Філософський та методичний підходи до планування і проведення інформаційних турів як засобів рекламної кампанії

Реферат на тему:

Філософський та методичний підходи до планування і проведення інформаційних турів як засобів рекламної кампанії.

Філософське осмислення феномену туризму, яке активно відбувається в сучасній науці та освіті [4, 267с. — 5, 465 с.] обгрунтовано підходить до його визначення як мультидисциплінарного, багатофакторного явища, в якому в єдиному ланцюгу поєднуються дуже різні поняття, що змістовно об'єднуються людиноцентрованим (антропологічним) ядром, завдячуючи якому туризм проявляє свої конструктивні можливості. Зокрема, одночасно справляє розвиваючий вплив на особистість як професійного діяча туристської справи, так і на пересічного учасника туристських подій, внаслідок чого обидві сторони «…відчувають себе причетними до створення ноосфери, світу цивілізованого людського єднання, в якому людина є не випадковим чужинцем, а законним жителем і господарем» [4, с. 16] Поки що в вітчизняній туристичній індустрії бракує саме цього «розвиваючого «фактору, культури гостинності і креативних підходів до організації відпочинку та рекреації. В даній статті робиться спроба запропонувати один із таких підходів на основі розробки методики організації і проведення інформаційного туру по рекламуванню туристичного і рекреаційного продуктів.

Як відомо, одним із пріоритетів Державної програми розвитку туризму є оптимальне використання ресурсних можливостей України [1]. І хоча за останні роки в Україні відмічена позитивна динаміка у зростанні внутрішнього і в'їздного туризму, збільшенні попиту на лікувально-рекреаційні послуги санаторно-курортних закладів, фахівцями визнається неоптимальне використання ресурсних можливостей України як за кількісними так і за якісними показниками. 2, с.179−180 ] Для розбудови відпочинково-туристичних комплексів, розвитку матеріально-технічної бази, транспорту, побутової інфраструктури, збереження рекреаційних ресурсів необхідні регіональні програми, які б скеровувались на забезпечення комплексного вирішення пріоритетних проблем розвитку туризму та курортної сфери, покращення якості та розширення асортименту туристичнорекреаційних послуг, що в свою чергу потребує розвинутої системи рекламно-інформаційного забезпечення національного туристичного продукту як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях. Для Львівщини це особливо актуально, адже Львівська область відома, як одне з найкращих в Україні місць для рекреації та туризму. Зоною рекреації та туризму є південь області, територія Українських Карпат та Прикарпаття, де розміщені такі відомі курорти: Трускавець, Моршин, Східниця. Найбільшими центрами пізнавального туризму є Львів та інші старовинні міста з історико-архітектурними пам’ятками: Жовква, Дорогобич, Городок, Самбір, Золочів. Крім того, на Львівщині знаходиться 4 гірськолижні курорти, кілька національних парків та рекреаційних зон тощо.

За сучасних умов, коли потенційний споживач туристичних і санаторно-рекреаційних послуг часто «відокремлений» від надавача послуг певною інформаційною блокадою і у багатьох випадках обмежений в доступі до інформації про ціни на подорожі, лікування, відпочинок, позбавлений можливості порівняти їх і обрати кращий для себе варіант, потреба у використанні методів, які одночасно наблизять споживача до надавача послуг, очевидна.

З нашого погляду, підхід, інформаційно-рекламні можливості якого недостатньо використані в туристичній і рекреаційній галузі, містить в собі «паблік-рілейшн». В літературі «паблік-рілейшн» визначається як вид діяльності, спрямований на формування позитивного іміджу фірми, доброзичливого ставлення до неї та її товар (послуги). «Паблікрілейшн» як форму зв’язку рекламодавців з громадськістю через засоби масової інформації, можна більш активно запроваджувати у рекламування туристичної і рекреаційної сфери як конструктивний засіб впливу на потенційних споживачів туристичних та лікувально-рекреаційних послуг. З нашого погляду, особливо доцільним є проведення інформаційних турів з метою рекламування санаторно-курортних ресурсів, якими, зокрема, багата Львівщина. 3, с. 96 ].

Виходячи із суті «паблік-рілейшн», інформаційний тур можна віднести до одного із його видів і визначити як вид рекламної кампанії, що проводиться у форматі «паблік-рілейшн», головною метою якого є в самому широкому розумінні популяризація і рекламування послуг санаторно-рекреаційної сфери як унікального засобу відпочинку та відновлення сил і здоров’я людини.

Головною ідеєю інформаційного туру повинна бути ідея наближення інтересів продавця послуги та її споживача через широке використання засобів масової інформації і зв’язки з громадськістю, а тому в умовах формування конкурентного середовища на ринку лікувально-рекреаційних послуг продавець послуги повинен бути зацікавленим у максимальному поширенні інформації про себе, а споживач послуги — у її отриманні.

Завданням інформаційного туру може бути рекламування переваг конкретного санаторно-курортного закладу (або групи закладів) або послуги (комплексу послуг), які потребують інформаційної підтримки. Наприклад, послуга з діагностики або лікування хвороби за новою методикою або на основі найновішої медичної, діагностичної або лікувальної апаратуриабо рекламування профілактичного профілю закладу, його рекреаційних можливостей, відновлювальних методик тощо. Нижче ми пропонуємо загальні методичні підходи до організації і проведення інформаційного туру.

Проведення інформаційного туру планується заздалегідь. Визначаються терміни його проведення, коло його учасників:

1. Організатори туру (це може бути рекламне агенство або ж інформаційно-рекламна група, створена на базі профільного навчального закладу).

2. Замовники, якими можуть бути як самі санаторно-курортні заклади, так і компетентні міські інституції, зацікавлені у промоції свого санаторно-курортного потенціалу;

3. Представники мас-медіа, які персонально відбираються на підготовчому етапі з врахуванням можливостей засобів масової інформації, які вони представляють та компетентності самих відібраних учасників у туристсько-рекреаційній проблематиці.

На підготовчому етапі організатори туру формують план (програму) проведення туру і складають його кошторис. Витрати на проведення туру можуть розподілятись за домовленістю сторін. На цьому етапі доцільно концептуально опрацювати мету і завдання інформаційного туру, для чого необхідно сформулювати ряд ключових проблемних запитань і спробувати дати на них відповідь. Серед цих запитань можуть бути наступні:" З якою метою проводитиметься інформаційний тур?", «Якою буде його тривалість?», «Хто залучатиметься до його проведення?», «Як розподілятимуться витрати?», «Яким буде прогнозований результат проведення туру?» .

Далі слід обрати форму проведення інформаційного туру. З нашого погляду, інформаційні тури можуть проводитись як «комплексні» і «індивідуальні» .

В «комплексному» інформаційному турі можуть брати участь представники різних засобів масової інформації, а саме — газет, журналів, інформаційних агенств, телебачення тощо. Такий тур доцільно проводити за підтримки ряду як вітчизняних, так і зарубіжних мас-медіа. Зазначимо, що такий тур може ініціюватись і проводитись самими представниками мас-медіа (і в такому разі основні витрати покладаються на них), а може проводитись і на замовлення обктів санаторно-курортного лікування. В такому разі основні витрати будуть покладені на нього. Можливий і компромісний варіант, коли витрати оплачують дві сторони за домовленістю.

На підготовчому етапі розробляється програма проведення інформаційного туру, в яку включається набір попередньо узгоджених заходів, хід яких широко висвітлюється у засобах масової інформації та коментується в пресі, на телебаченні тощо. Складовими туру крім програми є маршрут та комплекс додаткових заходів, реалізація яких дозволяє досягти його головної мети. Важливим є питання про тривалість туру. Якщо тривалість туру декілька днів, то хід його проведення доцільно висвітлювати на інтернет-сторінках санаторно-курортних закладів on line, а також розміщувати на сайтах інформаційних агенств. Крім того, у інформаційні агенства повинна передаватись інформація про програму туру та хід її реалізації. Така ж попередньо підготовлена інформація повинна передаватись в компетентні міські або районні органи.

На основному етапі, в ході реалізації програми туру, бажано організовувати круглі столи, на які виносити обговорення актуальних питань розвитку санаторно-курортної сфери, проводити публічні дискусії з представниками влади щодо розвитку соціальної інфраструктури міст (районів), транспортного обслуговування, стану будівництва та ремонту автошляхів тощозустрічі з медичним та адміністративним персоналом санаторіїв з питань вивчення та обміну досвідом у наданні лікувально-рекреаційних послуг, запровадженні нових методик лікування тощо. Добрий результат дадуть такі додаткові заходи з відпочиваючими, які засновані на інтерактивних методах і безпосередньо активізують їх участь у тематичних опитуваннях, інтерв анкетуванні, конкурсах, розвагах, змаганнях.

Заключний етап інформаційного туру може проходити у вигляді підсумкової конференції або ж брифінгу організаторів із обовзковим складанням прес-релізу про зміст і підсумки інформаційного туру. Всі ці події повинні широко висвітлюватись через засоби масової інформації (газетні публікації, радіопередачі, телебачення).

" Індивідуальний" інформаційний тур передбачає забезпечення його проведення силами одного з авторитетних телеведучих або журналістів, імякого добре відомо у професійних колах як працюючого за відповідною тематикою. Такий тур проводиться згідно побажань замовника і його тривалість залежить від взаємних домовленостей. Витрати на відрядження журналіста (телеведучого) бере на себе санаторно-курортний заклад, він же оплачує його проживання і харчування.

Особливо підкреслимо, що в ефективності інформаційного туру важливу роль відіграє фаховість і професійна етика представників мас-медіа, адже через них здійснюється звяок з громадськістю, формується суспільна думка, розповсюджується рекламна інформація. В узагальненому вигляді в основу представників від мас-медіа під час проведення інформаційного туру, на нашу думку, повинні бути покладені такі принципи:

фаховість та володіння туристсько-рекреаційною проблематикою;

обктивність подання інформації про санаторно-курортні заклади та послуги, що ними надаються;

компетентність при рекламуванні медичних та рекреаційних послуг;

дотримання етичних норм при отриманні і розповсюдженні інформації, спілкуванні з персоналом, керівництвом санаторно-курортних закладів, відпочиваючими;

своєчасне висвітлення в інформаційних джерелах отриманих під час туру вражень у форматі газетних публікацій, радіопередач, повідомлень на інтернет-сторінках тощо З нашого погляду суттєво, що під час реалізації програми туру відбувається безпосереднє ознайомлення його учасників з матеріально-технічною базою санаторно-лікувальних закладів і відповідно — оцінка її реального стану, його структурних підрозділів, а потімдонесення власних, отриманих з «перших рук» вражень до споживачів.

Як джерело інформації важливу роль відіграють зустрічі з адміністрацією, головним лікарем і медичним персоналом, ознайомлення з роботою лікувальних відділень тощо. Значну користь для споживачів дає інформація про ознайомлення учасників туру з роботою маркетингових відділів, вивчення стратегії формування портфелю платних і безкоштовних послуг (якщо така є), ціновою політикою закладу тощо.

Підсумовуючи, зауважимо, що запропоновані вище підходи до проведення інформаційного туру окреслені лише в самих загальних рисах. Більше того, вони однозначно потребують вдосконалення і подальшої розробки, перевірки на практиці, хоча і у першому наближенні можна помітити переваги, які дає інформаційний тур як метод рекламної кампанії, що проводиться в новому, не звичному для споживача, форматі. Обктивними причинами, що перешкоджають використанню інформаційних турів у рекламуванні туристичного продукту і санаторно-рекреаційних послуг є недостатньо розвинута конкуренція на ринку санаторно-рекреаційних послуг і внаслідок цього відсутність у санаторно-курортних закладів зацікавленості у рекламуванні свого продукту (послуги), подекуди інертність роботи маркетингових служб підприємств і «закритість» в частині інформування про цінову політику підприємства (платні і безкоштовні послуги). Крім тоговідсутність повного інформаційного банка даних санаторно-курортних закладів, а також — досвіду у роботі з представниками мас-медіа.

Практичне значення запропонованого підходу полягає в тому, що подібні інформаційні тури можуть розроблятись і проводитись силами студентів профільних вузів під фаховим керівництвом викладачів, що дасть можливість змістовно доповнити і розширити практичне навчання, наблизити інтереси теорії і практики і вже під час навчання «включити» студентів профільних навчальних закладів у реальний формат ринкових відносин.

Література.

1. Закон України Про внесення змін до Закону України «Про туризм» -№ 1282-ІУ від 18. 11. 2003.

2. В. С. Ковєшніков, Ю. В. Безкоровайна, К. Л. Рубцов. Система програмних дій розвитку туристичної галузі України//Культура і освіта фахівців туристської сфери: сучасні тенденції і прогнози: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (13−14 жовтня 2004р.) — К.:КУТЕП, 2005.

3. Мінеральні води та курорти Львівщини/Під ред. Матолича Б.М.-Львів, 2003.

4. Пазенок В. С., ФедорченкоВ.К. Філософія туризму: навчальний посібник.-К.:Кондор, 2004.

5. Федорченко В. К. Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців для сфери туризму: Монографія.-К.:Слово, 2004.