Соціально-орієнтовані банківські продукти та їх роль у вирішенні сучасних соціально-економічних потреб суспільства (на прикладі діяльності АКБ «Приватбанк»

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ДИПЛОМНА РОБОТА

«СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНІ БАНКІВСЬКІ ПРОДУКТИ ТА ЇХ РОЛЬ У ВИРІШЕННІ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНИХ ПОТРЕБ СУСПІЛЬСТВА»

(на прикладі діяльності АКБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ) Керівник роботи, д. е. н., професор Студент факультету банківської

справи, обліку та фінансів

«Банківська справа»

Харків2006

Анотація

Дипломна робота студента: _ (ПІБ)

на тему: «СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНІ БАНКІВСЬКІ ПРОДУКТИ ТА ЇХ РОЛЬ У ВИРІШЕННІ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНИХ ПОТРЕБ СУСПІЛЬСТВА» складається із вступу, 4 розділів та висновків. Робота викладена на 130 сторінках, містить 32 таблиці, 29 рисунків, додатки на 32 листах. Перелік використаних джерел містить 119 найменувань.

Об'єкт дипломного дослідження — соціально-орієнтовані банківські продукти та їх роль у вирішенні сучасних соціальноекономічних потреб суспільства на прикладі діяльності найбільшої банківської установи України — АКБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ.

Предмет дипломного дослідження — сутність та портфельний ряд соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ «Приватбанк», а також в інших банківських установах банківської системи України.

Мета дипломного дослідження полягає у розкритті діючої практики розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ «Приватбанк», а також пошуку напрямків удосконалення розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів на основі систематизації існуючих тенденцій розвитку цього сектору в банківській системі України.

Актуальність та практична цінність отриманих результатів: обгрунтовано соціальну значимість банківської інфраструктури АКБ «Приватбанк», як найбільшої банківської установи України, та процесів функціонування соціально-орієнтованих банківських продуктів розробки АКБ «Приватбанк» для задоволення соціальних потреб суспільства; запропоновано шляхи розширення бази та вдосконалення інструментів надання соціально-орієнтованих банківських послуг в АКБ «Приватбанк»; виявлено підвищення рентабельності банківської установи при підвищенні обсягів обслуговування соціальних виплат населенню та підтверджена доцільність розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів.

Зміст

• Анотація
• Вступ
• Розділ 1. Роль банківської системи України в вирішенні соціально-економічних потреб суспільства
• 1.1 Законодавчі основи функціонування коштів державного соціального страхування в Україні
• 1.2 Банківські установи як інструменти обслуговування соціальних грошових виплат населенню в Україні
• 1.3 Аналіз обсягів соціальних грошових виплат та участі банківських установ України в операціях по обслуговуванню населення у 2001;2006 роках
• 1.4 Техніко-економічна характеристики АКБ «Приватбанк» та оцінка рівня соціальної значимості його діяльності на банківському ринку України
• Розділ 2. портфельний аналіз соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ «Приватбанк»
• 2.1 Економічна діагностика діяльності АКБ «Приватбанк»
• 2.2 Аналіз соціально-орієнтованих масових банківських послуг населенню в АКБ «Приватбанк»
• 2.2.1 «Пенсійні проекти з Пенсійним фондом України» на базі пластикових платіжних карток
• 2.2.2 «Проекти соціальних виплат з Фондами соціального захисту населення України «на базі пластикових платіжних карток
• 2.2.3 «Проекти компенсаційних виплат громадянам України з фондів постраждалих від нацизму та холокосту (Німеччина, Швейцарія) «та депозитні програми їх обслуговування на базі пластикових платіжних карток
• 2.3 Програмно-технічна реалізація автоматизованих систем банківського самообслуговування соціально-орієнтованих продуктів на базі пластикових платіжних карток в АКБ «Приватбанк»
• Розділ 3. Основні напрямки розвитку соціально оріентованих банківських продуктів в АКБ «Приватбанк»
• 3.1 Банківське обслуговування недержавних пенсійних фондів
• 3.2 Розвиток мережі безбалансових територіальних відділень по обслуговуванню населення
• 3.3 Розвиток мережі автоматів банківського самообслуговування населення (банкомати, POSтермінали) на базі пластикових пенсійних та соціальних карток
• 3.4 Оцінка економічного та соціального ефекту розширення соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ «Приватбанк»
• Розділ 4. Правові, соціально-економічні та організаційно технічні питання охорони праці в банківській установі
• 4.1 Законодавчі нормативи охорони праці в банківській установі
• 4.2 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в управлінні впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів АКБ «Приватбанк»
• 4.3 Техніка безпеки та протипожежна профілактика
• 4.4 Розробка заходів з охорони праці
• 4.4.1 Загальнообмінна вентиляція приміщення по видаленню надлишків тепла
• 4.4.2 Захисне заземлення
• Висновки
• Список використаних джерел
• Додаток А
• Додаток Б
• Додаток В
• Додаток Г

Вступ

Актуальність обраної теми дипломного проекту та доцільність проведення досліджень для оцінки стану та перспектив розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів полягає в тому, що за останні роки в економіці і банківській системі України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною реальної політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої економіки.

Отримання соціального грошового забезпечення населенням в Україні, яке традиційно виконувалось через прямі поштові перекази грошей пенсійносоціальних фондів через монопольну систему Укрпошти з отриманням готівкових коштів по повідомленню у відділенні пошти чи доставкою готівкових коштів переказу по графіку до місця проживання отримувача працівниками Укрпошти, у 21 сторіччі потребує радикальнонової технології.

Банківська участь в обслуговувані потоків соціальних платежів в Україні розпочалась з агентського договору Державного Ощадного банку України та Укрпошти на обслуговування зустрічними потоками готівки «комунальні платежі» проти «пенсійних виплат» в суміщених відділеннях Ощадбанку та Укрпошти.

Монополію цього обслуговування порушила поява у 1994 році спеціалізованого акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль», з яким були заключені договори про відкриття всіх накопичувальних рахунків підприємств по сплаті пенсійно-соціальних внесків та виплаті соціальних коштів за наказами Пенсійного та соціальних фондів отримувачам через створювані філії та відділення АППБ «Аваль». Штучна монополізація обслуговування коштів соціального забезпечення в двох банках України була зруйнована у 1998 році в результаті «дефолту» фінансової піраміди системи державних облігацій України, в які були вкладені кошти активів цих банків. На ринок обслуговування потоків соціальних платежів населенню вийшли нові комерційні банки з новими технологіями та соціально-орієнтованими банківськими продуктами масового обслуговування населення.

Об'єктом дипломного дослідження є — соціально-орієнтовані банківські продукти та їх роль у вирішенні сучасних соціально-економічних потреб суспільства на прикладі діяльності найбільшої банківської установи України — АКБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ.

Предметом дипломного дослідження є — сутність та портфельний ряд соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ «Приватбанк», а також в інших банківських установах банківської системи України.

Методами дипломного дослідження є — структурний аналіз, первинні статистичні спостереження, групування та статистистичний аналіз хронологічних рядів параметрів, побудова математичної моделі розрахунку рентабельності операційної діяльності банку як функції вартості ресурсів та дохідності активних операцій, побудова розрахункового алгоритму математичної моделі в «електронних таблицях» EXCEL2000 та проведення прогнозного моделювання

впливу частки соціальних банківських продуктів на рентабельність роботи банківської установи.

Мета дипломного дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні важливості використання банківськими установами України соціально-орієнтованих банківських продуктів для обслуговування грошового потоку соціального фінансування населення України, розкриттю діючої практики розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ «Приватбанк», а також пошуку напрямків удосконалення розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів на основі систематизації існуючих тенденцій розвитку цього сектору в банківській системі України.

Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішуються такі завдання:

досліджено сутність, основні потоки грошових соціальних платежів

населенню України та значимість їх обсягів для банківської системи України;

обгрунтовано соціальну значимість банківської інфраструктури АКБ «Приватбанк», як найбільшої банківської установи України, у впровадженні новітніх технологій обслуговування соціальних виплат громадянам України;

розглянуто процес функціонування соціально-орієнтованих банківських продуктів розробки АКБ «Приватбанк»;

наведені результати економічної діагностики та сучасного стану портфелю соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ «Приватбанк»;

проведено аналіз діючої практики програмно-технологічного розгортання мережі банкоматів та еквайрингового обслуговування пластикових карткових систем, як основного банківського механізму реалізації соціально-орієнтованих банківських послуг в АКБ «Приватбанк»;

запропоновано шляхи розширення бази та вдосконалення інструментів надання соціально-орієнтованих банківських послуг в АКБ «Приватбанк»;

обгрунтовано підвищення рентабельності роботи банківської установи при підвищенні обсягів безготівкового обслуговування грошових потоків соціальних виплат з організацією безготівкового обслуговування зустрічних платежів населення за послуги з сум соціальних виплат;

Питанню розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів приділяється значна увага Кабінету Міністрів України, що знайшло своє відображення в постановах:

«Надання АКБ „Приватбанк“ статусу уповноваженого банку по здійсненню виплату пенсій й грошової допомоги пенсіонерам» № 785 від 12 травня 2000р.

" Порядок отримання адресної матеріальної допомоги та соціально-орієнтованих виплат" № 1596 від 30.08.1999р.;

" Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам

бюджетних установ та державної соціальної допомоги" від 22 квітня 2005 р. N 318;

Згідно Постанови КМУ від 07.09.2000 № 1403 Приватбанк включено у число банків-агентів, уповноважених здійснювати виплати компенсації особам, що постраждали від переслідувань нацистів у роки Другої світової війни.

На вирішення проблеми розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів спрямовані дослідження, викладені в монографіях наступних авторів: — Азаренкова Г. М., Васюренко О. В., Герасимович А. М., Жуков Е. Ф., Коцовська Р. Н., Ричаківська В.І., Мороз А. М., Українська Л.О., Савлук М.І., Панова Г. С., Примостка Л. О., Пуховкіна М.Ф., Спіцин І.О., Спіцин Я.О., Шевченко Р.І. .

Впровадження пропозицій і рекомендацій щодо шляхів розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів, наданих в дипломній роботі, дозволить:

зосередити увагу банківських установ на привабливість розвитку сектору банківського обслуговування фондів недержавного пенсійного забезпечення, що створить довгострокову ресурсну базу діяльності банківських установ на інвестиційноіпотечному ринку;

вивести обслуговування соціальних виплат населенню банками з перших двох рівнів сервісу (отримання коштів в банку та отримання коштів в точках банківського самообслуговування) на третій рівень сервісу — «доставка платежів до місця проживання» та «прийняття платежів в місцях проживання»;

вирішити питання стратегії впровадження новітніх банківських технологій обслуговування грошових потоків соціальних виплат в приміських районах та сільських районах;

залучити частку коштів соціальних виплат пенсіонерів («кошик збережень») на поточних та депозитних рахунках, що створить додаткову базу кредитних ресурсів банків;

Це надасть можливість організувати діяльність банківських установ у відповідності з цілісною системою управління розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів для задоволення соціальних потреб населення України.

Інформаційною базою дипломного дослідження були — звітні документи АКБ «Приватбанк» за 2000 — 2006 роки, статистичні матеріали Національного банку України, Асоціації українських банків, Держкомстату України.

Розділ 1. Роль банківської системи України в вирішенні соціально-економічних потреб суспільства

1.1 Законодавчі основи функціонування коштів державного соціального страхування в Україні

Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Основи) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Завданням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною або дитиноюінвалідом, хворим членом сім'ї, смерті громадянина та членів його сім'ї тощо.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування;

страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття;

інші види страхування, передбачені законами України.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами:

законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування;

обов’язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян — суб'єктів підприємницької діяльності;

надання права отримання виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;

обов’язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами з окремих видів загальнообов’язкового соціального страхування;

солідарності та субсидування;

державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування;

цільового використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

паритетності представників усіх суб'єктів загальнообов’язкового державного соціального страхування в управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Суб'єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їх сімей та інші особи, страхувальники і страховики.

Страхувальниками за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи, якщо інше не передбачено законами України.

Страховиками є цільові страхові фонди з:

пенсійного страхування;

медичного страхування;

страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

страхування на випадок безробіття.

Страхові фонди беруть на себе зобов’язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків.

Загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):

а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання;

б) у фізичних осіб;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.

Страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Усі застраховані громадяни є членами відповідних страхових фондів залежно від виду соціального страхування. Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Цільові страхові фонди, якщо інше не передбачено законами України, не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов’язані з цією діяльністю. Кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Державного бюджету України. Страхові фонди діють на підставі статутів, що затверджуються у порядку, визначеному законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.

Перший рівень — солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі — солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених Законом.

Другий рівень — накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі — накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

Третій рівень — система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та представлені Пенсійним фондом України.

Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення та представлені Накопичувальним Фондом Пенсійного Фонду України та недержавними пенсійними фондами.

Відповідно Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів Накопичувального фонду, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюються такі пенсійні виплати [11]:

1) довічна пенсія з установленим періодом;

2) довічна обумовлена пенсія;

3) довічна пенсія подружжя;

4) одноразова виплата.

У солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених Законом [11], належить допомога на поховання пенсіонера.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 Закону [6], та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

За загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 35, 37 цього Закону);

2) допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону);

3) допомога при народженні дитини (статті 40, 41 цього Закону);

Відшкодування витрат Фонду на виплату допомоги при народженні дитини здійснюється в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на виконання програми «Відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини» .

4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42 — 44 цього Закону);

5) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (статті 45, 46 цього Закону);

6) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми) (статті 47, 48 цього Закону).

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом і статутом Фонду.

Фонд страхування на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Видами страхових виплат по допомозі на випадок безробіття за цим Законом є:

допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

допомога по частковому безробіттю;

матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Основними факторами прогнозування та регулювання державного соціального страхування є вплив на джерела формування коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування є [7], [8], [11], які визначені як наступні:

1) страхові внески страхувальниківроботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законами;

2) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

4) асигнування із Державного бюджету України;

5) інші надходження відповідно до законодавства.

1.2 Банківські установи як інструменти обслуговування соціальних грошових виплат населенню в Україні

Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, які здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій. Під терміном «БАНК» розуміють установу, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах поверненості, платності і терміновості. Основне завдання банку — здійснювати посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників.

Отримання соціального грошового забезпечення населенням в Україні здійснюється через новітні технології платіжних систем банківських установ з відкриттям пенсійних та соціальних рахунків чи через традиційну систему прямих поштових переказів грошей в системі Укрпошти з отриманням готівкових коштів по повідомленню у відділенні пошти чи доставкою готівкових коштів переказу по графіку до місця проживання отримувача працівниками Укрпошти.

Пенсійний рахунок — це поточний рахунок, відкритий фізичною особою (пенсіонером) для зарахування пенсії від органів Пенсійного фонду та/або органів підпорядкованих Міністерству праці та соціальної політики.

Соціальний рахунок — Це поточний рахунок, відкритий фізичною особою для зарахування грошової допомоги від органів Пенсійного фонду, органів, підпорядкованих Міністерству праці та соціальної політики, з державного та місцевого бюджетів, державних й недержавних позабюджетних фондів, громадських та благодійних організацій всіх рівнів і т.д. На поточні соціальні рахунки можуть нараховуватись матеріальна допомога, пенсії по інвалідності, компенсації, а також інші грошові виплати.

Остаточною перемогою банківської системи України по впровадженню у 1998 — 2004 роках «пілотних зарплатних проектів» по організації виплати заробітної плати та «пілотних проектів по виплаті пенсій та соціальної допомоги» через банки з використанням платіжних пластикових карток можна вважати офіційне признання та впровадження норм державного регулювання в Постанові КМУ від 22 квітня 2005 року № 318 «Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги» [18], в якій всім 100% бюджетним установам та фондам соціальної допомоги України вказано:

з метою підвищення ефективності управління бюджетними коштами, зменшення витрат, пов’язаних з отриманням готівки в установах банків, її доставкою до бюджетних установ та охороною, сприяння розширенню безготівкових розрахунків та здешевлення банківських кредитів для реального сектору економіки і громадян Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ здійснюється за їх письмовою згодою через уповноважені банки, які визначаються за результатами відкритого конкурсу, що проводиться постійно діючою комісією у порядку, встановленому Міністерством фінансів.

2. Рекомендувати керівникам бюджетних установ спрямувати в установленому порядку кошти, вивільнені шляхом зменшення витрат, пов’язаних з отриманням готівки в установах банків, її доставкою до бюджетних установ та охороною, для потреб бюджетних установ, зокрема підвищення заробітної плати.

Працівники бюджетних установ (одержувачі державної соціальної допомоги) за власним бажанням обирають уповноважений банк, через який йому виплачуватиметься заробітна плата (державна соціальна допомога).

Обслуговування працівника з отримання заробітної плати (одержувача державної соціальної допомоги) в уповноваженому банку здійснюється на підставі договорів між уповноваженим банком та працівником бюджетної установи (одержувачем державної соціальної допомоги).

До участі в конкурсі допускаються банки, що на час проведення конкурсу здійснюють діяльність на банківському ринку не менше п’яти років та дали

зобов’язання щодо дотримання граничних показників вартості послуг, передбачених у табл.1.1.

Таблиця 1.1

Перелік послуг та граничне значення показників їх вартості, які банк зобов’язується дотримуватись у разі набуття статуту уповноваженого банку по виплаті заробітної плати бюджетним підприємствам та соціальної допомоги населенню

1.3 Аналіз обсягів соціальних грошових виплат та участі банківських установ України в операціях по обслуговуванню населення у 2001;2006 роках

Аналіз обсягів соціально-грошових виплат населенню та їх структури проведемо на основі даних Держкомстату України з врахуванням наступних основних чинників:

загального стану та динаміки соціально-економічного розвитку України;

стану та динаміки демографічної структури населення в Україні;

динаміки рівнів заробітної плати та відповідного росту фондів соціального страхування населення і грошових потоків виплат;

динаміки рівнів безробіття та виплат по безробіттю.

Результати 1 кварталу 2006 року

За даними Державного казначейства України, доходи Зведеного бюджету за січень-лютий 2006р. становлять 20,6 млрд. грн. (34,1% до ВВП), що складає 13,2% від річних призначень. В основному доходи були сформовані за рахунок податкових надходжень (70,7% від загальної суми доходів).

Профіцит Зведеного бюджету за січень-лютий 2006р. становив 2,5 млрд. грн. (4,1% до ВВП). Облікова відсоткова ставка Національного банку України у січні 2006р. становила 9,5%.

За даними Національного банку України, вимоги банківської системи України за наданими кредитами (включаючи нараховані відсотки), за січень 2006р. збільшились на 0,4% і на 1 лютого 2006р. становили 153,5 млрд. грн., з яких 85,3 млрд. грн. — у національній валюті.

Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб (включаючи нараховані відсотки), у національній та іноземній валютах за січень 2006р. збільшились на 1,1% і на 1 лютого становили 74 млрд. грн., з яких 41,5 млрд. грн. — у національній валюті.

На кінець січня 2006р. офіційний курс гривні до долара США становив 505 грн. за 100 доларів США, гривні до євро — 610,14 грн. за 100 євро.

Номінальні доходи населення за січень-лютий 2006р. порівняно з аналогічним періодом 2005р. збільшились на 33,1%. Наявний доход, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 35,5%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактора, — на 22,9%.

Наявний доход у розрахунку на одну особу за лютий 2006р. становив 487,4 грн. проти 459,7 грн. за січень. Витрати населення у січнілютому 2006р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року збільшились на 28,7%, приріст заощаджень становив 4 925 млн. грн.

У січні-лютому 2006р. середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована штатному працівнику (без урахування працівників малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців), становила 883,90 грн., що в 1,8 раза перевищує рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб (483 грн) та на 35,3% відповідний показник рік тому.

Реальна заробітна плата найманих працівників у січні-лютому 2006р. порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилась на 22,6% (у січні-лютому 2005р. — на 14,3%).

Заборгованість із фінансування виплати пенсій та грошової допомоги по установах Мінфіну та Пенсійного Фонду України після повної ліквідації протягом липня 2000 р. в наступні періоди не виникала. Заборгованість із виплати соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на 1 березня 2006р. відсутня.

У 2005 році на фінансування пенсій було спрямовано 64,1 млрд. грн., що на 63 відсотки більше, ніж в 2004 році (39,2 млрд). Водночас на 2006 рік передбачається виділення 70,2 млрд. грн., що на 10 відсотків більше, ніж у 2005 році. Потреба в коштах на виплату пенсій і грошової допомоги в січні 2006 року становила 5,66 млрд. грн. і вона була повністю профінансована за рахунок всіх надходжень до бюджету ще до 31 січня, потреба на лютий складає 5,63 млрд. і станом на 28 лютого вона повністю забезпечена.

Згідно з бюджетом2006 максимальна допомога на утримання дитини до трьох років з 1 січня збільшилася втричі і складає 241 гривню, з 1 квітня вона складатиме 248 гривень, а з 1 жовтня — 252,5 гривні. Станом на 20 лютого 2006 року допомогу на дитину отримали всі 1,85 млн. українських сімей, заборгованість відсутня.

За даними матеріалів вибіркових обстежень населення домогосподарств з питань економічної активності, чисельність економічно активного населення віком 1570 років у середньому за 2005р. становила 22,3 млн. осіб, з них 20,7 млн. осіб, або 92,8%, були зайняті економічною діяльністю, решта — не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. Середньомісячна кількість безробітних (за методологією МОП) працездатного віку (особи, що самостійно шукали роботу, та ті, які перебували на обліку у державній службі зайнятості) становила 1,6 млн. осіб, або 7,8% від чисельності економічно активного населення зазначеного віку.

На обліку в державній службі зайнятості на 1 квітня 2006р. перебувало 937,6 тис. незайнятих громадян, з них кожний другий проживав у сільській місцевості. Серед зазначеної категорії громадян 913,7 тис., або 97,5%, мали офіційний статус безробітних, з яких більше ніж двом третинам було призначено допомогу по безробіттю.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні за березень 2006р. скоротився на 0,1 відсоткового пункта і на 1 квітня 2006р. становив 3,2% від кількості населення працездатного віку. Зазначений показник сільського населення майже втричі перевищував рівень зареєстрованого безробіття мешканців міської місцевості та становив 5,8% проти 2,2%.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж березня 2006р. зросла на 4,3% і на 1 квітня 2006р. становила 221,5 тис., що на 17,2% більше, ніж рік тому.

Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, на 1 вакансію загалом по країні за березень 2006р. не змінилося і становило 4 особи. За регіонами значення цього показника коливалося від 0,2 особи у м. Києві до 19 осіб у Тернопільській та Черкаській областях.

З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом березня 2006р. на допомогу по безробіттю було витрачено 145,4 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували упродовж зазначеного місяця, становила 690,0 тис. осіб, або 75,5% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного. Середній розмір допомоги у березні 2006р. порівняно з лютим зріс на 3,4%, а з відповідним місяцем 2005р. — на 27,2% і становив 210,69 грн., що дорівнює 60,2% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати ⁽350 грн).

На 1 березня 2006р. в Україні, за оцінкою, проживало 46 859,0 тис. осіб. Упродовж січня-лютого 2006р. кількість населення зменшилась на 70,5 тис. осіб, або на 9,3 особи на 1000 населення.

Результати 2005 року

За даними Державного казначейства України, доходи Зведеного бюджету за січень-листопад 2005р. становили 119,2 млрд. грн. (32,8% до ВВП). В основному доходи були сформовані за рахунок податкових надходжень (73,3% від загальної суми доходів).

Профіцит Зведеного бюджету за січень-листопад 2005р. становив 3,2 млрд. грн. (0,9% до ВВП).

Облікова відсоткова ставка Національного банку України у жовтні — грудні 2005р. становила 9,5%.

За даними Національного банку України, вимоги банківської системи України за наданими кредитами (включаючи нараховані відсотки) за жовтень 2005р. збільшились на 3,1% і на 1 листопада 2005р. становили 140,3 млрд. грн., з яких 79,2 млрд. грн. — у національній валюті.

Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб (включаючи нараховані відсотки), у національній та іноземній валютах за жовтень збільшились на 4,8% і на 1 листопада 2005р. становили 64,5 млрд. грн., з яких 36 млрд. грн. — у національній валюті.

На кінець грудня 2005р. офіційний курс гривні до долара США становив 505 грн. за 100 доларів США, гривні до євро — 612,97 грн. за 100 євро.

Номінальні доходи населення за січень-листопад 2005р. порівняно з аналогічним періодом 2004р. збільшились на 38,1%. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання товарів та послуг, збільшились на 36,4%, а реальні наявні, визначені з урахуванням цінового фактора, — на 19,8%.

Наявні доходи у розрахунку на одну особу за січень-листопад 2005р. становили 5244,3 грн. проти 3816 грн. за аналогічний період 2004р.

Витрати населення у січні-листопаді 2005р. порівняно з аналогічним періодом 2004р. збільшились на 33,4%, приріст заощаджень становив 26 201 млн. грн.

У січні-листопаді 2005р. середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована штатному працівнику (без урахування працівників малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців), становила 787,22 грн., що на 35,9% більше, ніж у відповідному періоді попереднього року та в 1,7 раза перевищує законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи (453 грн).

Реальна заробітна плата за 11 місяців 2005р. порівняно з відповідним періодом 2004р. збільшилася на 19,2%.

Заборгованість із фінансування виплати пенсій та грошової допомоги по установах Мінфіну та Пенсійного Фонду України після повної ліквідації протягом вересня 2000 р. в наступні періоди не виникала.

За даними матеріалів вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності за січень-вересень 2005р. середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 1570 років становила 22,3 млн. осіб, з них 20,7 млн. осіб, або 93,0%, були зайняті економічною діяльністю, решта — не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. Середньомісячна кількість безробітних (за методологією МОП) працездатного віку (особи, що самостійно шукали роботу, та ті, що перебували на обліку у державній службі зайнятості) становила 1,5 млн. осіб, або 7,6% від чисельності економічно активного населення зазначеного віку.

За 2005р. послугами державної служби зайнятості скористалися 2,9 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, з них 65,4% зверталися до цієї установи упродовж року. На обліку в державній службі зайнятості на 1 січня 2006р. перебувало 903,5 тис. незайнятих громадян, з них кожний другий проживав у сільській місцевості. Серед зазначеної категорії громадян 97,6% мали офіційний статус безробітних, з яких більше ніж двом третинам було призначено допомогу по безробіттю.

Кількість зареєстрованих безробітних упродовж грудня 2005р. зросла на 8,9% і становила 881,5 тис. осіб, у сільській місцевості — відповідно на 13,9% та 452,7 тис. осіб, у міській місцевості — на 4,0% та 428,8 тис. осіб. Зростання обсягів зареєстрованого безробіття у грудні спостерігалося і в попередніх роках, що зумовлено сезонною зайнятістю працівників сільського господарства.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні у грудні 2005р. зріс на 0,2 відсоткового пункта і на 1 січня 2006р. становив 3,1% від кількості населення працездатного віку. Цей приріст був забезпечений за рахунок сільського населення, де він зріс за місяць на 0,7 відсоткового пункта і становив 5,5% населення працездатного віку. Проте серед міського населення його значення залишилося на рівні листопада і становило 2,1%.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж грудня 2005р. скоротилася на 7,1% і на 1 січня 2006р. становила 186,6 тис., але була на 12,1% більша, ніж рік тому.

Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, на 1 вакансію загалом по країні за грудень 2005р. зросло з 4 до 5 осіб. За регіонами значення цього показника коливалося від 0,2 особи у м. Києві до 27 осіб у Черкаській області.

За категоріями робочих місць найбільше навантаження припадало на робочі місця, на які можуть претендувати працівники сільського господарства (27 осіб) та особи без професії (12 осіб).

З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом грудня 2005 на допомогу по безробіттю було витрачено 121,8 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 631,2 тис. осіб, або 71,6% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного. Середній розмір допомоги у грудні 2005р. порівняно з листопадом зріс на 3,8%, а з відповідним місяцем 2004р. — на 31,8% і становив 192,89 грн., що дорівнює 58,1% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати ⁽332 грн).

У 2004 році з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття протягом грудня 2004 на допомогу по безробіттю було витрачено 119,1 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 813,5 тис. осіб, або 82,9% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 січня 2005р. Середній розмір допомоги у грудні 2004р. порівняно з відповідним періодом 2003р. зріс на 23,7% та становив 146,37 грн., що дорівнює 61,8% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати ⁽237 грн).

На 1 грудня 2005р. в Україні, за оцінкою, проживало 46 958,7 тис. осіб, що на 322,1 тис. менше порівняно з початком 2005р.

В Додатку В наведені статистичні таблиці, які є вихідними даними для планування діяльності банків по розробці та впровадженню соціально-орієнтованих банківських продуктів.

В табл.1.2 — 1.3 наведені розраховані дані про обсяги коштів в бюджетах окремих структурних ланок системи державних фінансів України [12 — 15], [6061], у 2003 2005 роках.

Таблиця 1.2

Рівень складових державних фінансів в Україні в 2003 — 2005 роках

Таблиця 1.3

Відносні частки структури державних фінансів в Україні в 2003 — 2005 роках

Таким чином, грошовий потік коштів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в Україні у 2005 році становить біля 73,0 млрд. грн., тобто займає частку у 24% у сумарних державних фінансах України або 17,5% від рівня ВВП України у 2005 році. Банківське обслуговування такого грошового потоку потребує спеціальних банківських соціально-орієнтованих продуктів та територіального розвитку відділень банківської мережі.

Сучасний стан банківської системи України характеризується наступними параметрами фінансового стану (Додаток, А [113], [115]).

За станом на 1 квітня 2006 року в Державному реєстрі банків значиться 188 банків, з них 165 банків мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, у тому числі: 132 банки — акціонерні товариства (з них: 91 — відкриті акціонерні товариства (2 банки — державні), 41 — закриті акціонерні товариства), 33 — товариства з обмеженою відповідальністю.

З початку року в Державному реєстрі банків зареєстровано 4 банки (ЗАТ «АКБ «Сигмабанк», АКБ «Престиж», ТОВ «КБ «Дельта», ТОВ «АІС — банк»).

Капітал (балансовий) банків збільшився на 7,6% і становить 27 397,0 млн. грн. Зростання капіталу банків, в основному, відбулося за рахунок збільшення статутного капіталу — на 1425,1 млн. грн. або на 8,8%, емісійних різниць — на 69,9 млн. грн. або на 12,9%, загальних резервів, резервного фонду та інших фондів банку — на 366,3 млн. грн. або на 12,3%.

За І квартал 2006 року зобов’язання банків України збільшилися на 6,2% і на 01.04.2006 становили 200 098,0 млн. грн., в т. ч. нерезиденти — 17,4% від зобов’язань.

Збільшення зобов’язань банків відбулось, в основному, за рахунок збільшення коштів фізичних осіб — на 4323,7 млн. грн. або на 6,0%, строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків — на 3209,5 млн. грн. або на 11,6%, субординованого боргу — на 1236,9 млн. грн. або на 47,8%, коррахунків інших банків — на 946,2 млн. грн. або на 26,3%, коштів бюджету та позабюджетних фондів України — на 834,9 млн. грн. або на 41,7%.

Зобов’язання банків мають таку структуру. Кошти Національного банку України складають 0,4% від загальної суми зобов’язань; коррахунки інших банків — 2,3%; строкові вклади (депозити) інших банків та кредити, що отримані від інших банків — 15,4%; кошти суб'єктів господарювання 29,9%; кошти фізичних осіб — 38,4%; кошти небанківських фінансових установ — 2,8%; кошти бюджету та позабюджетних фондів — 1,4%; кредити, отримані від міжнародних та інших фінансових організацій — 2,0%, цінні папери власного боргу — 1,4%; субординований борг — 1,9%; інші зобов`язання — 4,1%.

Банки мають таку структуру коштів населення з точки зору строковості. Строкові кошти складають 59 157,7 млн. грн. або 77,0% від загальної суми вкладів, а вклади до запитання — 17 708,5 млн. грн. або 23,0%. Населення віддає перевагу вкладам в національній валюті, які складають 54,8% від загальної суми вкладів фізичних осіб.

Збалансоване зростання активів та покращення їх структури і якості є необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку банків. За І квартал 2006 року активи збільшилися на 6,4% і становлять 227 495,0 млн. грн. Загальні активи збільшились також на 6,4% і складають 237 225,0 млн. грн., в т. ч. нерезиденти — 6,1% від загальних активів.

Збільшення загальних активів відбулось, в основному, за рахунок збільшення кредитів, наданих банками — на 17 854,1 млн. грн. або на 11,4%, з них: кредитів, що надані суб'єктам господарювання — на 9103,3 млн. грн. або на 8,4%, кредитів, наданих фізичним особам — на 5414,0 млн. грн. або на 16,3%.

Банки мають таку структуру загальних активів. Високоліквідні активи складають — 13,9% від суми загальних активів, кредитні операції — 73,4%, вкладення в цінні папери — 5,8%, дебіторська заборгованість — 0,6%, основні засоби та нематеріальні активи — 5,1%, нараховані доходи до отримання — 0,9%, інші активи — 0,3% від суми загальних активів.

Продовжували зростати довгострокові кредити. З початку року вони збільшилися на 10,2% і на звітну дату становили 95 059,9 млн. грн. або 54,6% від наданих кредитів.

На протязі 2004 року в банківській системі України (рис. 2.1) відбулась системна криза відтоку залучених коштів у 3 кварталі 2004 року, що вимагало спеціальних постанов НБУ по адміністративному стриманню обсягів вкладів населення в банках на період екстремальної ситуації з виборами Президента України. Як видно з графіків рис. 1.1, тільки у 2 кварталі 2005 року відновлені обсяги залучених коштів в банківській системі України на рівні 2 кварталу 2004 року.

Рис. 1.1 Динаміка обсягів власного капітала та запозичених коштів (зобов"язань) в банківській системі України [115]

Зобов`язання банків мають таку структуру (рис. 1.2). Вклади фізичних осіб складають 36,5% від загальної суми зобов’язань банків; кошти суб'єктів господарської діяльності — 35,2%; міжбанківські кредити та депозити — 10,8%; коррахунки інших банків — 2,7%, кошти Національного банку України — 2,0%; кошти небанківських фінансових установ — 3,0%; кошти бюджету та позабюджетних фондів — 1,8%; субординований борг — 1,2%.

Рис. 1.2 Динаміка обсягів та структури пасивних операцій в банківській системі України [115]

Рис. 1.3 Динаміка обсягів та структури пасивних операцій в банківській системі України [115]

Рис. 1.4 Розподіл коштів фізичних осіб в перших за рейтингом коштів фізосіб комерційних банках України станом на 01.01.2004 року Рис. 1.5 Розподіл коштів фізичних осіб в перших за рейтингом коштів фізосіб комерційних банках України станом на 01.01.2006 року Як показує аналіз графіків, наведених на рис. 1.4 — 1.5, у 2004 2005 роках найбільший рівень поточних коштів на рахунках фізичних осіб зафіксований в Державному Ощадному банку України, за ним розташовані — АППБ «Аваль» та АКБ «Приватбанк» .