Облік товарів на ТзОВ «КлінКО»

Кафедра обліку і аудиту Курсова робота з бухгалтерського обліку на тему: Облік товарів на ТзОВ «КлінКО»

ВСТУП Поняття товар — це продукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обміну. З цього визначення випливають дві властивості товару, дві його сторони: споживна вартість та здатність обміну одного товару на інший".

Споживна вартість, тобто здатність товару задовольняти ті чи інші потреби — це якісна сторона товару. «Вартість товару як економічна категорія також виражає ринкові відносини між товаровласниками (між продавцем і покупцем) по витратах праці, капіталу та інших видатків на виробництво їх товарів» .

Товари — матеріальні цінності, які придбані та зберігаються на підприємстві з метою подальшого продажу. Товарами можуть бути продукти як фізичної, так і розумової праці, послуг, сама здатність до праці - все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватися на інший товар (гроші) власником.

Серед різноманіття господарських операцій на оптовому торговельному підприємстві облік товарних операцій є найбільш трудомістким. Одна з основних задач бухгалтерського обліку товарних операцій в оптовій торгівлі полягає в правильній організації обліку, що дозволяє своєчасно отримувати інформацію про:

— хід надходження товарів,

— виконання договірних зобов’язань з постачальниками і одержувачами продукції,

— стан товарних запасів,

— хід відвантаження і реалізації цінностей і контроль за їх збереженням.

Відповідно до П (С)БО 9 «Запаси» придбані (отримані) товари зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Формування первісної вартості залежить від того, яким чином надійшли товари на підприємство торгівлі. Для цього ми розіб'ємо товари на чотири категорії в залежності від форми розрахунків з постачальниками:

— товари, вартість яких оплачена грошовими коштами;

— товари, отримані в рамках бартерних операцій;

— товари, отримані підприємством безоплатно;

— товари, отримані від засновників як внесок до статутного фонду.

Визнання та первісна оцінка товарів, а також вибуття товарів і оцінка товарів на дату балансу розглянутому раніше обліку запасів.

Перед складанням товарного звіту всі прибуткові і витратні документи ретельно перевіряються і сортуються за видами операцій (приходу та витратами). Прибуткова частина товарного звіту заповнюється матеріально відповідальною особою на підставі відповідних первинних документів:

— накладних,

— товарно-транспортних накладних,

— прибуткових накладних і т.п.

Видаткова частина товарного звіту заповнюється на підставі документів, що містять інформацію про реалізацію товарів покупцям — Z-звітів РРО, товарно-касових звітів і т.п., оскільки в товарному звіті повинні бути відображені всі операції, пов’язані з рухом товарів, то крім вище перерахованих первинних документів в товарному звіті також відображаються акти уцінок, акти недостач, акти повернення товарів та інші; первинні документи, що відображають зміну облікової вартості товарів.

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСВІ

1.1 Економічна сутність товарів і товарних операцій Діяльність підприємства роздрібної торгівлі повинна бути організована відповідно до чинного законодавства.

Розглянемо основні вимоги, які пред’являються до підприємств роздрібної торгівлі.

Перш за все підприємство повинно зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності. Однак наявність цих документів ще не є достатнім для того, щоб почати займатися роздрібною торгівлею. Для цього суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати документ, що засвідчує право займатися торговою діяльністю, яким є торговий патент, а в деяких випадках і ліцензія. Зупинимося на цих документах докладніше.

Згідно з чинним законодавством окремі види господарської діяльності можуть здійснюватися тільки за наявності спеціальних рішень — ліцензій.

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку при дотриманні ліцензійних умов.

Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлений Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 г. № 1775-III. Зокрема, ліцензуванню підлягає роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами і лікарськими засобами.

Законом про ліцензування встановлено порядок видачі, переоформлення, зупинення, анулювання та поновлення дії ліцензій, обліку виданих ліцензій та розмір плати за їх видачу.

Для отримання ліцензії необхідно подати заяву встановленої форми до органу, що видає ліцензії. До заяви підприємству роздрібної торгівлі слід додати копію свідоцтва про державну реєстрацію та копії установчих документів.

Орган, що видає ліцензії, приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі в строк не пізніше 10 днів з дня отримання заяви та відповідних документів. Ліцензія оформляється не пізніше 3 робочих днів з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Розмір плати за видачу ліцензії встановлюється Кабінетом Міністрів України. Термін дії ліцензії встановлюється органом, що видає ліцензію, і не може бути менше 3 років.

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (відокремленого) підрозділу займається патентування видами діяльності.

Законом про патентування передбачено такі види торгових патентів:

o платний торговий патент;

o короткостроковий кредитний патент;

o пільговий товарний патент;

o спеціальний торговий патент.

Розглянемо, що собою представляє кожен із цих патентів.

Платний торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів.

У сфері роздрібної торгівлі під пунктами продажу товарів мається на увазі:

o магазини та інші торгові точки, що знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину

o кіоски, намети та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торгового залу для покупців

o автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі

o лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності

o стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом.

Короткостроковий торговий патент здобувається суб'єктом господарювання у випадку, якщо операції з продажу товарів за готівку носять нерегулярний і нетривалий характер.

Термін дії короткотермінового патенту — від 1 до 15 днів. Вартість короткострокового патенту встановлена у фіксованому розмірі і становить 10 грн. за один день. Оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.

Пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділом, що здійснюють торгівлю такими товарами вітчизняного виробництва:

— поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Державного комітету зв’язку України;

— проїзні квитки;

— товари народних промислів (крім антикварних та становлять культурну Цінність згідно з переліком, встановленим Міністерством культури України);

— вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний та газ скраплений, торф паливний кусковий, торф’яні брикети и дрова для продажу населенню.

Спеціальний торговий патент — державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування. Спеціальний торговий патент застосовується для тих же видів підприємницької діяльності, здійснення яких вимагає наявності звичайного торгового патенту.

На даний момент спеціальний торговий патент в особливих умовах оподаткування застосовуються в якості експерименту на обмежених територіях Україна.

Cуб'єкти підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент, звільнені від сплати наступних зборів та обов’язкових платежів:

— податок на додану вартість

— податок на доходи фізичних осіб

— податок на прибуток підприємства

— податок на землю

— збір на спеціальне використання природних ресурсів

— збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

— комунальний податок

— ринковий збір

— збір на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг Без придбання торгового патенту здійснюється торговельна діяльність виключно з використанням таких видів товарів звітного виробництва: хліб та хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина і свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; картопля і плодоовочева продукція; мед та інші продукти бджільництва; комбікорми для продажу населенню.

Крім того, не підлягають патентуванню такі види діяльності:

— реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з таким суб'єктом у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта;

— закупівля в населення продукції, подальша реалізація якої здійснюється з використанням безготівкових форм розрахунків (заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; прийом пунктами прийому склотари, макулатури, ганчір'я);

— діяльність у сфері громадського харчування на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

Крім патенту та ліцензії, підприємства, що здійснюють роздрібну торгівлю, повинні мати сертифікати на продукцію, яка вироблена в Україну або ввезена на митну територію Україну. Сертифікат підтверджує відповідність товару обов’язковим вимогам діючих в Україні стандартів та інших нормативних документів. Перелік товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні.

Товари — матеріальні цінності, які придбані та зберігаються на підприємстві з метою подальшого продажу. Товарами можуть бути продукти як фізичної, так і розумової праці, послуг, сама здатність до праці - все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватися на інший товар (гроші) власником.

Згідно з П (С)БО 9 товари відносяться до запасів і є оборотними активами підприємства. Для того, щоб придбаний товар було визначено активом, повинні бути дотримані такі вимоги:

використання таких товарів в майбутньому має принести певні економічні вигоди;

вартість таких товарів повинна бути достовірно визначена.

Іншими словами, товар є активом, якщо є ймовірність того, що він буде в майбутньому реалізований.

Формування первісної вартості залежить від того, яким чином товари прибули на підприємство торгівлі. Але частіше формою розрахунків за товари на підприємстві оптової торгівлі є оплата грошовими коштами. Згідно з П (С)БО 9 поняття собівартості придбаного товару може бути застосовано до товарів, придбаних за кошти, і являє собою їх первісну вартість.

Первісна вартість товарів включає такі витрати:

— Суми, сплачені постачальнику товарів, за вирахуванням непрямих податків;

— Суми ввізного мита;

— Суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;

— Суми транспортно-заготівельних витрат, включаючи витрати, пов’язані зі страхуванням ризиків транспортування товарів;

— Інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням товарів.

У більшості підприємства торгівлі купують товари для їх подальшої реалізації. В обліку товари можуть відображатися за роздрібними або за первинними цінами.

Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбання товарів, як правило, оформляється договором, який укладається між постачальником і покупцем. У договорі обумовлюється номенклатура і вартість товарів, термін поставки і термін оплати, а також зобов’язання, які несуть підприємства.

Надходження товарів відображається на основі накладних, товарно-транспортних накладних типової форми. При отриманні товару необхідно перевірити відповідність його фактичної кількості та якості за даними супроводжуючим документам і умов договору. В залежності від умов поставки, зазначених у договорі, прийом товару здійснюється:

На складі підприємства-покупця, якщо доставка товару здійснюється підприємством-продавцем;

На складі підприємства-продавця, якщо доставка товару здійснюється підприємством-покупцем;

У місці розвантаження транспортних засобів, роздрукування опломбованих транспортних засобів і контейнерів або на складі перевізника, якщо доставка здійснюється підприємствами залізничного, повітряного, водного, автомобільного транспорту.

Основним документом, який регулює порядок бухгалтерського обліку рух товарів, є положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів від 20.10.99 р. № 246.

Таким чином, діяльність підприємства роздрібної торгівлі повинна бути організована відповідно до чинного законодавства. Перш за все підприємство повинно зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності. Згідно з чинним законодавством окремі види господарської діяльності можуть здійснюватися тільки за наявності спеціальних рішень — ліцензій. Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (відокремленого) підрозділу займається патентування видами діяльності.

Законом про патентування передбачено такі види торгових патентів:

o платний торговий патент;

o короткостроковий кредитний патент;

o пільговий товарний патент;

o спеціальний торговий патент.

Товари — матеріальні цінності, які придбані та зберігаються на підприємстві з метою подальшого продажу. Згідно з П (С)БО 9 товари відносяться до запасів і є оборотними активами підприємства.

Основним документом, який регулює порядок бухгалтерського обліку рух товарів, є положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»

1.2 Призначення оцінка товарів і товарних операцій Товари можуть надходити на підприємство внаслідок придбання у постачальника або підзвітною особою, внеску до статутного фонду, безоплатного надходження, виявлення у результаті інвентаризації тощо.

Як і будь-які запаси, товари у момент їх оприбуткування обліковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов’язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу. На збільшення вартості товарів відносяться:

— транспортні витрати,

— комісійні винагороди,

— вартість послуг товарних бірж,

— митні збори,

— витрати на зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями,

— інформаційні, посередницькі та інші послуги, пов’язані з пошуком і придбанням товарів,

— витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи прямі витрати на оплату праці,

— інші прямі витрати,

— інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якості технічних характеристик товарів.

У момент надходження товари повинні бути оцінені за первісною вартістю, для кожного випадку їх надходження необхідно знати, що є первісною вартістю і як її визначити. Порядок визначення первісної вартості товарів залежно від джерел надходження наведений у П (С)БО 9.

У випадку придбання товарів за грошові кошти собівартість придбання включає в себе витрати, пов’язані з їх придбанням і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Товари що надійшли як внесок до статутного капіталу, оцінюються за вартістю, узгодженою засновниками (учасниками). Погоджена засновниками вартість буде справедливою вартістю.

При відображенні в обліку бартерних операцій слід враховувати, на що обмінюються товари. Стандарти передбачають поділ бартерних операцій на обмін подібними активами і обмін неподібними активами.

У випадку обміну подібними активами дохід від операції не визначається.

Якщо товари придбаються за, бартером в обмін на неподібні активи (наприклад, основні засоби), то первісна вартість придбаних активів дорівнює справедливій вартості переданих активів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквіваленту, яка була передана (одержана) у процесі обміну.

Підприємство має право самостійно обирати один з методів списання запасів, в тому числі товарів, при їх вибутті.

П (С)БО 9 передбачає шість методів списання запасів, але для обліку товарів використовуються лише п’ять, оскільки метод нормативних витрат застосовується виключно на підприємствах, що здійснюють виробничу діяльність з метою списання сировини на собівартість реалізованої продукції.

Відповідно до П (С)БО 9 для одиниць товарів, які мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених нижче методів:

1. Ідентифікованої вартості одиниці запасу;

2. Середньозваженої собівартості;

3. ФІФО;

4. ЛІФО;

5. Ціни продажу (для роздрібних підприємств).

Обраний метод списання товарів серед інших елементів облікової політики фіксується у відповідному наказі, який затверджує керівництво підприємства (наказ про облікову політику підприємства).

Водночас існує можливість одночасно застосовувати для різних товарів різні методи оцінки вибуття. Наприклад, для товарів, що мають високу вартість, підприємство застосовує оцінку за методом ФІФО, а для решти товарів — метод середньозваженої собівартості.

Крім того, існують два методи обліку кількості та вартості запасів: метод періодичного обліку (періодичної інвентаризації) і метод постійного обліку (поточної інвентаризації).

При періодичному обліку систематичний аналітичний облік руху запасів не ведеться ні бухгалтером, ні працівниками підприємства. В кінці звітного періоду за підсумками інвентаризації визначається кількість і вартість залишку запасів.

Звичайно такий метод застосовують фірми, які продають великі обсяги недорогих товарів. При веденні постійного обліку бухгалтерія фіксує рух і вартість запасів протягом усього звітного періоду.

Розглянемо коротко основні методи визначення собівартості реалізованих товарів.

Метод ідентифікованої вартості одиниці запасу може застосовуватись у випадках виконання спецзамовлень і проектів, а також при невеликій номенклатурі товарів. Цей метод передбачає облік фактичної собівартості за кожною конкретною одиницею товарів. Його зручно застосовувати, наприклад, при обліку автомобілів, ювелірних виробів тощо.

Це найбільш точний метод, оскільки він дозволяє зіставити оцінку кінцевого запасу з фактичною вартістю одиниць товару, проданих у звітному періоді.

При використанні методу ідентифікованої собівартості вартість проданих товарів і кінцеві залишки обліковуються за їх фактичною вартістю. Але в результаті використання даного методу однакові товари обліковуються в запасах за різною вартістю. Це не завжди зручно. Так, залежно від того, який з однакових товарів купить покупець, прибуток буде змінюватись відповідно до купівельної вартості кожного товару. З причини різноманітної номенклатури і великої кількості однакових товарів на складі, неможливості ведення фінансової документації застосування цього методу на практиці обмежено.

Оцінка товарів за методом середньозваженої собівартості при періодичному обліку проводиться за кожною одиницею товарів діленням сумарної вартості таких товарів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місці запасів на сумарну кількість товарів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці товарів.

Середня ціна поєднує в собі вартість більш «старих» і більш «нових» одиниць товару при їх повній ідентичності.

Якщо підприємство веде постійний облік запасів, то середньозважена собівартість буде перераховуватись кожен раз при отриманні нової партії.

Даний метод відносно простий у застосуванні. Він є менш точним, ніж попередній, але можна використовувати у будь-якому випадку, а метод ідентифікованої вартості одиниці запасу — ні.

Різниця між результатами застосування двох описаних методів залежить від різниці в кількості одиниць запасів товару, що складається із одиниць товару, придбаних за різними цінами.

Метод ФІФО найчастіше застосовується для таких товарів, як фрукти, овочі та інші продукти харчування, коли перші товари, що надійшли, повинні реалізовуватись у першу чергу, щоб уникнути збитків від їх псування.

При застосуванні методу ФІФО в умовах інфляції запаси, які знаходяться у залишку і відображені в балансі, будуть обліковуватись за вартістю запасів, що надійшли останніми. Таким чином, оцінка запасів у балансі буде наближена до їх реальної вартості. В свою чергу, при розрахунку прибутку будуть обліковуватись запаси, що надійшли раніше, вартість яких, як правило, нижча. В результаті цього прибуток буде завищеним.

Переваги методу ЛІФО безпосередньо пов’язані з тим, що в сучасних умовах ціни постійно зростають. У період інфляції метод ЛІФО показує найбільшу собівартість проданих товарів, оскільки відображає останні ціни, тобто прибуток зменшується. Відповідно знижуються податки. При цьому залишки запасів оцінюються за заниженою вартістю.

Якщо враховувати, що запаси повинні відображатись в балансі за найменшою вартістю: за первісною або чистою вартістю реалізації, що потребує постійних переоцінок, то застосування методу ЛІФО дозволило б їх уникнути. Адже запаси на кінець періоду при використанні даного методу обліковуються за вартістю запасів, що надійшли першими, відповідно, первісна вартість не буде перевищувати чистої вартості реалізації.

Однак згідно з П (С)БО 9, якщо для оцінки запасів використовується метод ЛІФО, то у примітках необхідно наводити різницю між вартістю запасів, яка відображена на дату балансу в обліку і звітності, і найменшою з вартості, обчисленою із застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації. При цьому розрахунки повинні проводитись за кожним найменуванням товарів.

Методи ФІФО і ЛІФО базуються на таких факторах, як дата надходження товару на склад і дата продажу товару. На відміну від методу ідентифікованої вартості, ці методи «працюють» з вартістю товару.

Обчислення за названими методами залежать від того, збільшувались чи зменшувались ціни постачальника, хоча дії, що виконуються при застосуванні методу ЛІФО, протилежні діям при методі ФІФО.

Таким чином, як і будь-які запаси, товари у момент їх оприбуткування обліковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов’язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу.

У момент надходження товари повинні бути оцінені за первісною вартістю При відображенні в обліку бартерних операцій слід враховувати, на що обмінюються товари. Стандарти передбачають поділ бартерних операцій на обмін подібними активами і обмін неподібними активами.

Підприємство також має право самостійно обирати один з методів списання запасів, в тому числі товарів, при їх вибутті. П (С)БО 9 передбачає шість методів списання запасів, але для обліку товарів використовуються лише п’ять, а саме:

1. Ідентифікованої вартості одиниці запасу;

2. Середньозваженої собівартості;

3. ФІФО;

4. ЛІФО;

5. Ціни продажу (для роздрібних підприємств).

1.3 Характеристика господарської діяльності товарів на підприємстві

Фабрика по виробництву сантехніки ТзОВ «КлінКО» почала свою діяльність в 2007 році і з тих успішно функціонує на українському ринку. Фабрика «КлінКО» відрізняється високим професіоналізмом і якістю виробленої продукції. Багаторічний досвід, накопичені знання, високий творчий потенціал — все це дозволяє втілювати в реальність будь-які фантазії своїх клієнтів. Основним напрямом діяльності компанії є виробництво сантехнічного обладнання. Компанія «КлінКО» має укомплектовану виробничу базу, має власний автотранспорт і цех, де виготовляються продукція. Сучасна спецтехніка та інноваційні станки для виготовлення продукції дозволяють швидко і в строк виготовляти сантехніку будь-якої складності. Всі працівники атестовані і мають багаторічний досвід роботи в цій сфері виробництва.

Принципи компанії:

* індивідуальний підхід до кожного клієнта;

* якісне виконання взятих на себе зобов’язань;

* надання гарантій.

Для характеристики фінансового стану підприємства використовуємо Баланс (Ф1) (Додаток А) і звіт про фінансові результати (Ф2) (Додаток Б).

Таким чином, фабрика ТзОВ «КлінКО» успішно функціонує на українському ринку. Основними принципами компанії є: індивідуальний підхід до кожного клієнта;якісне виконання взятих на себе зобов’язань за помірні договірні ціни; надання гарантій.

2. ЕТАПИ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТЗОВ «КлінКО»

2.1 Економічна характеристика підприємства ТзОВ «КлінКО» займається виготовленням продукції для сантехніки. Місце знаходження ТзОВ «КлінКО» Україна, АР Крим, місто Саки, вулиця Леніна 37. Воно розташоване в орендованому приміщенні, в якому є виробничі приміщення та офіс. Нормальна виробнича потужність підприємства — 1000 од. продукції, фактичний обсяг виробництва — 800 од., обсяг реалізації - 500 од.

Таблиця 1.1 — Калькуляція одиниці виробу: стіл комп’ютерний (кутовий)

Аналіз статей калькуляції (загальновиробничих, адміністративних витрат і витрат на збут) можна переглянути в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 — Аналіз статей калькуляції

Розподіл накладних витрат згідно нормальної виробничої потужності видно з таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 — Розподіл ОПР згідно нормальної виробничої потужності

Виробнича собівартість = 426,75* 800 + (85 + 31,45) * 800 + 14 800 + 35 280 = 484 640 (грн.)

Собівартість реалізації = 426,75* 500 + (85 + 31,5) * 500 + 18,5 * 500 + 35,28 * 500 + 7056 = 305 696 (грн.)

Собівартість залишку готової продукції на складі = 484 640 — 305 696 = 178 944 (грн.)

Відображення операцій з виготовлення та реалізації продукції підприємства «КлінКО» в бухгалтерському обліку, використовуючи рахунки восьмого і дев’ятого класів Плану рахунків одночасно, можна побачити в Журналі реєстрації господарських операцій (дивись таблицю 1.4).

2.2 Первинні документи Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таблиця 1.4 — Первинні документи з обліку товарів

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені документи .

2.3 Журнал реєстрації господарських операцій

2.4 Синтетичні та аналітичні рахунки Товарами називаються товарно-матеріальні цінності, придбані і зберігається для подальшого продажу.

Рисунок 1.1 — Синтетичний та аналітичний облік товарів На рахунок 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 228 «Товари» застосовується для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, спеціально придбаних для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, придбаних для комплектування на промислових підприємствах, не включає в собівартість готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 «Товари» ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що призначена для виробничих і господарських потреб і облік якої ведеться на рахунках 11 «Інші необоротні матеріальні активи» або 20 «Виробничі запаси».

Рахунок 28 «Товари» має такі субрахунки:

281 «Товари на складі»

282 «Товари в торгівлі»

283 «Товари на комісії»

284 «Тара під товарами»

285 «Торгова націнка»

На субрахунках 281 — 284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом — зменшення.

На субрахунку 281 «Товари на складі» ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках і т.п. На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» ведеться облік руху і наявності товарів, що перебувають на підприємствах роздрібної торгівлі. На субрахунку 283 «Товари на комісії» ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають переходу права власності на цей товар до їх продажу. Аналітичний облік ведеться за видами товарів і підприємствами (особами)-комісіонерами.

На субрахунку 284 «Тара під товарами» ведеться облік наявності та руху тари під товарами і порожньої тари. Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами придбання і середніми парними цінами на тару відноситься на субрахунок 285 «Торгова націнка».

На субрахунку 285 «Торгова націнка» підприємства роздрібної торгівлі при веденні обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між купівельною і продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом — зменшення (списання). списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредиту субрахунку 282 або способом сторно зворотною кореспонденцією цих рахунків. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28.

2.5 Регістри обліку Таблиця 1.6 — Облікові регістри з обліку товарів

2.6 Головна книга Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів із кредиту рахунків.

Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку. Для перевірки правильності складання облікових регістрів застосовують оборотну відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках Головної книги після занесення до неї оборотів із усіх журналів. Обороти за дебетом і кредитом рахунків мають бути рівними.(Додаток В)

2.7 Оборотно-сальдова відомість Одним із способів перевірки правильності облікових записів у рахунках є оборотно-сальдова відомість.

У теорії та практиці бухгалтерського обліку під оборотно-сальдовою відомістю розуміють спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засіб взаємозв'язку між балансом і рахунками .

Оборотно-сальдові відомості складаються як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. Однак, між ними існують певні відмінності, зумовлені відмінностями, які існують між цими рахунками. Оборотно-сальдова відомість за синтетичними рахунками будується у вигляді таблиці, яка складається з чотирьох основних стовпців. У першому з них записується назва синтетичного рахунка, в другому — сальдо початкове за дебетом та кредитом, в третьому — обороти за дебетом та кредитом, в четвертому — сальдо кінцеве за дебетом та кредитом. У самому нижчому рядку оборотно-сальдової відомості розраховується підсумок. У даній відомості, як і в синтетичних рахунках, застосовується тільки грошовий вимірник. У системі синтетичних рахунків складається одна оборотно-сальдова відомість.

2.8 Фінансова звітність В фінансовій звітності інформація про товарні запаси відображається в Формі № 1 «Баланс» — рядок140, та Формі № 5 «Примітки до фінансової звітності» — рядок 910 (табл. 1.7).

В Формі № 5 «Примітки до фінансової звітності"(Додаток М) обов’язково повинна наводитись наступна інформація про запаси:

1.Методи оцінки запасів.

2.Балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп.

3.Балансова (облікова) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації.

4.Балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу.

5.Сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена уцінка запасів відповідно до пункту 28 П (С)БО 9.

У формах фінансової звітності наводиться кінцеве сальдо рахунку 28 «Товари», а кредит входить до собівартості відвантажених товарів.

Таблиця 1.7 — Відображення обліку товарів та товарних операцій у формах фінансової звітності

В Формі № 1 «Баланс» також наводиться кінцеве сальдо рахунку 28 «Товари». Нижче приведено фрагмент форми № 1 «Баланс» у розділі, в якому наводиться інформація про товари (Рис. 1.2).

Рисунок 1.2 — Фрагмент форми № 1 «Баланс» у розділі, в якому наводиться інформація про товари.

торговий патент собівартість економічний ВИСНОВОК Торговельна діяльність — вид підприємницької діяльності, спрямований на задоволення купівельного попиту шляхом реалізації товарів споживчого призначення та надання послуг громадського (масового) живлення.

Товари (роботи, послуги) споживчого призначення — продукти праці, що володіють певними споживчими властивостями, предмети особистого, побутового, сімейного споживання, продукція громадського харчування.

Основним документом, який регулює порядок бухгалтерського обліку рух товарів, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів від 20.10.99 р. № 246.

При продажу (відпуску) товарів їх вартість дозволяється списувати із застосуванням таких методів оцінки:

— Ідентифікована вартість;

— Середньозважена собівартість;

— Собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО);

— Собівартість останніх за часом прибуття запасів (ЛІФО);

— Нормативні витрати;

— Ціни продажу.

При обліку організацією, зайнятої роздрібною торгівлею, товарів за продажними цінами різниця між вартістю придбання і вартістю за продажними цінами (знижки, накидки) відображається в бухгалтерській звітності окремою статтею.

Відвантажені товари відображаються в бухгалтерському балансі за фактичною (або нормативною — планової) повної собівартості, що включає поряд з виробничою собівартістю витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції, що відшкодовуються договірної (контрактної) ціною.

Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансового результату від реалізації товарів, основних засобів і іншого майна підприємства торгівлі і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях.

Виручка від реалізації товарів визначається або по мірі її оплати (при безготівкових розрахунках — по надходженні коштів за товари на рахунки в установах банків, а при розрахунках готівкою — по вступі коштів у касу), або з відвантаження товарів і пред’явленню покупцю (замовнику) розрахункових документів.

Надходження, переміщення і відпуск товарно-матеріальних цінностей оформляються первинними документами в кількісному і вартісному вираженні. Форми первинних облікових документів визначаються і встановлюються організацією у складі застосовуваної нею системи облікової документації для реєстрації господарських операцій (відповідно до затверджених формами первинної облікової документації в торгівлі).

Синтетичний облік наявності та руху товарів здійснюється у грошовій одиниці України на рахунках обліку товарів за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та Інструкції про його застосування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186.

Облік товарів веде матеріально відповідальна особа. Цей облік може бути організований різними способами в залежності від способу зберігання товарів (партійний чи сортовий).

При будь-якому способі зберігання матеріально відповідальні особи ведуть облік товарів в натуральному вимірі на підставі прибуткових і витратних товарних документів або в натуральному та вартісному вимірах одночасно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета — студентам. Фінансовий облік, 2005.

2. Калина А. В., Осокіна В.В. Економічна теорія і практика господарювання: Навч. посібник. — 2-ге видання. — К.: МАУП, 1998. — 308 с.

3. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. За ред. Р.Л. Хом’яка. — 2-ге вид., доп. і перероб. — Львів: «ІНТЕЛЕКТ +», 2003. — 820 с.

4. Економічна сутність запасів, їх склад та характеристика товарів у торгівлі. [Електронний ресурс] / Україномовні реферати на ukrreferat.com. Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=23 991&pg=6.

5. Всеукраинский бухгалтерский еженедельник «Баланс», спец выпуск, февраль 2000.

6. Всеукраинская профессиональная бухгалтерская газета «Все о бухгалтерском учете», № 19 (1296), 23.02.2007.

7. Загородний В. П. Бухгалтерский учет в Украине (С использованием Национальных стандартов): Учеб. пособие для студентов вузов. — 5-е изд., доп. и пере раб. — К.: А.С.К., 2001. — 848 с.

8. Оборотно-сальдова відомість як спосіб перевірки правильності обліку господарських. [Електронний ресурс] /Бібліотека для студентів. Режим доступу: http://www.ebooktime.net/book₈₈_glava₂₃_4.4._ Оборотно-саль.html.

9. Реферат Облік вибуття товарів (продаж). [Електронний ресурс] /Реферати на netreferata.com. Режим доступу: http://netreferata.com/ukr/referat-2833.html.

10. Форми бухгалтерського обліку. [Електронний ресурс] / Книги з економіки, права, фінансів, політики на ukrkniga.org.ua. Режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/41/19.

ДОДАТОК А

Баланс

на ____________ 20____ р.

Форма № 1

1. Визначається в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

2 З рядка 420 графа 4 Сума благодійної допомоги (421) ________

Керівник Головний бухгалтер ДОДАТОК Б

Звіт про фінансові результати за _________________ 20__ р.

Форма № 2

I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ