Захист населення в умовах небезпечної ситуації

1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах загроза захист колективний індивідуальний Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного природного, соціально-політичного, воєнного характерів здійснюється за такими принципами:

— пріоритетність завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження здоров’я людей та навколишнього середовища;

— безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки;

— вільного доступу населення до інформації про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій;

— особистої відповідальності і турбота самих громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки і дій у НС;

— відповідальність в межах своїх повноважень посадових осіб за дотриманням вимог законодавчих актів;

— обов'язковість завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження НС;

— врахування економічних, природних та інших особливостей території і ступені реальної небезпеки виникнення НС;

— Максимально можливого, ефективного, комплексного використання наявних сил і засобів призначених для запобігання та реагування на НС.

До основних способів захисту населення від НС відносять:

— завчасне інформування та оповіщення населення про загрозу або виникнення НС (створення та підтримка в постійній готовності систем локального та загальнодержавного оповіщення);

— Створення і підтримка в постійній готовності систем спостереження та контролю (організація збору, аналіз інформації про стан навколишнього середовища, забруднення харчових продуктів, фуражу, води і ін);

— Укриття в захисних спорудах (створення фонду захисних споруд та підтримання їх в готовності до використання за призначенням);

— Евакуаційні заходи (евакуація може бути загальна та часткова);

— Інженерний захист (полягає в розробці генеральних планів та раціональному розміщенню об'єктів підвищеної небезпеки, організація та будівництво протипаводкових, протизсувних, протилавинних та інших інженерних споруд спеціального призначення);

— Медичний захист (заходи запобігання чи зменшення ступеня ураження людей, своєчасне надання медичної допомоги постраждалим від НС)

— Радіаційний, хімічний та біологічний захист (виявлення й завчасна оцінки обстановки, факторів ураження та своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту)

2. Колективні та індивідуальні засоби захисту населення Колективний захист населення від вражаючих факторів ядерної зброї є основним і найбільш надійний спосіб захисту від усіх вражаючих факторів. Захисні споруди цивільної оборони — це споруди, які призначені для захисту людей від дії факторів ураження НС техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру. Захисні споруди за своїми захисними властивостями діляться на сховища і протирадіаційні укриття. Сховища ЦО — це споруди, які забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій. Сховища, які знаходяться в зонах можливого виникнення масових пожеж і в зонах можливого осередку СДОР, забезпечують також захист укритих людей від високих температур, отруєння продуктами горіння і ураження СДОР. Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них людей на протязі двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного або іншого вибуху сховища розділяються на класи. Норма площі полу основних приміщень для одної людини складає не менше 0,4−0,5 м², а використання сховищ в мирний час для виробничих потреб повинно складати не більш 40% загальної площі сховища. Об'єм приміщень на одну людину повинний бути не менш як 1,5 м³. Приміщення для укриття людей оборудуються нарами для сидіння розміром 0,45×0,45 м, для лежання 0,55×1,8 м — на одну людину, ширина проходу між нарами повинна бути 0,7−0,85 м, а ширина прохідного проходу в сховищі повинна мати наступні розміри 0,9−1,2 м.

Герметизація і гідроізоляція. Герметизація сховищ виконується для виключення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивної пилі, біологічних аерозолів, газоподібних продуктів горіння при пожежах і затікання повітряної ударної хвилі, а гідроізоляція — для виключення проникнення ґрунтових і поверхневих вод. Приміщення, які пристосовуються під сховища, повинні мати герметичність, при якій величина підпору p в залежності від кратності повітрообміну К в них при герметичних отворах і закритих клапанах вентиляційної системи повинна бути не нижче показників. Вентиляція і опалення. Сховища оборудуються механічними системами припливної і припливно витяжної вентиляції для підтримання допустимих тепловологих і газових параметрів повітря на протязі всього часу перебування в них людей. Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати нормальну її роботу по режиму чистої вентиляції на протязі 48 годин і в режимі фільтровентиляції 12 годин. В сховищах, що розташовані в зонах можливих масових пожеж або сильної загазованості території шкідливими речовинами від вторинних факторів, передбачається режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря з розрахунковою тривалістю режиму на протязі 6 годин. В систему вентиляції входять окремі забірні канали повітря для різних режимів, устрої проти вибухів з розширювальними камерами, що встановлюються на забірних і витяжних каналах, фільтри проти пилу, фільтри-поглиначі, вентилятори, розвідна система, герметичні клапани, витяжний канал (в сховищах, які обладнані для роботи в режимі повної ізоляції, окрім того засоби регенерації) і теплоємний фільтр. Сховища оборудуються центральним опаленням в виді самостійного відгалуження від загальної опалювальної мережі об'єкту або будинків. Водозабезпечення і каналізація. Для забезпечення водою сховище обладнується підключеним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом. На вводі водопровідної мережі встановлюється запірна арматура.

На випадок виходу із строю зовнішніх водопровідних мереж передбачається ємності для аварійного запасу води. В сховищах встановлюються промивні туалети з відводом стічних вод в зовнішню каналізаційну мережу через самостійні випуски (самопливом або шляхом перекачування) з встановленням засувки в середині сховища і аварійного резервуару для збору фекалій. Електрозабезпечення і зв’язок. Електрозабезпечення сховища виконується від зовнішньої мережі міста або суб'єкта господарювання. В сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ робиться захисна дизельна електростанція (ДЕС) на випадок виходу із строю зовнішнього джерела електрозабезпечення. Освітлення приміщень в сховищі повинно відповідати встановленим нормам. В сховищах без ДЕС використовуються місцеві джерела освітлення. Освітленість приміщень в цих випадках не нормується. Сховища повинні мати телефонний ввід і радіотрансляційну точку.

Сховища, які зводяться швидко. Захисні властивості сховищ, які зводяться швидко встановлюється аналогічно як для сховищ, що будуються в мирний час. Місткість сховищ визначається наявністю вільних місць для їх будівництва і приймається, як правило, від 50 до 300 чоловік. В сховищах передбачаються: приміщення для укриття людей і фільтровентиляційної установки; місця для розміщення баків з водою, переносної печі і ємності з відходами; вхід і аварійний лаз (якщо головний вхід розміщається в зоні завалу). Для будівництва сховищ, які швидко зводяться, можуть бути використані серійні елементи промислового і цивільного будівництва, інші конструкції, а також спеціальні залізобетонні елементи і лісоматеріали. Сховища, які швидко зводяться, оснащаються найпростішими засобами забезпечення повітрям, водою, каналізацією, освітленням і зв’язком. Пристосування під сховища ЦО приміщень існуючих будинків і споруд.

Під сховища можуть бути пристосовані:

— підвальні поверхи виробничих, допоміжних і адміністративно-побутових будинків і споруд;

— окремо розташовані заглиблені споруди виробничого, господарського і побутового призначення;

— пішохідні тунелі, вентиляційні галереї і тунелі, пустоти в великих фундаментах та інші;

— підвали в жилих будинках.

Сховища, що обладнуються в пристосованих приміщеннях існуючих будинків і споруд, повинні максимально задовольняти вимогам, які пред’явлені до сховищ, що спеціально будуються. Ці сховища можуть бути з конструкціями посилення із довговічних матеріалів (метал, залізобетон, цегли, каменю) або із дерева. Внутрішнє обладнання таких сховищ може бути промислового виробництва або простішого типу, виготовлене силами місцевих об'єктів господарювання. Протирадіаційні укриття (ПРУ) — це споруди, які забезпечують захист людей від дії іонізуючих випромінювань при радіоактивному зараженні місцевості при неперервному перебуванні в них розрахункової кількості людей на протязі 1−2 діб. В зоні можливих слабких руйнувань протирадіаційні укриття (ПРУ) забезпечують також захист від обвалення окремих елементів будинків, для чого їх несучі конструкції повинні бути розраховані на тиск в фронті ударної хвилі повітря, що дорівнює 0,2 кг/см2. Індивідуальні засоби захисту Протигаз ГП-7 (ГП-7В) призначається для командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Протигаз ГП-7 В дозволяє здійснювати приймання води в зараженій атмосфері. Протигаз складається з фільтруючої коробки поглинання з чохлом, шлему-маски, сумки, коробки з не запітнілими плівками, утеплених манжет, спеціальної кришки для фляги і вкладишу. Ріст шлему-маски підбирається за обміром параметрів голови: вертикального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя) і горизонтального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через лоб, скроні і потилицю). Результати вимірювань закругляються до 0,5 см. По сумі двох вимірювань визначають типовий розмір (ріст маски і номеру лямок наголовника з сторони кінців) лицевої частини.

3. Визначення амплітуди фізичного, емоціонального, інтелектуального циклів Під амплітудою (біоритмічною активністю) відповідних циклів розуміють ординати їх синусоїдальних функцій на певну дату життя людини. Амплітуди біоритмів показують яку частку складає біоритмічна активність людини, відповідно для кожного із циклів, по відношенню до максимального значення. За величиною амплітуди досить легко оцінити можливості людини на конкретну дату. Амплітуда біоритмічної активності змінюється за синусоїдальною залежністю:

А=sin (x),(3.1)

де х — аргумент, який вказує на частку поточного дня у відповідному циклі. Тоді амплітуда складе в % :

A=sin (2· Тоц /Ц)· 100, (3.2)

де Тоц — тривалість останнього циклу (день циклу біоритму станом на задану дату);

Ц — цикл.

Якщо значення функції sin (x) обчислюють в градусній мірі, то у формулі (3.2) необхідно замість 2 підставити число 360.

Дослідження біоритмів — фізичного (з періодом Цф=23 дні), емоційного (з періодом Це=28 днів) та інтелектуального (з періодом Ці=33 дні) містить:

— визначення дати критичних днів для кожного з них;

— розрахунок фази біоритму, яка припадає на вибраний день.

Розрахунок біоритмічної активності розглянемо на наступному прикладі.

Визначити біоритмічний стан особи, що народилася 24 липня 1995 року станом на 1 жовтня 2011 року.

Розв’язок

1. Визначаємо кількість повністю прожитих особою років за формулою:

Nп.р.=(Рд-Рн)-1=(2012;1995)-1=16 (років), (3.3)

де Nп.р. — кількість повністю прожитих років;

Рд — рік на час дослідження біоритмів Рн — рік народження.

2. Визначаємо кількість високосних років серед повністю прожитих років (табл. 3.1). Високосними вважають ті роки, які діляться без залишку на чотири, крім років, які закінчуються двома нулями і не діляться на 400.

Таблиця 3.1 Високосні роки з 1956 по 2012 і кількість днів у місяцях року

Отже, за повні 16 років життя, з 1995 р. по 2012 р., особа прожила Nв.р.=4 високосних років, а саме: 1996 р., 2000 р., 2004 р., 2008 р.

3. Визначаємо кількість днів, що прожиті особою в рік народження (1995 р.). Дата народження за вихідними даними 24 липня, тобто в рік народження вона прожила:

у липні (в місяці народження)

Dм.н.=Dлипня=(Кд.м.н.-Дн)+1=(31−24)+1=8 (днів) (3.4)

де Кд.м.н. — кількість днів у місяці народження (див. табл. 3.1)

Дн — дата (день) народження студента у квітні - Dкв=30 днів;

у травні - Dтр=31 день;

у червні - Dчер=30 днів;

у липні - Dлип=31 день;

у серпні - Dсерп=31 день;

у вересні - Dвер=30 днів;

у жовтні - Dжов=31 день;

у листопаді - Dлист=30 днів;

у грудні - Dгр=31 день.

Отже, в рік народження (1995 р.) особа прожила:

Dр.н.=Dбер+Dкв+Dтр+Dчер+Dлип+Dсерп+Dвер+Dжов+Dлист+Dгр=

=8+30+31+30+31+31+30+31+30+31=252 (день).

4. Визначаємо кількість днів, що прожиті особою в поточному році (2012р.) до заданої дати (1 жовтня):

у січні - Dсіч=31 день;

у лютому — Dлют=28 днів;

у березні - Dбер=31 день;

у квітні - Dкв=30 днів;

у травні - Dтр=31 день;

у червні - Dчер=30 днів;

у липні - Dлип=31 день;

у серпні - Dсерп=31 день;

у вересні - Dвер=30 днів;

у жовтні - Dжов=1 день.

Отже, в поточному році (2012 р.) особа прожила:

Dп.р.=Dсіч+Dлют+Dбер+Dкв+Dтр+Dчер+Dлип+Dсерп+Dвер+Dжов=

=31+28+31+30+31+30+31+31+30+1=274 (дні).

5. Визначаємо загальну кількість прожитих днів за формулою :

Dзаг=[365· (Nп.р.-Nв.р.)]+(366 Nв.р.)+Dр.н.+Dп.р.=

[365· (16−4)]+(366·4)+252+274=6370 (днів), (3.5)

де Dзаг — загальна кількість прожитих днів;

Nп.р. — кількість повністю прожитих років;

Nв.р. — кількість високосних років;

Dр.н. — кількість прожитих днів у рік народження;

Dп.р. — кількість прожитих днів у поточному році до заданої дати.

6. Визначаємо частку (Sф, Sе, Sі) від ділення загальної кількості прожитих днів (Dзаг) на період досліджуваного біоритму (Цф, Це, Ці).

Для фізичного біоритму:

Sф=Dзаг/Цф=6370/23 276,95. (3.6)

Для емоційного біоритму:

Sе=Dзаг/Це=6370/28 227,5. (3.7)

Для інтелектуального біоритму:

Sі=Dзаг/Ці=6370/33 193,03. (3.8)

Ціле число отриманої частки відповідає кількості повних періодів досліджуваного біоритму, залишок — кількості днів від початку останнього періоду до заданої дати. Тому перший критичний день від заданої дати може бути знайдений у результаті додавання до цієї дати різниці днів між періодом біоритму і залишком. Наступні критичні дні можна розрахувати шляхом додавання до знайденої дати періоду біоритму, що вивчається.

Таким чином, із формул (3.6, 3.7, 3.8) видно, що на задану дату (1 жовтня 2012 р.) пройшло повних періодів:

фізичного біоритму Sф. п=276;

емоційного біоритму Sе. п=227;

інтелектуального біоритму Sі.п=193.

Визначаємо залишки часток біоритмів:

фізичного біоритму

Sф.залиш=Sф-Sф.п=276,95−276=0,95; (3.9)

емоційного біоритму

Sе. залиш=Sе-Sе.п=227,5−227=0,5; (3.10)

інтелектуального біоритму

Sі. залиш=Sі-Sі.п =193,03−193=0,03. (3.11)

Визначаємо день відповідного циклу біоритму станом на задану дату (1 жовтня 2012 р.):

фізичного біоритму

Dф.дата=Цф· Sф. залиш=23·0,95=21,8522-й день; (3.12)

емоційного біоритму

Dе. дата=Це· Sе. залиш=28· 0,5=14=14-й день; (3.13)

інтелектуального біоритму

Dі. дата=Ці· Sі. залиш=33· 0,03=0,991-й день. (3.14)

Визначаємо через яку кількість днів настануть критичні моменти відповідних біоритмів:

для фізичного біоритму через

Кф=Цф-Dф.дата=23−22=1(днів);(3.15)

для емоційного біоритму через

Ке=Це-Dе. дата=28−14=14(днів); (3.16)

для інтелектуального біоритму через

Кі=Ці-Dі. дата=33−1=32(днів). (3.17)

Визначаємо дати перших критичних днів для біоритмів для фізичного ПКДф=1 жовтня+Кф=1 жовтня+1=2 жовтня; (3.18)

для емоційного ПКДе=1 жовтня+Ке=1 жовтня+14=15 жовтня; (3.19)

для інтелектуального ПКДі=1 жовтня+Кі=1 жовтня+32=2 листопада. (3.20)

Визначаємо амплітуди біоритмів за формулою (3.2):

фізичного біоритму

Аф=sin (360Dф.дата/Цф)100=sin (36 022/23)100sin344,3 478 261 100−0,2 697 100−26,9%;

емоційного біоритму Ае=sin (360Dе.дата/Це)100=sin (36 014/28)100sin18010001000%;

інтелектуального біоритму Аі=sin (360Dі.дата/Ці)100=sin (36 032/33)100sin349,909 091 100−0,1 892 100−18,9%.

Побудування місячного графіка біоритмів.

Креслимо календарний графік місяця, по осі х дні місяця, починаючи з дня, на який виконувався розрахунок, в нашому прикладі - з 1 жовтня (див. рис. 3.1).

Рис. 3.1. Календарний графік жовтня місяця Креслимо графіки періодів біоритмів (окремо синусоїди фізичного, емоційного, інтелектуального), на цих графіках відмічаємо день відповідного циклу біоритму станом на задану дату (1 жовтня 2012 р.), тобто Dф. дата, Dе. дата, Dі.дата (див. рис. 3.2).

Графіки періодів біоритмів наносимо на календарний графік жовтня місяця, наносимо розрахункові точки (ПКДф, ПКДе, ПКДі), від них наносимо точки перетину циклами осі х, через які викреслюємо синусоїди. Місячний графік для індивідуума, який народився 24 липня 1995 року на жовтень місяць 2012 року наведено на рис 3.3.

Рис. 3.2. Графіки періодів біоритмів

Висновки:

1. Отримані розрахункові результати показують, що станом на 1 жовтня 2012 р. емоційні здібності розглянутої особи слабкі, а фізичні та інтелектуальні - на достатньо високому рівні.

2. Із графіку біоритмів на жовтень місяць (Рис. 3.3) видно, що критичними датами для біоритмів є:

для фізичного біоритму — 2−3, 13, 25−26 жовтня;

для емоційного біоритму — 2, 16, 30 жовтня;

для інтелектуального біоритму — 11−12, 28 жовтня.

3. Критичною точкою в цьому місяці для даної особи є 2−3 жовтня, тому що майже одночасно змінюють знак емоційний та фізичний цикл, 11−13 жовтня, тому що майже одночасно змінюють знаки інтелектуальний та фізичний цикли, 14−16 жовтня, тому що майже змінюють знак фізичний та емоційний цикл,. На цей період даній особі рекомендується займатися тільки безпечними справами та проявити максимальну обережність.

Література

1. Пістун І.П., Кіт Ю. В. Безпека життєдіяльності. Практичні заняття. Навчальний посібник. — Львів, «Афіша», 2000. — 239с.

2. Методичні вказівки до практичного заняття з дисципліни «Безпека життєдіяльності» за темою «Біоритми та їхня роль у життєдіяльності людини» (для студентів усіх напрямів навчання) / Укл.: М. А. Касьянов, В. О. Медяник, В.І. Сало, І.М. Арнаут, Д. В. Михайлов. — Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. — 24с.

3. Касьянов Н. А., Арнаут И. Н., Михайлов Д. В. Методические указания к практическому занятию по дисциплине «Безопасность жизнедеятельности» на тему: «Биоритмы и их роль в жизнедеятельности человека». — Луганск, 2006.

Приложение Рис. Графік біоритмів на жовтень місяць 2012 року для особи, що народилася 24 липня 1995 року.