Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Документайційно-інформаційна діяльність науково-дослідної частини університету імені Михайла Остроградського

ДипломнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Особливо важливими залишаються спеціалізовані положення, що були детально розроблені університетом для якісного, впорядкованого та продуктивного функціонування НДЧ КНУ імені Михайла Остроградського. Це Положення «Про організацію наукової та науково-технічної діяльності в КНУ імені Михайла Остроградського», що регламентує діяльність науково-технічної ради. У своїй діяльності НТР керується законами… Читати ще >

Документайційно-інформаційна діяльність науково-дослідної частини університету імені Михайла Остроградського (реферат, курсова, диплом, контрольна)

ВСТУП університет науковий дослідницький Об'єктом дослідження є документайційно-інформаційна діяльність науково-дослідної частини (НДЧ) Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КНУ).

Предметом дослідження виступає документна та інформаційна діяльність науково-дослідної частини, її окремих структурних одиниць: Вчених рад, Товариства молодих учених, наукових шкіл, науково-дослідних лабораторій, секторів, інститутів, науково-дослідних та навчально-методичних центрів, які є основною складовою науково-інформаційного забезпечення науково-дослідної діяльності університету.

Дана тема є в наш час досить актуальною, оскільки наукова діяльність є складовою частиною системи освіти і спрямована на досягнення високого рівня якості підготовки фахівців, який відповідає міжнародним стандартам. Рівень розвитку науки як вітчизняної так і світової, неможливо виміряти, адже її розвиток є постійним. Тому, науково-дослідна частина університету є початковим етапом в загальному розвитку науково-дослідницького потенціалу держави.

Наявна проблематика досліджується й іншими науковцями, але до цього часу ці дослідження не є сто відcотковими і потребують постійного оновлення та корегування.

Метою дипломного дослідження є виявлення закономірності та перспектив розвитку університету через призму широко профільної діяльності науково-дослідної частини; визначення рівня наукового-дослідницького ступеня даного університету за останні десять років, та пояснення негативних та позитивних дій в галузі інноваційних досліджень; пояснення шляхів удосконалення та перспектив розвитку науково-дослідної частини; розмежування важливості структурних одиниць наукової діяльності університету, як не віддільної частини розвитку науки.

Визначена мета дослідження досягається вирішенням таких завдань:

1. дослідження документаційно-інформаційної діяльності науково-дослідної частини;

2. систематизації досліджених даних та виведення спільних висновків;

3. здійснення порівняльної характеристики розвитку наукової, інноваційної та дослідницької діяльності науково-дослідною частиною;

4. аналіз складових документаційно-інформаційного забезпечення, а саме інформаційної системи та науково-дослідної документації;

5. визначення пріоритетних шляхів вдосконалення та розвитку науково-дослідної частини в загальній життєдіяльності університету;

6. встановити перспективні принципи та напрямки дослідження галузей наукової діяльності;

7. дослідити роль структурних підрозділів НДЧ університету;

8. визначити дані щодо поліпшення рівня інформаційного забезпечення наукової діяльності.

Практичне значення цієї роботи полягає в можливості використання пропозицій та рекомендацій для створення ефективного та перспективного розвитку документаційно-інформаційної діяльності науково-дослідної частини.

Дипломна робота пояснює сучасне значення університетської науково-дослідної науки в Україні та на міжнародному рівні, що висвітлюється в статистичних даних за останні 10 років існування Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

Наукова новизна полягає в спробі здійснення комплексного аналізу основних закономірностей документаційно-інформаційної діяльності науково-дослідної частини Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

У своїй роботі в основі використовувалися такі нормативні джерела, як: закон України «Про освіту», закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», нормативні актам України i Міністерства освіти і науки України, статут КНУ, накази та розпорядження ректора університету, а також Положення «Про організацію науково-дослідної роботи у КНУ» та «Про Науково-дослідну частину КНУ»; періодичні видання, статистичні дані університету за останні 10 років.

Дипломна робота містить теоретичні та практичні дані про діяльність науково-дослідної частини в структурі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Пояснення головних питань та завдань діяльності НДЧ в загальному розвиткові університету. Також, вважливим чинником у дослідженні даної теми є огляд та загальний аналіз функціонування кожної окремої структурної одиниці університету, як невід'ємної складової розвитку науково-дослідної діяльності.

При написанні даної дипломної роботи були використанні різні методи наукового дослідження — це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв'язку і розвитку, спосіб отримання інформації про об'єкт і предмет дослідження. А саме: методи емпіричного дослідження, методи зведення і кількісної характеристики досліджуваних явищ, теоретичні методи, аналіз, синтез, порівняння, систематизація, метод дослідження індукцію.

Дана дипломна робота складається зі вступу, чотирьох детальних розділів, висновків, додатків, та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАКОВО-ДОСЛІДНОЇ ЧАСТИНИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

1.1 Історична довідка розвитку Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського веде відлік своєї історії із серпня 1960 року, коли в місті Кременчук було створено загально-технічний факультет (ЗТФ) Полтавського інженерно-будівельного інституту. 1971 року Кременчуцький ЗТФ підпорядковується Харківському автодорожньому інституту. Відповідно до потреб міста і регіону навчальний заклад переорієнтовувався на підготовку інженерних кадрів для машинобудівної та автомобільної галузей. На той час у ньому навчалось 854 студенти, навчальний процес забезпечували 24 викладачі, серед яких було 7 доцентів.

1974 року Кременчуцький ЗТФ було реорганізовано у Кременчуцький філіал Харківського державного політехнічного інституту. Це період плідної співпраці з провідним політехнічним навчальним закладом Радянського Союзу, визначення напрямів підготовки фахівців, становлення кафедр, комплектування їх штатом науково-педагогічних працівників, величезна школа щодо питань організації навчально-виховного процесу, створення власних наукових шкіл, інтеграції науки та освіти. В історії філіалу виділяються два періоди: підготовка спеціалістів без відриву від виробництва за вечірньою і заочною формами навчання (1974;1989 рр.) та відкриття денного відділення (1989;1997 рр.).

21 серпня 1997 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 896 «Про створення Кременчуцького державного політехнічного інституту». У 2000 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 4 серпня № 1224 на базі Кременчуцького державного політехнічного інституту було утворено Кременчуцький державний політехнічний університет.

Університет з перших кроків отримує громадське визнання та заслужені державні нагороди. 2001 року КДПУ присуджено нагороду Європейського комітету громадських організаційЗолоту медаль за перемогу в номінації «Університет ХХІ століття». Цього ж року став лауреатом Міжнародного академічного рейтингу популярності та якості «Золота фортуна» у номінації «Якість третього тисячоліття» із врученням Диплому та Срібної стели. У січні 2002 року КДПУ став лауреатом рейтингу «Сто кращих підприємств України» в номінації «Освіта» .

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» в листопаді 2002 року відбулися перші вибори нового ректора. Колектив більшістю голосів з-поміж кількох претендентів обрав на цю посаду Михайла Васильовича Загірняка — заслуженого діяча науки і техніки України, доктора технічних наук, професора, кавалера ордена «За заслуги» III ступеня, майстра спорту з альпінізму. Цією подією розпочалася сучасна історія КДПУ. За цей час КДПУ забезпечив промислові підприємства міста і Придніпров'я високопрофесійними фахівцями, сформувавши технічну еліту регіону. Стратегічним завданням, яке відразу після обрання поставив перед колективом М.В. Загірняк став вихід на особливі показники, які дозволили б претендувати на IV рівень вищого навчального закладу. Була розроблена програма акредитації - 2006, яка й визначила, що шлях до цього лежить перш за все через акредитацію за ІV рівнем спеціальностей випускних кафедр. Необхідно було ліцензувати і акредитувати магістерську підготовку не менше, ніж за 2/3 спеціальностей, що мали ІІІ рівень (спеціаліста), що було досить складним завданням.

14 грудня 2001 року рішенням Державної акредитаційної комісії Кременчуцький державний політехнічний університет був акредитований у цілому за III рівнем акредитації. 21 квітня 2006 року рішенням Державної акредитаційної комісії Кременчуцький державний політехнічний університет був акредитований у цілому за IV рівнем акредитації. У червні 2006 року відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 486 від 20.06.2006. Кременчуцький технікум КДПУ — реорганізовано в Кременчуцький коледж КДПУ з наданням йому права готувати студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

7 березня 2007 року розпорядженням Кабінету Міністрів України Кременчуцькому державному політехнічному університету присвоєно ім'я видатного науковця Михайла Остроградського, що стало визнанням високого рівня організації навчально-виховного процесу, якості підготовки спеціалістів, відповідності показників діяльності вимогам державних стандартів освіти, визнанням рівня наукових досліджень і становлення наукових шкіл. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 919 від 5 серпня 2009 року Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського реорганізовано у Кременчуцький державний університет імені Михайла Остроградського[2].

В серпні 2009 року наш навчальний заклад став першим на Полтавщині класичним університетом. Раніше він мав статус профільного ВНЗ, тобто у його назві було визначення «політехнічний». Згідно з розпорядженням Кабміну (від 5 Серпня 2009 року № 919-р) він набуває статусу класичного університету.

Кременчуцький національний університет — єдиний державний вищий навчальний заклад в м. Кременчуці IV рівня акредитації, у якому вже протягом 49 років для потреб 240-тисячного промислового міста та регіону Центрального Придніпров'я з населенням більше ніж 1,5 мільйона мешканців готують висококваліфікованих фахівців з широкого спектра спеціальностей за програмами підготовки спеціаліста та магістра [39, C. 3].

Сьогодні університет є центром освіти, науки і культури, де вирішується важливе соціальне питання — формується інтелігенція регіону, носієм державної політики в питаннях доступу молоді регіону до вищої освіти, у тому числі за рахунок державного замовлення. Характерною ознакою Кременчуцького державного університету є постійна динаміка розвитку: лише протягом останніх п’яти років започатковано підготовку фахівців за шістьма новими напрямами, зросла до 19 кількість програм магістерської підготовки, що становить 82,6% від акредитованих програм підготовки за рівнем спеціаліста. В університеті відкрито 26 напрямів освітньої діяльності та надано право її провадження за специфічними категоріями у Навчально-науковому інституті електромеханіки, енергозбереження, і систем управління (Кафедра систем автоматичного управління і електроприводу; Кафедра електроспоживання та енергетичного менеджменту; Кафедра електричних машин та апаратів) та на 7 факультетах, а саме: Факультет електроніки та комп’ютерної інженерії (Кафедра комп`ютерних та інформаційних систем; Кафедра інформатики і вищої математики; Кафедра електронних апаратів; Кафедра інформаційно-управляючих систем); Факультет управління (Кафедра менеджменту; Кафедра маркетингу; Кафедра іноземних мов; Кафедра перекладу; Кафедра фізичного виховання); Факультет економіки (Кафедра економіки; Кафедра економічної теорії; Кафедра обліку та аудиту; Кафедра фінансів та кредиту); Факультет права і гуманітарних наук (Кафедра теорії, історії держави та права; Кафедра соціально-політичних наук; Кафедра кримінального та цивільного права і процесу; Кафедра українознавства); Факультет механіки та матеріалознавства (Кафедра технології машинобудування; Кафедра технічної механіки; Кафедра верстатів і верстатних комплексів;Кафедра інженерного матеріалознавства); Факультет транспортних засобів і технологій (Кафедра автомобілі та трактори; Кафедра конструювання машин та технічного обладнання; Кафедра інженерної та комп’ютерної графіки; Кафедра транспортних технологій); Факультет природничих наук (Кафедра безпеки життєдіяльності; Кафедра екології; Кафедра фізики; Кафедра геодезії, землевпорядкування і кадастру), де навчаються 8,6 тис. студентів. Загальна кількість кафедр — 31, з них випускаючих — 22. До складу університету входить Кременчуцький коледж Кременчуцького національного університету, де за денною і заочною формами навчається 1,8 тис. студентів.

Підготовка із 33 спеціальностей здійснюється за багатоступеневою системою: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр за такими напрямами: менеджмент, екологія, геодезія, картографія та землевпорядкування, прикладна математика, транспортні технології, інженерна механіка, металургія, зварювання, електротехніка, електронні апарати, комп’ютеризовані системи, автоматика та управління, комп’ютерна інженерія, електромеханіка, економіка і підприємництво, право, культура. У структурі КНУ імені Михайла Остроградського понад 30 допоміжних підрозділів. За денною і заочною формами навчання щорічно здобувають освіту біля 10 тисяч студентів. Успішно працює Центр післядипломної та дистанційної освіти.

Університет активно працює над розвитком міжнародних зв’язків, які спрямовано на розширення співпраці з навчальними та науковими установами зарубіжних країн з метою підвищення ефективності навчального процесу та розвитку науково-дослідної роботи в університеті, пошук партнерів для виконання спільних міжнародних проектів та отримання грантів. З 1999 року КНУ є членом Європейської асоціації міжнародної освіти, з якою підтримує тісні міжнародні зв’язки, а також Корпусом Миру США, Університетом техніки та економіки Міттвайда, Боліварським державним університетом, Університетом Антверпена, Празьким університетом, університетом Матейя Бела (м. Банська Бистриця, Словацька республіка) Північно-китайським науково-дослідним інститутом електроніки та оптики, університетами Аннаби, Любляни, Любліна, Монса, Бумардеса. Виконується науковий проект з дослідження електромагнітних систем у рамках програми науково-технічної співпраці між Україною та Словенією. З вересня 2005 року декілька випускників КНУ навчаються в аспірантурі університетів Швеції та Німеччини, магістри університету міста Аннаба (Алжир) проходять стажування в університеті.

Одним з найголовніших показників успішної та перспективної діяльності будь-якого університету є його наукова та науково-технічна діяльність. Керівним підрозділом із організації наукових досліджень, проведення наукових заходів, видання наукової періодики, здійсненні міжнародних зв’язків тощо — є науково-дослідна частина університету. Наукова діяльність в університеті залишається невід'ємною складовою освітньої діяльності.

20 вересня 2007 року ректором від імені КНУ підписана Велика Хартія Університетів. З квітня 2007 року КНУ як повноправний член входить до складу Євразійської асоціації університетів, а з 2008 року — до Європейської асоціації університетів та мережі університетів країн Чорноморського регіону. У 2009 році КНУ отримав повне членство у Міжнародній асоціації університетів.

Рішенням 10 з'їзду Євразійської асоціації університетів від 19 — 20 квітня 2007 року у Москві (Росія) Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського прийнятий до Євразійської Асоціації Університетів (Euroasian Universities Association).

Відгуки на випускників, державна відзнака досягнень КНУ, підтримка його роботи з боку міської та обласної державних адміністрацій і наявність сталого попиту на випускників, які отримують дипломи Кременчуцького національного університету, — найкращі рекомендації для навчального закладу.

Науковий потенціал та результативність наукових досліджень є фундаментом якісної підготовки фахівців у сучасному університеті. Ефективна наукова робота забезпечує підготовку кадрів вищої кваліфікації і, як наслідок, формування якісного професорсько-викладацького складу, а її основні показники визначають рейтинг університету серед українських вищих навчальних закладів і на світовій арені.

За всі періоди існування навчального закладу, починаючи з 1974 року, цій ділянці роботи приділялась велика увага. Координатором і організатором науково-дослідної роботи став науково-дослідний відділ, який було створено у Кременчуцькій філії Харківського політехнічного інституту 1974 року. 1975 року було створено науково-технічну раду і проведено першу науково-технічну конференцію філії.

Різке зростання обсягу науково-дослідних робіт у філіалі почалось з 1979 року і продовжувалося до початку 90-х років. За цей період чисельність професорсько-викладацького складу і штатних наукових співробітників приблизно однакові та складають 85−90 осіб. Щорічно виконуються більше 50 науково-дослідних робіт (госпдоговірних) на суму близько 1 млн. крб. У тому числі 4−5 науково-дослідних робіт за Державними програмами. Географія робіт від Якутії й Магаданської області до Середньої Азії та України. Іде плідна співпраця з галузевими та академічними інститутами і галузями народного господарства (Міністерство чорної металургії, Міністерство кольорової металургії, галузеві інститути Механобр, ЦНЦКА автоматики та багато інших). Розробки вчених філіалу в ці роки працюють та використовуються на кар'єрах України, в об'єднанні «Якуталмаз», на металургійних заводах України, Кременчуцькому нафтопереробному заводі, заводі «АвтоКрАЗ», Кременчуцькому вагонобудівному заводі та інших підприємствах [56, C. 34−43].

У цей період близько 70% професорсько-викладацького складу філіалу мають наукові ступені та вчені звання, відсутня денна форма навчання, тому не постає гостро питання підготовки кадрів і все, що з ним пов’язане.

У 90-ті роки у зв’язку зі зміною ситуації в країні та вищій освіті, відкриттям 1990 року денної форми навчання за двома спеціальностями, 1992 року аспірантури за 11 спеціальностями, відкриттям нових спеціальностей, змінюються пріоритети наукової роботи. На перший план виходять: підготовка науково-педагогічних кадрів, відкриття фахових видань, проведення наукових конференцій та наукова робота студентів. Особливо критичним стає питання поповнення викладацького складу науково-педагогічними працівниками вищої кваліфікації, що викликано різким зростанням кількості викладачів у зв’язку з відкриттям нових спеціальностей і факультетів — економіки, менеджменту, природничих наук, юридичного — та створення відповідних кафедр. Після створення 1997 року на базі філіалу ХІІІ Кременчуцького державного політехнічного інституту, а 2000 року перетворено його в університет, ці питання стають ще більш актуальними.

З цього починається сучасний етап у науковій діяльності колективу університету. Науковий потенціал університету визначається його кадровим складом. На сьогодні серед викладачів 50 докторів наук (із них 36 професорів), 157 кандидатів наук (із них 114 доцентів) [41, C. 1].

1.2 Нормативна база діяльності науково-дослідної частини Науково-дослідна частина є структурним підрозділом Кременчуцького національного університету, створена для здійснення фундаментальних досліджень та прикладних розробок за рахунок бюджетних i позабюджетних коштів, а також науково-дослідних, дослідно-конструкторських i технологічних розробок за господарськими договорами з підприємствами i організаціями.

У своїй діяльності НДЧ керується законом України «Про освіту», ЗУ «Про вищу освіту «, ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», нормативними актами України i Міністерства освіти і науки України, статутом КНУ, наказами та розпорядженнями ректора університету, а також Положеннями «Про організацію науково-дослідної роботи у КНУ» та «Про науково-дослідну частину КНУ».

Положення про науково-дослідну частину регламентує внутрiшнi госпрозрахунковi відносини i зв’язки структурних пiдроздiлiв мiж собою в рамках університету.

Згідно статті 44 Закону України «Про освіту» від 23. 05. 1991, № 1060 — ХІІ, основними напрямами діяльності Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського є:

· підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

· підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;

· науково-дослідна робота;

· спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;

· культурно-освітня, методична, видавнича,

· фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

· здійснення зовнішніх зв’язків.

І найголовніше, що стосується обраної мною теми є стаття 45, даного закону. В якій йдеться, що наукова діяльність у системі вищої освіти включає виконання науково-дослідних робіт, підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Науково-дослідна робота є складовою частиною підготовки фахівців і здійснюється науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, замовленнями, програмами, проектами. Для цього створюються наукові, науково-виробничі підрозділи, об'єднання, асоціації, технологічні парки, центри нових інформаційних технологій, науково-технічної творчості та інші формування.

Наступним нормативним актом, що вагомо впливає на діяльність науково-дослідної частини Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського — є Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» вiд 13.12.1991 № 1977;XII. Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Розвиток науки і техніки є визначальним фактором прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання. Цим зумовлена необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку науки як джерела економічного зростання і невід'ємної складової національної культури та освіти, створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, цілеспрямованої політики у забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.

Даний закон визначає основні поняття науково-дослідної діяльності, а саме стаття 1 Загальних положень повідомляє що:

Наукова діяльність НДЧ Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Науково-технічна діяльність університету — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання;

Фундаментальні наукові дослідження науково-дослідної частини — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.

Вчений даного університету — фізична особа, яка має повну вищу освіту та проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати.

Науковий працівник — вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації;

Науково-дослідна частина КНУ імені Михайла Остроградського — юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Вчена рада університету є колегіальним дорадчим органом управління науковою і науково-технічною діяльністю наукової установи.

ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» складається з 6 розділів, котрі широко та детально пояснюють функціонування наукової установи: Розділ І Загальні положення; Розділ ІІ Правовий статус суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності; Розділ III Державні гарантії діяльності вчених, наукових працівників; Розділ ІV Повноваження суб'єктів державного регулювання та управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності; Розділ V Форми та методи державного регулювання та управління у науковій і науково-технічні й діяльності; Розділ VI Прикінцеві положення.

Особливо важливими залишаються спеціалізовані положення, що були детально розроблені університетом для якісного, впорядкованого та продуктивного функціонування НДЧ КНУ імені Михайла Остроградського. Це Положення «Про організацію наукової та науково-технічної діяльності в КНУ імені Михайла Остроградського» [10], що регламентує діяльність науково-технічної ради. У своїй діяльності НТР керується законами України: «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» [7], «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», Концепцією науково-технологічного та інноваційного розвитку України, наказами Міністерства освіти і науки України, Статутом КДПУ, Положенням «Про організацію наукової та науково-технічної діяльності у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського» Положенням «Про науково-дослідну частину» та цим Положенням.

НТР є науково-консультаційним та дорадчим органом ректора. Рекомендації та висновки НТР є основою для прийняття рішень ректором та проректором з наукової роботи, видання наказів і розпоряджень в університеті, що забезпечує інтеграцію освіти, науки і виробництва.

До основних завдань і функцій науково-технічної ради відносять:

— вирішення найважливіших питань наукової політики університету, аналіз й узагальнення стану науково-дослідної роботи в університеті, здійснення наукової і науково-технічної оцінки тематики і результатів науково-дослідних робіт тощо;

— визначення пріоритетних напрямків наукової роботи університету і розвитку дослідно-конструкторської бази;

— розгляд і подання пропозицій вченій раді університету щодо структури наукових підрозділів університету, вироблення рекомендацій щодо створення, закриття та реорганізації структурних підрозділів, які виконують науково-дослідні роботи;

— здійснення університетських конкурсів науково-дослідних робіт (НДР), які виконуються за рахунок бюджетного фінансування, заслуховування підсумків і щорічних звітів керівників робіт і надання пропозицій голові НТР щодо рейтингу НДР та розподілу обсягів бюджетного фінансування між структурними підрозділами університету;

— надає висновки на вчену раду університету щодо висунення наукових робіт на конкурси міжнародних наукових фондів, НАН України і державних науково-технічних програм;

— здійснення контролю за організацією наукової роботи студентів, аспірантів, молодих учених і діяльністю ради молодих вчених, студентського наукового товариства. Підведення підсумків університетських конкурсів студентських та інших наукових робіт;

— формування річних планів видання фахових збірників наукових праць КНУ, монографій та подання на затвердження Вченій раді університету. Надання пропозицій ректору щодо фінансування або відшкодування витрат на видавничу діяльність за рахунок коштів КНУ;

— заслуховування звітів деканів факультетів, директорів інститутів щодо стану підготовки кадрів вищої кваліфікації та ефективності використання наукового потенціалу;

— контроль виконання міжнародних угод та контрактів;

— проведення аналізів і координації діяльності редколегій фахових видань КНУ;

— та інше.

Регламент наукової та науково-технічної діяльності (ННТД) контролюється Положенням «Про організацію наукової та науково-технічної діяльності в КНУ імені Михайла Остроградського». Основною метою ННТД КНУ є одержання і використання нових наукових знань з метою створення суспільно корисних наукових результатів, забезпечення якісної підготовки фахівців для відповідних галузей економіки, наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; розв’язання комплексних задач у сфері наукового, технологічного розвитку; впровадження та використання в Україні і на світовому ринку наукових і науково-практичних результатів.

Основним завдання ННТД в КНУ є розвиток фундаментальних досліджень у галузі природничих, гуманітарних, психолого-педагогічних, соціально-економічних наук з метою їх подальшого використання для розвитку пріоритетних напрямів науки і техніки, суспільного розвитку та розбудови економіки країни. Виконання прикладних досліджень і розробок з метою ефективного використання і розвитку наукового потенціалу, залучення додаткових коштів для вирішення соціальних та інших завдань галузі; дослідження і розробка теоретичних та методологічних основ формування і розвитку вищої освіти, підсилення впливу науки на вирішення завдань освіти і виховання, збереження і зміцнення визначального характеру науки в розвитку суспільства, культури, економіки; підтримка існуючих та формування нових наукових шкіл; здійснення заходів щодо підтримки наукових досліджень молодих учених та обдарованих студентів, залучення їх до наукових шкіл; розвиток нових, прогресивних форм науково-технічного співробітництва із закордонними і вітчизняними осередками академічної та галузевої науки з метою спільного вирішення найважливіших науково-технічних завдань, створення високих технологій і розширення використання наукових розробок КНУ в промисловості; та інше.

Для організації та координації ННТД у КНУ створена науково-дослідна частина, науково-дослідні сектори, науково-дослідні інститути, наукові відділи, наукові підрозділи факультетів і кафедр, навчально-науково-виробничі центри, проектні та конструкторські бюро, проблемні лабораторії, наукові та науково-технічні відділи, підрозділи з організації, координації та забезпечення ННТД та інші структурні підрозділи, спрямовані на здійснення ННТД науково-дослідні інститути.

КНУ здійснює науково-технічне співробітництво з навчальними закладами, організаціями, фірмами та фондами зарубіжних країн, інші види наукового співробітництва відповідно до чинного законодавства України.

У своїй діяльності НДЧ також керується Положенням «Про науково-дослідну частину КНУ імені Михайла Остроградського», що регламентує внутрiшнi госпрозрахунковi вiдносини i зв’язки структурних пiдроздiлiв мiж собою в рамках університету.

Головним законодавчим документом, яким безпосередньо керується НДЧ Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського є Положення «Про організацію науково-дослідної роботи в КНУ імені Михайла Остроградського». Це положення розроблено на основі Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту» [5], «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» [8], «Про науково-технічну діяльність» [3], «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки» [4], «Про інноваційну діяльність» та Статуту Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

Отже, функціонування Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського керується великою різноманітністю законів, положень та нормативних актів. Наслідком чого є впорядковане, послідовне та продуктивне процвітання кожного структурного підрозділу університету, в галузі наукових, науково-дослідних та науково-технічних розробок. Сприяє розширенню допоміжних структур для організації та координації ННТД.

1.3 Структура та функції науково-дослідної частини Науково-дослідна частина Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського — юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Керівним підрозділом із організації наукових досліджень, проведення наукових заходів, видання наукової періодики тощо є науково-дослідна частина університету. НДЧ підпорядковані чотири науково-дослідні, навчально-методичні центри та понад 15 наукових лабораторій, а також адміністративно-керівницького, науково-технічного та допоміжного персоналу (Додаток Б):

— відділ госпдоговірних науково-дослідних робот;

— відділ держбюджетних науково-дослідних робот та студентської науки;

— відділ науково-технічної інформації;

— патентного-ліцензійний відділ;

— групи апарату управління щодо фінансування науково-дослідних робіт, організації праці (груп НДЧ бухгалтерії, планово-фінансового відділу, відділу кадрів).

До основних функції науково-дослідної частини університету відносять:

1. У галузі наукових досліджень:

— проведення фундаментальних та пошукових досліджень з проблем природничих, суспільних, гуманітарних і технічних наук;

— проведення прикладних досліджень за замовленнями вітчизняних та закордонних підприємств, установ, організацій, фізичних осіб та ініціативних НДР щодо вирішення актуальних завдань науково-технічного розвитку;

— участь у розробці наукових проблем подальшого розвитку і вдосконалення вищої освіти.

2. У галузі планування і організації наукових досліджень:

— визначення пріоритетних і перспективних напрямів наукових досліджень в університеті;

— координація науково-дослідної діяльності структурних одиниць науково-дослідної частини університету та кафедр;

— організація роботи щодо укладання договорів із вітчизняними та закордонними замовниками для створення науково-технічної продукції, надання науково-технічних послуг, маркетингових досліджень;

— забезпечення державної реєстрації науково-дослідних робіт, своєчасності і достовірності звітності, що подається до органів державної статистики, до Міністерства транспорту України та до Міністерства освіти і науки України;

3. У галузі інформаційного забезпечення наукових досліджень:

— науково-технічна пропаганда результатів наукових досліджень:

— здійснення роботи щодо правової охорони в Україні та за її межами об'єктів інтелектуальної власності університету, оформлення матеріалів заявок на об'єкти промислової власності та авторського права. Організаційно-методичне керівництво захистом об'єктів, що складають комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, від недобросовісної конкуренції;

— організація сумісно з керівниками та виконавцями НДДКР роботи щодо виявлення перспективної тематики для комерційної реалізації, підготовка пропозицій та необхідних матеріалів для продажу ліцензій на об'єкти промислової власності та авторського права;

— забезпечення відповідності вимогам державних стандартів засобів і методів вимірювання, що застосовуються при виконанні наукових досліджень в університеті, науково-технічної, конструкторської та технологічної документації, технічних умов та інших нормативних документів. Організація та проведення технічного обслуговування і періодичної перевірки засобів вимірювань.

4. У галузі підвищення кваліфікації кадрів — організація атестації наукових працівників університету.

5. У галузі організації праці і фінансування науково-дослідних робіт:

— розробка пропозицій щодо фінансового забезпечення наукових досліджень;

— розробка кошторису витрат для виконання науково-дослідних робіт у межах виділених бюджетних коштів;

— залучення в установленому порядку професорсько-викладацького складу, навчально-допоміжного і виробничого персоналу, докторантів, аспірантів і студентів та висококваліфікованих спеціалістів інших організацій до виконання науково-дослідних робіт на умовах сумісництва та за угодами цивільно-правового характеру.

— розгляд і затвердження плану виконання наукових досліджень викладачів університету, що здійснюються за рахунок другої половини робочого дня; та інше.

Основною структурною одиницею НДЧ є методично-організаційний відділ (МОВ), до складу якого входять: проректор з наукової роботи; начальник НДЧ; начальник МОВ; провідний фахівець МОВ (економіст); фахівець 1-ї категорії МОВ (патентознавець); відповідальна за наукову роботу молодих учених КНУ; фахівець 1-ї категорії; науково-технічний редактор «Вісника КНУ» .

Керівництво та контроль науково-дослідною частиною здійснює начальник НДЧ. Він регулює формування та виконання тематичного плану держбюджетних, внутрішньо вузівських і госпдоговірних науково-дослідних, дослідно-конструкторських (НДДКР) та інших робіт, що виконуються у структурі НДЧ; своєчасну підготовку звітності про виконання держбюджетних НДДКР; реєстрацію НДДКР у відповідних установах України; веде організаційну роботу по підготовці засідань науково-технічної ради та інше.

Фахівець І категорії в КНУ несе відповідальність за діяльність, що пов’язана з винахідництвом, патентоведенням, стандартизацію та нормо контроль.

Провідний фахівець в свою чергу організовує виконання наукових та науково-технічних розробок університету; формує тематичний план держбюджетних, госпдоговірних і внутрішньовузівських науково-дослідних робіт; готує річний звіт про результати наукової діяльності КНУ.

Отже, функціонування такого структурного підрозділу університету як НДЧ є дуже важливим. Вона керується великою кількістю нормативно-правових документів, що говорить про її незамінність та серйозність у загальній діяльності всього вищого навчального закладу. Тому як НДЧ в університеті залишається невід'ємною складовою освітньої діяльності. Дедалі вагомішими стають розробки структурних підрозділів у галузі фундаментальних і науково-технічних досліджень, які очолюють відомі вчені і педагоги, доктори наук та доценти.

РОЗДІЛ 2. ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ЧАСТИНИ Процес діяльності науково-дослідної частини відбувається завдяки функціонуванню її структурних підрозділів — Товариство молодих учених, наукові школи, винахідницька та патентно-ліцензійна діяльність, Вчені ради, Міжнародна діяльність. Кожен з напрямків проводить звіти про свою діяльність. Звітування відбувається щоквартально, за поточний рік, щомісячно, в залежності від здійснюваної роботи.

Завдяки діяльності даних структурних організацій відбувається загальний документаційно-інформаційний обіг документації.

Зрозуміло, що сукупність документів, які функціонують в науковій сфері є досить різноманітною. Оскільки до них можна віднести як і наукову доробку студента науковця, так і документацію патенту на винахід, чи звітні документи кожного з факультетів.

Потік інформації відслідковується в загальній науковій діяльності університету в різних напрямках. Оскільки головна мета університету є навчання, тобто розповсюдження інформації, її накопичення, вдосконалення, та правильна організація.

Щодо інформаційної діяльності науково-дослідної частин, то інформація поширюється вперш за все для її наукового затвердження, обґрунтування. Будь яка документаційної оформлена інформація є результатом діяльності науково-дослідної частини. Що знаходить своє відображення в наукових здобутках молодих учених, викладачів, докторів та кандидатів наук, аспірантів, молодих викладачів.

Відповідно будь-який вид документу (звіти факультетів, статті, наукові розробки, документація на патенти, винаходи та інші документи) залежить від напрямку діяльності структурних підрозділів науково-дослідної частини.

2.1 Відомості про науково-дослідну роботу та інноваційну діяльність студентів, молодих учених Відповідно до Постанови Міністерства освіти України «Про заходи щодо покращення наукової роботи студентів, талановитої молоді» та Указу Президента України на базі Наукового товариства студентів університету в 2005 р створено «Товариство молодих учених» та його керівний орган — Раду молодих учених.

Основною метою діяльності ТМУ є: залучення молодих учених до наукової роботи; організація співробітництва та обмін інформацією з ТМУ ВНЗ України та зарубіжжя; допомога в організації науково-технічного співробітництва молодих учених з підприємствами регіону.

Основними формами цієї діяльності є: проведення наукових тематично-інформаційних семінарів, науково-практичних конференцій, конкурсів наукових робіт тощо.

2.1.1 Науково-дослідна діяльність студентів Науково-дослідницька діяльність студентів (НДДС) Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського є одним із основних чинників діяльності та розвитку науки в КНУ та підготовки висококваліфікованих кадрів відповідного профілю.

Поняття «науково-дослідницька діяльність студентів» включає в себе два взаємопов'язаних елементи:

* навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості [13];

* наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.

Для НДДС КНУ характерним є єдність цілей і напрямів навчальної, наукової і виховної роботи, тісна взаємодія всіх форм і методів наукової роботи студентів, що реалізуються в навчальному процесі та поза-навчальний час. Це забезпечує їхню участь у науковій діяльності протягом усього періоду навчання, тісно пов’язану як із науково-дослідницькою діяльністю, що проводиться підрозділами ВНЗ, так і з громадською діяльністю.

Зміст і структура НДДС забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального процесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, навичок у процесі виконання ними наукової роботи.

2.1.2 Головні завдання науково-дослідної діяльності студентів Реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність студентів забезпечує вирішення таких основних завдань:

— формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

— надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

— розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;

— прищеплення студентам навичок самостійної науково-дослідницької діяльності;

— розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у своїй практичній роботі, залучення найздібніших студентів до розв’язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики;

— необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;

— розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

— створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання у стінах вищого навчального закладу резерву вчених, дослідників, викладачів.

Науково-дослідницька діяльність студентів — це системне утворення, яке має свою структуру, зміст і форми.

2.1.3 Основні напрямки діяльності науково-дослідної діяльності студентів Науково-дослідницька діяльність студентів КНУ здійснюється за трьома основними напрямами:

— науково-дослідницька робота, що є невід'ємним елементом навчального процесу і входить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм як обов’язкова для всіх студентів;

— науково-дослідницька робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах Товариства молодих учених — у гуртках, проблемних групах (лабораторіях), перекладацьких та інформаційних студіях, та ін.;

— науково-організаційні заходи; конференції, конкурси та ін.

— Науково-дослідницька робота студентів у межах навчального процесу є обов’язковою для кожного студента і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

— написання рефератів наукової літератури з конкретної теми в процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно-орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізацій та за вибором;

— виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, що містять елементи проблемного пошуку;

— виконання нетипових завдань дослідницького характеру в період виробничої практики, на замовлення підприємств, установ, організацій, закладів культури тощо;

— розробка методичних матеріалів з використанням дослідницьких методів;

— підготовка і захист курсових та дипломних робіт, пов’язаних з проблематикою наукових досліджень спеціальних кафедр.

Чітка організація НДДС у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню студентами спеціальних навчальних дисциплін, дозволяє найповніше виявити свою індивідуальність, сформувати власну думку щодо кожної дисципліни. При цьому особлива увага приділяється залученню студентів до збору, аналізу та узагальнення кращого практичного досвіду, проведення соціологічних та експериментальних досліджень, підготовки доповідей і повідомлень.

Науково-дослідницька робота студентів поза навчальним процесом є одним із найважливіших засобів формування висококваліфікованих фахівців. Нею передбачається:

— участь студентів у роботі наукових гуртків, проблемних груп, творчих секцій, лабораторій та ін.;

— участь студентів у виконанні держбюджетних або госпрозрахункових наукових робіт, проведенні досліджень у межах творчої співпраці кафедр, факультетів, комп’ютерного центру із закладами культури, освіти тощо;

— робота в студентських інформаційно-аналітичних та культурологічних центрах, перекладацьких бюро;

— написання статей, тез доповідей, інших публікацій; найпоширенішою формою організації НДДС є наукові гуртки, секції, студії, бюро, центри. Кожний із них являє собою невеликий (10—15 осіб) творчий студентський колектив, який працює над однією або кількома суміжними науковими темами, за планами, що складаються на семестр або навчальний рік;

— створення та продуктивний розвиток НДДС в галузі інноваційної діяльності.

2.1.4 Структура Товариства молодих вчених У Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського склалася певна структура взаємодії та діяльності Товариства молодих учених НДДС (Додаток В): Проректор з наукової роботи; Вчена рада; Методично організаційний відділ; Науково-технічна рада; Товариство молодих вчених КНУ імені Михайла Остроградського; Товариство молодих вчених факультету (факультетів), Товариство молодих вчених кафедри (кафедр).

Наукове керівництво Товариства молодих вчених здійснюється науковим керівником, який обирається вченою радою університету — Рада молодих вчених. Голова і члени ради товариства призначаються і затверджуються наказом ректора по університеті. Товариство молодих вчених:

* створює факультетські товариства і керує ними. Організовує разом з факультетськими товариствами гуртки, творчі секції, бюро та ін.;

* інформує громадськість університету про роботу Товариства молодих вчених;

* щорічно організовує підсумкові студентські наукові конференції;

* організовує і проводить внутрі вузівський конкурс студентських наукових робіт, контролює діяльність гуртків, студій на кафедрах;

* організовує виставки і презентації кращих наукових праць студентів;

* забезпечує участь студентів у регіональних та всеукраїнських конкурсах, оглядах, конференціях, олімпіадах;

* сприяє широкому впровадженню результатів студентських робіт у практику, публікуванню статей, тез доповідей у наукових збірках;

* організовує взаємодію Товариства молодих вчених університету з іншими ВНЗ, закладами освіти, культури та ін.

* морально та матеріально заохочує студентів, які ефективно здійснюють науково-дослідницьку діяльність.

Товариство молодих вчених КНУ працює в тісному зв’язку з товариствами факультетів і кафедр.

Залучення студентів до науково-дослідницької діяльності здійснюється через академічну групу. На початку навчального року на стаціонарі, під час настановної сесії на заочному відділенні в групах, на курсах і факультетах проводяться бесіди про науково-дослідницьку діяльність, де висвітлюються найзначніші досягнення студентів за минулі роки, подається докладна інформація щодо запланованої наукової тематики університету, факультетів, кафедр.

Зміст і форми НДДС відповідають основним напрямам науково-дослідницької діяльності КНУ імені Михайла Остроградського, базою її організації і проведення є кафедри. У керівництві НДДС беруть участь висококваліфіковані викладачі нашого університету.

Зміст і характер НДДС визначаються:

а) проблематикою дослідницької і науково-методичної діяльності кафедр, факультетів, університету;

б) тематикою досліджень, що здійснюються кафедрами у творчій співпраці з закладами культури, освіти, з усіма профільними для КНУ установами та організаціями;

в) умовами дослідницької роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливістю отримання необхідних документів, наявністю комп’ютерної техніки, Internet; забезпеченням НДДС науковим керівництвом та ін.

2.1.5 Взаємодія Товариства молодих вчених з відділом інноваційного розвитку Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Саме завдяки тісній співпраці Товариства молодих вчених з відділом інноваційного розвитку КНУ забезпечується організація роботи університету у сфері інноваційної діяльності, метрології та стандартизації. Функції відділу:

— координація інноваційної діяльності установи та сприяння високоефективній науково-дослідній роботі та інноваційному розвитку університету.

— здійснення діяльності із відповідними підрозділами університетів, інститутів чи підприємств інших держав по укладанню угод про співробітництво по виконанню інноваційних програм: спільних наукових, науково-дослідних, науково-технічних, науково-педагогічних, інформаційно-аналітичних та видавничих робіт.

— здійснення інформаційного представлення результатів інноваційної діяльності Університету у мережі Інтернет.

— залучення до активної діяльності в сфері інноваційних технологій і наукового обслуговування професорсько-викладацького складу та інших співробітників університету, сприяння реалізації ідей і проектів, авторами яких вони є;

— участь у проведенні наукової та науково-технічної експертизи проектів державних, міжнародних, регіональних програм, інноваційних, інвестиційних проектів і пропозицій, поданих підрозділами Університету.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою