Типове положення «Про охорону праці»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Згідно з Законом України «Про охорону праці» (2694−12) служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом (надалі - власник) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

1.2 Відповідно до цілей, зазначених у п. 1.1. цього Типового положення, служба охорони праці вирішує завдання:

а) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

б) забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

в) професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

г) вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

д) професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

1.3 Служба охорони праці входить до структури підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

1.4 Служба охорони праці в залежності від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом.

1.5 Служба охорони праці комплектується спеціалістами, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою приймаються в службу праці у виняткових випадках. Обмеження не стосуються: щодо виробничого стажу — осіб, які мають спеціальну освіту з охорони праці, за рівнем освіти — осіб, які прийняті на посаду до затвердження цього Типового положення.

1.6 Перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці проводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов’язків та періодично, один раз на три роки.

1.7 На підставі цього Типового положення з урахуванням специфіки виробництва опрацьовуються та затверджуються власниками Положення про службу охорони праці підприємств, установ та організацій.

Положення про службу охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом, узгоджується з Державним комітетом по нагляду за охороною праці. 1.8. Працівники служби охорони праці у своїй діяльності керуються законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці.

1.9 Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків.

Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці.

1.10 Працівники служби охорони праці не можуть бути притягнуті до виконання функцій, не передбачених Законом «Про охорону праці» (2694−12) та цим Типовим положенням.

2. СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Служба охорони праці створюється на підприємствах, у виробничих і науково-виробничих об'єднаннях, кооперативних, колективних та інших організаціях (надалі - підприємство) виробничої сфери з числом працюючих 50 і більше чоловік. В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці.

В установах, організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладах власниками також створюються служби охорони праці. які підпорядковані центральним органам державної виконавчої влади.

2.2 Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства.

2.3 За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства. такий принцип зберігається при визначні посадового становища та окладів і для інших працівників служби охорони праці.

2.4 Служба охорони праці виконує такі основні функції:

2.4.1 Опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.

2.4.2 Проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці.

2.4.3 Складає разом з структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлені норми досягнені), а також розділ «Охорона праці» у колективному договорі" .

2.4.4 Проводить для працівників увідний інструктаж з питань охорони праці.

2.4.5 Організує:

а) забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

б) паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;

в) облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;

г) підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці;

д) розробку перспективних та початкових планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

е) роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо;

є) допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій;

ж) підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

2.4.6 Бере участь у:

а) розслідуванні нещасних випадків та аварій;

б) формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів;

в) роботі комісії з питань охорони праці підприємства;

г) роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;

д) розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства;

е) роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці.

2.4.7 Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, у тому числі ергономіки, прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працюючих, захисту населення і навколишнього середовища.

2.4.8 Розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці.

2.4.9 надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів підприємства у розробленні заходів охорони праці.

2.4.10 Готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства.

2.4.11 Розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров’я працівників або для людей, які їх оточують, і навколишнього середовища, у випадку відмовлення з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи.

2.4.12 Контролює:

а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;

б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;

в) відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих; наявність технологічної документації на робочих місцях;

г) своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищенної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

д) забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацією питного режиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов’язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

е) використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючим законодавства;

є)проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі; проходження щорічних обов’язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;

ж) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені у актах розслідування.

2.4.13 здійснює зв’язок з медичними закладами, науковими та іншими організаціями з питань охорони праці, організує впровадження їх рекомендацій.

2.5 Спеціалісти служби охорони праці мають право:

2.5.17 Представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці.

2.5.2 безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих; одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці.

2.5.3 Перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об'єкта, цеху, виробництва обов’язковий для виконання припис за формою згідно з додатком.

2.5.4 Вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.

2.5.5 Надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці; порушувати клопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.

3. СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Для виконання делегованих корпораціям, концернам та іншим об'єднанням підприємств (надалі - об'єднання) функцій в галузі охорони праці у їх апараті створюються служби охорони праці.

3.2 Статут об'єднання (інший документ про його створення) повинен містити положення щодо організації служби охорони праці, її повноважень і прав.

3.3 Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові об'єднання.

3.4 підприємства, що утворили об'єднання, делегують його службі охорони праці, як правило, функції, передбачені пунктами

2.4.1 і 2.4.2, підпунктами «в», «д», «ж», пункту 2.4.5 підпунктами «а», «б», «д», пункту 2.4.6 пунктами 2.4.7 і 2.4.8 підпунктами «а», «в», «г», «д», «е», «ж» пункту 2.4.12 цього Типового положення, а також:

3.4.1 Розроблення рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня безпеки, гігієни праці та поліпшення стану виробничого середовища на підприємствах.

3.4.2 Забезпечення підприємств інформацією з питань охорони праці, у тому числі про причини аварій і нещасних випадків, підготовку пропозицій щодо їх запобігання.

3.4.3 Формування розділу «Охорона праці» у колективному договорі у разі його заключення об'єднанням.

3.4.4 надання допомоги підприємствам об'єднанням в вирішенні питань, передбачених підпунктами «а» і «б» пункту 2.4.5, а також:

а) використанні вітчизняного та зарубіжного досвіду охорони праці;

б) пропаганді безпечних і нешкідливих умов праці;

в) координації роботи лабораторій, що проводять оцінку санітарно-гігієнічних умов праці;

г) придбанні державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці;

д) залученні науково-дослідних, навчальних та інших організацій до розробок з охорони праці.

3.4.5 Організації навчання працівників служб охорони праці підприємств, проведення з ними семінарів.

3.4.6 координації роботи служб охорони праці підприємств та методичне керівництво цими службами.

3.5 Спеціалісти служби охорони праці об'єднання мають права, передбачені пунктами 2.5.1 — 2.5.5 цього Типового положення; крім того вони мають право:

3.5.1 Перевіряти роботу служб охорони праці на підвідомчих підприємствах.

3.5.2 Залучати спеціалістів підприємств (з дозволу їх керівників) до перевірок додержання законодавства про охорону праці.

4. СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ МІНІСТЕРСТВА, ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ, КОНЦЕРНУ, КОРПОРАЦІЇ ТА ІНШОГО ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ, СТВОРЕНИХ ЗА ГАЛУЗЕВИМ ПРИНЦИПОМ

4.1 У центральному апараті міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом, служба охорони праці підпорядковується першому заступнику міністра, голови державного комітету, керівникові концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств (надалі - міністерство).

4.2. Служба охорони праці міністерства виконує функції, передбачені пунктами 2.4.1, 2.4.2, підпунктами «а», «в», «д», «ж» пункту 2.4.5. підпунктами «б», «д» пункту 2.4.6. пунктами 2.4.7.

2.4.8 підпунктами «а», «б», «в», «г», «д», «е», «ж» пункту 2.4.12, пунктом 3.4.2, підпунктами «а», «б», пункту 3.4.4. та пунктом 3.4.6. цього Типового положення, а також:

4.2.1 Здійснює методичне керівництво діяльністю підприємств, об'єднань з питань охорони праці; готує матеріали для щорічного підведення підсумків роботи по створенню безпечних і нешкідливих умов праці, розгляду найважливіших питань охорони праці на засіданнях колегії, нарадах, семінарах тощо.

4.2.2 Координує науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи з питань охорони праці, розробляє разом з підприємствами і структурними підрозділами апарату міністерства комплексні заходи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Співробітничає з державними і громадськими міждержавними організаціями в питаннях охорони праці. 4.2.3 Опрацьовує з відповідною галузевою профспілкою проекту угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці. 4.2.4 Організує: а) галузеві конкурси, спрямовані на розроблення ефективних інженерно-технічних рішень щодо поліпшення безпеки праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням;

б) виконання рішень органів державного нагляду за охороною праці та профспілок, які відносяться до компетенції міністерства;

в) розроблення проектів нових, перегляд або скасування чинних нормативних актів про охорону праці; підготовку пропозицій щодо фінансування зазначених робіт.

4.2.5 Бере участь у:

а) розгляді питань про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільги і компенсації згідно з чинним законодавством;

б) спеціальному розслідуванні нещасних випадків згідно з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінета Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 623 (623−93-п

4.2.6 Взаємодіє з аварійно-рятувальними формуваннями.

4.2.7 Здійснює відомчий контроль на підприємствах, в об'єднаннях (державних і орендних) галузі за:

а) функціонуванням системи управління охороною праці;

б) станом охорони праці, реалізацією комплексних заходів, галузевих угод, науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;

4.3 Спеціалісти служби охорони праці міністерства мають права, передбачені пунктами 2.5.1−2.5.5, 3.5.1 та 3.5.2. цього Типового положення.

5. СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

5.1 Служба охорони праці є структурним підрозділом місцевого органу виконавчої влади, що утворюється головою державної адміністрації.

До складу служби входять працівники регіонального фонду охорони праці, які повинні мати фінансову або економічну освіту.

Свою діяльність в галузі охорони праці служба спрямовує на роботу з підприємствами, установами і організаціями, розташованими в межах відповідної території, але перш за все з тими, що належать до сфери управління державної адміністрації, підприємствами недержавних форм власності.

5.2 Координацію роботи служби охорони праці обласної, міських Київської та Севастопольської державних адміністрацій здійснюють відповідні структурні підрозділи Держнаглядохоронпраці та Мінпраці.

5.3 Служба охорони праці обласної, міських Київської та Севастопольської державних адміністрацій здійснює методичне керівництво роботою служби охорони праці районних державних адміністрацій, розглядає подання і погоджує призначення керівників цих служб, розглядає питання створення регіональних фондів охорони праці.

5.4 Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій в галузі охорони життя і здоров’я людей на виробництві та профілактики травматизму невиробничого характеру при службі охорони праці обласних, міських Київської та Севастопольської державних адміністрацій можуть створюватись наукові ради і комісії.

Склад цих рад і комісій та положення про них затверджується державною адміністрацією.

5.5 Служба охорони праці разом з іншими структурними підрозділами державної адміністрації виконує функції, передбачені пунктами 2.4.1, 2.4.2, підпунктами «а», «в» і «ж» пункту 2.4.5, пунктами 2.4.7, 2.4.8, підпунктами «а» і «б» пункту 3.4.4, пунктом 3.4.6 цього Типового положення, а також: 5.5.1. Вносить на затвердження керівництву державної адміністрації пропозиції щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони життя та здоров’я людей на виробництві та профілактики травматизму невиробничого характеру.

5.5.2 Організує:

а) діяльність обласної (міської, районної) ради з питань безпечної життєдіяльності населення. При вирішенні покладених на неї завдань взаємодіє з іншими підрозділами державної адміністрації, представницькими органами та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, об'єднаннями громадян;

б) розробку регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (за участю профспілок), а також регіональної програми заходів щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру;

в) створення методичних, учбово-методичних кабінетів охорони праці, навчальних науково-технічних центрів;

г) витрачання за призначенням коштів регіонального фонду охорони праці;

д) облік та аналіз нещасних випадків невиробничого характеру, а також шкоди від цих подій.

5.5.3 Бере участь у:

а) розслідуванні групових та смертельних нещасних випадків тоді, коли це передбачено Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях;

б) розгляді проектів контрактів, які укладаються з керівниками підприємств, що належать до сфери управління державної адміністрації, або які укладаються за погодженням з державною адміністрацією.

5.5.4 Отримує дані про підприємства, що проходять державну реєстрацію відповідно до встановленого порядку.

5.5.5 Опрацьовує ефективну цілісну регіональну систему попередження травматизму невиробничого характеру, організує пропаганду та інформаційне забезпечення з цих питань.

5.5.6 Готує пропозиції щодо впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, що забезпечують підвищення рівня профілактики травматизму невиробничого характеру і подає їх на розгляд державної адміністрації.

5.5.7 Здійснює на підприємствах, в установах і організаціях контроль, передбачений підпунктами «а», «б», «в», «г», «д», «е», «є» пункту 2.4.12 цього Типового положення, а також:

а) за реалізацією регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також регіональної програми заходів щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру;

б) за дотриманням чинного законодавства з питань профілактики травматизму невиробничого характеру та проведенням навчання населення з цих питань.

5.6 Спеціалісти служби охорони праці мають права, передбачені пунктами 2.5.2−2.5.5 цього Типового положення, а також:

5.6.1 Порушувати клопотання перед головою державної адміністрації про розірвання контракту з керівником підприємства, який систематично порушує вимоги чинного законодавства з питань охорони праці і безпечної життєдіяльності населення та про заохочення працівників, котрі беруть активну участь в профілактиці травматизму невиробничого характеру.

5.7 Керівник служби охорони праці має право:

5.7.1 Залучати спеціалістів інших підрозділів державної адміністрації, підприємств, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції.

5.7.2 Одержувати в установленому порядку від інших підрозділів державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств інформацію, документи, інші матеріали, а від місцевих органів державної статистики — безплатно статистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

5.7.3 Скликати наради з питань охорони життя та здоров’я людей на виробництві та профілактики травматизму невиробничого характеру.

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

6.1 Працівники служби охорони праці підприємств, об'єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:

а) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з охорони праці;

б) невиконання своїх функціональних обов’язків, передбачених Положенням про службу охорони праці та посадовими інструкціями;

в) недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці;

г) низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.

ПОЯСНЕННЯ до заповнення припису служби охорони праці

1. Припис складається в 2 екземплярах, один з яких видається керівникові перевіреного об'єкту, цеху, підприємства, другий залишається у службі охорони праці.

2. Припис реєструється в службі охорони праці і зберігається протягом 5 років.

3. В графі 2 «Виявлення порушень та недоліки» зазначається сутність порушень, пункти та найменування порушених нормативних актів про охорону праці, а також недоліки в системі управління охороною праці.

4. В графі 3 «Запропонований термін усунення порушень та недоліків» зазначається дата, місяць та рік усунення порушень. Не рекомендується замість конкретних термінів писати «постійно», «протягом місяця, кварталу» тощо.

5. В графі 4 «Відмітка про виконання» особа, що видала припис, і особа, що його отримала, після усунення вказаних в приписі порушень зазначають дату фактичного виконання заходів і підписуються.

6. Якщо дозвіл на поновлення зупинених робіт додається предствником служби охорони праці цього підприємства (або керівником цього підприємства), то ним робиться запис «Експлуатацію дозволяю» (підпис) в графі 4, напроти пунктів виявлених порушень.

7. У разі зупинення робіт представником служби охорони праці вищої господарської організації або місцевого органу державної виконавчої влади дозвіл на відновлення робіт дається телефонограмою з наступною відміткою в приписі.

8. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в одержані припису, спеціаліст з охорони праці напроти напису «Припис одержав» робить запис: «Від підпису відмовився» та вказує дату. Припис з відповідним поданням направляється на ім'я керівника, якому адміністративно підпорядкований цей керівник структурного підрозділу, або керівникові підприємства.

9. У випадку, якщо керівник підприємства відмовляється від підпису в одержанні припису і дане підприємство не має вищестоящої господарської організації, то спеціаліст з охорони праці запрошує двох свідків і членів комісії з питань охорони праці підприємства, уповноважених трудового колективу з питань охорони праці або від профспілки) і вони розписуються напроти напису «Від підпису відмовився» з зазначенням дати і свого прізвища. Цей припис з відповідними поясненнями може бути направлений в районну прокуратуру за місцем надходження підприємства.