Комплексна підготовка виробництва до заміни продукції (технології)

Тема: Комплексна підготовка виробництва до заміни продукції (технології).

План.

1.Організаційно — економічна підготовка виробництва:

а) організаційна;

б) економічна.

2.Організація промислового освоєння продукції.

1.Організаційно — економічна підготовка продукції.

Організаційно — економічна підготовка виробництва включає комплекс мір по організації і плануванню виробництву нової продукції і забезпечення процесу її виготовлення всім необхідним. Вона складається з таких стадій:

1. 1)складання плану — графіку і кошторису розходів на технічну підготовку виробництва;

2. 2)визначення потреби в додатковому обладнанні, робочих кадрах, матеріальних і енергетичних ресурсах;

3. 3)розробка планових калькуляцій на нові деталі, вироби;

4. 4)оформлення договірних відносин з постачальниками, споживачами;

5. 5)створення нормативної бази;

6. 6)організація праці і зарплати;

7. 7)визначення економічної ефективності нової продукції.

Існують економічні і соціальні критерії нової продукції.

Економічні - економія праці (зниження трудомісткості, ріст продуктивності праці):

• -.економія матеріальних ресурсів;

• -.технічний рівень і якість продукції;

• -.корисний ефект на одиницю потужності;

• -.окупність;

• -.прибутковість.

Соціальні - показники, які характеризують поліпшення умов праці, безпеку і вигоду в експлуатації, охорона навколишнього середовища, створення кращих умов для життєдіяльності людей, підвищення кваліфікації працівників, рівня механізації праці в виробництві і при експлуатації нової продукції.

На всіх стадіях вирішуються питання спеціалізації і кооперації цехів і виробничих участків, визначаються календарно — планові нормативи для оперативно виробничого планування, проектується організація і обслуговування робочих місць основного і допоміжного виробництва, вибираються найбільш раціональні форми і системи оплати праці, розраховуються відповідні матеріальні, трудові і фінансові параметри, проектуються організація ремонтного, інструментального, енергетичного, транспортного і складського господарства.

Економічна підготовка виробництва передбачає також розробку необхідних нормативів для планування конструкторського і технічного підготовкою виробництва. Вона здійснюється паралельно і виконується всіма функціональними підрозділами підприємства.

Економічні аспекти — це перегляд планово — економічної інформації, норм і нормативів, форм документації, діючої системи планування, облік і оцінка діяльності підприємств з врахуванням специфіки нової продукції і розробка нормативів трудових затрат по періодах освоєння.

На етапі організаційно — економічної підготовкивиробництва проводяться роботи соціально — психологічного характеру, які забезпечують соціально — психологічну підготовку працівників до створення нової продукції. Ця робота заключається в роз’ясненні в колективі про необхідність створення і освоєння нової продукції для виживання і стабільної роботи підприємства в умовах ринку, в інформуванні працівників про необхідність проведення професіональних, кваліфікаційних і організаційних перетворень при створенні і освоєнні нової продукції, в мобілізації адміністрацією всього підприємства його творчих можливостей на створення і випуск нових конкурентноспроможних виробів в наймеш короткі терміни і при найменших затратах живої праці. Проведення цих робіт створює благополучний соціально — психологічний клімат в колективі і підвищує ефективність виробництва.

В оцінці якості виробу, що проектується все більше значення набирає ергономічна характеристика.

Ергономіка — дисципліна, яка комплексно вивчає трудову діяльність людини в системі людина — техніка — середовище СЛТС з метою забезпечення безпеки, ефективності і комфорту.

Передумови виникнення і розвитку ергономіки послужили проблеми зв’язані з впровадженням і експлуатацією нової складної техніки і технології.

Предметом ергономіки являється трудова діяльність людини в процесі взаємодії з технічними системами і в умовах впливу факторів зовнішнього середовища.

Основний об'єкт вивчення ергономіки система людина — техніка — середовище СЛТС. Признаками ергономічної якості являється повна безпека для людини, висока ефективність і задоволення працівника змістом, характером і результатом своєї праці.

2.Організація промислового освоєння нової продукції.

Важливу роль в прискоренні технічної підготовки виробництва, скорочення затрат і циклу створення і освоєння нової продукції повинна зіграти реалізація мір і економічних програм по переходу підприємств на роботу в умовах ринку. На всіх еиапах технічної підготовки виробництва напрямками прискорення є:

1) стандартизація;

2) уніфікація;

3) нормалізація;

4) типізація технологічних процесів;

5) застосування автономіки і електроніки;

6) планування і управління.

Стандартизація — вимоги до виробів повинні бути такі, що при проектуванні нових виробів повинні в першу чергу використовуватися стандартні деталі і вузли, які виготовлені на спеціальних заводах.

Уніфікація — раціональне скорочення конструкцій виробів, розмірів і параметрів, різновидів технологічних операцій і процесів, номенклатури обладнання інструменту, матеріалів при зниженні трудомісткості її розробки, оформлення, обліку і зберігання.

Нормалізація — це використання в конструкціях відомих і раніше розроблених деталей нормальній — болти, гайки, шайби, шпильки, винти — які в широкому асортименті виготовляються по інших заводах або в власних цехах підприємства.

Типізація технологічних процесів — це використання типових технологічних процесів, які освоєні раніше.

Застосування автоматики і електроніки скорочує затрати на підготовку виробництва, знижує трудомісткість і дає змогу підприємству в найкоротші строки вийти на ринок з комерційною конкурентноспроможною продукцією.

Необхідний етап підготовки виробництва являється освоєння нової продукції, яка являє собою сукупність різних процесів і робіт, в процесі яких здійснюється перевірка і відробка конструкцій і технлогій до встановлення типічних вимог, освоєння нових форм організації виробництва. Під час освоєння нової продукції досягаються планові об'єми виробництва, застосовуються намічені економічні показники і техніко — економічні параметри нової продукції.

Період освоєння нової продукції починається з виготовлення дослідного зразку і завершується серійним виробництвом продукції.

Періоди освоєння нової продукції:

1) перевірка нової конструкції - це сукупність робіт по перевірці, наладці і доведення конструкції виробу і технології її виготовлення до вимог, зафіксованих в технологічній документації з внесенням необхідних змін і уточнень;

2) наладка виробництва — це перехід від дослідного зразка до серійного виробництва. В цей період проводиться робота по стабілізації виробництва і праці;

3) в період досягнення проектних економічних показників виконуються роботи зв’язані з доведенням норм розходу матеріальних ресурсів, трудомісткості, с/в до проектного рівня за рахунок кваліфікації працівників, зниження витрат від браку.

В процесі освоєння випуску нових видів продукції є три види освоєння:

Технічне освоєння — початком являється отримання виробничими підрозділами технічної документації і дослідного зразка одночасно з завданням приступити до промислового виготовлення.

Закінчення — досягнення технічних параметрів конструкції, визначеної стандартами або технічними умовами.

Виробниче освоєння — здійснюється в процесі наладки виробництва і закінчується в умовах, коли всі виробничі ланки підприємства забезпечують виконання встановлених об'ємів випуску продукції при заданій якості і необхідній стійкості виробництва.

Економічне освоєння нової продукції - це досягнення основних проектних економічних показників. Затрати на виробництво перших виробів в декілька раз перевищують затрати на серійну партію продукції. Дальше проходить різке зниження затрат. З часом темпи зниження уповільнюються і стають незначними.

Характер наростання витрат ОА — розходи на конструкторську підготовку до точки РКПП на технологічну підготовку, яка додається до попередньої РКТ і організаційна підготовка сумується до двох попередніх РТПП. В результаті повного і високоякісного проведення підготовки виробництва і відносно невисокої початкової собівартості починається освоєння. Зниження собівартості іде по пологій кривій КОС і планова собівартість точка Е досягається відносно швидко, період освоєння DE.

При неправельній організації і підготовці виробництва має місце передчасне освоєння нової продукції точка С. Підготовка ще повністю не завершена, а вже має місце передчасне освоєння. На початку собівартість S' вища від собівартості S крім того проходить різьке коливання собівартості. Крива освоєння К’ОС. Планова собівартість досягається не в точці Е, а пізніше. Період освоєння розтягується і він рівний СР. При переході на випуск виробів існує дві основні форми:

Показати весь текст Вартість унікальної роботи