Доходная частина бюджету. 
Видавнича і комерційну діяльність

Доходная частина бюджету. Видавнича і комерційна деятельность

Гуревич З. М.

1. Видавнича діяльність редакции

В пошуках нових джерел доходів газетні і журнальні редакції звертаються до видавничої діяльності. За своїм характером і направлення вона в чому збігаються з роботою редакційних співробітників, зайнятих підготовкою і випуском друкованого періодичного видання, і вимагає тому їхнього професійного переключения.

Издательская діяльність редакції розгортається за двома напрямками — газетному і книжковому. Іноді редакція зосереджується одному з них, але нерідко поєднує их.

Одна з найважливіших її форм — випуск додатків. Це то, можливо приложение-газета чи приложение-журнал. Воно потребує чималих витрат: необхідно придбати додаткову папір, зростає вартість друкарських робіт, оплати поширення та інших. Але з тим видання докладання може збільшити аудиторію головною газети, її престиж і конкурентоспроможність. І, це важливо, — воно збільшує можливість публікації реклами, оголошень й отримання додаткових доходов.

Поняв це, керівники тижневика «Аргументи як факти» оголосили підписку на 1993 рік сім додатків, розраховуючи в такий спосіб відшкодувати втрати своїх доходів, пов’язані з скороченням підписки. І з додатків було спрямовано на певну аудиторію. «Біржа» спеціалізувалася до публікацій оголошень служби знайомств, пропозицій роботи з переселенців і безробітних, оголошень бажаючих змінити місце проживання, розпочати листуєтеся і т. п. «Здоров'я» дає інформацію ліки, підказує, де можна купити, поміщає рецепти народної медицини, повідомляє то методу) лікування. «Арт-фонарь» був призначений для цікавляться мистецтвом література. «Я молодий» поміщає матеріали про спорт і поп-музиці, інформацію про моді — те, що цікавить молодіжну аудиторію. А додаток «Є ідея!» надавало свої сторінки для повідомлень то оригінальних ідеях, винаходах і пропозиціях, корисні поради й рекомендації — в роботі, охочим розпочати власну справу та інших., Згодом система додатків може змінюватися: випуск збиткових видань припиняється, натомість виникає інше докладання. Так, до початку 1998 р. «Аргументи як факти» мали вже 12 додатків. Випуск «Біржі» і «Арт-фонаря» був припинено, зате популярність отримали нові докладання: «Життя невпинно й гаманець», присвячене проблемам сімейного бюджету, двотижневик тоді «Дочки-матері», видання для любителів свійських тварин «Кот і пес». До них приєдналися докладання родині «Сімейний рада» і «АИФ-Любовь». З іншого боку редакція газети початку випуск «Поштових відомостей» для поштовиків, докладання для садівників і дачників «АИФ-Дача». Разом з вагомим ім'ям інформаційною агенцією вона випускала фінансово-економічний тижневик «Интерфакс-АИФ».

Редакция «Аргументів і фактів» фактично створила холдинг. Кожне її додаток має свій бюджет, кожне оголошується своя передплата. Але всі об'єднані з «материнської» редакцією і підлягають їй. І, це важливо, фінансові ресурси головною газети й її додатків утворюють єдину систему. Як із сообщающимся судинах можуть переміщатися вже з видання інше, відшкодовуючи збитки одного з допомогою прибутків другого.

С успіхом використовувала таку ж холдингову систему видань редакція московської газети «Перше вересня», що випускалася для вчителів. Вже наприкінці 1993 р. її тираж становив 138 тисяч прим. Тоді ж почався випуск 10 щотижневих додатків — «Фізика», «Біологія», «Історія», «Початкова школа» та інших, кожна з яких призначалося для вчителів, викладали жодну з шкільних дисциплін. Підписка ними дала значні результати: кожне додаток стало виходити тиражем 30−40 тисяч прим. Усі він підживлювали своїми доходами головну газету і один друга.

Приложения випускають як редакції великих газет. Їх створюють й невеличкі місцеві видання. Журналісти газети «Нерехтская щоправда» (р. Нерехта Костромської області) заснували додаток — комерційну газету «Олександр Олександрович», швидко яка дістала популярність. Там їх ось колеги із редакції обласної газети «Костромські відомості» стали випускати додаток — журнал «Костромська сторона».

На ринку періодичних видань сформувалася розгалужена система додатків до газетам, визначилися їх типологічні особливості. У неї входять докладання газетного типу, тижневики і часописи. Так, читачі «Звісток» двічі на тиждень безкоштовно отримували додаток — газету «Фінансові новини», могли виписати інформаційно-довідковий тижневик «Тиждень», щомісячний журнал «Закон». Швидко збільшується кількість рекламних додатків — вони приносять підвищений доход.

По способу випуску докладання діляться на частини. Більшість оформляються як самостійні видання — зі своїми назвою, нерідко зі своїми передплатним індексом. Але поруч із назвою розміщається вказівку на «материнську» газету. Іншу частину складають приложения-вкладки. І з них входить у черговий номер газети. Столична «Московська щоправда» 1998 р. випускала 19 таких приложений-вкладок. І з них призначалося будь-якої групі читачів. Отже передплатник отримував 16-полосный номер газети, половину якого становили приложения-вкладки. Редакції доводилося у своїй вирішувати непрості фінансових проблемах. Адже, щоб випуску такого номери були потрібні чималі додаткові кошти на. Один із них пов’язана з визначенням передплатної ціни на всі газету збільшеного объема.

Все ці проблеми було розв’язано з допомогою нового маркетингового прийому. Передплатна ціна на газету не змінилася: передплатник оплачував у кожному номері лише смуги самої «Московської правди». Усі докладання він отримував безплатно. Проте редакція заробляла кошти на випуску цих вкладок, здаючи велику частина їх у найм. Так, випуск докладання «Підмосков'ї» оплачувала одне з великих підмосковних фірм, яка самостійно чи з допомогою редакції готувала все тексти й ілюстрації, зокрема рекламні матеріали. Підготовку докладання «Російський туризм» виробляли з допомогою туристичних фірм. На 1997 р. жителі десяти московських округів стали по черзі отримувати щомісячне приложение-вкладку, присвячене життя їх округу. Кошти з їхньої випуск забезпечувала адміністрація кожного округа.

Выпуская подібні докладання, редакція зуміла як розширити свою читацьку аудиторію, але й отримати додатковий прибуток. Це навіть дозволило їй випускати власним коштом деякі докладання, наприклад, вкладку «Добро» для пенсионеров.

Некоторые крупнотиражные видання, які поширюються за всій Росії, практикують випуск регіональних приложений-вкладок. У кожному числі тижневика «Аргументи як факти» є вкладка «Москва» з такими матеріалами жителям столиці. На тієї частини тиражу, що у Петербурзі, це додаток замінюється вкладкою «Петербург». У кілька десятків у містах Росії їхні мешканці читають тижневик з регіональними приложениями-вкладками, присвяченими місцевим событиям.

Для залучення передплатників докладання стали випускати і журнальні редакції. Так, редакція суспільно-політичного журналу «Профіль» організувала випуск для певних груп своїх читачів додатків «Профиль-Телекоммуникации», «Профиль-Недвижимость» і «Профиль-Авто».

Не менш активно розвивається і книжкове напрям видавничої діяльності газетних і журнальних редакцій. Величезний досвід тут нагромадив, наприклад, журнал «Вогник». Сотні книжок «Бібліотечки «Вогника», виданих надувалася протягом багатьох десятиліть, є зібрання творів відомих російських митців і публіцистів журналу. Видавництва «Звісток», «Правди» та інших центральних і республіканських газет регулярно публікували збірники нарисів, фейлетонів і статей, написаних їх журналістами. «Московські новини» і деяких інших солідні видання заснували свої «бібліотеки», випускаючи масовими тиражами твори класиків художньої літератури й сучасних російських і зарубіжних письменників, детективи і наукову фантастику. У 1999;му р. редакція тижневика «Московські новини» отримала чималий прибуток від продажу виданого нею четырехтомника мемуарів М. З. Хрущова «Час. Люди. Влада». Примірники цієї книжки було використано як премія найактивнішим передплатникам під час черговий передплатної кампании.

Поняв, що книговидавнича справа дає прибуток, щодо нього підключилися редакції невеликих, зокрема місцевих, видань. Деякі цим опікувались. Ось, наприклад, як організували випуск книжкових видань журналісти московській діловій газети «Біржа». Вони заснували видавництво «Айсберґ», яке випустило книжку «Практичні рекомендації з організації підприємств», серію із 8 випусків «Бібліотеки користувача персональним комп’ютером», кілька рекламних номерів газети до великим виставок та інших. Гроші від продажу цих видань використовували на підтримку своєї газеты.

Многие початківці бізнесмени користуються книгою «Сім нот менеджменту», яку видала редакція столичного журналу «Експерт», зібравши на ній низку своїх публікацій. Крім того вона і надрукувала довідники «Російські регіони» і «Російська металургія», щомісяця видає бюлетень «Устаткування, ринок, предложение».

Даже маленька редакція газети «Заводська щоправда», що виходила м. Люберці Московській області заводі сільськогосподарського машинобудування, розробила видавничий план і протягом року випустила тиражами 5−10 тисячі примірників кілька книжок — «Люберці: слідами легенд». Короткий словник російських імен, збірки віршів місцевих поетів та інші, швидко разошедшиеся серед його жителів города.

Выручка від видавничої діяльності не грає, звісно, вирішальну роль у наповненні дохідної частини бюджету редакційного бюджету, але з використати цю додаткову можливість збільшення прибутку було б непростимо. Проте великої ваги для редакції останнім часом має її комерційна деятельность.

2. Комерційна діяльність редакции

Для редакцій багатьох видань входження у ринок виявилося у російських умовах що з заняттям комерційної діяльністю. Для невеликих газет, особливо місцевих, виходять у віддалених від великих промислових центрів регіонах, вона грає дедалі більшу роль, забезпечуючи значну частину їх внутриредакционных і видавничих витрат. Інколи вона, разом із видавничої діяльністю, стає однією з найважливіших джерел доходів населення і прибутку, перевищують виручку від тиражу. Але і великих видань комерційну діяльність нерідко є важливішим чинником зміцнення їхньої фінансової базы.

Спектр комерційної діяльності редакцій багата і різноманітний. Працівники редакцій займаються бізнесом, активно проявляються в посередницької і торговельної областях, проводять фінансові операції у біржах і навіть іноді організують виробництво різних товарів. Маючи у своєму розпорядженні велику різнобічну оперативну інформацію, володіючи достатньої культурою, де вони поступаються бізнесменам у розмаїтості і масштабної своїх планів і проектів і часто перевершуючи їх гнучкістю мислення, успішно конкурируйте ними.

В відповідність до цілями і характером цієї бурхливої діяльності створюють комерційні структури — і в середині редакції, і за її межами. Внутриредакционные структури найчастіше набувають форми відділів чи груп. У тому числі — відділ реклами, видавничий відділ, іноді відділ додатків та інших. У разі випуском кожного докладання найчастіше керує його редактор, що входить у склад редколегії. При іншому варіанті за випуск всіх додатків відповідає керівник отдела.

В редакції можуть утворювати та інші комерційні підрозділи. Наприклад, редакційне інформагентство, яке готує матеріали про події регіоні, обслуживаемом газетою. Цю інформацію агентство продає всім, хто її потребує, — редакціям інших ЗМІ, фірмам, підприємствам, адміністративним органам та інших. Великі видання можуть і дозволити собі створення видеоредакции, завдання якої — випуск і розповсюдження відеофільмів. На редакції міської газети «Мічурінська щоправда» (Тамбовська область) зуміли створити риэлтерскую службу, співробітник якої організує міна й продаж квартир жителями міста. Але тут заснували свій друкований цех, де встановлено ризограф — невелику друковану машину, де виготовляють бланки для установ і міста, друкують візитки, програми спектаклів для міського театру. Ламинатор, встановлений цьому цеху, використовують із плівковій упаковки документів всім бажаючим. Так редакція отримує солідний додатковий доход.

В великої редакції, оснащеною електронікою, нерідко створюють комп’ютерний центр чи цех. Тут виробляють набір і верстку чергових номерів. Зазвичай цього вистачає, щоб надалі повністю завантажити устаткування. У разі центр приймає замовлення з боку — з інших газет, журналів, різних видавничих, рекламних і численних комерційних фірм, даючи редакції додатковий доход.

Деятельность подібних редакційних підрозділів нерідко проходить настільки успішно, що вони поступово набувають самостійний статусу і виходять із колективу редакції, зберігаючи, проте, через відкликання з нею й передаючи їй частка прибутку. Тоді відділ реклами стає самостійним рекламним агентством, насамперед обслуговуючи свою, «материнську» газету. А редакційне інформагентство набуває незалежність, іноді навіть змінюючи свою назву, і укладає зі своїми газетою договір, відповідно до яким і обслуговує її информацией.

При редакції газети — за її межами — народжуються та інші комерційні структури, в діяльності яких беруть участь редакційні співробітники. Серед цих структур — різні малі підприємства (МП). Деякі їх займаються видавничої діяльністю: випускають книжки, рекламні проспекти, буклети, друкують бланки, відомості тощо. п. продукцію. Вони приймають замовлення і підготовку й видання спеціальних газетних випусків — до пам’ятною дат, ювілеїв тощо. буд. Нерідко працівники подібних редакційних і приредакционных структур цього не обмежуються випуском літератури, а й вторгаються до сфери книжкової торгівлі. Вони укладають з книгарнями угоди про продажу їхніх книжок і навіть, як співробітники петербурзької газети «Час-пік», виявляють ініціативу в підставі власного книжкового магазина.

Одно із найперспективніших напрямів комерційної діяльності редакції — надання послуг місцевого населення. Передусім, звісно, — інформаційних послуг. Написання текстів виступів у газеті і радіо авторам, не володіють пером, підготовка рекламно-інформаційних нотаток, кореспонденції і репортажів, довідки товари в українських магазинах міста, юридичні консультації в організованому при редакції правовому бюро, комерційні поради — їх дають бізнесменам-початківцям економісти і фінансові працівники, які уклали договір з редакцією, — ініціатива журналістів і працівників комерційних служб редакції безупинно породжує десятки нових оригінальних форм цьому напрямі комерційної діяльності. Нерідко виходять далеко за межі інформаційних послуг. При редакції одній з газет Владивостока створили комерційні курси англійського мови. У підвалі редакційного будинку вирішили влаштувати водно-оздоровительный комплекс з басейном і сауною. У Петербурзі та інших містах редакційні комерсанти звернули увагу й на сферу комунального харчування, вивчаючи можливості відкриття кав’ярень і ресторану, які мають ім'я газети «Час-пік», що вони представляли.

С розвитком системи бірж у Росії працівники столичних і місцевих редакцій вирішили не обмежуватися освітленням своєї діяльності і публікацією біржових курсів. Журналісти міської газети «Волховские вогні» (Ленінградська область) стали співзасновниками першою у області агробіржі «Бізнес-контакт», підкоригувавши її статутний фонд значний капітал. А редакції низки найбільших московських видань придбали брокерські місця що на деяких столичних биржах.

Одна із найпоширеніших форм комерційної діяльності редакції — продаж або оренда смуг номери. За заздалегідь зумовлену ціну смугу газетного чи журнального номери хіба що здають у найм визначений термін будь-якої фірмі, підприємству чи громадської організації, адміністративному органу, які отримують право використовувати придбану ними газетну площа зі свого розсуду. Наприклад, друкувати публіцистичні чи рекламні матеріали. Вони може бути підготовлені працівниками самої фірми чи співробітниками редакції. Продаж смуги то, можливо разової чи довгострокової. У договорі, який редакція укладає з покупцем, вказують як вартість смуги, а й період його використання покупцем, і навіть періодичність її в газеті. Продаж смуг видання, поруч із публікацією реклами, стає одним з найважливіших джерел доходів газети. Її було цураються й найбільші видання. Так, редакція столичної газети «Нові Вісті» уклала договір з компанією «Аерофлот», здавши їй у оренду цілий рік жодну з смуг номерів своєї газети для публікації рекламні матеріали. До редакції надійшов за цим договором значну сумму.

Особое значення цій формі комерційної діяльності отримує декому невеликих місцевих видань. Наприклад, у тій «Мічуринської правді» 1997 року стала щомісяця з’являтися «газета з газети» під назвою «Нефтянник». Редакція віддала під неї смугу однієї з номерів, уклавши цілий рік договір з багатющої організацією у місті — управлінням нафтопроводу «Дружба». Після цього редакція щомісяця отримувала передоплатою кілька тисяч карбованців за здачу своєї смуги у найм. Приклад виявився заразливим: невдовзі деякі інших організацій почали із редакцією переговори щодо можливості одержати у оренду смуги газеты.

Разумеется, комерційну діяльність різних газетних і журнальних редакцій різниться своїми особливостями. Великі редакції з потужними комерційними службами мають великі можливості, ніж редакції малих видань. Вони може дозволити собі розробляти й реалізовувати масштабні проекти створення нових додатків і друкованих органів, спільних підприємств тощо. п., потребують солідних вкладень і пов’язаних з великим ризиком. Можливості невеликих редакцій незрівнянно вже. Але в них — свої переваги: краще знання місцевих умов, особисті контакти із місцевими підприємцями, бізнесменами, керівниками громадських організацій полегшують втілення у дійсність редакційних планів і задумів. Немає форм комерційної діяльності, які б протипоказані редакціям невеликих видань. Усе залежатиме від ініціативи, комерційних здібностей, знань і ділової хватки їхніх працівників. На цьому відношенні вони нічим не поступаються своїм із столичних редакций.

И все-таки доводиться узгоджувати свої плани і дії з реальних можливостей видання. У кожному разі слід перетворювати комерційної діяльності в головне заняття редакції. Вона має лише забезпечувати умови для журналістики — підготовки й випуску газети чи журнала.

Резюме

Одним з додаткові джерела доходів газетної і в журнальній редакції є його видавнича і комерційну діяльність. Видавничу діяльність редакція може розгорнути за двома напрямками. Перше їх — випуск додатків до газети чи журналу. Попри необхідність великих витрат, пов’язаних із установою і випуском докладання, воно дає редакції змогу збільшення аудиторії свого видання, додаткову Майдан публікації реклами й тим самим щоб одержати дохода.

Второе напрям видавничої діяльності редакції — організація випуску книжкової литературы.

Коммерческая діяльність багатьох редакцій грає дедалі більшу роль забезпеченні їх фінансової бази. Це спричиняє освіті внутриредакционных і приредакционных комерційним структурам — відділів, агентств, підприємств і інших. Вони розгортають своєї діяльності у різних областях бізнесу, торгівлі, і комерції, надаючи населенню інформаційні, рекламні та інші послуги. Дедалі частіше редакції вдаються на продаж чи оренді смуг своїх видань, отримуючи від цього значний доход.

Однако комерційну діяльність має ставати головним заняттям для редакції. Вона лише забезпечує їм змогу журналістики — підготовки й випуску періодичних изданий.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.