Організація роботи групи продовженого дня

Реферат з педагогіки Організація роботи групи продовженого дня Режим роботи групи продовженого дня Група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час. Вона забезпе­чує, враховуючи вікові особливості, їхній розумовий, мораль­ний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості все­бічного виявлення і розвитку індивідуальних, здібностей, запи­тів та інтересів дітей.

Успішна робота продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й на­скільки правильно організований у ній режим. Від раціонально­го, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму за­лежить підвищення успішності, збереження достатньої праце­здатності і попередження втомлюваності учнів. Дотримання упродовж тривалого часу правильного режиму сприяє зміц­ненню здоров’я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів. Неухильне дотримання режиму ви­ховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.

Правильне чергування в режимі дня праці і відпочинку в свою чергу сприяє збереженню в дітей найвищої працездатності.

Режим дня в групі повинен відповідати психолого-педагогічним, гігієнічним і віковим особливостям учнів і сприя­ти перетворенню в єдиний гармонійний процес навчально-виховну роботу, відпочинок і трудову діяльність школярів.

При плануванні режиму роботи групи продовженого дня необхідно врахувати такі вимоги:

— відповідність режиму віковим особливостям школярів;

— педагогічне забезпечення чергування режимних момен­тів;

— раціональний розподіл часу на навчання, харчування, відпочинок, позакласні і позашкільні заходи, в тому числі максимальне перебування дітей на свіжому повітрі;

— чітку організацію роботи дитячого колективу, єдність ви­мог до дітей і контроль за їх діяльністю.

Орієнтуючись на рекомендовані режими і беручи до уваги місцеві умови (черговість проведення годин дозвілля і прогу­лянок на території школи, час роботи загально-шкільних гуртків і секцій), вихователь розробляє режим конкретної групи про­довженого дня, враховуючи пропозиції вчителів, побажання батьків.

Після уроків учням пропонується перебувати на свіжому повітрі 30−60 хв.

Обід — 30 хв.

Прогулянки, ігри, суспільне корисна праця — 1,5−2 год.

Полуденок — 10 хв.

Самопідготовка -1−1,5 год.

Робота в гуртках, заняття за інтересами — 1−1,5 год.

Режим дня є законом життя і діяльності всього педагогічно­го та учнівського колективів школи. Психолого-педагогічне значення режиму полягає в тому, що він забезпечує чітку орга­нізацію життя і діяльності педагогів і учнів, виробляє в них (від­повідний стереотип, сприяє піднесенню якості всієї навчально-виховної роботи.

Дбаючи про виконання режиму, слід пам’ятати, що зайва регламентація діяльності вихованців стримує їх ініціативу й самодіяльність. Діти повинні мати час побути на самоті або в невеликому колі друзів.

Режим дня учнів не може бути постійним, він динамічний, і як динамічне саме життя школи. Періодично, залежно від змін місцевих умов, удосконалення навчально-виховного процесу, педагоги переглядають раніше вироблений режим.

Правила внутрішнього розпорядку складають на основі за­гально-педагогічних вимов до організації і проведення навча­льно-виховної роботи, місцевих умов і можливостей.

Організація навчально-виховного процесу

Педагогічний досвід роботи переконує, що всі елемента щоденного плану можна сконцентрувати по таких етапах, які можна щоденно конкретизувати різними видами діяльності.

Організація групи продовженого дня

1. Прийом учнів у групу.

Обмін інформацією з класоводом про навчальні завдання для учнів.

Відзначення відсутніх учнів у журналі і вияснення причин відсутності.

Звільнення від перебування на групі хворих учнів згідно розпорядження медичної сестри та письмового (усного) про­хання батьків.

Оголошення учням основних заходів протягом дня.

Організація підготовки учнів до години дозвілля, «спортив­ної години» (переодягання у спортивну форму, підбір інвента­ря) чи до обіду (при 5-ти уроках).

Повторення правил поведінки учнів у коридорах, дворі, на сходах, вулиці.

Організаційний вихід учнів з класу.

2. Година здоров’я Мета: Сприяти активному відпочинку дітей після розумової діяльності, розвивати м’язеву систему, покращити роботу серцево-судинної та дихальної системи, удосконалювати навики стрибання, метання в ціль і на дальність. Виховувати кмітливість, спритність, чесність, дружбу, дисциплінованість.

Інвентар: М’ячі (великі і малі), обручі, скакалки, кеглі, естафетні палички, прапорці, мішечки з піском.

— Підготовча частина.

Шикування. Ознайомлення зі змістом години здоров’я. Ходьб, різновиди ходьби. Повільний біг з переходом у ходьбу.

Рухові вправи на розвиток м’язів рук і ніг.

— Основна частина

Естафет, рухливі ігри.

— Заключна частина.

Шикування. Ігри низької рухливості. Дихальні вправи. Приведення організму в спокійний стан. Підведення підсумків. Організоване повернення в клас.

Година дозвілля.

«Спортивна година».

Згідно з орієнтовним режимом дня, «спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків. Вона проводиться з метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загарту­вання і зміцнення організму, фізичного їх розвитку, закріплення навичок поведінки у колективі.

Особливістю цих занять є те, що вони проводяться у не­вимушеній обстановці, здебільшого у формі гри. Тривалість цих занять залежить від багатьох обставин: втоми, попере­днього виду діяльності, активності учнів, погодних умов. При ознаках перевтоми необхідно перейти до легких вправ чи ігор або припинити їх виконання на деякий час. Оскільки перебу­вання дітей на свіжому повітрі - важливий фактор загартуван­ня, зміцнення здоров’я, підвищення працездатності дітей, тому незалежно від пори року ці заняття слід проводити на свіжому повітрі. Лише в разі негоди (дощ, сильний мороз, завірюха) їх переносять у спортивний зал, актовий зал, коридори. При про­веденні години дозвілля на відкритому повітрі широко викори­стовуються м’ячі, скакалки, обручі, санчата, лижі, ключки.

«Спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків (для учнів, які навчаються в 1-у зміну). Час фізкультур­них занять визначається режимом групи продовженого дня з урахуванням конкретних умов школи. У план кожного заняття, як правило, включають від 3 до 5 основних видів фізичних вправ з ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, а також рух­ливі ігри чи естафети.

Вправи мають бути нетривалими і чергуватися з коротко­часним відпочинком. Інтенсивні фізичні вправи і рухливі ігри слід чергувати із спокійними. «Спортивна година» не дублює урок фізкультури, але має певну структуру. Заняття почина­ється з організації групи і пояснення його змісту. Після шику­вання в шеренгу, колону чи коло й усвідомлення завдань за­няття діти роблять невеличкий пробіг у повільному темпі (мож­на чергувати з ходьбою), виконують загально-розвиваючі вправи і переходять до основних вправлянь — бігу, стрибків, метань, рухових ігор тощо.

У режимі групи продовженого дня бажано організовувати змагання, фізкультурні свята, спортивні вечори.

«Спортивна година» може бути дуже різноманітною, але обов’язково доступною віковим особливостям і можливостям школярів. До доступних можна віднести наступні види рухів:

— ходьба звичайна і з різними рухами рук, ніг і тулуба, зви­чайна і швидка ходьба по периметру площадки і зі змінами напрямку руху, ходьба на носочках і п’ятках;

— біг повільний і швидкий, з виконанням завдань по сигна­лу, біг у чергуванні з ходьбою, біг з подоланням нескладних перешкод (перестрибування «канави», перебігання по гімнас­тичній лавочці та інші);

— стрибки на двох ногах і на одній, на місці і з переміщен­ням вперед, стрибки через скакалку, обруч і т.д.;

— кидання і ловлення м’ячів великих і малих, перекидання м’ячів у парах;

— метання м’ячів на дальність, у різні цілі;

— лазіння, перелазіння через обручі, драбини та інші конструкції на ігровому майданчику;

— вис, упори на дитячих перекладинах;

— вправи в рівновазі: ходьба по вузькій лінії, лавочці, без предметів і з предметами, з подоланням перешкодпереступання: м’яча, натягнутого шнурка;

— вправи з предметами: з м’ячами, з обручами (стрибки через обручі), з кеглями (гра за правилами), зі скакалкою (різноманітні стрибки на місці і в русі по одному, по два і т.д.);

— вправи для рук, ніг, тулуба, голови, які виконують на місці під час ходьби, в окремих іграх;

— рухливі ігри з шикуванням і перешиковуванням, із загально-розвивальними вправами, з бігом, стрибками, метанням подоланням перешкод;

— естафети з ходьбою, бігом, стрибками, метанням, pyxoм на санках, лижах і т.д.;

— спортивні розваги типу катання на самокатах, велосипедах, роликових коньках, а зимою на санках, лижах, елементі" гри в бадмінтон, розваги з волейбольними, баскетбольними м’ячами.

Зміст «спортивної години» узгоджується з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

У «спортивній годині» як одній із форм організації фізично­го розвитку можна виділити три умовні частини.

Перша частина — «Підготовча» (10−15 хв.) — починається зразу після приходу дітей на ігровий майданчик, її зміст: шикування, організаційні вказівки вихователя, ходьба, повільний біг 300−500 м по майданчику в колоні по одномузагальнорозвивальні вправи або під час ходьби, або в крузі, або в грі.

Ходьба і біг на початку «спортивної години» використову­ється як ефективний засіб, активізуючий і такий, що тренує діяльність серцево-судинної і дихальної системи, сприяє більш швидкому насиченню крові киснем, знімає застійні явища за рахунок покращання кровоі лімфообігу. Крім цього ходьба, біг, загальнорозвивальні вправи є засобом підготовки організ­му до наступних рухових дій дітей.

Другу частину «спортивної години» (20−40 хв.) можна на­звати основною для активного відпочинку дітей. Вона склада­ється, в свою чергу, із загальних для всіх дітей ГПД рухливих ігор, естафет, спортивних розваг дітей.

Проведення зі всім класом рухливих ігор і естафет, які не­суть у собі великий емоційний заряд, сприяє більш швидкому і повному переключенню дітей на другий вид діяльності, а, від­повідно, і більш повному відпочинку.

Активні рухи цієї частини сприяють розвитку швидкості, спритності, сили і витривалості, швидкісно-силових якостейзбагачують руховий досвід дітей та знання про рухливі ігри.

Самостійні ігри дітей і спортивні розваги в парах, невели­ких групах повніше задовольняють індивідуальні нахили дітей до різних рухових дій, сприяють подальшому їх відпочинку.

Третя частина — заключна (5−7 хв.) направлена на органі­заційний кінець активного відпочинку учнів. У неї входять зага­льне шикування, спокійна ходьба по майданчику або декілька вправ на увагу з тим, щоб привести організм дітей у відносно спокійний стан, при якому можлива ефективна наступна на­вчальна діяльність (самопідготовка).

«Спортивна година» обов’язково передбачає організацій­ний прихід дітей на ігровий майданчик і вихід до школи.

3. Обід

Для вихователя обід — це важливий виховний захід. Педа­гог зобов’язаний закріпити в учнів навички самообслуговуван­ня, культури та гігієни поведінки в їдальні, бережливого став­лення до хліба і продуктів харчування, навчити шанувати пра­цю поварів та обслуговуючого персоналу.

Цей захід складається з трьох етапів.

Підготовча частина

Миття рук милом, сушіння електрорушником.

Повторення правил поведінки в їдальні.

Накриття черговими учнями столів.

Основна частина

При вживанні першої страви навчити дітей правильно три­мати ложку, руки на столі, виїдати перші страви з тарілки, складати тарілки та дотримувати чистоту за столом, користу­ватися серветкою.

При вживанні другої страви блюда навчити дітей правильно користуватися виделкою, ножем, очистити сардельку, склада­ти тарілки та дотримуватися гігієнічної поведінки за столом.

При вживанні третьої страви навчити користуватися десе­ртною ложечкою.

Заключна частина

Подяка поварам.

Прибирання черговими столів.

Участь у складанні меню для учнів обов’язково беруть ме­дичні працівники школи, а за її якістю стежать санітарні служби.

4. Прогулянка

Прогулянки дозволяють вихователю груп продовженого дня вирішувати цілий комплекс оздоровчо-гігієнічних і пізнава­льних завдань. Під час прогулянок широко використовуються різноманітні ігри на місцевості та інші види фізичних вправ. Плануючи прогулянку, вихователь заздалегідь повідомляє про це учнів, пропонує їм, що одягнути, як підготуватися.

Прогулянки є тематичними і цілеспрямованими. У прове­денні всіх заходів під час прогулянки, походу необхідно давати школярам більше самостійності і творчої ініціативи, не нав’язувати учням те, що їм не подобається. Всі фізичні впра­ви треба проводити в ігровій формі.

Під час прогулянок діти займаються орієнтуванням на міс­цевості, вчаться визначати сторони світу за різними ознаками (за деревами, пеньками, сонцем тощо), можна розучувати різніпісні.

Швидкість руху під час прогулянки, екскурсії повинна бути невеликою, щоб найслабшому учневі було неважко.

Готовність учнів до прогулянки вихователь попередньо пе­ревіряє. У жаркі дні обов’язкові головні убори. У зимовий пері­од можна організовувати погоди на лижах.

Після проведення прогулянки вихователь повинен поціка­витися, що найбільше сподобалося учням, куди б вони хотіли Ііти у наступний раз. Ці побажання необхідно враховувати при плануванні роботи групи. Це піднімає їх інтерес, робить прогулянки, екскурсії цікавими.

Прогулянка в ліс — це спільний відпочинок, взаємне збага­чення знаннями про природу, адже ліс — скарбниця народних лікувальних засобів, ягід, грибів, а також… наукових ідей та відкриттів.

Увійшовши в ліс, поясніть дітям причину того, чому кожне дерево різниться конфігурацією: одне струнке, інше — викрив­лене, одне з зеленою шапкою і голим стовбуром, інше — пишне від основи до верхівки. Не пройдіть повз старий пеньок, суху покручену гілляку, вивернуте дерево. Придивіться до них. Чи не нагадує вам їх вигляд якусь тварину, птаха?

Зверніть увагу дітей на красу лісу, мальовничість лісової просіки, узлісся з пахучою високою травою і густим чагарни­ком, на низько опущене гілля дерев або берег річки з лісовими хащами. Саме тут зароджується любов до природи, до рідного краю.

На пам’ять про прогулянку можна замалювати й сфотог­рафувати лісовий пейзаж, а свої враження занотувати.

Дітям корисно буде дізнатися про тваринний і рослинний світ лісу, зелену аптеку.

Придивіться, які птахи живуть у лісі. Прислухайтеся до їх голосів. Спів пташок можна записати на магнітофон.

У лісі виробляється вміння спілкуватися з природою і жити в природному середовищі.

Під час прогулянки вам зустрінеться мурашник. Придивіть­ся до цих трудяг. У них висока організація праці, немає лінивих і дармоїдів, кожна мурашка має свою справу. Ці маленькі сані­тари знищують личинок, дрібних комашок, які шкодять лісу. Отже, від них багато в чому залежить здоров’я і краса лісу. Тому мурашники не можна руйнувати. Можна відеокамерою зняти сюжет про життя мурашника, а потім простежити за ро­ботою його окремих особин.

Зверніть увагу на зв’язок рослинного світу з тваринним, ґрунтом, географічним положенням і кліматичним поясом.

3.Самопідготовка Мета: Поглиблювати вміння і навички учнів сам остійно виконувати домашні завдання, сприяти кращому засвоєнню навчального матеріалураціонально використовувати вій часвчити дітей самостійно працювати з підручником, довідковою літературоювиховувати акуратність. Старанність, взаємодопомогу, товаришування та дисциплінованість.

• -.Підготовча частина:

Приготування зошитів, підручників, необхідного приладдя. Уточнення домашніх завдань. Дозування часу по предметах. Проведення вправ, дидактичних ігор для збудження інтересу до тем.

— Основна частина:

Повторення матеріалу, вивченого на уроці. Самостійне виконання домашніх завдань. Індивідуальна робота. Фізкультхвилинки.

— Заключна частина:

Відзначення найстаранніших учнів під час самопідготовки. Підсумок. Вставка зошитів.

Заняття за інтересами

Настільні ігри;

Виготовлення аплікації;

Читання художньої літератури з бібліотеки;

Сюжетно-рольові ігри.

Завершення роботи в ГПД

1. 1.Повторення правил дож нього руху.

2. 2.Прибирання робочих місць.

3. 3.Збір дітей додому.