Природне вигодовування дітей

РЕФЕРАТ на тему:

" Природне вигодовування дітей"

Природне вигодовування — це природний шлях до здоров’я та гармонійного розвитку дитини. Новонароджений малюк першим інстинктивним рухом тягнеться до материнських грудей, як до джерела життя.

Природа потурбувалась про те, щоб, з’явившись на світ, дитина отримала саме ту їжу, яка краще за все підходить її ще не зрілому організму.

Вигодовування материнським молоком є природним продовженням того харчування, яке отримував плід у період свого внутрішньоутробного розвитку. Різниця лише в тому, що плід отримує харчування через пуповину з кров’ю матері, а новонароджений після перерізання пуповини отримує їжу з грудей матері молоко.

Природне вигодовування відіграє важливу роль у процесах психоемоційних відносин матері до дитини. Сьогодні саме годування грудьми розглядається як могутній емоційний стимул у процесі становлення психічних функцій дитини. Встановлено, що під час годування грудьми між матір'ю і дитиною встановлюється особлива близькість, яка зберігається на довгі роки, а за деякими даними — на все життя.

Грудне вигодовування має надзвичайно велике значення для повноцінного розвитку дитини. Грудне вигодовування — це контакт із мамою, звичні запахи та смаки, задоволення рефлексу смоктання, почуття безпеки, джерело харчування та життя, налагодження всіх функцій організму, становлення і розвиток імунної, нервової та ендокринної систем.

Чому грудне молоко — найкращий для дитини продукт харчування?

Воно забезпечує малечу всіма необхідними поживними речовинами перші 5−6 місяців життя, а за умови вчасного підгодовування додатковим харчуванням — упродовж перших двох років.

Грудне молоко засвоюється краще, ніж будь-яка інша рідина, і повністю забезпечує потреби дитини. Тому догодовувати дитину, яка лише на грудному вигодовуванні, немає потреби.

Грудне молоко містить не лише поживні речовини (білки, жири, вуглеводи), а й ферменти, необхідні для їхнього травлення, понад 15 видів гормонів, вітаміни та мікроелементи у співвідношеннях, оптимальних для засвоєння.

Материнське молоко сприяє формуванню системи імунітету в дитини. Завдяки великій кількості антиінфекційних речовин і наявності антитіл до всіх захворювань, на які хворіла мати, материнське молоко можна вважати першим «природним щепленням» малюка. У дітей відбувається правильне формування щелепно-лицевого скелета, в них немає проблем із прикусом. Розвиток «смоктального насоса» в процесі грудного вигодовування значною мірою визначає становлення апарату артикуляції звуків. У цих дітей практично немає порушень мовлення. За даними різних досліджень, малюки на штучному вигодовуванні впродовж першого року життя вп’ятеро-вдесятеро частіше хворіють на отит, аніж діти на грудному вигодовуванні. Це пов’язано з механічним затіканням рідини в слухову трубу при смоктанні соски у лежачому положенні.

Воно є ефективною профілактикою мастопатій і запобігає розвитку в майбутньому злоякісних новоутворень молочних залоз, матки та яйників. Грудне вигодовування надає матері більше часу для спілкування з дитиною, а також заощаджує бюджет.

Молозиво — це грудне молоко, яке з’являється в перші два-три дні після пологів. Його кількість невелика — в середньому 30 мл на добу, але енергетична цінність така висока, що задовольняє харчові потреби новонародженої дитини. За рахунок високого вмісту в молозиві біологічно активних і захисних чинників воно забезпечує надійне пристосування немовляти до умов нового позаутробного існування та захист від цілої низки інфекцій. Третього-четвертого дня з молочних залоз починає виділятися перехідне, а через два тижні - нормальне молоко.

Контакт «шкіра до шкіри», який відбувається при викладанні новонародженого на живіт матері, раннє прикладання дитини до грудей забезпечує продовження біологічного зв’язку матері та дитини, швидшу адаптацію малюка до умов позаутробного нестерильного середовища за допомогою заселення шкірних покривів, слизових оболонок, шлунково-кишкового тракту дитини мікроорганізмами матері (зокрема біфідота лактобактеріями).

Обійнявши немовля руками, мати частково повертає його до попередніх умов існування. Материнське тепло, серцебиття, звичний ритм дихання заспокоюють його і викликають почуття захищеності. При шкірному контакті впродовж перших хвилин після народження виникає психоемоційний зв’язок між матір'ю та дитиною, зароджуються теплі люблячі стосунки.

Раннє прикладання маляти до грудей сприяє швидшому становленню механізмів вироблення та виведення молока.

У перші дні життя немовля можна прикладати до грудей 8−12 разів на день. Це дає змогу забезпечити достатню кількість поживних речовин, сприяє збільшенню кількості грудного молока в матері та попереджує застій молока. Згодом у новонародженого виробляється власний режим годування (кожні 2,5−3 год.).

Годуючи дитину грудьми, вам доводиться займати різноманітні положення: сидячи, лежачи, стоячи. У цих положеннях, якщо ви правильно розташуєте дитину біля себе, їй буде легше правильно захопити сосок і не завдати вам болю. А тому стежте, щоб голова і тулуб дитини перебували на одній лінії, бо немовля не зможе легко смоктати і ковтати, якщо його голівка викривлена чи зігнутарозверніть маля обличчям до себе так, щоб носик був напроти соска, а його животик притулений до вашого животапритримуйте все тіло дитини знизу, а не тільки плечі та голову (надто, якщо це новонароджена або дитина з малою вагою).

Якщо ви завчасно підгодовуватимете дитину, то вона швидше насичуватиметься, і менше прикладатиметься до грудей, що зменшить стимуляцію молочної залози. Це призведе до різкого зменшення кількості молока в грудях.

Використання пляшки та соски може зумовити те, що немовля неохоче братиме, а згодом зовсім відмовиться від грудей, навіть якщо вони будуть повні молока. Річ у тому, що механізм смоктання грудей і соски — різний. Якщо в першому випадку дитина язиком витискає молоко з молочних синусів, то в другому вона працює лише губами та яснами. Альтернативою годування із соски може слугувати годування з горнятка, шприца, ложки.

Психологічний стрес, хвилювання можуть негативно вплинути на процес виділення молока. Але заспокоївшись, частіше прикладайте дитину до грудей і кількість молока відновиться. Радість, спокій, позитивні емоції, спілкування зі своєю кровинкою стимулюють рефлекс виділення молока.

Успішне грудне вигодовування називають «ефектом довіри». Якщо мати щиро вірить, що може забезпечити свою дитину грудним молоком, то вона, навіть зіштовхуючись із різноманітними проблемами або стресовими ситуаціями, успішно долає їх. Це підтверджує досвід більшості матерів світу. Психологічна підтримка додає матерям віри й упевненості в тому, що вони спроможні успішно і тривало годувати дитину молоком.

Природнє вигодовування — це такий вид вигодовування при якому дитина до одного року отримує материнське молоко із своєчасним введенням корекції і прикорму.

Правила природнього вигодовування:

* Перед кожним годуваням мати повинна чисто вимитими руками промити молочну залозу кип`яченою водою.

* Зцідити декілька крапель молока.

* Після закінчення годування молочну залозу треба обсушити чистою м`якою полотняною тряпочкою, щоб не було мацерацій сосків.

Переваги природнього вигодовування:

* Жіноче молоко є найбільш збалансованим за складом поживних речовин.

* В жіночому молоці є імуноглобуліни, а це значить що у дитини створюється імунітет.

* Біфідус-фактор, що є в жіночому молоці, сприяє росту молочнокислих бактерій, які мають антимікробні властивості.

* Не виникає необхідності у стерилізації молока.

* Годування можна почати в той же час коли дитина зголодніє, причому їжа вже має належну температуру.

* Налагоджується звязок між мамою та дитиною.

Переваги жіночого молока над коров`ячим.

Білків у коров`ячому молоці у два рази більше ніж у жіночому.

У склад жіночого молока входить багато білків, серед яких 18 ідентичні білкам сироватки крові. При електрофорезі білків жіночого молока вдається виділити 5 фракцій, а при електрофорезі білків коров`ячого молока лише 3 фракції. У складі загальної кількості білка жіночого молока вміст лактоальбуміна, лактоглобулінів і імуноглобулінів значно вище ніж казеїногена. У складі ж білків коров`ячого молока міститься переважно казеїноген. Співвідношення альбуміна і казеїногена у жіночому молоці складає 3:2, а в коров`ячому — 1:4. Жіноче молоко на відміну від коров`ячого містить більшу кількість імуноглобуліна, особливо секреторного імуноглобуліна А. Так, у молозиві його концентрація складає близько 12 г/л, що в 5−10 раз вище, ніж у сироватці крові. Амінокислот у жіночому молоці майже в 3 рази менше ніж у коров`ячому.

Кількісний вміст жирів жіночого молока не відрізняється від коров`ячого і складає 3.5%, але в той самий час існують значні відмінності у якісному вмісті. Жир коров`ячого молока малодисперсний, бідний вітамінами, поліненасиченими жирними кислотами, має низьку ліпазну активність. Так вміст вітаміну, А у жіночому молоці у 2.5 рази більший ніж у коров`ячому, а вітаміну Е у 7 — 10 разівкількість поліненасичених жирних кислот нижча у 5 разів. Основним компонентом жиру жіночого молока являються тригліцериди, у яких стеаринова кислота приєднується до гліцеролу у зовнішньому положенні, пальмітинова кислота — у внутрішньому. Харчова цінність тригліцеридів коров`ячого молока виражається коефіцієнтом засвоєння нижче ніж у жіночого. Коефіцієнт засвоєння жиру жіночого молока на першому тижні життя дитини складає 90%, а коров`ячого — 60%. В подальшому коефіцієнт засвоєння жиру молока підвищується, але різниця зберігається: жіноче молоко — 95%, коров`яче молоко — 80 — 85%.

Відрізняється також і вуглеводний склад. В жіночому молоці містятся переважно дисахариди (лактоза), які володіють у двічі більшою енергетичною цінністю, але такою ж осмомолярністю як і моносахариди.

Вуглеводи коров`ячого молока представлені в основному альфа-лактозою, їх кількість у півтора раза нижча ніж у жіночому молоці. Достатній вміст бета-лактази, олігоаміноцукрів забезпечує біфідогенну активність жіночого молока, практично відсутню у коров`ячому молоці. Дисбактеріоз, що розвивається привигодовуванні коров`ячим молоком, призводить до порушення синтезу вітамінів групи В, імуноглобулінів.

Коров`яче молоко і жіноче молоко мають різний мінеральний склад.

Кількість мінеральних солей в жіночому молоці менша ніж у коров`ячому. Це має суттєве значення так як дозволяє запобігати затримці осмотично активних іонів в організмі дитини перших п`яти місяців життя при низькій екскреторній функції нирок. Також рахується, що раннє перенавантаження натрієм сприяє виникненню у більш старшому віці гіпертонії. Жіноче молоко у порівнянні із коров`ячим містить набагато більше заліза, цинку, міді, однак повністю потребу дитини в цих елементах не забезпечує.

Коров`яче молоко містить надмір кальцію, фосфору, калію, натрію.

Протипокази для природнього вигодовування:

У матері.

* Наявність таких важких захворювань як туберкульоз, тяжка форма анемії, захворювання нирок, що супроводжуються нирковою недостатністю, пороки серця, злоякісні пухлини, гострі психічні захворювання, сифіліс (якщо зараження відбулося на 6−7 місяці вагітності).

* Початок іншої вагітності.

У дитини.

* Порушення мозкового кровообігу.

* Гемолітична хвороба новонароджених, що виникла у наслідок антигенної несумісності еритроцитів по резус-фактору або системі АВ0(в перші 7−10 днів життя).

* Глибока недоношеність.

* Дістресс-синдром Отже, грудне молоко — ідеальна їжа для новонародженого — натуральна, стерильна, тепла. Ця їжа:

— легко засвоюється і повноцінно використовується організмом дитини;

— захищає малюка від різних інфекцій, алергій, сприяє формуванню власної системи імунітету;

• -.забезпечує ріст і розвиток немовляти ;

• -.забезпечує вам емоційний контакт із молоком;

• -.сприяє інтелектуальному та пізнавальному розвитку;

• -.допомагає запобігти неплановій вагітності після пологів;

• -.захищає ваше здоров’я — сприяє нормальному перебігу після пологового періоду, здійснює профілактику виникнення мастопатії, пухлин, молочних залоз, матки та яєчників;

• -.значно дешевше ніж штучні суміші.

Перше прикладання малюка до грудей потрібно проводити в пологовому залі перші 30 хв. після народження. Спочатку дитина голенькою вкладається на живіт мами.

Після первинної обробки пуповини дитя повертають до матері і кладуть на верхню частину живота.

Новонародженого мати підтримує рукою. Через 20−60 хв. після пологів більшість новонароджених спроможні знайти і захопити сосок без допомоги.

А якщо раннє прикладання з якихось причин не відбулося і перше годування відклалося на деякий час Лактація у цьому випадку також може бути успішною і тривалою. Треба регулярно зціджувати молозиво. Навіть якщо після пологів молочні залози порожні, потрібно помасажувати сосок і ареолу, а потім обережно зцідити краплі молозива, повторюючи цю процедуру регулярно. Кількість молока обов’язково збільшиться і буде достатньою для годування дитини. Найкраще коли ви з малюком разом.

Часте, активне годування дитини за її вимогою можливо здійснити лише тоді, коли вона відразу після пологу знаходиться поруч з вами в одній палаті. При такому режимі ви матимете можливість годувати свою дитину виключно грудним молозивом і молоком, не використовуючи догодовування сумішами або допоюванням водою чи глюкозою. Це є важливим і для здоров’я дитини, і для становлення лактації в матері. чистота прикладання дитини до грудей у таких випадках може досягти 10−12 разів на добу. В міру збільшення кількості молока, частота годування зменшуватиметься до 7−9 разів. Особливо важливі в підтримці лактації нічні прикладання до грудей. Тривалість годування повинна не обмежуватися, але в середньому становить 20−30 хв. Кожна мама в праві вимагати щоб її дитину не догодовували з пляшечки.

Спільне перебування матері і дитини сприяє зменшенню можливості розвитку інфекції у дитини і матері, а також загрубіння молочних залоз, застій молока, закупорювання молочних проток і запалення грудних залоз (мастит). Деякі жінки хочуть відпочити після родів. Але ж, любі мами цілих дев’ять місяців чекали ваше маля, воно було частинкою вас і після народження потребує тісного зв’язку з вами. Тільки ви можете подарувати дитині любов і ніжність, тепло і турботу, єдину найкращу їжу — грудне молоко, та захистити її від інфекції. Тому треба набратися сил і терпіння. І це повернеться до вас здоров’ям і щастям вашої дитини.

За декілька днів перебування із дитиною у відділенні ви навчитеся навичками догляду за нею і після виписки додому вам значно легше буде долати труднощі.

Тільки при добре підготовленому, уважному медичному персоналі реалізуються всі переваги режиму спільного перебування матері та дитини.

Щоб годування було приємним і легким треба займати зручне положення, ви маєте бути розслабленою і добре бачити обличчя дитини. Дитина теж повинна бачити ваше обличчя, особливо очі. Найкраще годувати оголену дитину. Годування грудьми вимагає певних гігієнічних заходів. Щоденно приймати душ, міняти білизну. Особливо важливо ретельно мити руки з милом перед кожним годуванням. Миття грудей часте не потрібне, пересушування сосків та утворення тріщин.

Пам’ятайте, що тривале годування — материнським молоком одна з найголовніших умов, яка забезпечує розвиток і здоров’я малюка не тільки протягом першого року, але й наступні періоди життя. Щоб забезпечити тривале і успішне грудне вигодовування, потрібно дотримуватись наступних правил:

1. 1)годуйте дитину «за вимогою» .

2. 2)не уникайте нічного годування.

3. 3)грудне годування має відбуватися в спокійній атмосфері.

4. 4)Тривалість кожного годування, як правило складає 15−20 хвилин.

5. 5)Здорова дитина, яка отримує достатню кількість молока не потребує додаткового споживання води, відварів чи чаю.

Оптимальним вважається винятково грудне вигодовування дитини протягом перших 4−5 місяців (вона отримує лише грудне молоко і ніякої чужорідної їжі, навіть води) так як при достатньому об'ємі лактації, раціональному харчуванні жінки, материнське молоко повністю забезпечує фізіологічні потреби дитини перших 5 місяців життя. Але, якщо грудного молока не вистачає, потреба догодовувати сумішами. Таке вигодовування називається змішаним. Однак, навіть невелика кількість материнського молока — набагато краще, ніж його повна відсутність. Тому зробіть усе можливе, щоб молоко у вас не зникло.

Список використаної літератури:

1. 1.Абетка молодої матері. — К., 1999.

2. 2.Енциклопедія дитячого здоров’я. — К., 2000.

3. 3.Проблеми материнства / За ред. Самійленка В.І. — Харків, 2001.