Аналіз господарської діяльності підприємства

Зміст роботи:

1. Характеристика галузевої структури хімічної промисловості та ЛФМ зокрема

2. Оцінка виробничої програми підприємства

3. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства

4. Моніторинг діяльності підприємства. Аналіз виробництва в системі «витрати — обсяг виробництва — прибуток» на підприємстві

5. Винайдення резервів для поліпшення ефективності господарського стану підприємства

Висновки

Література

1. Характеристика галузевої структури хімічної промисловості та ЛФМ зокрема

Особливістю хімічної промисловості є здатність забезпечити народне господарство матеріалами з наперед визначеними властивостями, поліпшеної якості і в необхідній кількості. Хімічна промисловості забезпечує народне господарство мінеральними добривами, содою, фарбами, паливно-мастильними продуктами, пластмасами, синтетичними волокнами, та багатьма іншими видами сировини і матеріалів, сприяє інтенсифікації виробничих процесів, економії витрат суспільної праці. Багатогалузева хімічна промисловість України випускає продукцію більш як 120 тис. найменувань. До її складу входить більше 200 підприємств. Найбільш важливими галузями є гірничо-хімічна та основної хімії.

У структурі хімічної промисловості однією зі складових є підгалузь хімії тонкого органічного синтезу — лаків, фарб, фотохімічних товарів. Лакофарбове виробництво займає 6% від загальної кількості хімічної промисловості. Лакофарбове виробництво є одним з найбільших по Україні (43% від загального обсягу виробництва). З урахуванням екологічно чистих нових технологій освоєно понад 120 видів лакофарбової продукції.

До переліку найважливіших видів продукції відносяться:

— лаки бітумні, алкідні та алкідно-карбомідні,

— нітролаки, поліефірні та поліуретанові лаки,

— фарби масляні, акрилові, воднодисперсні,

— емалі алкідні.

Відмінною особливістю підприємств ЛФМ є той факт, що виробництво сучасних лаків та фарб не відноситься до енергомістких виробництв. Так, частка галузі в енерговитратах всієї хімічної промисловості становить 1,6%, а частка енерговитрат у собівартості продукції = 2,4%. В розміщенні підприємств загальної хімії або нафтохімічніх спостерігається орієнтація на енергетичний та водний фактор. Підприємства ж, що виробляють ЛФМ, не мають такої жорсткої прив’язки, територіально вони скоріше зорієнтовані на ринки робочої сили та ринки збуту.

Сировинна база лакофарбової промисловості дуже широка (налічує близько 350 найменувань). Тому це виробництво має широкі виробничі зв’язки з різними галузями господарства України, зокрема нафтопереробною і нафтохімічною, кольоровою та чорною металургією, лісохімічною, олійно-жировою та ін. У різних районах країни налічується близько 30 великих підприємств та окремих невеликих виробництв. Значна концентрація цих підприємств у Придніпровському регіоні, є виробничі потужності у Сумській області, Одещині, Київщині. Серед великих виробників, які посідають лідируючі позиції на вітчизняному ринку, найпомітнішими є: ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод», ТОВ ПП «ЗІП» (Дніпродзержинськ), ЗАТ «Лакма» (Київ), АТЗТ «Хімрезерв» (Київ), ЗАТ «Коростенський завод Янтар» (Коростень), ЗАТ «Ніфар» (Чернігівська обл.), ЗАТ «Снєжка-Україна» (Яворів), ЗАТ «Елакс» (Одеса) та ін. Наздогнати лідерів прагнуть ТОВ «Тімекс» (Харків), ТОВ «Колор» (Чернівці), «Фіолент Колор» (Севастополь).

Слід зазначити, що характерною особливістю розвитку ринку ЛФМ є його динамічний зріст. На 2008 рік ємність ринку зросла порівняно з 2007 роком і склала 325 тис. т. При цьому близько 265 тис. т. — продукція вітчизняних виробників. У «Пояснювальній записці до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2008 рік» прогнозується зростання обсягів виробництва хімічної промисловості і лакофарбової галузі зокрема. Зазначається, що значна кількість підприємств працюватиме на зовнішній ринок.

2. Оцінка виробничої програми підприємства

Виробнича програма підрозділів основного виробництва представляє собою сукупність продукції конкретного виду, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів. У даній курсовій роботі розглядається підприємство, що виробляє лакофарбову продукцію. Так, згідно номера варіанта, в якості вироблюваної продукції обрано емаль ПФ-133 світло-димчасту.

Таблиця 1

Вихідні дані для обчислення потужності та ступеня збалансованості виробничої програми підприємства

Щоб оцінити відповідність виробничої програми (Qф) наявним на підприємстві потужностям (Пв) по виготовленню обумовленого виду продукції, необхідно віднайти останню за показниками роботи підприємства. Зробимо це за формулою (1):

Пв = N*РПАСП*Тр = N*РПАСП.(nзм*Тд*Тзм*kт - ТТНП — ТІ13Р), тонн (1),

де N - кількість агрегатів, які беруть участь у виготовленні цільової продукції. Згідно умов N = 150 одиниць;

РПАСП - паспортна потужність одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції, тонн на годину;

Тр - річний фонд робочого часу одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції, годин;

Тд - кількість робочих днів одиниці обладнання, яке бере участь у виго-товленні цільової продукції, на тиждень, днів;

Тзм - тривалість робочої зміни, обумовлена графіком роботи підприєм-ства, годин на день;

nзм - кількість робочих змін на добу, встановлена за графіком роботи підприємства;

kт - кількість робочих тижнів на рік (kт = 52);

ТТНП - технологічно неминучі перерви в роботі основного обладнання, годин на рік;

ТП3Р - планово-запобіжні ремонти основного обладнання, годин на рік.

Обчислимо потужності виробництва:

тонн.

Ступінь сформованості виробничої програми оцінимо за коефіцієнтом використання виробничих потужностей підприємства () за формулою (2):

частка одиниці (2)

Відповідно .

Для оцінки ефективності використання виробничого обладнання при виготовленні певного виду продукції необхідно обчислити коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (kЕКС), коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (kІНТ), інтегральний коефіцієнт (kІНТЕГР) та резерв потужності (RП).

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання: (3),

де ТК — календарний фонд робочого часу за рік, годин. Календарний фонд робочого часу обчислюється наступним чином, в нашому випадку маємо: годин. Відповідно: .

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання:, (4),

де Рф — фактична потужність одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції. За умов задачі Рф = 2,5 тонн на годину. Відповідно .

Інтегральний коефіцієнт:, (5).

Згідно формул (3) та (4), .

Обчислимо резерв потужності:, (6).

В нашому випадку маємо: .

За розрахунками зрозуміло, що підприємство не досить ефективно використовує свої виробничі потужності. Це є наслідком того, що робота організована лише в одну зміну. Слід розглянути можливість роботи в декілька змін, що збільшило б ефективний час роботи обладнання і сприяло б загальному підвищенню ефективності використання ОВФ.

3. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства

Вихідні дані для розрахунку балансу робочого часу, чисельності та заробітної плати виробничих працівників наведено в таблиці 2.

Необхідно оцінити ресурсний потенціал підприємства, зокрема ступінь його забезпеченості трудовими і сировинними ресурсами.

Ступінь забезпеченості трудовими ресурсами оцінюється шляхом розрахунку чисельності персоналу, для чого попередньо складають баланс робочого часу одного облікового працівника, виходячи з графіку його роботи, тобто розраховують ефективний фонд роботи одного облікового працівника (ТЕФ), використовуючи при цьому завдання індивідуального варіанта:

годин, (7),

Таблиця 2

де ДК — календарний період, 365 днів;

ДС — кількість часу, який припадає на святкові дні (10 днів);

ДВ — кількість часу, який припадає на вихідні дні (104 днів);

ДВІДП — тривалість відпустки працівника (28 календарних днів);

ДХВ — відсутність працівника через хворобу (не більше 4 днів);

ДДО — виконання державних обов’язків (1 день);

ДЦП — цілодобові простої (1 день);

ДУВ — період учбової відпустки (1 день).

Ефективний фонд роботи облікового працівника:

годин.

За результатами обчислення ефективного річного фонду роботи облікового працівника складемо баланс робочого часу у вигляді таблиці 3.

Таблиця 3. Баланс робочого часу одного облікового працівника.

Обрахуємо чисельність основних виробничих робітників (ЧПР), їх заробітної плати (ЗППР) та загального річного фонду заробітної плати.

Обчислимо штат основних виробничих працівників, тобто їх облікову чисельність:

осіб, (8)

де: tМ — повна трудомісткість виробничої програми, людино-годин;

kВН — коефіцієнт виконання норми виробітку, ч. од.

Отже, штат основних виробничих працівників складає: осіб.

Розподілимо штат на відповідні категорії, тобто на основних виробничих працівників, допоміжних працівників та черговий і ремонтний персонал. За умовами завдання:

— чисельність основних працівників 60%, осіб;

— чисельність допоміжних працівників 35%, осіб;

— чисельність ремонтного персоналу 5%, осіб.

Обчислимо заробітну плату виробничих працівників (ЗППР) за формулою:

грн. (9)

де: ТСТ — годинна тарифна ставка за виконувану роботу. За умовами завдання тарифна ставка:

— основних працівників 1,3 грн/годину;

— допоміжних працівників 1 грн/годину;

— ремонтного персоналу 0,95 грн/годину.

ТЕФ — річний ефективний фонд роботи працівника. Згідно даних таблиці 2 ТЕФ = 1771,2 годин;

вПР — відсоток премії, встановлений за якісне виконання плану до тарифного заробітку працівника. За умовами завдання вПР = 0,1.

Зарплата основних працівників: грн.

Зарплата допоміжних працівників: грн.

Зарплата ремонтного персоналу: грн.

Визначимо загальну чисельність керівників, спеціалістів і службовців. Для цього необхідно скористатися формулою (10), отриманою експериментальним шляхом для підприємств хімічної промисловості:

осіб,(10)

де л — коефіцієнт галузевої специфіки виробництва (для підприємств хімічної промисловості л = 0,6).

Згідно цього, загальна чисельність працівників адміністративно-управлінського персоналу: осіб.

За умовами завдання, чисельність керівників = 30% від загальної чисельності АУП, тобто: осіб.

Чисельність спеціалістів = 60% від загальної чисельності АУП, тобто: осіб.

Чисельність службовців = 10% від загальної чисельності АУП, тобто:

осіб.

Таблиця 4. Склад, чисельність та фонд заробітної плати виробничих працівників підприємства

Обчислимо заробітну плату керівників, спеціалістів і службовців:

грн.(11)

де: О — місячний оклад керівника, спеціаліста чи службовця, грн/місяць;

ТМ — кількість відпрацьованих за рік місяців, ТМ = 12;

дП — процент премії до посадового окладу за належне виконання своїх службових обов’язків. За умовами задачі дП = 0,25.

Місячні оклади: керівника 815грн, спеціаліста 510грн, службовця 312 грн.

Відповідно, заробітна плата:

— керівника: грн;

— спеціаліста: грн;

— службовців: грн.

Таблиця 5. Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців.

Таким чином, річний фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу буде складатися з фонду заробітної плати виробничих працівників, керівників, спеціалістів та службовців:

ЗППВП = 2 546 551,66 + 590 910 = 3 137 461,66 грн.

Необхідною умовою забезпечення виробничого процесу є наявність виробничих фондів. Обчислимо середньорічну вартість основних виробничих фондів підприємства за формулою (12):

грн,(12)

де: ФПГ — вартість основних виробничих фондів підприємства на початок року по групах, грн;

ФВВ — вартість введених у виробництво протягом року основних виробничих фондів по групах, грн;

ФВИБ — вартість вилучених з виробництва протягом року основних виробничих фондів по групах;

Т1 — строк залучення основних виробничих фондів по групах у виробництво;

Т2 — строк вилучення основних виробничих фондів по групах з виробництва, місяців.

Для розрахунків скористаємось умовами задачі згідно варіанта:

Таблиця 6.

Згідно з умовами, середньорічна вартість основних фондів за групами амортизації така:

— І група: тис. грн, так як за умовами відсутні введені чи виведені фонди;

— ІІ група: тис. грн;

— ІІІ група: тис. грн;

— ІV група: тис.грн.

Середньорічна вартість активної частини ОВФ становить:

= тис. грн.

Середньорічна вартість всіх ОВФ становить:

= + 2600 = 5383,33 тис. грн.

Для обґрунтування виробничої програми підприємства необхідно дати оцінку витратності виробництва на основі собівартості виготовленої продукції. Перед тим, як скласти таблицю 8 розрахуємо окремі статті витрат.

Стаття «Сировина та матеріали» (ССМ) розраховується таким чином:

грн, (13)

де: НСМі — норми витрат сировини та матеріалів на виробництво продукції, в натуральних одиницях;

ЦСМі — ціна одиниці сировини чи матеріалів, грн. за одиницю;

QФ — обсяг виробленої продукції в натуральних одиницях.

1. Обчислимо річні витрати по статті «Сировина»:

- вуглець технічний П-803: 1891,4 тис. грн;

- уайт-спірит: тис. грн;

- фотореагент Т-66: тис. грн;

- аеросил А-175: тис. грн;

- двоокис титана: тис. грн;

- оміакарб 2GU: тис. грн;

- рідина ПМС-200 А: тис. грн;

- речовина оксіхім: тис. грн;

- пігмент жовтий: тис.грн.

Загальні витрати по статті «Сировина» = 1 055 617,78 тис. грн./рік.

2. Річні витрати по статті «Напівфабрикати»:

- лак ПФ-060: тис. грн;

- сикатив 64П: тис.грн.

Загальні витрати по статті «Напівфабрикати» = 2 590 606,48 тис. грн./рік.

3. Розрахунки річних витрат по статті «Допоміжні матеріали»:

- банка пакувальна: тис. грн;

- стрічка пакувальна: тис. грн;

- ящик пакувальний: тис. грн;

- підложка: тис.грн.

Загальні витрати по статті «Допоміжні матеріали» = 531 042,4 тис. грн./рік.

4. Річні витрати за статтею «Енергія, вода»:

- електроенергія: тис. грн;

- вода: тис.грн.

Загальні витрати статті «Енергія, вода» = 341 922 тис. грн./рік.

5. Стаття «Заробітна плата основних виробничих робітників», дані для якої беремо з таблиці 4:

ЗПОВР = 1686,86 тис. грн./рік.

6. Стаття «Відрахування від заробітної плати» передбачає виплати до фондів соціального страхування, зайнятості, пенсійного фонду і складає 38% від заробітної плати ОВР:

тис. грн./рік.

7. Калькуляційна стаття «Витрати на підготовку та освоєння виробництва» містить низку витрат на проектування виробів, на розробку і документальне оформлення нормативів по труду, норм витрат сировини і матеріалів, на корегування технічної документації при переході на масове виробництво. Їх сума наведена в додатку:

ВПОВ = 93 345 тис. грн./рік.

8. Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» включає:

— заробітну плату допоміжного і чергового та ремонтного персоналу підприємства (табл.4) з відрахуваннями, сума яких складе 38% від суми їх зарплати;

— амортизаційні відрахування (Аi) по нормам від середньорічної вартості виробничого обладнання (ФСРi), транспортних засобів та цінного інструменту, які обчислюються за формулою (14) за даними додатка:

грн, (14)

де НАi — норма амортизаційних відрахувань відповідної i-ої групи основних виробничих фондів підприємства;

— витрати на поточний ремонт виробничого обладнання (II, III та IV груп основних виробничих фондів), які в цій роботі дорівнюють 5% від їх середньорічної вартості, обчисленої за даними додатка за формулою (12).

В таблиці 7 наведено результати розрахунків статті «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання»:

Таблиця 7

Амортизаційні відрахування від середньорічної вартості основних фондів визначаємо по нормам амортизації згідно даних, наведених в таблиці 6:

АІІ = тис. грн.

АІІІ = тис. грн.

АІV = тис. грн.

?АII-IV = 620 + 209,6 + 216 = 1045,6 тис. грн.

9. Для розрахунку статті «Цехові витрати» підсумуємо:

— витрати на заробітну плату керівників, спеціалістів та службовців (табл. 5) з відрахуваннями у відповідні фонди за ставкою 38% від суми нарахованої їм заробітної плати:

ЗПАУП = 590,91 тис. грн, ВАУП = тис. грн;

— амортизаційні відрахування від вартості будівель та споруд (тобто І групи основних виробничих фондів підприємства), обчислені за формулою (14) за даними додатка:

АІ = тис. грн;

— витрати на ремонт будівель та споруд, які в цій роботі приймаються в сумі 2% від їх середньорічної вартості, обчисленій за даними додатка за формулою (12):

ВРЕМ = тис. грн;

— витрати на охорону праці всіх категорій працівників підприємства, наведені в додатку:

ВОП = 1372 тис.грн.

Цехові витрати становлять:

СЦЕХ = тис.грн.

Сума всіх наведених вище витрат складає цехову собівартість продукції.

10. До складу статті «Загальновиробничі витрати» відносять витрати на науково-дослідні та випробувальні роботи; витрати на охорону навколишнього середовища, геологорозвідувальні роботи; витрати на стандартизацію та сертифікацію продукції тощо. Їх сума наведена в додатку: ВЗВВ = 267 178 тис.грн.

11. Цехова собівартість продукції з урахуванням загальновиробничих витрат утворює виробничу собівартість виготовленої продукції:

Витрати на одиницю продукцію (1 тону емалі ПФ-133 світло-димчастої) по умовно-постійним статтям (ст. 8−11) розраховуються шляхом ділення суми річних витрат на річний обсяг виробництва.

На основі наведених розрахунків заповнюємо таблицю 8.

Калькуляція собівартості продукції (фактична) Найменування продукції - емаль ПФ-133 світло-димчаста Обсяг виробництва за рік (фактичний) 980 тис. тон Калькуляційна одиниця — 1 тона Таблиця 8.

На основі даних таблиці 8 проаналізуємо основні витратні показники роботи підприємства.

1. Сума змінних витрат (Сзм) у собівартості продукції за формулою (15):

СЗМ = В3і, грн,(15)

де: ВЗі - змінні витрати на виробництво продукції, які залежать від обсягів змін виробництва продукції. До них відносять витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електроенергію, воду, тощо;

СЗМ = 4 521 516,53 тис. грн.

2. Сума умовно-постійних витрат (СУП) у собівартості продукції:

СУП = ВПj, грн.,(16)

де ВПj — умовно-постійні витрати у собівартості продукції, які не залежать від змін обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на утримання й експлуатацію устаткування, на освоєння виробництва, цехові та інші загальновиробничі витрати:

СУП = 365 341,62 тис. грн.

3. Обчислимо питому вагу змінних витрат та умовно-постійних витрат в загальній виробничій собівартості виробництва продукції:

(17)

(18).

4. Внутрішня ціна виготовленої підприємством продукції (ЦОД) розраховується за формулою (19), виходячи із запланованого нормативного рівня рентабельності продукції (RН):

грн/т.(16),

де: СОД — виробнича собівартість одиниці виготовленої продукції,

RН — нормативний рівень рентабельності продукції. За умовою RН = 27%.

грн./т.

5. Товарна продукція підприємства розраховується за формулою 17:

(17)

тис. грн.

6. Матеріалоємність (МЄ), енергоємність (ЕЄ), зарплатоємність (ЗПЄ) досліджуваного виробництва розраховуються за формулами (18−20):

грн/грн,(18)

грн/грн,(19)

грн/грн,(20),

де: ССмі - сукупні витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, необхідні для виготовлення певної продукції (табл.8), відповідно:

грн./грн;

де: СЕ — витрати на енергію при виробництві певної продукції (табл.8), відповідно:

грн./грн;

де: ЗППВП — витрати на заробітну плату всього виробничо-промислового персоналу (за даними таблиць 4 та 5) відповідно:

грн/грн.

7. Беззбитковий обсяг виробництва (QБ) розрахуємо за формулою (21):

тонн, (21)

де: СУП — сума умовно-постійних витрат на виробництво річного обсягу продукції, грн.

СЗМод — сума змінних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції, грн/тону;

тис. тонн.

8. Ефективний обсяг виробництва продукції (QЕФ) розраховуємо, виходячи із суми планового прибутку (ППЛ), що його одержує підприємство при заданому нормативному рівні рентабельності (RН), тобто за формулою:

тонн (22)

тис. тонн Встановлено, що беззбитковий обсяг виробництва набагато менший фактичного і становить тис. тон проти 980 тис. тонн запланованого випуску. Розрахунки також показали, що ефективний обсяг виробництва перевищує беззбитковий на -= 650,865 тис. тонн. Проте видно, що ефективний обсяг виробництва менший за виробничу програму.

Таким чином, підприємство зможе отримати запланований прибуток, виконавши виробничу програму, що говорить про збалансованість останньої.

Відповідну ситуацію проілюстровано на рисунку 2.

4. Моніторинг діяльності підприємства. Аналіз виробництва в системі «витрати — обсяг виробництва — прибуток» на підприємстві

Для того, щоб оцінити та зробити висновки щодо ефективності діяльності підприємства, треба проаналізувати узагальнюючі показники його роботи. До таких відносяться:

а) обсяг виготовленої продукції в натуральному відтворенні:

QФ =980 тис. тонн;

б) обсяг товарної продукції (ТП):

ТП = 6 206 309,85 тис. грн;

в) фондовіддача (fВ), зміст якої полягає у визначенні, скільки грошей зпродукує кожна гривня, вкладена у виробничі потужності. Розраховується за формулою (23):

грн/грн, (23)

;

г) фондоємність (fЄ), яка є зворотнім до фондовіддачі показником, розраховується за формулою (24):

грн/грн, (24)

грн/грн;

д) собівартість обсягу виготовленої продукції

СЗАГ = 4 886 858,15 тис. грн;

е) cобівартість одиниці виготовленої продукції

СОД = 4986,59 грн./т;

є) витрати на 1 грн товарної продукції (ZТП) розраховуються за формулою (25):

грн/грн, (25)

грн/грн;

ж) продуктивність праці виробничих працівників (ППВП) та продуктивність праці всього виробничо-промислового персоналу (ППВПП) розраховуються за формулами (26,27):

грн/людину, (26)

грн/людину,

грн/людину, (27),

грн/людину, де: ЧВПП і ЧПР — чисельність виробничо-промислового персоналу та кількість виробничих працівників відповідно (з табл. 4,5);

з) фондоозброєність праці (fП) — співвідношення активної частки середньорічної вартості основних виробничих фондів і чисельності виробничо-промислового персоналу. Розраховується за формулою (28):

грн/людину,(28)

тис.грн/людину;

і) фактичний прибуток від господарської діяльності підприємства (ПФ) розраховується за формулою (29):

ПФ = ТП — СЗАГ, грн (29)

ПФ = 6 206 309,85 — 4 886 858,15 = 1 319 451,7 тис. грн Видно, що фактичний прибуток перевищує плановий на величину? П:

?П= ПФ — ППЛ = 1 319 451,7 — 1 118 960 = 200 491,7 тис. грн;

к) фактична рентабельність виготовленої продукції (RФ) розраховується за формулою (30):

(30)

що цілком відповідає умовам задачі.

5. Винайдення резервів для поліпшення ефективності господарського стану підприємства

На основі здійсненого на попередніх етапах курсової роботи аналізу діяльності підприємства до виконання пропонуються заходи, які дозволять поліпшити отримані показники. Напрямки поліпшення такі:

Таким чином, внаслідок зростання виробничої програми на 7% випуск продукції підприємства зросте до

тис. т.

Розрахуємо витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, електроенергію, воду та заробітну плату робітників з урахуванням запропонованих заходів.

1. Стаття «Сировина» знизиться на 5% за рахунок зниження норм витрат, на 10% - за рахунок зменшення цін на сировину. Річна сума витрат по статті зросте за рахунок зростання обсягів виробництва. Таким чином:

індекс зміни норм витрат становитиме 1 — 0,05 = 0,95;

індекс зміни ціни 1 — 0,1 = 0,9;

індекс зміни обсягів виробництва становитиме 1 + 0,07 = 1,07.

Згідно згаданих змін, обчислимо річні витрати по статті «Сировина»:

- вуглець технічний П-803: тис. грн/рік;

- уайт-спірит:

тис.грн/рік;

- фотореагент Т-66:

тис. грн/рік;

- аеросил А-175:

тис. грн/рік;

- двоокис титана:

тис. грн;

- оміакарб 2GU:

тис. грн;

- рідина ПМС-200 А:

тис. грн;

- речовина оксіхім:

тис.грн;

- пігмент жовтий:

тис.грн.

Загальні витрати по статті «Сировина» = 965 731,926 тис. грн./рік.

2. Розрахунки річних витрат по статті «Допоміжні матеріали"аналогічні попереднім:

- банка пакувальна:

тис.грн;

- стрічка пакувальна:

тис.грн;

- ящик пакувальний:

тис.грн;

- підложка: тис.грн.

Загальні витрати по статті «Допоміжні матеріали» = 485 824,14 тис. грн./рік.

3. Стаття «Напівфабрикати «знизиться на 2% за рахунок зниження норм витрат, на 4% - за рахунок зменшення цін. Але річна сума витрат по статті зросте за рахунок зростання обсягів виробництва. Таким чином:

індекс зміни норм витрат становитиме 1 — 0,02 = 0,98;

індекс зміни ціни 1 — 0,04 = 0,96;

індекс зміни обсягів виробництва становитиме 1 + 0,07 = 1,07.

Розрахунок річних витрат по статті «Напівфабрикати»:

- лак ПФ-060:

тис.грн;

- сикатив 64П:

тис.грн.

Загальні витрати по статті «Напівфабрикати» = 2 607 849,557 тис. грн./рік.

4. Стаття «Електроенергія» зміниться під впливом зменшення норми витрат на 7%, зростання тарифів за електроенергію на 50% та збільшення обсягів виробництва на 7%:

індекс зміни норм витрат становитиме 0,93;

індекс зміни ціни 1,5;

індекс зміни обсягів виробництва 1,07.

Річні витрати за статтею «Електроенергія»:

тис.грн.

5. Стаття «Вода» зросте через збільшення тарифів на 65% та збільшення обсягів виробництва продукції:

індекс зміни ціни 1,65;

індекс зміни обсягів виробництва 1,07:

тис.грн.

Загальні витрати статті «Енергія, вода» = 530 932,395 тис. грн./рік.

6. Стаття «Заробітна плата основних виробничих робітників» зросте через підвищення їх ЗП на 10% (індекс складе 1,1) та через збільшення чисельності основних виробничих робітників на 6 осіб.

Індекс зміни чисельності розраховується в такий спосіб:

(31)

де: ЧОВР — чисельність основних виробничих робітників,

?ЧОВР — зміни в чисельності працівників:

.

Зростання обсягів виробництва не впливає на заробітну плату інших робітників, оскільки погодинна заробітна плата відноситься до умовно-постійних витрат, які не реагують на зміну обсягів виробництва.

Заробітна плата основних виробничих робітників:

тис. грн/рік.

7. Стаття «Відрахування від заробітної плати основних виробничих робітників» також зміниться і становитиме:

тис. грн/рік

Інші статті собівартості не зміняться.

В таблиці 9 складемо планову калькуляцію собівартості продукції.

Калькуляція собівартості продукції (планова) Найменування продукції - емаль ПФ-133 світло-димчаста Обсяг виробництва за рік (плановий) 1048,6 тис. тон Калькуляційна одиниця — 1 тонна Таблиця 9.

Розрахуємо планові показники господарської діяльності підприємства з урахуванням вище перелічених змін в умовах господарювання. За умов, якщо ціна продукта буде незмінною:

· Обсяг товарної продукції (ТП):

тис. грн;

· Матеріалоємність (МЄ):

МЄ = грн./грн;

· Енергоємность (ЕЄ):

ЕЄ = грн./грн;

· Зарплатоємність (ЗПЄ):

ЗПЄ = грн/грн;

· Фондовіддача (fВ):

fВ = грн/грн;

· Фондоємність (fЄ):

fЄ = грн/грн;

· Витрати на 1 грн. ТП:

ZТП = грн/грн;

· Продуктивність праці виробничих працівників (ППВП):

ППВП = тис. грн/особу;

· Продуктивність праці промислово-виробничого персоналу (ПППВП):

ПППВП = тис. грн/особу;

· Фондоозброєність праці (fП):

тис. грн/особу;

· Прибуток від господарської діяльності підприємства:

ППЛ = 6 640 751,54 — 4 958 193 = 1 682 558,54 тис. грн;

· Фактична рентабельність виготовленої продукції (RФ):

RПЛ = ,

· Економічний ефект від впроваджених заходів (Е) обчислюємо за формулою (32):

грн.(32)

де: Ен — нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, в нашій роботі приймаємо його Ен — 0,15;

КФ та КПЛ — питомі капіталовкладення чинного та удосконаленого економічного стану підприємства відповідно, які розраховуються шляхом віднесення середньорічної вартості основних виробничих фондів до фактичного випуску продукції в натуральному відтворенні (тобто до виробничої програми підприємства), грн./ тону;

К = , (33);

КФ = грн./т;

КПЛ = грн./т;

хімічний промисловість виробництво програма СФ та СПЛ — собівартість одиниці виготовленої продукції за умов чинного та удосконаленого економічного стану підприємства відповідно, грн./тонну.

=

= 302 514,8084 тис. грн.

Зміна показників в плановому періоді після впровадження запропонованих заходів порівняно з фактичними проаналізована в таблиці 10.

Таблиця 10

Розрахунок ефективності чинного та удосконаленого економічного стану підприємства

Висновки

Метою даної курсової роботи є аналіз господарської діяльності підприємства хімічної галузі. Виконаний в роботі аналіз показав, що підприємство досягло заданого рівня рентабельності продукції 27%. Розрахунки показали, що ефективний обсяг виробництва перевищує беззбитковий. Також видно, що ефективний обсяг виробництва менший за виробничу програму.

Тобто, підприємство зможе отримати запланований прибуток, виконавши виробничу програму.

З метою покращання показників діяльності підприємства та підвищення рівня рентабельності його продукції в роботі було запропоновано ряд заходів. До них відноситься збільшення виробничої програми на 7% та зниження норм витрат ресурсів. Крім того, в роботі було враховано швидко змінювані умови господарювання підприємства. Так, враховано зміни цін на сировину та напівфабрикати, зміну тарифів на воду та електроенергію.

Обчисливши планові показники господарювання, було виявлено, що підприємство за нових умов зможе отримати додатковий прибуток в розмірі 363 106,84 тис.грн., що на 27,52% перевищує фактичний прибуток. При цьому, рентабельність продукції зросте на 6,9% і складе 33,9%. Така позитивна зміна відбудеться завдяки зниженню витрат на одиницю продукції.

Річний економічний ефект від впровадження заходів, щодо зміни чинного стану складе 302 514,8084 тис. грн. Такі зміни вказують на економічну доцільність проведення заходів.

Література:

1. Методичні рекомендації до виконання і захисту курсової роботи для студентів денної і заочно-дистанційної форм навчання напряму 0501 «Економіка та підприємництво» спеціальностей 6.50 100 «Економіка підприємства» і «Маркетинг» за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр / О. О. Гетьман. -Дніпропетровськ: УДХТУ, 2006. — 39 с.

2. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 2001. — 457 с.

3. Економіка: Навч. посібник для загальноосвіт. навч. закладів. — 2-ге, доп. вид. / С. В. Степаненко, А. М. Поручник, А. С. Бебело та ін.; За ред. канд. екон. наук, доц. С. В. Степаненка. — К.: КНЕУ, 2001. — 306 с.: іл.

4. Збірник завдань та практичних ситуацій з курсу «Економічна діагностика» для самостійної роботи студентів спеціальності «Економіка підприємства» всіх форм навчання / Укл. Н.М. Євдокимова. — К.: КНЕУ, 2000. — 60 с.

5. http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/34/2 020 078 921.html

6. http://ua.textreferat.com/referat-9280.html

7. http://www.dt.ua/2000/2675/47 723/

8. http://www.readbookz.com/book/113/2861.html

9. http://www.me.gov.ua/file/link/113 929/file/Po_Zap.doc.