Міжвідомча інформаційна взаємодія органів сектору безпеки України (реферат)

Реферат на тему:

Міжвідомча інформаційна взаємодія органів сектору безпеки України Концентрація зусиль щодо визначення та вирішення проблеми забезпечення безпеки держави, суспільства, особи (у різних аспектах) є сучасною світовою тенденцією. В останній час, з огляду на ці проблеми, використовується термін «органи сектору безпеки», одне з визначень якого надано під час роботи третього круглого столу Пакту стабільності для Південно-Східної Європи. Визначення терміну «правоохоронні органи» у Законі України «Про основи національної безпеки України» дозволяє віднести правоохоронні органи України до органів сектору безпеки, а створення Єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю (далі - Єдина комп’ютерна система, ЄКС) — розглядати як державний захід, призначений для захисту національних інтересів та забезпечення національної безпеки України. Функціонування ЄКС спрямоване на одночасне забезпечення правоохоронної діяльності всіх її суб'єктів (правоохоронних органів), а також — на організацію інформаційної взаємодії між ними за суміжними та спільними напрямами боротьби зі злочинністю.

Відсутність в Указі Президенту України [1] окремих положень щодо переліку завдань та обсягу організаційних, оперативно-розшукових, правових та інформаційних заходів, для забезпечення реалізації яких створюється Єдина комп’ютерна система, висуває проблему їх визначення у науково-прикладному сенсі. Визначення та дослідження проблем, що виникають при інформаційній взаємодії правоохоронних органів та їх підрозділів у боротьбі зі злочинністю, її організації в умовах використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних систем, пошук заходів, призначених для їх розв’язання, на нашу думку, є актуальним. У статті здійснено спробу детально розглянути мету, перспективи та проблеми створення та функціонування ЄКС в аспекті організації міжвідомчої інформаційної взаємодії органів сектору безпеки України.

Питання взаємодії в діяльності державних та, зокрема, правоохоронних органів досліджували П.Н. Бірюков, Г. Ю. Бондар, В.І. Гурковський, Д. Г. Заброда, Т. В. Корнякова, І.В. Озерський, С. В. Слинько, В.М. Тернишнік, В.М. Усинін, Г. П. Цимбал та ін. Науково-прикладні розробки та теоретичні дослідження щодо створення та використання комп’ютерних інформаційних систем у правоохоронних органах України здійснювали К.І. Беляков, В. Д. Гавловський, В. О. Глушков, Р. А. Калюжний, В. Г. Хахановський, М. Я. Швець та ін.

На підставі аналізу міжнародних та міжвідомчих правових актів, наукових робіт з питань правоохоронної діяльності та боротьби зі злочинністю, дійшли висновку, що слід констатувати поширене використання понять «взаємодія», «співробітництво», «обмін інформацією», «взаємна допомога», «спільні заходи» у зазначеній сфері. Використовуючи тлумачення та розмежування понять «координація» та «взаємодія» у дослідженні взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки В.І. Гурковського [2], по відношенню до організації діяльності правоохоронних органів (органів сектору безпеки) України щодо боротьби зі злочинністю, координацію організаційних та інших заходів, передбаченої Указом Президента України [1], ми пропонуємо розглядати як загальнодержавні забезпечувальні заходи у процесі державного управління (щодо захисту національних інтересів та забезпечення національної безпеки України) для наступної організації взаємодії у спільній правоохоронній діяльності окремих структурних підрозділів правоохоронних органів при здійсненні ними конкретних заходів в умовах функціонуванні Єдиної комп’ютерної системи.

У зв’язку з одночасним переліком «правових», «організаційних» та «оперативно-розшукових» заходів [1], можливим вбачається тлумачення, що метою створення зазначеної системи також є поліпшення координації заходів при проведенні слідчих та слідчо-оперативних дій різних правоохоронних органів. Сутність, підстави, форми та заходи забезпечення взаємодії у діяльності міжвідомчих слідчих та слідчо-оперативних груп різних правоохоронних відомств ґрунтовно розглянуті у дослідженні Г. Ю. Бондар [3]. Реалізація та використання при міжвідомчій та міжтериторіальній взаємодії працівниками зазначених груп всіх потенційних можливостей Єдиної комп’ютерної системи, на нашу думку, дозволить забезпечити більшу ефективність та своєчасність при виконанні ними оперативно-розшукової та процесуальних функцій.

Для виконання спільних та взаємопов'язаних заходів боротьби зі злочинністю працівниками підрозділів різної спеціалізації (оперативні, слідчі, експертно-криміналістичні) у складі МВС, СБУ, податкової міліції та інших правоохоронних органів при функціонуванні ЄКС, мають бути визначенні та детально регламентовані форми (об'єм) допомоги та способи інформаційної взаємодії [4- 5]. Це потребує обов’язкової розробки міжвідомчої Інструкції щодо правил використання Єдиної ком­п'ютерної системи на підставі ґрунтовного дослідження компетенції та інформаційних потреб у діяльності структурних підрозділів правоохоронних органів України.

Звертаючись до зарубіжного досвіду щодо організації інформаційної взаємодії у роботі правоохоронних органів, наведемо положення Конвенції ЄС «Про Європол», а саме: «постійний, конфіденційний та інтенсивний обмін інформацією між Європолом та національними відділами держав-членів» визначено як «шлях досягнення спільної мети поліпшення поліцейського співробітництва у сфері протидії серйозним формам міжнародної злочинності» [6]. Всі основні завдання Європолу, на нашу думку, є формами інформаційної взаємодії. Діяльність працівників національних відділів обмежується формами обробки інформації про злочини та злочинців.

Приклад з нормативно-правовим забезпеченням роботи Європолу орієнтує нас щодо можливостей у підвищенні ефективності роботи правоохоронних органів за допомогою організації інформаційної взаємодії та використання комп’ютерних інформаційних систем, а також щодо необхідності розробки правил обробки інформації у процесі функціонування ЄКС.

Важливість питань організації взаємодії та досягнення ефективності у державному управлінні та, зокрема, у правоохоронній діяльності державних органів підтверджує інформація про участь Ради Президента США з питань взаємодії та ефективності (Рresident's Сouncil on Іntegrity and Еfficiency) в організації підготовки працівників державних та недержавних організацій сектору безпеки США на базі Федерального навчального центру правоохоронних сил (м. Глінко, штат Джорджія). За наявної інформації, станом на 1993 рік, до Ради мали відношення 25 з 70 організацій-засновників зазначеного центру [7].

Міжвідомчою інформаційною взаємодією правоохоронних органів (органів сектору безпеки) з питань боротьби зі злочинністю є діяльність працівників їх структурних підрозділів з опосередкованого інформацією спільного виконання або інформаційного забезпечення виконання правоохоронних функцій, обумовлена компетенцією підрозділів, здійснювана у визначених нормативно-правовими актами умовах використання інформаційно-телекомунікаційних систем, яка спрямована на виявлення, розкриття та розслідування злочинів, а також їх попередження.

Враховуючи особливості щодо видів інформаційних послуг у предметній сфері та потенційних можливостей сучасних інформаційних технологій, ми можемо визначити два рівня міжвідомчої інформаційної взаємодії (МІВ) правоохоронних органів (органів сектору безпеки) при функціонуванні Єдиної комп’ютерної системи:

1) надання довідкової, орієнтуючої, установчої інформації про осіб (злочинці, суб'єкти кримінального процесу), події (делікти) та юридичні факти у правоохоронній діяльності (прийняті рішення, стан справ та проваджень, інформація про результати перевірок інформації про злочини, слідчо-оперативних та слідчих заходів) та ін.;

2) здійснення за допомогою електронного документообігу обміну електронними копіями матеріалами (із дотриманням вимог безпеки та згідно з компетенцією підрозділів) — направлення їх для проведення досліджень та експертиз у системі правоохоронних органів Україниініціювання та організація проведення заходів перевірки інформації про злочини, оперативно-розшукових заходів, слідчих та слідчо-оперативних дій та ін.

Доцільним є проведення дослідження компетенції кожного структурного підрозділу правоохоронних органів України, який планується залучити до використання ЄКС, розробка та використання Типового запиту-завдання, а згодом — організація та надання доступу до окремих інформаційних ресурсів ЄКС за результатами опрацювання обґрунтованих запитів-завдань від кожного з структурних підрозділів. Потребується також окреме опрацювання з представниками оперативних (за напрямами кримінальний розшук, БЕЗ, БОЗ, БНОН), слідчих та експертно-криміналістичних підрозділів МВС, СБУ, ДПА та інших правоохоронних органів вже на етапі проектування функціональних частин програмного забезпечення ЄКС (у тому числі з використанням обґрунтувань за Типовим запитом-завданням) з метою визначення та створення Комплексів пошукових завдань у Єдиній комп’ютерній системі. Ці Комплекси будуть призначені для більш повного та запланованого використання можливостей ЄКС у практичній роботі працівників (слідчого, оперативного працівника) зазначених підрозділів на етапах перевірки інформації про злочин, при порушенні кримінальної справи, при проведенні слідчих дій.

Виходячи з розгорнутого тлумачення положень Указу Президента України [1] про мету створення ЄКС, ми робимо припущення про нормативно-правове забезпечення можливостей реалізації у ЄКС технологічного обміну матеріалами про злочини у вигляді електронних документів як другого рівня міжвідомчої інформаційної взаємодії органів сектору безпеки. При реалізації цих завдань необхідно враховувати вимоги щодо забезпечення інформаційної безпеки. Зокрема, доступ до окремих матеріалів проваджень (кримінальні справи та обліки) повинен здійснюватись відповідно до повноважень певної посадової особи та матеріалів конкретного провадження. У зв’язку з цим виникає питання щодо збереження електронних документів в ЄКС за окремими справами та провадженнями (кримінальними, наглядовими).

З огляду на проблему, цікавим є досвід США. Так, у структурі ФБР США діє Підрозділ технологічного забезпечення розслідувань. Доступ до вилучених доказів в електронному вигляді працівники отримують за допомогою відомчої комп’ютерної мережі, який організовано на структурі доменів та попередньому визначенні прав доступу кожного з користувачів мережі. Працівники оперативних підрозділів досліджують вилучену комп’ютерну інформацію самостійно, але можливостей її зміни не мають [8]. При створенні Центральної підсистеми управління ЄКС та її регіональних центрів пропонується використовувати єдиний реєстр суб'єктів ЄКС (з реалізацією на його підставі різних рівнів доступу), який пов’язує суб'єктів (власників інформації та користувачів з числа посадових осіб правоохоронних органів та їх підрозділів) та об'єктів системи (в ієрархії загального переліку електронних інформаційних ресурсів та даних [матеріалів] у них).

Враховуючи особливості Єдиної комп’ютерної системи, одним з перших та найважливіших питань слід вважати комплексне забезпечення інформаційної безпеки. При побудові моделі загроз безпеці інформації в ЄКС серед джерел загроз слід також визначити потенційні дії співучасників злочинів організованої злочинності [9]. Дії працівників оперативних та слідчих підрозділів правоохоронних органів щодо протидії загрозам, у першу чергу, конфіденційності та цілісності «власної» інформації, потім — щодо збільшення доступності та відповідності інформації «контрагентів» в ЄКС, є мотивованими необхідністю конспірації та, одночасно, максимізації результативності роботи. Вони є факторами, які існують у міжструктурній та міжособистій інформаційній взаємодії в кожному правоохоронному органі, незалежно від рівня впровадження електронного документообігу у правоохоронну діяльність, а також формують суб'єктивне ставлення працівників до використання інформаційно-телекомунікаційних систем.

Вирішення цих проблем та протидія загрозам інформації в ЄКС, на нашу думку, полягає в усуненні або мінімізації негативних факторів шляхом обов’язкового своєчасного планування та здійснення комплексу організаційно-технічних та організаційно-правових заходів щодо протидії зовнішнім та внутрішнім загрозам інформаційної безпеки. Тому детальна розробка Політики безпеки Єдиної комп’ютерної системи, з урахуванням можливостей заходів криптографічного та технічного захисту інформації вже на етапі її створення, на нашу думку, є необхідним та актуальним напрямом роботи, у тому числі - для забезпечення взаємодії структурних підрозділів правоохоронних органів в умовах функціонування ЄКС.

У зв’язку зі створенням на базі ДСТСЗІ СБУ Адміністрації Держспецзв’язку доречним вбачається залучення до створення ЄКС вже на етапі проектування представників цієї служби, що дозволить, окрім повноважень щодо побудови та атестації Комплексної системи захисту інформації ЄКС, більш повно забезпечити виконання інших завдань та обов’язків Держспецзв’язку та Адміністрації Держспецзв’язку як спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації Україні [10].

При створенні та функціонуванні ЄКС, на нашу думку, можливо врахувати та запровадити в Концепції створення ЄКС, Положенні про ЄКС, Типовому положенні про відомчі підсистеми ЄКС та у міжвідомчій Інструкції щодо правил використання ЄКС (в її частині - Політиці безпеки) наступне:

— визначення та обґрунтування ролі РНБО України як міжвідомчої структури в координації та нагляді за створенням та функціонування Єдиної комп’ютерної системи;

— визначення основних положень про міжвідомчу інформаційну взаємодію правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю;

— обґрунтування необхідності доступу до окремих складових ЄКС для певних структурних підрозділів правоохоронних органів на підставі завдань та обов’язків з питань боротьби зі злочинністю, визначених у законах України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України» «Про прокуратуру», інших законах та нормативно-правових актах України;

— розробка типового зразка та на його основі окремих Комплексів пошукових завдань для оперативних (різні напрями), слідчих та експертно-криміналістичних підрозділів у складі правоохоронних органів України;

— участь представників Адміністрації Держспецзв’язку в роботі Міжвідомчої координаційної групи з питань створення та функціонування Єдиної комп’ютерної системи;

— детальна розробка Політики безпеки ЄКС вже на перших етапах створення системи, а також особлива увага з питань дотримання її положень у процесі функціонування ЄКС;

— створення та адміністрування єдиного реєстру суб'єктів та об'єктів ЄКС;

— збереження електронних документів в ЄКС за окремими справами та провадженнями.

Список використаних джерел

1. Про Єдину комп’ютерну інформаційну систему правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю: Указ Президента України від 31.01.2006 року № 80/2006.

2. Гурковський В.І. Організаційно-правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки: Автореф. дис. … канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Національна акад. держ. управління при Президентові України. — К., 2004. — 20 с.

3. Бондар Г. Ю. Правове забезпечення взаємодії слідчих правоохоронних відомств у кримінальному судочинстві України: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2004. — 20 с.

4. Бирюков П. Н. Взаимодействие органов ФСНП РФ с зарубежными правоохранительными органами при расследовании налоговых преступлений: правовые вопросы. — Воронеж: Изд-во «Истоки», 1999. — 200 с.

5. Тернышник В. М., Слинько С. В. Тайное становится явным: взаимодействие следователя, оперативного работника и эксперта-криминалиста при раскрытии и расследовании преступлений: Учеб. пособие. — Х.: ИКФ «Гриф», 1997. — 68 с.

6. Системна інформатизація правоохоронної діяльності: європейські нормативно-правові акти та підходи до упорядкування інформаційних відносин у зв’язку з автоматизованою обробкою даних у правоохоронній діяльності: Посібник. Книга 2 / Упоряд. М. Швець, В. Брижко, Б. Романюк, В. ЦимбалюкЗа ред. член-кор-та АПрН України М. Швеця та канд. юрид. наук Б. Романюка. — К.: НДЦПІ АПрН України, 2006 — 509 с.