Алфавіт.
Голосні.
Дифтонги
Як у перед е, і, у, ае, ое, еи Як к перед а, о, и і у кінці слова, перед всіма приголосними. Граматична тема: Особливості читання деяких приголосних. Буквосполучення ngu, su, ti. Виробити навики правильно писати та вимовляти слова з буквосполученнями ngu, su, ti. У лат. мові 6 голосних Голосні а, е, о, и пишуться і читаються як і гол. в укр. мові. Визначити в яких словах с читається як у… Читати ще >
Алфавіт. Голосні. Дифтонги (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Методрозробка практичного заняття з латинської мови.
І. Тема практичного заняття.
а) Граматична тема: Алфавіт. Голосні. Дифтонги.
б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.
ІІ. Мета практичного заняття.
а) Навчальна мета: навчити студентів правильно читати латинські слова з вмінням вірного пояснення вимови голосних, дифтонгівправильно читати медичні терміни, у склад яких входить буквау-, -і-.
б) Виховна мета: Invia est in medicina via sine lingua Latina. — Непрохідний шлях в медицині без латинської мови. Провести бесіду про те, що медична освіта неможлива без володіння основами латині.
в) Професійне спрямування заняття.
Навчити студентів грамотно читати та перекладати медичні терміни, в склад яких входять дифтонги, буквиу-, -і-.
ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.
№ п/п. | Основні учбові елементи. | Рівень засвоєння. |
Засвоїти правила читання голосних букв, дифтонгів. | ||
Навчити студентів вірно читати медичні терміни. | ||
Виробити навики правильно писати та вимовляти дифтонги, голосні буквиі-, -у; | ||
Засвоїти лексичний мінімум. |
IV. Методичні рекомендації студентам.
V. План і організаційна структура практичного заняття.
№ п/п. | Етапи і основні питання заняття. | хв. | Оснащ. уроку. | Рівень засв. | Кількість оп.студ. |
І. | Оргмомент. | Кабінет лат.мови. | |||
ІІ. | Перевірка домашнього завдання а) історія лат. мови б) роль лат. і гр. мови у створенні мед. термінології. в) алфавіт. | Конспект Конспект Підр.табл. | |||
ІІІ. | Подача нового матеріалу. 1. Пояснення нового матеріалу. 2. Робота над новою лексикою. 3. Ознайомлення з терміноелементами. | Табл. | |||
IV. | Переклад лексичних груп, термінів (робота з розд. матеріалом). | Карточки підр | |||
V. | Підведення підсумків. |
VI. Подача нового матеріалу.
І. Підготовчий етап:
1.Повторити алфавіт.
2.Пояснення нового граматичного матеріалу: Голосні. Дифтонги.
3.Опрацювання лексики.
4.Завдання для контролю вихідного рівня.
№ п/п. | Питання. | Еталон відповіді. | Рівень засвоєння. |
Скільки голосних у лат. мові. Як читається гол. а, е, о, и,. | 1. У лат. мові 6 голосних Голосні а, е, о, и пишуться і читаються як і гол. в укр. мові. | ||
У яких випадках голоснаічитається якй; | 2. Перед голосною на початку слова і між голосними всередині слова. | ||
Як читається буквау-. Які ви знаєте грецькі префікси і корені з буквоюу; | 3. Які; hyper, hypo, dys, syn. hydr, myo, myc, oxy, pyr, poly. | ||
Визначення «дифтонг» . Які дифтонги х-ні для лат.мови. | 4. Сполучення двох голосних, які вимовляються як один склад. Дифтонги ае, ое, ои, аи. | ||
Пояснити вимову дифтонгів ае, ое, еи, аи. | 5. ае = е, ое = е (о) еи = еу (ев) аи = ау (ав). |
ІІ. Основний етап а) Читання та переклад слів.
б) Пояснення вимови дифтонгів, вживанняу-, -і-,.
VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.
№ п/п. | Питання. | Еталон відповіді. | Рівень засвоєння. |
Пояснити вимову і написанняуу словах: Pyramedonum. Hydrops. Dysenteria. | — учит, якіу гр. коренях pyr, hydr, у префіксі dys. Пірамідонум (руr гр. корінь) Гідропс (hyd гр. корінь) Дізентеріа (dys — гр. префікс). | ||
Пояснити вимову дифтонгів: diaeta. aloe. lagoena. auris. | ае = е, ое = ое, ое = е, аи = ау діета алое лагена ауріс. |
VIII. Пояснення дом. завдання.
1)И.Я.Козовик, Р. И. Манеу. Учебник лат. языка § 2, § 3, § 4 — записати у словник. Впр. II, III, IV, V, VI ст. 15−16.
2)Е.М. Шевченко Лат. мова і основи мед. термінології. § 2, § 3, § 4. впр. 1, 2 стор.8.
Методичні вказівки для студентів по темі: Алфавіт. Голосні. Дивтонги.
Рекомендована література:
1) И. Я. Козовик, Р. И. Манеу. Учебник лат. языка К. 1988 г.
Теорія: § 1, § 2, § 3, § 4.
Вправи: ст. 15−16.
2) Е. М. Шевченко Лат. мова і основи мед. термінології. К. 1992р.
Теорія: § 1, § 2, § 3, § 4.
Вправи: § 6.
Контрольні питання.
1.Скільки букв в лат. алфавіті і як вони називаються?
2.Назвати голосні літери латин. алфавіту і правила їх читання.
3.В яких коренях і префіксах вживається у?
4.Як читається голосний і?
5.Що називається дифтонгом? Які є дифтонги в лат. мові і як вони вимовляються?
6.Як читаються буквосполучення ае, ое?
Методрозробка №.
практичного заняття з латинської мови.
І. Тема практичного заняття.
а) Граматична тема: Особливості читання деяких приголосних. Буквосполучення ngu, su, ti.
Буквосполучення з h у словах грецького походження.
б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.
ІІ. Мета практичного заняття.
а) Навчальна мета: навчити студентів правильно читати латинські слова, пояснювати вимову деяких приголосних, буквосполучень.
б) Виховна мета: Non est medicina sine lingua Latina — Нема медицини без латинської мови. Провести бесіду про те, що медицина неможлива без знання латинської мови.
в) Професійне спрямування заняття.
Навчити студентів грамотно читати та перекладати медичні терміни.
ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.
№ п/п. | Основні учбові елементи. | Рівень засвоєння. |
Засвоїти правила читання приголосних, буквосполучень. | ||
Навчити студентів вірно читати медичні терміни. | ||
Виробити навики правильно писати та вимовляти слова з буквосполученнями ngu, su, ti. | ||
Засвоїти лексичний мінімум. |
IV. Методичні рекомендації студентам.
V. План і організаційна структура практичного заняття.
№ п/п. | Етапи і основні питання заняття. | хв. | Оснащ. уроку. | Рівень засв. | Кількість оп.студ. |
І. | Оргмомент. | Кабінет лат.мови. | |||
ІІ. | Перевірка домашнього завдання а) історія лат. мови б) алфавіт, голосні, дифтонги мед. термінології. в) читання вправ. | Конспект, табл Підруч. Підр.ст. 8, 16. | |||
ІІІ. | Подача нового матеріалу. 1. Пояснення нового матеріалу. 2. Робота над новою лексикою. 3. Ознайомлення з терміноелементами. | Підр. Ст. 16,17,18. Підр. | |||
IV. | Переклад лексичних груп, термінів (робота з розд. матеріалом). | Підр. | |||
V. | Підведення підсумків. |
VI. Подача нового матеріалу.
І. Підготовчий етап:
1.Повторити алфавіт, правила читання голосних, дифтонгів.
2.Пояснення нового граматичного матеріалу. Особливості читання деяких приголосних. Буквосполучення ngu, su, ti. Буквосполучення з h у словах грецького походження.
3.Опрацювання лексики.
4.Завдання для контролю вихідного рівня.
№ п/п. | Питання. | Еталон відповіді. | Рівень засвоєння. |
У якому випадку ti читається як ці? | ti читається як ці перед голосною (operatio). | ||
В яких випадках s читається, як українське з? | Між голосними, між голосною і приголосною m або n (mensis, basis). | ||
Як читаються буквосполучення ch, ph, rh, th і в яких словах вони зустрічаються? | ch-x, ph-ф, rh — p, th — m. у словах грецького походження (chamomilla, therapia). | ||
Як витається буква с? | Як у перед е, і, у, ае, ое, еи Як к перед а, о, и і у кінці слова, перед всіма приголосними. |
ІІ. Основний етап.
а) Читання та переклад слів.
б) Пояснення вимови буквосполучень ti, ngu, gu, surh, th, ph, ch.
VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.
№ п/п. | Питання. | Еталон відповіді. | Рівень засвоєння. |
Пояснити читання буквосполучень в таких словах: Mentha, unguis, funetio,. Quercus, tilia, consuetudo. | Мента (th-m), унгвіс (перед гол. нгв), функціо (ti перед гол як ці). Кверкус (QU — кв) тіліа (ti перед пригол як ті), консветудо (su перед голосн з якими утв окремий склад читається як св). | ||
Визначити в яких словах с читається як у, а в яких як к: carum, crista, coena, cerebrum, fractura. | Карум (с перед а), кріста (с перед приголсоню), цена (с перед дифтонгом ое), церебрум (с перед е), фрактура (с перед приголосною). |
VIII. Пояснення дом.завдання.
1) И. Я. Козовик, Р. И. Манеу. Учебник лат. языка § 5, § 6 — записати у зошит. Впр. I, II, ІІІ, IV, V, ст. 18−20.
2) Е. М. Шевченко Лат. мова і основи мед. термінології. § 8, § 10, § 11. впр. § 9 стор. ІІ, § 13 ст. 13.
Методичні вказівки для студентів по темі: Особливості читання деяких приголосних. Буквосполучення ngu, su, ti.
Буквосполучення з h у словах грецького походження.
Рекомендована література:
1) И. Я. Козовик, Р. И. Манеу. Учебник лат. языка К. 1988 г.
Теорія: § 51, § 6.
Вправи: ст. 18−20.
2) Е. М. Шевченко Лат. мова і основи мед. термінології. К. 1992р.
Теорія: § 8, § 10, § 11.
Вправи: § 9, § 13.
Лат.прислів'я: ст. 13.
Контрольні питання.
1.Як читається буква с? Дати приклади.
2.Як читається буква s?
3.У якому випадку ti читається як ті?
4.Як читаються буквосполучення ch, ph, rh, th?
5.Як читаються буквосполучення ngu, su, ti?
6.Коли буквосполучення su читається як св?