Рентабельність виробництва ДП ДГ «Олександрівське» Тростянецького району Вінницької області

Державне підприємство дослідне господарство «Олександрівське», підпорядковане інституту кормів Української академії аграрних наук, Тростянецького району Вінницької області і знаходиться у центральній частині Тростянецького району. До складу дослідного господарства входять два населених пункти — Олександрівка та Демківка. Центральна садиба знаходиться в с. Олександрівка в 9 км від районного центру смт. Тростянець та 112 км від обласного центру м. Вінниці.

Це — сучасне багатогалузеве господарство, в якому провідну роль займає виробництво зерна, технічних культур та продукції тваринництва.

Природно-кліматичні умови характеризуються такими особливостями: територія Тростянецького району відноситься до теплого середньо зволоженого клімату. Господарство розміщене на Вінницькій хвилястій рівнині. Всі рівнини внаслідок ерозії сильно зрізані і покриті ямами, балками та схилами. Переважаючими грунтами є темно — сірі опідзолені а також сірі опідзолені, незначна частина темно сірі реградовані.

Кліматичні умови за багаторічними даними гідрометслужби характеризуються такими показниками: середня температура повітря +12С максимальна +38 ^о С, мінімальна -26 ^оС, річна норма опадів 425−580 мм. В тому числі вегетаційний період (травень — вересень) — 360 мм. Довжина безморозного періоду становить 165 днів.

Клімат найбільш сприятливий для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур, а також ефективного використання техніки.

Посівні площі і врожайність сільськогосподарських культур Загальна земельна площа господарства у 2010 році становила 3,615га, з яких 2,889га ріллі. Виробництво товарної продукції, площа сільськогосподарських угідь та рентабельність виробництва за останні роки наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 Основні показники розміру господарства

Виробництво товарної продукції збільшилося порівняно з 2008 роком на 6857 тис. грн. Площа сільськогосподарських угідь у базовому році становила 3110 га і поступово збільшувалася до 3368 га.

За 2010 рік рівень рентабельності в господарстві становив 30,11%, що більше за 2009 рік на 2,98%, а за 2008 — на 15,08%.

В цілому, грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування основних сільськогосподарських культур і дозволяють використовувати засоби механізації для проведення польових робіт.

Ведення рослинництва здійснюється за такою системою землеробства, де більшу частину ріллі займають зернові 52%, решту технічні та інші культури, соняшник 7,2% кормові культури 41%.

Показники урожайності сільськогосподарських культур за 2010 рік наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 Урожайність сільськогосподарських культур за 2010 рік

В середньому урожайність культур у 2010 році становить ц/га: пшениця озима — 52,9, гречка — 25,7, кукурудза на зерно -24, ячмінь озимий — 51,3, ячмінь ярий — 38,7, овес ярий — 59,6, соняшник — 29, соя — 16,5 ц/га. Загалом у господарстві на площі посівів 1299 га зібрано 54 024 ц зернових і зернобобових. Станом на 2010 рік всі площі були зайняті під ріллею. Всі землі орендовані у фізичних осіб, так як власних земель господарство не має.

В ДП ДГ «Олександрівське» розводять велику рогату худобу, свині, бджоли та коні для внутрігосподарських потреб. Скотарство і свинарство є провідними галузями в тваринництві господарства. Свинарство відіграє велике значення в структурі товарної продукції господарства.

У 2010 році порівняно з 2008 поголів'я великої рогатої худоби збільшилося на 4 голови, в тому числі корів — на 15 голів, свиней — 141, кількість бджолосімей залишається на сталому рівні (табл. 3). Дані таблиці свідчать про те, що у ДП ДГ «Олександрівське» ведеться робота для покращення виробничих показників розвитку скотарства.

Таблиця 3 Поголів'я різних видів тварин за останні роки, голів

Про стан молочного скотарства можна судити з даних, наведених у таблиці 4.

Таблиця 4 Виробничо-економічні показники розвитку скотарства

У 2010 році надій на 1 корову становить 6854 кг і порівняно з 2008 роком збільшився на 1298 кг, витрати кормів на 1 корову 73,27 корм. од, а для молодняку 27,42 корм.од. У ДП ДГ «Олександрівське» вирощують корів української червоно рябої і чорно-рябої породи. Ознаками червоно-рябої молочної породи є червоно-ряба масть, міцна конституція, гармонійність будови тіла, ванноі чашоподібна форма вим’я, міцне прикріплення його, великі й добре розгалужені молочні вени. Молочна продуктивність корів у середньому становить 4360 кг. Тварини чорно-рябої породи мають пропорційно розвинений тулуб. Жива маса повновікових корів становить 500 — 550, бугаїв — 800−900 кг. В умовах достатньої годівлі від корів отримують по 4000 — 5000 кг молока, а в племінних господарствах — 6000 — 6500 кг із умістом жиру 3,4−3,8%. Шляхом поглинального схрещування вихідних порід чорно-рябої і симентальської з чистопородними бугаями голштинської породи у ДП ДГ «Олександрівське» створено Подільський тип Української чорно-рябої молочної породи, і червоно-рябої молочної породи (з сименталами). Станом на 1.01.2010 року маточне поголів'я тварин червоно-рябої породи походить від 32 биків 8 ліній. В господарстві в основному використовувались бугаї голштинської породи, які за походженням відносяться до провідних ліній в породі: М. Чіфтейна, Р. Соверінга, С.Т.Рокіта та інші. Всі ці лінії є продовжувачами створення основних ліній, виділених на початку створення української червоно-рябої молочної породи. В даний час продовжувачами ліній в даному стаді є лінії Валіанта, Старбака, Хановера, Р. Соверінга, М. Чіфтейна, С.Т.Рокіта. На основі аналізу встановлено, що 25,6% маточного поголів'я відноситься до лінії Р. Соверінга, 24,6% до лінії Хановера, 12,4% до лінії Старбака 10%, до лінії Корейшена, 5,6% до лінії Валіанта і 3,7% до лінії Чіфа. Отже, поєднання голштинської породи з зарубіжних країн (Канади, США), а також кращих биків вітчизняної селекції у нащадків спадкувалась добра форма і технологічність вим’я, екстер'єр, жива маса корів (565 кг), висота в холці повновікових корів (132−133 см). Походження основних генеалогічних груп в голштинській породі, які дали початок генеалогічної структури наших порід наведено в схемі 1.

Схема 1. Походження основних генеалогічних груп, які дали початок новим лініям, використаних в стаді ДП ДГ «Олександрівське»

Генеалогічний аналіз стада Подільського типу української чорно-рябої молочної породи. Маточне поголів'я української чорно-рябої молочної породи походить від 15 биків 10 ліній. Р. Соверінга, В.Б.Айдіала, С.Т.Рокіта, Хімейле Адема, М. Чіфтейна (табл. 5).

Таблиця 5 Розподіл маточного поголів'я по лініях української чорно-рябої молочної породи (станом на 1.01.2010 р.)

Із даних таблиці 5 видно, що найбільший відсоток 25,2 маточного поголів'я відноситься до лінії Р. Соверінга, 17,1% до лінії Хановера, 16,2% до лінії В.Б.Айдіала, 14,2% до лінії Т. Ш. Генеуса по 10% до лінії X. Адема і С.Т.Рокіта і лише 6,4% відносяться до лінії М. Чіфтейна.

Оцінка ліній по молочній продуктивності показала, що найвищий генетичний потенціал мають дочки биків Рока 409 1−305−4845−3,66 Діпрозіна 248 1−305−4315−3,65 лінії Рефлекшен Соверінга.

При створенні червоно-рябої молочної породи в господарстві використовувалось 11 биків лінії Рефлекшн Соверінга. Молочна продуктивність матерів-бугаїв становила по найвищій лактації 10 125 кг молока при жирності 4,25%. 9 биків лінії М. Чіфгейна, молочна продуктивність матерів-бугаїв становила 9419 кг з жирністю 4,1% матерів батька 10 233 кг, з жирністю 4,3% та інші лінії. Такий високий генетичний потеншал позитивно впливав на формування стада корів з високою молочною продуктивністю і жирністю молока. Структура стада великої рогатої худоби, що знаходиться в господарстві наведена в таблиці 6.

Таблиця 6 Структура стада поголів'я великої рогатої худоби за останні роки

Із даних таблиці 6 видно, що кількість корів в стаді протягом 3-х років становить 410 голів. Кількість нетелей у 2010 році становила 68 голів на кожних 100 корів. Після отелу корови приходять в охоту через 60 — 70 днів, але не завжди осіменяються в першу охоту, тому тривалість сервіс — періоду коливається від 70 до 80 днів. Подовжений сервіс — період не завжди дає змогу одержати щорічно теля, тому вихід телят на 100 корів складає 85%. Тривалість сухостійного періоду в стаді корів знаходиться в межах 65 — 80 днів, в результаті чого зменшується тривалість лактації і знижується удій на корову.

Основні показники господарської діяльності ДП ДГ «Олександріївське» наведені в таблиці 7.

Таблиця 7 Показники господарської діяльності ДП ДГ «Олександріївське»

Згідно таблиці 7 можна зробити висновок, що вихід телят на 100 корів у 2010році знаходиться на невисокому рівні і порівняно з 2009 роком зменшився на 2%. Влітку тварини знаходяться на вигульних майданчиках.

Разом з тим у господарстві будуються нові під навіси для утримання ремонтного молодняку Товарність молока — це кількість молока, реалізованого на молочний завод, у відсотках до виробленого за рік. В моєму господарстві валове виробництво молока по фермі складе 28 788 ц, з яких 1532,5 ц залишається в господарстві, в т. ч. 1410,5 ц — на напування телят (3,5 ц х 403 гол.) і 122 ц — на внутрішньогосподарські потреби. Товарність молока таким чином складає складає 95%. Аналіз молочної продуктивності корів по фазах лактації

При аналізі молочної продуктивності червоно-рябих корів стада встановлено (табл. 8), що найвищий надій одержано за третю лактацію 7258 кг, що в 1,1 рази менше від стандарту (8000 кг), прийнятого в Канаді для повновікових корів голштинської породи. Корови стада на 91% реалізують свій генетичний потенціал.

Таблиця 8 Розподіл корів за молочною продуктивністю

Червоно-рябі корови стада за вмістом жиру в молоці уступають вихідним чорно-рябим породам -3,59 проти 3,7%. Для корів стада характерне зростання надоїв із збільшенням порядкового номера лактації.

У корів стада виражена здатність до інтенсивного раннього роздою (особливість, яка характерна для канадських голштинів). Надій за 1 лактацію становить 84,5% в порівнянні до загального надою за всі три лактації, 97,6% -за другу і 108,4% - за третю лактацію. Показники надоїв за кожну лактацію вказують також на нестабільність надоїв протягом всього періоду перебування корів у стаді.

Характер зміни надоїв зафіксовано для чорно-рябих корів стада: надій за першу лактацію становить 87% від середнього по стаду, за другу лактацію цей показник становить 99,9% і за третю — 111,4%.

Фенотипова мінливість величини надою находиться на рівні 20%, але відомо, що тільки генетично обумовлена спадковість може бути використана для реального покращання продуктивності корів. Тому особливий інтерес в загальній фенотиповій мінливості представляє адитивна генетична доля мінливості. При визначенні коефіцієнта спадковості надою за першу лактацію був використаний коефіцієнт кореляції мати х дочка. Аналіз проведений на стаді корів, який становить 0,33, що вказує про можливості поступового покращання надою шляхом масової селекції.

При аналізі зміни надоїв і жиру у матерів і їх дочок за першу лактацію виявлено, що дочки виявилися більш продуктивними. Приріст (на покоління) надою склав 1269 кг, жирність молока 0,15 (табл. 9).

Таблиця 9 Порівняння продуктивності за першу лактацію матерів і дочок стада

Показники кореляційного і регресійного аналізу вказують на те, що приріст надою дочок викликаний, головним чином, впливом спадковості бугаїв-батьків цих дочок, але в цілому він незначний, середній вік перебування корови в стаді становить 2,69−2,95 розтели, вік при першому осіменінні - 19−20 місяців.

Кореляційний аналіз надою — жирності по трьох лактаціях свідчить про від'ємне значення для всіх корів стада. Причому, із збільшенням величини надою від'ємне значення кореляції зменшується (табл.10).

Таблиця10 Зв’язок між рівнем надою корів і жирністю молока

Це дає основу для припущення, що значна частина генів, обумовлюючих надій, приводить до зниження відсотка жиру, а в стаді молочної худоби існує така ситуація, що між цими показниками склався такий баланс генних систем, де зберігається можливість підтримання жирності молока на одному рівні.

В зв’язку з широким впровадженням машинного доїння корів велике значення має селекційно-племінна робота, направлена на уніфікацію вимені по величині. Динаміка вкової структури стада наводиться в таблиці 11. Вона свідчить про інтенсивне використання корів.

Таблиця 11 Динаміка вікової структури стада корів червоно і чорно-рябих порід

Основні проміри, які обумовлюють величину вимені, приводяться в таблиці 12.

Таблиця 12 Проміри вимені у корів племінної групи

Одним з основних бажань при машинному доїнні є пропорйність надою в четвертях вимені, так як нерівномірний розвиток долей вим’я призводить до захворювання маститами.

Поряд з цим, необхідно враховувати одночасність видоювання долей вимені. Різниця у продовженні видоювання четвертей вимені не повинна перевищувати однієї хвилини для двохтактних апаратів і двох хвилин для трьохтактних апаратів.

Не менш важливе значення ніж форма і пропорційність розвитку четвертей вимені при машинному доїнні має швидкість молоковіддачі, яка визначається надоєм молока за хвилину.

Отже дуже простий і доступний метод окомірної оцінки вимені може бути використаний у підвищенні молочної продуктивності корів при здійсненні серед них відповідного відбору і підбору.

За живою масою у віці 3, 4 і 5 років корови стада невідповідають стандартам «Інструкції по бонітуванню…» і нової породи відповідно на 43, 58, 82 і поступаються вимогам голштинської породи американської селекції - в три роки на 163, в п’ять років — 192 кг. Відставання від стандартів пояснюється недостатньою годівлею телиць. Дані про динаміку живої маси тварин представлені в таблиці 13.

Таблиця 13 Динаміка живої маси корів

При живій масі у віці 3; 4; і 5 років і старше корови стада перевищують стандарти «Інструкщі по бонітуванню» відповідно на 30 кг 12кг, але значно поступаються стандартам канадської селекції: при першому 'розтелу — на 76 кг, при третьому розтелу — на 10 кг. Відставання від стандарту вказує на те, що існуючий потенціал 6854 кг молока у корів стада не зможе бути повністю реалізований навіть при достатній кількості поживних речовин у раціоні корів, якщо у них не буде відповідної ваги.

Структура стада корів згідно до нормативів планується така:

I лактація — 30%

II лактація — 25%

III лактація — 20%

IV лактація — 16%

V лактація — 5%

VI лактація — 3%

VII лактація — 1%

Показники молочної продуктивності і жирності молока При розрахунках планових показників молочної продуктивності, жирності молока і живої маси враховані фактичні показники, що отримані в господарстві за останні три роки. Планом на 1.01.2015 року передбачається удій молока на корову 7,5−8 тис. кг, виробництво молока на 100 гектарів сільськогосподарських угідь 1225 центнерів. Середня жирність молока по господарству планується в межах 3,75−3,78%. Жива маса корів планується на рівні голштинських корів: корів-первісток 500−550 г, третього отелу і старше — 600−620 кг і вище. Оцінка стану відтворної здатності у стаді ДП ДГ «Олександрівське». В якості оцінки плідності корів стада використовувалися методи індексної оцінки й окремі показники (табл. 14).

Таблиця 14 Характеристика відтворної здатності чорно-рябих і червоно-рябих корів стада

Одною із основних ознак, які характеризують відтворну здатність корів, є інтервал між отеленнями. На основі одержаних даних видно, що величина міжотельного періоду відповідає (359−357) днів, що відповідає оптимальному показнику (365 днів). Цей показник встановлений спеціалістами з таким розрахунком, щоб кожен рік від корови одержувати теля.

Відтворення маточного поголів'я. Прискорене відтворення маточного поголів'я є одним з головних факторів інтенсифікації тваринництва.

Для корінного поліпшення відтворення необхідно підвищити ремонт стада (25−30 первісток на 100 корів), що можливо лише при виході телят не нижче 90 голів на 100 корів. Це дає можливість значно поліпшити якість ремонту стада, правильно організувати вибраковку низькопродуктивних тварин, удосконалити вікову структуру стада, що є необхідною умовою підвищення продуктивності корів. Надійність відтворення стада гарантується і раціональним вирощуванням ремонтного молодняку.

Інтенсифікація відтворення стада залежить, перш за все, від строків першого осіменіння телиць, тривалості сервіс-періоду корів і темпів оновлення стада (табл. 15).

Таблиця 15 Вимоги до відтворної здатністю корів

Для поліпшення роботи з відтворенням стада необхідно організувати ветеринарний контроль за станом здоров’я корів:

— враховувати і аналізувати захворювання обміну речовин за формами прояву та причинами виникнення;

— для виявлення прихованого перебігу хвороб, обміну речовин проводити вибіркові контрольні дослідження тварин

— проводити систематичні клініко-гінекологічні дослідження всіх безплідних тварин (через 1 міс.після отелення);

— непридатних до відтворення корів виводити з відтворювального поголів'я, не допускаючи масової здачі безплідних корів на забій протягом одного кварталу;

— тільність визначати ректально через 2−2,5міс. після останнього осіменіння корів і телиць.

Тривалість сухостійного періоду повинна складати 50−60 днів. Запуск корів здійснювати під контролем спеціалістів.

Родильне відділення організовують із розрахунку не менш як на 10 відсотків скотомість від кількості корів на фермі.

Технологія родильних відділень передбачає ветеринарно-акушерську допомогу при родах, профілактику затримання послідів і післяродових ускладнень (гіпотонія і атонія матки, субінволюція матки, запальні процеси і т. ін.). Роди повинні проходити у боксах.

Усіх корів після родів розподіляють на 3 групи з урахуванням перебігу родів.

В першу групу виділяють корів з нормальним перебігом родів, їх обстежують на 7−8 день після родів і на 13−14 день перед переведенням в приміщення для лактуючих корів.

Друга група складається з корів, у яких було затримання посліду на декілька годин з послідуючим відділенням. Цим коровам з метою профілактики вводять речовини, що сприяють скороченню матки, нейротропні препарати, розчин хлористого кальцію та ін.

Корів другої групи також досліджують на 7−8 і 13−14 день після родів. В третю групу виділяють корів з ускладненнями після родів у вигляді затримки посліду, випадання матки і ускладненнями, що потребують акушерської допомоги. Для них використовують препарати, що підвищують тонус і скорочувальну здатність матки внутрішньоматкове введення бактерицидних препаратів у вигляді емульсій, паличок, свічок, супозиторів.

Тварин повинні користуватись активним моціоном на відстань. Після родів прогулянки відновлюють на 2−3 день.

Способи осіменіння.

Існує два способи осіменіння: штучне осіменіння та парування за допомогою бугая. Переваги штучного осіменіння:

* дає можливість вибору бугаїв, які мають здатність передавати нащадкам бажані ознаки;

* запобігає витратам і небезпеці, пов’язаним з утриманням бугая на фермі;

* зводить нанівець ризик розповсюдження статевих хвороб і генетичних дефектів;

* накопичує з роками ефект найцінніших плідників для одержання великої кількості потомства.

Осіменіння тварин треба здійснювати одноразово за правилом «ранок-вечір». Корів, виявлених в охоті вранці - осіменяти увечері того ж дня, а корів, виявлених у другій половині дня та у вечері - ранком наступного дня. Для запліднення однієї корови потрібно менше 3 доз сперми. Причинами низької заплідненості можуть бути проблеми, пов’язані з годівлею, відсутністю обліку, низькою технікою осіменіння та якістю сперми, хворобами органів відтворення.

Для максимального підвищення тривалості продуктивного життя корів міжотельний період повинен складати 12−12,5 місяців.

Вирощування ремонтних телиць у господарстві

У господарстві ДП ДГ «Олександрвське» знають, що для успішного вирощування телят важливе значення має щорічне отримання від корів здорових і добре розвинених телят. Тому в господарстві передбачають ефективне використання біологічних закономірностей росту тварин в ембріональний та постембріональний періоди життя. Основною причиною недоодержання телят в господарстві є аборти. Вони викликаються в наслідок захворювань корів або порушень правил догляду, утримання та годівлі. Для попередження абортів вгосподарстві проводять комплекс таких заходів: дотримання вимог гігієни ведення штучного і природного осіменіння, створення оптимальних умов годівлі та догляду. Як відомо, передумови для нарощення максимальної живої маси в основні періоди вирощування закладаються на етапі молозивного та молочного періодів вирощування молодняку. Враховуючи це в господарстві приділяють значну увагу оптимізації годівлі та утримання саме в ці періоди. Після отелення корови, теля перебуває біля неї не більше 24 годин.

Після того як теля отримало першу порцію молозива його поміщають в клітку, яку перед цим білять гашеним вапном і застеляють її дно товстим шаром сухої, чистої соломи. Розміри клітки такі, м: довжина — 1−1,2, ширина — 0,8−1,2, висота — до 1 м. Клітка повинна мати ніжки — 20−25 см. В дні клітки передбачені щілини для стікання сечі. Розміщаються клітки безпосередньо в приміщенні, що дозволяє вберегти телят від холоду та протягів. А також, створює зручні умови праці для телятниць під час випоювання телятам молока від корів-матерів.

З 20-денного віку телят з корівника переводять у приміщення-профілакторій, де утримують в групових клітках по 5−6 голів. Підчас перебування новонароджених телят у клітках Еверса, їм випоюють молоко, яке отримується від молозивних корів і не підлягає здачі на переробні підприємства. Кількість випоюваного молока, за одну даванку, залежить від живої маси, та апетиту теляти. Зазвичай в господарстві випоюють 1−1,3 л за раз. Годують телят в господарстві 4 рази на добу, разову даванку молока збільшують до 2 л і більше на другу, третю добу.

В господарстві практикують випоювання молока новонародженим телятам з використанням гумових сосок. З них теля випиває 3 л молозива чи молока за 10 хвилин. За добу телята одержують 4−5 л молозива в залежності від живої маси та апетиту. Температура молозива, що випоюється телятам 35−37 ⁰ С. Починаючи з 4−7 денного віку, протягом 2−2,5 тижня телятам дають переварену, охолоджену до температури 15−20⁰ С воду. Напувають телят водою або відваром з трав за 1 годину перед згодовуванням молока або через 1 годину після цього.

Найчастіше молочний період при вирощуванні телиць триває до 6-місячного віку. Він характеризується високою інтенсивністю росту, а відносний приріст досягає 450%. Тому тварин слід забезпечити повноцінною годівлею.

Таблиця 16 Схема годівлі ремонтних теличок віком до 6 місяців

Таблиця 17 Схема годівлі телят до 6 — місячного віку

кліматичний сільськогосподарський рентабельність тваринництво Згідно схеми годівлі телят до 6-місячного віку (табл. 17), для вирощування телят передбачаються такі витрати кормів з розрахунку на одну голову, кг: молока незбираного — 215; молока збираного — 390; сіна — 260; силосу — 400; коренеплодів — 160; трави (люцерна) — 120; концентрованих кормів — 170. При чому концентровані корми починають згодовувати з другої декади 1-го місяця життя теляти, а привчання телят до поїдання рослинних кормів розпочинають з 2-го місяця життя, згодовуючи доброякісне сіно Найчастіше молочний період при вирощуванні телиць триває до 6-місячного віку. Він характеризується високою інтенсивністю росту, а відносний приріст досягає 450%. Тому тварин слід забезпечити повноцінною годівлею.

У післямолочний період телиць можна вирощувати на раціонах, що складаються тільки з рослинних кормів. За структурою вони повинні поступово наближатися до раціонів дорослої худоби, але мати необхідну кількість енергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів.

З 5-місячного віку молодняк можна випасати. Активний моціон підвищує апетит тварин, позитивно впливає на формування молочної продуктивності. Випасають телиць 4−5 год, а потім ще підгодовують скошеною травою із годівниць в таборах.

До 6 місячного віку молодняк великої рогатої худоби знаходяться у групових клітках по 5−6 голів, де випоюється замінник збираного молока. Після 6 місячного віку проводиться групування за статтю.

З 2008 року проводиться ідентифікація маточного поголів'я. При народженні кожному теляті надається індивідуальний номер, проводиться ідентифікація молодняка з чітким указанням родоводу.

Влітку підрощеному молодняку можна згодовувати трав’яні корми на вигульних майданах або на пасовищах. Годівля молодняка травою на корені має багато переваг порівняно з поїданням трави з годівниць. Під впливом постійного руху, сонячного світла і чистого повітря посилюється робота всіх тканин, органів і молодняк росте здоровим та міцним. Застосовують загону пастьбу.

У господарстві практично весь молодняк теличок іде на відтворення. Підбір проводиться з державних підприємств по племсправі.

Таблиця 18 Аналіз існуючих раціонів дійних корів

Як свідчать дані таблиці 18, в зимовому раціоні висока концентрація енергії і протеїну в сухій речовині, низька — клітковини, що дещо знижує перетравність та продуктивну дію корму. Нестача цукру в літньому раціоні знижує мікробіальний синтез білка, негативно впливає на перетравлення клітковини та засвоєння каротину.

Таблиця 19 Аналіз виконання виробничих завдань в галузі тваринництва по ДП ДГ «Олександрівське» за 11 місяців 2010 року

В останні роки молочне скотарство в економічно розвинутих країнах зробило значний крок вперед щодо підвищення продуктивності корів, так і в плані поліпшення економічних показників виробництва молока. Фахівці в галузі тваринництва цей прогрес як мінімум на 70% відносять на рахунок годівлі високопродуктивних корів, де було досягнуто гармонії між нормованим живленням та фізіологічними особливостями тварин.

Висока ефективність молочного скотарства стала можливою тому, що в європейських країнах завершено перехід на нові економічно обґрунтовані системи виробництва і використання кормів Враховуючи наукові дослідження з питань годівлі сільськогосподарських тварин, під час розробок й організації біотехнологічного комплексу з виробництва молока на 1000 корів передбачено зміни не лише в технології утримання, доїння, а й системі організації годівлі. Якщо за традиційної технології корми згодовуються кожен окремо, то в умовах нового молочного комплексу, де використовують безприв’язний груповий спосіб утримання тварин, впроваджена нова технологія, з використанням повнораціонних сумішок, які формують на основі раціонів для певної групи тварин.

ПРОПОЗИЦІЇ

1. Для покращення продуктивності корів основного стада, варто господарству більше уваги приділяти племінній справі та збалансуванню годівлі тварин. Покращення кормової бази можна реалізувати за рахунок ефективнішого ведення сівозмін та використання проміжних посівів.

2. Для корінного поліпшення відтворення необхідно підвищити ремонт стада (25−30 первісток на 100 корів), що можливо лише при виході телят не нижче 90 голів на 100 корів. Це дає можливість значно поліпшити якість ремонту стада, правильно організувати вибраковку низькопродуктивних тварин, удосконалити вікову структуру стада, що є необхідною умовою підвищення продуктивності корів. Надійність відтворення стада гарантується і раціональним вирощуванням ремонтного молодняку.

3. Щоб удосконалити годівлю тварин, пропонується використання повнораціонних вологих сумішок, що виключить можливість вибирання окремих кормів тваринами, при цьому відпадає необхідність у додатковому згодовуванні концентрованих кормів і мінеральних добавок. Групове використання кормосумішок дає змогу складати раціони з підвищеним вмістом енергії, протеїну та інших речовин і знизити затрати праці на одиницю продукції.