Обстеження і лікування птиці с аскаридіозом

Вступ Власник досліджуваної птиці проживає в місті Чернігів, яке знаходиться у лісостеповій зоні з помірним кліматом. Середня температура в зимовий період — -8°С, у літній період — +18°С+23°С. Найбільша кількість опадів приходиться на лютий та жовтень. На даній території переважають північні та північно-західні вітри. Будинок розташований поблизу річки Десна, біля якої знаходяться зелені насадження (дерева, кущі).

В місті Чернігів виявлені такі інвазійні хвороби мясоїдних — дипілідіоз, бабезіоз, дирофіляріоз, ехінококоз; птиці - аскаридоз, гетеракідоз, еймеріоз, райєтиноз. Інфекційні хвороби, на які хворіють м’ясоїдні: лептоспіроз, сказ, інфекційний гепатит, птиця — колібактеріоз, пастерельоз.

По території міста протікають річки Десна, Стрижень, Снов. Наявність річки та зелених насаджень навкруги нього зумовлює підвищену вологість повітря, що сприяє підвищеному розмноженню та льоту гнусу. Це може спричинювати виникненню хвороб, які передаються трансмісивним шляхом. Оточення міста Чернігів лісовим насадженням, обумовлює великий ступінь заселення і розмноження мишоподібних гризунів і, відповідно, розповсюдження хвороб, при яких вони є природним резервуаром.

1. Реєстрація хворої тварини (Registratio)

Власник тварини: Нуджевський Ярослав Вікторович.Адреса власника тварини: м. Чернігів, вул. Шевченко 149-аВид тварини: птиця. Стать:курка.Вік: 6 міс. Жива вага: 1 кг. Дата захворювання: не встановлена. Дата надходження: 26.09.2012р.Діагноз при надходженні: аскаридіоз. Анамнез (Anamnesis vitae et morbie) Птиця утримується на подвір'ї, вільно пересувається по його території. Корм достатньо різноманітний — зернові (овес, ячмінь та ін.), ракушка, мучна суміш, соковиті корми (морква, столовий буряк), водопій — вільний. Гній господар прибирає 2 рази на місяць. Перші ознаки захворювання, були помічені господарем 16.09.12р. Загальний стан тварини погіршився, спостерігалось пригнічення, птиця стала менш рухатись, гребінь почав набувати блідо-рожевого кольору, погіршилась яйценосність. Дані об'єктивного дослідження

2. Status praesens universalis

Температура тіла: 40,8 ⁰С. Пульс: 125 ударів за хвилину. Дихання: 20 дихальних рухів за хвилину. Птиця повільно пересувається, сидить з опущеними крилами, в’яла, напружено змінює положення тіла. Загальний стан — пригнічений. У птиці спостерігається сонливість. Вгодованість нижче середньої, конституція ніжна, будова тіла правильна. Курка має тонку шию, вузьку грудну клітку. Дослідження волосяного покриву, шкіри її похідних та підшкірної клітковини.Пір'яний покрив на тілі хворої птиці розташований не рівномірно, густина пір`я середня, спостерігається його скуйовдженість та настовбурченість. Перо чисте, міцно тримається в пір'яних фолікулах, еластичне, міцне на розриві. Гребінь і борідка бліднуваті. Шкіра тіла блідо-рожевого забарвлення без видимих пошкоджень, помірно волога, чиста. Чутливість шкіри в межах норми. Ектопаразитів не було виявлено. Шкіра кінцівок без лусочок, без механічних пошкоджень. Еластичність збережена. Кігті помірно сточені. М`язовий тонус збережений, м`язи добре розвинені, правильної форми, симетричні, чутливі на дотик, рухливі, цілісні, щільної консистенції, без видимих змін. Дослідження видимих слизових оболонок. Кон’юнктива помірно волога, блискуча, блідо-рожевого забарвлення, без пошкоджень. Сльозотеча не спостерігалася, судини кон`юнктиви кровонаповнені. Слизова оболонка ротової порожнини рожевого забарвлення, помірно волога, слинотеча відсутня. При огляді на патологоанатомічні зміни, а саме: пошкоджень цілісності, припухань, набряків, новоутворень та ін., виявлено не було. Дослідження окремих систем організму Дослідження серцево-судинної системи. Серцевий поштовх помірний за силою, ритмічний. Частота його в межах норми (115 уд./хв.). Крила птиця тримає в природному положенні. Перкуторні границі серця чітко не виражені, приблизно, передня частина знаходиться на рівні четвертого ребра, верхня нижче остистих відростків на 2 см., задня — на рівні передостаннього ребра. Тони серця ритмічні, частота їх в межах норми, тривалість відповідає нормі, помірної сили та висоти. Сторонніх шумів не прослуховувалось. Артеріальний пульс в межах норми, стінки артерій еластичні.

3. Дослідження системи дихання При огляді носової порожнини витікань не спостерігала. Видихуване повітря немає сторонніх запахів. Сторонні шуми при диханні відсутні. Носові отвори нормальної величини, симетричні, правильної форми. Слизова оболонка рожева, блискуча, помірно волога.

Судини слизової носа кровонаповненні слабо.

Слизова гортані в межах норми, без набряків та припухань, хрящі цілісні, кільця трахеї міцні, в межах норми, набряків та припухань не виявлено. Кашлю у куриці не спостерігається.

Грудна клітка правильної форми, симетрична, стінки цілісні. Чутливість збережена. Спостерігався грудо-черевний тип дихання. Задишка відсутня.

4. Дослідження системи травлення У курки спостерігалося зниження апетиту. Прийняття корму та води природне, але байдуже, болючість при ковтанні відсутня. Блювоти, позіхання та відрижки не спостерігалися. При огляді ротової порожнини слинотечі виявлено не було, запах з ротової порожнини природній і специфічний для даною виду. Ротовий отвір закритий. Дзьоб без деформацій, нашарувань, щільної консистенції. Слизова оболонка ротової порожнини рожевого кольору, блискуча, помірно волога, витікань не спостерігалося, судини кровонаповненні. При огляді ротової порожнини виявлено, що язик нормальної величини, правильної форми, без ран. Поверхня язика гладенька. Кишкові петлі прощупуються у формі тяжів при нагромадженні щільних калових мас, птиця відчуває дискомфорт при надавлюванні в області кишечника. Черево правильної величини, тонус збережений, черевні стінки симетричні. Поза під час акту дефекації природна. Частота в межах норми, складала 1 раз за годину. Реєструвалися проноси, які чергувалися з запорами. Колір калу чорно-білий, м’якої консистенції, запах специфічний для даного виду.

5. Дослідження сечостатевої системи Сечову та статеву систему птиці досліджувати важко, так як сечовий канал впадає в клоаку. В ділянці попереку болючості не виявлено, по консистенції калу можна судити, що сечова система в межах норми, статева система також.

6. Дослідження нервової системи На зовнішні подразники птиця реагує слабо, залишається малорухливою. Тип вищої нервової діяльності флегматичний. Величина черепа в межах норми, кістки черепа цілісні, не деформовані, чутливість збережена. Рухливість хребта в межах норми, особлива рухомість спостерігається в ділянці шиї. Форма хребта фізіологічна без викривлень, чутливість в нормі. Смак у курки збережений, слух та зір також. Зіниці мають рожево-коричневий колір, без помутніть, повіки в нормі, без припухань, очні яблука розташовані симетрично. При дії на шкіру птиці гарячого предмету вона одразу непокоїться. Больова чутливість ділянки кінцівок підвищена. Птиця має неприродне положення тіла, здебільшого лежить з опущеними крилами. Хвора птиця не здатна до активних рухів, тонус м’язів при цьому збережений, координація рухів не порушена, судоми відсутні.

7. Дослідження зони патологічного процесу (status praesens localis)

З метою підтвердження попереднього діагнозу, проводила лабораторні дослідження комбінованим методом Щербовича. Для цього відбирала 10 г свіжих фекалій від курки, потім поміщала 3−5г у склянку і розмішувала з 20 мл води, далі суміш проціджувала в центрифугальні пробірки і центрифугувала 1 хвилину.

Потім верхній шар рідини злила, а до осаду додала насичений розчин гіпосульфіту натрію, розміщувала і знову центрифугувала 1 хвилину. Яйця, які спливли на поверхню знімала разом з плівкою дротяною петлею, переносила на предметне скло і досліджувала під мікроскопом. Інтенсивність інвазії складає 9 екземплярів яєць аскаридного типу в 1 досліджуваній краплі.

В результаті дослідження було виявлено овальні яйця середнього розміру, буруватого кольору з товстою гладенькою оболонкою, за описом це яйця аскаридного типу — Ascaridia galli.

8. Діагноз (Diagnosis)

На підставі проведених досліджень встановлений діагноз — аскаридіоз курей.

При встановленні діагнозу були враховані: епізоотологічні та анамнестичні дані, клінічні ознаки і лабораторні дослідження. Дані анамнезу — проживання в місцевості біля водоймища, на подвір'ї знаходиться із іншими свійськими птахами різних видів і вікових груп. Гній вичищається нерегулярно. Дані клінічного обстеження — пригнічення, схуднення. Блідість гребеня та сережок, скуйовдженість і настовбурченість пір'я, птиця майже весь час лежить з опущеними крилами.

Дані додаткового обстеження — для підтвердження діагнозу проводились лабораторні дослідження фекалій комбінованим методом Щербовича, де виявила яйця Ascaridia galli, який спричинює аскаридіоз птиці, що стало підтвердженням діагнозу поставленого за клінічним обстеженням.

Прогноз При інтенсивності інвазії, яка становить 9 екземплярів яєць в 1 досліджуваній краплі та своєчасному ефективному лікуванні, дезінвазії приміщення де утримується птиця — прогноз сприятливий.

9. Курація хворої птиці

10. Заключення хвороби (Exitus morbid)

Птиця видужала Аналіз хвороби Аскаридіоз курей (Ascaridiosis)

Збудник аскаридіозу курей — нематода Ascaridia galli родини Ascaridiidae. Паразитує у тонкому кишечнику курей, індиків, цесарок, фазанів тощо. Виявляють статевозрілих аскаридій в яйцях птиці. Аскаридіоз — найпоширеніший гельмінтоз курей. Часто завдає збитків, які в окремих випадках перевищують збитки від інфекційних хвороб.

Будова збудника. А. даІІі — найбільша нематода курей: самці завдовжки 2—7 см, самки — 6—12 см. У самців розвинений прианальний присосок, дві рівні спікули, є хвостові сосочки. Яйця овальні, буруватого кольору, з товстою гладенькою оболонкою, середнього розміру (0,07—0,09×0,04—0,06 мм).

Життєвий цикл збудника. У навколишньому середовищі при оптимальній температурі (18—30°С) протягом 1,5—3 тижні формуються личинки, один раз линяють і яйця набувають інвазійної стадії. Кури заражуються при заковтуванні інвазійних яєць гельмінтів з кормом або водою. Можливе зараження курей аскаридіозом при поїданні дощових червів, які виступають як резервуарні живителі. В залозистому і м’язовому шлунку із яєць виходять личинки, які заглиблюються в просвіт ліберкюнових залоз, ростуть, линяють протягом 3 тижнів, виходять у просвіт кишечника і досягають статевозрілої стадії через 1—2 міс; паразитують до 10—15 міс.

Епізоотологічні дані. Частіше хворіє молодняк 2—6-місячного віку. Джерело інвазії — хвора птиця. Яйця можуть зберігатися до одного року і більше. В середній зоні України розвиток яєць аскаридій відбувається з травня по серпень, на півдніз травня по жовтень. При утриманні птиці на глибокій підстилці аскаридіоз реєструється впродовж року; при клітковому утриманні він практичного значення не має. Ензоотичні спалахи аскаридіозу спостерігаються влітку та восени. Взимку ураження птиці аскаридіозом поступово знижується. Інвазійні личинки аскаридій в дощових черв’яках зберігаються до трьох років.

Патогенез. Патогенний вплив паразитів на організм птиці характеризується механічним пошкодженням слизової оболонки кишечника личинками та статевозрілими паразитами, можлива закупорка кишечника. Продукти життєдіяльності паразитів впливають на організм токсично, викликаючи порушення обміну речовин, знижують захисні сили до інших захворювань.

Клінічні ознаки. Тяжко хворіють курчата до 6-місячного віку: з’являється млявість, виснаження, зниження апетиту, проноси, нервові явища. Аскаридії в організмі руйнують вітамін А, тому захворювання ускладнюється гіпоавітамінозами. Особливо тяжкий перебіг захворювання при асоціативних хворобах (гетеракідоз, еймеріози тощо).

Патологоанатомічні зміни. Слизова оболонка кишечника в місцях паразитування личинок запалена, набрякла з крапковими крововиливами. В просвіті кишечника виявляються статевозрілі аскаридії. Спостерігається атрофія скелетної мускулатури, дистрофія паренхіматозних органів.

Діагноз за життя ставлять із врахуванням епізоотичних даних, клінічних ознак і копрологічних досліджень посліду за методом Щербовича чи Фюллеборна. Яйця аскаридій за формою, кольором і розмірами подібні до яєць гетеракісів. При культивуванні яєць у термостаті через 36 год у них формуються два бластомери округлої форми, у яйцях гетеракісів бластомери кутастої форми з’являються через 23 год. Для уточнення діагнозу рекомендується діагностична дегельмінтизація. Посмертно діагноз ставиться на основі виявлення статевозрілих аскаридій у просвіті тонкого кишечника або в зшкребах із слизової оболонки.

Лікування. Для хворої тварини призначають препарати левамізолу, оскільки він є високоефективним антигельмінтним препаратом, при аскаридозі курей в дозі 30мг/кг, зранку з кормом, 2 дні підряд; вітамін Е, для підвищення імунітету курки в дозі 1мл, внутрішньом'язево 1 раз на добу, через день.

Профілактика: молодняк вирощують ізольовано від дорослої птиці. Кліткове утримання птиці — надійний захід запобігання зараженню аскаридіозом. Недопускати сирості в приміщеннях; поїлки мають бути чистими, не забруднені фекаліями. Проводять регулярне очищення пташників, біотермічне знезараження посліду, дезакаризацію, дезінвазію приміщень.

Дезінвазію здійснюють за допомогою таких препаратів: 5%-го розчину карболової кислоти, 5%-ї гарячої водної емульсії ксилонафту або 5%-го їдкого натру, з розрахунку 1л/м² за експозиції 3 години.

Профілактичні дегельмінтизації проводять:

1. при вигульному утриманні — щомісяця, а при незначній інтенсивності інвазії — через кожні 2—3 міс:

2. при змішаному утриманні — перед розміщенням птиці в клітки і через місяць;

3. при клітковому утриманні — при встановленні зараження птиці,

Хіміопрофілактика аскаридіозу проводиться шляхом одночасного згодовування птиці одного із антгельмінтиків: піперазину 0,2 г/кг і фенотіазину 0,4 г/кгмаси тіла один раз на тиждень протягом 2—3 міс. Рекомендується згодовувати комбікорм, до якого добавлено антгельмінтики (лікувальні комбікорми): мебенвет гранулят 10%-ний 0,5 кг/1 т комбікорму, солі піперазину 1,5 кг/1 т корму, нілверм 0,5 кг/1 т корму, гігровітин 2 кг/1 т корму.

Висновки

1. За результатами анамнестичних, епізоотологічних, клінічних та лабораторних досліджень у курки встановлено діагноз — аскаридіоз.

2. Діагноз на аскаридіоз підтверджено лабораторними дослідженнями. Інтенсивність інвазії становить 9 яєць в одній досліджуваній краплі.

3. Для хворої птиці призначають препарати левамізолу, оскільки він є високоефективним антигельмінтним препаратом при аскаридозі курей, в дозі 30мг/кг, зранку з кормом, 2 дні підряд; вітамін Е, для підвищення імунітету курки, в дозі 1мл, внутрішньом'язево 1 раз на добу, через день.4. Після курсу лікування, провела повторне лабораторне дослідження, яєць гельмінтів не виявила — птиця одужала.

Пропозиції

1. Покращити умови утримання та годівлі птиці.

2. Проводити щодення механічне очищення приміщення, де утримується птиця.

3. Забезпечити не обмежений водопій, збалансувати раціон.

4. Проводити дезінвазію приміщення використовуючи емульсії, розчини з розрахунком 100 мл/м2 площі: 5% ксилонафт, 0,1% бутокс; 0,2% ектосан.

Список використаної літератури аскаридіоз курка хвороба

1. Березовський А. В., Герман В. В., Фотіна Т.І., Фотіна Г. А., Хвороби птиці. Навчальний посібник. За ред. Фотіної Т.І. Київ «ДІА» 2012. — 328с.

2. Воронин Е. С. «Клиническая диагностика с рентгенологией». За ред. автора. Москва. «Колос» 2006.

3. Галат В. Ф., Березовський А. В., Прус М. П., Сорока Н. М. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. За ред. В. Ф. Галата — Київ «Вища освіта» 2003. 464с.

4. Галат В. Ф., Березовський А. В., Прус М. П., Сорока Н. М. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. За ред. В. Ф. Галата — Київ «Вища освіта» 2004. 240.

5. Дахно І.С. Паразитологія та інвазійні хвороби. Навчальний посібник з проведення лабораторно-клінічних і самостійних занять. За ред. автора. Суми 2012. — 148 с.

6. Дахно І.С., Дахно Г. П., Негреба Ю. В., Лазоренко Л. М., Навчально-методичний комплекс СНАУ «Паразитологія та інвазійні хвороби тварин методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів 4−5 курсів факультету ветеринарної медицини». Суми 2007.

7. Дахно І.С., Дахно Ю. І. Екологічна гельмінтологія. Навчальний посібник. — Суми: «Козацький вал «, -2010.

8. Дахно І. С., Березовський А. В., та ін. Атлас гельмінтів тварин // К., 2001.

9. Електронний підручник «Хвороби домашньої птиці» — CD — «Хвороба в кишені» 2011р.

10. Куры. Утки. Гуси. Индюшки. Разведение. Выращивание. — Ростов-на-Дону: Владис, 2003. — 285 с.

11. Онлайн-підручник «Ветеринарна паразитологія тварин» http://www.dbugs.net/index.php. 340с.

Додатки Фото 1. Курка, хвора на аскаридіоз Фото 2. Яйце Ascaridia galli

Фото 3. Яйце Ascaridia galli

Фото 4. Курка після лікування