Характеристика морфогенетичних особливостей і агрономічного потенціалу ґрунту ТОВ «АФ Промінь»

Зміст Вступ

Розділ 1. Загальні відомості про господарство та ґрунтово-кліматичні умови

1.1 Клімат

1.2 Рельєф місцевості

1.3 Рослинність

1.4 Материнські породи

Розділ 2. Ґрунти господарства

2.1 Номенклатурний список ґрунтів господарства

2.2 Генетично-морфологічна будова ґрунтів

2.3 Гранулометричний склад ґрунтів

2.4 Гумусовий стан ґрунтів та розрахунок балансу гумусу в ланці сівозміни

2.5 Фізико-хімічні властивості ґрунтів

Розділ 3. Комплекс заходів по регулюванню родючості ґрунтів

3.1 Поліпшення повітряного режиму ґрунтів

3.2 Поліпшення водного режиму

3.3 Поліпшення поживного режиму

Висновки

Додатки Список використаної літератури

Вступ Актуальність.

На сьогоднішній день всі агрофірми відіграють дуже велику в економічному житті держави. В Генічеському районі Херсонської області є багато господарств, серед яких ТОВ «АФ Промінь» теж посідає важливе місце.

Вона займається переважно вирощуванням зернових культур і постійно працює над збільшенням виробництва продукції рослинництва. Для того, щоб досягти високих врожаїв, потрібно знати кліматичні умови, особливості ґрунтового покриву, агрохімічні властивості, фізико-механічні властивості ґрунту та гранулометричний склад, розраховувати баланс гумусу. Цей курсовий проект допомагає визначити придатність ґрунтів для вирощування с/г культур у господарстві.

Мета — вивчити особливості ґрунтів, а також фізико-хімічні, агрофізичні, водно-фізичні властивості та розробка заходів щодо поліпшення стану родючості ґрунтів господарства.

Об'єкт — земельні угіддя ТОВ «АФ Промінь»

Предмет: морфогенетичні особливості та ґрунтовий потенціал ТОВ «АФ Промінь»

Завдання:

— описати будову ґрунтового профілю;

— дослідити гранулометричний склад та агрофізичні й хімічні властивості ґрунту;

— розрахувати баланс гумусу в сівозміні господарства;

— розробити комплекс заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і урожайності сільськогосподарських культур.

Методи дослідження: польовий метод, порівняльний, розрахунковий.

Структура роботи.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

Обсяг роботи становить 24 сторінки.

Розділ 1. Загальні відомості про господарство та ґрунтово-кліматичні умови Область — Херсонська Район — Генічеський Назва господарства — ТОВ «АФ Промінь»

Знаходиться в південно-західній частині Генічеського району — в селі Щорсівка. Недалеко від господарства із півночі на південь проходить асфальтована автомобільна дорога Москва — Сімферополь (Е 105).

Спрямованість виробничої діяльності господарства — рослинництво: вирощування зернових, технічних і кормових культур (озима пшениця, ярий і озимий ячмінь, соняшник, сорго, люцерна, льон-кудряш); тваринництво: скотарство (м'ясо-молочного напрямку).

В оренді знаходяться 3235,1 га, з них зрошення — 1548,6 га, під крапельним зрошенням — 20 га.

а саме:

— на території Щорсівської с/р — 873,3га в т. ч. зрошення 174 га;

— на території Партизанського п/с — 839,6га;

— на території Новомихайлівської с/р — 1522,0 га, зрошення 1374,6 га.

1.1 Клімат Клімат території, де знаходиться ТОВ «АФ Промінь» помірно континентальний зі спекотним, сухим літом з великою кількістю сонячних днів і малосніжною, переважно теплою зимою.

За багаторічними спостереженнями середньорічна температура повітря становить 9,5 -10,5°С. Найтеплішими місяцями є червень — серпень, середньомісячні температури становлять 23 — 25 °C.

Найхолоднішим місяцем є січень і лютий з середньомісячною температурою 4,5 -5,5° С нижче нуля. [4]

За кількістю опадів територія відноситься до зони з не достатнім зволоженням. На рік середня кількість опадів становить 465 мм.

Посушливість клімату обумовлена пануванням сухих північно-східних і східних вітрів. Середньорічна швидкість вітру — 3,5 м/с. Швидкість вітру може досягати 20 м/с. Річна вірогідність вітру зі швидкістю до 5 м/с включно зі штилями дорівнює 75% від усіх випадків метеорологічних спостережень. В середньому на рік припадає 42 дня з туманами. Безморозний період складає 185 -190 днів.

Літній період починається в 10-х числах травня і триває від 130 до 142 днів, іноді і більше, до середини вересня. Опади виникають у формі короткочасних зливових дощів.

Осінь наступає у другій — третій декадах вересня. Наприкінці вересня — початку жовтня спостерігаються перші заморозки. Опади випадають у вигляді дощу, а іноді й невеликого снігу. Переважають північно-східні вітри. Характерні повернення тепла з ясною і тихою погодою.

Зима характеризується нестійкою морозною погодою, яка часто змінюється потеплінням з дощами, мокрим снігом і ожеледицею. Часто наблюдаються сильні північні вітри. Сніговий покрив не достатній, через що знижується врожайність озимих зернових.

Весною погода дуже мінлива з сильними бурями.

Табл. 1.1. Основні кліматичні показники ТОВ «АФ Промінь» за даними Мелітопольської метеостанції

За розрахунками ГТК в період з 2007 по 2011 роки було достатньо волого, за рахунок того, що в 2010 — 2011 роках з травня по серпень спостерігалась значна кількість опадів.

1.2 Рельєф місцевості

ТОВ «АФ Промінь» розташовується в Південному Степу. Територія розташовується в Причорноморській низовини. Її поверхня уявляє собою слабо розчленовану плоску низовинну рівнину, яка понижається с півночі на південь. Рівнина вкрита плоскими западинами з пологими слабо помітними схилами, глибина яких не значна — до 5 метрів. Існує незначна кількість балок. [1]

Ґрунтові води на території господарства знаходяться дуже глибоко — до 20 метрів. Характер їх в різних місцях неоднаковий. В одних місцях вода слабо мінералізована, питна і придатна для поливу, а в інших значно засолена і не придатна для поливу.

Причорноморська низовина утворена осадовими відкладеннями: глини, піски, піщано-глинисті породи і вапняки, на яких розташовуються леси.

Рельєф впливає на ґрунтотворний процес через перерозділ світла, тепла, вологи, які надходять на поверхню ґрунту.

Завдяки тому, що рельєф території ТОВ «АФ Промінь» рівнинний з незначною кількістю схилів, світло і волога розподіляються рівномірно по всій території. Це грає важливу роль в нашому посушливому кліматі.

1.3 Рослинність Для степової зони характерна трав’яна степова рослинність. Весною, коли в ґрунті ще достатньо вологи, з’являються ефемерні рослини:

— півники,

— гіацинти,

— крокуси,

— горицвіт,

— тюльпани,

— півонії,

— маки.

До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає. У ґрунті залишаються бульби, цибулини, кореневища, де накопичуються поживні речовини. Завдяки цим речовинам рослини виростуть і розквітнуть наступної весни. Ранньоквітучі рослини змінюються такими, які пристосувалися до спеки й нестачі вологи.

Улітку в степу з’являються:

— полин,

— типчак,

— ковила.

Одні рослини мають довге коріння, яким з глибини дістають воду, в інших — жорсткі або вузькі опушені листки, через які випаровується мало води. У середині літа від спеки починають висихати всі рослини. Вітер підхоплює їх і котить клубками по степу (рослини-перекотиполе), витрушуючи дозріле насіння.

Дрібнозем ґрунту під трав’янистою рослинністю під дією коренів та їх виділень ділиться на міцні структурні окремості - грудочки, зерна. Така структура полегшує надходження води в товщу ґрунту. Відмерлі кореневі рештки на 20 -30% гуміфікуються, а через те, що вони мають достатню кількість основ, то це сприяє накопиченню гумусу гуманного типу. Трав’яниста рослинність багата азотом (1%), зольними елементами (К, Р), які щороку значною мірою повертаються в ґрунт. [2]

1.4 Материнські породи Територія ТОВ «АФ Промінь» представлена темно-каштановими ґрунтами. Вони сформувались на карбонатних ґрунтотворних породах — лесах. За гранулометричним складом це пилувато-суглинкова порода паливо-жовтого кольору, пилувата, пориста, не шарувата, із значним вмістом карбонатів кальцію (до 15 — 30%), який може розподілятися в породі рівномірно або утворювати тверді скупчення у формі конкрецій білозірки, трубочок, прожилок, журавчиків. 1]

У мінералогічному складі в лесах переважають кварц, менше — польові шпати, слюда, рогова обманка і глинисті мінерали (каолініт і монтморилоніт). У лесовій товщі трапляються черепашки наземних молюсків і карбонатні конкреції значних розмірів (до 2—5 см). В окремих шарах присутні зернятка вулканічного попелу, що був принесений за сотні кілометрів. Інколи можна зустріти залишки кісток ссавців: гризуни, мамут.

Ведучим процесом ґрунтоутворення є дерново-гумусо-акумулятивний, який протікає з формуванням гумусових горизонтів і накопиченням ліофільних елементів.

Суглинок палево-жовтого кольору, пилуватий, пористий, не шаруватий, із значним вмістом карбонатів кальцію (до 15—30%). Лес складається загалом з пилуватих частинок розміром від 0,05 до 0,005 мм (до 60%), глинистих частинок розмірами менше ніж 0,005 мм (до 10—20%) і піщаних частинок розмірами 0,1—0,25 мм (до 7%).

У лесовій товщі є кілька горизонтів викопних ґрунтів. Лес має стовпчасту структуру і в природних умовах під дією ерозії утворює вертикальні урвища. Пористість лесового горизонту складає 40—55%. Досить поширені мікроканали (макропори, сліди рослинних залишків, корінців). При надмірному зволоженні нерівномірно ущільнюється, просідає. [2]

Високий вміст карбонатів, мулу та колоїдів сприяє нагромадженню гумусу у верхніх шарах ґрунту.

Висновок: Клімат не дуже сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур. Зима не стійка, літо дуже сухе, не вистачає опадів, від цього страждають врожаї. Рельєф повністю сприяє. Рівнинний рельєф сприяє розподіленню опадів рівномірно по всій території, що хоч якось підтримує баланс ґрунту. Для степової зони характерна трав’яна степова рослинність. Материнські породи — леси, на яких сформувалися темно-каштанові ґрунти. Їх гранулометричний склад, а також фізико-хімічні властивості показали, що вони сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.

Розділ 2. Ґрунти господарства

2.1 Номенклатурний список ґрунтів господарства

Ґрунти ТОВ «АФ Промінь» займають площу — 3400,0 га. Майже всю площу займає рілля [табл. 2.1]. Майже половина від загальної площі знаходиться під зрошенням.

Табл.2.1. Номенклатурний список ґрунтів господарства ТОВ «АФ Промінь»

Ґрунтовий покрив ТОВ «АФ Промінь» сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур. Це пояснюється тим, що темно-каштанові ґрунти мають сприятливі фізико-хімічні та фізико-механічні властивості, а також гранулометричний склад. Також враховується водний режим, який теж впливають на продуктивність ґрунтів.

Темно-каштановий ґрунт є слабо солонцюватим. Але за більшістю властивостей на темно-каштанових ґрунтах передбачається вирощування всіх сільськогосподарських культур.

2.2 Генетично-морфологічна будова ґрунтів Будова профілю темно-каштанових ґрунтів подібна на південні чорноземи. Профіль складається з таких горизонтів:

1) Но — слаборозвинена дернина, темно-сірого забарвлення з каштановим відтінком, легко глинистий, пухкий горизонт.

2) Не — гумусовий слабко елювіальний горизонт, каштанового забарвлення з бурувато-сірим відтінком, легко глинистий порохувато-дрібнозернистий, в сухому стані грудкувато-брилистий, нерідко шаруватий, потужністю 15−30 см; наявні копроліти, перехід до наступного горизонту різкий.

3) Нрі - верхній перехідний, сірувато-бурий, крупно грудкуватий або грудкувато-призматичний чи горохуватий, ущільнений, легкоглинистого складу, наявні копроліти, карбонатний, потужністю біля 10−15 см; перехід до наступного горизонту поступовий.

4) Рhik — нижній перехідний, неоднорідно забарвлений, бурувато-жовтий, легко глинистий призмо видно-грудкуватий, ущільнений горизонт, карбонати у вигляді білозірки, часто засолений, потужністю 50−100 см; перехід поступовий. [3]

5) Pk — ґрунтотворна порода, переважно засолений лес, карбонатна, загіпсована, безгумусна, з 50 до 120 см рясна білозірка. [5]

2.3 Гранулометричний склад ґрунтів Гранулометричний склад ґрунту впливає на його водні, фізичні, фізико-механічні властивості. Це пояснюється неоднаковим мінералогічним і хімічним складом окремих фракцій механічних елементів [табл. 2.2].

Табл.2.2. Гранулометричний склад темно-каштанових важко суглинкових ґрунтів.

Фракція каміння (>3мм) представлена переважно уламками гірських порід. Каменястість — явище незадовільне, оскільки наявність у грунті значної кількості включень літогенного походження призводить до збільшення енергетичних затрат ґрунтової біоти на їх огинання при рості чи русі, а також до ускладнення його обробітку та прискорення зносу сільськогосподарських знарядь. [2]

Гравій (3−1 мм) — складається з уламків первинних мінералів. Високий уміст гравію в ґрунтах не впливає на обробіток, але створює несприятливі властивості, такі як низька вологоємність, провальна водопроникність і відсутність водопідйомної здатності.

Піщана фракція (1−0,05) — складається з уламків первинних мінералів, перш за все кварцу та польових шпатів. Ця фракція володіє високою водопроникністю, не набухає, не пластична, а також володіє деякою вологоємністю та капілярністю. На ґрунтах із великим умістом цієї фракції та при інших сприятливих умовах добре розвивається фітоценоз з підвищеною вимогливістю до повітряного та теплового режиму.

Крупнопилувата фракція (0,05−0,01) мало чим відрізняється від піску, тому її властивості дуже схожі.

Середньопилувата фракція (0,01−0,005) збагачена слюдами, що значно підвищує пластичність і зв’язність. Середній пил дисперсніший, ліпше утримує вологу, але володіє слабкою водопроникністю, нездатний до коагуляції та не бере участі у структуроутворенні і фізико-хімічних ґрунтових процесах. Як наслідок, ґрунти, збагачені цими фракціями, будуть володіти відповідними властивостями.

Пил дрібний (0,005−0,001) — досить високодисперсна фракція, що складається з первинних і вторинних мінералів. Здатна до коагуляції, бере участь у структуроутворенні, володіє поглинальною здатністю, містить значну кількість гумусових речовин. Велика кількість неагрегованого дрібного пилу в ґрунтах спричиняє такі негативні властивості, як низька водопроникність, значна кількість недоступної вологи, висока здатність до набухання й усадки, липкість, тріщинуватість, висока щільність складення.

Мул (<0,001) складається переважно з високодисперсних вторинних мінералів. З первинних подекуди зустрічаються кварц, ортоклаз, мусковіт. Мулиста фракція займає провідне місце у формуванні фізико-хімічних властивостей грунтів. Мул містить значну кількість гумусу та елементів живлення для рослин. Ця фракція відіграє провідну роль у структуроутворенні. Володіє високою ємністю поглинання та коагуляційною здатністю. Проте надвисокий уміст мулу в ґрунтах є причиною погіршення їх фізичних властивостей.

Колоїдна частина — найважливіша з точки зору формування обмінних властивостей та структури грунту. [5]

За гранулометричним складом ґрунти ТОВ «АФ Промінь» сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, так як вони легко обробляються і володіють непоганими фізико-механічними властивостями.

2.4 Гумусовий стан ґрунтів та розрахунок балансу гумусу в ланці сівозміни Гумусовий стан ґрунтів — сукупність морфологічних ознак, загальних запасів, властивостей органічної речовини й процесів її утворення, трансформації міграції в ґрунтовому профілі. [3]

Характер і швидкість гумусоутворення залежать від низки взаємопов'язаних умов ґрунтоутворення: водно-повітряного і теплового режиму ґрунтів, складу та характеру надходження рослинних решток, видового складу та інтенсивності життєдіяльності мікроорганізмів, гранулометричного складу та фізико-хімічних властивостей ґрунту. Запаси гумуси в ґрунті представлено в табл.2.3.

Табл.2.3. Запаси гумусу в ґрунті

У прибуткової частини балансу враховуються кількісні надходження в грунт органіки, азоту, фосфору і калію з рослинними залишками, насіннєвим і посадковим матеріалом, мінеральними й органічними добривами, атмосферними опадами, а також біологічно фіксований азот.

У видатковій частині враховуються кількість мінералізованого гумусу, відчуження з грунту елементів основної та побічної продукції, ерозійні втрати, вимивання атмосферними опадами і різноманітні втрати азоту. Баланс гумусу (табл.2.4) ведеться для орного шару.

Табл.2.4. Баланс гумусу у ґрунті відповідної ланки сівозміни

За розрахунками баланс гумусу у ланці сівозміни ТОВ «АФ Промінь» від'ємний (дефіцитний). Дефіцит гумусу в середньому складає 0,36 т/га. Кількість гумусу, що утворюється 1 т гною дорівнює 0,05 — 0,055 т. Для забезпечення бездефіцитного балансу необхідно вносити 6,5 — 7,2 т/га гною (Додаток Б).

2.5 Фізико-хімічні властивості ґрунтів Фізико-хімічні властивості ґрунтів включають в себе: гідролітичну кислотність, суму увібраних основ, вміст рухомих форм, та ін. табл. 2.5].

Табл.2.5. Фізико-хімічні властивості ґрунтів Темно-каштанові ґрунти

Висновок: Темно-каштанові ґрунти середньо забезпечені фосфатами і оксидами калію, тому потребують збільшення вмісту цих елементів в ґрунті. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або наближена до нейтральної. Баланс гумусу позитивний у ґрунтах, де засіяно зернові і бобові культури. А у ґрунті на якому засіяно соняшник — треба більше вносити добрив, компенсаційну дозу — 9,3 т/га.

Розділ 3. Комплекс заходів по шелюгуванню родючості ґрунтів

3.1 Поліпшення повітряного режиму ґрунтів

ґрунт гумус сівозміна кліматичний

Ґрунтове повітря — один з факторів життя рослин. Воно необхідне для проростання насіння, дихання коренів рослин, ґрунтових мікроорганізмів. Бере участь в реакціях окиснення мінеральних і органічних речовин. При недоліку кисню послаблюються дихання, обмін речовин, а при відсутності в ґрунті вільного кисню припиняється розвиток рослин. Все це сприяє зниженню родючості ґрунту і врожаю рослин. [2]

При розробленні заходів для покращення повітряного режиму ґрунтів враховують фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні властивості ґрунтів, а також кліматичні і погодні умови Для поліпшення повітряного режиму ґрунту вживають таких заходів:

1) Правильні сівозміни з відповідною системою обробітку ґрунту та удобрення;

2) Внесення органічних добрив;

3) Хімічна меліорація ґрунтів: гіпсування лужних ґрунтів;

4) Своєчасність і висока якість обробітку ґрунту різними знаряддями;

5) Зрошення відповідно норм поливу.

Зрошення змінює термодинамічні умови в ґрунті, тим самим змінюючи вміст і склад повітря.

3.2 Поліпшення водного режиму ТОВ «АФ Промінь» розташована в зоні Південного Степу, який має не промивний тип водного режиму. Волога потрапляє у ґрунт у вигляді опадів, але в нашій зоні вони незначні і поширюються тільки в верхніх горизонтах ґрунту, не досягаючи підґрунтових вод. Води недостатньо, тому досягти високих врожаїв без зрошування неможливо. [1]

Основною метою заходів регулювання і поліпшення водного режиму є максимальне накопичення і раціональне використання ґрунтової вологи.

До таких заходів відносяться:

1) Зрошення поверхневим, підґрунтовим способом і дощуванням. Але його проводять так, щоб не порушити структурний стан і агрофізичні властивості ґрунтів.

2) Поверхневе розпушування навесні, боронування. При боронуванні відбувається розрив ґрунтових капілярів, що забезпечує «закриття» вологи і збереження її в кореневмісному шарі.

3) Мульчування ґрунту.

4) Правильна система удобрення.

5) Снігозатримання і збереження стоку талих вод заходами лісомеліорації, тобто ґрунтозахисними лісосмугами, також залишення стерні на полі та запровадження кулісних парів.

6) Безполицевий обробіток ґрунту, завдяки чому вся волога залишається в ґрунті та зменшується випаровування.

7) Оптимальна норма висіву рослин та правильне чергування неоднакових за вимогами до вологи культур у сівозміні.

8) Чорний пар дозволяє накопичувати достатню кількість вологи для отримання високих врожаїв.

Всі ці заходи допомагають підтримувати водний режим на оптимальному рівні.

3.3 Поліпшення поживного режиму ґрунту Заходи, спрямовані на покращення поживного режиму ґрунту, сприяють кращому розвитку рослин, отриманню високих врожаїв, покращує фізико-механічні властивості ґрунтів.

Особливо важливими є органогени (H, O, C, N), без яких не можлива життєдіяльність рослин, а також мікроорганізмів ґрунту.

Заходи поліпшення поживного режиму ґрунтів

1) Дотримання сівозмін.

Це головний шлях збереження мінеральних і органічних речовин в ґрунті, тому що різні види рослин потребують різних поживних речовин для підтримання своєї життєдіяльності. Недотримання сівозміни призводить до значного погіршення стану ґрунтів, що призводить до низьких врожаїв.

2) Внесення органічних і мінеральних добрив.

Для підтримання поживного режиму в оптимальному стані потрібно постійно поповнювати витрачені елементи з ґрунту.

Внесення органічних добрив: в середньому — 0,27 т/га;

Внесення гною: в середньому — 11,24 т/га. (Додаток Б).

3) Посів багаторічних культур.

Вони забезпечують ґрунт органічними добривами у вигляді розкладених мінералізованих рослинних решток. [5]

Висновки

1. На території, де розташоване ТОВ «АФ Промінь», клімат помірно-континентальний, з жарким, сухим літом і м’якою зимою, з невеликою кількістю опадів. Так як літо сухе, часто страждають врожаї. Нестача опадів і сильні вітри, які переважають в Південному Степу, призводять до вітрової ерозії. Рівнинний рельєф сприяє розподіленню опадів рівномірно по всій території, що хоч якось підтримує баланс ґрунту.

2. Ґрунти господарства — це темно-каштанові важкосуглинкові ґрунти. Їх гранулометричний склад, а також фізико-хімічні властивості показали, що вони сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.

3. Баланс гумусу у ґрунті - позитивний. Нормована доза добрив вистачає для нагромадження гумусу. У ґрунті, де вирощують соняшник, гумусу не достатньо, тому треба вносити більше добрив. Компенсаційна доза добрив — 9,3 т/га.

4. Темно-каштанові ґрунти середньо забезпечені фосфатами і оксидами калію, тому потребують збільшення вмісту цих елементів в ґрунті.

5. Основною метою заходів регулювання і поліпшення водного режиму є максимальне накопичення і раціональне використання ґрунтової вологи.

6. Сприяють кращому розвитку рослин, отриманню високих врожаїв, заходи, спрямовані на покращення поживного режиму ґрунту.

Додатки Додаток, А Врожайність і норма внесення гною у ланці сівозміни в ТОВ «АФ Промінь».

Додаток Б Розрахунки балансу гумусу у ланці сівозміни

1) Озима пшениця:

Поживні рештки: поверхневі: х = 0,32у + 13,5 = 0,32 · 33 + 13,5 = 24,06 ц/га Кореневі: z = 0,71у + 10,0 = 0,71 · 33 + 10,0 = 33,43 ц/га У = 24,06 + 33,43 = 57,49 ц/га У з урах. коеф. гуміфікації = 57,49 · 0,20 = 11,50 ц/га = 1,15 т/га Органічні добрива = 4 · 0,25 · 0,23 = 0,23 т/га Приход = 1,15 + 0,23 = 1,38 т/га Приход на всю площу = 1,38 · 1554 = 2144,52 т/га Витрати = 1,35 · 1554 = 2097,9 т/га Баланс гумусу = 1,38 — 1,35 = 0,03 т/га

2) Ярий ячмінь:

Поживні рештки: поверхневі: х =0,29у + 6,8 = 0,29 · 21 + 6,8 = 12,89 ц/га Кореневі: z = 0,54у + 9,3 = 0,54 · 21 + 9,3 = 20,64 ц/га У = 12,89 + 20,64 = 33,53 ц/га У з урах. коеф. гуміфікації = 33,53 · 0,22 = 7,4 ц/га = 0,74 т/га Органічні добрива = 5 · 0,25 · 0,23 = 0,286 т/га Приход = 0,74 + 0,286 = 1,028 т/га Приход на всю площу = 1,028 · 300 = 308,4 т/га Витрати = 1,23 · 300 = 369,0 т/га Баланс гумусу = 1,028 — 1,23 = -0,20 т/га Нг = 5 + 0,20 ч 0,058 = 8,4 т/га

3) Соняшник:

Поживні рештки: поверхневі: х =0,41у + 3,2 = 0,41 · 12 + 3,2 = 8,12 ц/га Кореневі: z = 1,16у + 4,9 = 1,16 · 12 + 4,9 = 18,82 ц/га У = 8,12 + 18,82 = 26,94 ц/га У з урах. коеф. гуміфікації = 26,94 · 0,14 = 3,77 ц/га = 0,38 т/га Органічні добрива = 8 · 0,25 · 0,23 = 0,46 т/га Приход = 0,38 + 0,46 = 0,84 т/га Приход на всю площу = 0,84 · 750 = 630 т/га Витрати = 1,39 · 750 = 1042,5 т/га Баланс гумусу = 0,84 — 1,39 = -0,55

Нг = 8 + 0,55 ч 0,058 = 17,5 т/га

4) Соя:

Поживні рештки: поверхневі: х = 0,12у + 4,5 = 0,12 · 25 + 4,5 = 7,5 ц/га Кореневі: z = 0,36у + 8,9 = 0,39 · 25 + 8,9 = 18,65 ц/га У = 7,5 + 18,65 = 26,15 ц/га У з урах. коеф. гуміфікації = 26,15 · 0,23 = 6,01 ц/га = 0,6 т/га Органічні добрива = 0 · 0,25 · 0,23 = 0 т/га Приход = 0,6 + 0 = 0,6 т/га Приход на всю площу = 0,6 · 155 = 93 т/га Витрати = 1,50 · 155 = 232,5 т/га Баланс гумусу = 0,6 — 1,50 = - 0,9 т/га Нг = 0 + 0,9 ч 0,058 = 15,5 т/га

5) Горох:

Поживні рештки: поверхневі: х = 0,12у + 4,5 = 0,12 · 14 + 4,5 = 6,18 ц/га Кореневі: z = 0,36у + 8,9 = 0,36 · 14 + 8,9 = 13,94 ц/га У = 6,18 + 13,94 = 20,12 ц/га У з урах. коеф. гуміфікації = 20,12 · 0,23 = 4,6 ц/га = 0,46 т/га Органічні добрива = 7 · 0,25 · 0,23 = 0,40 т/га Приход = 0,46 + 0,4 = 0,86 т/га Приход на всю площу = 0,86 · 35 = 30,1 т/га Витрати = 1,50 · 35 = 52,5 т/га Баланс гумусу = 0,86 — 1,50 = - 0,64 т/га Нг = 7 + 0,64 ч 0,058 = 18,03 т/га

6) Просо:

Поживні рештки: поверхневі: х = 0,5у + 7,4 = 0,5 · 29 + 7,4 = 21,9 ц/га Кореневі: z = 0,37у + 12,8 = 0,37 · 29 +12,8 = 23,53 ц/га У = 21,9 + 23,53 = 45,43 ц/га У з урах. коеф. гуміфікації = 45,43 · 0,22 = 10,0 ц/га = 1,0 т/га Органічні добрива = 4 · 0,25 · 0,23 = 0,23 т/га Приход = 1,0 + 0,23 = 1,23 т/га Приход на всю площу = 1,23 · 50 = 61,5 т/га Витрати = 1,10 · 50 = 55 т/га Баланс гумусу = 1,23 — 1,10 = 0,13 т/га Список використаної літератури

1. Ґрунтознавство: Підручник / Д. Г. Тихоненко, М. О. Горін, М. І. Лактіонов та ін.; за ред. Д. Г. Тихоненка. — К.: Вища освіта, 2005. — 703 с.

2. Ґрунтознавство з основами геології: навч. Посібник / О. Ф. Гнатенко, М. В. Капштик, Л. Р Петренко, С. В. Вітвицький. — К: Оранта, 2005. — 648 с.

3. Березовський В. Запорізька область: Ілюстрована енциклопедія / Володимир Березовський. — К: Дике поле, 2004. — 287 с.

4. Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни «Агрометеорологія» / Л. В. Тодорова, Л. А. Покопцкева, Н. Г. Нєжнова. — Мелітополь, ТДАТУ. — 2012. — 52 с.

5. Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів: підручник / С. П. Позняк — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — Ч.2 270 с.