Облік кредиторської заборгованості за розрахунками

Кредиторська заборгованість за розрахунками (Current Liabilities on Settlements) — гроші, що підлягають поверненню підприємством юридичним чи фізичним особам, у яких позичені і яким вони не виплачені.

Під час здійснення діяльності у підприємства виникають поточні зобов’язання за такими розрахунками: з одержаних авансів, з бюджетом, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків.

Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками за видами відображається у IV розділі Пасиву Балансу «Поточні зобов’язання» [2, c.134].

Поточні зобов’язання за одержаними авансами (Current Liabilities on Advanced Payments Received) — сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

Зобов’язання, обумовлені авансовою оплатою покупцем товарів чи послуг, виникає внаслідок угоди, за якою продавець зобов’язується надати товари чи послуги за визначеними цінами, асортиментом, кількістю та якістю. Умовами договору може передбачатися, що продавець, отримавши певну суму, зобов’язується поставити товари за цінами, що склалися на момент погашення заборгованості. Отже, з плином часу оцінка товарів і послуг може змінитися, але незмінним лишиться обумовлена кількість та якість товару.

Поточні зобов’язання з розрахунків з бюджетом (Current Liabilities on Settlement with the Budget) — заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

Під податком і збором (обов'язковим платежем) треба розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Державні цільові фонди — це фонди, які створено відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і обов’язкових платежів юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

Платниками податків і зборів є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов’язок сплачувати податки і збори.

Об'єктами оподаткування є:

• — доходи (прибуток);
• — додана вартість продукції (робіт, послуг);
• — вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі: митна або її натуральні показники;
• — спеціальне використання природних ресурсів;
• — майно юридичних і фізичних осіб;
• — інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування[6, c.112].

За ознакою суб'єкта оподаткування податки можна поділити на:

• — прямі податки;
• — непрямі податки.

Прямі податки — це обов’язкові нормативні платежі з прибутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівель та ін. Ці податки сплачують у процесі придбання та накопичення матеріальних благ (прибутковий податок, податок на майно та ін.).

Непрямі податки — це податки, які включають до ціни товарів або тарифів на послуги. Вони не відраховуються прямо з доходів працівника (власника), а виплачує їх підприємство (податок на додану вартість, акцизи, мито, що стягується митними органами та ін.).

Об'єднання податків у систему передбачає можливість класифікувати їх на такі види:

• — загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);
• — місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Загальнодержавні податки та збори встановлює Верховна Рада України і справляються на всій території України [12, c.230].

Загальнодержавні та місцеві податки і збори наведено у таблиці 2.5.

У Балансі поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом відображаються у IV розділі Пасиву «Поточні зобов’язання» в рядку «Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом» за сумою погашення.

Поточні зобов’язання з позабюджетних платежів (Current Liabilities on Extrabudget Payment) — заборгованість за видами до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

Поточні зобов’язання з позабюджетних платежів відображаються у Балансі за сумою погашення в IV розділі Пасиву «Поточні зобов’язання» за рядком «Поточні зобов’язання за розрахунками з позабюджетних платежів» .

Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці (Current Liabilities on Labour Payment) — заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату.

Відповідно до Закону України № 108/95 від 24 березня 1995 року «Про оплату праці» із наступними змінами і доповненнями, заробітна плата — це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Сума заробітної плати, що підлягає до виплати кожному працівникові, визначається у розрахунково-платіжній відомості, де зазначаються:

• — сума нарахованої заробітної плати;
• — надбавки та доплати;
• — нарахування відпускних і за листком тимчасової непрацездатності;
• — утримання із заробітної плати.

Депонована заробітна плата — певна сума грошей, нарахована фізичній особі, не виплачена їй через якусь причину підприємством чи організацією в належний термін і відкладена для подальшої виплати [1, c.376].

На рахунку 66 «Розрахунки по виплатах працівникам» ведеться узагальнення інформації про розрахунки по виплатах працівникам, що ставляться як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, — по оплаті праці (по всіх видах заробітної плати, премій, допомог і т.п.), за не отримані у встановлений строк з каси підприємства суми по виплатах працівникам, по інших поточних виплатах.

Рахунок 66 «Розрахунки по виплатах працівникам» має наступного субрахунку:

• — 661 «Розрахунки по заробітній платі»
• — 662 «Розрахунки з депонентами»
• — 663 «Розрахунки по інших виплатах»

По кредиту рахунку 66 «Розрахунки по виплатах працівникам» відображаються нарахована працівникам підприємства основна й додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші підлягаючому нарахуванню працівникам виплати, по дебету — виплата основної й додаткової заробітної плати, премій, допомоги з тимчасової непрацездатності й т.п.; вартість отриманих матеріалів, продукції й товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками по інших виплатах); утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів по виконавчих документах й інші втримання з виплат працівникам.

Заборгованість підприємства по виплатах працівникам у випадку одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства й неотримання її працівниками у встановлений строк відображається по дебету субрахунків 661 «Розрахунки по заробітній платі» й 663 «Розрахунки по інших виплатах» і кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» .

На субрахунку 663 «Розрахунки по інших виплатах» ведеться облік розрахунків по виплатах, що не ставиться до фонду оплати праці, зокрема допомога із часткового безробіття, допомога з тимчасової непрацездатності.

Аналітичний облік розрахунків ведеться по кожному працівнику, видам виплат й утримань[6, c.345].

У Балансі заборгованість підприємств з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату, відображається у IV розділі Пасиву «Поточні зобов’язання» за статтею «Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці» за сумою погашення.

Поточні зобов’язання за розрахунками з внутрішніх розрахунків (Current Liabilities on Internal Settlements) — заборгованість підприємства пов’язаним сторонам і кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

Відповідно до П (С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін», пов’язаними сторонами вважаються:

• — підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших сторін;
• — підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Перелік пов’язаних сторін визначається підприємством, враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою). Відносини між пов’язаними сторонами — це, зокрема, відносини:

• — материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств;
• — спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності;
• — підприємства-інвестора та його асоційованих підприємств;
• — підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи;
• — підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб.

Близькі члени родини — чоловік або дружина і родичі (визнані такими згідно з чинним законодавством) фізичної особи, що є пов’язаною стороною, які можуть впливати або перебувають під впливом такої фізичної особи щодо прийняття рішень з фінансової, господарської та комерційної політики підприємства.

Провідний управлінський персонал — персонал, відповідальний за керівництво, планування та контролювання діяльності підприємства.

Операції пов’язаних сторін — передача активів або зобов’язань однією пов’язаною стороною іншими пов’язаними сторонами.

До операцій пов’язаних сторін, зокрема, належать:

• — придбання або продаж готової продукції (товарів, робіт, послуг);
• — придбання або продаж інших активів;
• — операції за агентськими угодами;
• — орендні операції;
• — операції за ліцензійними угодами (передача об'єктів промислової власності та ін.);
• — фінансові операції;
• — надання та отримання гарантій і застав;
• — операції з провідним управлінським персоналом і його близькими членами родини.

Внутрішньовідомчі розрахунки охоплюють розрахунки з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт, послуг; передачею витрат загально управлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств[12, c.129].

Поточні зобов’язання з внутрішніх розрахунків відображають у Балансі за сумою погашення в IV розділі пасиву «Поточні зобов’язання» за рядком «Поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків» .