Рекреаційно-туристичні ресурси Донецької області

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Кафедра туристичного бізнесу РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

(курсова робота) Виконала студентка 2-го курсу група УТ-21

К. В. Козлова

заочного відділення Науковий керівник:

старший викладач

І.І. Волкова Харків-2011р.

СКОРОЧЕННЯ

1. Амвросіївський район — Амврос. р-н

2. Артемівський район — Артем. район

3. Великоновосілківський район — Великоновосіл. р-н

4. Волноваський район — Волнов. р-н

5. Володарський район — Володар. р-н

6. Добропільський район — Доброп. р-н

7. Костянтинівський район — Костянтин. р-н

8. Краснолиманський район — Краснолим. р-н

9. Мар'їнський район — Мар'їн. р-н

10. Новоазовський район — Новоазов. р-н

11. Олександрійський район — Олекс. р-н

12. Першотравневий район — Першотрав. р-н

13. Слов’янський район — Слов’ян. р-н

14. Старобешівський район — Старобеш. р-н

15. Тельманівський район — Тельман. р-н

16. Шахтарський район — Шахтар. р-н

17. Ясинуватський район — Ясинуват. р-н

ВСТУП Для закріплення отриманого матеріалу з дисципліни «Рекреаційно-туристичні ресурси України», була написана ця курсова робота.

Мета курсової роботи — дослідження, аналіз та оцінка рекреаційно туристичних ресурсів Донецької області.

Для виконання поставленої мети потрібно розв’язати наступні задачі:

— ознайомитись з основними відомостями про область;

— описати коротку історію формування території регіону;

— сформувати географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області;

— дослідити природні рекреаційно-туристичні ресурси;

— освітити природно-географічні рекреаційно-туристичні ресурси;

— вивчити природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси;

— проаналізувати соціально-історичні рекреаційно-туристичні ресурси;

— дізнатися про архітектурно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси;

— охарактеризувати біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси;

— знайти рекреаційно-туристичні ресурси;

Об'єктом курсової роботи є Донецька область.

Предметом — рекреаційно-туристські ресурси цього регіону.

Робота складається з вступу, II розділів, висновків, містить 26 сторінок тексту, 4 рисунки, 1 таблицю, 1 додаток. Список джерел включає 5 найменувань літератури, 5 електронних публікацій.

РОЗДІЛ 1. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙН0-ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Основні відомості про область Обласним центром Донецької області є м. Донецьк.

Загальна площа регіону складає 26,5 тис. кв. км, а населення — 5252 тис. осіб.

Донецька область — найбільш густонаселений регіон України. Тут мешкає близько 9% загальної чисельності населення країни, середня щільність якого складає майже 187 чоловік на 1 кв. км.

Область — промислова частина Донбасу з переважаючим міським населенням. Населення характеризується багатонаціональністю — тут мешкають представники понад 120 етносів: українці, росіяни, греки, євреї, німці, татари та інші.

Урбанізація складає — 90,3% населення регіону.

Найбільші міста області: Донецьк (987 тис. чол.), Маріуполь (482 тис. чол.), Макіївка (377 тис. чол.), Горлівка (279 тис. чол.), Краматорськ (176 тис. чол.), Слов’янськ (121 тис. чол.), Єнакієве (99 тис. чол.) та інші.

Адміністративно-територіально вона розподіляється на 18 районів.

Розташована на південно-сході України, у степовій зоні. На півдні омивається Азовським морем. Поверхня переважно рівнинна, порізана ярами й балками. Водяну систему області становлять ріки Сіверський Донець, Казений Торець, Самара, Вовча, Кальміус, Грузький Еланчик, Глечик, водоймища Старокримське, КлебанБицьке, Карловське, Кураховське, Ольховське, канали «Сіверський Донець — Донбас» і «Дніпро — Донбас» .

Добре розвинена транспортна мережа. Донецька залізниця забезпечує до 40% загальнодержавних перевезень. Найбільші залізничні вузли — Ясиновата, Червоний Лиман, Дебальцеве, Микитовка, Іловайськ, Волноваха. На узбережжі Азовського моря — морський порт Маріуполь. Є аеропорти в Донецьку (Міжнародний), Маріуполі, Краматорську. Щільна мережа автомобільних доріг.

На Донецьку область доводиться більше половини видобутку вугілля, виробництва готового прокату, коксу, чавуну, сталі й практично весь обсяг випуску прокатного встаткування в Україні.

1.2 Коротка історія формування території області

Донецька область була утворена 2 липня 1932 р., до її складу увійшли 12 міських рад і 5 районів. Зі складу Харьковскої області були передани 13 районів, з Дніпропетровської — 5 районів.

Обласним центром був Артемівськ, а з 16 липня 1932 року — Сталіно.

Із червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловоградську. У складі Сталінської області залишилося 10 міст; 4 селища міського типу; 22 сільських райони.

Територія області з жовтня 1941 року по вересень 1943 року була окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово повернуто історичну назву: Юзівська область. У листопаді 1961 року Сталінська область переіменована на Донецьку.

У 1965 році в області було 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов’янськ, Сніжне, Харцизьк, Торез, Шахтарськ. Згодом до них долучилися 1976 року Ясинувата, у 1979 — Красний Лиман, у 1987 — Кіровське, у 1990 році - Авдіївка, у 1991 році - Вугледар, у 1992 році - Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка. У грудні 1962 року були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 21: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волновахський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов’янський. У 1963 році був утворений Старобешівський район. У січні 1965 року створено 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов’янський, Шахтарський і Ясинуватський. У грудні 1966 року були утворені додатково три райони: Добропільський, Першотравневий і Тельманівський.

1.3 Географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області

Донецька область переважно рівнинна. Туристичні ресурси розподілені не рівномірно. Найбільша кількість рекреаційно-туристичних ресурсів знаходиться у північному та південному районі області. На півночі регіону знаходиться рекреаційний курорт Святогірськ та річка Сіверський Донець.

На півдні — це побережжя Азовського моря.

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНІ І СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Природні рекреаційно-туристичні ресурси

2.1.1 Природно-географічні рекреаційно-туристичні ресурси Знаходиться у степовій зоні, клімат помірно-континентальний, з малосніжною зимою і жарким літом. Середні температури січня від -5 до -8 ° C, липня 21−23 ° С. Опадів близько 500 мм на рік. Навесні бувають суховії (частіше — у травні), влітку — посухи, іноді - пилові бурі, град, взимку — завірюхи.

Рельєф переважно рівнинний (висотою до 200 м), розчленований ярами і балками. На північному сході знаходиться Донецький кряж висотою до 367 м, поверхня якого порізана долинами річок. На заході кряж переходить у Придніпровську низовину, на півдні - в Приазовську низовину з окремими підняттями (Могила-Гончариха, Савур-Могила та інші). На півдні - вузька смуга Причорноморської низовини, яка уступами обривається до Азовського моря. У місцях залягання вапняків і соленосних відкладень розвиваються карстові форми рельєфу. Характерна риса рельєфу області - наявність форм антропогенного походження: терикони, кар'єри та інше.

Надра області багаті різноманітними корисними копалинами, з яких найбільше значення має кам’яне вугілля, значні запаси кам’яної солі. Мінерально-сировинна база промисловості будівельних матеріалів і чорної металургії представлена значними родовищами доломітів, вапняків, вогнетривких і пластичних глин, мергелю, гіпсу, каолінів, крейди, будівельних і кварцових пісків, граніту, кварциту та інше. Є також ртуть, мінеральні фарби, фосфорити, азбест, графіт. Виявлені родовища нефелінових сієнітів, флюориту, вермикуліту, залізних руд, давсоніта, калійних солей.

По території Донецької області протікають близько 110 річок, з яких 47 довжиною понад 25 км. Загальна довжина річок становить більш ніж 3 000 км. Найбільша з них — Сіверський Донець довжиною 1053 км, а в межах області - понад 100 км, шириною від 60 до 80 м. Середня глибина 1,5−2 м. Її притоки — Казенний Торець, Бахмутка та Лугань. До басейну Дніпра відносяться річки: Самара і Вовча; до басейну Азовського моря: Кальміус, Грузький Єланчик, Кринка.

Озер на території області мало, є невеликі озера в заплаві Сіверського Дінця, а також Слов’янські солоні озера — Гедзів і Ріпне.

Для поліпшення водопостачання створено 141 водосховище, в тому числі: Старокримське, Клебан-Бикське, Карлівське, Вільхівське, Зуївське, Ніжнекальміуське, Старобешівське і канал Сіверський Донець — Донбас.

2.1.2 Природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси У Донецькій області усього 12 заповідників, 32 заказники, 13 заповідних урочищ, 32 пам’ятника природи, кілька печер карстового походження та намивна коса (Таблиця 1.2).

Заповідники усі місцевого значення, серед них: ботанічний (1), ентомологічні (2), загальнозоологічний (1), ландшафтні (3) та лісові (5).

Заказників трохи більше і є навіть загальнодержавного значення: геологічний (1), лісовий (1) та орнітологічний (1). Місцеві: ботанічні (17), ентомологічні (4), ландшафтні (5), лісовий (1), орнітологічний (1).

Серед заповідних урочищ зустрічаються геологічні (3) та гідрологічні (1) урочища.

Багато пам’ятників природи мають загальнодержавне значення, також не мало й місцевих, зустрічаються навіть комплексні (2). До загальнодержавних можна віднести ботанічні (3), геологічні (4), гідрологічні (2). Місцевого значення є також ботанічні (5), геологічні (4) та гідрологічні.

Найбільша кількість природно-антропогенний ресурсів зосереджена в Артемовському, Старобешівському та Олександрівському районах Донецької області. Середня кількість ресурсів знаходиться у Амвросіївському, Велеоновосілковському та Краснолиманському районах. Усі інші райони майже не забезпечені природно-антропогенними туристичними ресурсами

2.2 Соціально-історичні рекреаційно-туристичні ресурси

2.2.1 Архітектурно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси В Артемовську є відомий завод шампанських вин (Artyomovsk Winery)

Найбільше підприємство в Східній Європі по виробництву ігристих вин традиційним пляшковим способом — має більш ніж піввікову історію. Більш 30 млн. пляшок ігристого вина як мінімум три роки одночасно зберігаються тут, і чекають свого часу.

У м. Соледар діє соляна шахта (Рис. 1) — це цікавий і унікальний промисловий і разом з тим туристичний об'єкт. На глибині більш 300 метрів працює єдиний на території України спелеосанаторий «Соляна Симфонія» .

Регіональний ландшафтний парк «Зуєвський» (Харцизьк) займає площу в 1214,2 га. По території парку обладнані зони для відпочинку туристів.

На базі РЛП існує тренувальна база для альпіністів, на території діє приватний музей морської раковини.

Церква Иверської Божої Матері - побудована в 2000; х роках, має оригінальне архітектурне виконання, яскраві позолочені куполи. На території церкви перебуває артезіанське джерело. Етнопарк «Козачий хутір» — територія, обладнана організацією «Окремий козачий кіш імені І.Богуна» у стилі козачих традицій. В етнопарку представлені дерев’яні макети млинів, побутових будівель, козацького куреня, сторожових вишок та ін. На території етнопарка також розташований музей козацтва й православна каплиця.

Харцизький іподром — комплекс споруджень, що включають у себе кінноспортивну школу, стайні, скакове й конкурсне, контурне поля. На іподромі регулярно проводяться різні змагання з кінного спорту, розроблені кінні екскурсійні маршрути по території регіонального ландшафтного парку Зуєвський.

В Донецькій області дуже багато різноманітних музеїв. Давайте розглянемо деякі з них:

· Музей Й. Кобзона (Часів-Яр). Музей, присвячений видатному виконавцю всіма улюблених пісень, метру радянської й російської естради Й. Кобзону.

· Меморіальний музей В. Гаршина (Переїзне) відкритий на честь знаменитого письменника, гуманіста Всеволода Михайловича Гаршина, який народився й жив у селі Переїзне.

· Музей В. Сосюри (Северськ). Музей був відкрито 6 січня 1971 року на вулиці Зарічна, 22. У музеї зберігаються письмові спогади, фотографії, магнітофонні записи, пов’язані з життям і творчістю українського лірика.

· Горлівський музей мініатюрної книги ім. В. Разумова. Музей відкрито 1 червня 2001 року. Колекція містить понад 8700 мініатюрні й мікрокниги, видані типографським способом і рукописних, з 57 країн на 103 мовах миру. Колекція охоплює період від ХV ст. і по теперішній час. Серед експонатів музею є книга — порошина, яка 60 раз уміщується в макове зернятко.

· Фабрика-Музей ретро-автомобілів «Самоходъ» ім. Жемова (Краматорськ). Реставраційна фабрика-музей має унікальну колекцію стародавніх автомобілів і нараховує близько 200 експонатів таких відомих фірм, як Horch, DKW, BMW, Wanderer, Steyr, Mercedes-benz, Opel, Packard, Buick, ЗИС, ГАЗ. Деякі автомобілі не тільки являють собою твір інженерного мистецтва, але й мають історичну цінність. У колекцію також входять рідкі екземпляри мотоциклів періоду 1900;1950 рр., усього, більш 80 одиниць.

· Музей народної архітектури, побуту й дитячої творчості під відкритим небом (Чарівне). У с. Чарівне розташований єдиний у східному регіоні України музей народної архітектури, побуту й дитячої творчості. Комплекс під відкритим небом складається з пам’ятників народної архітектури 19 століття: будинку з речами побуту, комори, кузні, колодязя, млина з устаткуванням і знаряддями праці. У музеї є зал зі зразками народної творчості Слобожанщини і єдиного на Україні музею дитячої творчості.

У селі Чарівне також перебуває садиба пана Бантиша — це унікальний об'єкт історико-культурної спадщини, а так само коштовний садово-парковий архітектурний комплекс XIX ст.

· Музей-Садиба В. Немировича-Данченка (Ненудне). Тут перебуває садиба знаменитого драматурга, режисера, народного артиста СРСР Володимира Івановича Немировича-Данченка. Експозиція музею розміщена в 5- ти залах і розповідає про життя й діяльність як барона Н. Корфа, так і В. Немировича-Данченка. У музеї відтворена обстановка будинку — садиби: вітальня, де хазяї вітали гостей з Москви; кабінет В. Немировича-Данченка; кімната дружини Катерини Миколаївни й сина Михайла, де представлені їхні особисті речі. Немирович-Данченко поставив на сцені художнього театру 57 спектаклів, серед яких: «Воскресіння», «Анна Кареніна» (Л. Толстой), «Чайка» (А.Чехов), «Юлій Цезар» (В.Шекспір), «Брати Карамазови» (Ф.Достоєвський) та ін. В експозиції музею представлені театральні костюми, деталі декорацій, програми й афіші МХАТУ. Також, у музеї експонуються матеріали, що докладно розкривають чеховську тематику у творчості В.І. Немировича-Данченка.

· Меморіальний музей С. Прокоф'єва (Червоне) відомого усьому світу композитора, піаніста й диригента Сергія Сергійовича Прокоф'єва був відкритий в 1991 році. Меморіальний комплекс містить у собі відреставрований Свято-Петропавлівський храм, де хрестили видатного піаніста, а також пам’ятний знак на місці будинку-садиби батьків Прокоф'єва й концертний зал, у якому і в цей час проводяться концерти професійних виконавців.

· Музей Г. Сєдова (Сєдово) присвячений видатному полярному дослідникові. Зовні він схожий на дім — вітрильник, а всередині - зал, який нагадує каюту морського корабля, з унікальними експонатами й документами, що свідчать про життя Георгія Сєдова. Великий розділ експозиції присвячений сучасному освоєнню Півночі, науковим дослідженням районів близько полюса. Він містить унікальні матеріали останніх полярних експедицій, филателистичні колекції (марки, конверти, листівки, значки, присвячені темі «Північний полюс і його освоєння»). У музеї експонуються унікальні матеріали експедиції на Північний полюс на судні «Святий мученик Фока» в 1912 році: карта полярної експедиції, копії рахунків на добровільні пожертвування від громадян для покупки їжі й собак. Поруч — оригінальні експонати з «Святого Фоки» — частини обшивки корабля, совкова лопата, знайдена на місці загибелі Г. Сєдова на острові Рудольфа, частини фотоапарата й бритва, що належали учасникові експедиції художнику Н. Пинегину.

Також не можливо не звернути уваги на культові споруди. Найголовніша — це Свято-Успенська Лавра (Рис. 3). Взагалі Святогірськ — це місто, про яке можна говорити нескінченно! Він славиться своїми незвичайно гарними пейзажами, чистим, хвойним повітрям і духовним умиротворенням. Його називають «Перлиною Донбасу» або «Донецькою Швейцарією» .

Визначні пам’ятки міста: Святогірська Свято-Успенська Лавра, Покровська церква, Національний природний парк «Святі гори» .

На території міста розташована велика кількість історичних і археологічних пам’ятників.

Ознайомимось ще з кількома спорудами, такими як:

· Свято-Преображенський храм (Коньково) побудований в 1846 році.

Серед його святинь — камінь із відбитком стопи й ціпка Богородиці, мироточащі ікони й джерело Богородиці.

Свято-Успенський Ніколо-Васильєвський монастир (Никольське) У с. Никольске перебуває відомий далеко за межами Донецької області Свято-Успенський Ніколо-Васильєвский монастир, засновником якого був батько Зосима. Будівництво розпочалося в 1996 році. Сюди йдуть поклонитися чудотворній іконі Матері Божій «Скоропослушница» і помолиться над усипальницею батька Зосима.

· Свято-Миколаївський собор (Маріуполь), закладений в 1989 році й освячений в 1991 році, зберігає під своїми зведеннями дві більші святині - копію чудотворної ікони Божої Матері «Маріупольської» і моці святителя Ігнатія Маріупольського.

Меморіальний комплекс «Савур-Могила» (Рис. 4). Тут проходили самі запеклі бої Великої Вітчизняної війни й у ніч на 31 серпня 1943 року були остаточно поховані надії гітлерівців стриматися на східних рубежах Донбасу — героїчна радянська 5-а ударна армія захопила висоту, прорвала Миус-Фронт і поклала початок звільненню Донбасу й усієї України.

На згадку про безприкладну мужність і виняткову самопожертву радянських воїнів, що загинули в ім'я Перемоги над ворогом, на Савур-Могилі споруджено меморіальний ансамбль. Основними його елементами є 36-метровий обеліск, облицьований гранітом, і скульптура воїна — визволителя, установлені на самій верхній точці Савур-Могили. У підніжжя висоти створений оглядовий майданчик, з нього відкривається панорама всього ансамблю. На майданчику виставлена техніка військових років: танки, пушки, міномет, знаменита «Катюша». Від основи Савур-Могили широкі марші сходів ведуть к чотирьом 16-метровим пілонам, на яких у скульптурних композиціях, чавунних горельєфах відбиті епізоди героїчного штурму.

2.2.2 Біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурсі

У Донецькій області народився Віктор Федорович Янукович (с. Жуковка, нар. 9 липня 1950) — 4-й президент України. Також у цьому регіоні народилися такі діячі культури, як:

Леонід Федорович Биков (с. Знамянське, 1928;1979) — український актор, режисер і сценарист, заслужений артист РРФСР (1965), народний артист УРСР (1974);

Юрій Йосипович Богатиков (с. Єнакієве, 1932;2002) — український і російський співак;

Микола Олімпійович Грищенко (с. Ясинувата, 1912;1979) — український і російський актор. Народний артист СРСР (1964). Лауреат Державної премії СРСР (1952);

Михайло Степанович Гришко (м. Маріуполь, 1901;1973) — український співак, народний артист СРСР (1950);

Володимир Григорович Захаров (Донбас, 1901;1956) — композитор, хоровий диригент, народний артист СРСР (1944), художній керівник хору ім. П’ятницького з 1932 року;

Йосип Давидович Кобзон (м. Часів-Яр, нар. 11 вересня 1937) — радянський естрадний співак, народний артист України (1991);

Архіп Іванович Куїнджі (м. Маріуполь, 1842−1910) — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог;

Дмитро Омелянович Мілютенко (м. Слов’янськ, 1899−1966) — український актор, народний артист СРСР (з 1960 року);

Нонна Вікторівна Мордюкова (с. Костянтинівна, 1925;2008) — радянська і російська кіноактриса. Народна артистка СРСР;

Сергій Сергійович Прокоф'єв (с. Красне, 1891−1953) — радянський композитор, автор 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній та багатьох камерно-інструментальних творів, а також музики до кінофільмів. Лауреат Сталінської премії (1943, 1946 — тричі, 1947, 1951);

Марк Осипович Рейзен (с. Зайцеве, 1895−1992) — радянський оперний співак. Народний артист СРСР (1937), лауреат трьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1949, 1951);

Лариса Архипівна Руденко (м. Макіївка. 1918;1981) — українська співачка. Народна артистка УРСР, Народна артистка СРСР (з 1960);

Володимир Миколайович Сосюра (м. Дебальцеве, 1898−1965) — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота». Належав до ряду літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін.

2.2.3 Подійні рекреаційно-туристичні ресурсі

Подійних рекреаційно-туристичних ресурсів у Донецькій області не так уже й багато, але все ж таки є.

У соляних шахтах, наприклад, відбуваються самі несподівані й пам’ятні події. Так, в 2003 році в одній із цих шахт запустили повітряну кулю — подія внесена в книгу рекордів Гінеса.

В 2004 році в соляній шахті вперше відбулася грандіозна культурна подія — тут у величному підземному залі висотою 30 метрів з неповторною акустикою пройшов концерт «Соляна симфонія» Донбаського симфонічного оркестру. Про звучання оркестру в соляній шахті його керівник, австрійський композитор і диригент Курт Шмид сказав: «Я просто вражений! Ноти злітали до зводів печери, а потім повільно, як хмара, опускалися. Це приголомшує!»

А в 2009 році в Артемівському краєзнавчому музеї в день українського козацтва, відбулося урочисте відкриття кімнати — музею історії Бахмутського козацтва.

Тим часом, 29 серпня 2009 року на День Шахтаря та день міста Донецька був відкритий стадіон «Донбас Арена». Він розташований у самому центрі Донецька у парку Ленінського комсомолу, Розрахований на 50 000 глядачів та з бюджетом у 175,8 млн. євро. Стадіон став не тільки домашньою ареною ФК «Шахтар» і місцем проведення міжнародних чемпіонатів будь-якого рівня, але й культурним центром столиці Донбасу.

В 2010 році в Артемівську була відкрита галерея народного мистецтва, в експозицію якої ввійшли картини, вироби з бісеру, солі, ляльки-мотанки й вироби з лози.

рекреаційний туристичний ресурс донецький

ВИСНОВКИ Донецька область — південно-східний регіон України, обласний центрДонецьк. Кількість населення складає 9% від усього населення країни, що робить регіон найбільш заселеним. Міське населення — 90,3%.

Регіон існує з 2 липня 1932 року. За роки Радянського союзу склад області постійно змінювався, до неї додавали та віднімали райони. А у грудні 1966 року чергове утворення районів, стало останнім, з того часу склад не змінювався, маючи 18 територіально відокремлених районів.

Найбільші міста області: Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Горлівка, Слов’янськ, Єнакієве та інші.

Донецький регіон має помірно-континентальний клімат, з середньою по країні температурою. Рельєф переважно рівнинний. Надра багаті різноманітними корисними копалинами.

Область добре забезпечена водними ресурсами, основними з яких являються річка Сіверський Донець та Азовське море.

На узбережжі Азовського моря — морський порт Маріуполь. Є аеропорти в Донецьку (Міжнародний), Маріуполі, Краматорську. Щільна мережа автомобільних доріг. Взагалі транспортне повідомлення добре розвинено.

Природні туристичні ресурси зосередженні на півночі та півдні області. Транспортна мережа розвинена добре.

Природно-антропогенних усього 89 об'єктів, найбільша кількість ресурсів зосереджена в Артемовському, Старобешівському та Олександрівському районах регіону.

Достатньо архітектурно-історичних ресурсів. Саме у Донецькій області в м. Артемівськ знаходиться відомий завод шампанських вин. У Соледарі є цікавий і унікальний промисловий та разом з тим туристичний об'єкт — соляна шахта.

Тут знаходиться велика кількість різноманітних музеїв та музейних комплексів, присвячених якимось відомим особистостям, народившимся або жившим тут, наприклад як Музей В. Сосюри, або ж звичайних музеїв культури.

Декілька культових споруд є у Донецькому регіоні. Найголовніша з яких це Савур-Могила та Свято-Успенська Лавра у Слав’яногорську.

У Донецькій області народилось кілька відомих діячів культури. Також тут народився 4-й президент України — Віктор Федорович Янукович.

Цікавою подією останнього часу було відкриття стадіону «Донбас Арена», який став не тільки домашньою ареною ФК «Шахтар» і місцем проведення міжнародних чемпіонатів будь-якого рівня, але й культурним центром столиці Донбасу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Література

1. Афанасьев М. Ю., Суворов Б. П. Исследование операций в экономике: модели, задачи, решения. — М.: ИНФРА-М, 2003.

2. Костевич Л. С. Математическое программирование: информационные технологии оптимальных решений. — Мн.: Новое знание, 2003.

3. Схиархимандрит Зосима (Сокур). Слово о Святой Руси. — М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2008.

4. Таха Х. А.

Введение

в исследование операций. — М.: Издательский дом Вильямс, 2005.

5. Химченко В. А. По заповедным местам Донбасса. — Донецк: ООО Лебедь, 2007.

ДОДАТКИ Таблиця 1.2 Природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси Донецької області