Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Розділ 4. Хвороби переносниками яких є комахи

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

При виразково-бубонній формі на місці проникнення у шкіру збудника послідовно утворюється червона пляма, потім папула із переходом її у невелику за діаметром неглибоку виразку. Разом з цим збільшуються та стають щільноеластичними, але залишаються неболючими регіонарні лімфатичні вузли. Вони не спаяні між собою та з клітковиною. Такий регіонарний лімфаденіт розвивається при всіх клінічних формах… Читати ще >

Розділ 4. Хвороби переносниками яких є комахи (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Туляремія

Переносник кімнатна муха.

Туляремія — зоонозна інфекція, яка характеризується інтоксикацією, лихоманкою, ураженням лімфатичних вузлів. Збудник Francisella tularensis. Інкубаційний період 3−7 днів. Початок хвороби гострий: підвищення температури тіла, головний біль, загальне нездужання, зниження апетиту. Розрізняють такі клінічні форми туляремії: бубонна, виразково-бубонна, ангінозно-бубонна, очно-бубонна з розвитком туляремійного кон’юнктивіту, легенева, шлунково-кишкового тракту, генералізована. Дві останні форми рідко зустрічаються. При бубонній формі туляремії мікроб проникає через шкіру, не залишаючи на ній слідів. Температура підвищується до 38−39 °C, з’являється головний біль, загальна слабкість, біль у м’язах, інші прояви інтоксикації. Через 2−3 дні від початку хвороби розвивається регіонарний лімфаденіт. Бубони болять не сильно, мають чіткі контури. У більшості випадків настає повне розсмоктування або склерозування бубонів. У 30−40% хворих через 2−3 тижні спостерігається розм’якшення, а потім розкриття бубону із виділенням гною.

При виразково-бубонній формі на місці проникнення у шкіру збудника послідовно утворюється червона пляма, потім папула із переходом її у невелику за діаметром неглибоку виразку. Разом з цим збільшуються та стають щільноеластичними, але залишаються неболючими регіонарні лімфатичні вузли. Вони не спаяні між собою та з клітковиною. Такий регіонарний лімфаденіт розвивається при всіх клінічних формах, окрім генералізованої туляремії. При ангінозно-бубонній формі температурна крива має неправильний тип, загальна тривалість лихоманки 16−18 днів. Прогноз хвороби, як правило, сприятливий, виразка епітелізується, після чого утворюється поверхневий плоский рубець; пакет збільшених лімфатичних вузлів за 15−25 днів зменшується до норми; іноді регіонарні лімфатичні вузли розм’якшуються та нагноюються з можливим утворенням гнійного свища, а в окремих випадках — склерозуються. Ангінозно-бубонна форма туляремії, що розвивається головним чином при споживанні сирої води, а також інфікованої їжі, протікає з некротичними нальотами на збільшених на набряклих мигдаликах та збільшенням підщелепних та передньошийних лімфатичних вузлів. При легеневій формі спостерігається сухий кашель, у легенях вислуховується поодинокі сухі хрипи; при рентгенологічному дослідженні виявляють вогнищеву пневмонію, збільшення паратрахеальних та медіастінальних лімфатичних вузлів. Картина крові характеризується помірним нейтрофільним лейкоцитозом. Хвороба, як правило, закінчується повним одужанням, однак упродовж 1−2 місяців після нормалізації температури залишається значна слабкість, швидка стомлюваність та зниження працездатності. Генералізована форма протікає за типом загальної інфекції з вираженою лихоманкою, інтоксикацією, іноді - шкірними висипами, ураженням суглобів. Характерне збільшення печінки та селезінки. Первинний афект та регіонарний лімфаденіт відсутні.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою