Громадська структура молодіжного і дитячого руху в Україні

Реферат на тему:

Громадська структура молодіжного і дитячого руху в Україні

ПЛАН

1. Громадські об'єднання у системі молодіжного і дитячого руху.

2. Особливості діяльності молодіжних організацій (ознаки, функції МО).

3. Типологізація молодіжних організацій.

4. Основні риси громадських структур на сучасному етапі розвитку України.

1. Громадські об'єднання у системі молодіжного і дитячого руху.

Молодіжний та дитячий рух як система складається із 3-х підсистем, зупинимося на характеристиці організаційно-інституційної підсистеми. До її складу входять: державні структури та громадські структури. Головними у цій підсистемі є державні інститути, проте необхідно зазначити, що провідними і найбільш значимими в ній були і залишаються громадські самодіяльні структури. Основна причина такого стану речей: існування молодіжного руху довший час лише у формі громадських, самодіяльних об'єднань, а державні інститути молодіжного руху активно почали формуватися лише останні 10−12 років.

На думку більшості юнологів, громадська структура молодіжного руху складається з таких громадських об'єднань:

ерцевина молодіжного руху, найбільш важливою його ланкою є молодіжні організації, тобто під різними назвами (союзи, спілки, асоціації, рухи…) вони різні за назвою, за масштабами діяльності, за політичним забарвленням;

ізноманітні громадські молодіжні та дитячі фонди (зокрема: Дитячий фонд України, благодійний фонд підтримки робітничої та селянської молоді, Український фонд студентів, Український фонд студентів, Фонд «Молода Україна»);

маторські клуби за інтересами, що різняться як за напрямками (культурологічні, спортивні…) так і за формами діяльності;

олодіжні об'єднання, які не мають чітко вираженої організаційної структури, програмних документів їх називають «неформальні групи». До 80-х років «неформалами» називали майже всі молодіжні організації окрім комсомольської та піонерської. Сьогодні «неформальна група» — це група людей яких зв’язують особисті, не закріплені організаційно та не оформлені юридично зв’язки.

елігійні молодіжні об'єднання;

олодіжні секції, філії, «крила» при дорослих громадських організаціях та партіях;

олодіжні підприємства, госпрозрахункові установи, що діють при громадських молодіжних організаціях, а також окремі об'єднання молоді, які займаються виробничою, комерційною діяльністю не в межах громадських об'єднань (наприклад студентські загони МЖК, молодіжний туризм).

ьогодні виділяють як самостійну групу і студентські об'єднання (профспілкові організації студентів, фахові студентські організації та об'єднання за інтересами, органи студентського самоуправління).

2. Особливості діяльності молодіжних організацій.

Більше 90% молоді входять до молодіжних громадських організацій, отже варто досконало з’ясувати що юнологи конкретно розуміють під поняттям «молодіжної громадської організації». Зокрема Корнієвський та Якушик дали визначення терміну молодіжної громадської організації яке є досить точним, проте переобтяжене філософським змістом.

Отже, «МГО — це певні молодіжні суспільні сили, які: а) в тій чи іншій степені усвідомлюють свою специфічність, особливість своїх власних інтересів і свого місця і ролі в суспільствіб) здійснюють певну суспільно значиму діяльність, яка напрямлена на реалізацію їхніх інтересівв) мають чіткі внутрішні структури» .

Серед всіх визначень молодіжних організацій найбільш науковим, яке відповідає реаліям сьогодення є те, яке дане в Законі України «Про молодіжні і дитячі громадські об'єднання» від 1 грудня 1998. молодіжні громадські організації - це об'єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення і захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших суспільних інтересів.

Дитячі громадські організації (там же) — це об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, що напрямлена на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, а також соціальне становлення їх як повноправних членів суспільства.

Іншими словами, молодіжні організації це те місце де молоді люди можуть розвивати та представляти свої інтереси. Будь-яка молодіжна громадська організація має чотири головні ознаки.

Ознаки молодіжних громадських організацій:

фіційно оформлене членство (причому у різних формах: видача членських квитків, нагрудних значків…);

часть членів об'єднання у створенні його матеріальної бази у тому числі шляхом сплати вступних і членських внесків;

часть у самоуправлінні об'єднання (тобто участь у загальних зборах організації, бути членом секретаріату, або членом виконавчих органів — правління);

бов’язкова наявність статуту об'єднання, інколи можливо програми чи іншого програмного документу.

Процес створення і становлення молодіжних громадських організацій різноманітний, проте він в цілому має чотири основних стадії. Отже, стадії створення молодіжних організацій є такими:

омінальна стадія молоді люди лише об'єднуються в організацію, причому цей процес є стихійним, а тому зв’язки між ними є досить слабкі;

тадія формування, коли формуються зв’язки між членами організації а також розвиваються внутрішні структури онсолідуюча стадія характеризується чітким визначенням лідерів, формуванням активу, розподіленням функцій та обов’язків аключна стадія пов’язана із завершальним оформленням організації, коли вже прийняті основні документи — програми та статут Молодіжна громадська організація виконує наступні функції:

рганізаційну, вона пов’язана як із процесом об'єднування молоді на основі спільних інтересів в організацію так із навчанням молодих людей жити в колективі, звіряючи свої інтереси з інтересами інших людей даного колективу иховна — тобто організація виховує, вчить як хорошого так і поганому тому що відбувається великий вплив людини на людину омунікативна функція пов’язана із безпосереднім спілкуванням людей цієї організації між собою — це збагачує особистість навиками спілкування в колективі, окремій групі, мікро групі.

осподарська функція полягає у слідую чому: участь молоді у вирішенні як власних так і загальнодержавних задач (наприклад, матеріальна база, засоби забезпечення діяльності організації).

3. Типологізація молодіжних організацій.

В Україні сьогодні діє більш, як 60 всеукраїнських молодіжних громадських організацій, 300 регіональних — вони мають досить широкий спектр діяльності (зокрема, політичні, нейтральні до політики, культурологічні, спортивні, відпочинкові). Якщо брати до уваги статистичні дані, на початок 1998 року в Україні діяло 1,5 тисячі місцевих громадських об'єднаньна початку 2002 року вже було зареєстровано 4,5 тисяч об'єднань і їхнє число значно зростає з кожним роком. Їх систематизація є досить нелегким завданням.

Аналізуючи літературу з приводу цього питання, зауважимо що більшість джерел досить однобоко висвітлюють дане питання. Відмітимо, що в науковій літературі існує декілька підходів до типологізації (іншими словами класифікації) молодіжних громадських організацій. Основні критерії класифікації молодіжних громадських організацій:

собливості соціальної бази молодіжних організацій;

пецифіка генезису (виникнення), організаційні принципи і структура організації;

сновні функції молодіжної організації;

ісце молодіжної організації в суспільстві;

собливості впливу на суспільні процеси.

Типологізація може здійснюватися з урахуванням наступних факторів:

тнічні, расові приналежності учасників;

тать молодих людей;

егіональні особливості;

ік учасників (діти, підлітки, молодь);

рофесійні особливості учасників (студенти, бізнесмени…);

тан здоров’я (організації інвалідів).

Можна також в основу класифікації покласти наступні принципи:

собливості членства (індивідуальні, колективні, змішані).

тепені демократичності (демократичні, недемократичні).

тупені відкритості (легальні, напівлегальні, нелегальні).

ідношенні до соціально-економічної політики у суспільстві (ультраліві, ліві, лівоцентричні, центричні, право центричні, ультраправі).

тепені впливу на молодь (дуже впливові, впливові, маловпливові, невпливові).

ідношення до історичного розвитку даного суспільства його політичної системи (прогресивні, консервативні, реакційні).

тепені релігійної приналежності (релігійні, атеїстичні, світські).

пособу фінансування (державні, політичні, недержавні або громадські).

о рівню існування (всеукраїнські, регіональні, місцеві).

а характером існування (формальні, неформальні).

а кількістю членів (масові, мало чисельні).

Окремо слід зупинитися на молодіжних організаціях і політичних партіях. Ні одна із молодіжних організацій не може стояти поза політикою, оскільки «молодіжна організація маючи певні цілі і завдання контактує з дорослими політичними партіями, а досягти своїх цілей можна лише на основі системи певних цінностей.

Будь-яка молодіжна організація не будучи безпосередньо політичною має тим не менше пряме відношення до політики, тому що займаючись вихованням молоді, в тому числі формуванням ідейних переконань, політичної культури — така діяльність просто не може бути аполітичною". Це чітко видно підчас виборчих компаній, референдумів та інших масових заходах.

а політичним принципом (деполітизовані, з широкою ідейною платформою, високо політизовані).

Наведемо конкретні приклади молодіжних організацій за політичним принципом:

Деполітизовані - в їхній склад входять молоді люди, які мають не однакові ідейні платформи, і займають різні політичні позиції. Базою таких молодіжних організацій є матеріальна і організаційно-кадрова основа. Вони, як правило, є недовговічними та неміцними. Наприклад, «Український молодіжний авангард», «Спілка української молоді», «Союз українського студентства» .

Молодіжні організації з широкою ідейною платформою об'єднують молодь яка має приблизно однакову орієнтацію — вони орієнтуються на декілька «дорослих» політичних формувань (соціалістичний вибір). Наприклад, «Соціалістичний конгрес молоді», «Молоді республіканці України» .

Високо політизовані молодіжні організації є міцними, стійкими, тісно пов’язані однією партією (соціалістичні, комуністичні, ліберальні, анархістські, консервативні, фашистські…). Наприклад ліберально-демократичні: Лімо (ліберальне молодіжне об'єднання) — молодіжна організація Ліберальної партії України, загальна кількість членів — 14 500- УСДМ (Українська соціал-демократична молодь) — молодіжна організація Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), кількістю членів — 1000- Трудовий союз молоді - молодіжна організація Партії праці, кількість членів — 500. Соціалістичні: СКМ (Соціалістичний конгрес молоді) — молодіжна організація Соціалістичної партії, кількість членів — 4800. Неокомуністичні: ЛКСМУ (ленінська комуністична спілка молоді України) — молодіжна організація Комуністичної партії України, загальною кількістю 14 000. Національно-радикальні: СУМ (Спілка української молоді) — молодіжна організація орієнтована на Конгрес українських націоналістів, кількість членів — 1650- РХМ (Республіканська християнська молодь) — молодіжна організація Республіканської християнської партії, кількість членів — 1000. Національно-демократичні: СХДМ (Спілка християнсько-демократичної молоді) — молодіжна організація Християнсько-демократичної партії України, кількість членів — 1300- Молодий рух — є складовою частиною Народного Руху України, кількість членів — 3000- НДЛМ (Народно-демократична ліга молоді) — молодіжна організація Народно-демократичної партії України, кількість членів — 5000- ДПУ (Демократичні перетворення України) — молодіжна організація Демократичної партії України, кількість членів — 3000.

Проте, найчастіше молодіжні організації юнологи поділяють за напрямком діяльності:

олітичні («Ліберально молодіжне об'єднання», «Тризуб імені Степана Бандери, «Об'єднання демократичної української молоді»);

а трудовою діяльністю («Всеукраїнська рада молодих вчених та спеціалістів», «Союз молодіжних організацій України», «Український фонд студентів», «Асоціація профспілкових організацій студентів України» (800 тис. членів), «Асоціація молодих українських політологів і політиків»);

олодіжні організації, які задовольняють різні творчі, культурні та спортивні потреби («Всеукраїнська молода ліга Eterno Lumo», Українське аерокосмічне об'єднання «Сузір'я», Всеукраїнська спортивна організація «Клуб Івана Піддубного»);

ідготовка національної еліти («Клуб української елітарної молоді», «Нова генерація»);

олодіжні організації, які працюють над вирішенням проблеми дітей (СПОУ, Асоціація молодіжних пошукових обєднань «Обеліск», Асоціація гайдів України, «Пласт», «Січ»);

олодіжні організації, які займаються благодійницькою діяльністю («Благодійний фонд підтримки робітничої і селянської молоді України», Благодійне товариство «Молодь за милосерддя»);

кологічна діяльність («Українська молодіжна екологічна ліга», «Зелені»);

елігійні організації (існують релігійні організації інтернаціонального характеру, що поєднують міжнародні асоціації - Асоціація молодих християн, що налічує 45 мільйонів членівМіжнародна католицька федерація молодіжних організацій, що включає 36 організацій із 27 країнсвітове товариство буддійської молоді, що має представництво у 15 країнах світуСвітова асамблея мусульманської молоді, налічує 450 організацій на п’яти континентахВсесвітня організація іудеїв налічує 500 тис. членів у 30 країнахв Україні діє організація «Українська молодь Христові» — а також Християнська молодіжна організація Церкви адвентистів сьомого дня, Молодіжна рада церков Євангельських християн-баптистів України).

4. Громадські структури молодіжного руху розвиваються і займають відповідне місце в політичній системі суспільства. Можна таким чином охарактеризувати риси молодіжних організацій на сучасному етапі:

ершою визначною рисою є демократичність за характером свого створення та існування. Переважна більшість молодіжних та дитячих об'єднань створена самою молоддю. Демократичність забезпечується тим, що діюче законодавство практично знімає всі обмеження, які існували у радянський період;

ізноманітність (понад 50 всеукраїнських, 300 регіональних та кілька тисяч, які існують на місцевому рівні);

о різному розвиваються молодіжні організації у різних регіонах нашої країни так у Львівській області нині діє 134 громадських молодіжних та дитячих організацій, з них 34 — обласного, а решта — міського та районних рівнів, у Чернігівській області серед зареєстрованих об'єднань зі статусом обласної організації існує лише Спілка Піонерів Чернігівщини. Необхідно підкреслити, що має місце велика різниця не лише у масштабах охоплення дітей та молоді громадськими об'єднаннями, але різні регіони мають свою специфіку діяльності, зокрема: в Криму серед 19 зареєстрованих всеукраїнських лише 2 займаються питаннями виховання, а у Івано-Франківській області із 15 об'єднань всеукраїнського характеру 7 виховного напрямку, 3 — релігійного;

а місцевому рівні для молодіжного та дитячого руху характерно представлення молодіжних організацій регіональними та місцевими ніж всеукраїнськими наприклад у Тернопільській області у кінці 2000 року у 25 всеукраїнських об'єднаннях було 4426 членів, тоді як обласні та міські, районні об'єднання у своїх структурах налічують 19 202 членів;

ромадські структури консолідуються (УНКМО, ФДО, СПО);

ільшість організацій відповідно до статутів мають окрім індивідуального членства колективне;

існа співпраця громадських організацій із державними органами.

Література:

1. 1.Волков Ю. Г., Добреньков В. И., Кадария Ф. Д., Савченко И. П., Шаповалов В. А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю. Г. Волкова. — Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.

2. 2.Головатый Н. Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. — К., 1999.

3. 3.Головенько В. А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. — К., 1997.

4. 4.Кравченко А. И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. — М. Издательский центр «Академия», 2002.

5. 5.Павловский В. В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. — М.: Академический Проект, 2001.

6. 6.Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.

7. 7.Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. — Львів: Кальварія, 2003.