуктивність праці завдяки тому, що вона є найбільш швидкодіючою зі всіх топологій. Застосування на підприємстві комплексу програм 1С: Підприємство дозволяє автоматизувати оперативний, бухгалтерський та податковий облік, облік товарно-матеріальних цінностей.

У роботі була розглянута методика оцінки економічної ефективності комп’ютеризації бухгалтерського обліку, яка передбачає використання таких показників: абсолютний показник економії, індекс грошових витрат, індекс підвищення або зниження грошових витрат, вартість розробки комп’ютерної системи бухгалтерського обліку, економічна ефективність КСБО, ефективність використання комп’ютерів, зменшення трудомісткості робіт, кількість типових операцій, які можна додатково виконати за одиницю часу, питомі витрати для будь-якої категорії обладнання, строк окупності витрат на розробку КСБО, чисельність облікових працівників, що підлягають вивільненню.

Також були розглянуті та проаналізовані досягнення та проблеми у сфері інформаційного законодавства та інформаційної безпеки України.

Список літератури

1. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р.;

2. Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації» від 4 лютого 1998 року № 75/98-ВР;

3. Постанова КМУ «Про затвердження Концепції технічного захисту інформації в Україні» від 8 жовтня 1997 р. № 1126;

4. Розпорядження КМУ «Про затвердження Концепції розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності» від 13 червня 2002 р. № 321-р;

5. Глівенко С.В., Лапін Є. В. Павленко О. О. Інформаційні системи в менеджметі: Навчальний посібник. — Суми: ВТД «Університетьська книга», 2003. — 352 с.;

6. Івахненков С, В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб. — 3-тє вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2006. — 350 с.;

7. Мельник Л. Г., Ильяшенко С. Н., Касьяненко В. А. Экономика информации и информационные системы предприятия: Учебн. пособ. — Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. — 400 с.;

8. Плескач В. П., Рогушина Ю. В. Кустова Н.П. Інформаційні технології та системи. — К.: «Книга», 2004. — 520 с.;

9. Черняк О.І., Ставицький А. В., Чорноус Г. О. Системи обробки економічної інформації: Підручник. — К.: Знання, 2006.

10. Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О. С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посібник. — 2-ге вид., зі змінами і доп. — Львів: Львівська політехніка, 2005. — 376 с.;

11. Інформація про компанію ТОВ «Насоселектромаш» — http://www.nem.com.ua/index.htm;

12. Михайловська О. В. Інформація і безпека: системний підхід — http://intkonf.org/mihaylovska-ov-informatsiya-i-bezpeka-sistemniy-pidhid/;

13. Локальная сеть для офиса — http://www.texnet.ru/;

14. Типы компьютерных сетей — http://www.texnet.ru/;

15. Топология локальных вычислительных сетей — http://www.networkmaster.ru;

16. Комплекс програм 1С: Підприємство — http://www.ndiiu.narod.ru/services.htm