Стратегія здоров'язбереження в реалізації ергономічного підходу до організації підготовки майбутніх учителів початкової школи

Стаття присвячена актуальній проблемі збереження здоров’я сучасної студентської молоді. Увагу акцентовано на впровадженні здоров’язбережувальних підходів, зокрема на ергономічному, в освітній процес педагогічних університетів. Представлено змістові позиції педагогічної ергономіки як галузі педагогічної науки. Розкрито й проаналізовано сутність та основні положення реалізації ергономічного підходу у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи Ключові слова: здоров’язбереження, педагогічна ергономіка, ергономічний підхід, майбутні вчителі початкової школи.

The article deals with the topical problem of health protection of the modern student youth that is the priority of the state policy.

Pedagogical ergonomics is acknowledged as the branch of pedagogical science that is directed on the creation of health protecting conditions for optimal guaranteeing of life activity of the educational process participants. The main points that represent ergonomic approach in professional preparation of the future primary school teachers were characterized: education in the conditions of collaboration, mutual understanding, positive emotional microclimate, without overload and overwork; correspondence of educational means to the general and special pedagogicalergonomic requirements; use of the visualization principle (ergonomic principle) in educational process; compliance with ergonomic recommendations in the process of organization of the student’s work with computer; guaranteeing of the complex of ergonomicpedagogical working conditions; inclusion of ergonomic aspect in the future pedagogical activity.

The experience of introduction of ergonomic disciplines in the professionalpedagogical preparation of the future specialists in the modern Ukrainian higher schools was elucidated.

Keywords: health protection, pedagogical ergonomics, ergonomic approach, future primary school teachers.

Вступ. Проблеми збереження і зміцнення здоров’я дітей та молоді завжди були і залишаються актуальними в галузі освіти щодо стану здоров’я сучасних школярів та студентської молоді, тому варто говорити про тенденцію до його погіршення, що зумовлено несприятливими екологічними, соціально-психологічними, спадковими чинниками.

Результати медичних і соціологічних досліджень останніх років засвідчують щорічне погіршення самопочуття молодших школярів [1]. Ефективність роботи з покращення здоров’я дітей залежить від комплексного розв’язання цієї проблеми батьками, адміністрацією школи та, зокрема, вчителями. Педагог, як ключова постать в освітніх установах, повинен створити безпечні й здоров’язбережувальні умови для забезпечення функціонального комфорту школярів, сформувати в них свідоме ставлення до здорового пособу життя. Це є свідченням того, що в сучасному вищому навчальному закладі потрібно підготувати фізично, емоційно й психологічно здорового фахівця, який на високому професійному рівні буде впроваджувати здоров’язбережувальні підходи, спрямовані на досягнення оптимальної психофізіологічної адаптації школярів до освітнього процесу.

Літературний огляд та постановка проблеми. Важливими гарантами турботи про здоров’я дітей та молоді України є найбільш вагомі державні документи, у яких закцентовано на вихованні молоді з позиції відповідального ставлення до власного здоров’я як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності, зазначено про створення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці [2], розвитку природних здібностей дітей, наголошено на забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я [3]. При цьому особливу увагу в них звернено на оптимальні можливості для реалізації власного потенціалу кожної особистості, на формування культури здоров’я молодого покоління, на пошук та впровадження здоров’язбережувальних підходів в організації освітнього процесу.

Автори методологічного словника констатують, що підхід є, з одного боку, певним вихідним принципом, вихідною позицією, основним положенням чи переконанням (цілісний, комплексний, системний, синергетичний та ін.), а з іншого напрямом вивчення предмета дослідження (історичний, логічний, змістовий, формальний та ін.) [4]. Отже, підхід є певною стратегією дослідження процесу, він грунтується на основних положеннях відповідної теорії.

Вітчизняній педагогіці відома низка різноманітних підходів, що лежать в основі розробки стандартів сучасної освіти. З-поміж них можна вирізнити традиційні системний, комплексний, особистісно-орієнтований, а також новітні компетентнісний, культурологічний, контекстний, синергетичний, інформаційний, аксіологічний, ергономічний тощо.

Ергономічні дослідження в освітній галузі присвячені різним аспектам організації діяльності суб'єктів навчального процесу: обладнанню робочих місць учителя й учня (А. Воловиченко [5]), проектуванню технологій навчання (Р. Сафін [6]), організації та управлінню освітнім процесом у навчальних закладах різних рівнів (Є. Вороніна [7], С. Скидан [8]), проектуванню компонентів освітнього простору (О. Кріуліна [9]), побудові інформаційнопредметного середовища кабінету вищого навчального закладу (Д. Баєтова [10]), організації педагогіко-ергономічних умов навчання молодших школярів (О. Рябова [11]), ергономічному дизайну в освітньому процесі, підбору шкільних меблів (Т. Сміт [12]) тощо. Межі ергономіки в галузі освіти мають тенденцію до розширення, що пов’язано передовсім із входженням у коло практичних інтересів цієї молодої науки різноманітних проблем удосконалення педагогічної діяльності вчителя та навчальної діяльності учнів.

Водночас ще не визначено остаточно роль педагогічної ергономіки в освітньому процесі педагогічного вишу, не існує загальноприйнятого наукового обґрунтування актуальності й необхідності ергономічних норм і вимог в організації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. У цьому зв’язку виникає потреба в теоретичному обґрунтуванні домінантних положень ергономічного підходу в організації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, від якого значною мірою залежить якість навчального процесу, індивідуальний розвиток, збереження здоров’я та безпека кожного студента.

У контексті нашого дослідження важливим є процес професійної підготовки майбутніх учителів загальноосвітньої школи І ступеня. Актуальним на сучасному етапі розвитку освіти є формування в майбутніх фахівців професіоналізму, компетентності, мобільності та швидкої адаптації до нових умов освітньої діяльності, посилення професійно-креативної та ортобіотичної (ортобіотика є галуззю знань, що досліджує механізми протистояння стресам і конфліктам) спрямованості змісту фахової підготовки, розвиток творчого, поліфункціонального вчителя початкової школи.

Визначення змісту педагогічної ергономіки та основних положень реалізації ергономічного підходу у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи В умовах пошуку оптимальних науково-обґрунтованих шляхів здоров’язбереження молоді, поліпшення просвітницько-оздоровчої роботи серед майбутніх фахівців, зростає інтерес до педагогічної ергономіки як галузі педагогічної науки, що вивчає проблеми гармонізації суб'єкт-суб'єктних відносин учасників педагогічної взаємодії на основі оптимізації психофізіологічних процесів, дидактичних засобів, матеріальних умов шкільної праці, гігієнічних, здоров’язберігальних та естетичних чинників освітнього середовища. Педагогічна ергономіка як навчальна дисципліна є міждисциплінарним комплексом інтегрованих знань про навчальну діяльність учня в системі «учитель учень засоби навчання середовище». Інтегрований підхід дає можливість усебічно й цілісно усвідомити ергономічні закономірності навчального процесу [13].

Основними завданнями педагогічної ергономіки вважаємо:

дослідження особливостей трудової діяльності учнів і вчителя у процесі навчання та виховання;

удосконалення та проектування таких матеріальних засобів і умов навчання, які максимально задовольнятимуть потреби педагогічного процесу;

оптимізація навчальної діяльності учителя та учнів шляхом пристосування до неї матеріальних засобів і умов навчального процесу.

Метою педагогічної ергономіки є забезпечення високої ефективності навчального процесу і, відповідно, функціонування системи «учитель учень засоби навчання навчальне середовище»; збереження здоров’я та розвиток особистості всіх учасників педагогічного процесу.

З ергономічних позицій навчальний процес має ґрунтуватися на педагогічних й ергономічних принципах його організації. Науковці виокремлюють та характеризують такі ергономічні принципи: безпеки, комфортності, надійності, психофізіологічної адаптованості, хронометричної відповідності, а також естетичності, або дидактичного дизайну [13].

Ергономічний підхід розглядаємо як цілісний, закономірний процес, що здійснюється через призму педагогічної ергономіки в комфортному здоров’язбережувальному навчальному середовищі та зорієнтований на досягнення професійно-педагогічних цілей.

Ергономічний підхід найбільш важливий у початковій ланці освіти. Вік школярів 14 класів це сенситивний період школярів, коли виформовуються їхні функціональні резерви здоров’я, засвоюються основи здоров’язбережувальної діяльності, і ергономічної грамотності зокрема. Учитель загальноосвітньої школи І ступеня має забезпечити не тільки оптимальну взаємодію молодших школярів у навчальному середовищі, але й підтримувати власний рівень професійного здоров’я, володіти ергономічними компетенціями, оскільки конкурентоспроможною є лише фізично здорова, активна, соціально адаптована людина. Тому вища школа націлена на пошук інноваційних оптимальних і здоров’язбережувальних підходів у професійній підготовці майбутніх фахівців, зокрема на впровадження ергономічного підходу.

Здоров’язбережувальні підходи в організації навчально-виховного процесу у виші мають епізодичний, ситуативний характер. Визнаємо, назріла потреба спонукати освітянську спільноту до співробітництва задля збереження та зміцнення здоров’я сучасної молоді. Дослідження колективу авторів (В. Лозова, А. Троцко, О. Іонова, С. Золотухіна) засвідчують, що робота з формування здорового способу життя студентів має враховувати такі її два взаємопов'язані складники: прийняття молодими людьми цінностей здорового способу життя; здобуття ними знань та набуття умінь і навичок для самостійного виконання його вимог [14].

Наведемо основні положення, що представляють ергономічний підхід у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи.

Тиск сучасного науково-технічного та інформаційного прогресу об'єктивно підвищує рівень психофізіологічного та нервово-емоційного навантаження студентів. Центральна нервова система студента все більше потребує профілактичних заходів і механізмів, здатних захистити від впливу постійно зростаючого потоку необхідної і зайвої інформації [15]. Навчальна діяльність студентів, як різновид розумової й інтелектуальної діяльності, повинна здійснюватися з дотриманням психогігієнічних норм, вимог та з урахуванням ергономічних рекомендацій. Це означає, що студенти мають навчатися в умовах співробітництва, взаєморозуміння, позитивного емоційного мікроклімату, без перевантаження й перевтоми.

Рівень працездатності студентів залежить від дотримання рекомендацій із профілактики втоми, раціоналізації режимів праці та відпочинку. Важливого значення в цьому аспекті надаємо змісту навчального матеріалу (його змістовності, науковості, перевазі емпіричного матеріалу, зв’язку із профілем підготовки майбутніх учителів початкової школи, прикладам із життя, новизні матеріалу тощо), ступеню його складності та характеру діяльності (темп, ритм, монотонність).

У процесі викладання та вивчення дисциплін загально-професійної, а також професійної і практичної підготовки викладачі та студенти користуються підручниками, різноманітними посібниками та довідниками, методичними рекомендаціями, навчальним обладнанням, натуральними об'єктами, приладами, моделями та комп’ютерами з відповідним програмним забезпеченням тощо. З ергономічного погляду всі засоби навчання повинні відповідати загальним та спеціальним педагогіко-ергономічним вимогам до них.

Педагогічні вимоги визначають придатність засобів навчання формувати певні загальноосвітні і професійні знання, уміння, навички, сприяти професійному розвитку особистості студентів. Ергономічні вимоги мають ураховувати комплекс антропометричних, фізіологічних, психофізіологічних і психологічних особливостей суб'єктів педагогічного процесу, що виявляються у процесі використання засобів навчання. Особливо значущими в сучасному освітньому процесі є дотримання педагогіко-ергономічних вимог до створення презентацій, підготовки електронних підручників, комп’ютерних навчальних програм тощо.

Ергономічний підхід передбачає, що будь-яка діяльність, зокрема й навчальна, розглядається як процес перетворення інформації й енергії в системі «викладач студент засоби навчання навчальне середовище». Відповідно, ефективність освітньої діяльності залежить як від особливостей самої інформації, так і від можливостей органів чуття студентів сприймати її. Очевидним є врахування ергономічних вимог до різних видів педагогічної інформації (для зорового, слухового, тактильного та кінетичного сприймання). Використання у професійній підготовці студентів усіх аналізаторів сприяє розширенню інформаційного входу організму, а отже, певною мірою збільшенню його пропускної здатності.

Зоровий аналізатор є домінувальним каналом сприймання педагогічної інформації. Застосування принципу візуалізації (ергономічного принципу) в освітньому процесі сприяє мінімалізації інтелектуальних зусиль, необхідних для розуміння навчального матеріалу. Ергономічні алгоритми мови (оптимальне сполучення формул, схем, креслень, графіків, діаграм, вертикального й горизонтального їх поєднання, підставляння, розділення тощо) дають можливість подати навчальну інформацію наочно, дохідливо, якісно, отже, мінімізувати розумові витрати на процес пізнання та розуміння, тобто підвищити продуктивність розумової діяльності.

Іншим положенням застосування ергономічного підходу в організації здоров’язбережувальної діяльності майбутніх фахівців є забезпечення комплексу ергономіко-педагогічних умов праці студентів. Педагогіко-ергономічні умови розглядаємо як сукупність чинників, що впливають на обсяг і тривалість навчально-інформаційного, психофізіологічного та емоційного навантаження у процесі формування професійних знань, умінь, особистісно-професійних компетентностей, розвитку професійної спрямованості майбутніх фахівців.

Варто окремо сказати про санітарно-гігієнічні та естетичні умови праці студентської молоді. Санітарно-гігієнічні умови праці передбачають такі елементи, як освітлення, мікроклімат та звукове наповнення навчальних аудиторій. У системі заходів поліпшення естетичних умов необхідно враховувати рекомендації з підбору оздоровчої флори, загальні принципи кольорового оформлення навчального середовища, застосування функціональної музики тощо.

Робота студентів за комп’ютером характеризується найбільшою інтенсивністю, складністю і напруженістю, вона також пов’язана як з психоемоційним, так і зі статичним і динамічним фізичним навантаженням. Залежно від характеру і змісту, у своїй навчальній діяльності студенти сприймають інформацію з екрана монітора чи дисплея, уводять інформацію, творчо переробляють її в режимі діалогу з комп’ютером. Кожен студент повинен бути максимально зацікавленим у тому, щоб особисто мінімізувати всі можливі несприятливі наслідки для свого організму неправильно організованої роботи за комп’ютером [15]. Урахування ергономічних рекомендацій під час організації роботи студента за комп’ютером це дотримання ергономіко-гігієнічних вимог до робочих місць, до роботи з основним обладнанням, до режиму праці студентів за комп’ютером. За ергономічним підходом, важливим є оптимізація характеристик системи «студент машина середовище», отже, забезпечення функціонального комфорту користувача комп’ютером.

У щоденній педагогічній діяльності вчитель початкової школи, безперечно, має справу з великою кількістю мікростресорів. Його багатогранна робота завжди вирізнялася високим нервово-емоційним напруженням, значними вольовими зусиллями, соціальною відповідальністю. Основні чинники, що можуть викликати стрес, постійне розумове напруження, інновації в освітньому процесі, недисциплінованість молодших школярів, зірвані уроки, непідготовлений учнями урок, систематичні й незрозумілі вказівки з боку керівництва, конфліктні ситуації, рівень заробітної плати тощо. Тому майбутній педагог повинен навчитися організовувати своє робоче місце, управляти часом і зусиллями, переборювати несприятливі зовнішні обставини, усвідомлювати та оцінювати власні ресурси з метою їх максимального використання для досягнення визначених професійних цілей. Володіння методами проведення індивідуальної діагностики самоорганізації діяльності допоможе майбутнім педагогам визначити найтиповіші прояви дискомфорту й зниження працездатності, зміни в мотиваційному ставленні до ситуації і специфіку її суб'єктивного емоційного сприйняття.

Крім того, професійним завданням учителя початкової школи є забезпечення комфортних і безпечних умов навчального процесу на основі врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів молодшого шкільного віку, застосування здоров’язбережувальних технологій навчання.

Отже, останнім положенням є врахування ергономічного аспекту в майбутній педагогічній діяльності, що передбачає, по-перше, відповідний рівень здоров’я та оптимальну взаємодію з професійним середовищем. Здоров’я учителя розглядаємо як комплексну освіту, у якій значне місце відведено рівню професійно-ергономічної орієнтації майбутнього фахівця. Систематичне й свідоме застосування педагогіко-ергономічних вимог, методів підвищення стресостійкості, самоуправління часом та самодіагностики особистісних якостей сприяє збереженню професійного здоров’я педагога як необхідної умови життєдіяльності та благополуччя особистості. По-друге, сучасний студент є майбутнім учителем, який повинен володіти ергономічною культурою та формувати ергономічну грамотність майбутніх школярів. Ергономічна грамотність є сукупністю базових знань і умінь особистості в галузі педагогічної ергономіки.

Результати дослідження. Педагогічна ергономіка як галузь педагогічної науки вивчає проблеми гармонізації відношень між суб'єктами педагогічного процесу та навчальним середовищем, спрямована на задоволення фізичних і духовних потреб особистості, на створення умов для оптимального забезпечення життєдіяльності учасників освітнього процесу, для їхньої успішної адаптації до навчально-виховного процесу на фізичному, психічному і соціальному рівнях. Ергономічний підхід є цілісним, закономірним процесом. Він застосовується з опертям на наукові розробки педагогічної ергономіки. На основі теоретико-експериментальних досліджень, а також власного педагогічного досвіду, ми визначили та обґрунтували основні положення, що репрезентують ергономічний підхід у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи, який базується на загально-педагогічних принципах гуманізації, інтеграції, диференціації, оптимізації та професійної спрямованості навчання.

Автори розвідки впровадили курси «Педагогічна ергономіка» та «Ергономізація навчального процесу у початковій школі» на базі кафедри природничих і математичних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Ці курси набули популярності серед студентів університету, оскільки мають практичну зорієнтованість і передбачають активну участь студентів у виконанні тестів, методик, ергономічних експертиз, розробленні моделей, ергономічних проектів, ергономічних контрольних карт та низки інших науково-дослідних, професійно-творчих та проектних робіт.

Випускники активно використовують набуті знання й уміння в реальних умовах професійної діяльності. Зокрема, учителі початкової школи найчастіше набувають ергономічного досвіду з таких питань організації навчальної діяльності, як кольорове оформлення засобів навчання (22%), робота учнів в режимі динамічних поз (38%), використання конторок у навчальному процесі (34%), застосування ергономічних вимог до різних видів педагогічної інформації (14%), педагогіко-ергономічних вимог у процесі виготовлення друкованих засобів навчання, зокрема навчальних таблиць, дидактичних роздавальних карток, текстових дидактичних матеріалів, а також під час підготовки презентацій (44%) тощо.

Наголосимо також, що досвід ергономічної підготовки мають і інші виші України. Так, до змісту професійно-педагогічної підготовки студентів уводяться такі дисципліни, як «Основи ергономіки в роботі вчителя», «Психологія педагогічної праці та основи ергономіки», «Основи педагогічної ергономіки». Сказане, безперечно, підтверджує актуальність та перспективи розвитку ергономічної освіти в Україні.

Висновки. У процесі соціальної адаптації як механізму реалізації здоров’язбереження у виші спостерігається розвиток потреби майбутніх фахівців у здоровому способі життя, формування у молоді ергономічної культури як світоглядної позиції. Результати науково-практичних досліджень дали змогу виокремити основні положення ергономічного підходу в професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи, а саме: навчання в умовах співробітництва, взаєморозуміння, позитивного емоційного мікроклімату, без перевантаження й перевтоми; відповідність засобів навчання загальним та спеціальним педагогіко-ергономічним вимогам; застосування принципу візуалізації (ергономічного принципу) в освітньому процесі; забезпечення комплексу ергономіко-педагогічних умов праці студентів; урахування ергономічних рекомендацій у процесі організації роботи студента за комп’ютером.

Виокремлені положення ергономічного підходу взаємодоповнюють і зумовлюють одне одного. Їх одночасне дотримання підсилить здоров’язбережувальний потенціал освітнього процесу, уможливить створення безпечних і комфортних умов перебування студентів у виші, забезпечить їхню індивідуальну освітню траєкторію, запобігатиме стресам, перевантаженням, утомі, загалом сприятиме збереженню й зміцненню здоров’я майбутніх фахівців. Як бачимо, формування ергономічної культури, гуманістичної педагогічної позиції учителів початкової школи, є надзвичайно важливим чинником радикального підвищення професіоналізму майбутньої еліти нації.

Проведене дослідження висвітлює лише одну з проблем багатоаспектної системи підготовки сучасного вчителя початкової школи. Перспективами наступних наукових розвідок є вивчення питань ергономізації змісту професійної підготовки вчителів початкової школи, упровадження нетрадиційних ергономічних технологій навчання.

здоров’язбереження ергономічний учитель педагогічний.

Література

• 1. Дудко, С. Г. Дидактичні засади формування здоров’язбережувального навчального середовища початкової школи [Текст]: дис. … канд. пед. наук / С. Г. Дудко. К., 2015. 258 с.
• 2. Про вищу освіту «Закон України від 1 лип. 2014 р. № 1556VII / Верховна Рада України» [Текст] // Урядовий кур'єр. 2014. № 146. С. 718. Режим доступу: http://vnz.org.Ua/zakonodavstvo/111zakonukrayinyprovyschuosvitu
• 3. Проект Закону про освіту [Текст]. Верховна Рада України, 2015. Режим доступу: http://w1.c1.rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4₁?pf3 511=57 141
• 4. Новиков, А. М. Методология: словарь системы основных понятий [Текст] / А. М. Новиков, Д. А. Новиков. М.: Либроком, 2013. 208 с.
• 5. Воловиченко, А. И. Совершенствование организации трудового обучения в школьных мастерских [Текст] /

A. И. Воловичекно. К.: Рад. шк., 1987. 208 с.

• 6. Сафин, Р. С. Проектирование эргономических технологий обучения студентов инженерностроительных спеціальностей [Текст]: моногр. / Р. С. Сафин. Казань: КГУ, КГАСА, 2001. 309 с.
• 7. Воронина, Е. В. Реализация эргономического подхода в образовательном процессе современной школы [Текст]: дисс. … канд. пед. наук / Е. В. Воронина. М., 2001. 180 с.
• 8. Скидан, С. А. Эргономические основы учебного процесса в высшей школе [Текст]: моногр. / С. А. Скидан. К.: Ред. «Бюл. ВАК України», 1998. 222 с.
• 9. Криулина, А. А. Эргодизайн образовательного пространства (Размышления психолога) [Текст] / А. А. Криулина. М.: ПЕР СЭ, 2003. 192 с.
• 10. Баетова, Д. Р. Построение информационно предметной среды учебного кабинета вуза на основе эргономического похода [Текст]: дисс. … канд. пед. наук / Д. Р. Баетова. Омск, 2007. 197 с.
• 11. Рябова, Е. В. Эргономический подход к обучению слабослышащих подростков [Текст] / Е. В. Рябова, И. Е. Янкевич, Ю. В. Деникина // В мире научных открытий. 2014. № 3.1 (51). С. 460 470.
• 12. Smith, T. J. The ergonomics of learning: educational design and learning performance [Text] / T. J. Smith // Ergonomics. 2007. Vol. 50, Issue 10. Р. 15 301 546. doi: 10.1080/140 130 701 587 608
• 13. Карапузова, Н. Д. Основи педагогічної ергономіки [Текст]: навч. пос. / Н. Д. Карапузова, Є. А. Зімниця,

B. М. Помогайбо. К.: Академвидав, 2012. 192 с.

• 14. Хрестоматія з педагогіки вищої школи [Текст]: навч. посіб. / за заг. ред. В. І. Лозової. Х.: Віровець А. П. «Апостроф», 2011. 408 с.
• 15. Грязева, Е. Д. Гигиена учебного труда студентов [Текст]: уч. пос. / Е. Д. Грязева, О. Ю. Кузнецов, Г. С. Петрова. 2е изд., испр. и доп. Тула: Издво ТулГУ, 2013. 158 с.

References

• 1. Dudko, S. G. (2015). Didaktichni zasadi formuvannya zdorov’yazberezhuvalnogo navchalnogo seredovischa pochatkovoyi shkoli [Didactic bases of formation health espiriualidad learning environment of elementary school]. Kyiv, 258.
• 2. On higher education «Law of Ukraine of 1 Jul. 2014, № 1556VII». The Verkhovna Rada of Ukraine (2014). Government courier, 146, 718. Available at: http://vnz.org.ua/ zakonodavstvo/111zakonukrayinyprovyschuosvitu
• 3. Proekt Zakonu pro osvitu (2015). Verhovna Rada Ukrai’ny. Available at: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4₁?pf3511=57 141
• 4. Novikov, A. M., Novikov, D. A. (2013). Metodologiya: slovar sistemyi osnovnyih ponyatiy [Methodology: dictionary of basic concepts]. Moscow: Librokom, 208.
• 5. Volovichenko, A. I. (1987). Sovershenstvovanie organizatsii trudovogo obucheniya v shkolnyih masterskih [Improving the organization of labor training in school workshops]. Kyiv: Soviet School, 208.
• 6. Safin, R. S. (2001). Proektirovanie ergonomicheskih tehnologiy obucheniya studentov inzhenernostroitelnyih spetsialnostey [Design of ergonomic technology of teaching students of engineering specialties]. Kazan, 309.
• 7. Voronina, E. V. (2001). Realizatsiya ergonomicheskogo podhoda v obrazovatelnom protsesse sovremennoy shkolyi [The implementation of ergonomic approach to the educational process of modern school]. Moscow, 180.
• 8. Skidan, S. A. (1998). Ergonomicheskie osnovyi uchebnogo protsessa v vyisshey shkole [Ergonomic basis of the academic process in higher education]. Kyiv, 222.
• 9. Kriulina, A. A. (2003). Ergodizayn obrazovatelnogo prostranstva (Razmyishleniya psihologa) [Ergodesign educational space (Reflections of a psychologist)]. Moscow: PER SE, 192.
• 10. Baetova, D. R. (2007). Postroenie informatsionnopredmetnoy sredyi uchebnogo kabineta vuza na osnove ergonomicheskogo pohoda [Building the informationsubject environment of the educational office of the University on the basis of ergonomic trekking]. Omsk, 197.
• 11. Ryabova, E. V., Yankevich, I. E., Denikina, Yu. V. (2014). Ergonomicheskiy podhod k obucheniyu slaboslyishaschih podrostkov [Ergonomic approach to teaching hearingimpaired adolescents]. In the world of scientific discovery, 3.1 (51), 460 470.
• 12. Smith, T. J. (2007). The ergonomics of learning: educational design and learning performance. Ergonomics, 50 (10), 15 301 546. doi: 10.1080/140 130 701 587 608
• 13. Karapuzova, N. D., Zimnitsya, E. A., Pomogaybo, V. M. (2012). Osnovi pedagogichnoyi ergonomiki [Fundamentals of educational ergonomics]. Kyiv: Akademvidav, 192.
• 14. Lozova, V. I. (Ed.) (2011). Hrestomatiya z pedagogiki vischoyi shkoli [Readings in education high school]. Kharkiv: Virovets A. P. «Apostrophe», 408.
• 15. Gryazeva, E. D., Kuznetsov, O. Yu., Petrova, G. S. (2013). Gigiena uchebnogo truda studentov [Hygiene educational work of the students]. Tula: TSU, 158.