Шляхи оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні

Перехід до інформаційного суспільства слід розглядати як необхідну умову виходу країни з нинішньої економічної кризи, як фактор інтеграції суспільної свідомості навколо гуманістичних цінностей та національно-історичних традицій народу України. Щоб досягти цього, потрібні скоординовані дії суспільства і влади, спрямовані на досягнення поставлених цілей. Отже, необхідна обміркована, цілеспрямована державна політика.

Одним із перших практичних кроків на шляху побудови інформаційного суспільства в будь-якій країні світу є усвідомлення на найвищому державному рівні необхідності проведення законодавчих та інституційних реформ, які б дозволили сприймати універсальний розвиток ІКТ як один з найважливіших пріоритетів державної політики. Саме держава має стати каталізатором змін, що відбуваються, скоординувати діяльність учасників процесу руху до інформаційного суспільства. Однак реалізація проекту інформаційного суспільства можлива тільки за участі трьох секторів — держави, бізнесу і громадянського суспільства.

Зважаючи на Рекомендації парламентських слухань із питань розвитку інформаційного суспільства від 21 вересня 2005 p., зазначимо, що стан розбудови напрямів оптимізації інформаційного суспільства і визначення перспектив інформаційного розвитку України залишається недостатнім, оскільки донині не має систематизованого погляду на цю проблему, здатного визначити загальні напрями та цілі оптимізації інформаційного розвитку України (див. табл.1.1.3) [7, с.50−61].

Прискорення цього процесу в нашій державі може відбуватися за умови реалізації таких заходів. Перш за все, необхідна розробка та реалізація комплексної державної стратегії інформаційного суспільства, яка передбачала б реалізацію заходів, спрямованих на розвиток інформаційного суспільства в політико-правовій, економічній, соціальній, культурній, технологічній галузях. На жаль, до цього часу відсутній стратегічний документ, який визначав би розвиток інформаційної галузі України і мав би стати ядром соціально-економічної політики держави. Мається на увазі не тільки високоякісна інформація або комунікаційні технології, але й інші базисні елементи самодостатнього інформаційного суспільства, наприклад, ЗМІ, комп’ютери, а також інші засоби збереження, обробки і використання інформації; створення ефективної інноваційної системи, включаючи фірми, наукові та дослідницькі центри, університети, а також інші організації, здатні сприяти розвиткові економіки знань, адаптувати цю тенденцію до локальних особливостей і використовувати її як ресурс для створення нових продуктів, послуг та нових шляхів ведення бізнесу.

Одним із найважливіших завдань оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні є вдосконалення інформаційного законодавства України. Дійсно, за роки незалежності в Україні на шляху розбудови інформаційного суспільства певні позитивні зрушення сталися перш за все у сфері інформаційного законодавства. Проте стан законодавчої бази можна нині визначити як неповний та суперечливий.

Для прискорення економічного розвитку України і створення інформаційного суспільства було розроблено проект довгострокової державної програми «Електронна Україна», що має на меті розвиток Інтернет-індустрії та створення сучасних засобів зв’язку, передусім Інтернету, на всіх рівнях державного управління — від Уряду до місцевих адміністрацій, перехід усіх державних структур на електронний документообіг, об'єднання локальних державних мереж у єдину мережу, доступ державних службовців до Інтернету. Але цей проект не є досконалим. Основний його недолік — відсутність чітко поставлених стратегічних цілей, узгодження з існуючими програмами соціально-економічного розвитку країни. У програмі не передбачені законодавчі, економічні й інституційні зміни, які конче необхідні для розвитку інформаційного суспільства. «Власне, Програма є набором технологічних проектів, якому цілком підійшов би статус частини „Плану дій“, розробленого на основі ширшого стратегічного документа, але не самого такого документа» , — зазначає Л. В. Колодюк [8,с.20].

Для формування адекватного інформаційного законодавства необхідно забезпечити, перш за все, вироблення загальної стратегії інноваційного розвитку, в рамках якої виробляються закони; вивчення досвіду розвинених країн та міжнародних вимог до сфери інформатизації; визначення проблем інформаційного суспільства та усунення їх завдяки системам регулювання; аналітичне забезпечення законодавчих ініціатив, а також публічність законодавчого процесу.

Нормативно-правове забезпечення сфери інформаційних відносин потребує подальшого розвитку і вдосконалення, зокрема питань: розробки проекту інформаційного кодексу, формування, використання, зберігання та поширення національних інформаційних ресурсів; заходів підтримки вітчизняної індустрії програмного забезпечення; обміну інформацією в електронній формі, насамперед, ведення електронного документообігу, надання офіційного статусу електронному документу; посилення стану інформаційної безпеки, захисту державних інформаційних ресурсів, захисту персональних даних; створення єдиної системи стандартів з ІКТ, узгодження нормативно-правової бази України з нормами міжнародного права сертифікації засобів інформатизації та інше. Вирішення цих проблем сприятиме подальшому розвиткові потенціалу України у сфері ІКТ та інтеграції до світового інформаційного співтовариства. У перспективі доцільно було б створити Міністерство Інформаційного Суспільства, яке стало б основним державним органом, відповідальним за розробку і проведення державної політики щодо розвитку ІКТ та інформаційного суспільства.

Наступним заходом політико-правового напряму оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні є впровадження та максимальне використання переваг системи «електронного уряду» як важливого фактора демократизації в державі, підвищення рівня взаємної довіри громадян, держави та бізнесу, якості й прозорості державних послуг. (див. рис. 2.1.3.) Система «електронного уряду» в Україні повинна бути орієнована на: надання урядових послуг без обмежень шляхом створення національної та регіональних мереж громадських пунктів доступу до інформаційно-комунікаційних технологій і ресурсів; максимально ефективне управління процесами в державі через автоматизацію відносин між державними установами на різних рівнях; зменшення рівня бюрократизації та корумпованості завдяки поступовому переведенню відносин між громадянами, підприємствами та державними органами в електронний формат; підвищення якості надання державних послуг через створення «електронних альтернатив», проведення операцій із громадянами й підприємствами: реєстрації, ліцензування, сертифікації, накладення штрафних санкцій, оподаткування, проведення виборів, оплати платежів та ін.; підвищення ефективності документообігу та комерційних операцій завдяки використанню системи електронного документообігу й електронного цифрового підпису на основі чинного законодавства.

Ще одним важливим напрямом оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні є створення сприятливого економічного середовища. Причому тут повинно йтися не тільки про державну підтримку сектора ІКТ, але й про створення економічної мотивації та інституційного забезпечення для масштабного й ефективного використання інформації і знань у всіх секторах економіки, стимулювання підприємництва та підвищення конкурентоспроможності української економіки. Тому стратегія створення в Україні економічних засад інформаційного суспільства повинна передбачати комплекс заходів у податковій, бюджетній, грошово-кредитній, інституційній сферах і заходів щодо розвитку людського капіталу та залучення іноземних інвестицій.

Наступний напрям оптимізації - технологічний, а саме, розбудова інформаційної інфраструктури, яка забезпечуватиме швидке поширення ефективної та конкурентоспроможної інформації й надавати широкі комунікативні можливості для всіх прошарків суспільства. Важливими аспектами технологічного напряму розбудови інформаційної інфраструктури є: створення та розвиток національної, галузевих і регіональних інформаційних систем, мереж та електронних ресурсів, інтегрованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема у сфері охорони здоров’я, освіти, науки, культури, довкілля; розвиток національного сегмента мережі Інтернет, забезпечення широкого доступу до цієї мережі громадян і юридичних осіб усіх форм власності, подання в ній належним чином національних інформаційних ресурсів; створення вітчизняними виробниками на основі фундаментальних та прикладних досліджень новітніх конкурентоспроможних ІКТ, засобів інформатизації і комп’ютерних програм, зокрема розгортання широкосмугових технологій у різноманітних мережах абонентського доступу [9, с.231−239].

Ефективне впровадження сучасних технологічних рішень у підприємницькому секторі, розбудова сфери інформаційних послуг стане стимулом для створення високооплачуваних робочих місць для вітчизняних спеціалістів, підставою для збільшення інвестиційного попиту та попиту на інформаційні продукти й послуги. Як результат, слід очікувати формування економічної системи, що самостійно генерує стимули до прискореного розвитку сфери ІКТ.

Серед заходів соціального напряму оптимізації розбудови інформаційного суспільства в Україні перш за все необхідно відзначити розвиток і лібералізацію засобів масової інформації. Саме ЗМІ нині відіграють особливу роль у розвиткові інформаційного суспільства. Вони формують громадську думку, а це робить їх зручним механізмом для впровадження у свідомість населення України ідей інформаційного суспільства. Для виконання ЗМІ функцій у справі розбудови інформаційного суспільства в Україні, держава повинна постійно опікуватися їх розвитком через упровадження прогресивного законодавства, заохочення конкуренції, контроль за процесами концентрації власності на медіа; сприяння доступу нових компаній на ринок мас-медіа; забезпечення технічних можливостей доступу до Інтернету для всього населення, інтеграції в Інтернет-простір усіх верств населення, запобігання формуванню інформаційної нерівності та відсталості; дотримання свободи слова й самовираження; розробки системи грантів для підтримки суспільних українських Інтернет-медіа та забезпечення інтересів держави в них; заохочення інвестицій у створення Інтернет-медіа. Отже, держава відіграє провідну роль у цьому напрямі розбудови інформаційного суспільства в Україні.

Розвиток соціального капіталу за допомогою забезпечення загального доступу до інформації є наступним заходом соціального напряму оптимізації. Для поліпшення розвитку соціального капіталу, а відтак, і інституту прозорого громадянського суспільства, слід реалізувати комплекс поступових заходів, який передбачає забезпечення умов щодо використання колективних пунктів доступу до сучасних ІКТ усім зацікавленим особам, створення спеціалізованих технопарків, технополісів, центрів високих ІТ та інших інноваційних структур з ІКТ, беручи до уваги досвід США.

Це приведе до створення в суспільстві інституту електронного забезпечення, оскільки кожен громадянин матиме змогу дізнатися про сучасні можливості інформаційного суспільства та безпосередньо скористатися тією чи іншою інформаційною послугою.

Наступний напрям оптимізації - створення загальнодоступних інформаційних ресурсів, пов’язаний із культурною сферою і передбачає: створення максимально повної бази культурної, науково-технічної економічної інформації в електронній формі, збереження культурної спадщини України завдяки електронному документуванню тощо.

Не менш важливим заходом культуротворчого напряму оптимізації розвитку інформаційного суспільства є збереження культурного розмаїття та самобутності України як умови розвитку інформаційного суспільства на основі діалогу між культурами. Необхідно, щоб бібліотеки, архіви, музеї й інші установи культури в інформаційному суспільстві могли б і повною мірою виконувати свою функцію постачальників змісту, зокрема, традиційних знань.

Інформаційне суспільство має ґрунтуватися на загальновизнаних моральних цінностях і опікуватися загальними благами, запобігати зловживанням при використанні ІТ. З цією метою слід вживати заходів для зміцнення миру і відстоювання таких основних цінностей, як свобода, рівність, солідарність, терпимість, колективна відповідальність. Усі зацікавлені сторони мають повніше враховувати етичний аспект при застосуванні ІТ і піклуватися про загальні блага, захищати недоторканість приватного життя й особистих даних, здійснювати відповідні дії і приймати встановлені законом заходи щодо запобігання неналежному використанню ІКТ. Крім того, необхідно всіляко залучати вчених для дослідження етичних аспектів ІКТ. [10, с.430].

До особливостей становлення і розвитку українського інформаційного суспільства належать: транзитивний характер соціальної, політичної й економічної систем, що припускає невизначеність, суперечливість і динамічність розвитку українського інформаційного сектора; формування інформаційного суспільства в контексті демократизації суспільної системи й інтеграції країни до глобального світового співтовариства; необхідність державного регулювання; комунікативний характер соціальної структури, що передбачає вільний обмін інформацією; наявність певних передумов та проблем при становленні і розвиткові інформаційного суспільства.

Отже, розвиток інформаційного суспільства в Україні можливий лише на основі комплексного підходу, що містить стратегічне бачення інформатизації суспільства, чіткі пріоритети цієї інформатизації, координується наявними соціально-економічними, політичними та соціально-культурними умовами держави й міжнародною практикою, пов’язаний із розвитком економіки та країни в цілому. Розробка такого підходу є можливою лише за участі трьох секторів: держави, приватного капіталу та громадянського суспільства, а також — за наявності реалістичних цілей і політичної волі.

Рис 1.1.3. Світовий розвиток ІКТ 2003;2013

Рис. 2.1.3. Структура поняття в «національні інтереси в інформаційній сфері»

Таблиця 1.2.1. Ключові напрямки державної політики в побудові інформаційного суспільства.