Оцінка обстановки на підприємствах легкої промисловості в надзвичайних ситуаціях

Міністерство освіти і науки України Київський національний університет технологій та дизайну Кафедра техногенної безпеки

Курсова робота на тему:

Оцінка обстановки на підприємствах легкої промисловості в надзвичайних ситуаціях

Виконав:

Чумаченко О.В.

Гр. Шк-06

Варіант № 22

Перевірив:

Костенко П.М.

Київ 2010

Зміст

Вступ

1. Методика оцінки обстановки внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства

2. Методика оцінки обстановки при аварії з викидом СДОР на території підприємства

3. Методика оцінки обстановки при радіоактивному зараженні території підприємства внаслідок аварії на атомній електростанції

Висновок

Вступ

На промислових підприємствах, які можуть опинитися в умовах надзвичайних ситуацій, інженерно-технічний персонал підпри ємств повинен бути підготовлений до оцінки обстановки, що прогно зується і реально склалася, та прийняття невідкладних заходів для захисту виробничого персоналу і зменшенню матеріальних втрат.

Навчальна мета курсової роботи — засвоїти методику розрахунків з оцінки обстановки в надзвичайних ситуаціях мирного часу та придбати досвід у розробці заходів для захисту виробничого персоналу і зменшенню матеріальних втрат.

При виконанні курсової роботи потрібно оцінити обстановку в таких видах надзвичайних ситуацій:

— вибух на території підприємства ємкості із зрідженим вуглецевоводневим газом (пропан);

— зруйнування ємкості з сильнодіючими отруйними речовинами СДОР та їх викид у навколишнє середовище;

— радіоактивне зараження території підприємства внаслідок аварії на атомній електростанції.

Підприємство легкої промисловості розташоване в центрі населеного пункту, місцевість відкрита.

На території підприємства є:

— чотири виробничих цехи — триповерхові залізобетонні будівлі з великою площею засклення;

— ремонтно-механічний цех, склад, котельня — одноповерхові цегляні виробничі

будівлі;

— адміністративний корпус — будівля з легким металічним каркасом;

— газгольдер зі зрідженим пропаном (забезпечує потреби підприємства та населеного пункту);

— трансформаторна підстанція закритого типу;

— надземна металічна ємкість з СДОР;

— сховище для захисту виробничого персоналу.

На відстані 60 км від підприємства розташована атомна електростанція.

Довідкові дані

Коефіцієнти ослаблення радіоактивного випромінювання:

— на відкритій місцевості К_{осл.в.м.} = І;

— промислових будівель К_осл.ц. = 10;

— житлових будинків К_осл.б. = 50;

— сховище К_осл.сх. = 2000.

Забезпеченість робітників і службовців засобами індивідуаль ного захисту — 100%.

1. Методика оцінки обстановки внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства

При пошкодженні ємкості із зрідженими вуглецевоводневими газами відбуваються їх випаровування та змішування з повітрям, внаслідок чого утворюється вибухонебезпечна газоповітряна суміш. При вибуху газоповітряної суміші виникає повітряна ударна хвиля. Основним параметром, який характеризує поражаючу дію ударної хви лі є надмірний тиск (Рф). Величину надмірного тиску визначають в залежності від маси вуглецевоводневих газів і відстані від місця вибуху.

Таблиця 1 — Радіуси зон зруйнувань, м

Ударна хвиля поражає людей, руйнує або пошкоджує будівлі, устаткування, техніку та майно. Ураження людей відбувається внас лідок прямої і побічної дії ударної хвилі. При прямій дії ударної хвилі причиною ураження є надлишковий тиск. При побічній — люди уражаються уламками зруйнованих будівель та іншими предметами, які переміщуються під дією ударної хвилі. Травми від дії ударної хвилі поділяються на легкі, середні, тяжкі і надто тяжкі.

Дія ударної хвилі на споруди та обладнання характеризуєть ся ступенем їх зруйнування. Зруйнування підрозділяються на повні, сильні середні та слабкі.

При вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок ураження — територія, в межах якої відбувається ураження людей, зруйнування будівель і споруд, пожежі. Осередок ураження умовно поділяють на зони повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань. В зоні повних зруйнувань надмірний тиск ударної хвилі Рф = 50 кПа і більше, в зоні сильних зруйнувань Рф = 30 — 50 кПа, в зоні середніх зруйнувань Рф = 20 — 30 кПа і в зоні слабких зруй нувань Рф = 10 — 20 кПа. Коли нанести зони ураження на план об'єкту народного господарства (підприємства), можна орієнтовно судити про ступені ураження різних елементів підприємства.

Послідовність оцінки обстановки

1. Визначити величину радіусів зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань відповідно до? Pф=50,30,20 і10 кПа

10 кПа — 400/50 = 8 (м);

20кПа — 290/50 = 5,8 (м);

30 кПа — 240/50 = 4,8 (м);

50 кПа — 190/50 = 3,8 (м)

2. Нанести на план об'єкту межі зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань.

3. Визначити ступені зруйнувань будівель, споруд та інших елементів підприємств

4. Оцінити здатність підприємства по продовженню випуску продукції і розробити заходи щодо зменшення втрат.

Таблиця 2 — Вихідні дані

При прогнозуванні стану підприємства після аварії треба враховувати, що якщо елементи підприємства, від яких залежить випуск продукції, отримають повні, сильні або середні зруйнування, то підприємство вийде з ладу. Це зумовлено тим, що для усунення середніх зруйнувань необхідно виконати капітальний ремонт, а при сильних і повних зруйнуваннях відбудови зводиться до нового будівництва виробничих будівель і оснащення їх обладнанням і технікою.

Висновок. Основними заходами щодо зменшення втрат від аварії, що пов’язана з вибухом газоповітряної суміші можуть бути:

— зменшення запасів вуглецевоводневих газів (в 3.6 рази) до обгрунтованого технологічного мінімуму (до 50%), щоб на випадок аварії основні елементи об'єкту не руйнувалися або одержували слабкі зруйнування;

— перенесення ємкостей з вуглецевоводневими газами на безпечну відстань від цехів то інших важливих елементів об'єкту;

— посилення характеристик міцності будівель і споруд шляхом улаштування каркасів, підкосів, опор для зменшення прольотів несучих конструкцій;

— своєчасне підготовка до швидкої відбудови одержаних зруйнувань.

2. Методика оцінки обстановки при аварії з викидом СДОР на території підприємств

Хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації, можугь чинити шкідливу дію на людей, тварин, рослини, визиваючи у них ураження різного сту пеня, називаються сильно діючими отруйними речовинами /СДОР/. Багато об'єктів народного господарства України виробляють, пере робляють або використовують СДОР у виробничих процесах. ЗДОР можуть бути у вигляді рідин або зріджених газів. Їх зберігають в герметичних ємкостях. При зруйнуванні ємкості відбувається викид СДОР в навколишнє середовище. При цьому виникає хмара зара женого повітря, яка, поширюючись в напрямі вітру від місця ава рії, утворює зону хімічного ппрлжання. Зона хімічного зараження охоплює місце безпосереднього розлиття отруйних речовин і тери торію, над якою ропновп важилися пари отруйних речовин з уражаю чими концентраціями. В зоні хімічного зараження може бути один «бо кілька осередків хімічного ураження. Осередком ураження СДОР називається територія, на якій відбулось мяеове ураження людей та тварин. Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною поширення /Г/ хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями; шириною /Ш/ і площею /S/.

Послідовність оцінки обстановки

1. Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря (ізотермія).

2. Визначити глибину поширення хмари зараженого повітря з уражаючими

концентраціями (глибину зони зараження).

Г=19км * 1/1,5 = 19*0,7=13км

3. Визначити ширину і площю зони хімічного зараження. Ширина визначаеться

із слідуючого співвідношення:

при ізотермії Ш = 0,15* Г;

Ш=0.15*Г=0.15* 13 = 1,95(км) ,

де Г-глибина зони зараження (км)

Площа зони хімічного зараження (S_{З, км²) розраховується як площа рівнобедреного трикутника.}

; (км)

4. Нанести зону хімічного зараження не карту-схему (примітки).

5. Визначити час підходу зараженого повітря до найближчого населеного пункту, який попадає в зону зараження.

Час підходу /t, хв/ визначається як частка від ділення відстані /R, м/ від місця розлиття СДОР до ближчої межі даного населеного пункту на середню швидкість /W, м/с/ переносу зараженого повітря.

;

Заражене повітря поширюється на висоти, де швидкість більша, ніж біля поверхні землі. Внаслідок цього середня швидкість розповсюдження зараженого повітря буде більша від швидкості вітру біля поверхні землі.

6. Визначити тривалість уражаючої дії СДОР /t_{уд/ в міс ці розлиття. Тривалість уражаючої дії СДОР визнача ється часом випаровування СДОР з поверхні її}

розлиття. В додатку подано час випаровування для швидкості вітру 1 м/с. При швид кості вітру більш як 1 м/с застосовують поправочні коефіцієнти.

Примітки

Для нанесення зони хімічного зараження на карту-схему необхідно:

— провести через місце аварії вертикальну лінію, паралельну лініям кілометрової сітки;

— верхній напрям цієї лінії приймають за північний напрям і від нього за допомогою транспортиру відкладають кут, відповідний напряму вітру, який взято з вихідних даних;

— треба врахувати, що в вихідних даних дано напрям віт ру, звідки він дме (метеорологічний напрям вітру), тому напрям куди дме вітер, відрізняється від нього на 180° ;

— від місця аварії провести лінію в напрямі, куди дме вітер;

— на цій лінії в масштабі карти-схеми відкласти глибину і ширину зони зараження і побудувати зону зараження у виг ляді рівнобедреного трикутника.

Висновок. Основними заходами для захисту виробничого персоналу підприємства і населення можуть бути:

— оповіщення робітників, службовців і населення найближ чих населених пунктів про загрозу, хімічного зараження; пунктПавловка ;час підходу зараженого повітря до пункту-30 хв

— використання засобів індивідуального захисту;

— прийняття заходів по безаварійній зупинці виробництва та укриття виробничого персоналу об'єкту в сховищі або його евакуація з зони хімічного зараження;.

— евакуація населення з населених пунктів (з Павловки), які попадають в зону хімічного зараження, до розрахункового початку зараження /евакуацію проводити в сторону, перпендикулярну напряму вітру/.

Терміни виводу виробничого персоналу з укриття і понов лення роботи підприємства обумовлені тривалістю уражаючої дії СДОР в місці розлиття. Рішення про вихід з укриття і поновлення роботи приймається після проведення хімічної розвідки і дегаза ції місцевості, будівель і устаткування.

3. Методика оцінки обстановки при радіоактивному зараженні території підприємства внаслідок аварії на атомній електростанції

При радіоактивному зараженні місцевості, в тому числі і території підприємства, виникає можливість опромінення виробничого персоналу.

Критерієм ступеня впливу радіоактивних випромінювань на людей є допустима доза випромінювання, яку може одержати вироб ничий персонал за визначений період часу в конкретних умовах.

Ддоп. = 0,5 рад (0,57 рентген) за перший рік від моменту аварії.

При можливій річній дозі 0,5 рад < Д? 0,5 рад необхідно про вести заходи для зниження дози.

При можливій річній дозі більше 5 рад (5,7 рентген) не обхідне проведення евакуації людей із зони радіоактивного зараження.

При оцінці радіаційної обстановки виділяють дві фази аварії на АЕС — ранню і середню.

Рання фаза — час від моменту аварії до припинення викидів радіоактивних речовин.

При оцінці радіаційної обстановки методом прогнозування її тривалість приймають рівною 10 діб.

На ранній фазі аварії можна проводити слідуючі заходи для за хисту людей і зменшенню дози випромінювання:

— укриття людей в захисних спорудженнях;

— використання засобів індивідуального захисту;

— герметизація виробничих і житлових приміщень від попадання радіоактивного пилу;

— йодна профілактика;

— захист продуктів харчування, води від радіоактивного зара ження;

— обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості.

Середня фаза — час від моменту завершення формування радіо активного сліду до прийняття всіх заходів захисту населення, її розрахункова тривалість приймається рівною 355 добам.

На середній фазі аварії можуть проводитися такі заходи для захисту людей і зниження дози випромінювання:

— йодна профілактика;

— дезактивація виробничих будівель, житлових будинків, тери торій підприємства та місць перебування населення;

— обмеження споживання забруднених продуктів і води.

Послідовність оцінки обстановки

1. Визначити коефіцієнт ослаблення при звичайному режимі роботи і відпочинку виробничого персоналу.

Коефіцієнт ослаблення залежить від тривалості перебуван ня людей на протязі доби на відкритій місцевості, в будинках і виробничих будівлях. В звичайному режимі приймають, що робітники і службовці знаходяться дома / К_осл.д./, на роботі в цеху / К_осл.ц./ і на відкритій місцевості /К_{осл.в.м.}/ по 8 годин протягом доби.

Коефіцієнти ослаблення радіоактивного випромінювання:

— на відкритій місцевості Косл.в.м=1

— промислових будівель Косл.ц.= 10

- житлових будинків Косл.б.=50

2. Визначити дозу випромінювання яку може отримати виробничий

персонал на ранній фазі аварії в звичайному режимі роботи і відпочинку

де Р_сер. — середній рівень радіації; t — тривалість ранньої фази аварії в годинах /240 годин/; Р_П1 і Р_К1 — рівні радіації на початку і в кінці ранньої фази аварії; К_осл — коефіцієнт ослаблен ня.

мілірентген

Визначити дозу випромінювання яку може отримати виробничий

персонал на середній фазі аварії.

де Р_{П2, РК2 — piвні радіації на початку /tП/ і в кінці /tК/ середньої фази аварії, tП = 10 яіб; tК = 355+10 діб /час у формулу підставляють в годинах/.}

; рентген

; рентген

4. Визначити річну дозу, яку може отримати виробничий персонал.

рентген

Висновок

Річна доза 1,24 рентген. При такій дозі проводяться захисні заходи передбачені для ранньої і середньої фаз аварії.

На ранній фазі аварії можна проводити слідуючі заходи для за хисту людей і зменшенню дози випромінювання:

— укриття людей в захисних спорудженнях;

— використання засобів індивідуального захисту;

— герметизація виробничих і житлових приміщень від попадання радіоактивного пилу;

— йодна профілактика;

— захист продуктів харчування, води від радіоактивного зара ження;

— обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості.

На середній фазі аварії можуть проводитися такі заходи для захисту людей і зниження дози випромінювання:

— йодна профілактика;

— дезактивація виробничих будівель, житлових будинків, тери торій підприємства та місць перебування населення;

— обмеження споживання забруднених продуктів і води.