Розробка структурної схеми радіоприймача

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

ФАКУЛЬТЕТ ЗАСОБІВ ВІЙСЬКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ

Кафедра № 34

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни

" ПРИСТРОЇ ПРИЙМАННЯ І ОБРОБКИ СИГНАЛІВ"

Тема

РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ РАДІОПРИЙМАЧА

Виконавець: мол. с-т 366 навчальної групи

Білій А.В.

Керівник: майор Васильєв К.О.

ПОЛТАВА 2009

ЗМІСТ

Зміст Список скорочень Завдання на курсову роботу Вступ РОЗДІЛ 1

1.1 Обґрунтування структурної схеми передавача, що проектується

1.2 Поділ діапазону частот на піддіапазони

1.3 Розрахунок кількості перетворень та номінали проміжних частот

1.4 Визначення необхідних видів регулювань Розділ 2

2.1 Функціональна схема окремого тракту прийому сигналів подвійної

частотної телеграфії

2.2 Структурна схема пристрою, що проектується

7.Розділ 3

3.1 Порівняльний аналіз технічних рішень (способів, засобів), що застосовані у приймачах Р-160П та Р-155П для побудови преселектора Висновки Додаток 1

Додаток 2

Література

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ПЧТ — подвійна частотна телеграфія ТТВ — тактико-технічні вимоги ПВЧ — підсилювач високої частоти АРП — автоматичне регулювання підсилення НЧ — низька частота ФНЧ — фільтр низької частоти ЗМ — змішувач ДПДК — дільник з перемінним коефіцієнтом ділення ППЧ — підсилювач проміжної частоти ОТП — окремий тракт прийому ЗТП — загальний тракт прийому ЗК — дзеркальний канал ПЧ — проміжна частота Г — генератор ФАПЧ — фазова автопідстройка частоти ФД — фазовий детектор ФЗС — фільтр зосередженої селекції

ПО — підсилювач — обмежувач ЗМ — змішувач ОП — операційний підсилювач КА — кінцева апаратура ПРЧ — підсилювач радіочастоти ПЛФ — протилокаційний фільтр АТТ — атенюатор

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

Вихідні дані:

Діапазон частот 32 78 МГц Чутливість 2,4 мкВ Сигнал F6 (ПЧТ) Варіант розрахунку С4, D1

Рівень вихідного сигналу 20 В Девіація 200, 400 Гц Основна проміжна частота 150 кГц Відносна нестабільність

К_П 5,2

D_ПЧ 74 дБ

D_ЗК 80 дБ

Завдання:

Скласти структурну схему приймача, обґрунтувати її склад.

Здійснити розподіл діапазону частот на піддіапазони.

Розрахувати кількість та номінали проміжних частот.

Визначити необхідні види регулювань.

Скласти функціональну схему окремого тракту прийому сигналів ПЧТ, обґрунтувати склад та прийняті рішення.

Провести порівняльний аналіз технічних рішень, що застосовані у приймачах Р-160П і Р-155П: побудова преселектора.

преселектор передавач частота сигнал телеграфія

ВСТУП

Радіоприймачі військового призначення являють собою складову частину комплексів радіотехнічних засобів, призначених для керування військами, забезпечення бойових дій різних бойової техніки, для проведення випробувань бойової техніки у полігонних умовах та ін.

Основними радіотехнічними комплексами військового призначення є лінії (системи, мережі) радіозв'язку, ліній або системи радіокерування, лінії та системи передачі телеметричної інформації, навігаційні радіотехнічні системи і т. п. Саме тому основні характеристики радіоприймального пристрою або його загальної частини — радіоприймача, визначається цільовим призначенням того радіотехнічного комплексу, до якого вони входять.

У більшості випадків створення радіотехнічних комплексів має в собі наступні етапи:

Ескізне проектування.

Технічне проектування.

Виготовлення дослідного зразку апаратури.

Випробування дослідного зразку у полігонних або в бойових умовах.

Складення тактико-технічних вимог (ТТВ) та технічної документації на серійний зразок апаратури.

Виготовлення серійних зразків апаратури з контролем її якості представниками військової приймальної комісії.

Проектування радіоприймального пристрою будь-якого призначення здійс-нюється на основі технічного завдання, яке повинно бути видано у вигляді вимог до технічних характеристик пристрою. Останні можуть бути сформульовані до кінця у процесі проектування в залежності від призначення приймача, умов експлуатації та своєчасних технічних можливостей.

Технічні вимоги до спеціальної радіоприймальної апаратури визначаються технічними умовами, узгодженими між заказником та поставником.

В загальному випадку в технічному завданні вказується:

Загальні вимоги.

Вимоги щодо електричних параметрів.

Вимоги щодо конструкції радіоприймального пристрою.

Вимоги щодо електричних параметрів.

Кліматичні вимоги.

Технологічні вимоги.

Економічні вимоги.

В загальних вимогах вказується призначення та місце встановлення радіоприймального пристрою, склад комплекту, апаратури, з якою повинен працювати пристрій, але яка не входить до складу комплекту.

Радіоприймальний пристрій як елемент системи зв’язку призначений для перетворення радіосигналів, які приходять в пункт прийому в повідомлення з допустимою втратою інформації. Цю задачу він виконує шляхом уловлювання, перетворення та підсилення радіосигналів та виділяє з них інформацію.

Військові радіоприймачі використовуються в різних радіосистемах та комплексах, які забезпечують виконання бойових операцій практично у всіх видах збройних сил. Дуже часто вони використовуються не тільки для зв’язку, але й в системах керування різними засобами та видами озброєння.

Надійна робота повинна забезпечуватись в будь-яких умовах експлуатації при якомога більшій простоті керування приймачем та його обслуговуванням.

Всі деталі та вузли приймача повинні зберігати свої параметри при різних можливих за умовою експлуатації змінах характеристик навколишнього середовища (температура, вологість, тиск).

Високі електричні характеристики зручність конструкції та експлуатаційна надійність — основні вимоги до приймачів будь-якого призначення.

Приймач, що проектувався мною — приймач з якісними вимогами по частотній стабільності, де частотна нестабільність становить 10^-5, чутливість приймача дорівнює 2,4 мкВ, коефіцієнт прямокутності становить 5,2.

РОЗДІЛ 1

1.1 Обґрунтування структурної схеми приймача, що проектується

Вибір типу структурної схеми приймача визначається вихідними даними курсової роботи. Виходячи з них, обрана структурна схема супергетеродинного приймача. При побудові трактів приймача по схемі супергетеродинного типу частота радіосигналу, що приймається, за допомогою перетворювачів частоти переноситься на деяку постійну та досить низьку проміжну частоту, на якій здійснюється основне підсилення та вибірковість.

До переваг супергетеродинного приймача можна віднести:

Відносно висока чутливість, яка обумовлює можливість отримання достатньо високого підсилення на низькій проміжній частоті.

Висока вибірковість, обумовлена тим, що основна вибірковість в радіотракті здійснюється на постійній проміжній частоті.

Рівномірність чутливості в межах діапазону робочих частот.

Рівномірність вибірковості в межах діапазону робочих частот.

Відносно невеликі нелінійні спотворення при детектуванні, обумовлені тим, що в радіотракті можна одержати підсилення, яке забезпечує роботу детектора в лінійному режимі.

До недоліків супергетеродинного приймача можна віднести:

Можливість приймання перешкод по побічним каналам — на дзеркальній, проміжній та комбінованих частотах — ці коливання повинні бути подавлені до першого перетворення частоти.

Нестабільність налагодження внаслідок нестабільності частоти гетеродина.

Можливість випромінювання коливань гетеродина в ефір.

Описані вище недоліки в значній мірі можуть бути усунені за рахунок грамотно розроблених схемних та конструктивних рішень. Сучасним супергетеродинним приймачам властиві параметри, недосяжні для приймачів прямого підсилення, і в першу чергу вони виграють по відношенню до чутливості та вибірковості.

1.2 Поділ діапазону частот на під діапазони

Виходячи з вихідних даних, для поділу діапазону частот на піддіапазони, найбільш доцільно буде використовувати метод рівних коефіцієнтів перекриття для всіх піддіапазонів, а саме метод поділу на піддіапазони за однаковими коефіцієнтами перекриття за частотою сигналу. При цьому буде мінімальна кількість піддіапазонів, найбільш просте схемне та конструктивне рішення для контурів преселектора та перемикача піддіапазонів. Згідно даного методу:

а) коефіцієнт перекриття піддіапазону обирається згідно рекомендацій з таблиці 5, що наведена у додатку:

б) коефіцієнт перекриття діапазону дорівнює :

в) число піддіапазонів згідно рекомендацій обчислюється за формулою:

Обираю число піддіапазонів рівне 5.

г) знаходжу номінальний коефіцієнт перекриття за формулою:

д) номінальні границі піддіапазонів згідно рекомендацій за формулою:

f_min1 = 32,00 МГц f_max1 = 38,24 МГц

f_min2 = 38,24 МГц f_max2 = 45,70 МГц

f_min3 = 45,70 МГц f_max3 = 54,61 МГц

f_min4 = 54,61 МГц f_max4 = 65,26 МГц

f_min5 = 65,26 МГц f_max5 = 78,00 МГц е) фактичні границі піддіапазонів за частотою сигналу згідно рекомендацій знаходжу за формулами:

f_min1 = 31,37 МГц f_max1 = 39,00 МГц

f_min2 = 37,49 МГц f_max2 = 46,61 МГц

f_min3 = 44,80 МГц f_max3 = 55,70 МГц

f_min4 = 53,54 МГц f_max4 = 66,57 МГц

f_min5 = 63,98 МГц f_max5 = 79,54 МГц

1.3 Розрахунок кількості перетворень та номіналів проміжних частот

Згідно рекомендацій [1,3,4,5] перевіряю чи можливе при даних вихідних даних одне перетворення частоти при використанні одноконтурного вхідного пристрою та одноконтурного ПВЧ.

Нижня межа f_пч, при якій забезпечується задане подавлення дзеркального каналу згідно рекомендацій визначається за формулою (1).

(1)

де: f_0max — максимальна робоча частота

— параметр узгодження антени з вхідним пристроєм, згідно рекомендацій [4], =0.5.

D_з— визначене вихідними даними загасання по дзеркальному каналу,

D_з в разах дорівнює

Q_Эвч — еквівалентна добротність вибіркової системи високочастотного тракту, що згідно дорівнює :

(2)

де: Q_рез — резонансна добротність контурів преселектора, обирається згідно рекомендацій з таблиці 2, що наведена у додатку 1.

q — коефіцієнт, який обирається згідно рекомендацій з таблиці 4, що наведена у додатку 2.

Верхня межа f_пч, при якій забезпечується задане подавлення каналу проміжної частоти згідно рекомендацій визначається за формулою (3).

(3)

де: f_0min — мінімальна робоча частота

D_пч — визначене вихідними даними загасання по каналу проміжної частоти, D_пч в разах дорівнює

Верхня межа f_пч, при якій забезпечується задане подавлення сусіднього каналу згідно рекомендацій визначається за формулою (4).

(4)

де: (n) — функція, що залежить від типу схеми та числа каскадів тракту основної проміжної частоти, обирається згідно рекомендацій з таблиці 3, що наведена у додатку 1.

Q_Эпч — еквівалентна добротність вибіркової системи тракту основної проміжної частоти, що згідно дорівнює :

де: Q_рез — резонансна добротність контурів основної проміжної частоти, обирається згідно рекомендацій з таблиці 1, що наведена у додатку 1.

F_ПЧ — смуга пропускання тракту основної проміжної частоти, розраховується на підставі даних про ширину спектру сигналу та нестабільність радіолінії. Згідно рекомендацій [5], вона розраховується за формулою 5.

F_ПЧ = (1,1−1,2)F_ОБЩ; (5)

F_ОБЩ=F_ПЧТ+2 F_НЕС.Ч;

Ширина смуги сигналу ПЧТF_ПЧТ дорівнює:

F_ПЧТ=4

F_НЕС.Ч==780 Гц

F_ОБЩ=F_С+2 F_НЕС.Ч=1600Гц+2=3160 Гц

F_ПЧ = (1,1−1,2)F_ОБЩ =1,23 792 Гц Смугу пропускання фільтра зосередженої селекції на підставі цих розрахунків обираю рівною 3792 Гц. Отже F_ПЧ=3792 Гц.

Оцінку отриманих результатів проводжу на підставі діаграми взаємного розташування областей частот:

Відсутність перетинання діапазонів значень, визначених з умов забезпечення Dз та Dс, а також відсутність перетинання діапазонів значень, визначених з умов забезпечення Dз та Dпч говорить про необхідність як мінімум двох перетворень, причому перше повинно бути зроблено вгору.

Буде доцільно збільшити загасання по дзеркальному каналу та каналу проміжної частоти шляхом використання двоконтурного вхідного пристрою. Нижня межа f_пч, при якій забезпечується задане подавлення дзеркального каналу при використанні двоконтурного вхідного пристрою згідно рекомендацій визначається за формулою (6):

(6)

де — ступінь зв’язку між контурами двоконтурного вхідного пристрою, згідно рекомендацій [4], =0,6

Верхня межа f_пч, при якій забезпечується задане подавлення каналу проміжної частоти при використанні двоконтурного вхідного пристрою згідно рекомендацій визначається за формулою (7).

(7)

24,6 МГц

Оцінку отриманих результатів проводжу на підставі діаграми взаємного розташування областей частот В цьому випадку перетинання діапазонів значень, визначених з умов забезпечення Dз та Dпч, свідчить про можливість побудови тракту з першим перетворенням частоти вниз. Перетворень потрібно робити два. Значення першої проміжної частоти забезпечить виконання вимог по Dз та Dпч, а другої - по Dс. Таким чином доцільно буде обрати двоконтурний вхідний пристрій та схему з подвійним перетворенням частоти. З врахуванням умов вибору ПЧ [1,4,5], вибираю f_пч1=15 МГц, а f_пч2=150 КГц.

1.4 Визначення необхідних видів регулювань

Для забезпечення нормальних умов приймання корисного сигналу при змінній потужності і частоті, і при дії завад в приймачі передбачені різні види ручних та автоматичних регулювань.

Основні системи регулювання в приймачі виконують функції:

забезпечення налагодження приймача на частоту сигналу, що приймається, та підтримання точного налагодження при зміні частоти в результаті дії різних дестабілізуючих факторів;

забезпечення ручного та автоматичного регулювання підсилення у відповідності з рівнем сигналу;

змінюють смуги пропускання в радіотракті і в тракті низької частоти.

При розрахунку вибірковості приймача вирішується питання про необхідність і межі регулювання смуги пропускання, вибирається тип вибіркових систем в трактах проміжної і низької частоти і спосіб регулювання смуги. При дискретному регулюванні смуги вирішується питання про спосіб переключення фільтрів (за допомогою механічного переключення, за допомогою реле або шляхом подачі живлення на вибіркові тракти).

Для управління та регулювання приймачем на зовнішній панелі передбачені наступні тумблери та ручки:

тумблер ввімкнення живлення, що призначений для підведення напруги на всі елементи приймача, а також для знаття напруги з елементів приймача у разі виникнення будь-якої несправності у роботі приймача;

ручка регулювання гучності призначена для регулювання рівня сигналу НЧ на кінцевій апаратури — при обертанні цієї ручки змінюється активний опір, який впливає на зміну коефіцієнта підсилення підсилювача сигналу низької частоти;

перемикач встановлення частоти — для встановлення робочої частоти приймача;

перемикач частотного зсуву «200/400 Гц»;

перемикач режиму роботи «СЛУХОВИЙ/РЕЄСТРУЮЧИЙ ПРИЙОМ»;

табло робочих частот — для контролю номіналу вибраної частоти;

кнопка «НАЛАГОДЖЕННЯ» — для включення режиму налагодження приймача на вибрану робочу частоту та узгодження антени з входом приймача;

індикаторні лампочки «ЖИВЛЕННЯ», «ЗВ'ЯЗОК», «НАЛАГОДЖЕННЯ» — для індикації режиму роботи, що виконує приймач.

РОЗДІЛ 2

2.1 Функціональна схема окремого тракту прийому сигналів подвійної частотної телеграфії

При побудові функціональної схеми окремого тракту прийому сигналів подвійної частотної телеграфії доцільно застосувати метод автокореляційної демодуляції сигналів ПЧТ. Цей метод має такі переваги:

1). Значно простіше перемінити час затримки, або номінал проміжної частоти, ніж мати число фільтрів по числу прийнятих сигналів і змінювати їх.

2). Дана схема придатна для прийому і сигналів ВФТ, якщо обрати час затримки рівним тривалості елементарного імпульсу.

3). Цю схему можна реалізувати на елементах дискретної логіки як цифровий автомат.

Функціональна схема проектуємого окремого тракту прийому сигналів подвійної частотної телеграфії представлена на креслені. Дана схема містить такі елементи:

Вхідні каскади — для забезпечення узгодження ЗТП з ОТП. Їх доцільно виконати у вигляді емітерних повторювачів. За допомогою перемикача «вид роботи» необхідний каскад відкривається, шляхом подачі на нього напруги -27В;

ФЗС — для здійснення основної селекції. Їх доцільно виготовити у вигляді електромеханічних фільтрів;

Ключі — для замикання відповідного ФЗС на вхід підсилювача-обмежувача. Їх доцільно зробити електронними;

Підсилювач-обмежувач — для усунення паразитної амплітудної модуляції та боротьби з імпульсними завадами;

Цифровий демодулятор — для перетворення сигналу в копію первинного. Він має в своєму складі:

— змішувач — виконує перенесення радіосигналу основної ПЧ на більш низьку, придатну для обробки цифровими пристроями. Його доцільно виконати за кільцевою балансною схемою;

— ФНЧ — забезпечує виділення різнисної частоти;

— формувач — забезпечує перетворення синусоїдального сигналу в сигнал прямокутної форми.

— генератор — формує задаюче коливання для перенесення радіосигналу основної ПЧ, його частота змінюється відповідно до вибраної швидкості;

— кільце ФАПЧ — підстроює стабільне коливання генератора до необхідного. Має в своєму складі ФД, ФНЧ, ДПКД а) дільник ДПКД складають два тракти ділення: один для подачі на ФД, другий на регістр зсуву;

б) регістр зсуву для забезпечення необхідного часу затримки у відповідності з вибраним зсувом сигналу ПЧТ. Зміна часу затримки досягається зміною тактової частоти регістра зсуву та переключенням відводів від його розрядів за допомогою комутатора;

в) фазові детектори побудовані за допомогою суматорів по модулю 2 та операційних підсилювачів;

ФНЧ — для виділення синусоїдального сигналу. Їх частоту зрізу роблять змінною в залежності від швидкості телеграфування;

Формувач імпульсів для перетворення синусоїдального коливання в прямокутні імпульси. Являє собою операційний підсилювач з додатнім зворотнім зв’язком.

Номінальні параметри елементів схеми:

Приймаю, що при роботі сигналом F6−200 швидкість телеграфування складає 150 бод, а при роботі сигналом F6−400 — 300 бод.

ФЗС1: частота налагодження дорівнює 150кГц;

?F_F6−200=200*3+150*3=1050Гц з урахуванням нестабільності радіолінії

F_НЕС.Ч=780 Гц?? F_ФЗС1 обираю рівною 2610Гц

ФЗС1: частота налагодження дорівнює 150кГц;

?F_F6−400=400*3+300*3=2100 Гц з урахуванням урахуванням нестабільності радіолінії F_НЕС.Ч=780 Гц?? F_ФЗС2 обираю рівною 3660Гц

ПО — коефіцієнт підсилення обираю рівним 300 000

Приймаю, що для роботи застосованих в даному цифровому демодуляторі цифрових пристроїв прийнятною є частота нижче 20 кГц. Виходячи з цього частота генератора повинна бути близько 150 кГц-20кГц=130КГц. Дана частота може змінюватись в залежності від виду роботи.

ФНЧ1: f_зрФНЧ1 з урахуванням вищесказаного обираю 22 кГц

ФНЧ2 — частота зрізу робиться змінною, вона змінюється дискретно в залежності від швидкості телеграфування. Для швидкості 150 бод

f_зрФНЧ2 =135 Гц, для 300 бод — f_зрФНЧ2 =270 Гц

ФНЧ3 — частота зрізу робиться змінною, вона змінюється дискретно в залежності швидкості телеграфування, Для швидкості 150 бод

f_зрФНЧ3=135Гц, для 300 бод — f_зрФНЧ3 =270 Гц.

2.2 Структурна схема пристрою, що проектується

Структурна схема супергетеродинного приймача має наступний вигляд:

Призначення основних елементів схеми:

Загальний радіотракт — забезпечує частотний перенос прийнятого сигналу без порушення його структури та закону модуляції з діапазону робочих частот на проміжну частоту.

Тракт приймаємої частоти — забезпечує селекцію сигналу по дзеркальному каналу прийому, по каналу прийому проміжної частоти, попереднє підсилення радіосигналу.

Тракт проміжної частоти — забезпечує селекцію по сусіднім каналам прийому та необхідне підсилення радіосигналу.

Окремий тракт прийому — проводить демодуляцію сигналу, основну селекцію по сусіднім каналам прийому та підсилення до рівня, необхідного для роботи кінцевої апаратури.

Система синтезу та стабілізації частот — синтез сітки частот та стабілізація робочої частоти.

Система керування — для керування радіоприймачем, установки потрібних параметрів, видів, режимів роботи.

Система живлення — для забезпечення необхідних напруг живлення радіоелек-тронних елементів та вузлів приймача.

РОЗДІЛ 3

3.1 Порівняльний аналіз технічних рішень (способів, засобів), що застосовані у приймачах Р-160П і Р-155П для побудови преселектора

До складу преселектора належать всі елементи, які розташовані до першого перетворення частоти. В загальному випадку — це ПЛФ, вхідний АТТ, вхідний пристрій, ПВЧ.

Преселектор забезпечує:

· односигнальну вибірковість по побічних каналах прийому (ЗК, ПЧ) першого перетворення;

· багатосигнальну вибірковість;

· підсилення прийнятого сигналу до рівня, при якому шумами наступних каскадів можна знехтувати;

· захист наступних трактів прийому від високих напруг.

Проводжу порівняльний аналіз по всім вище перерахованим пунктам:

Висновки:

В цілому преселектор радіоприймача Р-160П краще виконує завдання, покладені на нього, оскільки у нього кращі вибіркові властивості, менший час переналагодження, висока лінійність та фізично-стійка матеріальна база (застосовуються напівпровідникові елементи). Також застосування напівпровідників дає змогу до значного зменшення масо-габаритних показників апаратури. Приймач Р-155П менш автоматизований, в ньому застосовано більш застарілі технічні рішення: використовуються електродвигуни, що призводить до громіздкості апаратури і збільшення часу налагодження та вибору потрібних елементів.

В обох приймачах мається можливість перевірки чутливості. Для цього в їх преселекторах використовуються генератори шуму.

Дуже важливим являється те, що в преселекторах обох приймачів в залежності від модифікації приймача (потрібна підвищена чутливість, або вибірковість) може змінюватися кількість контурів вхідного пристрою.

ВИСНОВКИ

Під час виконання даного курсового проекту для приймача була обрана супергетеродинна схема з подвійним перетворенням частоти (f_ПЧ1 = 15 МГц, f_ПЧ2 = 150 кГц). Діапазон частот поділено на п’ять піддіапазонів за принципом рівних коефіцієнтів перекриття. Також були перевірені вимоги по вибірності по дзеркальному каналу та по каналу проміжної частоти. Були визначені всі необхідні види регулювань.

Спроектований приймач призначений для слухового прийому сигналів ПЧТ-200 та ПЧТ-400. Він відповідає всім вимогам, визначеним в завданні та має всі необхідні види регулювань.

В завершенні роботи був проведений порівняльний аналіз способів та засобів, що застосовані у преселекторі радіоприймачів Р_155П та Р-160П, в ході якого були виявлені всі збіжності та розбіжності, недоліки та переваги конструктивних рішень.

ДОДАТОК

Значення резонансної добротності контурів трактів проміжної та високої частот наведені в таблицях 1 і 2. Значення функції (n) наведені в таблиці 3.

ДОДАТОК 2

Додаткові умови при виборі числа перетворень і номіналів проміжних частот

1. Номінальні значення проміжної частоти повинні знаходитися поза діапазоном робочих частот радіоприймача.

2. Для забезпечення на виході детекторного каскаду гарної фільтрації проміжної частоти її величина повинна бути вище верхнього значення частоти модуляції принаймні в 5−10 разів.

3. Проміжна частота повинна вибиратися поза діапазоном робочих частот потужних радіомовних станцій. За міжнародними угодами потужні радіомовні станції працюють у таких ділянках діапазону: 150−420 кГц; 520−1500 кГц. У КХ діапазоні радіомовні станції працюють у вузьких ділянках діапазону поблизу частот 4,2; 6,1; 7,3; 9,7; 12; 15,7; 18,7; 23 МГц.

4. При остаточному виборі номіналів проміжних частот необхідно вибирати стандартизовані значення. Наприклад у діапазоні метрових і дециметрових хвиль рекомендується брати 10, 30, 60, 100, 120 МГц. Для приймачів діапазону коротких і більш довгих хвиль стандартних значень проміжних частот тракту основний ПЧ не передбачено. Можна зазначити лише такі найбільш часто використовувані у фахових радіоприймальних пристроях значення f_ПЧ: 30, 75−80, 100, 110, 128, 215, 190, 420−470 500−525, 625, 900, 1600, 2000 кГц.

Значення коефіцієнта q для різних типів підсилювачів в залежності від діапазону приведені в таблиці 4.

Таблиця 4.

ЛІТЕРАТУРА

Основи проектирования радиоприемников. В. Д. Горшелев и др. 1997 г.

Справочник по полупроводниковым приборам. Лавриненко В. Ю.-К.:1984 г.-424 с.

Радиоприемные устройства: Учебник для техникумов.-М.:Высш. шк., 1987 г. -440с.

Пособие по курсовому проектированию радиоприемников. А. В. Мануйлов, В. В. Невзоров, И. И. Тыминский.

Навчальний посібник: Радіостанція Р-140М. Полтава, Філіал КВІУЗ, -1999 г. — с. 136.

Навчальний посібник: Радіоприймач Р-160П. Полтава, Філіал КВІУЗ, -1999 г. — с. 28.