Аналіз використання земель Дубровецького району Рівненської області

ВСТУП

В умовах екологічного реформування земельних відносин в Україні значно зростає роль державного земельного кадастру, який є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами, ведення земельної статистики, землеустрою, регулювання земельних відносин, підтримки податкової та інвестиційної політики держави і розвитку ринку землі, обґрунтування розмірів плати за землю.

Державний земельний кадастр — це система необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їхній розподіл серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендаторів, за категоріями земель, про їхню якісну характеристику й народногосподарську цінність.

Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацію землеволодінь та договорів про оренду землі, обліком її кількості та якості.

Формування системи показників земельного кадастру в межах його ієрархічної структури здійснюється виходячи із функцій, які він виконує на тому чи іншому рівні управління територіями.

У державному земельному кадастрі базового рівня (райони, крім районів у містах, міста обласного значення) визначаються і зберігаються відомості про земельні ділянки, розміщені на відповідної адміністративно-територіальних одиниць в цілому, про розподіл земельних ділянок серед власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, про правовий режим земельних ділянок, їх кількісну та кісну характеристику і вартість.

З вище сказаного можна зробити висновок, що дана курсова робота «Аналіз використання земель Дубровецького району Рівненської області» покликана сприяти набуттю та реалізації навиків роботи з відповідною документацією. Оскільки в ході розробки курсової роботи студент зобов’язаний зібрати і вивчити дані, які характеризують територію району. А саме: проаналізувати місце розташування району, клімат, рельєф, ґрунти, населення та інше. Також потрібно провести аналіз використання земель за екологічними ознаками, за сільськогосподарським призначенням. Зробити порівняльну характеристику земель. А також розглянути і опрацювати інші аспекти, які поставленні в завданні. В кінцевому результаті потрібно зробити висновки про використання земель на основі проведених аналізів.

На мою думку, якщо провадити всі заходи, які будуть запропоновані в курсовій роботі, то ми отримаємо кращий результат по використанню земельних ресурсів у Дубровецькому районі, а ніж ситуацію, яка існує на даний час.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ

1.1 Місце розташування

Дубровицький район Межує на півночі й північному сході з Білоруссю (Берестейська область), на сході з Рокитнівським, на півдні із Сарненським, на заході із Зарічненським і Володимирецьким районами Рівненської області.

1.2 Земельний фонд району

Територія району складає 1,8 тис.кв.км (9,6 відс. загальної площі області).

Земельний фонд району становить:

— 69,6 тис. га (36,8 відс.) займають сільськогосподарські угіддя;

— 100,6 тис. га (51,8 відс.) — ліси;

— 10,4 тис. га (5,4 відс.) — болота;

— 2,8 тис. га (1,4 відс.) — забудовані території;

— 4,4 тис. га (2,2 відс.) — території, покриті водою.

Переваги регіону:

Один з високих в області показників заліснення, що сприяє розвитку деревообробної та меблевої промисловості, а в поєднанні із значними водними ресурсами області - туристично-рекреаційної сфери.

Високий рівень освоєння земель, придатних для сільськогосподарського виробництва.

Сформована база земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення, в т. ч. перелік земельних ділянок. призначених для продажу на торгах (аукціонах, конкурсах). Рівненською обласною радою затверджено Тимчасовий порядок продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення на конкурентних засадах.

Можливості та перспективи:

Комплексне використання земель лісового та водного фонду.

Після запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення — сприяння створенню великих високорентабельних рослинницьких та відгодівельних комплексів.

Для наочного зображення за даними вище побудована діаграма «Характеристика земельного фонду» (рис. 1).

Площа сільськогосподарських угідь — 41 тис. га, з них рілля — 23 тис. га, сіножаті - 8 тис. га, пасовища — 6,3 тис.га.

1.3 Клімат

Серед основних факторів, що зумовлюють формування й особливості клімату району, відзначимо сонячну радіацію, атмосферну циркуляцію та характер під системної поверхні. Всі вони діють постійно, але роль кожного з них проявляється неоднаково у різні сезони року.

Клімат Дубровецького району помірно-континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами, літо тепле, з достатньою кількістю опадів.

Міститься у вологій, помірно теплій агро-кліматичній зоні. Період із температурою понад +100 становить 155 днів.

Зима в районі починається 15−17 листопада з переходом середньодобових температур повітря через 00С, і утверджується наприкінці місяця, коли з’являється сніговий покрив.

Початок зими характеризується найменшою тривалістю світлового дня, нестійким сніговим покривом, значною хмарністю, частими туманами і відлигами. З середини лютого, коли зростає роль радіаційних факторів та земної поверхні, починається спад зими.

Практично спад зими співпадає з початком стійкого танення снігу, і як правило, започатковується у районі в останній декаді лютого. В середньому період сніготанення триває 15−20 днів.

Літо триває з кінця травня до вересня. Воно характеризується найбільшим значенням сонячної радіації, температур повітря та атмосферних опадів. Пересічна температура липня + 18,40. тривалість дня у червні досягає свого максимуму (16 год. 34 хв.). Переважає у літку антициклонна погода, проте часті циклони із заходу приносять значну кількість опадів (часом у липні 80−100 мм), що нерідко випадають у вигляді злив.

Повне літо закінчується з переходом середніх добових температур через 150С (початок вересня) і поступово змінюється завершальним етапом, який називають спадом літа. На спаді літа збільшується кількість помірно теплих і прохолодних опадів.

1.4 Рельєф

Дубровецький район лежить в межах Волинського пасма, поверхня низовинна, полого-хвиляста. В центральній частині поширені горби та пасма заввишки 8−20 метрів, розділені численними заболоченими зниженнями. Територія сучасного району займає 1,8 тис.га.

1.5 Гідрографічні і гідрогеологічні умови

Відносно високе зволоження території Дубровецького району, зумовлене надмірною кількістю атмосферних опадів і досить стабільним перевантаженням опадів над випаровуванням, у сприятливих умовах рельєфу є один з вирішальних факторів формування мережі поверхневих вод, представлених річками, каналами, природними та штучними водоймами і болотами.

Дубровецький район в достатній мірі забезпечений водними ресурсами.

Територією району течуть річки Бережанка, Горинь, Льва, Сирець, Случ, Стубла (притока Стиру), Чаква та інші. Тут знаходяться озера Велике Почаївське, Верхнє, Озерське, Сіріус та інші. На півночі району болота Гало, Красне, Морочне. На сході району частина Рівненського заповідника.

Необхідно також згадати, що територія району пронизана малими за розміром струмками та ставками, які в сумі займають відповідну площу земель.

1.6 Ґрунти

Природні умови Дубровицького району і в першу чергу розмаїття поверхневих геологічних утворень, зумовили строкатість і розмаїття ґрунтового покриву даної території. Основу ґрунтового покриву становить дернові карбонатні, дерно-слабопідзолисті ґрунти, у лісостеповій частині - опідзолені та сірі лісові ґрунти.

Дерново-карбонатні ґрунти утворилися переважно на пісках, в зв’язку з цим характеризується легким механічним складом, малим вмістом органічних речовин, незначно насиченими основами. Зустрічаються розвинені дерново-глинові ґрунти, де потужність гумусового горизонту сягає 20 см, та нерозвинені (неглибокі) різновиди, з потужністю гумусового горизонту до 8−10 см.

Незначний вміст гумусу, а відтак нестача азоту і фосфору, зумовлює низьку природну родючість дернових ґрунтів. Особливо це стосується піщаних та зв’язнопіщаних ґрунтів, де і ще й нестача калію.

Дерново-слабопідзолисті ґрунти сформувались переважно під лісами з участю трав’яної рослинності, що зумовило одночасний прояв двох протилежних процесів ґрунтоутворення: з одного боку підзолистого, при якому руйнуються мінеральні й органічні частини ґрунту, а з іншого — дернового, який сприяє нагромадженню органічних та мінеральних речовин у ґрунтовій товщі. В цілому ґрунти характеризуються кислою реакцією ґрунтового розчину, мають негативні водно-повітряні властивості («підгорання» с/г культур).

Опідзолені ґрунти сформувались переважно на лесовидних породах і поширені у південній лісосестеповій частині району, займаючи вододільні плато та їх схили. У формуванні ґрунтів цього типу проявляється вплив двох основних процесів — підзолистого і чорноземного. Дані ґрунти характеризуються значною кислотністю.

1.7 Рослинний прокрив

Район має одні з найбільших в області запаси деревини (17 144 тис. куб. м.) та лісистість території 48%.

В останні роки забезпечено щорічне зростання загальної площі вкритих лісовою рослинністю земель та приріст запасів деревини. Річний приріст деревини на 1 га становить 3,6 м³ при середньорічному прирості по країні - 3,45 м³.

Наявні в районі лісові ресурси достатні для розвитку деревообробної, целюлозно-паперової та меблевої промисловості, переробки лісових ягід, грибів, лікарських рослин, розвитку туристично-рекреаційної галузі.

Наявні в районі лісові ресурси достатні для розвитку деревообробної, целюлозно-паперової та меблевої промисловості, переробки лісових ягід, грибів, лікарських рослин, розвитку туристично-рекреаційної галузі. Відкриті заболочені землі займають 2439,8 га. Трав’янисті болота сформовані переважно безлісними осоками і злаково-осоковимим травами.

1.8 Населення

На території Дубровицького району проживає 50,6 тис. осіб.

Рівень народжуваності в районі є одним з найвищих як в області, так і в Україні, однак разом з тим відбувається поступове скорочення чисельності населення. Природний приріст населення в 2005 році становив 240 чоловік і 302 чоловіки за 2006 рік.

Скорочення населення в районі проходить переважно за рахунок міграції.

Аналіз складу населення району за статевою ознакою показує, що більшість району жінки — 33,9 тис. чол., а чоловіки — 26,8 тис. чол.

За даними територіального аналізу у Дубровицькому районі загальний рівень смертності відносно високий у порівнянні з іншими регіонами. Особливу увагу привертає сумний факт зростання дитячої смертності.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ

2.1 Аналіз використання земель за цільовим призначенням

Згідно ст. 19 Земельного кодексу землі за основним цільовим призначенням поділяються на категорії:

1) Землі сільськогосподарського призначення;

2) Землі житлової та громадської забудови;

3) Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного значення;

4) Землі оздоровчого призначення;

5) Землі лісового фонду;

6) Землі водного фонду;

7) Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У Дубровицькому районі землі займають територію 194,1 тис. га. Кількість землевласників та землекористувачів становить — 397 180,0 га. Домінує по площі серед цих земель рілля 38 718,0 га.

Загальна площа в Дубровицькому районі - 37 296,8 га. Кількість землевласників та землекористувачів — 28 909 чоловік. В Дубровицькому районі дана категорія займає площу 57 956,1 га.

Досліджують землі, які зайняті лісами та лісо-вкритими площами — 100,6 тис.га.

Дубровицький район по даній категорії має такі показники: загальна площа становить 28,6 га. Під водою зайнято більшість — 4,4 тис.га.

Дані землі у Дубровицькому районі займають площу 32 806,8 га. Вагому частку займають відкриті землі - 18 451,0 га.

2.2 Аналіз використання земель за екологічними ознаками

За екологічними ознаками землі поділяються на:

— оброблювані землі;

— луки;

— лисовкриті території;

— водокриті території;

— забудовані території;

— піски, яри, порушені землі, інші угіддя не включені в господарське використання.

До оброблюваних земель відносять ріллю, перелоги, багаторічні насадження та природні кормові угіддя докорінного поліпшення.

Дубровицький район можна характеризувати по угіддях таким чином:

— рілля -38 329,2 га;

— перелоги — 1559,8 га;

— багаторічні насадження — 912,9 га;

— кормові угіддя докорінного поліпшення — 13 897,1 га.

Загальна площа даної категорії становить 54 688,0 га, тобто 36,6% (від загальної площі).

До луків відносяться сіножаті і пасовища без докорінного поліпшення. По Дубровицькому районі дана категорія займає площу 9264,7 га. Вся вона зайнята під кормовими угіддями без докорінного поліпшення і становить 6,2% від загальної площі. До лісо вкритих територій відносяться ліси та чагарники, які займають площу 61 962,1 га.

Водо покритими вважають землі під водою та заболочені, які тут займають відповідно 2912,3 га та 2439,8 га, тобто 5352,1 га.

До забудованої території відносяться землі під будівлями, дворами, шляхами, прогонами.

У Дубровицькому районі дані землі займають 1452,0 га.

Вся площа яка зайнята пісками, ярами, угіддями, не включені в господарське використання становить 16 921,1 га.

Аналізуючи розглянуті дані можна зробити висновок, що в цілому стан використання земель та екологічна ситуація на території району є задовільною. Оцінивши числові дані слід відмітити, що застосувати заходи для покращення використання земель на даний момент потрібно по відношенню до боліт, оскільки на території району їх площа складає 2439,8 га. Та замінити порушені землі, піски та інші угіддя, які не включені в господарське використання. Вище наведені дані систематизовані в таблиці 2.2, а графічне зображення відображається на діаграмі 2.2 «Аналіз використання земель за екологічними ознаками».

2.3 Аналіз використання земель сільськогосподарського призначення

Згідно з ст. 22 Земельного кодексу України: землями сільськогосподарського призначення визначаються землі надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Основними власниками та землекористувачами на землях сільськогосподарського призначення в Дубровицькому районі є:

1. Колективні сільськогосподарські підприємства. Загальна площа становить 922,2 га, переважає серед угідь рілля — 425,8 га. Площа одного землекористувача становить 230,6 га.

2. Сільськогосподарські кооперативи: загальна площа становить 23 995,0 га, переважає рілля — 15 936,3 га. Площа одного землекористувача 1499,7 га.

3. Інші не державні сільськогосподарські підприємства: загальна площа становить 11 989,1 га, переважає рілля 7973,4 га. Площа одного землекористувача 1712,7 га.

4. Державні сільськогосподарські підприємства: загальна площа становить 571,2 га, переважає рілля — 414,9 га. Площа одного землекористувача 114,2 га.

5. Міжгосподарські підприємства.

6. Фермерські господарства: загальна площа становить 621,6 га, переважає рілля — 438,2 га. Площа одного землекористувача 32,7 га.

7. Приватні товарні господарства: загальна площа становить 646,6 га переважає рілля 439,2 га. Площа одного землекористувача 2.5 га.

8. Особливі підсобні господарства: загальна площа становить 6602,6 га, переважає рілля 6343,6 га. Площа одного землекористувача 0,5 га.

9. Землі надані громадянам для садівництва: площа 6602,6 га, рілля 6343,6 га. Площа одного користувача 0,5 га.

З вище розглянутих даних можна зробити такі висновки, що площа сільськогосподарських кооперативів складає 23 995,0 га, тобто є домінантною в Дубровицькому районі, на друге місце можна віднести інші недержавні підприємства, їх площа займає 11 989,1 га, а на третьому місці - особисті підсобні господарства — 6602,6 га. Переважають по формі господарювання землі надані громадянам в оренду.

Детальна характеристика земель сільськогосподарського призначення за власниками та землекористувачами.

2.4 Порівняльна характеристика земель сільськогосподарських підприємств

На території Дубровицького району 17 547 власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення. З них 4 колективи с/г призначення. З них 4 колективні с/г підприємства, 16 с/г кооперативі, 1 с/г товариство, 7 державних с/г підприємств, 5 державних, 19 фермерських.

Приватних товарних господарств — 263.

Значна територія сільськогосподарських підприємств зайнята водоймами, до яких відносяться основним чином ставки та штучні водойми, які підпорядковані цим підприємствам. Вони становлять (3441,1 га) в районі (16 478 га) в області.

Всі інші землі, які відносяться до сільськогосподарських підприємств, хоч займають незначну територію, порівняно із загальною площею, але мають не менш важливе значення для цих підприємств, площі та процентне відношення приведені в табл. 2.4., а наочне представлення цих даних приведене на діаграмі «Порівняльна характеристика земель, сільськогосподарського призначення».

2.5 Порівняльна характеристика земель несільськогосподарського призначення

До земель сільськогосподарського призначення відносяться землі промисловості, транспорту, зв’язку та інші землі сільськогосподарських підприємств, землі житлової та громадської забудови та землі, що входять до складу сільськогосподарських підприємств.

Територію Дубровицького району, яка зайнята землями несільськогосподарського призначення: ділянки надані громадянам для несільськогосподарських потреб (площа — 11 335,8 га) з угідь переважає рілля — 4559,2 га, кількість власників землі та землекористувачів — 21 631, площа одного землекористувача — 0,5 га.

Заклади, установи, організації, площа — 3273 га, кількість власників землі та землекористувачів — 278, площа одного землекористувача — 1,2 га, промислові та інші підприємства, площа — 611,8 га, кількість власників землі - 76, площа одного землекористувача — 8,1 га, підприємств та організацій транспорту та зв’язку — 821,8 га, кількість власників — 7, площа одного землекористувача — 117,4 га, підприємства, установи, організації природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення — 5,0 га.

Загальна площа земель несільськогосподарського призначення становить 10 582,8 га.

Вище наведені дані більш детально приведені в таблиці 2.5, а графічно відображені на діаграмі 2.5 «Характеристика земель несільськогосподарського призначення».

РОЗДІЛ 3. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА УГІДЬ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧІВ

3.1 Структура земельного фонду

Загальна площа Дубровицького району становить 194,1 тис. га, з них сільськогосподарські угіддя займають 63 963,6 га. В складі угідь найбільша частина 38 329,2 га припадає на ріллю, під багаторічними насадженнями 912,9 га. Значну частину займає лісо вкрита територія 61 962,1 га. Територію що залишилась, займають землі, які не увійшли в вище приведені.

Загальна кількість населення району становить 60 700 осіб. чоловік, тобто на одного жителя припадає 3,1 га території району.

Структура земельного фонду приведена в таблиці 3.1. і наочно зібрана в діаграмі «Структура земельного району».

3.2 Використання земель за територіальними ознаками

Територія району являє собою просторову структуру, яка складається з різних елементів.

Впорядкування території - це приведення в порядок певної просторової системи і сукупності елементів земельних угідь та оптимізації їх форми, площі та інших ознак з метою створення оптимальних умов для сільськогосподарського виробництва.

Так в Дубровицькому районі запроектовані такі освоєння:

— в ріллю: за рахунок відкритих заболочених земель 1626,53 га;

— в сіножаті: за рахунок перелогів 1559,8 га;

— заміщень: за рахунок відкритих земель 13 670,5 га;

— під дороги: за рахунок ріллі 76,66 га;

— під населені пункти: за рахунок ріллі 6430,00 га.

Більш детальна інформація приведена в таблицях 3.2, 3.3, де приведені обсяги трансформації угідь, експлікація земель району та структура земельного фонду за проектом.

3.3 Сільськогосподарська освоєність, розораність та лісистість території

земельний фонд сільськогосподарська освоєність На підставі розробленого пункту 3.2. в даному пункті ми розраховуємо показники сільськогосподарських угідь та лісистості території для району, області та України.

Показник сільськогосподарської освоєності території визначається як відношення площі угідь до загальної площі певної території.

Показник розораності угідь — це відношення площі ріллі до площі всіх угідь.

Показник земельної розораності території рівнини відносно площі ріллі до загальної площі цієї території.

Аналізуючи отримані значення слід відмітити, що ситуація в районі перспективно зміниться та поліпшиться екологічний стан та стан використання земель, оскільки зменшиться та поліпшиться екологічний стан. Оскільки зменшиться розораність території та збільшиться лісистість території.

В результаті запропонованих заходів в Дубровицькому районі очікується підвищення раціональності використання земель сільськогосподарського призначення.

3.4 Структури посівних площ

Використовуючи дані по площі ріллі та врожайності сільськогосподарських культур розроблено структуру посівних площ.

Слід відмітити, що на території району переважно вирощування зернових та кормових культур. Це такі культури як озима пшениця (21%), ячмінь (8%), кукурудза та зерно (5%), овес (3,5%) та інші.

ВИСНОВКИ

Завершальним етапом курсової роботи є написання висновків та пропозицій. В цілому землі Дубровицького району, незважаючи на деякі недоліки, використовуються ефективно та раціонально. Покращення існуючої структури земельного фонду можна досягти шляхом реалізації проектних розробок: транспортування перспективних земель в більш перспективні та рентабельні угіддя, збільшення лісовкритих територій для охорони земель, рекультивація земель та відтворення родючості ґрунтів, передбачення заходів спрямованих на забезпечення раціонального та ефективного використання земель. В загальному потрібно відмітити, те що ділянка є унікальною і потребує індивідуального підходу до розробки проекту упорядкування ділянки.