Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Ефективність застосування молозива, естрофану і їх комбінації у корів в ранній післяродовий період

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Сервіс-період у тварин другої дослідної групи становив 60,2±3,4 днів, що майже на 8 днів менше, ніж в контрольній групі і довший приблизно на 8 днів в порівнянні з 1 дослідною групою. Індекс осіменіння в цій групі також був нижчий на 0,3 в порівнянні з контрольною групою і становив 1,9. Аналіз одержаного результату по третій дослідній групі показав, що у всіх 10 корів, яким вводили підшкірно 30… Читати ще >

Ефективність застосування молозива, естрофану і їх комбінації у корів в ранній післяродовий період (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Представлені дані дослідів вивчення впливу простагландину П2 а, молозива та їх комбінації на відтворну функцію корів в ранній післяродовий період. Встановлено, що вказані препарати мають стимулюючу дію на відтворну функцію у корів.

Ключові слова: естрофан, молозиво, відтворна функція, післяродовий період.

Постановка проблеми. Для забезпечення високої продуктивності і відтворювальної здатності корів, велике значення мають повноцінна годівля, утримання тварин невеликими групами в залежності від їх фізіологічного стану, щоденний активний моціон, оптимальний мікроклімат в приміщеннях, використання гормональних препаратів і інше.

Профілактика симптоматичної неплідності тісно пов’язана з організацією роботи родильних відділень, їх санітарним станом і кваліфікацією рододопомоги.

Порушення відтворної здатності тварин на ґрунті захворювань статевих органів частіше всього буває наслідком поганої підготовки тварин до родів, некваліфікованої рододопомоги, несвоєчасного виявлення патологічних процесів в статевих органах і низької ефективності лікування.

Найбільш частими патологічними процесами, які виникають у корів в родовому і післяродових періодах, є атонія і субінволюція матки, затримання посліду, гострий післяродовий ендометрит і інші. Частота їх прояву залежить від сезону року, системи утримання, годівлі, догляду і ін. [1,2].

У комплексі заходів по регуляції відтворювальної функції сільськогосподарських тварин, профілактиці і лікуванню неплідності в останній час застосовують різні біологічно активні речовини, в першу чергу, гормони і гормональні препарати з гонадотропною і прогестероновою дією, оскільки вони суттєво впливають на відтворювальну функцію тварин. Однак застосування їх безпосередньо у виробничих умовах виявилось трудомістким і дорогим.

В останні роки за кордоном і в нашій країні знайшли широке застосування для стимуляції і синхронізації статевого циклу, а також в лікуванні та профілактиці гінекологічних захворювань у корів в післяродовому періоді естрофан, ензапрост, еструмат тощо [1, 3].

Одним з раціональних методів ранньої профілактики гіпотонії, субінволюції матки, затримання посліду і післяродового ендометриту є використання власного молозива корови. Моторика матки при цьому різко підсилюється. Молозиво володіє не тільки міотонічним ефектом, але й впливає на весь організм тварини. Це обумовлено білками молозива, які діють по принципу неспецифічної протеїнотерапії, а також імуноглобулінами всіх класів, речовинами естрогенної дії [3].

Найвища імунологічна активність відзначена при використанні молозива першого надою, одержаного під час виведення плода або протягом 1−2 годин після його закінчення.

Постановка завдання. Метою наших досліджень було вивчення ефективності застосування естрофану і молозива, а також їх комбінації для стимуляції відтворювальної функції і профілактики акушерсько-гінекологічних захворювань у корів в ранній післяродовий період.

Матеріали і методика. Досліди по вивченню ефективності застосування естрофану і молозива проводили на коровах червоної степової породи, згідно вказаної схеми.

Дослідження проводились на коровах 2 — 5 отелення червоної степової породи. Тварин в групи підбирали за їх фізіологічним станом. Препарати вводили коровам в першу годину після отелення.

Контролем служила група корів в кількості 8 голів і їм препарат не вводили. Тваринам першої дослідної групи (8 голів) вводили внутрім'язево синтетичний аналог простагландину Ф2- альфа естрофан, який виробляється в Чехії. Його вводили внутрім'язево в області ягодичної групи м’язів в дозі 2,0 мл або 500 мкг активної речовини. Естрофан окрім сильної специфічної дії має виражену міотонічну дію. Після введення препарату вели спостереження за тваринами і визначали час відділення посліду у них. Коровам другої дослідної групи (10 голів) вводили під шкіру коров’яче молозиво в дозі 30 мл. Молозиво одержували від корів не старше шестирічного віку під час виведення плода або протягом першої години після родів. Перед здоюванням молозива вим’я обмивали теплою водою з милом, після зрошували його розчином фурациліну 1:5000 і витирали чистим пропрасованим рушником. Перші порції молозива здоювали в окреме відро, потім необхідну кількість — в стерильну скляну банку. До 1 л свіжовзятого молозива додавали 1 000 000 одиниць дії бензилпеніциліну калію. Зберігали молозиво в холодильнику. Перед застосуванням нагрівали його на водяній бані до температури 37−40°С. Молозиво вводили в дві точки підшкірно в області середньої третини шиї, місце введення легко масажували. Коровам третьої дослідної групи (10 голів) вводили підшкірно 30 мл молозива і внутрім'язево в ягодичну групу м’язів — половину дози естрофану 1,0 мл, або 250 мкг активної речовини.

За тваринами вели спостереження і відзначали їх клінічний стан, час відділення посліду, а також кількість днів від родів до першої охоти, тривалість сервіс — періоду, індекс осіменіння.

Утримувались корови в типових приміщеннях, в яких основні виробничі процеси механізовані.

Результати досліджень. З даних таблиці видно, що у корів 1 дослідної групи, яким вводили в перші 2 години після отелення 2 мл естрофану послід відділився протягом 6-ти годин у 7-ми голів. У однієї корови спостерігалося затримання посліду, який був відділений через 14 годин ручним методом. У корів цієї групи перша охота спостерігалася через 48,2±5,4 днів після отелення. Період від отелення до плодотворного осіменіння був у першій групі тварин 52,3±4,1 днів. При цьому індекс осіменіння становив 1,6. В другій дослідній групі з 10 корів, яким вводили підшкірно в першу годину після родів по 30 мл молозива послід відділяється протягом 6 годин у 8 голів, що становило 80%. Цей показник був нижчий на 5%, ніж у контрольній групі і на 7,5% вищий ніж у першій дослідній групі. Перша охота спостерігається у корів другої дослідної групи в середньому через 50,7±4,4 днів, що на 4,5 днів менше, ніж в контрольній групі і на 2,5 дні більше, ніж в першій дослідній групі.

естрофан молозиво післяродовий неплідність.

Таблиця. Вплив молозива і естрофану та їх комбінованого застосування на відтворювальну функцію корів в ранній післяродовий період

Показники.

контрольна.

Дослідні групи.

Препарат, що застосовувався на тваринах.

;

естрофан.

молозиво.

естрофан + молозиво.

Кількість тварин в групі, гол.

Кількість затримань посліду, гол.

-;

Відсоток затримань посліду.

25,0.

12,5.

Тривалість сервіс — періоду, днів (М+т) Су.

  • 68,4±5,6
  • 21,9
  • 52,3±4,1
  • 21,0
  • 60,2±3,4
  • 12,9
  • 44,8±4,2
  • 18,7

Кількість днів від отелення до першої охоти ^+т) Су.

  • 54,5±4,2
  • 27,9
  • 48,2±5,4
  • 29,9
  • 50,7±4,4
  • 24,7
  • 42,8±3,6
  • 17,7

Індекс осіменіння.

2,2.

1,6.

1,9.

1,4.

Сервіс-період у тварин другої дослідної групи становив 60,2±3,4 днів, що майже на 8 днів менше, ніж в контрольній групі і довший приблизно на 8 днів в порівнянні з 1 дослідною групою. Індекс осіменіння в цій групі також був нижчий на 0,3 в порівнянні з контрольною групою і становив 1,9. Аналіз одержаного результату по третій дослідній групі показав, що у всіх 10 корів, яким вводили підшкірно 30 мл молозива і 250 мкг активної речовини естрофану послід відділявся в перші години після родів. Що стосується настання першої статевої охоти, то вона появлялась у них через 42,8±3,6 дні після отелення.

Тривалість періоду від отелення до плодотворного осіменіння у корів третьої дослідної групи становив 44,8±4,2 дня.

Слід відмітити, що у 3 корів дослідних груп у яких спостерігалося затримання посліду, він був відділений протягом першої доби: у тварини першої дослідної групи ручним методом, а у двох інших — після введених внутрімязово 50 одиниць дії окситоцину також ручним методом. При ручному методі відділення посліду ветеринарний лікар відмічав легкість оперативного втручання. Побічної дії при застосуванні препаратів не відзначалося. Після введення молозива на місці ін'єкції спостерігали припухлість, яка через 72 години зникала.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, одержані результати показують, що естрофан, молозиво і їх комбіноване застосування мають стимулюючу дію на відтворювальну функцію у корів. Однак, найбільш високу стимулюючу дію було одержано в дослідах з застосуванням естрофану в комбінації з молозивом.

Враховуючи широку доступність молозива простоту застосування, високу біологічну і економічну ефективність його застосування при відсутності видимих побічних ознак з боку організму тварин, яких обробляли ним висувають його на передній план серед інших засобів стимуляції статевої функції тварин. Високий стимулюючий ефект молозива можна пояснити наявністю в ньому високих концентрацій гормонів (17в-естрадіолу і прогестерону), вітамінів, А і Е, ензимів, білків, мінеральних солей, мікроелементів і ін, а також позитивним його впливом на обмін речовин, перебіг регенеративних процесів в статевих органах і імунобіологічну реактивність організму тварин.

Отже, можна рекомендувати молозиво, естрофан та їх комбіноване застосування з метою стимуляції відтворної функції у корів у ранній післяродовий період.

Список використаних джерел

  • 1. Яблонський В. А. Проблеми відтворення тварин на рубежі ХХІ століття / Яблонський В. А. // Науковий вісник НАУ. — 2000. — Вип. 22. — С. 75−77.
  • 2. Яблонський В. А. Більше уваги організації відтворення тварин / Яблонський В. А., В.Й. Любецький// Вет. Медицина України. — 2002. — № 5. — С.32−33.
  • 3. Яблонський В. А. Проблеми відтворення тварин. / В. А. Яблонський, В. Й. Любецький // Вет. медицина України. — 2007. -№ 3. — С.42−43.
Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою