Аналіз діяльності підприємства «АТ-Крим»

Зміст Вступ Розділ 1. Аналіз доцільності виробництва продукції та її конкурентоспроможності

1.1 Дослідження ринку піротехнічної продукції

1.2 Характеристика продукції за видами

1.3 Характеристика підприємства Розділ 2. Обгрунтування виробничої програми і потреби в ресурсах

2.1 Визначення виробничої програми

2.2 Розрахунок потреби восновному капіталі

2.3 Обчислення чисельності персоналу та витрат на оплату праці

2.4 Оцінка потреби в оборотних фондах Розділ 3. Оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства

3.1 Розрахунок показників ефективності використання фондів підприємства

3.2 Визначення показників рентабельності та точки беззбитковості

3.3 Розрахунок резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ актуальність дослідження. Одним з основних елементів ринкового господарства є підприємство. Під підприємством розуміється економічний суб'єкт, що займається виробничою діяльністю і має господарську самостійність. Підприємство об'єднує ресурси для виробництва економічних благ із метою збільшення прибутку.

Економіка України поступово оговтується після кризи. На сьогодні найстійкішими є галузі, орієнтовані на задоволення базових потреб громадян. До них, без сумніву, можна віднести і харчову промисловість. Ця галузь із найменшими втратами пережила кризовий період і з початку 2010 р. вже впевнено нарощує обсяги виробництва. Харчова промисловість, а також сільське господарство є для України саме тим двигуном, який зможе забезпечити суттєве зростання ВВП і допомогти посісти одну з провідних позицій на ринку продуктів харчування на світовій арені.

Підвищений інтерес з боку інвесторів в даному випадку представляють сегменти харчової промисловості, пов’язані з виробництвом кондитерських виробів.

На сьогодні виробництво кондитерської продукції є однією з найрозвинутіших галузей харчової промисловості України. Загальний обсяг виробництва складає приблизно 3% ВВП країни.

За перші вісім місяців 2011 р. кондитерський ринок України, за даними Держкомстату, виріс на 2,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зростання зумовлене як зі зміною споживчих переваг у бік дешевшої продукції, так і сприятливими чинниками для виробників (відсутність масових скорочень працівників і банкрутств підприємств, відносно стабільний курс національної валюти). За оцінками експертів, у наступні два-три роки варто очікувати щорічного приросту в 3−5%.

Ринок кондитерських виробів України є висококонцентрованим.

Кондитерські товари — це вироби, більша частина яких складається з цукру або іншого солодкого речовини (меду, ксиліту, сорбіту), а також патоки, різних фруктів і ягід, молока, вершкового масла, какао-бобів, ядер горіхів, борошна та інших компонентів. В основному це солодкі продукти, що відрізняються приємними смаком і.ароматом, красивим зовнішнім виглядом, високою харчовою цінністю, калорійністю і хорошою засвоюваністю.

Ступінь вивчення. Дослідження і розробка пропозицій щодо розвитку регіонального продовольчого ринку та формування його ефективного організаційно-економічного механізму має важливе соціально-економічне і політичне значення. Проблемам формування організаційно-економічного механізму продовольчого ринку та ефективного його розвитку присвячені праці В. Г. Андрійчука, Л. Абалкіна, П. Буніча, П.І. Гайдуцького, В. Н. Зимовця, М. В. Зубця, М.В.Калінчика, М. Круглова, І.І. Лукінова, М.Я. Месель-Веселяка, Б. Мільнера, С. Мочерного, М. М. Паламарчука, Б. Й. Пасхавера, П. Т. Саблука, В. П. Ситника, А. М. Стельмащука, О. М. Шпичака, А. А. Чухно, В. В. Юрчишина та інших вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів.

Безперечно, наукові розробки цих учених дуже важливі, хоча ще недостатньо розв’язують проблеми формування та регулювання продовольчого ринку в умовах соціально-орієнтованої економіки і особливо розвитку сучасного організаційно-економічного механізму.

Мета і задачі дослідження. Ринок продуктів харчування відрізняється від інших ринків найбільшою стабільністю попиту, а також тим, що споживачами його товару є всі без винятку мешканці країни. Проте криза, спричинена розвалом соціалістичної системи, торкнулася і цієї галузі. Нещодавно ринок продуктів харчування переживав не найкращі часи, що було пов’язано не лише зі зниженням купівельної спроможності населення, але й із невисокою якістю та недостатнім асортиментом вітчизняної продукції. Зараз, з пожвавленням економічної активності в цілому, ситуація дещо покращилася: збільшуються обсяги виробництва товарів харчування, витісняються з внутрішніх ринків імпортери, підвищуються доходи населення, а отже, і купівельна спроможність. Однак багато локальних пробем галузей сфери харчування все ще потребують вирішення.

Кондитерська галузь не є винятком. Незважаючи на те, що вона є однією з найперспективніших галузей, держава не приділяє потрібної уваги її розвитку. Більш того, намагається за рахунок кондитерської галузі покращити справи в цукровій галузі, яка опинилася зараз в дуже скрутному становищі. Отже, держава, сама того не бажаючи, намагається допомогти одній галузі, заважаючи тим самим іншій. Ця, а також кілька інших проблем перешкоджають подальшому розвитку кондитерської промисловості, ставлячи під загрозу вихід продукції українських кондитерів на світовий ринок.

Отже, мета даної роботи полягає в дослідженні кондитерського виробництва.

Відповідно до поставленої мети у роботі вирішувалися такі завдання:

— провести аналіз доцільності виробництва товарів та її конкурентоспроможністю. Охарактеризувати кондитерське підприємство «АТ-Крим» .

— обгруннтувати виробничу програму й потребу у ресурсах щодо її здійснення. Визначимо потребу в основних виробничих фондах. Обчислимо чисельності персоналу і витрат на оплату праці.

— Розрахувати показники ефективності використання фондів підприємства.

— Оцінити ефективність фінансово — господарській діяльності ТОВ «АТ — Крим» .

— Визначити показники рентабельності і точку беззбитковості підприємства.

Об'єктом дослідження обрано кондитерську фабрику «АТ-Крим», яка знаходиться в місті Севастополь.

Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних проблем ефективного функціонування і перспективного розвитку регіонального продовольчого ринку.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ; комплексний підхід до аналізу результатів господарчої діяльності у галузях регіонального продовольчого ринку; системність у вивченні стану й ефективності функціонування організаційно-економічного механізму продовольчого ринку; сучасні напрацювання провідних наукових шкіл з питань економічної теорії. персонал оплата рентабельність беззбитковість У процесі курсової роботи було використано методики та методичні підходи: метод парних порівнянь на основі багатовимірного шкалювання — для оцінки сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на ефективність функціонування та перспективи розвитку організаційно-економічного механізму регіонального продовольчого ринку і розрахунок їх пріоритетного ряду; методи прогнозування, засновані на системі ситуаційного менеджменту — для прогнозування розвитку товарних параметрів регіонального продовольчого ринку; методи експертних оцінок — для визначення рівня забезпечення складовими організаційно-економічного механізму Кондитерської фабрики «АТ-Крим», балансовий — для розробки прогнозу надходження, використання, критичного та раціонального рівнів виробництва основних видів продовольчих товарів підприємствами області;

Досягнення поставленої мети зумовило застосування таких методів: монографічного — для детального вивчення стану і розвитку організаційно-економічного механізму продовольчого ринку у регіоні; історико-економічного — для дослідження практики становлення і розвитку категорії організаційно-економічного механізму продовольчого ринку; аналізу й синтезу для деталізації об'єкта дослідження; графічного — для наочного відображення механізмів функціонування виробництва продовольчої сфери.

Работа виконана на 48 аркушах комп’ютерного тексту, включає 20 таблиць, 2 рисунки, 16 формул, містить вступ, три розділи, список використаної літератури, яка включає 18 джерел.

Розділ 1. Аналіз доцільності виробництва товарів та її конкурентоспроможності

1.1 Дослідження ринку продукції

Дослідження ринок кондитерських виробів в м. Севастополі. Мова піде про таких кондитерських виробах як пряники не включаючи інші кондитерські вироби. Споживання кондитерських виробів не має вираженого сезонного характеру тому споживається протягом року рівномірно.

На ринку м. Севастополь функціонують 4 великих фірми з виготовлення кондитерських виробів. «АТ-Крим», «Кондитерська фабрика Інкерман», «Зоря», «Валео-люкс». У Севастополі розташовано 40 торгових точок з продажу кондитерських виробів. Також 10 106 кілограм пряників імпортуватися з інших регіонів України. У нижче наведеній (Табл. 1.1) показано обсяг продажів і частка ринку кожної фірми.

Таблиця 1.1 Обсяг продажів і частка ринку кожної фірми в м. Севастополі у 2011 році.

1.2 Характеристика продукції за видами Продуктами фірми «АТ-Крим» є:

* Пряники заварні

* Пряники молочні

* Пряники медяні

Даний пряник, являє собою кондитерський виріб круглої форми радіусом 3 сантиментра, товщиною 3 сантиметра, масою 40 грам. Виготовляється продукція виробляється на кондитерській фабриці, упаковується і реалізується в магазинах. Завдяки упаковці продукція доходить до покупця свіжою і смачною. Споживчі властивості продукції забезпечує сучасна технологія виробництва та якісна сировина, використовувані для виробництва. Основною сировиною для приготування пряників служить борошно пшеничне (45−55% в рецептурі), цукровмісної сировину (цукор, мед, патока) до 60% до ваги борошна, жири (3−6% в рецептурі), прянощі, солі-розпушувачі. Для поліпшення смакових властивостей в рецептуру можна додавати молокопродукти, яйцепродукти, горіхи, варення. Для випічки пряників використовують тунельні або ротаційні печі зі сталевим подом або листами, з прямим або комбінованим електричним або газовим обігрівом. Готові вироби упаковують в ящики з гофрованого картону насипом при виробництві вагових пряників. При виробництві фасованих пряників використовують вертикальні або горизонтальні пакувальні автомати.

1.3 Характеристика підприємства Пряники постійно користуються попитом, і не мають сезонного характеру. Жителі м. Севастополь мають можливість щоденно купувати кондитерські вироби, але за високою ціною в порівнянні з іншими регіонами, так як районах м. Севастополь є недостатня кількість кондитерських фабрик, тому, для того, щоб повною мірою задовольнити потреби мешканців у кондитерських виробах, було прийнято рішення відкрити кондитерську фабрику «АТ-Крим» .

ТОВ «АТ-Крим»

ПРОРАЗ45 673 821

телефон (066) 373−75−24

факс (6891) 576−54−35

Р с 4 405 885 016 983 295 в банку «Південний» м. Севастополь МФО865 231

ІПН 6 543 129 789 свідоцтво № 956 842

Є платником податків на прибуток на загальних підставах Юр. Адреса: 99 001 Україна, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь пл. Листів, д. 3. Орієнтир: Корабельна сторона. Район: Нахімовський.

Пошт. Адреса: Г Севастополь, вул. Листів, 3.

Фірма «АТ-Крим» є виробничою і передбачає випуск таких виробів, як пряники.

Головною метою підприємства «АТ-Крим» є задоволення потреб жителів м. Севастополь в кондитерських виробах вищої якості. Для виконання цієї мети, фірма планує закупити необхідне обладнання для їх виготовлення. У виробництві буде задіяно тільки високоякісну сировину, будуть використовуватися новітні технології для прискорення виробництва. На початковій стадії розвитку підприємства «Кондитерський світ» ціни будуть мінімальними, для того, щоб залучити якомога більше покупців.

Структура підприємства — це склад і співвідношення його внутрішніх ланок: цехів, відділів, що складають єдиний господарський об'єкт.

Структура підприємства визначається наступними основними факторами:

1. розміром підприємства;

2. галуззю виробництва;

3. рівнем технології і спеціалізації підприємства.

Якої-небудь стійкої стандартної структури не існує. Вон постійно коректується під впливом виробничо-економічної кон’юнктури, науково-технічного прогресу і соціально-економічних процесів.

Організаційна структура підприємства АТ-Крим Рисунок 1.2- Організаційна структура підприємства Розділ 2. Обгрунтування виробничої програми і потреба в ресурсах

2.1 Обгрунтування виробничої програми Виробнича програма-це план виробництва і реалізації продукції: за обсягом, асортиментом і якістю. Розробляється в натуральних одиницях, в загальноприйнятихстандартних одиницях довжини, ваги і об'єму з урахуванням галузевої приналежності підприємства. Виробнича програма розробляється в вартісному вимірі в показниках валової, товарної і реалізованої продукції.

Для повного та своєчасного виконання виробничої програми підприємства потрібно забезпечувати виробничий процес всіма необхідними ресурсами. Потреба виробництва в ресурсах розраховується і відображається у відповідних планах підприємства. Виробничі процес складають технологічну схему виробництва. На схемі 2.1 в додатку, А зображена технологічна схема пряників.

Технологія виробництва заварних пряників Пряники — це, напевно, одне з найперших ласощів. Пряники здавна вважалися вишуканим десертом — досить згадати знамениті тульські пряники, «друковані» пряники і так далі. На Русі пряники завжди були в пошані, і в простих родинах, і на царському столі. Сьогодні ж пряники, хоч і вважаються солодощами звичними і повсякденними, не втратили своєї популярності. До того ж, їх багато видів, і у кожного виду є свої шанувальники. Тому виробництво пряників вигідно, і приносить відчутний прибуток.

Виробництво пряників — багатоетапний процес, що вимагає контролю та чіткого дотримання всіх норм виробництва. Це неможливо без ответствующее обладнання, особливо, якщо продукція випускається у великому обсязі. Тому, перш ніж планувати таке виробництво, слід придбати обладнання для виробництва пряників.

Залежно від типу продукції, технологічна лінія виробництва пряників може складатися з різних машин. Так як виробництво кондитерських виробів на увазі постійне розширення асортименту, доцільно буде придбати повний список необхідного устаткування.

Зазвичай технологічна лінія виробництва пряників складається з наступних машин:

1. Тістоміс. Необхідний для замішування тіста, застосовується завжди, незалежно від рецептури виробу.

2. Тістоміс з водяною сорочкою — необхідний при виготовленні заварних пряників. Такий тестомес дозволяє в кілька разів скоротити час охолодження заварного тесту.

3. Ємність для приготування цукрового сиропу — застосовується завжди.

4. Варильний котел — необхідний для приготування сиропів, глазурі, начинок та інших кондитерських мас. Застосовується завжди.

5. Тестоотсадочная машина. Необхідна для формування пряників.

6. Двобункерна тестоотсадочная машина — необхідна для виготовлення пряників з начинкою.

7. Штамповочна машина. Необхідна для формування пряників.

8. Ротаційний, або конвеєрна піч.

9. Дражировочні барабан.

10. Конвеєр сушильний. Необхідний при виготовленні пряників в глазурі.

11. Глазурувальне-декоруються лінія.

12. Пакувальник.

Це все обладнання для виробництва пряників, яке може знадобитися для виробництва навіть самого широкого асортименту цього виду кондитерських виробів. При наявності всіх цих машин ви можете сміливо розширювати своє виробництво, впроваджувати нові рецептури. Технологія виробництва пряників залежить від рецептури і типу виробів, а їх чимало. Так, основними типами пряників є: класичні, з начинкою, декоровані, глазуровані, комбіновані. Всі вони можуть бути вжитку і заварними. Крім того, пряники можуть бути самої різної форми. Окремо виділяють пряники — вироби з пряникового тіста з начинкою з варення, або повидла, прямокутної, круглої, або будь-який інший форми. Що стосується рецептур, то їх величезна кількість. Але всі рецептури містять однакові основні інгредієнти.

1. Борошно — пшеничне вищого, першого, або другого сортів, житнє, соєве борошно;

2. Цукор-пісок;

3. Жири (масло вершкове, маргарин, кондитерські жири);

4. Ароматизатори, розпушувачі;

Безліч рецептур містить такі інгредієнти, як мед, різні спеції та прянощі (звідси і назва ласощі), патоку, варення, цукати, родзинки, і так далі. Можливе додавання яєць, молокопродуктів. Як правило, прянощі додаються такі: кориця, гвоздика, кардамон, запашний і чорний перець, імбир.

Технологія виробництва пряників молочних:

Підготовка інгредієнтів. На цьому етапі готують цукровий сироп — уварюють цукор, патоку і мед з водою; просівають борошно; розчиняють ароматизатори, розпушувачі; готують напівфабрикати — сиропи, начинки; темперующі жири і глазур. Приготування тіста: в тестомес заливають сироп, жири, спеції, інші компоненти, крім розпушувачів та борошна. Перемішують протягом 3−4 хвилин, після цього, не припиняючи перемішування, додають борошно і розпушувачі. Тісто перемішують протягом 10−15 хвилин. При виготовленні тесту важливо дотримуватися температуру (20−220С) і вологість тесту (24−26%).

1. Формування пряників.

2. Оздоблення поверхні.

3. Випічка.

4. Охолодження.

5. Глазурування цукровим сиропом / глазур’ю

6. Підсушування.

7. Охолодження й Вистойка;

8. Упаковка.

При виготовленні серцевих пряників можна не готувати цукровий сироп, а відразу завантажувати в тестомес інгредієнти в такій послідовності: цукор, вода, мед, патока, інші інгредієнти. Але варто врахувати, що час замісу тіста в цьому випадку збільшується.

В принципі, сироп можна виготовити і з одного цукру, але присутність меду покращує смакові якості продукту і дозволяє йому довше залишатися м’яким. Це особливо актуально для серцевих пряників, які черствіють набагато швидше заварних.

Виробництво заварних пряників

Інгредієнти для тесту залишаються ті ж — борошно, сироп, спеції, розпушувачі, і так далі, залежно від рецептури. Головна відмінність заварних пряників від серцевих — в технології виготовлення.

Виробництво заварних пряників складається з таких етапів:

1. Підготовка сировини. Просіювання борошна, приготування сиропу, розчинення розпушувачів та ароматизаторів, розплавлення жирів і глазурі, приготування начинок.

2. Заварювання борошна цукрово-медовим, цукровий, або цукрово-патоковим сиропом;

3. Охолодження заварного тесту;

4. Заміс тіста;

5. Формування продукту;

6. Випічка;

7. Глазурування;

8. Охолодження;

9. Упаковка готової продукції.

Упаковка готової продукції може проводитися насипним, або фасувальні способом. Варто зазначити, що фасована продукція довше зберігає свої споживчі характеристики. Однак, фасований продукт не завжди користується попитом у споживача, тому від насипної продукції не варто відмовлятися — краще підібрати оптимальне співвідношення фасованої і насипний продукції.

Таблиця 1.2-Види пряників випускаються підприємством «АТ-Крим»

2.2 Визначення потреби в основних виробничих фондах

" Виробничі основні фонди — це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі (будівлі та споруди виробничого призначення, передавальне обладнання, силові та робочі машини й устаткування, транспортні засоби тощо)". Підприємству для реалізації виробничої програми необхідні матеріальні активи. Матеріальні активи — сукупність всіх матеріальних ресурсів матеріального характеру:

— Земля або право на її використання; - будівлі та споруди виробничого і невиробничого призначення; - адміністративні будівлі; - встановлене і невстановлене виробниче устаткування;

— Рухоме майно невиробничого призначення; - запаси сирь я, палива, напівфабрикатів і готової продукції; - майно, основні засоби, будівлі або споруди, земельні ділянки, здані в оренду;

— Належать підприємству філії, дочірні компанії, якщо вони не мають статусу юридичної особи, а їхні баланси не розділені з балансом даного підприємства.

Основні фонди — це засоби праці, які багаторазово беруть участь у виробничому процесі, зберігаючи при цьому свою натуральну форму. Призначаються для потреб основної діяльності організації і повинні мати термін використання більше року. У міру зносу, вартість основних засобів зменшується і переноситься на собівартість за допомогою амортизації.

Норма штучного часу — величина затрат праці, встановлена?? в розрахунку на од. продукції (штуку).

Для того щоб отримати готову продукцію, сировини потрібно пройти чотири етапи:

1) Заміс тіста тривалість замісу 2 години;

2) Випічка пряників на тунельної печі 50 хвилин;

3) Пакування і упаковка продукції. 10хвилин.

На виготовлення однієї пачки пряників 6,6 хвилини.

Тшт = 6,6 / 60 = 0,11 години Річний фонд роботи виробничого устаткування (з урахуванням того, що обладнання працює цілодобово і 265 днів на рік, з урахуванням вихідних і святкових днів):

Фр.п.о. = 265 * 16 = 4240 годин Наше підприємство буде працювати цілодобово, планується працювати в 2 зміни по 8 годин.

Також для того, щоб розрахувати потребу в основному капіталі, нам потрібно визначити площі одиниць обладнання, а також площі знаходження одного працівника і площі проходів.

Площа тістомісильні машини дорівнює 3 м², є 2 машини.

Sт.м. = 3 * 2 = 6 м²

Площа форміровачних машин дорівнює 4 м², враховуючи, що у нас їх 2, маємо:

S _Ф.М. = 4 * 2 = 8 м²

Площа тунельної печі дорівнює 6 м², враховуючи що у нас їх 2. Маємо:

S т.п. = 16 * 2 = 32 м²

Площа пакувальних машин дорівнює 0,9 м², враховуючи що у нас їх 3. Маємо:

S р.м. = 1 * 3 = 3 м²

Площа знаходження основного працівника становить 3 м², на виробництві задіяно 3 працівника, отже:

S _О.Р. = 3 * 3 = 9 м²

Площа проходів становить 5 м², загальна площа проходів дорівнює:

S прох. = 5 * 4 = 20 м²

Площа проїздів складає 10 м², загальна площа проїздів дорівнює:

S проїзд. = 10 * 4 = 40 м²

Площа складських приміщень становить:

S з.п. = 60 м²

Також, підприємству необхідні приміщення для управлінського персоналу, допоміжного виробництва, інженерно-технічних працівників (ІТП), службовців. Площі даних приміщень складуть:

для управлінського персоналу — 10% - 18 м², а саме

Sу.п. = 178 * 0.1 = 17,8 (м²)

Службовців — 20% - 25 м², а саме:

Sс. = 178 * 0.2 = 35,5 (м²)

Загальна площа підприємства становить:

S заг. = 6 +8 +32 +3 +9 +20 +40 +60 +18 +36 = 212 м²

Таблиця 2.1- Потреба у виробничих площах

6) Вартість одиниці обладнання та нарахування амортизації

Було вирішено проводити обчислення амортизації за прямолінійним методом, де норма амортизації обчислюється як співвідношення терміну корисного використання обладнання (первісна вартість обладнання — ліквідаційна вартість обладнання) та первісної вартості помноженої на термін корисного використання.

Визначемо норму амортизації за формулою 2.2.

На=1/n*100 (2.2)

На=1/10*100=10%

Розрахунок вартості основних фондів та амортизаційних відрахувань занесено до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 — Розрахунок вартості основних фондів та амортизаційних відрахувань

Амортизаційні відрахування на устаткування становить 13 010 грн. А загальна вартість на кінець року 147 590 грн.

Вартість будівництва 1 м² виробничої площі становить 1000 грн. Площа заводу становить 212 м². З урахуванням площі виробничого устаткування, складських приміщень і площі управлінських приміщень. Отже, на будівництво підприємства було витрачено 212 000 грн. Розрахуємо амортизацію виробничих приміщень.

Основні фонди — це засоби праці, які приймають участь у виробничому процесі на протязі багатьох періодів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Основний фонд підприємстват складає 147 590+203400=350 990 грн.

Таблиця 2.3 — Потреба у основних фондах та амортизаційні відрахування

2.3 Обчислення чисельності персоналу і витрат на оплату праці

Для початку необхідно визначити чисельність виробничого персоналу. Основний виробничий персонал являє собою робітників що безпосередньо займаються виробництвом продукції.

Заробімтна пламта — винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Держава і підприємство встановлюють такі принципи диференціації заробітної плати працівників: — величина заробітної плати залежить від складності праці, професійних навичок і кваліфікації робітника; - величина заробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості, шкідливості для здоров’я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується вище; - величина заробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності фірми в цілому.

Оскільки лінія для виробництва, що пропонується у даній роботі та в дійсності використовується на головному підприємстві, є практично повністю автоматизованою, то слід визначати кількість основних робітників, виходячи з необхідної кількості персоналу, що мають обслуговувати лінії та розміщуватися на кожному з етапів.

Системою оплати для основних робітників була обрана погодинна, виходячи з того, що підприємство не має за мету збільшення об'єму виробництва, а підтримання якості продукції. Виходячи з розрахунків, наведених у таблиці, річний фонд заробітної основних робітників становить 1 071 792 грн.

У таблиці 2.4 заробітна плата працівників підприємства за рік.

Таблиця 2.4 — Заробітна плата працівників підприємства «Кондитерський світ» за рік

2.4 Оцінка потреби в оборотних фондах

" Собівартість продукції підприємства — це витрати підприємства на виготовлення продукції у грошовому еквіваленті" .

Собівартість продукції підприємства може бути представлена у вигляді кошторису витрат чи калькуляції продукції.

" Згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції в промисловості кошторис витрат включає наступні елементи:

— матеріальні витрати (за вирахуванням вартості поворотних відходів);

— витрати на оплату праці;

— відрахування на соціальні потреби;

— амортизація основних засобів;

— інші витрати" [4, c. 18].

" Калькуляція — визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи одиниць виробів, або на окремі види виробництв" .

Для визначення собівартості одиниці продукції для початку необхідно розрахувати річну потребу необхідної сировини всього і у асортиментному розрізі.

Таблиця 2.5- Розрахунок необхідної маси вихідної сировини в деньза технологією

Розрахуємо потреби в оборотних засобах на рік.

Потреби в оборотних засобах на рік становлять 4 550 574 5грн.

Дані наведені в таблиці 2.6

Таблиця 2.6 — Розрахунок потреби в сировині, додаткових матеріалів за технологічним процесом на рік

Іноді у діяльності підприємства трапляються такі обставини, коли затримуються поставки тієї чи іншої сировини. Для усунення негативних наслідків недопоставок та підтримання безперебійного виробництва необхідно формувати певний запас оборотних матеріалів на підприємстві

Розрахуємо потреби сировини та додаткових матеріалів з урахуванням транспортних запасів на рік. Розрахунки наведені у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 — Потреби сировини та додаткових матеріалів з урахуванням транспортних запасів на рік.

Усі ціни представлені виходячи з тарифів на воду, що затверджені на 2011 рік та ринкових цін на продукцію.

Транспортний запас сировини та допоміжних матеріалів становить 9 665 596,77 грн.

Розрахуємо поточний запас сировини та доомжних матеріалів. Розрахунки наведені у таблиці 2.8

Таблиця 2.8- Розрахунок поточного запасу сировини та допоміжних матеріалів

Поточний запас сировини та допоміжних матріалів за рік складає 2 944 687,8 грн.

Розрахуємо страховий запас сировини та допоміжних матеріалів. Розрахунки на ведені у таблиці 2.9

Витрати на страховий запас сировини та допоміжних матеріалів станови 736 171,95 грн .

Таблиця 2.9-Розрахунок страхового запасу сировини та допоміжних матеріалів (25% від поточного)

Позавиробничі витрати — витрати, пов’язані з реалізацією проведеної продукції, які входять в повну собівартість продукції понад її виробничу собівартість: витрати на тару і упаковку продукції на складах; витрати на доставку продукції на станцію відправлення; витрати на завантаження; комісійні збори збутовим організаціям; рекламні витрати і ін.

Таблиця 2.10-Позавиробничі витрати

Розрахуємо потреби в пальних матеріалах. Розрахунки наведені в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 — Розрахунок потреби в пальних матеріалах

Таблиця 2.12 — Розрахунок витрат на електроенергію для виробництва

Таблиця 2.13- Розрахунок витрат електроенергії на освітлення

Таблиця 2.14- Інші витрати

Розрахунок собівартість продукції

Собівaртість продyкції - сума грошових витрат підприємства (фірми), на виробництво і збут одиниці продукції, виконання робіт та надання послуг. Від собівартості продукції залежить кінцевий показник діяльності підприємств — прибутковість.

Розрахуємо загальну собівартість продукції та по кожному виду окремо. Дані наведені в таблиці 2.15.

Таблица2.15- Калькуляція собівартості продукції

Загальна собівартість продукції дорівнює 10 264 225 грн.

Виходячи з отриманих даних необхідно розрахувати окремо постінні та змінні витрати. Постійні витрати це ті, що прямо не залежать від обсягу виробництва, а змінні - ті, що прямо залежать від нього.

Розподілемо втрати на постійні та змінні. Таблиця 2.16.

Таблиця 2.16-Постійна та змінні витрати

Розділ 3. Оцінка ефективності фінансово-господарській діяльності ТОВ «АТ-Крим»

3.1 Розрахунок показників ефективності використання фондів підприємства

" Ефективність підприємства — це економічна категорія, що виражає результативність його діяльності" [5, с. 102].

Розгорнуто розрахунки можна представити у вигляді таблиці 3.1.

Таблиця 3.1-Розрахунок чистого прибутку

Згідно з розрахунками прибуток з кожного виду продукції становить:

Пряники заварні=525 334,597 грн Пряники молочні = 494 693,8 грн Пряники медові = 560 662,302 грн.

2)Ефективність використання основного капіталу підприємства здійснюється за наступними критеріями:

Фондовіддача. Визначається діленням річного обсягу продукції на середньорічну повну балансову вартість виробничих основних фондів. Показники фондовіддачі розраховуються для діючих і нововведених підприємств, по всім фондам і окремо по активній частині основних фондів.

Фондовіддача розраховується за формулою 3.1

Ф_о = РП / Сік (3.1)

РП — вартість річного обсягу реалізованої продукції, грн.

С_ок — середньорічна вартість основного капіталу (основних фондів), грн.

Вартість річного обсягу реалізованої продукції

Ф_в= 15 396 337,99/361 795=42.55 грн.

Фондомісткість, величина зворотна фондовіддачі.

Фо = 1 / 42,55 = 0,02 грн.

Фондоозброєність праці - визначається діленням середньорічної вартості фондів на середньоспискову чисельність промислово-виробничого персоналу.

На підприємстві на 1 грн. продукції витрачається 0,02 грн. основних виробничих фондів.

Фондоозброєність праці (Фоз) показник, що характеризує оснащеність працівників підприємств сфери матеріального виробництва основними виробничими засобами:

Фоз = ОФ/Чпвп, грн/чол, (3.3)

де ОФ — середньорічна вартість основних фондів, грн.;

Чпвп — чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

Фондоозброєність складає

Чпвп — 15 осіб Фоз = 361 795 /15 = 24 119,66 гривень Тобто на одного робітника підприємства в середньому припадає 24 119,66 грн. основних фондів Ефективність використання оборотного капіталу підприємства здійснюється за такими критеріями:

1) Коефіцієнт оборотності (Коб),%:

Коб = Вр / Об. Ф, (3.4)

де, Вр — доход від реалізації продукції;

Об.Ф — оборотні фонди.

Об.Ф=Сировина й матеріали + Паливо + Ел/энергія для виробництва + Ел/энергія на освітлення+Інші витрати.

Коб=15 396 337,99 /9 857 805,83=2

Термін одного обороту (Тоб) розраховується за формулою 3.5:

Т_об = 360 / К_об, днів, Тоб=360/2=180

Це означає, що оборотні кошти зробили повний кругообіг за 180 днів.

Коефіцієнт завантаження (Кз) розраховується за формулою 3.6:

Кз = Оборотні кошти/Дохід від реалізації продукції (3.6)

Кз=9 857 805,829/15 396 337,99 =0,6

Коефіцієнт завантаження характеризує величину оборотних коштів на 1 грн реалізованої продукції. Чим менше оборотних коштів припадає на 1 грн реалізованої продукції, тим ліпше вони використовуються.

Таким чином, підприємство має досить високі показники ефективності використання його основних та оборотних фондів, а також закінчило рік з чистим прибутком у 1 580 690,70 грн.

3.2 Рентабельність виробництва

" Рентабельність — відносний показник економічної ефективності. Рентабельність комплексно відбиває міру ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також природних багатств. Коефіцієнт рентабельності розраховується як відношення прибутку до активів, ресурсів або потоків, що її, що формують" [5, 104].

Проведемо розрахунки наступних видів рентабельності:

1) Рентабельність виробництва (Рв) 3.7:

Рв = П/С (3.7)

Де П — прибуток підприємства, грн.,

С — собівартість річного випуску продукції, грн.

Рв=1 580 690,70/10 264 225*100=15,4

Рентабельність основного капіталу = Прибуток/Середньорічна вартість основного капіталу (3.8)

Рок=1 580 690,70/175 495=9

Рентабельність оборотного капіталу = Прибуток / Сума оборотних коштів (3.9)

Роб к=1 580 690,70/9 857 805,83=16

Точка беззбитковості підприємства Точкою беззбитковості називається такий об'єм продукції, при реалізації якого виручка від реалізації повністю покриває сукупні витрати компанії. У цій крапці виручка отримати прибуток організації не дозволяє, але і збитки як такі теж відсутні. Існує і інше позначення цієї крапки — критичний об'єм, тобто, такий об'єм, нижче за яке виробництво стає повністю нерентабельним.

Точка беззбитковості вимагає розділення сукупних витрат на постійні і змінні витрати. Якщо дотримуватися теорії, то змінні витрати зростають прямо пропорційно збільшенню виробництва, інакше кажучи, залежать від об'єму реалізації товарів. Постійні ж витрати ніяк не залежать від кількості проведеної продукції і спільного об'єму операцій.

Тому точка беззбитковості і має дуже велике значення в питаннях життєстійкості компанії і її платоспроможності. По суті, ступінь перевищення об'ємів продажів над точкою беззбиткової дозволяє з великим відсотком точності визначити запас фінансової стійкості підприємства. 8]

Точка беззбитковості (Тб) розраховується за формулою 3.10:

Тб = постійні витрати / (Ц — змінні витрати), шт (3.10)

де Ц — ціна за одиницю товару, грн;

Зм.в. — змінні витрати на одиницю продукції, грн.;

Пост.в. — постійні витрати, грн.

Також необхідно пам’ятати, що точка беззбитковості - це обсяг випуску, при якому прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто об'єм, при якому виручка дорівнює сумарним витратам.

Точка беззбитковості для кожного виду продукції складає:

Пряники заварні:

Тб=158 971,87/(3,87−2,5)=117 010 шт Побудуємо гафік точки беззбитковості по виробництву заварних пряників Графік 3.1-Точка беззбитковості виробництва заварних пряників Розрахуємо критичний обсяг виробництва у грошовому вираженні(В_кр):

В_кр = С_зм + С_пв(3.11)

де, С_зм — змінні витрати на одиницю продукції;

С_пв — постійні витрати за рік.

Вкр=3 316 726,95+158 971,87=3 475 698,82 грн Тобто, гранична кількість виготовлення яблучного соку, після якої підприємство зазнає збитків, — це 117 010 шт., тобто 3 475 698,82 грн Розрахуємо коефіцієнт маржинального прибутку (k_м) за формулою 3.12:

k_м= (Вр — Зм.в.) / Вр (3.12)

де: Вр — доход від реалізації продукції;

Зм.в. — змінні витрати

k_м= (5 116 895,428−3 316 726,95)/ 5 116 895,428=0,35

Запас фінансової міцності у грошовому вираженні розраховується за формулою 3.13:

Змн = ВрТб*ціна (3.13)

де: Вр — об'єм реалізації грн;

Тб — точка беззбитковості

Змн=5 116 895,43−117 010*3,86=4 665 236,83

2) Молочні пряники:

Тб=158 971,87/(4,04−2,61)= 111 469шт Побудуємо гафік точки беззбитковості по виробництву молочних пряників Графік 3.2-точка беззбитковості виробництва молочних пряників Розрахуємо критичний обсяг виробництва у грошовому вираженні(В_кр):

В_кр = С_зм + С_пв(3.10)

де, С_зм — змінні витрати на одиницю продукції;

С_пв — постійні витрати за рік.

Вкр=3 117 760,743+158 971,867=3 276 732,61 грн Тобто, гранична кількість виготовлення соку із смородини, після якої підприємство зазнає збитків, — це 111 469 шт., тобто 3 276 732,61 грн Розрахуємо коефіцієнт маржинального прибутку (k_м):

k_м= (Вр — Зм.в.) / Вр (3.11)

де: Вр — доход від реалізації продукції;

Зм.в. — змінні витрати

k_м= (4 818 446,115−3 117 760,743)/ 4 818 446,115=0,35

Запас фінансової міцності у грошовому вираженні розраховується за формулою 3.12:

Змн = Вр — Тб*ціна (3.12)

де: Вр — об'єм реалізації грн;

Тб — точка беззбитковості

Змн=4 818 446,16−111 469*4,04=4 368 111,4

3) Медові пряники:

Тб=158 971,87/(4,12−2,68)=110 001 шт Побудуємо гафік точки беззбитковості по виробництву медових пряників Графік 3.1-Точка беззбитковості виробництва медових пряників Розрахуємо критичний обсяг виробництва у грошовому вираженні(В_кр):

В_кр = С_зм + С_пв (3.11)

де, С_зм — змінні витрати на одиницю продукції;

С_пв — постійні витрати за рік.

Вкр=3 546 127,633+158 971,867=3 705 099,5 грн Тобто, гранична кількість виготовлення яблучного соку, після якої підприємство зазнає збитків, — це 110 001 шт., тобто 3 705 099,5 грн Розрахуємо коефіцієнт маржинального прибутку (k_м) за формулою 3.12:

k_м= (Вр — Зм.в.) / Вр (3.12)

де: Вр — доход від реалізації продукції;

Зм.в. — змінні витрати

k_м= (5 460 996,45−3 546 127,633)/ 5 460 996,45=0,35

Запас фінансової міцності у грошовому вираженні розраховується за формулою 3.12:

Змн = Вр — Тб*ціна (3.13)

де: Вр — об'єм реалізації грн;

Тб — точка беззбитковості

Змн=5 460 996,45−110 001*4,12=5 007 792,33

3.3 Розрахунок резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства Підвищення ефективності виробництва може досягатися як за рахунок економії поточних витрат, так і шляхом кращого використання діючого капіталу.

Найважливішим чинником підвищення ефективності був і залишається науково-технічний прогрес. Автоматизація виробництва, широке впровадження прогресивних технологій, створення і використання нових матеріалів сприяє зниженню трудових і матеріальних витрат, а також збільшенню виробництва продукції.

Суть проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в збільшенні економічних результатів на кожну одиницю витрат в процесі використання наявних ресурсів. Підвищення ефективності виробництва в значній мірі залежить від кращого використання основних фондів. Необхідно інтенсивніше використовувати створений виробничий потенціал, добиватися ритмічності виробництва, максимального завантаження устаткування, підвищувати складність його роботи.

" Основними напрямами щодо формування політики інтенсивного розвитку підприємства є:

— зниження собівартості продукції;

— збільшення ціни реалізації;

— збільшення продуктивності праці;

— економія оборотних фондів;

— зріст оборотності оборотних коштів;

— зниження втрат сировини та ін.

Автором був обраний напрям зниження собівартості продукції. Зниження собівартості може бути здійснено за такими напрямками:

1. Для статті калькуляції «Сировина і матеріали» :

— збільшення виходу готової продукції з сировини і матеріалів;

— оптимізація забезпечення виробництва напівфабрикатами з точки зору їх власного виготовлення або закупівлі з боку;

— використання дешевших матеріалів хорошої якості;

— продуктивне використання відходів виробництва.

2. Для статті «Паливо і енергія на технологічні цілі» :

— пошук дешевших видів палива;

— впровадження енергозберігаючих технологій;

— раціональне використання відповідних агрегатів і оснащення.

3. Для статті «Зарплата виробничих робітників» :

— впровадження обґрунтованих методів організації праці;

— впровадження обґрунтованих норм вироблення, їх регулярний перегляд;

— пониження трудомісткості продукції;

— пониження витрат робочого часу.

4. Для статті «Загальновиробничі витрати» :

— раціональне використання машин і оснащення;

— механізація підсобних і допоміжних робіт та ін." [8, c.192].

Підвищення ефективності виробництва може досягатися як за рахунок економії поточних витрат, так і шляхом кращого використання діючого капіталу.

Найважливішим чинником підвищення ефективності був і залишається науково-технічний прогрес. Автоматизація виробництва, широке впровадження прогресивних технологій, створення і використання нових матеріалів сприяє зниженню трудових і матеріальних витрат, а також збільшенню виробництва продукції.

Суть проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в збільшенні економічних результатів на кожну одиницю витрат в процесі використання наявних ресурсів. Підвищення ефективності виробництва в значній мірі залежить від кращого використання основних фондів. Необхідно інтенсивніше використовувати створений виробничий потенціал, добиватися ритмічності виробництва, максимального завантаження устаткування, підвищувати складність його роботи. 9]

Оскільки на ринку соків існує велика конкуренція, і підвищуючи ціни можна втратити ринок збуту. Збільшити ефективність виробництва треба за рахунок зниження собівартості продукції, шляхом удосконалення технологічних процесів, зниження норм витрати сировини і матеріалів, розширенням ринку постачальників сировини і матеріалів з нижчими закупівельними цінами.

Таблиця 3.2. — Доходи та витрати

Таким чином, якщо всі ці заходи будуть здійснені, то наш прибуток зросте на 1 817 794,30−1 580 690,701=237 103,60 грн., тобто на 14%.

Висновок Кондитерська галузь є конкурентноздатною на внутрішньому ринку, і поряд з тим намагається зробити свою продукцію конкурентоздатною на зовнішньому ринку. Проте позиції українських виробників на глобальних ринках є ще досить слабкими. В першу чергу, це спричинене рядом проблем, з якими зіткнулися зараз українські виробники кондитерської продукції.