Туристичний маршрут: класична Італія

Міністерство освіти і науки України Львівський інститут економіки і туризму Факультет туризму, готельного і ресторанного господарства Кафедра теорії і практики туризму

і готельного господарства КУРСОВА РОБОТА на тему: «Туристичний маршрут: класична Італія»

Виконала студентка

4 курсу, групи Т-08

Консультант-керівник Львів — 2012

Зміст:

Вступ Розділ 1. Характеристика Італії як туристичної дестинації

1.1 Загальні відомості про Італію

1.2 Туристичні ресурси Італії

1.3 Сучасний стан розвитку туризму в Італії

1.4 Особливості організації туристичних формальностей в Італії

Розділ 2. Організація культурно-пізнавального туру в Італію

2.1 Маршрут туру, загальна характеристика

2.2 Найважливіші об'єкти відвідування

2.3 Характеристика засобів розміщення

2.4 Транспортне забезпечення туру

2.5 Організація харчування туристів

2.6 Програма перебування

2.7 Калькуляція вартості туру

Висновки Література

італія туристичний маршрут калькуляція

Вступ

Туризм є однією з найбільших і динамічних галузей світової економіки. Високі темпи його розвитку, великі обсяги валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, що сприяє формуванню власної туристичної індустрії. На сферу туризму припадає близько 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій, кожне 16-е робоче місце, 11% світових споживчих витрат. Таким чином, в наші дні не можна не помітити того величезного впливу, який справляє індустрія туризму на світову економіку. В останні роки туризм став одним із найприбутковіших видів бізнесу у світі. Він використовує приблизно 7% світового капіталу, а кількість міжнародних туристичних прибуттів досягла 642 млн. чол.

Частка туризму складає більше 15% світової торгівлі товарами і послугами, що дозволило йому зайняти третє місце після експорту нафти і автомобілів, а до 2020 року туризм повинен вийти на перше місце — саме тому дослідження туристично-екскурсійних ресурсів Італії тема дуже актуальна, бо міжнародний туризм є активним джерелом надходжень іноземної валюти і впливає на платіжний баланс країни. Крім впливу на економіку багатьох країн міжнародний туризм впливає на їх соціальне і культурне середовище, екологію. А останні, в свою чергу, впливають на туристів.

Предметом дослідження курсової роботи є вивчення туристично-екскурсійних ресурсів Італії, сучасного стану туристичної галузі країни. Об'єктом дослідження є інструмент впливу на формування та розвиток туристичної галузі в умовах високої конкуренції та інших факторів.

Основною метою курсової роботи є вивчення Італії, її становлення як держави, аналіз сучасного стану та перспектив розвитку туристичної галузі, розгляд туристично-екскурсійного потенціалу, розробка туристичного маршруту країною.

Розділ 1

1.1 Загальні відомості про Італію

Італія — країна-музей під відкритим небом, країна гарячих і експансивних жителів, геніальних художників минулого і знаменитих сучасних модельєрів, країна соборів, палаців і фонтанів.

Площа — 301 тис. км кв.

Населення — 57,2 мли чоловік.

Столиця — Рим.

Адміністративний поділ. Італія (див.дод.1) розділена на 20 областей, що включають 94 провінції. Області: Абруцці, Базіліката, Вале-д'Аоста, Венето, Калабрія, Кампанья, Лаціо, Лігурія, Ломбардія, Марке, Молізе, Пулья, Пьемонт, Сардинія, Сицилія, Тоскана, Трентіно-Альто-Адідже, Умбрія, Фріулі-Венеція-Джулія, Емілія-Романья. П’ять з них зі специфічними рисами історичного розвитку і етнічного складу мають статус автономії. В межах Італії знаходиться республіка Сан-Марино і Папська держава — Ватикан.

Форма правління. Республіка.

Глава держави. Президент, що обирається строком на 7 років.

Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент (Сенат республіки і Палата депутатів), термін повноважень — 5 років.

Найвищий виконавчий орган. Уряд.

Крупні міста. Мілан, Неаполь, Турін, Генуя, Палермо, Болонья, Флоренція, Барі, Катання, Венеція.

Державна мова. Італійська.

Релігія. 99% — католики.

Етнічний склад. 98% - італійці, 2% -німці, словенці, албанці, реки, французи.

Валюта. Євро = 100 центам.

Місце у світі

Італійська історія сягає за 2500 років. Вона охоплює Стародавній Рим, виникнення папства і католицизму, епоху Відродження і появу торгового капіталізму. З XVI ст. Італія, порівнюючи з попереднім періодом, відігравала в світі другорядну роль. Сучасна італійська держава утворилася в 1870 р. шляхом звільнення і об'єднання до цього розрізнених територій. Зараз Італія входить до числа головних розвинених країн, займаючи серед них шосте місце.

Туризм

Ця галузь має надзвичайно велике значення в житті Італії. За масштабами туризму країна стоїть на першому місці в світі (понад 50 млн іноземних туристів протягом року). Туристів приваблюють і сонячні пляжі Середземномор’я, і краєвиди, і зимові види спорту в Альпах. Італійська Рив'єра в Лігурії є одним цілим з французькою, її доповнюють пляжі Сардинії та Адріатики.

Італійські міста мають світову славу центрів туризму. Багато з них існують з часів Стародавнього Риму, були столицями середньовічних князівств і зараз є скарбницями творів мистецтва, історичних і архітектурних пам’яток. Серед них Болонья, Падуя, Парма, Піза, Равенна і багато інших. Саме італійські міста стали центрами, де в XII—XIV ст. зародилось найбільше університетів у Європі.

Італія має першокласну туристичну інфраструктуру і стабільну клієнтуру — жителів Північно-Західної Європи. Порівняно з Францією іноземний туризм в Італії є більш молодим (за віком туристів), дешевим (за середніми їхніми витратами). Величезний наплив туристів має і негативні наслідки. Багато пляжів забруднено, виникла загроза збереженню творів мистецтва[1].

Корисна інформація для туристів

У Італії існує державна монополія на продаж тютюнових виробів — придбати їх можна в кіосках із спеціальною емблемою. Забороняється палити в суспільному транспорті, у таксі, в більшості театрів і кінозалів, а також в деяких магазинах.

У Римі не вітається дуже фривольний одяг типу шортів і футболок. У такому вигляді можуть не пустити не тільки в музеї і собори, але і в магазини. У Ватикані і в соборі Святого Петра недопустимі шорти, дуже короткі спідниці у жінок. Плечі не мають бути відкритими.

Флоренція славиться виробами зі шкіри і золотом, Венеція — карнавальними масками і виробами зі знаменитого венеціанського скла, виготовленого на острові Мурано. Привезіть з Італії капелюх з італійської соломки, футболку одного з численних італійських футбольних клубів і пляшку відомого у всьому світі провина — Кьянті[2].

Користуючись італійським транспортом, пам’ятаєте:

1. Квиток потрібно купити заздалегідь в тютюнових кіосках або барах. Його необхідно прокомпостувати на зупинці або в салоні, після чого він буде дійсний протягом 75 хвилин. На всі види транспорту — квитки єдиного зразка. 2. Всі зупинки здійснюються на вимогу[6].

1.2 Туристичні ресурси Італії

Всесвітньо відома історія Італії, краса її природи, твори мистецтва, культурні пам’ятники, релігійні свята, мода й італійський стиль життя, вино й гастрономія — ось ті ключові пункти, які зробили Італію важливим туристичним центром світового рівня. В Італії загалом є 4 «перлини», побачити які необхідно: 1) Рим з його стародавніми руїнами й музеями Ватикану, 2) Флоренція, без якої неможливо уявити собі італійське Відродження, 3) Піза з її вічно падаючою вежею й 4) Венеція — ірреальне місто мостів і каналів, яке мріють відвідати буквально всі. І без кожного із цих міст думка про Італію буде неповною. Саме італійські міста стали центрами, де в XII—XIV ст. зародилось найбільше університетів у Європі. Отже, для першого знайомства цілком достатньо маршруту по чотирьох вищезгаданих пунктах, з невеликими зупинками, наприклад, в Ассізі або Феррарі. Заключним акордом може стати відпочинок на морі, наприклад на чудовому курорті Лі-до Ді Езоло поблизу Венеції або ще краще — на Лігурійському узбережжі[6]. Знайомство з Італією можна почати й з півдня. У цьому випадку класичний варіант маршруту: Сорренто — Неаполь — Рим з оглядом стародавніх Помпеї й поїздкою на Капрі. Італійське мистецтво й культура широко привертають увагу іноземців, розбурхують їхню уяву. У результаті Італію щорічно відвідують мільйони чоловік, які з наснагою знайомляться із шедеврами живопису, скульптури й архітектури в «містах-скарбницях мистецтв».

1.3 Сучасний стан розвитку туризму в Італії

За оцінками фахівців, Італія являє собою туристський продукт вищого ступеня досконалості: міжнародна статистика відводить їй почесне місце у п’ятірці найбільш розвинених з погляду туризму країн світу, оскільки на вказану країну припадає 6% усього туристичного «обігу» нашої планети. 12% італійського ВВП формує сектор туристичних послуг, який таким чином є однією з основних галузей національної індустрії. В Італії склалася добре організована система прийому туристів, здатна одночасно прийняти 3.623.891 гостей. Вона складається з 33.341 готелів на 1.807.275 місць, 2.355 кемпінгів і туристичних поселень — 1.317.153 місця, 24.250 приватних квартир, що здаються в оренду (на 251.997 місць), 5.965 агротуристських комплексів на 68.413 місць та інших 3.286 одиниць різних форм прийому гостей — 179.053 місця (апартаменти з декількома власниками, притулки, пансіони, релігійні установи й будинки для прочан, тощо)[4]. Інші туристські об'єкти — природні парки, центри проведення конгресів, транспорт, пляжі, фунікулери, автоі залізниці, порти й аеропорти, ресторани, дискотеки, гірські траси, мінеральні джерела тощо) у загальної розгалуженій і розподіленій по всій території Італії мережі утворюють, разом з державною туристичною організацією (у національному масштабі, а також на обласному й місцевому рівнях) систему прийому та розміщення туристів у Італії[1]. Італійські області мають у своєму розпорядженні незліченну кількість автономних спортивних споруджень і розважальних комплексів, стадіонів, гімнастичних залів, басейнів, ковзанок і велодоріжок, танцювальних залів й атракціонів, церков і монастирів, замків і фортець, цирків шапіто й цілодобових критих павільйонів, площ й обладнаних приміщень для проведення громадських видовищних заходів за всіх пір року, картами, маршрутами, прогнозами погоди, календарями виставок і подій, традицій, шопінгу, довідниками послуг[2]. Відвідування тільки найвідоміших міст покриває 50% загального потоку туристів, що прибувають в Італію, як індивідуально, так і в складі груп. Кажучи про тенденції розвитку туризму в Італії, необхідно відзначити основні мотиви прибуття в країну іноземних гостей: 45% туристів привертають культурно-історичні визначні пам’ятки, 43% — кліматичні особливості, 27% — природа, 30% — поєднання всіх відмічених чинників. Розпал туристського сезону припадає на літні місяці — липень і серпень, що створює певні проблеми як для міст, так і для прибережних курортів, а також для індустрії гостинності країни в цілому. За кількістю місць у готелях Італія займає одне з провідних місць у Європі. Крім того, в прибережних районах центральної частини країни поширені табірні містечка, а на півдні — приміщення, що здаються в оренду. Щорічно Італію відвідують близько 60 млн. іноземних туристів, переважно з ФРН, Франції, Австрії, Швейцарії і Іспанії. Туристи з Німеччини займають провідні позиції не тільки за кількістю, але і за тривалістю перебування. Типові терміни перебування за турзапрошенням — до 2 тижнів (термін виїзду протягом місяця), за приватним — до 1 місяця (термін виїзду протягом 2,5 місяців), за службовим — до 1 місяця (термін виїзду протягом 2,5 місяців). Економічне зростання і спрощення валютного контролю останніми роками сприяли розвитку виїзного туризму. Жителі Італії в основному подорожують в сусідні держави[6]. Ця галузь має надзвичайно велике значення в житті Італії. За масштабами туризму країна стоїть на першому місці в світі (понад 50 млн іноземних туристів протягом року). Туристів приваблюють і сонячні пляжі Середземномор’я, і краєвиди, і зимові види спорту в Альпах. Італійська Рив'єра в Лігурії є одним цілим з французькою, її доповнюють пляжі Сардинії та Адріатики. Італія має першокласну туристичну інфраструктуру і стабільну клієнтуру — жителів Північно-Західної Європи. Порівняно з Францією іноземний туризм в Італії є більш молодим (за віком туристів), дешевим (за середніми їхніми витратами). Величезний наплив туристів має і негативні наслідки. Багато пляжів забруднено, виникла загроза збереженню творів мистецтва.

1.4 Особливості організації туристичних формальностей в Італії

Для поїздки до Італію необхідно мати:

— закордонний паспорт і ксерокопію 2-х сторінок закордонного паспорта (в паспортах 44 серії - дві перші сторінки, 51 серії - дві останні);

- медичний страховий поліс на період поїздки і її ксерокопію;

- 2 фотокартки розміром 4×6 см (кольорові або чорно-білі);

— оригінал запрошення з італійської сторони (для індивідуальних туристів).

Анкета заповнюється в 2-х примірниках російською, італійською або англійською мовами. Всі перераховані документи подаються до Консульського відділу посольства Італії.

Термін оформлення візи: 10−15 днів.

Консульський збір: $ 35.

Індивідуали повинні пред’явити авіаквиток в обидва кінці[9].

Італія і Шенгенська зона

Італія підписала Шенгенські угоди, що передбачають введення єдиної візи для країн-учасниць, яка дає можливість її власнику безперешкодно пересуватися по території держав-членів угоди: Греції, Бельгії, Данії, Німеччини, Іспанії, Франції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Голландії та Португалії. Тому на італійській візі написано VISTO «STATI SCHENGEN» .

Шенгенські візи бувають спеціальні (наприклад, для роботи) і туристичні. Туристичні візи видаються двох основних видів: одноразові і багаторазові[2].

Одноразова віза видається на термін до 30 днів, протягом якого турист може один раз перетнути кордон Шенгенської зони, вона обмежена кількістю днів:7,14,21.

Багаторазова (мультивіза) видається строком до 1 року, під час якого турист може перетинати кордон країн Шенгенського договору багаторазово. Вона обмежена часом перебування в Шенгенській зоні до 90 днів в сукупності. Будь-яка з цих віз не обмежує свободи пересування всередині Шенгенської зони в межах терміну. При цьому в'їжджати в зону, як правило, слід через ту країну, в консульстві якої була видана віза. Відмова у видачі візи означає заборону на в'їзд до Шенгенської зони. Проте зберігається можливість спробувати отримати національну візу в одній з країн Шенгенської групи. Незважаючи на наявність такої візи, на кордоні країн Шенгенської групи зберігається порядок контролю документів: паспортів, віз, оригіналів запрошень, туристичних ваучерів, страхових полісів і наявності валюти не менше $ 30 на кожен день перебування в країні. За свідченням очевидців, співробітники посольства, так само як і митники бувають прискіпливі до незаміжніх блондинок.

Страхування

Без страхового медичного полісу документи для оформлення візи в італійському консульстві не приймаються. При оформленні полісу необхідно уважно ознайомитися з умовами договору страхування (які можуть бути різними в різних компаніях), а також з порядком дій при виникненні «страхового випадку». Подорожуючи на автомобілі, обов’язково застрахуйте його від викрадення чи пошкодження (майнове страхування), а себе від нещасного випадку (страхування цивільної відповідальності).

Для покупки страховки на автомобіль в страховій компанії необхідно: закордонний паспорт, водійські права і техпаспорт. Вартість страховки залежить від тривалості подорожі і об'єму двигуна автомобіля. Власнику картки VISA банк гарантує виплату страховки автоматично в разі інвалідності або смерті. Що стосується інших неприємностей: хвороба, травма, зубний біль, нещасний випадок на транспорті, то залежно від договору з банком послуги можуть бути різними[9].

При поїздці за кордон корисно застрахуватися на випадок нанесення шкоди через необережність, скажімо, якщо попало розколоти вазу в музеї. Про можливість такої послуги треба узгодити при укладанні страхового договору.

Митні правила

Дозволяється ввезення різноманітних товарів безмитно на суму до $ 160. Крім особистих речей можна ввести 300 сигарет, 1,5л міцних спиртних напоїв, 5л вина, 75мл парфумів. Везти до Італії вино вважається поганим смаком. Інша справа — російська горілка.

Ввезення іноземної валюти дозволене без обмежень при умові вказання суми в митній декларації. При намір ввезти і згодом вивезти більше 3000євро цю суму необхідно задекларувати. З країни можна вивезти не більше 700 євро[9].

Розділ 2

2.1 Маршрут туру, загальна характеристика

Тур «Класична Італія»

Ріміні - Падуя — Венеція — Флоренція — Сієна — Рим — Неаполь — Помпеї

Довжина маршруту туру:

Ріміні - Венеція — 270 км Венеція — Флоренція — 265 км Флоренція — Сієна — 74,6 км Флоренція — Рим — 283 км Рим — Неаполь — 226 км Рим — Ріміні - 399 км

Загальний шлях: 1881 км.

Вид туризму: культурно-пізнавальний.

Клас обслуговування: перший.

Тривалість маршруту: 7днів/ 6 ночей.

Кількість осіб в групі: 28+2 супроводжуючі.

Загальна вартість туру: 2360є.

2.2 Найважливіші об'єкти відвідування

1) Венеція — найдивніше і незрозуміле місто в світі. Виникло на болотистих островах, місто не просто тягнуло звичайне існування прибережного торгівельного порта, але стало однією з наймогутніших і яскравіших імперій раннього середньовіччя. Венеція — це 118 розкиданих в лагуні островів, які люди не просто з'єднали мостами і переправами. Острови зрослися в єдиний організм, перетворилися з відособлених клаптиків суші в цілісне і чудове місто. Багатовікова історія успіху Венеції дозволила міським властям вкладати дуже великі на той час гроші в облаштування і архітектуру міста. З цієї спадщини сьогодні знімають дивіденди місцеві жителі, зустрічаючи і обслуговуючи мільйони туристів, що бажають своїми очима побачити рукотворне диво[1].

Собор Святого Марка у Венеції - унікальний пам’ятник візантійської архітектури. Він присвячений Святому Марку — небесному заступникові міста. Собор звели над гробницею в 832 році поряд з Палацом дожів.

Будували його вісім років, а освятили в 1094 році. У подальші століття собор Святого Марка багато раз добудовували і прикрашали скарбами і реліквіями, привезеними зі всього світу. Венеціанські моряки зі всього світу везли статуї і колони, мармурові плити, деталі декору візантійських церков, фрагменти давньоримських і старогрецьких храмів. У Соборі Святого Марка, як в музеї, можна побачити візантійські і корінфійські капітелі і античні колони. Багата мозаїка, позолота і різноколірний мармур є основними елементами декору. Куполи, стіни, арки внутрішнього простору собору Святого Марка прикрашені мозаїкою, яку викладали спочатку візантійські майстри, а потім самі венеціанці. Ескізи для мозаїк, виконаних в 16 столітті, робили Веронезе, Тіциан і Тінторетто. На внутрішньому просторі собору, обробленому позолотою, викладені мозаїчні ілюстрації Старого і Нового Завіту. Створив цей шедевр в 10 столітті майстер Джакомо ді Мазко Беннато. Собор Святого Марка — це місце проведення всіх урочистих церемоній. Собор прекрасно вписаний в архітектурний ансамбль площі Сан Марко, і є символом унікального міста на воді[5].

Міст Зітхань був побудований Антоніо Конті в XVII столітті і прикрашений в стилі бароко. Міст сполучає будівлю Палацу дожів, в якому розташовувався зал суду і в’язниця — мостом, який носить ім'я — Міст Зітхань. По ньому вели в’язнів за грати або на страту. Саме на цьому мості вони, можливо, востаннє, бачили небо і відрізок моря[3].

Палац дожів, прославлений пам’ятник архітектури Італії. У поєднанні з собором і бібліотекою Сан-Марко і іншими будівлями утворює головний архітектурний ансамбль міста. Колишня резиденція дожів, з кінця 18 ст — музей. Обернений південним фасадом у бік лагуни, західним, — до Пьяццетте. Споруджений в 14—15 ст. у стилі венеціанської готики (архітектор Дж. і Б. Бон). В кінці 15—16 ст. частково перебудований в стилі ренесансу (архітектор А. Ріццо). У залі Великої Ради (побудований в 14 ст) і інших залах — панно і картини Веронезе, Тінторетто, Дж. Б. Тьеполо і інших венеціанських художників.

2) Падуя. Центр міста утворений з трьох дотичних між собою площ — Делле Ербе, Делла Фрутта і Дій Сеньорі. У їх центрі розташований грандіозний Палац Розуму (Палаццо делла Раджоне), усередині якого знаходиться найбільший на континенті зал без яких-небудь опор. Зведення і стіни його розписані прекрасними майстрами Николо Міретто і Стефано деа Феррара (15 ст.), що поділили єдиний сюжет на дванадцять частин — по числу місяців в році. З галереї Палаццо делла Раджоне відкривається прекрасний вигляд на місто. Зокрема, звідси можна спокійнісінько оглядати торгівлю на площі делла Ербе. Або потішати око пишністю фарб на делла Фрутта (Фруктова) — тут дійсно торгують фруктами, овочами і всілякою зеленню[1].

Поряд з палацом знаходиться знаменитий університет Падуанський, один з перших в Європі. Дата його заснування -1222 рік, і спочатку в будівлі древнього учбового закладу була бійня. Саме тому сьогодні студенти називають університет «Бо» («Бик»). У «Бо» викладав сам Галілео Галілей і ще ряд найбільших італійських математиків і філософів.

Особлива тема для розмови — капела Ськровеньі, розписана самим великим Джотто. Побудував її Енріко Скровеньї для того, щоб викупати гріхи свого батька, лихваря Реджінальдо. Розпис в три яруси руки Джотто вражає - тим паче, що майстер виконав цю нелегку роботу всього за рік (з 1305 по 1306).

3) Флоренція — місто в Італії, розташоване у північній частині Апеннінського півострова, на річці Арно, біля підніжжя Тоскано-Емілійських Апеннін. Флоренція — значний економічний та один з найважливіших культурно-історичних центрів країни. В місті знаходиться один з найстаріших університетів Італії (1321 р.). Скарбами мистецтва і пам’ятниками багатовікової історії Флоренція притягує до себе численних туристів із усіх країн світу. У місті збереглося чимало вузьких середньовічних вулиць з будинками-фортецями, але все-таки переважають пам’ятки архітектури Відродження — епохи його найвищого розквіту.

Історичним центром міста вважається площа Синьйорії (Пьяцца делла Синйоріа). Впродовж багатьох віків площа Синьйорії була не тільки громадсько-політичним центром міста, а також місцем пишних святкувань та страшних страт. На площі знаходяться палаццо Веккйо, Лоджія деї Ланці - невеликий портик (14 ст., де зберігаються скульптури Б. Челліні, Дж. да Болонья, А. Верроккйо та ін.); копія відомої статуї «Давид» Мікеланджело. Поряд з площею — картинна галерея Уффіці (1560−1574 рр., арх. Дж. Вазарі). В центрі площі розташовані Фонтан Нептуна і статуя Козімо Медічі на коні. Площа почала набувати свого неповторного вигляду з 1268 року.

Палаццо Веккйо (Старий Палац) було спроектовано в 1298 році Арнольфо ді Камбіо. З того часу палац став головною архітектурною пам’яткою Флоренції. В період з 14 по 16 ст. у початковий проект ді Камбіо вносились певні зміни та доповнення. В цих роботах приймали участь відомі майстри того часу — Вазарі, Кронака і Буонталетті. У палац можна попасти через дворик, який облаштовано у стилі епохи Відродження. Сама будівля викладена з рустовки (шорстких кам’яних блоків). Наверху проходить галерея, яка завершується зубцями. Фасад під арками галереї прикрашений фресками з дев’ятьма гербами комун міста. Могутні зубчасті стіни Палаццо складені з неполірованих плит коричневого каменю. На фасаді перед входом знаходиться медальйон з монограмою Христа, обрамлений фігурами левів. Шедевром флорентійського мистецтва є двері Палаццо Веккйо — композиційно завершений витвір мистецтва. Двері виготовлені з мармуру, кількість відтінків якого та поєднання з позолотою деталей створюють багату гамму світлових і колірних ефектів. Усередині Палаццо знаходяться грандіозний Зал Ради п’ятисот (призначався для засідань Великої народної ради), Аудієнц-зал, зал Елеонори Толедської та Зал лілій[3].

Навпроти входу в Палаццо Веккйо розташована Лоджія деї Ланці — невеликий портик, місце громадських церемоній. У лоджії знаходяться скульптури: «Персей» (Б.Челліні), «Геркулес», «Кентавр», «Викрадення сабінянок» (Джамболоньї)таін.

На площі Синьйорії знаходиться також копія статуї «Давид» Мікеланджело. Оригінал для кращого збереження було передано в Галерею Академії.

Вартова вежа, яка вознесена над площею Синьйорії на висоту більш, ніж 90 м, слугувала в’язницею.

Галерея Уффіци розташована поряд з площею Синьйорії. Заснована близько 1575 р. Будинок Уффіці споруджено у 1560−1574 рр. архітектором Дж. Вазарі для урядових канцелярій. В Уффіці зберігається цінна збірка італійського живопису 13−18 ст. (твори Джотто, Мазаччо, П'єро делла Франческа, Джордоне, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Корреджо, Тіціана, П. Веронезе, Я. Тінторетто, М. Караваджо та ін.), а також картини художників нідерландської, фламандської, французької, німецької шкіл; колекція автопортретів художників різних країн, малюнки і гравюри старих італійських майстрів, окремі зразки античної скульптури[5].

Флоренція — унікальне місто, що дало світу найбільших майстрів образотворчого мистецтва і прославлена батьківщина Ренесансу, місто, яке славиться на весь світ своєю традиційною виставкою і ярмарком квітів, що пишно прикрашають його бульвари, сквери, газони.

4) Сієна — після падіння Римської Імперії перетворилася на одне з найважливіших міст середньовічної Європи. Вищої точки своєї політичної могутності Сієна досягла в 1260 році, коли в битві при Монтаперті, в декількох кілометрах на схід від міста отримала найбільшу перемогу над Флоренцією.

Для туристів особливо приваблива стара частина Сієни, що зберегла незайманою свою готичну частину. Головною площею міста, звідки починаються багато туристичних маршрутів, є площа Кампо. Це площа знаменита тим, що має форму раковини і вважається однією з найкрасивіших площ в Італії. На площі домінує палаццо Публіко, який був побудований в 1297—1342 роках. Усередині будівлі слід оглянути фрески Амброджо Лоренцетті і Симоне Мартіні (14 вік), які вважаються одними з кращих в Європі в своєму жанрі. Поряд з палаццо Публіко височіє стометрова башта — Торре ді Манджа, будівництво якої датується 1555 роком. До архітектурних пам’яток Сієни, які обов’язково слід оглянути, відносяться: кафедральний собор споруди 13−14 століть (архітектор Джованні Пізано), церкви Сан-Доменико і Сан-Франчесько, палац Толомєї. Сієна знаменита також власною самобутньою школою живопису, який склалася до 13 століття. У основі цієї школи лежали традиції візантійського іконопису і готичної книжкової мініатюри. Серед майстрів цієї школи особливо слід виділити Пьетро і Амброджо Лоренцетті, Гвідо де Сиена, Симоне Мартіні. Основні твори місцевих художників можна оглянути в Національній Пінакотеке[6].

5) Рим — столиця Італії, адміністративний центр провінції Рим і області Лацио. Розташований на річці Тібр. Рим — одне із старих міст світу, древня столиця Римської імперії. Ще в античності (III століття н. е.) Рим стали часто називати Вічним. Вперше так назвав Рим римський поет Альбій Тібулл (I століття до н. е.) в своїй другій елегії. Уявлення про «вічність» Риму багато в чому збереглися і після падіння давньоримської цивілізації, принісши відповідний епітет в сучасну мову.

Серцем Риму називають центр релігійного культу з прадавніх часів — Капітолій. Він був свідком основних подій історії міста. Зараз Капітолій служить місцеперебуванням мера міста і римського муніципалітету. На Капітолійський пагорб ведуть імпозантні сходи з білого мармуру, виконані за проектом Мікеланджело. По обох сторонах сходів зростають чагарники бугенвіллей з розкішними бузково-ліловими квітами. На вершині сходів — дві кінні статуї Кастора і Поллукса часів Римської імперії, встановлені тут в 1583 р. після знаходження їх в театрі Помпеї.

Біля підніжжя Капітолійського пагорба розташована площа Венеції. Вона отримала свою назву по імені палацу, побудованого в 1455 р. за наказом Павла II, у той час — кардинала Венеції. Павло II був дуже щедрим і збудував палац такої краси, який до цього не знав християнський Рим[1].

Колізей — одне з найбільш величних породжень римської епохи. Це величезний амфітеатр, від якого залишилися значних розмірів руїни. Його справжнє ім'я — Амфітеатр Флавія, але в народі він зазвичай називався Колоссеум, швидше за все тому, що недалеко знаходився Колос Нерона (величезна статуя заввишки 36 м-кодів, для встановлення якої було потрібно зусилля 24 слонів).

Також дуже цікава площа Іспанії. Вона названа так на честь того, що розміщувався тут з 1647 р. іспанського посольства. Особливу популярність цієї площі додають однойменні сходи, ведуча до церкви Санта-Трініта дєї Монті і посольству. Вона була побудована в 1723—1726 рр. і до цих пір є одним з улюбленіших місць самих римлян і туристів, що приїжджають[5].

Прекрасна площа Навона (ансамбль періоду бароко) з трьома фонтанами, що прикрашають її. Фонтан дель Моро (фонтан Мавра) був зроблений за проектом Берніні в середині XVII століття. У центрі височіє фонтан Річок (1651 р.), що є високою скелею, довкола якої сидять персонажі, що змальовують річки Нил, Лаплата, Ганг і Дунай.

Тріумфальна арка Костянтина — трьохпролітна арка, розташована в Римі між Колізеєм і Палатином на древній Via Triumphalis. Побудована в 315 році і присвячена перемозі Костянтина над Максенцием в битві в Мільвійського моста 28 жовтня 312 року. Є пізнішою з римських тріумфальних арок, що збереглися, використовує елементи декору, зняті з більш древніх монументів. Крім того, це єдина в Римі арка, побудована на честь перемоги не над зовнішнім ворогом, а в громадянській війні. Арка має висоту 21 м, ширину 25,7 м і глибину 7,4 м. Центральний проліт 11,5 м заввишки і 6,5 м шириною, бічні: по 7,4 м і 3,4 м. Основна частина монумента виконана з мармурових блоків[1].

Пантеон — одна з головних пам’яток Риму; це найбільша з античних купольних споруд, що збереглися, до того ж аж до XIX століття не існувало куполу більшого діаметру. Назва храму грецька і означає «храм всіх богів».

Типологічно Пантеон не належить до традиційних прямокутних греко-римських храмів. Пантеон розрахований на сприйняття не стільки ззовні, скільки зсередини. Його форма, ймовірно, сходить до центричних італійських хатин і святилищ. Будівля, яку звів на цьому місці Марк Агріппа, сильно постраждала від пожеж в 80 н.е. і на початку 2 ст н.е.

8) Неаполь є головним містом на півдні Італії. Це третє по величині місто в країні. Розташований в підніжжі Везувію, на північному березі Неаполітанської затоки, Неаполь представляє собою важливий морський порт. Тут окрім суднобудівельних заводів активно розвиваються сталеливарна і нафтова галузі, а також виробництво фарфору. Тут поєднуються бідність і достаток, розвиток і традиції. Неаполь ділиться на старий центр, діловий район і новий адміністративний район. На горбах Сан Мартіно і Вомеро, Посилліпо і Каподімонте лежать інші райони міста. Серед найзнаменитіших пам’яток міста — Національний і Археологічний музеї, Музей Сан Мартіно. Галерея Камподімонте і Новий Замок, Монастир Сан Мартіно і Королівський Палац, а також капела Сан Дженнаро. Більш схожий на східний базар, чим на європейське місто, Неаполь дехто вважає втомливим. Але є в нім і чарівність, уміння насолоджуватися життям. На схід від Неаполя знаходяться античні місто Помпеї. А також вулкан Везувій, що накрив попелом ці міста в 79 році. Без вулкана околиці міста навіть складно представити[5].

9) Помпеї — музей-кладовище під відкритим небом, поховане місто або місто мертвих. Кажуть, що Помпеї створив Геркулес, а зруйнував сам Бог.

Останній день Помпей став не лише масштабною історичною трагедією, події у місті лягли в основу величезної кількості творів мистецтва. Його описували як сучасники (Пліній Молодший, Сенека), так і наступні покоління (Шиллер, Пушкін, Айвазовський, Брюллов). 29 серпня 79 року н. е. три міста (Помпеї, Геркуланум, Стабії) після значних землетрусів були повністю поховані під шаром попелу, лави і каміння, що викидав вулкан Везувій, у підніжжя якого вони були розташовані. Помпеї не просто зникли з лиця Землі, про них померла навіть пам’ять. Земля поступово поросла рослинністю, над старим містом стали зводити нові будинки. Лише в XVI столітті, коли під землею стали прокладати комунікації, архітектор Доменіко Фонтана виявив стародавнє римське місто Помпеї. При розкопках встановили, що місто з тієї фатальної ночі не змінилося, воно застигло на століття і лише тепер заговорило… Заговорили вулиці, стіни житлових будинків, рештки людей і домашніх тварин. Помпеї стали книгою, за якою вивчають побут Стародавнього Риму. Археологічний комплекс Помпеї став об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

10) Ватикан — самостійна держава-місто і центр Римо-католицької церкви, резиденція її голови Папи Римського, розташована в західній частині Риму. У 1929 році Ватикан визнаний суверенною державою: тут друкують власні гроші, випускають газету, тут є свій вокзал і дипломатичні представництва за кордоном, а також гвардія, що виконує функції поліції. Главою держави є Папа Римський. Число постійних жителів Ватикану складає приблизно 800 чоловік, 450 з яких носять духовний сан. Обсяг випуску ватиканських євро не повинен перевищувати одного мільйона на рік. Всі жителі Ватикану після виповнення восьми років приносять присягу папі.Весь Ватикан є культурною цінністю. У будівлях, побудованих в XIV-XVI століттях, зосереджені багатюща півмільйонна бібліотека і найбільше в світі зібрання творів мистецтва. На огляд всіх цих скарбів культури потрібний не один місяць[1]. Сикстинська капела у Ватикані, історичний, художній і релігійний пам’ятник епохи Відродження, була побудована між 1475 і 1483, в часі Римського папи Сикста IV Делла Ровера. Вона служить каплицею при Папському палаці і місцем вибору нового папи, після смерті попереднього. 120, спеціально призначених, єпископів і архієпископів закриваються в каплиці і не покидають її, поки не виберуть нового папу. Віруючі, присутні на площі, дізнаються про результати голосування завдяки умовному димовому сигналу: білий дим сповіщає про обрання нового папи, чорний же — про продовження голосування. В даний час, капела відкрита для відвідувачів, як музей. Собор Святого Петра — величезний храм, зведений над могилою святого, що прийняв смерть за віру. У будівництві брали участь майже всі знамениті італійські архітектори XVI століття. Розміри собору приголомшують, але не менш чудова драматична історія його будівництва: на місці нинішнього собору Святого Петра знаходився цирк, на арені якого за часів Нерона зрадили мученицькій смерті християн. У 67 році сюди після судилища був приведений і апостол Петро. Петро попросив, щоб страта його не уподібнювали Христовою. Тоді він був розіпнутий головою вниз[3].

11) Тіволі — історичне місто, яке є одним з найпопулярніших напрямів для одноденних екскурсій. Таку популярність місто отримало в першу чергу завдяки чуловій віллі епохи Відродження — віллі д Есте, а також античним руїнам вілли римського імператора Адріана. Тіволі розташований на схід від Риму на горбах Monti Tiburtini. Завдяки цьому ще в античні часи місто стало літньою резиденцією для багатьох знатних римлян, які квапилися сховатися в нім від спекотливого і жаркого сонця. Крім того Тіволі розташований на важливій торгівельній дорозі, яка пов’язувала Рим з Абруццо і тому поселенням на цьому місці виникло в найдавніші часи. У Тіволі знаходиться досить багато пам’яток, і навіть якщо у туристів немає бажання для відвідин знаменитих вілл Тіволі, в місті є на що поглянути і чим себе зайняти. Одна з головних пам’яток Тіволі вілла д Есте була побудована в 1550-х роках для кардинала Іпполіто д Есте, який був сином Лукреция Боржія. Вілла була побудована не місці колишнього монастиря, проте вона призначалася виключно для відпочинку і розваг кардинала і тому вона прикрашена багато декорованими фресками. Проте головною родзинкою вілли є її дивовижні по свій красі сади, які були розбиті для того, щоб вражати гостей кардинала. Цікавим парком в Тіволі є Вілла Грегоріана, яка розташована в гроті з 100 метровим водопадом. Недавно, після обширної реконструкції вілла була відкрита знову. Цей парк відкритий для відвідин виключно в літній час. З античних пам’ятників Тіволі слід також виділити Храм вести, який знаходиться в прекрасному місці над віллою Грегоріана, приблизно в десяти хвилинах ходьби від вілли д Есте. Довкола храму розкидано безліч затишних ресторанчиків, так що сам храм є ще і прекрасною зоною відпочинку посеред античності. У Тіволі є декілька прекрасних площ і привабливих для прогулянки середньовічних вуличок[5].

2.3 Характеристика засобів розміщення

Проживання під час даного культурно-пізнавального туру здійснюється у найкращих трьохі чотирьохзіркових готелях Італії у номерах класу «ПЕрший», оскільки комфортне проживання є невід'ємною складовою гарного відпочинку. Туристи будуть мати можливість не лише відпочити після екскурсій, а й скористатися найрізноманітнішими додатковими послугами, які задовольнять всі бажання найвибагливіших відпочиваючих.

1) Готель Nizza 3* розташований в Ріміні. Завдяки обслуговуванню і гостинності ви прекрасно відчуватимете себе під час перебування в готелі. Цей готель підійде для спокійного відпочинку. У готелі кімната для переговорів, бар, буфет, ресторан, оренда автомобіля, парковка, няня, пральна В номерах ванна/душ, туалет, умивальник, фен, ТБ — телевізор, інтернет, кондиціонер, міні-бар, сейф, телефон[7].

2) Готель Bonvecchiati 4* знаходиться в самому серці Венеції та займає привілейоване положення серед 4-зіркових готелів міста: розташований на вулиці Калле-Голдоні (Calle Goldoni), у 3 хвилинах пішки від Площі Сан-Марко (San-Marco) та у 5 хвилинах від Моста Ріальто (Ponte di Rialto). У номерах наявны кондиціонер, ванна кімната, фен, кольоровий телевізор, радіо, телефон, фрігобар[9].

3) Готель Grifone 3* - сучасний, комфортабельний і дуже затишний готель у Флоренції. Хороше обслуговування. Всього — 62 номери. Знаходиться в північній частині міста, поряд з набережною Крістофоро Коломбо, в тихому місці. Щоб дістатися до історичного центру, можна прогулятися хвилин 30 пішки або проїхати 5−7 хвилин на автобусі № 14. У номерах кондиціонер, ванна або душ, телефон, міні-бар, кольоровий телевізор[7].

4) Готель Domus Romana 4* розташований в серці історичного центру Риму, між площею Барберіні і вулицею Віа Націоналові. У декількох хвилинах ходьби від готелю знаходяться всі знамениті на весь світ монументи, пам’ятники і місця археологічних розкопок Вічного Міста. У готелі наявні автостоянка, камера схову, ліфт, лобі, турагенство, бібліотека, велосипеди, конс'єрж, ліжечко, няня, обмін валют, послуги носильника. Всього — 42 номери. У номерах супутникове ТБ, душова кабінка, кондиціонер (центральний), міні-бар (платно), опалювання, письмовий стіл, радіо, сейф (платно), телефон, туалет, умивальник, фен[8].

Уся інформації про заклади розміщення систематизована у вигляді таблиці 1.

Уся інформації про заклади розміщення систематизована у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1.

Характеристика засобів розміщення

2.4 Транспортне забезпечення туру

Розроблена мною туристична подорож буде проходити при комбінованому використанні декількох видів транспорту: авіаційний + автобус.

Бюджетна авіакомпанія Wind Jet (Вінд Джет) 30 березня 2011 р. відкрила повітряну лінію Київ — Ріміні. Польоти на популярний італійський курорт здійснюються щонеділі по середах. Виліт рейса Iv-742 з Ріміні (аеропорт імені Федеріко Феліні) в 09:20, приліт до Києва (аеропорту Бориспіль) в 12:55. Виліт рейса Iv-741 з Києва в 18:55, приліт в Ріміні - 20:25. Час місцевий. Літак Airbus A319 або А320. Авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» організовують переліт Рим — Київ. рейс PS 306. виліт 12:55 (місцевий час), прибуття 16:55 (місцевий час).

Таблиця 2.

Розклад авіарейсів

Всі перевезення по території Італії здійснюються на автобусі Mercedes 404 — вміщає в себе 50 пасажирів і прекрасно підійде для перевезень великих груп. Під час перевезення пасажири не відчуватимуть плин часу завдяки автобусу типу євроклас. Кліматизація та м’які сидіння створять максимум комфорту, а TVі DVD-системи разважатимуть пасажирів під час перевезення. В автобусі є туалет[11].

Вартість оренди одного автобуса Mercedes 404 включає:

Вартість одного кілометра Європою — 1,00 євро;

У випадку простою автобуса в рейсі за кожну добу простою стягується 150.00 євро.

Таблиця 3.

Технічна характеристика автобуса Mercedes 404

2.5 Організація харчування туристів

Харчування туристів у даному турі здійснюється у найколоритніших та найпопулярніших традиційних ресторанах Італії класу «Перший». Харчування є сплаченим і всі витрати включені у вартість туру. Організація харчування в готелі здійснюється за модифікованим американським планом (напівпансіон, НВ), при якому до готельного тарифу входять вартість розміщення і вартість дворазового харчування.

Ріміні - «Yummy» — ресторан-бар при готелі Nizza. Тут, в Yummy роблять все можливе, щоб гості почували себе як вдома. Обслуговування високої якості здійснюється за конкурентними цінами. В меню наявні стейки і гамбургери з чистої яловичини, піца і макарони по-домашньому. В очікуванні страв можна насолодитися веселою атмосферою і дизайном[8].

Венеція — ресторан «La Terrazza» —починаючи з 1790 р. Тераса готеля Bonvecchiati знаменита тим, що дала ім'я Ресторану Готелю Bonvecchiati, який знаходиться в романтичному і живописному куточку Тераси. В оточенні традиційного Каналу і Calle Goldoni буде справжньою насолодою спробувати в гарну погоду ласощі кухні ресторану, від традиційних венеціанських блюд до блюд італійської кухні, крім того є широкий вибір інтернаціональних блюд, щоб задовольнити вимоги клієнтів зі всього світу. Широкий вибір вин, пропонований рестораном серед кращих італійських і світових марок[7]. Елегантна атмосфера і бездоганне обслуговування у внутрішньому залі Готелю Bonvecchiati. З виглядом не терасу і канал для романтичних і приємних вечерь або ділових обідів.

Флоренція — ресторан-піцерія «Vecchio Carlino» — розташований в центрі Флоренції і легко доступний з різних районів міста. Приміщення ресторану, що має 120 посадочних місць, роздільний на 5 залів, в чотирьох з них не палять, а один зал призначений для тих, що палять і має 40 посадочних місць. Типова національна домашня кухня ресторану — це м’ясні смажені на грилі блюда. Піцерія працює постійно, замішуючи тісто кожні 24 години і приправляєтся моцарелою[9].

Флоренція — ресторан «Grifone» — в романтичній атмосфері ресторану готелю вам запропонують не лише дуже смачні блюда, але і великий вибір напоїв. Кожен ранок гостям готелю Grifone*** пропонують безкоштовний шведський стіл для сніданку.

Рим — ресторан «Domus Romana«. Якщо треба сказати про цей ресторан всього одним словом, то це буде слово «фантазія» — вона проявляється у всьому, і в першу чергу в оригінальних стравах. Цей не дуже великий, витончений та затишний ресторан заслужено вважається одним з найкращих у Римі. Безкоштовний сніданок (шведський стіл) пропонується в зал для сніданку кожен ранок. Готель пропонує обслуговування номерів за розкладом[7].

Неаполь — ресторан «La Stanza del Gusto» - це традиційний ресторан у Неаполі, що пропонує страви італійської кухні. Рівень сервісу та приготування фірмових страв відповідає найвищим вимогам. Інтер`єр ресторану виконаний у національному стилі. своєрідні сезонні блюда, такі як солона тріска з меленим базиліком або тімбалью восьминога, зробили цей ресторан магнітом для гурманів і любителів хорошої кухні. Відвідаєте кімнату кухаря Mario Avallone, щоб спробувати чудові пудинги[8].

Систематизована інформація про ресторани категорії «Люкс» та «Вища» даного культурно-пізнавального туру наведена у таблиці 3.

Таблиця 4.

2.6 Програма перебування

1 день

20.10 — прибуття в а. п Ріміні, проходження паспортного контролю та отримання багажу

21.30 — переїзд в готель Nizza 3* та поселення

23.00 — пізня вечеря в ресторані готеля

2 день

08.00 — сніданок та виселення з готелю Nizza 3*

09.00 — 13.00 — переїзд в Венецію (по дорозі зупинка в Падуї)

13.00 — 14.00 — поселення в готель Bonvecchiati 4*

14.00 — 15.00 — обід в ресторані «La Terrazza»

15.30 — 17.30 — екскурсія по Венеції

18.00 — вільний час

19.30 — вечеря в ресторані «La Terrazza»

3 день

08.00 — сніданок в ресторані «La Terrazza»

09.00 — 10.00 — виселення з готелю Bonvecchiati 4*

10.00 — 13.00 — переїзд у Флоренцію

13.00 — 14.30 — обід в ресторані «Grifone»

14.30 — 16.00 — екскурсія по місту

16.30 — поселення в готель Grifone 3*

17.00 — 19.00 — вільний час

19.00 — вечеря в ресторані «Grifone»

4 день

09.00 — сніданок в ресторані «Grifone»

11.00 — відвідання галереї Уфіци

13.00 — обід в ресторані «Grifone»

14.00 — 18.00 — переїзд та екскурсія в Сієну

19.00 — вечеря в ресторані «Grifone»

Вільний час

5 день

08.00 — сніданок в ресторані «Grifone»

09.00 — виселення з готелю Grifone 3*

10.00 — 13.00 — переїзд в Рим (зупинка в районі К’янті для дегустації вина)

13.30 — 15.30 — поселення в готель Domus Romana 4* та обід в ресторані готелю

16.00 — 17.30 — оглядова екскурсія по Риму

18.00 — 19.00 — вільний час

19.00 — вечеря в ресторані «Domus Romana»

21.00 — екскурсія «Нічний Рим»

6 день

08.00 — сніданок в ресторані «Domus Romana»

Екскурсія на цілий день до Неаполя та Помпеї:

09.00 — 11.00 — переїзд до Неаполя

11.00 — 12.30 — оглядова екскурсія по Неаполю

13.00 — 14.30 — обід в ресторані «La Stanza del Gusto»

15.00 — 17.00 — екскурсія в Помпеї

17.00 — 19.00 — повернення в готель

19.00 — вечеря в ресторані «Domus Romana»

7 день

08.00 — сніданок та виселення з готелю Domus Romana 4*

10.00 — 10.30 — трансфер до аеропорту

12.55 — виліт з аеропорту

2.7 Калькуляція вартості туру

Таблиця 5.

Калькуляція вартості туру

Розрахунок вартості туру на одну особу де W — вартість турпакету для одного туриста;

С — вартість основних послуг за умовами туру :

а) перевезення: $

ь авіаперевезення — 295 $*28+305*28=16 800є

ь автобусне перевезення — 2800є

б) проживання -629*28=17 612є ;

в) послуги гіда — 1500є;

г) екскурсії - 144*28=4032є;

д) харчування — 300*28=8400є.

С = а + б + в + г + д = 19 600 + 17 612 + 1500 + 4032 + 8400 = 51 144є.

Д — вартість додаткових послуг, включених до ваучера за бажанням туриста.

П — податки та інші види обов’язкових сплат.

З — знижки, що надаються туроператором туристу з окремих видів послуг турпакета.

Н = С* 10% = 51 144 * 10% = 51 144 * 10% = 5114,4є.

П = 51 144 *0,2=10 228,8є

К (+/-) — комісійна винагорода турагента — 8% =5114,4*0,08=409,2є

Ч — чисельність туристів в групі - 28

W= (51 144 + 5114,4 + 10 228,8 - 409,2)/28 = 66 078/28 = 2360є

Отже, вартість туру на одну особу становить 2360є.

Висновки

Італія була і залишається класичною метою туристів, що випробовують «культурний голод», — її багато чисельні міста розкривають історію країни від античності до наших часів. «Вічне місто» Рим виробляє сильне враження своїми дохристиянськими будівлями Римського Форуму і Колізею, незліченними церквами, архітектурними шедеврами, творіннями великих майстрів. Центр мистецтва Ренесансу лежить в Тоскані: це перш за все Флоренція, Сієна і Піза — справжні скарби для любителів мистецтва. Втіленням романтики залишається місто на воді - Венеція. Мілан і Неаполь також залучають багато чисельних туристів.