Облік доходів від звичайної діяльності

ЗМІСТ

Вступ Розділ 1. Теоретичні основи обліку доходів від звичайної діяльності

1.1 Поняття доходу від звичайної діяльності та його види

1.2 Нормативно-правове регулювання обліку доходів звичайної діяльності

1.3 Економічно-господарська характеристика підприємства Розділ 2. Організація обліку доходів звичайної діяльності ТОВ «Будмонтаж»

2.1 Методологія бухгалтерського обліку доходів звичайної діяльності

2.2 Відображення обліку доходів у звітності ТОВ «Будмонтаж»

2.3 Вдосконалення обліку доходів звичайної діяльності шляхом автоматизації засобами 1С Висновок Список використаної літератури Додатки

ВСТУП

У зв’язку з переходом України від адміністративно-планової економіки до економіки ринкового типу, із запровадженням нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку, зокрема, зі зміною порядку формування доходів і витрат, виникає необхідність уточнення економічної суті та практичного значення категорії доходів (прибутків), вирішення дискусійних питання щодо порядку обчислення цих показників, подальшого дослідження проблеми доцільності відокремлення показників доходу, розрахованих для цілей бухгалтерського та податкового обліків, узгодженості питань державного впливу на економіку підприємств і формування їх доходів та ін. Все це вимагає більш глибокого та всебічного вивчення поставленої проблеми та підтверджує актуальність теми дослідження.

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов’язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.

Отримання доходів створює основу для самофінансування підприємства за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат підприємства з виробництва та реалізації товарів та інших видів діяльності, виконання зобов’язань перед бюджетом та утворення чистого прибутку.

Проблемам формування доходів підприємств, прибуткової роботи товаровиробників, пошуку й обґрунтуванню шляхів підвищення економічної ефективності їх господарювання присвячені праці вітчизняних учених: В. Я. Амбросова, В. О. Бланка, В. П. Вишневського, Г.І. Войчука, М.Я. Дем’яненка, В. А. Козубенка, В. Н. Косинського, Є. Лобанової, І.І. Лукінова, П. М. Макаренка, Д. С. Молякова, С.О. Нікітіна, Б. Й. Пасхавера, В.Я. Плаксієнка, П. Т. Саблука, В.А. Свободіна, М. Ф. Соловйова, В. Й. Шияна, О. М. Шпичака.

Питання обліку доходів звичайної діяльності є добре дослідженим в Україні, зокрема варто виділити праці Бутинця Ф. Ф., Ткаченко Н. М., Сопка В. В., Хом’яка Р.Л. та інших авторів.

Основною метою для написання роботи є побудова методології обліку доходів звичайної діяльності на прикладі діяльності підприємства України.

Для виконання мети в ході написання роботи необхідно виконати ряд завдань:

проаналізувати суть доходів звичайної діяльності;

розглянути нормативно-правове регулювання обліку доходів звичайної діяльності;

дослідити господарську діяльність ТзОВ «Будмонтаж»;

розглянути методику обліку доходів звичайної діяльності;

показати напрямки удосконалення обліку доходів звичайної діяльності шляхом автоматизації.

Об'єктом дослідження є господарська діяльність ТзОВ «Будмонтаж», що займається будівництвом та ремонтами.

Предметом дослідження є організація обліку доходів звичайної діяльності ТзОВ «Будмонтаж».

Для написання курсової роботи було визначено логічні прийоми аналізу та синтезу, індукції та дедукції.

Інформаційною базою для дослідження курсової роботи є фінансова звітність підприємства, облікова інформації з доходів підприємства, податкова звітність. Період дослідження — 2008;2010 роки. Для дослідження методики обліку проаналізовано ряд нормативно-правовою документації, положення бухгалтерського обліку, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, статистичні дані за матеріалами державного комітету статистики України та ін.

Практичне значення даного дослідження полягає в систематизації методології обліку доходів звичайної діяльності на будівельному підприємстві.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ДОХОДІВ ВІД ЗВИЧАЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Поняття доходу від звичайної діяльності та його види

Фінансовий облік повинен забезпечувати користувачів інформацією про доходи від різних видів діяльності підприємства, про прядок формування фінансового результату за звітний та попередні періоди, про суму чистого прибутку (збитку), про напрями використання прибутку підприємства.

Дані фінансового обліку надають можливість здійснювати із структури доходів від основної та інших видів діяльності та впливу факторів на зміну доходів; аналіз прибутку та впливу факторів на його зміни; аналіз рентабельності та прибутковості з метою визначення резервів зростання прибутку, рентабельності та прийняття ефективних управлінських рішень щодо використання одержаного прибутку.

Питання сутності доходів досліджено багатьма авторами. Розглянемо деякі із них в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Огляд наукових шкіл щодо визначення сутності предмету дослідження

Основними критеріями визнання доходів звичайної діяльності та умови відображення їх в обліку відповідно до П (С)БО 15 «Доходи» є [10]:

збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства);

оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходів застосовуються:

до кожної операції окремо;

до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Умови відображення доходів в обліку: доходи відображаються в момент виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів [23, c. 295−296].

Відповідно до П (с)БО № 3 звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Прикладом звичайної діяльності є виробництво та реалізація продукції, розрахунки з постачальниками та замовниками, працівниками, податковими органами, банківськими установами тощо.

До звичайної діяльності підприємства належать також курсові різниці, списання знецінених запасів, переоцінка короткотермінових інвестицій, економічні санкції за господарськими договорами, за порушення податкового законодавства, тобто операції, які супроводжують звичайну діяльність підприємства [30, c. 526].

З метою відображення в обліку і фінансовій звітності, зокрема у Звіті про прибутки та збитки, доходи поділяються за видами діяльності (рис. 1.1):

Рис. 1.1. Класифікація доходів підприємства [58,c.330]

Звичайна діяльність, в свою чергу, поділяється на операційну та іншу — фінансову та інвестиційну.

В податковому обліку доходи звичайної діяльності відображаються у складі валових доходів. Проте не всі доходи звичайної діяльності є валовими доходами. До складу валових доходів підприємства входять [2]:

загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону);

доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами;

доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди);

доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді;

інші доходи, передбачені статтею 4.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт послуг).

Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

Надходження, що належать іншим особам.

Надходження від первинного розміщення цінних паперів [23, c.297].

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визначається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Умови визнання доходу від надання послуг та оцінка ступеня завершеності операцій. Умовами визнання доходу від надання послуг є:

можливість достовірної оцінки доходу;

імовірність надходження економічних вигод від надання послуг;

можливість достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

можливість достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:

вивченням виконаної роботи;

визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

визначенням питомої ваги витрат, яких зазначає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).

Умовами визнання доходу за операціями з цільовою фінансування є:

підприємство має підтвердження того, що цільове фінансування буде отримано;

підприємство повинно виконати умови щодо фінансування умови щодо цільового фінансування.

дохід визначається протягом періодів, в яких були зазначені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазначало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству, без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів, визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

Складові, умови та порядок визнання доходу, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами. Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визначається у вигляді процентів, роялті та дивідендів.

Проценти — плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.

Роялті - платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо).

Дивіденди — частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

До умов визнання доходу відносять: імовірне надходження економічних вигод, пов’язаних з такою операцією; дохід може бути достовірно оцінений.

Порядок визнання доходу:

— проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать виходячи з бази їх нарахуванні та строку користування відповідними активами;

— роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;

— дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату [23, c. 295−304].

1.2 Нормативно-правове регулювання обліку доходів звичайної діяльності

Зовнішні вхідні дані дозволяють визначити вплив макроі мікросередовища підприємства на доходи звичайної діяльності підприємства, і охоплюють нормативно-правову інформацію, дані про кон’юнктуру фінансового ринку, діяльність контрагентів, середньогалузеві показники фінансово-економічної діяльності підприємства і інформацію про тенденції макроекономічних показників.

Дані про макросередовище дозволяють визначити основні тенденції розвитку економічної системи на національному рівні, виділити інституційні і інші чинники руху грошових потоків підприємства. Система інформативних показників цієї групи служить основою проведення аналізу і прогнозування умов зовнішнього середовища підприємства. До таких показників відносяться: об'єм емісії грошей в даному періоді і індекс інфляції. В таблиці 1.2. визначено вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на формування грошових потоків.

Таблиця 1.2

Характеристика джерел інформації для аналізу доходів звичайної діяльності

Основними показниками даної інформаційної групи є: облікова ставка Національного банку України; кредитні ставки банків; офіційний курс окремих валют, які використовуються в розрахунках підприємства в процесі визначення грошових потоків від зовнішньоекономічної діяльності.

Нормативно-регулююча інформація дозволяє встановити ступінь впливу законодавчих і нормативних актів на рух грошових потоків підприємства, а також визначити склад і зміст методичних положень, що регламентують моніторинг управління грошовими потоками.

На сьогодні існує також ряд нормативно-правових документів, які регулюють питання аналізу платоспроможності. Так, наказом Фонду державного майна України від 26.01.2001 № 49/121 затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, яке містить цільову методику оцінювання їх фінансового стану; спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Фонду державного майна України від 18.12.2003 № 375/2298 затверджено Критерії ефективності управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки. Окрім того, Міністерство економіки України розробило Рекомендації щодо перевірки стану та ефективності використання державного майна від 16.10.2006.

Законодавчо-нормативні документи включають:

*норми законодавства, що кодифікує, тобто статті Господарського, Цивільного кодексів і Кодексу законів про працю, де визначені понятійний апарат і основні положення господарської діяльності, основні принципи здійснення операцій, пов’язаних з рухом грошових коштів, порядок формування і руху грошових потоків [12];

*закони України: регулюючі порядок рухи грошових потоків «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і цільовими фондами», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»; і регулюючі порядок обліку і контролю руху грошових потоків? Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», «Про оподаткування прибутку підприємств» ;

*законодавчі акти (Укази Президента, Ухвали Кабінету Міністрів, нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування), які доповнюють Закони України і норми законодавства, що кодифікує, у сфері регулювання руху, обліку і контролю грошових потоків підприємств.

Спеціальні положення (стандарти) обліку і контролю доходів через специфіку (відсутність комплексності) українського законодавства, складають основну частину документів. До даної групи нормативних актів відносяться: затверджені Міністерством фінансів України План рахунків бухгалтерського обліку, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку і методика аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектора економіки; Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене ухвалою НБУ; Стандарти державного фінансового контролю використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, затверджені ГЛАВКРУ України.

Джерелами інформаційного забезпечення аналізу слугують планово-нормативна, звітна, облікова та позаоблікова документація.

Облікова документація — використовується для аналізу роботи окремих виробничих підрозділів, дільниць, працівників. Без ведення такої документації неможливо виявити недоліки в роботі та відпрацювати конкретні заходи для подальшого вдосконалення виробництва, підвищення продуктивності праці, раціоналізації управління господарською діяльністю. Прикладом облікової документації слугують форми бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку, журнали робіт, інші первинні документи.

Одним із завдань бухгалтерського обліку, окрім забезпечення збереження майна власника та надання інформації для управління підприємством, є визначення фінансових результатів за певний період.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про складові фінансових результатів і їх розкриття у фінансовій звітності визначаються відповідними П (С)БО.

Глобальні зміни у світовій економіці виявилися визначальним фактором розробки та впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), які мають рекомендаційний характер при розробці та впровадженні національних.

Методологічні засади формування і відображення інформації про фінансові результати у звітності визначає П (С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». У міжнародній практиці окремого аналогу немає [13, c.586−588].

Таблиця 1.3 Облікова документація

Результати аналізу фінансових результатів підприємства повинні бути узгоджені загальною оцінкою фінансового стану підприємства, яке в більшій мірі залежить не від розміру прибутку, а від здатності підприємства вчасно погашати свої борги, тобто від ліквідності активів.

Остання залежить від реального грошового обороту підприємства, що супроводжується потоком грошових платежів і розрахунків, що проходять через розрахунковий та інші рахунки підприємства.

Тому бажана ефективність господарської діяльності, стійкий фінансовий стан будуть досягнуті лише при достатньому і узгодженому контролі за рухом прибутку оборотного капіталу і грошових засобів.

Для обліку доходів звичайної діяльності в підприємствах використовується нормативно-довідкова інформація.

Таблиця 1.4 Характеристика діючої нормативно-правової бази з обліку

Отже основним джерелом інформації для проведення аналізу доходів є звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів та примітки до річної звітності. Перевагою даних джерел є їх доступність.

Проте, не дивлячись на доступність, звітна інформація має значний недолік — недостатньо повно і деталізовано відображає характеристику доходів для забезпечення управління ним. Найбільш значущою в цілях аналізу доходів є облікова інформація, оскільки доходи на підприємстві характеризується істотною нерівномірністю їх надходження і використання в різні моменти часу і при здійсненні різних фінансових операцій.

1.3 Економічно-господарська характеристика підприємства

ТОВ «Будмонтаж» засноване 30 червня 1995 року. Засновниками Товариства являються фізичні особи.

ТОВ «Будмонтаж» — самостійний господарський суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює комерційно-виробничу діяльність.

Товариство при здійсненні своєї діяльності керується Законами України «Про підприємства України», «Про господарські товариства», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок та додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», а також Положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку, інструкціями постановами КМУ та наказами Мінфіну України, а також внутрішніми документами.

Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації і відповідно до статуту має право:

укладати від свого імені договори (контракти);

продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям і громадянам, а також обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування споруди, устаткування, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності;

передавати на договірних засадах матеріальні та грошові ресурси іншим підприємствам, організаціям і громадянам, які забезпечують товариство запасами і виконують роботи і послуги.

Відповідно до статуту [Додаток А] предметом діяльності Товариства є :

— будівництво будівель;

— будівництво інших споруд;

— монтаж та встановлення збірних конструкцій;

— виготовлення каркасних конструкцій і покрівель;

— монтаж металевих конструкцій;

— електромонтажні роботи;

— ізоляційні роботи;

— монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря;

— водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи;

— штукатурні роботи;

— столярні та теслярські роботи;

— покриття підлог та облицювання стін;

— малярні роботи та скління;

— інші роботи з завершення будівництва;

— генеральний підрядник у будівництві;

— технічний нагляд за будівництвом;

— проект виконання будівельних робіт;

— архітектурне та будівельне проектування;

— конструювання несучих та огороджувальних конструкцій;

— проектування внутрішніх інженерних мереж і систем;

— проектування зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд;

— розроблення спеціальних розділів проектів;

— технологічне проектування;

— виробництво будівельних матеріалів і виробів;

— виробництво металоконструкцій;

— роздрібна та оптова торгівля власних виробів, виробів інших підприємств;

— комерційна, в тому числі зовнішньоекономічна, діяльність;

— здавання в оренду власного нерухомого майна;

— надання транспортних, житлово-комунальних послуг;

— придбання та продаж нерухомості;

— підготовка та перепідготовка кадрів;

— провадження будівельної діяльності.

Виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор. Згідно штатного розпису передбачено посаду керуючого виробництвом, а також посади головного інженера, головного бухгалтера.

У таблиці 1.5 наведений аналіз основних економічних показників діяльності ТОВ «Будмонтаж» за 2008;2010 рр. Для аналізу були використані наступні форми звітності: Баланс підприємства; Звіт про фінансові результати [Додатки Б, В, Г, Д, Е, Є].

Таблиця 1.5 Основні економічні показники ТОВ «Будмонтаж» за 2008;2010 рр.

Отже, якщо аналізувати останні роки діяльності ТОВ «Будмонтаж», то дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) в 2010 році в порівнянні до 2008 року помітно зменшився на 3843,2 грн., чистий дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) зменшився на 2952,5 грн., собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг) зменшилася на 1659 грн., відповідно до зменшення цих показників валовий прибуток зменшився також на 1293,5 грн., що свідчить про незадовільний економічний стан підприємства.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ ЗВИЧАЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «БУДМОНТАЖ»

2.1 Методологія бухгалтерського обліку доходів звичайної діяльності

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій призначені рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» .

Рахунки даного класу є тимчасовими та використовуються для накопичення даних про доходи за звітний період. У кінці звітного періоду сальдо цих рахунків переноситься на рахунок 79 «Фінансові результати». На початок звітного періоду рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» мають нульове сальдо.

На рахунках класу 7 «Доходи і результати діяльності», крім рахунку 76 «Страхові платежі», протягом звітного періоду за кредитом відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), за дебетом — щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів) і віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 «Фінансові результати» .

Розглянемо аналітичний облік доходів звичайної діяльності в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Рахунки, призначені для обліку звичайної діяльності

Різні види доходу від реалізації мають відповідні критерії визнання. У цілому виникнення доходів збігається з моментом, коли надійшли активи або зменшилися зобов’язання. Особливості визнання різних видів доходу від реалізації у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності зумовлено вимогами П (С)БО 15 «Дохід». Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається у випадку наявності ряду умов (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Умови визнання доходу від реалізації продукції, товарів (інших активів) за звітний період Важливе значення при визнанні доходу мають умови договору продажу активу. Якщо умовами договору передбачено, що право власності на продукцію (товари, інші активи) переходить до покупця з моменту її доставки на склад, то відповідно всі ризики транспортування несе продавець, а тому відображення в бухгалтерському обліку доходу відбувається після підтвердження факту оприбуткування об'єкту продажу на склад покупця. Якщо умовами контракту передбачено, що право власності на продукцію (товари, інші активи) переходить до покупця з моменту їх завантаження на транспортні засоби, то відображення в бухгалтерському обліку доходу відбувається після підтвердження факту списання реалізованих активів зі складу продавця.

Визнаний дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) не коригується на величину сумнівної і безнадійної заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства.

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу та за таких умов (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Умови визнання доходу від надання послуг Розглянуті методи передбачають визнання доходу в тих звітних періодах, у яких надаються відповідні послуги.

Визнання доходу від надання послуг за методом оцінки ступеня завершеності операцій здійснюється трьома способами:

¦ вивчення виконаних робіт (коли сторони, вивчивши вже надані послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили конкретну суму);

¦ визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;

¦ визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

Визнання доходу від надання послуг за методом рівномірного нарахування здійснюється у випадках, якщо надання послуг полягає у виконанні необмеженої кількості дій (операцій) за певний період часу.

У випадку відсутності можливості визначення доходу від надання послуг, він відображається у розмірі визнаних витрат, які підлягають відшкодуванню. Якщо не існує ймовірності відшкодування вказаних витрат, то дохід не визнається, а понесені витрати належать до витрат звітного періоду.

Дохід від цільового фінансування визнається лише в сумі витрат, пов’язаних з цим фінансуванням, у період їх виникнення. Не обов’язковим є навіть надходження «цільових» сум на рахунок підприємства. Для цього досить мати підтвердження, що таке фінансування буде отримано (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Порядок визнання доходу

Дохід, який виникає у результаті використання активів підприємства іншими підприємствами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів (рис. 2.3).

облік дохід звичайний Рис. 2.3. Умови визнання доходу у вигляді відсотків, роялті та дивідендів Дохід у вигляді процентів визнається у тому звітному періоді, до якого він відноситься, виходячи з бази їх нарахування і строку користування відповідними активами. Процентами також визнаються отримані від покупця кошти за надання відстрочки платежу, навіть у формі збільшення відпускної ціни. Дохід у вигляді роялті визнається на основі принципу нарахування та відповідності доходів і витрат виходячи з економічного змісту відповідної угоди. Дохід у вигляді дивідендів визнається у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Доходами, які виключають зі складу валових з метою оподаткування вважають такі:

1)Суми валового доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у разі, коли покупець затримує без узгодження з підприємством оплату їх вартості. Зазначене зменшення здійснюють, якщо підприємство звернулося із заявою до суду (арбітражного суду) щодо стягнення заборгованості з такого покупця або про визнання покупця банкрутом, а також у випадках, коли за поданням продавця нотаріус зробив виконавчий запис щодо стягнення з покупця боргу чи заставленого майна.

2)Сума несплачених процентів (комісійних) у разі звернення підприємства-кредитора із заявою до суду (арбітражного суду) щодо стягнення заборгованості з такого дебітора або про визнання його банкрутом, а також у випадках, коли за поданням кредитора нотаріус зробив виконавчий запис щодо стягнення з дебітора боргу чи заставленого майна.

3)Сума доходу у вигляді процентів від володіння державними цінними паперами (державні скарбничі зобов’язання, державні скарбничі бони, державні скарбничі векселі, а також облігації державних і місцевих позик), придбаними платниками податків до 01.07.1997 р.

4)Суми доходів від продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами, заснованими всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, майно яких — їх власність (крім доходу від грального бізнесу).

5)Суми доходів, отримані підприємствами від продажу на території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, якщо прибуток спрямовують на збільшення обсягів виробництва продуктів дитячого харчування та зменшення роздрібних цін на них.

6)Сума від перерахунку доходу за завершеними довгостроковими договорами (контрактами) при завищенні суми податкових зобов’язань у попередніх податкових періодах.

7)Суми доходів (крім пасивного прибутку), отримані підприємствами-резидентами за межами митної території України, за наявності міжнародного договору про усунення подвійного оподаткування, ратифікованого Верховною Радою України.

8)Суми доходів, отриманих підприємством від надання послуг щодо збирання та заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини.

Для здійснення розрахунків за податками необхідне облікове відображення валових доходів — надходження грошових коштів та/ або відвантаження товарів, робіт, послуг, оплата яких не здійснена в звітному періоді (кварталі), — з метою визначення прибутку, який підлягає оподаткуванню.

Датою збільшення валових доходів є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше.

У Книзі обліку валових доходів ТОВ «Будмонтаж» відображаються всі господарські операції, пов’язані з виникненням валового доходу. Для більш оперативного та ефективного визначення об'єктів оподаткування і заповнення Декларації з податку на прибуток доцільно у Книзі обліку наводити доходи за різними видами операцій. Розрізи деталізації валових доходів визначаються підприємством.

Документальним підтвердженням появи валових доходів за датою зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства є виписка банку з руху грошових коштів, при надходженні грошових коштів у касу підприємства — прибуткові касові ордери. При виникненні валових доходів у момент відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) підтвердженням будуть накладні на відпуск матеріальних цінностей, акти виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до законодавства об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного відповідно до законодавства, на суму валових витрат платника податку та амортизаційних відрахувань.

Валові доходи звітного періоду знаходять відображення у Декларації з податку на прибуток.

Таблиця 2.3

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку доходів та витрат підприємства

2.2 Відображення обліку доходів у звітності ТОВ «Будмонтаж»

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної, фінансової, надзвичайної діяльності підприємства (за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76) та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності й надзвичайних подій (за кредитом рахунку 79) призначено Журнал 6. У розділі II Журналу 6 накопичуються аналітичні дані про окремі складові доходів підприємства.

На підставі первинних документів дані про доходи та фінансові результати діяльності відображаються в облікових регістрах, які потім використовуються для заповнення Головної книги та фінансової звітності (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Порядок відображення доходів і фінансових результатів у журнальній формі ведення бухгалтерського обліку Записи для заповнення Журналу 6 здійснюються на підставі первинних документів і зведених відомостей про доходи та фінансові результати діяльності.

Інформація, що наведена в Журналі 6, використовується для складання Звіту про фінансові результати, тому цей обліковий регістр є своєрідним інформаційним носієм, правильне розуміння якого дозволяє приймати ефективні управлінські рішення (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Використання даних Журналу 6 для заповнення Звіту про фінансові результати Таблиця 2.4

Розкриття інформації про доходи та фінансові результати

2.3 Вдосконалення обліку доходів звичайної діяльності шляхом автоматизації засобами 1С

На сьогодні практично кожне підприємство, що займається виробництвом чи реалізацією продукції веде автоматизований бухгалтерський облік. Запровадження в практику автоматизованих інтегрованих систем обліку та розподілення систем обробки даних дозволяє комплексно розв’язувати задачі не тільки з обліку, але й з контролю, аналізу та аудиту. За допомогою таких систем можна здійснювати оцінку фактичного стану підприємства, а також прогнозувати та моделювати управлінські рішення.

З метою обґрунтованого вибору програми засобів автоматизації облікових робіт на підприємстві були розглянуті загальні критерії вибору програмного забезпечення.

Загальними критеріями вибору програмного забезпечення комп’ютерних систем бухгалтерського обліку щодо підприємств різних типів є: функціональна повнота; особливості побудови програмної системи; принципи адаптації до особливостей облікової робота конкретних підприємств; можливість використання на різноманітних програмно-апаратних платформах; можливість інтеграції з діловим програмним забезпеченням власних розробок або інших виробників.

Вимоги до бухгалтерських програмних продуктів формують три різні категорії користувачів: 1) бухгалтери — безпосередні користувачі комп’ютеризованої системи бухгалтерського обліку; 2) спеціалісти з комп’ютеризованих систем — програмісти і техніки; 3) керівництво підприємства (управлінці). Перелік вимог до бухгалтерських програм — це складний, пов’язаний комплекс функціональних, технічних, комерційних та ергономічних питань.