Гіповітаміноз

Реферат на тему:

Гіповітаміноз

Захворювання, спричинені відсутністю вітамінів в організмі (авітамінози), тепер на Україні не зустрічаються. Інколи у дітей розвивається стан, пов’язаний з нестачею вітамінів, — гіповітаміноз. Для дитячого організму характерними є значна енергія росту, напруження процесів обміну, і тому потреба у вітамінах у нього значно вища, ніж у дорослих.

У періоди посиленого росту (перші 2 роки життя, 6−8 років 1 період, що передує статевому дозріванню, 12−14 років) дитина потребує підвищеної кількості вітамінів.

У недоношених дітей гіповітаміноз через малий запас вітамінів в організмі, функціональну неповноцінність печінки та інших органів виникає надзвичайно легко. Він може розвинутися внаслідок впливу зовнішніх (екзогенний, аліментарний) і внутрішніх (ендогенний) факторів.

Аліментарний гіповітаміноз розвивається при недостатньому надходженні вітамінів з їжею (недостатня кількість фруктів, овочів, соків, пізнє введення овочевих прикормів, тривале вигодовування коров’ячим молоком тощо).

Ендогенний гіповітаміноз розвивається у разі порушення всмоктування вітамінів у травному каналі або при частковому руйнуванні їх (захворювання шлунка, жовчного міхура, кишок). Гіповітамінози можуть також виникати при тривалих і тяжких інфекційних захворюваннях, нестачі білків і надлишку вуглеводів в організмі, вживанні деяких лікарських препаратів.

Вітаміни (життєві аміни) поділяють на такі: жиророзчинні (ретинол, ергокальциферол, токоферол, вікасол) і водорозчинні (тіамін, рибофлавін, піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пангамат — вітамін В, аскорбінова кислота, нікотинова кислота, рутин, біотин — вітамін Н).

Гіповітаміноз А. Ретинол надходить в організм у готовому вигляді з м’ясною та молочною їжею (масло, коров’яче молоко), з рослинною їжею (морква, шпинат, шипшина, капуста, помідори) у вигляді провітамінів (каротинів), з яких він синтезується в клітинах слизової оболонки кишок і печінки.

Клініка. При гіповітамінозі А спостерігаються схильність до гнійничкових уражень шкіри, сухість та тьмяність волосся, ламкість нігтів, нічна сліпота (гемералопія), погіршення кольорового зоруу дітей грудного віку — попрілість, пліснявка, стоматит, бронхіт, знижується стійкість організму до інфекцій. При тривалому дефіциті ретинолу діти відстають у масі та зрості.

Профілактика полягає в правильному годуванні дітей, коли виключається дефіцит білка, вітамінів. Потреба в ретинолі новонародженого та дітей перших місяців життя задовольняється тією кількістю вітаміну, що міститься в грудному молоці. Рекомендується використовувати в раціоні продукти, в яких є ретинол.

Профілактична доза ретинолу для дітей — 3300 мг (1 мг=· 0,93 мкг ретинолу (вітаміну А). Форма випуску: флакони по 10 мл концентрованого препарату, розчиненого в олії (1 мл — 100 000 МО, в одній краплі - 3300 МО). Для лікування застосовують олійний розчин у разовій дозі 5000−10 000 МО, в добовій — 20 000 мг (2−3 тижні).

Гіповітаміноз С виникає при недостатньому вмісті аскорбінової кислоти в їжі, найчастіше зустрічається у дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні.

Основні джерела аскорбінової кислоти такі: солодкий перець, петрушка, кріп, зелена цибуля, помідори, капуста, шпинат, щавель, салат, картопля, апельсини, лимони, мандарини, черешня, смородина, суниці, аґрус, горобина, шипшина, печінка, листки чаю.

Клініка гіповітамінозу С: діти стають малорухливими, на шкірі з’являються дуже дрібні петехії, особливо легко вони виникають на обличчі, шиї, верхній частині тіла після тривалого кашлю, плачу. При травмі, уколі виникає крововилив. Б осаді сечі є невелика кількість еритроцитів при відсутності захворювання нирок. Для затяжних форм гіповітамінозу С властиві уповільнене збільшення маси тіла, затримання росту, виснаження.

Гіповітаміноз С зумовлює схильність до інфекції, тому його перебіг часто ускладнюється отитом, нієлітом, пневмонією і т. д.

Профілактика полягає у своєчасному призначенні настою шипшини, соків (смородинового, яблучного). Додатково взимку призначають аскорбінову кислоту (по 30−50 мг на день).

Лікування. Профілактичну дозу аскорбінової кислоти подвоюють і вводять перорально або внутрішньовенне залежно від віку по 1−4 мл 5% розчину (50−200 мг аскорбінової кислоти). Одночасно призначають рутин.

Гіповітаміноз Р. Вітамін утин, цитрин) має виражену дію на стінки судинОсновні джерела його ті самі, що й аскорбінової кислоти. Він посилює її дію, сприяючи відновленню дегідро-аскорбінової кислоти в аскорбінову і переводячи з неактивної форми в активну. Гіповітаміноз рутину тісно пов’язаний з С-віта-мінною недостатністю, тому окремо говорити про його клініку недоцільно. Потреба дитини на добу -10−25 мг. У зв’язку з біофункціональною близькістю препарат рутину випускають у поєднанні з аскорбіновою кислотоювін дістав назву аскорутину.

Гіповітаміноз, зумовлений недостатністю вітамінів групи В.

До цієї групи входять фолієва кислота, тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота, піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пая-гамат, біотин і пантотенова кислота.

Вітаміни групи В беруть участь у забезпеченні нормальної функції серцево-судинної, м’язової, кровотворної систем, мозку, регулюють обмінні процеси в організмі.

Джерелом вітамінів групи В є пивні дріжджі, шпинат, горіхи, риба, помідори, гриби, печінка, субпродукти. Вітаміни групи В синтезуються мікрофлорою кишок, нестача їх має комплексний характер.

Тіамін міститься в злакових і бобових культурах, печінці, субпродуктах, нежирній свинині. Нестача його (хвороба 6epi-6epijj значно поширена у країнах Сходу.

Клінічні прояви: серцево-судинна недостатність, ураження нервової системи та травного каналу (нудота, блювання, відсутність апетиту). Гіповітаміноз ВІ є однією з головних причин розвитку гіпотрофії. Для нього характерні розлади функції органів травлення: втрата апетиту, схильність до диспепсії, блювання. Спостерігається ціаноз шкіри, її мармуровість внаслідок розширення вен, холодні кінцівки.

Добова потреба дитини в тіаміні - 1−2 мг. З лікувальною метою приймають полівітамінні препарати («Ундевіт», «Пангек-савіт» та ін.), парентерально вводять 5−6% розчин тіаміну. Разова лікувальна доза становить таку кількість міліграмів тіаміну, скільки років дитині, але не більше 10 мг.

Гіповітаміноз В2. Рибофлавін бере участь у процесах росту ідновлення тканин. При його дефіциті знижується засвоєння білків, порушується всмоктування жирів, знижується імунітет.

Основними джерелами рибофлавіну є злакові і бобові культури, печінка, субпродукти, яйця.

Клініка: стоматит, заїда, тріщини і кірочки в куточках рота, сухість і синюшність губ, сухий яскраво-червоний язик, Світлобоязнь тощо. Вважають, що авітаміноз В 2 в поєднанні з авітамінозом В. І зумовлюють картину недостатнього розвитку кишок.

Добова потреба до 1 року- 1 мг, до 3 років- 1,5 мг, старше 3 років — до 3 мг. Разова доза, яка застосовується з лікувальною метою, становить 2−10 мг.

Гіповітаміноз PP. Нестача нікотинової кислоти в організмі веде до виникнення пелагри (шершава шкіра). В наш час істинна пелагра зустрічається тільки в країнах Азії, Африки. Виникнення захворювання пов’язане з недостатнім харчуванням, відсутністю в їжі яєць, м’яса, свіжих овочів. Найчастіше вона проявляється наприкінці зими і на початку весни.

Клініка. Схуднення, лущення, огрубіння і пігментація шкіри, яскраво-червоний (лаковий) язик. Потім розвивається слинотеча, виникає відчуття паління в роті.

Розгорнута клініка нестачі нікотинової кислоти характеризується наявністю тріади Д: дерматит, діарея, деменція. У дітей раннього віку можна виділити основний симптом — стійкий пронос, який не піддається звичайному лікуванню, але швидко ліквідується після призначення нікотинової кислоти. Рідше спостерігаються зміни на шкірі у вигляді пігментації на лобі, шиї, тильній поверхні фаланг, живота, в ділянці пахвових і пахвинних складок. Такі діти справляють враження погано вимитих. Іноді бувають різко виражені зміни слизової оболонки рота і язика (гіперемія і згладжування сосочків).

Нервово-психічні зміни в ранньому віці виражені слабо.

Профілактика. Повноцінне харчування з введенням до раціону продуктів, що містять нікотинову кислоту (м'ясо, яйця, крупа, риба, дріжджі). Потреба організму дитини в нікотиновій кислоті становить 5−20 мг на рік життя.

Лікування. Правильна дієта з оптимальною кількістю повноцінних білків і вітамінів, особливо комплексу В. Нікотинова кислота — 6−12 мг на рік життя дитини. Призначають у таблетках по 10 мг, драже- 15 мг, у розчинах 1 і 5% до 10 і 15 мг. Разова доза препарату залежно од віку — від 5 до 30 — 50 мг, при пелагрі - до 200 мг на добу.

Гіповітаміноз В с. Фолієва кислота синтезується мікрофлорою кишок. При нестачі її в організмі гальмується еритропоез, виникають розлади травлення (пронос, гастрит), паралічі та судороги, розвивається анемія. Добова потреба дитини — 1 мг. Лікування проводять протягом 2−3 тижнів по 1−2 мг на день.

Гіповітаміноз К. Філохінони — вітаміни коагуляції, підвищують здатність крові зсідатися, синтезуються мікрофлорою кишок, всмоктуються тільки при наявності жовчі. Джерела філохінонів — капуста, шпинат, помідори, горох, печінка. Нестача їх дає характерну клінічну картину у новонароджених. З 2−3-го дня життя знижуються кількість протромбіну в крові і здатність крові зсідатися. У деяких дітей спостерігаються криваве блювання (гематемезис), випорожнення з домішками крові (мелена), носові і пупкові кровотечі, нерідко крововиливи в шкіру, підшкірну основу і внутрішньочерепні.

Для запобігання геморагіям доцільне раннє годування новонароджених, оскільки їхні кишки при народженні стерильні і лише поступово заселяються мікрофлорою, що бере участь у синтезі філохінонів, які рекомендується призначати жінкам перед пологами.

Гіповітаміноз В е. Основні джерела піридоксину: зернові та бобові культури, яловичина, печінка, телятина, свинина, баранина, сир, риба (тріска, тунець, лосось та ін.).

Клініка. Зниження апетиту, нудота, дерматит. У маленьких дітей — затримка у рості і збільшення маси тіла, м’язова слабкість, посилення шкірних проявів ексудативного діатезу, ек-8еми, дерматиту, судороги.

Добова потреба в піридоксині для дітей до 1 року — 0,5 мг, від 1 року і більше — 1 мг. З лікувальною метою його вводять ентерально чи парентерально (1−5% розчин) в разовій дозі від 3 до-30 мг.

Гіповітаміноз В12. Джерела ціанокобаламіну — печінка, субпродукти, риба, яйця. Клінічно гіповітаміноз його проявляється анемією. Добова потреба становить 0,5−2 мкг. З лікувальною метою вводять парентерально розчин ціанокобаламіну до 30 мкг на добу.