Розгляд глобальних проблем дисципліною «Безпека життєдіяльності»

Розгляд глобальних проблем дисципліною «Безпека життєдіяльності»

Зміст глобальна проблема безпека життєдіяльності

ВСТУП Розділ 1. Глобальні проблеми людства

1.1 Історія та причини виникнення глобальних проблем

1.2 Дослідження сутності глобальних проблем сучасності

Розділ 2. Ключові напрямки вирішення глобальних проблем Розділ 3. Роль науки «безпеки життєдіяльності» у розв’язанні глобальних проблем

3.1 Розгляд глобальних проблем дисципліною «БЖД»

3.2 Удосконалення проведення занять з курсу «БЖД» за темою «Глобальні проблеми»

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ Термін «глобалізм» увійшов у науку в 60-х роках XX століття, який був запропонований теоретиками Римського клубу А. Печчеї, Е. Ласло, М. Месарович, Д. Медоуз та ін. Походить дане поняття від французького слова «Global», що в перекладі означає «всезагальний».

На межі тисячоліть суспільство зіткнулося з доволі гострими проблемами, які мають розглядатися та вирішуватися у контексті загальних проблем людства. Вони породжують загрозу нормальному розвитку та існуванню країн всесвіту. Дані питання стосуються всіх і кожного, для відвернення від катастрофічних наслідків необхідне залучення чималих спільних зусиль, тобто вони носять планетарний характер.

Загострення глобальних проблем людської цивілізації викликане безсистемною, безконтрольною утилізацією природних ресурсів, низькою технологічною культурою матеріального виробництва, максимізацією, а не оптимізацією темпів економічного зростання, домінуванням технократичного підходу над соціальним, масштабним впливом людської цивілізації на навколишнє середовище, необмеженим вторгненням людства в біосферу. Суттєвими причинами цього загострення також є швидка урбанізація населення планети, зростання гігантських мегаполісів і агломерацій, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією, поглибленням суперечностей між світовим економічним розвитком та соціальним прогресом.

Метою наукової роботи є дослідження сутності глобальних проблем сучасності та основних шляхів їх вирішення.

Завданнями роботи є:

? розгляд причини виникнення глобальних проблем сучасності;

? дослідження сутності глобальних проблем;

? вивчення класифікації глобальних проблем;

? детермінування шляхів вирішення глобальних проблем сучасності.

Об'єктом дослідження виступає світове господарство, предметом — глобальні проблеми та альтернативні шляхи їх вирішення.

Розділ 1. Глобальні проблеми людства

1.1 Історія та причини виникнення глобальних проблем Глобальні проблеми виникли з появою глобального суспільства, тобто сучасного суспільства на всій земній кулі, коли замість безлічі ізольованих локальних цивілізацій з`являється єдина земна цивілізація. Цей процес розпочався в новий час в епоху великих географічних відкриттів, в той час як зароджуються контакти між різними цивілізаціями. Саме на рубежі XIX і XX століття відбувається загострення, коли в результаті колоніальних завоювань усі заселені території світу були поділені між провідними країнами та втягнуті в світове господарство. У цей час зародилася і перша глобальна політична криза, що вилилась в Першу світову війну.

На сьогоднішній день глобальне суспільство вже сформувалося, в якому можемо спостерігати глобальну інформаційну мережу зв’язку — Інтернет, систему глобального розподілу праці, систему глобальної міграції населення і глобального туризму, систему глобальної телевізійної служби новин, систему глобальної кіноіндустрії. Відбувається процес стирання національних кордонів. На терені цього з’являються і глобальні проблеми, які не можна вирішити зусиллями лише однієї країни.

Для правильного розуміння історії виникнення, сутності та альтернативи вирішення глобальних проблем потрібно бачити в них результат попереднього всесвітньо-історичного процесу в усій його об'єктивній суперечливості. Глобальні проблеми зародилися, в кінцевому рахунку, саме у зв’язку з нерівномірним розвитком світової цивілізації.

Для того, щоб виділити глобальні проблеми, слід визначити наступні характерні ознаки, які їм притаманні:

1. вони носять загальнолюдський характер, тому що зачіпають інтереси всіх країн і народів, а в подальшому — майбутнє всього людства;

2. глобальні проблеми іманентно супроводжують людському суспільству протягом усієї історії, проте до певного відрізку часу, вони не виявляють всієї своєї гостроти та їхній розвиток не завжди модна помітити;

3. у сучасних умовах глобальні проблеми набувають планетарного характеру, так як сферою їх дії вперше став увесь світ;

4. вони носять комплексний, системний характер, і для їх успішного вирішення потрібні спільні зусилля всіх країн і народів;

5. глобальні проблеми постійно розвиваються в часі та просторі, з плином часу з’являються нові, а деякі можуть і взагалі зникати;

6. вони є суперечливими з точки зору меж свого рішення, тому що в повному обсязі глобальні потреби можна вирішити лише у великій історичній перспективі, а в сучасних умовах вони отримують часткове, проміжне рішення за умови активного міжнародного співробітництва.

Отже, головними причинами виникнення глобальних проблем слід вважати низький рівень впровадження ресурсота енерго-заощаджуючих, екологічно чистих технологій, швидка урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів, а також неадекватне ставлення людини до природи.

1.2 Дослідження сутності глобальних проблем сучасності

На наш погляд, усі глобальні проблеми доцільно диференціювати на політичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні. Ряд вчених вважають, що найнебезпечнішими для народу всього світу є політичні проблеми, це такі, як: війни і миру; економічного і політичного протистояння Сходу і Заходу, Півночі та Півдня; знищення природних ресурсів; забруднення довкілля. У цьому зв`язку особливу увагу слід звернути на демографічні проблеми, які властиві для різних регіонів світу. Для країн третього світу притаманний «демографічний вибух», а в розвинених країнах відбувається старіння і депопуляція населення.

До соціальних проблем відносяться питання, пов`язані з охороною здоров’я, освітою, наукою і культурою, соціальним забезпеченням, які вимагають для свого вирішення значних фінансових вливань і підготовки висококваліфікованих спеціалістів.

Досліджуючи політичні проблеми, потрібно відмітити, що впродовж кількох століть на політичний розвиток людського суспільства здійснили вплив два протилежні напрямки — створення світових імперій і національних держав. Протягом тривалого періоду інтеграційні процеси, здійснювалися шляхом створення великих наддержав-імперій, в яких можна було мобілізувати значну кількість як трудових, так і фінансових ресурсів, сформувати внутрішній ринок. З плином часу відбувався тенденція, щодо створення порівняно невеликих держав на національній основі, яка остаточно закріпилася у XX століття. Боротьба цих двох тенденцій світового політичного розвитку загалом призводить до виникнення міжнаціональних протиріч, як демонструє досвід минулих років, дані суперечності вирішуються за допомогою війн.

У сучасних умовах значна кількість регіональних конфліктів виникає на національній і релігійній основах. На наш погляд, особливо небезпечними є широка смуга регіональних конфліктів, яка бере свій початок на південних межах колишньої світової соціалістичної системи. Вона простягнулась від Південної Європи через Кавказ і Малу Азію до Центральної і Південної Азії. У західній частині цієї зони можна побачити протистояння між християнським та мусульманським світом. У багатьох мусульманських країнах посилюється ісламський фундаменталізм, який становить досить вагому загрозу для міжнародної стабільності.

На наш погляд, регіональні конфлікти часто породжують одну з суттєвих проблем сучасності - міжнародний тероризм. З метою досягнення чітко визначених завдань, ворогуючі сторони досить часто вдаються до захоплення заручників, вибухів у літаках, поїздах, супермаркетах та інших місцях масового скупчення людей.

Серед глобальних проблем не можливо оминути увагою і таку не менш вагому проблему як народжуваність. Переважна більшість населення світу проживає в країнах, що розвиваються (4,2 млрд. осіб). До 2025 р. населення цих країн зросте приблизно на 3 млрд. осіб, що становитиме 95% приросту населення усього світу. Прогнозні розрахунки ООН повідомляють, що при таких темпах приросту населення в країнах Південної Азії і Африки, їх частка в населенні світу на кінець XXI століття перевищить 60%. Якщо показники народжуваності будуть скорочуватися, отже і кількість людей працездатного віку також зменшиться, відповідно в майбутньому призведе до депопуляції.

Вчені припускають, що загрозою розвитку демографічної ситуації слід вважити те, що населення світу розпочинає XXI століття з 1 млрд. безробітних, 1 млрд. голодуючих, 1 млрд. неграмотних, 2 млрд., що живуть в умовах відносного або абсолютного перенаселення, 1,5 млрд. знедолених перебувають за «межею бідності». Глобальність проблеми народонаселення має на меті те, що вона не може бути локалізована в одному регіоні, та нерівномірне зростання чисельності населення в окремих країнах викличе помітні зміни на геополітичній карті світу.

На сьогоднішній день дуже вагомою серед низки інших глобальних проблем є саме екологічна проблема. В останні десятиріччя суспільство все більше хвилює стан навколишнього середовища, оскільки людина невзмозі існувати без чистого довкілля. Ми вважаємо, що головною причиною виникнення глобальних екологічних проблем є нераціональне природокористування.

Проблема виснаження природних ресурсів ускладнюється за рахунок того, що слаборозвинені країни намагаються подолати власну економічну відсталість за рахунок досить значної експлуатації природних ресурсів, яка в свою чергу призводить до погіршення стану довкілля.

У другій полонині XX століття набуває загострення проблема забруднення навколишнього середовища, які, на нашу думку, доцільно розглядати у кількох аспектах:

— забруднення атмосфери. У зв’язку з неперервністю повітряного простору та швидким кругообігом речовин в атмосфері - відбувається велике розсіювання забрудників. Тому кардинальні зміни в цій оболонці можливі у найближчі десятиріччя, за умови, якщо людство не прийме кардинальних заходів. Для атмосфери досить значними є проблеми «парникового ефекту», «озонових дір», пилового забруднення, кислотних дощів.

Антропогенне забруднення повітря пилом в значній мірі поступається природному надходженню пилу в атмосферу та носить переважно локальний характер. На окремих промислових територіях щільність пилу у повітрі настільки велика, що це позначається на зміні мікроклімату та сприяє формуванню смогів. З пилом в атмосфері розсіюється досить велика кількість шкідливих важких металів — свинцю, миш’яку, кадмію, цинку та інших.

— забруднення гідросфери. Вода є неймовірно цінною сировиною та невід`ємно важливим для життя елементом у тому випадку, коли не містить значної кількості розчинених речовин. Непридатною вважається вода, в якій навіть у не значних кількостях розчинені отруйні або агресивні хімічні елементи.

Найбільш забрудненими є річкові та озерні води. Кілька десятиліть тому (50−70-ті роки XX століття) в найгіршому стані перебували поверхневі води Західної Європи (річки Рейн, Ельба, Маас, По) і США (річки басейну Міссісіпі, р. Гудзон, Великі Американські озера), на сьогоднішній момент часу найбільше нечистот спостерігається в ріках Східної Європи (Дунай в середній і нижній течії, Дніпро, Волга).

Використання в господарстві та побуті виробів із пластичних синтетичних волокон, які легші за воду та майже не розчиняються в природних умовах, призвело до їх суттєвого нагромадження у водах Світового океану. Неодноразово наголошували вчені - дослідники А. Бомбар, Ж. — І. Кусто, Тур Хейєрдал про те, що Атлантичний океан досить забруднений. Як наслідок маємо, що пластикові вироби потрапляючи у стравохід і дихальні шляхи морських організмів досить часто стають причиною їх загибелі.

— деградація земель. Усі знають про те, що кількість земельних ресурсів обмежена, до того ж їх неможливо замінити жодними іншими ресурсами. Із року в рік, під час активного використання земель, з них вилучаються близько мільйона гектарів, тоді як втрата кожного гектара родючої землі зменшує можливості людства вирішити сировинну, продовольчу, соціальну та інші глобальні проблеми.

На нашу думку, серед факторів, які породжують деградацію земель можна виділити наступні: 1) гірничі розробки; 2) посилення водної і вітрової ерозії; 3) хімічне забруднення ґрунтів міндобривами та отрутохімікатами. Відкритий видобуток корисних копалин, сильна ерозія ґрунтів все це призводять до втрати родючого шару землі. Населення, за рахунок внесення мінеральних добрив, гербіцидів і пестицидів намагаються підвищити урожайність сільськогосподарських культур та родючість земель, але не задумуються проте, що з плином часу в ґрунті нагромаджуються шкідливі хімічні сполуки. При споживанні цих культурних рослин, які вирощенні за таких умов, шкідливі речовини надходять до організму людини внаслідок чого, породжуються захворювання різного роду та смертність.

Розглядаючи групу економічних проблем, слід виділити енергетичну, сировинну та продовольчу. Водночас сировинна та енергетична проблеми мають багато спільних рис. Викликані вони, недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і нераціональним їх використанням. На сьогоднішній момент, уже експлуатуються родовища, які знаходяться у небезпечних гірничо-геологічних умовах (Сибір, Канадська Арктика, пустелі Африки і Австралії), з низьким вмістом корисних компонентів у рудах. Як результат, маємо подорожчання сировини та енергії, отже, і всієї продукції галузей господарства.

З метою економії сировини використовуються вторинні матеріали, такі як металобрухт, макулатуру, пластмасу. Запаси їх у багатьох країнах настільки великі, що можна компенсувати дефіцит природних ресурсів. Прикладом високоефективного використання вторинної сировини виступають «малі» високорозвинені країни Західної Європи. Вони використовують близько 80−90% щорічного надходження металобрухту, 50−70% макулатури та багатьох видів пластмас, до 75% побутового сміття спалюється з метою виробництва енергії.

Нині спостерігається численні глобальні проблеми в галузі взаємовідносин між людиною і суспільством. Серед яких слід виокремити охорони здоров’я, освіти, культури, злочинності та інші. Можливості розв’язання цих проблем залежать від рівня соціально-економічного розвитку країн, тому особливо гостро постає дане питання у слаборозвинених регіонах світу.

Не дивлячись на ліквідацію багатьох масових епідемій (віспа, чума, холера), стан охорони здоров’я у багатьох країнах викликає тривогу. Більшість хвороб сучасності (серцево-судинні, легеневі, ракові) виникають у зв’язку з погіршенням екологічної ситуації, малорухомого способу життя, психологічних стресів. На терені існуючих, виникають і нові епідемії, найнебезпечнішою серед яких є СНІД.

У країнах, що розвиваються, основною причиною смертності залишаються інфекційні хвороби (шлунково-кишкові і гострі респіраторні захворювання, туберкульоз). У промислово розвинених країнах значна частина населення помирає від серцево-судинних і ракових захворювань.

Таким чином, виділяють низку глобальних проблем, які в тій чи іншій мірі торкаються кожного аспекту суспільного життя. Вони взаємодіють між собою та є взаємозалежними. Наприклад політична проблема може призвести до негативних економічних наслідків тощо. Тому вирішувати глобальні проблеми сучасності необхідно в комплексі, усі разом.

Розділ 2. Ключові напрямки вирішення глобальних проблем Загострення глобальних проблем для всього суспільства потребує розробки та реалізації колективних програм, за умови дотримання узгоджених дій з їх розв’язання, спільної розробки альтернативних варіантів розвитку для забезпечення майбутнього людської цивілізації. Людство може протистояти цьому лише об'єднавши зусилля та ресурси, так як вирішення глобальних проблем потребує значних фінансових капіталовкладень. За деякими оцінками, щорічні витрати на цілі такого характеру мають становити не менше 1 трлн дол. На сьогоднішній момент, суспільство такими коштами не володіє. Тому розв’язання глобальних проблем залежать від визначення їх пріоритетності при розподілі фінансових ресурсів.

Між країнами світового співтовариства існують протиріччя, що в більшості випадків призводять до регіональних і міжрегіональних конфліктів, застосовуючи зброю. У XXI столітті глобальні проблеми ставлять перед світовою спільнотою завдання, яке має доленосне значення: подолати політичні і воєнно-політичні суперечності та конфлікти заради світлого майбутнього. Необхідно за будь-яких умов зберегти мир на Землі. Мається на увазі, що народи світу повинні засвоїти нове політичне мислення, яке знаменує усвідомлення важливості та негайного вирішення глобальних проблем, включаючи розробку системи ефективних міжнародних процедур і механізмів, які забезпечили збереження та розвиток людської цивілізації в цілому.

Глобальні проблеми неможливо вирішити на рівні окремих країн, так як вони стосуються кожного. Для знаходження альтернативного шляху вирішення та регулювання потрібен єдиний міжнародний механізм. Великі надії покладаються на ООН, ВТО, МВФ, регіональні та галузеві організації, які мають за плечима великий досвід координації міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання міжнародних економічних зусиль [с.393].

Можна нескінченно наводити приклади успішних спроб щодо розв’язання, хоча б часткового, ряду глобальних проблем. Так, на міжнародному рівні велика увага приділяється екологічним проблемам. Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку створює програми покращання якості природного середовища та загального екологічного стану. Дана комісія та ряд інших міжнародних організацій визначають критерії екологічної безпеки, розробляють короткострокові та довгострокові програми.

Досить помітну роль в охороні навколишнього середовища відіграє регіональне співробітництво. Зокрема, у документах ЄС неодноразово наголошувалася необхідність розвитку регіональної стратегії у даній сфері та раціонального використання природних ресурсів європейського регіону, який на сьогоднішній момент часу є найбільш кризовим в екологічному плані.

Джерелами ресурсів і засобами розв’язання глобальних проблем у нинішніх умовах виступають наступні:

— офіційна допомога з боку економічно розвинених країн країнам, що розвиваються;

— іноземні приватні інвестиції;

— застосування економічних важелів управління якістю довкілля, зокрема субсидій і дотацій за виготовлення екологічно чистої продукції, за виконання державних екологічних проектів, екологічні платежі за всі види забруднення довкілля, виплати на охорону природи і поліпшення екологічних результатів, пільгове або дискримінуюче кредитування, екологічне страхування тощо;

— об'єднання зусиль усіх країн світу для розв’язання глобальних проблем;

— збільшення витрат держав світового співтовариства на подолання насамперед екологічної кризи;

— створення за рахунок країн, які заподіяли найбільшої шкоди планеті, своєрідного фонду екологічної безпеки з метою ліквідації найзагрозливіших для довкілля джерел небезпеки;

— посилення відповідальності країн світового співтовариства за збереження природи;

— стимулювання виробництва таких зразків транспортних засобів, техніки, які б не завдавали шкоди довкіллю, забезпечували економію всіх паливно-енергетичних ресурсів.

Альтернативні шляхи вирішення глобальних проблем розглянемо для кожної з груп глобальних проблем окремо.

Серед напрямків вирішення екологічних проблем слід виділити наступні:

1) перехід до матеріалоі енергозберігаючих технологій, а в майбутньому — до замкнутих циклів використання ресурсів, це дасть змогу перейти до маловідходного виробництва;

2) використання накопиченого досвіду раціонального природокористування. Розробка регіональних схем використання ресурсів у залежності від природних, економічних та соціальних особливостей території;

3) розосередження екологічно шкідливих виробництв, які в даний час ще не можна закрити;

4) розширення природно-заповідних територій, особливо в районах з нестабільними екологічними системами (тундра, пустеля, вологі екваторіальні ліси);

5) екологічна освіта та виховання населення.

Умовами вирішення проблем охорони здоров’я є перехід до здорового способу життя, забезпечення повноцінного харчування, поліпшення екологічних умов проживання, розвиток медицини, пропаганда здорового способу життя, боротьба з курінням, алкоголізмом, наркоманією.

Розв’язання енергетичної проблеми, крім економії енергії і вдосконалення існуючої теплової енергетики на принципово нових технологічних основах, передбачає досить суттєве використання альтернативних джерел енергії, перш за все сонячної, вітрової, внутрішнього тепла Землі.

Розрахунки спеціалістів Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) свідчать про те, що запаси енергоресурсів дорівнюють: вугілля — на 340 років, нафти — на 30, газу — на 50 років. У найближчій перспективі з’являться нові джерела енергії: термоядерна енергія, енергія плазми. Проте все це лише потенційні джерела, а сьогодні енергоресурси беруться з традиційних розвіданих запасів.

Суттєвим напрямком вирішення енергетичної і сировинної проблеми є їх економія.

Глобальний характер проблеми економії матеріальних ресурсів потребує реалізації різноманітних заходів як у національному, так і в міжнародному масштабах. Серед них варто виділити такі: обмін інформацією, науково-технічне співробітництво, розвиток обміну новими енергоі матеріалозберігаючими технікою та технологіями.

Це сприяє певним позитивним зрушенням у використанні енергії і сировини. Так, у світовій економіці енергоспоживання зросло на 5,1% на рік, енергоємність ВВП знизилась на 15%, а нафтоємність — на 29%.

Ці глобальні проблеми постачання сировини і палива є надто гострими для України, особливо щодо постачання нафти, газу, вугілля, деревини, кольорових металів тощо. З іншого боку, українське виробництво є надто енергоі матеріалоємним. Так, на 1 дол. ВВП ми споживаємо електроенергії в 4 рази, а металу в 2 рази більше ніж у середньому в західноєвропейських країнах.

У вирішенні демографічної проблеми значну роль відіграла п’ята Всесвітня конференція ООН з народонаселення, що відбулася у Каїрі у 1994 р., на якій було прийнято Програму дій щодо визначення політики народонаселення в усьому світі на період до 2015 р. Вона містить положення, що стосуються чисельності населення, його приросту та структури, міжнародної міграції, освіти, а також визначають шляхи співробітництва у розв’язанні демографічної проблеми. Одночасно було встановлено і суму коштів, необхідних для її реалізації, — близько 17 млрд. дол. [с.394].

Для розв’язання глобальних проблем Світового океану необхідно грамотно, культурно освоювати океан і в таких межах, щоб не привести до згубних наслідків ні для океану, ні для навколишнього середовища.

Отже ми вважаємо, що рішення глобальних, що стосуються всього людства лежить на плечах кожного окремої людини. Нас зачіпають різні проблеми, для яких характерна причетність як всієї нації, так і кожного індивідуально. Не варто залишатися осторонь до того дня, коли буде надто пізно. Час діяти на благо майбутнього своїх рідних, дітей та онуків.

Розділ 3. Роль науки «безпеки життєдіяльності» у розв’язанні глобальних проблем

3.1 Розгляд глобальних проблем дисципліною «БЖД»

Глобальні проблеми в сучасному світі зачіпають всі сторони життя людей та охоплюють всі країни світу. Вони характеризуються динамізмом, виникають як об'єктивний фактор розвитку суспільства і для свого вирішення потребують об'єднаних зусиль всього людства. Тому очевидною є необхідність поінформованості населення, а особливо молодої її частини, щодо хоча б основних з них, адже попереджений — означає озброєний.

На сьогоднішній день існує декілька наук, які слугують вивченню глобальних проблем та є джерелом для залучення мас до їх вивчення та, можливо в майбутньому, вирішення. Це такі науки як безпека життєдіяльності (БЖД), глобалістика, геоглобалістика, політологія, тектологія тощо.

Глобалістика — це комплексна наукова дисципліна, що вивчає загальні об'єктивні закономірності розвитку людства і моделі керованої світової системи в синтезі, єдності та взаємодії трьох основних сфер: глобальної екології, соціальної та економічної діяльності людини в епоху антропогенно перевантаженої Землі. Це аналітична дисципліна поки ще з розмитими контурами свого предмета дослідження, адже всі напрямки досліджень в її рамках — явища, що виникли нещодавно та існує надто велика складність їх вирішення. Проблемою глобалістики також слід вважати те, що вона є надто молодою наукою, методологічно та предметно не досить сформованою, а тому не досить прийнятною для вивчення на рівні класу загальнообов’язкових дисциплін в школі або в вищому навчальному закладі.

Ті ж самі недосконалості можна виявити і щодо геоглобалістики — міждисциплінарного наукового підходу, спрямованого на комплексний розгляд глобальних проблем людства та пошук шляхів їх вирішення. Щодо останньої, то вона ще навіть офіційно не сформована в науку, а здебільшого розглядається як розділ політології, або як вид методології щодо вивчення проблем сучасності, що, звичайно ж є недостатнім для здійснення місії підготовки молодого покоління до зустрічі з проблемами світу, в якому воно існує.

Щодо інших наук, що задіяні у вивченні глобальних проблем сучасності, то, як правило, вони мають або занадто вузьке поле діяльності - тобто вивчають лише окремі аспекти глобальних проблем, або ж мають занадто широкий спектр напрямків дослідження, і вивчають глобальні проблеми опосередковано. Зрозуміло, що цього недостатньо для освіти населення.

Переваги в даному питанні має безпека життєдіяльності. Вона є обов’язковою для вивчення як і в школі, так і в виші. Ця особливість допоможе підняти загальний освітній рівень знання проблем та методів їх вирішення глобального суспільства за рахунок того, що підніме рівень кожної людини, що прямо корелює з попереднім показником.

Але треба спочатку зрозуміти навіщо взагалі ми повинні вивчати БЖД. Безпека життєдіяльності — це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей та наслідків впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій. Діяльністю займаються всі - діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності має відношення до всіх людей та її можна розглядати в розрізі глобального суспільства.

БЖД як дисципліна вивчає всі глобальні проблеми, надає ефективні знання, які можна використовувати для вирішення таких глобальних проблем, хоча б на рівні окремої особи, як:

— катастрофічне забруднення навколишнього середовища і зниження біорізноманітності на планеті;

— забезпечення ресурсами;

— подолання бідності, голоду, неграмотності;

— деградація земель;

— озонові дірки;

— здоров'я населення, особливо проблеми СНІДу та глобальних епідемій;

— народжуваність;

— політичні глобальні проблеми;

— тероризм;

— викрадення зброї та небезпечних речовин;

Отже найкращою наукою для того, щоб підняти рівень знань у молоді є БЖД. Вона як дисципліна є загальнообов’язковою для вивчення у школі та у вищих навчальних закладах. Тему «Глобальні проблеми» можна повністю розкрити за допомогою цієї науки.

3.2 Удосконалення проведення занять з курсу «БЖД» за темою «Глобальні проблеми»

Згідно з новою навчальною програмою нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності», яку було затверджено в 2011 році до тем входить перелік питань які стосуються глобальних проблем сучастності. Тому ми пропонуємо рекомендаційний план проведення занять у школах та у вищих навчальних закладах. Розглянемо перший варіант. Відповідно якщо це будуть заняття в школах, відповідно на вивчення глобальних проблем доцільно віднести 2 заняття. Перше буде вступним та сформує світогляд в учнів відносно поставленої теми уроку. А друге — закріпить знання школярів, дозволить замислитися про значущість глобальних проблем, про їх масштабний характер, можливість обговорення ключових моментів та зі сторони учнів запропонування власного альтернативного виходу.

Для того, щоб більш детально зрозуміти, що саме повинен робити викладач запропонуємо власний варіант проведення уроків.

Таблиця 1 — Власний варіант проведення 1 уроку в школах

У таблиці 1 надана інформаційна рекомендація з чого повинен складатися перший урок в школі з дисципліни БЖД по темі «Глобальні проблеми людства». Ми вважаємо, що цей план є найоптимальнішим, так як він включає в себе основні складові уроку та дозволить як найповніше розкрити сутність основних питань. Тепер хотілось б запропонувати більш детальний опис кожної складової.

Привітання буде складатися із загальних фраз, які використовує вчитель у незалежності від того, який зараз урок та з чим він буде пов’язаний. Добре підійдуть слова: «доброго дня шановні учні», або «радий (-а) вас сьогодні бачити» та ін. Облік присутніх є обов’язковою складовою кожного уроку: вчитель повинен перевірити наявність у класі учнів та записати результат у відповідний документ, а саме шкільний журнал.

Оголошення теми може проходити за різними сценаріями. Ось два з них. Перший передбачає написання вчителем на дошці дати уроку, назву теми, потім промовить її в голос, задля того, щоб кожен учень почув, після цього необхідно зачекати декілька хвилин для написання у зошитах учнями теми заняття.

Наступним, що вчитель повинен зробити згідно нашої рекомендації, це оголосити план теми та надати анотацію відносно питань, які будуть запропоновані на розгляд. Після вчитель повинен зацікавити учнів для того, щоб протягом всього уроку спостерігався двохсторонній інтерес.

Головна частина уроку, це розкриття сутності кожного з пунктів плану. Ми пропонуємо наступний перелік ключових питань, на які повинні дати відповідь учні після уроку:

1. Яка актуальність вивчення глобальних проблем?

2. Чому саме виділять глобальні проблеми?

3. Що відноситься до глобальних проблем?

4. Хто займається вирішенням глобальних проблем?

5. Чому ми повинні замислитися про глобальні проблеми?

Це не повний перелік тих пунктів, які може розглядати вчитель, але якщо його підготовлений матеріал допоможе відповісти на ці питання, учні отримують той мінімум, який їм потрібен, для підвищення своєї обізнаності в сфері глобальних проблем.

Дві останні частини уроку, це запитання учнів та домашнє завдання. Якщо в учня виникли питання, то вчитель повинен відповісти на них і для цього залишити 5 хвилин в кінці уроку. Також необхідно пам’ятати про те, що необхідно задати учням домашнє завдання.

Якщо в школі вчитель виділить 2 уроку на цю тему, то рекомендаційно-інформаційна таблиця план буде виглядати наступним чином.

Таблиця 2 — Власний варіант проведення 2 уроку в школах

Рекомендаційна таблиця 2 відрізняється від першої пунктами 4 та 5. А саме, замість оголошення питань та розкриття їх змісту, ми пропонуємо перевірити попереднє домашнє завдання по темі глобальні проблеми та обговорити цю тему з учнями, зрозуміти хто як розібрався, які проблеми саме зараз вони вважають актуальними, вислухати існуючі рішення та запропонувати учням вивести нові. Після проведених таких уроків, учні повинні будуть отримати достатні знання, щоб розбиратися в питанні глобальних проблем та остатися небайдужими до них.

У вищих навчальних закладах, ми пропонуємо відвести на висвітлення даної проблеми 4 академічні години. На наш погляд, доцільним буде спочатку провести лекцію, а потім — практику для закріплення матеріалу. Таблиці наведенні нижчі є рекомендаційними для викладачів.

Таблиця 3 — Власний варіант проведення 1 пари по темі глобальні проблеми

На нашу думку оптимальною кількістю частин для лекції складає 6, при чому виділяємо стандартні частини, які є як у вчителя, так і у викладача. Це такі як привітання, перевірка присутніх, домашнє завдання, питання студентів або учнів. Особливістю лекції є те, що викладач більш детально розкриває інформацію ніж вчитель, тому для нього і відводиться більше часу Що стосується практики, то тут є свої особливості. Це заняття буде складатися з 8 складових. Загальний час складатиме півтори години. З 8 цих складових також будуть наявні як особливі, так і стандартні. Що стосується різниці між 2-м уроком та 2-ю парою то тут можна відмити те, що наприклад, викладач повинен детальніше перевіряти засвоєний матеріал студентами, тому вводиться така частина практики, як перевірка знань. Обговорення теми буде також забирати більше часу, ніж у школярів.

Таблиця 4 — Власний варіант проведення 2 пари по темі глобальні проблеми

У якості висновку до цього розділу хотілось би сказати те, що БЖД може суттєво вирішити проблему незнання населення про глобальні проблеми. За допомогою розроблених рекомендацій, вчитель та викладач зможуть построїти свої заняття саме так, щоб в повному обсязі дати матеріал, зацікавити студентів та учнів до більш детального вивчення інформації з цієї теми. Треба зауважити, що всі ці таблиці носять виключно рекомендаційний характер і кожен сам зможе змінювати їх за власним бажанням, додавати нове чи модифікувати існуюче тощо.

Висновки В ході даної роботи було досліджено історію виникнення, сутність та шляхи вирішення глобальних проблем. Процес виникнення таких проблем почався с виникненням глобального суспільства, різні вчені вважають що це сталося на рубежі XIX і XX століття. Також слід відрізняти глобальні проблеми від інших, це можна зробити за допомогою притаманних їм ознакам:

1. вони носять загальнолюдський характер, тому що зачіпають інтереси всіх країн і народів, а в подальшому — майбутнє всього людства;

2. глобальні проблеми іманентно супроводжують людському суспільству протягом усієї історії, проте до певного відрізку часу, вони не виявляють всієї своєї гостроти та їхній розвиток не завжди модна помітити;

3. у сучасних умовах глобальні проблеми набувають планетарного характеру, так як сферою їх дії вперше став увесь світ;

4. вони носять комплексний, системний характер, і для їх успішного вирішення потрібні спільні зусилля всіх країн і народів;

5. глобальні проблеми постійно розвиваються в часі та просторі, з плином часу з’являються нові, а деякі можуть і взагалі зникати;

6. вони є суперечливими з точки зору меж свого рішення, тому що в повному обсязі глобальні потреби можна вирішити лише у великій історичній перспективі

Всі досліджуванні проблеми були поділенні на політичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні. На нашу думку найнебезпечнішими є політичні проблеми, адже вони можуть призвести до серйозних економічних наслідків і навіть до воєнних конфліктів. Різноманітність проблем робить їх присутніми у всіх сферах життя суспільства.

Також були дослідженні ключові напрямки вирішення сучасних глобальних проблем. Головним є те, що суспільство складається із окремих індивідів, саме на плечах яких лежить питання розв’язання проблем. Але для того, щоб з цим справитися треба спочатку отримати інформацію по цим питанням. Тому наступним кроком було виявлення науки, яка найбільш гарно впоралася з цим завданням. Роль цієї науки на себе взяла безпека життєдіяльності. Вона є загальнообов’язковою та вивчає глобальні проблеми на достатньому рівні.

Для того, щоб вчитель та викладач як найкраще змог донести інформацію було розроблено рекомендаційні плани таблиці. Вони зроблені окремо на кожен вид заняття та окремо для кожного типу слухачів, що дозволить спростити роботу для укладача чи автора матеріалів по темі.

Список використаних джерел

1. Балашенко С. А., Демичев Д. М. Екологічне право [Текст]: Учеб. пособіе.2-е вид. — Мн.: Ураджай, 2000.

2. Дергачев В. А. Глобалистика. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. ISBN 5−238−957−7

3. Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. — К., 2001.

4. СТОЯНОВ В.У., «Безпека життєдіяльності - наука актуальна завжди», Журнал «Надзвичайна ситуація», № 01 (99), січень

5. Глобальні проблеми людства [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukr-tur.narod.ru/ekon/svit/global/globalproblem.htm

6. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Под общей ред. С. В. Белова. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Высшая шк., 1999.

7. Безпека життєдіяльності / Під ред. Я. Бедрія — Львів: Видавнича фірма «Афіша», 1998.

8. Білявський Г. О., Подул М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — М., 1990.

9. Дубицкий А. Е., Меменов И. А., Чепкий Л. П. Медицина катастроф, К., Здоров я, 1993.

10. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности: Сб.: Пер. с англ. и фр. / Сост.: Л. И. Василенко, В. Е. Ермолаева; Ввод. ст. Ю. А. Шрейдера. — М.: Прогресс, 1999.

11. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін. Кер. авт. кол. О.Г. Білорус. — К.: КНЕУ, 2001.

12. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / О.Г. Білорус та ін. — К.: Ін-т світової економіки і міжнар. відносин НАН України, 1998.

13. Глобальное сообщество: новая система координат (подходы и проблемы) / Ред. А. И. Неклесса. — СПб.: Алтея, 2000.