Розробка лекцій з економічного аналізу

УКООПСПІЛКА ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ФІНАНСІВ Кафедра аудиту ЗВІТ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ Виконала: студентка 611 групи Спеціальності «Облік і аудит»

Пономаренко Марія Володимирівна Науковий керівник: к.е.н., доц.

Герасименко Тамара Олегівна Львів — 2013

Вступ У відповідності до сучасних соціальних замовлень підготовка фахівців вищої освіти повинна ґрунтуватися на методологічній основі. Магістри економічних спеціальностей, особливо спеціальності «Облік і аудит», повинні володіти не тільки знаннями, вміннями і навичками творчої діяльності у відповідній галузі, а й уміти навчати інших, розробляти методологічні основи управління навчально-освітнім процесом у системі підготовки і перепідготовки управлінських кадрів усіх сфер народного господарства країни.

Інформаційна цивілізація XXI ст., яка прийшла на зміну індустріальній цивілізації XX ст., об'єктивно вимагає глобальної соціальної трансформації, в основі якої лежать корінні соціокультурні, технологічні, гуманітарні й освітньо-інформаційні зміни. Україна, яка обрала шлях на європейську інтеграцію, повинна гідно ввійти до зони європейської освіти, у так званий Болонський процес.

При цьому особливо важливими умовами Євроосвітньої інтеграції є:

· забезпечення якості навчання;

· реалізація інтенсивної дослідницької діяльності;

· визначення соціальної складової доступності вищої освіти;

· забезпечення мобільності студентів і працівників ВНЗ.

Визначальними тенденціями розвитку світової освітньої системи стають поглиблення її фундаменталізації, посилення гуманістичної спрямованості, духовної та загальнокультурної складової освіти, формування у студентів системного підходу до аналізу складних технічних і соціальних ситуацій, стратегічного мислення, виховання соціальної та професійної мобільності. Необхідність підтримання високої конкурентоспроможності на динамічному ринку праці потребує також прищеплення прагнення і навичок до самонавчання, самовиховання і самовдосконалення протягом усього активного трудового життя.

В Україні розглянуті тенденції і особливості розвитку істотно ускладнюються тим, що вони відбуваються на тлі процесів глибокої трансформації не тільки суспільно-політичного устрою та соціально-економічного укладу, а й суспільної психології, системи життєвих цінностей і орієнтирів, морально-етичної парадигми.

Освіта визнана однією з найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики і стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське і світове співтовариства. Останнім часом суспільство почало усвідомлювати принципово нову роль освіти у сучасному інформаційному світі, тому вона вже стала одним з найважливіших чинників політики.

Основою якісних змін у вищій освіті України є п’ять пріоритетних напрямів [28, с 5]:

· європейський рівень якості і доступності освіти;

· духовна зорієнтованість освіти;

· демократизація освіти;

· соціальне благополуччя науковців і педагогів, реалізація формули: «Щасливий учень — щасливий учитель — щаслива держава» ;

· розвиток суспільства на основі нових знань.

В України реалізується програма навчання протягом усього життя людини. Країни-учасниці Болонського процесу підкреслюють важливий внесок вищої освіти у впровадження довічного навчання в реальність. Вони вживають заходів, щоб спрямувати національну політику своїх країн до цієї мети і спонукати вищі навчальні заклади збільшити можливості щодо громадян навчатися незалежно від віку, включаючи визнання попередньої освіти. Вони підкреслюють, що такі дії повинні бути невід'ємною складовою діяльності вищої освіти.

Без висококваліфікованих, творчо обдарованих управлінських кадрів, здатних нестандартно вирішувати складні проблеми сьогодення, неможливо подолати економічну кризу, зберегти незалежність, побудувати демократичну і правову державу та вийти на рівень високорозвинутих країн. Це повною мірою стосується і професійної вищої освіти, яка органічно пов’язана із суспільним виробництвом і забезпечує відтворення робітничого потенціалу держави та є одним з важливих чинників підвищення продуктивності праці й забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції.

Підготовка сучасних управлінських кадрів вищої кваліфікації відповідно до вимог ринкового середовища потребує удосконалення змісту, форм і методів навчального процесу. Суспільству потрібен соціально мобільний фахівець, здатний професійно переміщуватись як угору по вертикальних ієрархічних сходинках у своїй галузі, так і по паралелі — із однієї галузі до іншої. Такі фахівці повинні володіти комплексом професійних знань, умінь та навичок, що відповідають інтенсифікації виробництва, передовим досягненням науки і техніки. Вони повинні бути здатними творчо вирішувати сучасні проблеми сьогодення, брати на себе роль лідера, вести за собою інших.

Ці вимоги зумовлюють необхідність зростання професійних знань з дисциплін управлінського циклу, в т. ч. економічного аналізу. Тому сучасна дидактика повинна адекватно реагувати на соціальне замовлення, сприяти формуванню творчої особистості фахівця в різних галузях народного господарства, активізації його навчально-творчої діяльності.

Основна частина Перед проходженням педагогічної практики було складено календарний план її проходження. Керівник педагогічної практики ознайомив мене з програмою навчальної дисципліни «Аналіз господарської діяльності» та робочою програмою курсу.

Програма навчальної дисципліни є складовою стандарту вищої освіти вищого навчального закладу. Вона визначає роль і значення відповідної навчальної дисципліни в підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця; основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис; найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню на конкретній змістовій основі; зміст навчання з дисципліни; очікувані результати навчання, тобто систему умінь, якими повинні оволодіти студенти (слухачі), а також рівні їх сформованості. «Аналіз господарської діяльності» є однією з основних складових циклу дисциплін, вивчення яких спрямоване на забезпечення професійної підготовки фахівців з обліку та аудиту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» .

Знання, здобуті під час вивчення дисципліни «Аналіз господарської діяльності», допоможуть майбутньому фахівцю правильно оцінити стан об'єкта обліку і аудиту та стратегію його розвитку, визначити ефективність використання фінансових, трудових та матеріальних ресурсів, аналітичним шляхом встановити недоліки та вказати способи їх усунення.

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисциплін та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є його нормативним документом.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни (в планах лекції та семінарських занять), послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю. Робоча програма складається в розрізі спеціальностей (при різній кількості навчальних годин) або як єдина для декількох спеціальностей.

Робоча програма курсу «Аналіз господарської діяльності» містить розділи: мета, завдання та предмет курсу; міждисциплінарні зв’язки курсу; зміст тем курсу; структура курсу та розподіл годин за темами; тематика та зміст лекцій; тематика та зміст семінарських занять; тематика та зміст практичних занять; тематика та зміст лабораторних занять; тематика завдань для самостійної роботи студентів; контроль і критерії оцінки знань студентів; список рекомендованої літератури.

Метою курсу є поглиблення спеціальних знань з аналізу господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності галузей національної економіки, оволодіння організацією і методологією економічного аналізу, формування уміння використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, виходячи з концептуальних основ розвитку ринкової економіки. Основними завданнями курсу «Аналіз господарської діяльності» є посилення економічної та аналітичної підготовки студентів, надання їм необхідних теоретичних знань і практичних навичок здійснення аналізу господарської діяльності суб'єктів обліку і аудиту в умовах ринкової економіки. Предметом курсу є організація і методологія аналізу господарської діяльності суб'єктів обліку і аудиту в умовах ринкової економіки.

Ознайомившись з програмою навчальної дисципліни «Аналіз господарської діяльності» та робочою програмою курсу, разом з керівником практики було обрано тему для проведення лекційного та практичного занять — «Методи комплексної детермінованої оцінки». Перед підготовкою до безпосереднього проведення занять, передбачених планом, було відвідано лекції та практичні заняття викладача-керівника практики, проведено їх аналіз, отримано консультацію щодо методики викладання дисципліни «Аналіз господарської діяльності». Після цього за обраною темою мною було розроблено навчально-методичний комплекс занять — складено план та текст лекції, перелік рекомендованих джерел, план практичного заняття, тести для перевірки знань, тематику рефератів, завдання для поточного модульного контролю. освіта педагог курс господарський Лекція — основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, яка призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція охоплює основний теоретичний матеріал окремої чи декількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій, зокрема і з економічного аналізу, визначається робочою навчальною програмою.

Підготовка до лекції включала збирання інформації та складання її плану, структуруючи матеріал і визначаючи час на його викладання. Було визначено головні проблемні аспекти, змістовні елементи, технологічність викладання матеріалу, порядок і форму завершення лекції.

За змістом і формою представлення інформації лекція «Методи комплексної детермінованої оцінки», проведена мною, носила інформаційний характер, а за типом її подачі слухачам — комбінації монологу з діалогом. Текст лекції виводився на екран за допомогою мультимедійного обладнання.

Щоб студенти успішно оволоділи знаннями, вміннями та навичками, викладачеві необхідно організувати навчальний процес у відповідності до сучасних принципів мотивації і потреб особистості. Саме тому лекційне заняття розпочалось з наголошення важливості теми лекції та можливості практичного застосування отриманих знань у професійній діяльності та повсякденному житті.

Зміст лекції було розкрито у такій послідовності:

· суть та значення методів комплексної детермінованої оцінки;

· методи комплексної детермінованої оцінки:

— метод сум,

— метод бальної оцінки,

— метод відстаней;

Протягом лекційного заняттям студентам було надано можливість отримувати відповіді на незрозумілі їм питання, підтримувався зворотній зв’язок з аудиторією.

Практичне заняття — форма навчального заняття, на якому викладач організує детальне закріплення студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, в результаті чого формуються уміння і навички практичного застосування знань теоретичного матеріалу шляхом індивідуального виконання студентами відповідних завдань.

Практичні заняття — найбільш поширена форма професійного навчання спеціалістів, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям.

Практичні заняття, як і лекції, проводяться відповідно до розробленого тематичного плану й охоплюють весь матеріал. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі (тестах для виявлення рівня знань студентів), практичних завданнях різної складності; наочному матеріалі; методичних вказівках; засобах оргтехніки. Назване методичне забезпечення готує викладач, якому доручено проводити практичні заняття, за погодженням з лектором дисципліни.

Мета практичного заняття — розширення, поглиблення та деталізація наукових знань, одержаних студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення вмінь і навичок, розвиток наукового мислення та мовлення студентів.

Практичне заняття було проведено за такою логічною схемою (рис.1):

Рис. 1. Схема проведення практичного заняття з теми «Методи комплексної детермінованої оцінки»

У структурі заняття домінувала самостійна робота студентів. Таким чином, поєднуючи теорію з практикою, було закріплено знання, отримані на лекції, та вироблено у студентів навички застосування методів детермінованої комплексної оцінки на практиці.

Отже, практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Висновки Отже, структура освіти України за своєю ідеологією та цілями узгоджена зі структурами освіти більшості розвинутих країн світу. Україна досягла високого рівня реалізації двох стратегічних завдань: розширення доступу до отримання вищої освіти і досягнення рівня, відповідного світовим стандартам, що сприятиме найповнішому задоволенню освітніх потреб громадян. В основі педагогічної науки лежать виховання, навчання й освіта, а її предметом виступають закономірності, принципи організації процесу виховання і навчання, що передбачає визначення цілей, змісту, методів, форм, способів залучення індивіда до оволодіння соціальним досвідом людства, його культурними цінностями з метою забезпечення позитивних змін у формуванні й розвитку особистості.

Кваліфікований економіст повинен добре володіти сучасними методами економічних досліджень, методикою системного, комплексного економічного аналізу. Міжнародна практика на сучасному етапі перетворила аналітичну роботу, зокрема, аналіз господарської діяльності, на розвинуту інформаційну індустрію, яка реалізує взаємозв'язки між постачальниками фінансово-економічної інформації (суб'єктами господарювання) і її користувачами. Аналітична підготовка майбутніх спеціалістів з економіки будь-якого фахового спрямування займає особливе місце в системі економічної освіти. Володіння прийомами і методами економічного аналізу створює для фахівців підґрунтя для розвитку їх економічного мислення, набуття ними здатності сприймати економічні процеси, що відбуваються на підприємствах, у всіх їх багатогранності та взаємозумовленості.

Таким чином, у процесі проходження педагогічної практики мною було здобуто теоретичні знання з основ методики викладання у вищій школі та практичні навички проведення лекційного та практичного занять, усвідомлено суть та значення навчального процесу з точки зору викладача.

Список використаних джерел Україна. Закон. Про вищу освіту: від 17.01.2002 р. № 2984-ІІІ.

Аксьонова О. В. Методика викладання економіки: навчальний посібник / Аксьонова О. В. — К.: КНЕУ, 1998., — 280 с.

Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: підручник для вузів / Алексюк А. М. — К.: Либідь, 1998.

Белуха Н. Т. Основы научных исследований в экономике: учебное пособие для экономистов спец. вузов / Белуха Н. Т. — К.: Вища школа, 1985.

Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: навч. посібник / Болюбаш Я. Я. — К.: ВВП «Компас», 1997.

Бондар А. Д. Семінарські заняття у вищій школі / Бондар А. Д. — К.: Вища школа, 1974.

Гончарук П. А. Психологія навчання / Гончарук П. А. — К.: Вища школа, 1985.

Горальський А. Правила тренінгу творчості: методичний посібник / Горальський А. — Львів: ВНТЛ, 1998.

Грищенко М. М. Дидактичні поради молодому викладачеві / Грищенко М. М. — К.: Вища школа, 1973.

Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті: навчальний посібник / Ковальчук Г. О.; Міністерство освіти України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 1999.

Козаков В. А. Самостоятельная робота студентов и ее информационно-методическое обеспечения: Учебное пособие / Козаков В. А. — К.: Вища школа, 1990.

Концепція неперервної освіти з економіки. — К., 1995.

Кулак И. А. Психофизиологические принципы обучения: Функциональные возможности головного мозга восприятие и перерабатывание информации / Кулак И. А. ;

Леднев В. С. Содержание образования: Сущность, структура, перспективы / Леднев В. С. — М.: Высшая школа, 1991.

Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: навчальний посібник / Лозниця В. С. — К,: 1999.

Нові технології навчання: науково-методичний збірник. — К.: НМЦВО, 2000.

Педагогічні технології: навчальний посібник / О. С. Падалка, А. М. Нісімчук, І. О. Смалюк, О. Г. Шпак. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995.

Педагогічна майстерність: підручник / [за ред. академіка АПН України Зазюка І. А.]. — К.: Освіта. 1997.

Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Наказ Міністерства освіти України від 02.06.93 р., № 161.

Положення про проведення практики студентів вищих закладів освіти України. Наказ Міністерства освіти України від 08.04.93 р., № 93.

Попиев М. И. Практикум по методике обучения в вузах / Попиев М. И. — М.: Высшая школа, 1990.

Професійна педагогіка: (комплект навчально-методичних матеріалів для студентів, які здобувають педагогічну спеціальність) / Горбач Н. Я.; Укоопспілка, ЛКА. — Львів, 2001.

Росинский В. М. Азбука педагогического труда: [пособие для начинающего преподавателя технического вуза] / Росинский В. М. — М.: Высшая школа, 1990.

Фіцула М. Н. Педагогіка: навч. посібник. — Тернопіль: Навчальна книга «Богдан», 1997.

Штокман И. Г. Вузовская лекция: Практические советы по методике преподавания учебного материала / Штокман И. Г. — К.: Вища школа, 1981.

Юцявичене П. Теория и практика модульного обучения / Юцявичене П. — Каунас, 1989.

Додаток, А Лекція з теми «Методи детермінованої комплексної оцінки»

План лекції:

1. Суть та значення детермінованої комплексної оцінки в економічному аналізі

2. Метод сум

3. Метод бальної оцінки

4. Метод відстаней Рекомендовані джерела:

1. Андрєєва Г.І. Організація і методика економічного аналізу: Навчальний посібник / Г.І. Андрєєва, В.А. Андрєєва. — Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. — с.63−66.

2. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник / Є.В. Мних. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — с. 81−85.

3. Чигиринська О. С. Теорія економічного аналізу: Навчальний посібник/ О. С. Чигиринська, Т. М. Власюк — К.: Центр навчальної літератури,. 2006. -с. 197−119.

Текст лекції:

1. Необхідність порівнювальної комплексної оцінки виникає у таких випадках:

· коли необхідно зіставити роботу декількох господарських об'єктів по даним їх діяльності на основі єдиної системи показників;

· коли необхідно зіставити результати господарської діяльності якого-небудь господарського об'єкта за часом.

Важливою умовою застосування способів порівняльної комплексної оцінки є погодження про можливу порівнянність різних по суті показників, які часто зовсім не співставленні. Так, в систему оціночних показників можуть включатися вартісні, трудові, натуральні і другі показники. Вихідною

інформацією при використанні способів порівняльної економічної оцінки є матриця, елементами якої є визначені показники, виражені в спів ставних величинах.

На основі системи показників, які відображають результати роботи підприємства, розраховують один показник, який в подальшому використовують для порівняльної комплексної оцінки. Залежність у даному випадку функціональна, а розрахунки здійснюються у напрямку від часткових показників до загальних. Вирішення такої задачі називають оберненим детермінованим факторним аналізом.

У практиці аналітичної роботи використовують декілька способів розрахунку комплексних оцінок. Найбільш розповсюдженими серед них є методи:

· сум;

· бальної оцінки;

· відстаней.

2. При використанні методу сум показник комплексної оцінки господарської діяльності для кожного підприємства отримують шляхом додавання значень всіх показників, які використовують. При цьому беруть не абсолютні значення цих показників, а відносні. Значення показника комплексної оцінки () для підприємства розраховують за формулою:

де — i-й оціночний показник j-ого підприємства;

n — кількість показників;

j — номер підприємства;

i — номер показника;

m — кількість підприємств.

Чим кращі результати роботи підприємства, тим вище значення показника комплексної оцінки або навпаки.

При використанні даного методу необхідно враховувати, що всі вихідні показники діяльності, за якому проводять оцінку, повинні мати однакову спрямованість — або на збільшення, або на зменшення. Наприклад: збільшення прибутку і збільшення собівартості викликають протирічну оцінку. Тому при розрахунку показника комплексної оцінки замість показника собівартості треба брати або економію по собівартості, або величину, обернену до вихідної. Тоді вище значення цього показника буде відповідати кращим показникам діяльності.

Недолік методу сум — зрівняння показників: усі показники відіграють однакову роль у комплексній оцінці, тоді як є економічні показники більш і менш важливі. Тому існує можливість отримання високої інтегральної оцінки за рахунок перевиконання плану за другорядними показниками.

2. Розглянутий вище недолік усувають застосовуючи метод бальної оцінки — вдосконалений варіантом методу сум. При використанні цього методу встановлюється місце, зайняте підприємством за кожним показником. При цьому для знаходження показника комплексної оцінки сумують не місця за кожним показником, а бали, присвоєні окремим показникам за зайняті місця кожним показником. У величині балів методом експертних оцінок враховують значимість відповідних показників у системі оцінки. Чим важливіший показник, тим вищий бал встановлюють за ним за відповідне місце. При бальному способі формула для розрахунку показника комплексної оцінки виглядає таким чином:

де — бал, який отримує j-те підприємство за і-им показником за відповідне місце цього показника.

Застосування цього методу, як і попереднього, також вимагає однакової спрямованості показників. Перевага методу бальної оцінки полягає в усуненні зрівняння значимості показників у системі оцінки. Недолік — можливість хибного визначення значимості того чи іншого показника через суб'єктивізм такої оцінки, залежність від професійних суджень людей, що присвоюють бали та визначають значимість показників.

3. Для детермінованої комплексної оцінки використовують також метод відстаней. Застосовуючи його, виходять з того, що показники комплексної оцінки повинні враховувати не тільки значення порівнюваних показників, але і їх близькість до найкращих значень. Відповідно, основою цього методу є врахування наближеності об'єктів за їх порівнюваними показниками до об'єкта-еталона в системі координат. В якості об'єкта-еталона за кожним показником приймають підприємство, в якого показник має найкраще значення для даної сукупності підприємств.

Спрощуючи розрахунки, знаходять відстань підприємства в n-мірному просторі не від точки еталону, а від початку координат, і, відповідно, чим ближче до точки еталону, тим далі від початку координат. Відстань від конкретного підприємства до початку координат () розраховують за формулою:

де — вагові коефіцієнти показників;

— набір координат і-ого підприємства в n-мірному просторі.

Для практичних розрахунків добувати квадратний корінь немає необхідності, оскільки субординація підприємств визначається вже за величиною під радикальних виразів.

Етапи застосування методу відстаней:

1) Дають економічне обґрунтування сукупності показників, за допомогою яких дають комплексну оцінку. Використовуючи таблицю показників порівнюваних підприємств, визначають найкращі значення показників. Крім цього, знаходять віддалення показників інших підприємств до показників найкращих, знаходять квадратні значення відстаней і таким чином отримують таблицю координат комплексної оцінки.

2) Кожен із розрахованих показників множать на коефіцієнт вагомості, після чого сумують отримані результати за кожним підприємством.

3) Отримані суми розміщують у порядку зменшення їх значень. При цьому перше місце займає підприємство, яке отримало найбільшу суму результативного показника.

Додаток Б План практичного заняття З метою забезпечення якісного засвоєння студентами знань, практичне заняття умовно було поділено на такі етапи: вступний, теоретичний, практичний, контрольний та заключний (табл. 1).

Таблиця 1 Зміст та структура практичного заняття з теми «Методи детермінованої комплексної оцінки»

На вступному етапі проводиться повторення вивченого раніше шляхом короткого опитування студентів. Питання повинні бути прості та лаконічні, такими, що потребують однозначних стислих відповідей.

Опитування за темою заняття проводиться за такими питаннями:

1. Чим обумовлена необхідність застосування методів детермінованої комплексної оцінки?

2. Які основні методи такої оцінки ви знаєте?

3. У чому полягає суть методу сум?

4. Недолік методу сум?

5. У чому полягає суть методу бальної оцінки?

6. Переваги та недоліки методу бальної оцінки?

7. У чому полягає суть методу відстаней?

Після опитування заслуховуються доповіді (1) та реферати (1), здійснюється їх обговорення.

Наступним кроком у проведенні заняття є вирішення задачі, вихідні дані якої наведено у табл. 2. та табл.3.

Таблиця 2 Показники господарської діяльності промислових підприємств за рік

Таблиця 3 Шкала балів для детермінованої комплексної оцінки результатів господарської діяльності підприємства

Постановка завдання: на основі вихідних даних визначити методами суми місць, бальної оцінки і відстаней показники порівняльної комплексної оцінки результатів господарської діяльності промислових підприємств за рік. Розвязок завдань оформити у таблицях. Встановити розподіл місць підприємств. Написати висновки. Пояснити у письмовій формі причини відмінності результатів, одержаних за методами суми місць, бальної оцінки та відстаней.

Вирішене завдання повинне бути оформлене наступним чином: див. табл. 4, 5, 6.

Таблиця 4 Розрахунок показників комплексної оцінки господарської діяльності промислових підприємств за звітний рік методом суми місць

Таблиця 5 Розрахунок показників комплексної оцінки господарської діяльності промислових підприємств за звітний рік методом бальної оцінки

Таблиця 6 Розрахунок показників комплексної оцінки господарської діяльності промислових підприємств за звітний рік методом відстаней

Після того, як задачу вирішено, проводиться підсумковий контроль у вигляді тестів (дод. Д). Підбиваються підсумки заняття, студенти формують висновки за опрацьованою темою.

Додаток В Тематика рефератів по темі «Методи детермінованої комплексної оцінки» :

1. Передумови формування комплексного економічного аналізу, його сутність та основні принципи

2. Взаємозв'язок основних показників у системі комплексного аналізу.

3. Матричний метод узагальнюючої комплексної оцінки результатів діяльності підприємства.

Додаток Д Тести

1. В основі методу відстаней лежить:

A. близькість показників до еталону;

B. сума отриманих балів;

C. кількість зайнятих перших місць;

D. правильна відповідь відсутня.

2. Який з перелічених методів економічного аналізу не відноситься до методів детермінованої комплексної оцінки:

A. метод сум

B. метод процентних чисел

C. метод відстаней

D. метод бальної оцінки

3. Умовою використання методу сум є:

A. пряма залежність між досліджуваними показниками;

B. односпрямованість досліджуваних показників;

C. порівнянність досліджуваних показників;

D. наявність даних за декілька періодів.

4. Недоліком методу сум є:

A. потреба у значних коригуваннях;

B. результати обчислень залежать від послідовності заміни факторів;

C. активна роль в зміні узагальнюючого показника необґрунтовано часто приписується якісному фактору;

D. можливість високої оцінки результатів за інтегральним показником при значному відставанні будь-якого часткового.

5. Метод сум передбачає визначення інтегрального показника шляхом:

A. сумування усіх часткових значень за відносними вимірниками;

B. множення усіх часткових значень за відносними вимірниками;

C. сумування квадратів часткових значень за відносними вимірниками;

D. множення сум квадратів усіх часткових значень за відносними вимірниками.

6. Методи сум, бальної оцінки та відстаней належать до:

A. детермінованих методів комплексної оцінки;

B. стохастичних методів комплексної оцінки;

C. функціональних детермінованих методів комплексної оцінки;

D. стохастичних детермінованих методів комплексної оцінки.

7. Для знаходження показника комплексної оцінки за методом бальної оцінки:

A. сумують бали, присвоєні окремим показникам за зайняті місця кожним показником, враховуючи значимість відповідних показників у системі оцінки;

B. сумують бали, присвоєні окремим показникам за зайняті місця кожним показником, враховуючи віддаленість відповідних показників від еталонних;

C. сумують місця, зайняті окремими показниками;

D. правильна відповідь відсутня.

8. Зрівняння показників при визначенні показника комплексної оцінки усувається шляхом:

A. обрання для аналізу показників з рівною значимістю для підприємства;

B. переведення показників до порівнянного вигляду;

C. введення бальної оцінки за зайняті місця залежно від значимості показників;

D. правильна відповідь відсутня.

9. Ефективність методу бальної оцінки не залежить від:

A. професіоналізму експертів й обґрунтованості їхніх оцінок при присвоєнні балів за місця за відповідними показниками;

B. достовірності значень досліджуваних показників;

C. правильності обчислення комплексного показника;

D. від спрямованості досліджуваних показників.

10. Комплексна економічна оцінка є характеристикою, яку отримують:

A. на основі думок експертів, будуючи адекватну модель майбутнього розвитку об'єкта прогнозування;

B. за одночасного й узгодженого вивчення сукупності параметрів, які відображають всі або більшість аспектів зміни та розвитку економічних явищ і процесів;

C. абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядаючи вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів;

D. правильна відповідь відсутня.

Ключ до тестів: 1-А, 2-В, 3-В, 4-D, 5-A, 6-A, 7-A, 8-C, 9-D, 10-B.

Додаток Е Відгук про якість прочитаної лекції

з дисципліни___________

на тему __________________

а) відповідність теми лекції програмі курсу та календарному плану_______

б) якість і чіткість поставленої мети лекції________

в) теоретичний рівень лекції__________

г) глибина наукового висвітлення питань лекції_____________

д) методичний рівень лекції____________

е) стиль та зрозумілість викладення матеріалу, доступність теми лекції, раціональність використання часу, контакт з аудиторією_________

є) використання на лекції ілюстративного матеріалу і ТЗН__

ж) педагогічна ефективність лекції_______

з) зауваження до лекції______

і) загальна оцінка якості лекції _____

к) пропозиції перевіряючого щодо підвищення якості читання лекції________

Прізвище студента, що відвідав лекцію Дата відвідування «____» _______20…р.

З відгуком ознайомлений викладач_________

підпис, ПІБ

" ____" __________________20__р.

Додаток Ж Відгук про якість практичного заняття

Прізвище студента, що відвідав практичне заняття Дата відвідування «____» __________20…р.

З відгуком ознайомлений викладач __________

" ____" __________________20__р.